Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Решение'
Одной из важнейших задач, стоящих перед нашим обществом в настоящее время является его духовное, нравственное возрождение, которое невозможно осущест...полностью>>
'Документ'
Международное публичное право – сложный комплекс юридических наук, представляющий собой самостоятельную правовую систему, предметом регулирования кот...полностью>>
'Документ'
5. Объяснить слова Обломова, сказанные Захару: «Ну, брат, ты еще больше Обломов, чем я». Какова роль Захара в жизни Обломова? Может ли он обойтись бе...полностью>>
'Документ'
Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці" в дипломних проектах для студентів факультету електроніки /Укл.: С.С. Козлов, - К.:...полностью>>

Регламенту

Главная > Регламент
Сохрани ссылку в одной из сетей:

- овочево-м’ясних консервів, страв перших та других обідніх – однорідна пюреподібна маса (для протертих консервів); суміш подрібнених овочів і м’яса, розподілених у бульйоні (для крупноподрібнених консервів), нарізані кубиками овочі та м’ясо (для нарізаних шматочками консервів).

Смак і запах:

- фруктових, овочевих та овочево-фруктових консервів – солодко-кислий або кисло-солодкий;

- овочево-м’ясних консервів – солодко-кислуватий, з незначним солонуватим присмаком.

Смак і запах - добре виражені, характерні для суміші овочів після термічного обробляння і вареного м’яса.

Консерви не повинні мати стороннього присмаку та запаху.

Колір – однорідний за всією масою, характерний для фруктів, овочів чи їх суміші, з яких виготовлені консерви, після термічного обробляння.

Для консервів крупно подрібнених або у вигляді шматочків – неоднорідний, з зовнішніми ознаками усіх компонентів рецептур з різним ступенем подрібнення.

3.2.3.2 Дисперсність гомогенізованих продуктів – кількість частинок м’якоті розміром 150 мкм не повинна перевищувати 30 %, з них частинок розміром більше 300 мкм, повинна бути не більше 7 % від загальної кількості частинок.

3.2.3.3 Вимоги до споживчої цінності фруктових, овочевих,

овочево-м’ясних консервів

Таблиця 3.1 - Фізико-хімічні показники консервів

Назва показника,

одиниця вимірювання

Допустимі рівні

для фруктових консервів

для овочевих та овочево-фруктових консервів

для овочево-м’ясних консервів

Масова частка сухих речовин, %

від 10 до 27

від 8 до 21

від 15 до 23

Масова частка титрованих кислот, %, не більше

від 0,2 до 3,0

-

-

Масова частка жиру, г/100г (для консервів з молочними,

м’ясними компонентами)

від 1,0 до 3,0

від 1,5 до 5,0

від 1,0 до 5,0

Кінець таблиці 3.1

Назва показника,

одиниця вимірювання

Допустимі рівні

для фруктових консервів

для овочевих та овочево-фруктових консервів

для овочево-м’ясних консервів

Масова частка білка, г/100г (для консервів з м’ясними,

молочними, компонентами)

від 0,6 до 1,0

від 1,0 до 3,0

від 3,0 до 7,0

Масова частка хлоридів, %

-

-

від 0,4 до 1,2

Масова частка вітаміну С, мг/100г (для вітамінізованих консервів)

не менше 40,0

Масова частка β-каротину, мг/100г, не менше

-

0,005

-

Масова частка мінеральних

домішок, %, не більше:

- в фруктових консервах з ягід або з їх доданням

0,005

-

-

- в решті фруктових консервів

Не дозволено

-

-

- в овочевих з шпінату та щавлю або з їх доданням

-

0,01

-

- в інших овочевих та овочево-м’ясних консервах

-

Не дозволено

Не дозволено

Сторонні домішки та домішки рослинного походження

Не дозволено

Не дозволено

Не дозволено

3.2.3.4 Вимоги до показників безпеки

Таблиця 3.2 Показники безпеки фруктових, овочевих, овочево-м’ясних

консервів

Назва показника

Одиниця вимірювання

Допустимий рівень, не більше

Токсичні елементи:

свинець

кадмій

ртуть

мідь

цинк

миш’як

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

0,3

0,02

0,01

5,0

10,0

0,2

Мікотоксини:

патулін

афлатоксин В1

(у консервах з крупами)

афлатоксин М1

(у консервах з молочними добавками)

дезоксиніваленол

зеараленон

Т-2 токсин

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

мг/кг

Не дозволено (<0,02)

Не дозволено (<0,001)

Не дозволено (<0,0005)

Не дозволено (<0,2)

Не дозволено (<0,04)

Не дозволено

Антибіотики (у консервах з молочними компонентами та з доданням м’яса):

тетрациклінової групи

стрептоміцин

пеніцилін

Не дозволено (<0,01)

Не дозволено (<0,5)

Не дозволено (<0,01)

Радіонукліди:

цезій137

стронцій90

Бк/кг

Бк/кг

Пестициди:

ГХЦГ (α,β,γ – ізомери)

ДДТ та його метаболіти

мг/кг

мг/кг

0,02

0,01

Нітрати:

на фруктовій основі

на овочевій основі

мг/кг

мг/кг

50

200

Нітрозаміни

Не дозволено

Масова частка оксиметилфурфуролу (для фруктових пюре)

%

20

Таблиця 3.3 – Мікробіологічні показники безпеки консервів

Група продукту

Мікроорганізми після термостатної витримки

Спороутворю-

ючі мезофільні аеробні і факультативно-анаеробні мікроорганізми

Мезофільні клострідії

Неспороу-

утворюючі мікроорганізми, плісеневі гриби, дріжджі

Молочно-кислі, термофільні мікроорганізми

Фруктові

Для продуктів з доданням круп та молочних компонентів:

- рН 3,8 та нижче, а також для продуктів з абрикосів, персиків, груш та черешні;

- рН 3,8 та вище;

- для усіх продуктів з рН 3,8 та нижче

В.subtilis не більше 11 КУО/см3

(не дозволено)

B.cereus i B.polymyxa

(в 1 см3), інші не нормуються

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

Cl.botylinum i Cl.perfringens

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено в 1 см3

Овочеві, овочево-фруктові, овочево-м’ясні

Для продуктів з доданням круп, молочних та м’ясних компонентів:

- з рН 4,2 та вище

Для продуктів, які не містять круп та молочних компонентів з рН 3,8 та нижче

В.subtilis не більше 11 КУО/см3

(не дозволено

B.cereus i B.polymyxa

(в 1 см3), інші не нормуються

Не нормуються

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

Не дозволено

в 1 см3

У фруктових, овочевих та овочево-фруктових консервах не дозволяється наявність патогенних мікроорганізмів і збудників паразитарних захворювань, їх токсинів, які викликають інфекційні та паразитарні захворювання та спричиняють ризик для життя та здоров’я людини та тварин.

4 ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА КОНСЕРВІВ

ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ

4.1 Вимоги до розміщення підприємств

Розміщення підприємств, відведення території під виробничі та допоміжні приміщення, затвердження проектної документації на будівництво та реконструкцію, введення в експлуатацію здійснюється за умови отримання санітарно-епідеміологічного заключення щодо відповідності чинному законодавству України.

Підприємства та цехи з виробництва консервів для дитячого харчування повинні бути спеціалізованими тільки на виробництво продуктів для дітей та ізольованими від інших видів виробництв.

Для підприємств, цехів, будівництво або реконструкція яких розпочинається, повинні бути передбачені зони санітарної охорони за розміром не менше 50 метрів за усім периметром.

Заборонено розміщення підприємств та цехів з виробництва продуктів дитячого харчування в побутових та адміністративних будівлях, у прибудованих приміщеннях.

Заборонено розміщення підприємств і цехів з виробництва продуктів для дитячого харчування в санітарно-захисних зонах промислових підприємств, в екологічно несприятливих зонах і територіях.

4.2 Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень

Територія підприємства повинна відповідати санітарним вимогам: мати суцільне огородження, виробничу та господарську зони з роздільними під’їздами для автотранспорту, суцільне удосконалене покриття з уклонами до трапів.

В виробничій зоні розміщуються цехи основного виробництва, холодильники, склади для зберігання готової продукції, харчових компонентів, напівфабрикатів.

В господарській зоні розміщуються складські приміщення для будівельних матеріалів і хімікатів, тари, ремонтні майстерні, площадки для контейнерів, котельня та інш.

4.2.1 Вимоги до виробничих приміщень

Виробничі приміщення необхідно розміщувати згідно з вимогами до технологічних процесів таким чином, щоб передбачити відсутність зустрічних потоків сировини та готової продукції.

Для виробництва консервів дитячого харчування повинні бути передбачені:

- сировинні майданчики;

- охолоджувані склади;

- холодильні камери;

- технологічні відділення (цехи);

- відділення підготовки консервної тари (банки, кришки);

- відділення підготовки допоміжних матеріалів;

- відділення для санітарної обробки допоміжної тари та інвентарю;

- приміщення для централізованого приготування миючих та дезинфікуючих розчинів з подачею їх по трубопроводам до місць санітарної обробки;

- склад для зберігання сипучих сухих матеріалів (сіль, цукор та ін.);

- склад зберігання консервних банок, кришок, асептичних мішків;

- склад готової продукції;

- окреме приміщення для тимчасового зберігання та знищення консервів, непридатних до споживання;

- складові (шафи) для зберігання прибирального інвентарю;

- приміщення для лабораторій (мікробіологічного та хіміко-аналітичного контролю, ВВК), службового персоналу, відпочинку працівників та приймання їжі, які повинні мати зручне сполучення з відділеннями (цехами), що обслуговуються.

Приміщення, ділянки для первинної підготовки м’ясних компонентів (дефростації, миття, інспекції, подрібнення) повинні бути розміщені в окремому приміщенні або відділені від основного технологічного цеху.

Для приймання молока та молочних продуктів, які використовують під час виробництва консервів дитячого харчування, підприємства повинні мати розвантажувальну платформу з дахом, з підводом гарячої і холодної води, кронштейнами для підвішування шлангів, які використовують для перекачування молока, резервуарами з розчином хлорного вапна для дезинфекції наконечників шлангів або іншими дезинфікуючими засобами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Ділянки первинної підготовки сировини, основних технологічних операцій, стерилізаційне відділення повинні бути розміщені в окремих приміщеннях, або відділені стінами, перегородками.

Ділянки санітарної підготовки тари, централізованого приготування розчинів миючих та антимікробних препаратів, зберігання прибирального інвентарю повинні бути розміщені в окремих приміщеннях.

Приміщення для зберігання матеріалів (цукру, солі, та ін.) повинні бути чистими, з вентиляцією, без сторонніх запахів, захищеними від птахів, гризунів і комах, зручними для дезинфекції та дератизації.

Стіни та підлога виробничих приміщень, цехів асептичного консервування, складських приміщень, коридорів повинні мати гладку поверхню з матеріалів, які добре піддаються санітарній обробці.

4.2.2 Вимоги до допоміжних приміщень

4.2.2.1 Вимоги до водопостачання

Підприємства, незалежно від форм власності, потужності та розташування, повинні бути забезпечені обладнаними системами внутрішнього водопроводу та каналізації.

Вода, яка використовується під час виробництва консервів для технологічних та побутових потреб за органолептичними, фізико-хімічними і санітарно-гігієнічними показниками повинна відповідати нормативним документам на питну воду та забезпечувати виготовляння продукції відповідної якості.

Вода, яка використовується для підготовки розчинів цукрових сиропів та інших харчових компонентів і для обполіскування обладнання для асептичного консервування повинна бути демінералізованою, мати загальну жорсткість не більше 7 мг.екв/л, з максимальним вмістом натрію 100 мг/л, нітратів – 50 мг/л та не містити спор мезофільних клострідій у 100 см3.

Розрахунок кількості гарячої та холодної води, необхідної для повного забезпечення усіх потреб виробництва, здійснюється згідно з типовими нормами технологічного проектування та гігієнічними вимогами.

В системі водопостачання підприємств необхідно передбачити не менше двох резервуарів для безперервного забезпечення виробництв водою і для аварійних ситуацій. В кожному резервуарі необхідно зберігати половинний об’єм добової потреби води на технологічні та побутові цілі.

Між системами водопостачання питною та технічною водою не повинно бути перехресних підключень.

Оборотна вода для повторного використання обробляється та зберігається в таких умовах, щоб не створювати загрози для життя та здоров’я людини.

4.2.2.2 Вимоги до каналізації

Засоби системи каналізації підприємств з виробництва консервів для дитячого харчування повинні відповідати чинним гігієнічним вимогам.

Для відводу виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства повинні бути приєднані до централізованих каналізаційних споруд або мати самостійну локальну каналізацію та очисні споруди.

Заборонено випускати виробничі, побутові та ливневі стічні води у відкриті водоймища без попереднього відповідного очищення.

Рівень випуску виробничих стоків встановлюється вище рівня випуску побутово-господарських стоків.

Внутрішня система каналізації виробничих та побутово-господарських стічних вод повинна бути роздрібною з самостійними виходами до внутрішньозаводської (цехової) каналізаційної мережі.

4.3 Вимоги до технологічного процесу та обладнання

4.3.1 Технологічний процес та обладнання повинні проектуватися, розроблятися та реалізуватися у такий спосіб, щоб забезпечити поточність виробництва, мінімізувати вплив окремих технологічних процесів на втрати біологічно активних сполук – складників вихідної сировини, та забезпечити дотримання вимог охорони здоров’я та безпеки людей, безпеки довкілля.

Тривалість технологічного процесу від подачі сировини на первинну обробку до отримання продукту в герметично закупореній тарі не повинна перевищувати 1,5 години, у тому числі термін знаходження продукту між двома послідовними технологічними операціями не повинен перевищувати 30 хв.

Проектування та розміщення обладнання, комунікацій трубопроводів, апаратури повинні уможливлювати здійснення санітарної обробки машин та апаратів зі швидким демонтажем або без розборки; відбору проб продукту для поопераційного контролю, забезпечення мінімального контакту продукту з повітрям.

Технологічні лінії виробництва, технологічне обладнання повинні бути забезпечені пристроями для уловлювання, просіювання, очищення від сторонніх домішок для запобігання надходження сторонніх предметів у продукт.

Обладнання, яке використовується для реалізації технологій виробництва консервів для дитячого харчування повинно бути забезпечено контрольно-вимірювальними та реєструючими приладами, управління процесами - автоматизованими.

4.4 Вимоги до пакування, маркування та етикетування

4.4.1 Продукти дитячого харчування повинні мати індивідуальну герметичну упаковку.

Пакування здійснюється таким чином, щоб забезпечити якість та безпечність консервів під час їх зберігання, транспортування та реалізації.

Упаковка для продуктів дитячого харчування повинна бути виготовлена з матеріалів, дозволених для використання центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я.

Місткість упаковки продукції повинна бути розрахована на одну порцію споживання відповідно до вікових потреб дитини або на добову порцію з урахуванням її зберігання за кімнатної температури після розкриття не більше ніж три години, в холодильнику – не більше доби.

4.4.2 Маркування споживчої тари з продукцією для дитячого харчування здійснюється державною мовою типографським або іншим способом на етикетку з обов’язковим зазначенням найменування продукції.

4.4.3 Найменування продукції повинно включати вид продукції та назву. Вказане на етикетці найменування дозволено використовувати тільки при повній відповідності продуктів вимогам цього Технічного регламенту.

4.4.3.1 Для формування найменування продукту, який виготовлено з використанням цукру, фруктози, глюкози, меду, наведених в п.3.2 цього Технічного регламенту, найменування повинно бути доповнено маркуванням «із цукром», «містить мед» або «з медом», «з глюкозою», «з фруктозою».

4.4.3.2 Якщо для виготовлення продукту використані функціональні інгредієнти, наведені у п.3.2.2.3 цього Технічного регламенту, найменування продукту повинно бути доповнено маркуванням, наприклад, «з вітамінами», «з харчовими волокнами», «з пектином» тощо.

4.4.4 На етикетці повинно бути вказано: назву харчового продукту, назву та повну адресу і телефон виробника, кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм), склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок, що використовувались під час виробництва, калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г харчового продукту, кінцеву дату споживання «Вжити до», або дату виробництва та строк придатності, номер партії, умови зберіганні та використання.

Текст на етикетці повинен бути узгоджений з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

4.4.5 На споживчій тарі повинно бути вказано «Для дитячого харчування», а також наведено вікову категорію, для якої призначено продукт.

4.4.6 Під час маркування продуктів забороняється наводити інформацію про їх дієтичні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Маркування на транспортній тарі повинно включати : найменування продукту, номер партії або дату виготовлення, вагу нетто, назву виробника, а також інструкції зі зберігання. Ця інформація може бути замінена ідентифікаційним кодом виробника продукції.

Вимоги до маркування, приведені в нормативних документах, повинні забезпечувати однозначну ідентифікацію продукції, а також містити вказівки про спосіб нанесення знака відповідності.

4.5 Вимоги до процесів зберігання, транспортування та утилізації

продукції

4.5.1 Вимоги до процесів зберігання та транспортування продукції

Консервовані фруктові, овочеві та овочево-м’ясні консерви відносяться до групи продуктів тривалого зберігання. Терміни зберігання встановлюються розробниками нормативних документів спільно з уповноваженими органами у сфері охорони здоров’я, в залежності від виду продукції та її призначення.

Встановлені терміни та умови зберігання повинні забезпечувати відповідність продукції вимогам цього Технічного регламенту на протязі терміну придатності продукції.

Транспортування продукції здійснюється усіма видами транспорту, згідно з правилами транспортних організацій по перевезенню вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Умови транспортування повинні забезпечувати відповідність продукції вимогам цього технічного регламенту.

4.5.2 Вимоги до утилізації продукції

Продукти, що не відповідають встановленим цим Технічним регламентом вимогам якості та безпечності, які непридатні для споживання дитиною, становлять безпосередню загрозу (високий ризик) для його здоров’я і підлягають негайному вилученню з обігу та утилізації відповідно до діючого законодавства.

Порядок та методи утилізації встановлюються з відповідними органами, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою продуктів відповідно до їх компетенції.

Утилізація продуктів проводиться виробником за власні кошти.

Консерви для дитячого харчування, які визнані непридатними до споживання, до їх переробки, використанню на корм для тварин або знищенню, повинні зберігатися в окремому, спеціально обладнаному приміщенні на особливому обліку, з зазначенням кількості продукції і напрямків її утилізації.

Підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, зобов’язані:

- забезпечувати належні безпечні для здоров’я людини та довкілля умови переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;

- виконувати вимоги відповідних нормативних документів щодо переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;

- не допускати несанкціонованого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції і зберігання такої продукції в непередбачених місцях.

4.6 Вимоги до системи контролю якості та безпеки продуктів дитячого

харчування

Для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя на виробництві, якості та безпеки продукції, необхідно запроваджувати та забезпечувати чітке дотримання технологічного контролю виробництва.

4.6.1 Попереджувальним заходом, який спрямовано на прогнозування та запобігання біологічної, хімічної, радіологічної, фізичної загроз виробництва є програма критичних контрольних точок аналізу загроз, яка базується на принципах НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points).

Організація проведення виробничого контролю на основі принципів аналізу ризиків і критичних контрольних точок повинна передбачати:

- санітарно-епідеміологічну експертизу нормативної та технологічної документації, яка розроблюється, включаючи рецептури консервів, обґрунтування термінів їх зберігання;

- вхідний контроль якості та безпеки основної сировини і компонентів, наявність сертифікатів відповідності на сировину та допоміжні матеріали;

- поопераційний технологічний контроль на відповідність вимогам санітарно-епідеміологічної безпеки та вимогам цього Технічного регламенту;

- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму виробництва;

- контроль якості та безпеки готової продукції та встановлення відповідності її вимогам цього технічного регламенту;

- контроль за дотриманням умов зберігання на підприємстві виробника готової продукції та їх транспортування;

- контроль за достовірністю інформації для споживача, особливостями маркування споживчої тари.

4.6.2 Реалізація програми критичних контрольних точок аналізу ризиків повинна передбачати:

- підбір групи фахівців за цією проблемою;

- опис продукту, який включає його класифікацію, вимоги до якості та безпеки, які наведені у п.п. 3.1, 3.2, 4.4 цього Технічного регламенту;

- розробку технологічної схеми виробництва конкретного виду продукту та схематичного плану діючого виробничого процесу;

- порівняння схем та складання переліку можливих прямих та умовних загроз, які відповідають кожному технологічному процесу виробництва;

- використання моніторингової системи відстежування та прийняття рішення по визначанню критичних контрольних точок;

- встановлення граничних значень показників за основними та умовними параметрами безпеки;

- формування процедур реагування та регулювання схеми виробництва та контролю.

Порядок і періодичність контролю, аналізу ризиків і критичних контрольних точок встановлюється підприємствами та організаціями виробничого контролю на базі власних виробничих лабораторій, акредитованих у встановленому порядку.

Випробовування органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників консервів дитячого харчування здійснюють з використанням чинних стандартизованих методик.

Підприємство може впроваджувати інші системи контролю за умови, що вони забезпечують здійснення внутрішньовиробничого контролю схемою вхідний контроль – поопераційний контроль – контроль готової продукції.

5 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

Ідентифікацію консервованих продуктів для дитячого харчування проводять з метою:

- забезпечення рівних прав учасників ринку, обґрунтований вибір продукції з урахуванням достовірної інформації про неї;

- підтвердження аутентичності продукції;

- захисту споживачів від недобросовісного виробника;

- підтвердження відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту;

- убезпечення продукції для життя та здоров’я споживачів.

Критерії ідентифікації продукції – органолептичні, фізико-хімічні показники, наведені в п.п. 3.1, 3.2, 4.4 цього Технічного регламенту.

Важливим критерієм ідентифікації є типовість. Так, для гомогенізованих продуктів для дитячого харчування – це дисперсність – встановлення відповідності найменування продукту його класифікаційній, асортиментній характеристиці.

Продукт може бути реалізований тільки у випадку, якщо визначено ознаки, за якими можливо провести його достовірну ідентифікацію.

6 ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

6.1 Цим Технічним регламентом встановлюється обов’язкове підтвердження відповідності соків, нектарів, коктейлів, наведеним в ньому вимогам.

Обов’язкове підтвердження відповідності здійснюють у формі сертифікації продукції або партії продукції, яка серійно виготовляється, або її виробництва.

Для оцінки відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту рекомендуються модулі В, F. Схеми сертифікації вибирає замовник-виробник, або уповноважена ним особа.

6.1.1 Модуль В (перевірка типу).

Цей модуль включає виконання таких процедур:

- подачу заявником до уповноваженого органу зі сертифікації заяви на проведення сертифікації;

- розгляд заяви і прийняття рішення про проведення сертифікації;

- проведення випробовування типового зразку продукції акредитованою випробувальною лабораторією;

- аналізування результатів випробувань і видача заявнику сертифікату відповідності;

- маркування продукції національним знаком відповідності;

- інспекційний контроль сертифікованої продукції, періодичність якого встановлюється за узгодженням з заявником.

До заяви на проведення сертифікації додаються:

- типові зразки продукції даного виробництва;

- технічна документація, яка повинна охоплювати усі стадії виробництва і застосування продукції та давати можливість ідентифікувати продукцію, оцінити її відповідність вимогам цього Технічного регламенту;

- результати власних випробувань продукції.

Випробування типового зразку проводяться акредитованою лабораторією за дорученням органів зі сертифікації.

У нормативних документах на продукцію, що використовуються під час обов’язкової сертифікації, повинні бути чітко й однозначно наведені технічні вимоги до продукції в цифровому визначенні. Норми і припустимі відхилення повинні задаватися таким чином, щоб забезпечувалася можливість їхнього виміру з заданою чи відомою точністю під час випробувань. У нормативному документі повинно бути вказано про можливість використання його для сертифікації (наприклад, стандарт, придатний для обов’язкової сертифікації).

У таких нормативних документах повинні бути визначені методи, обсяг і порядок випробувань для підтвердження відповідності технічним вимогам, а також, якщо потрібно, послідовність проведення випробувань.

Нормативні документи на методи випробувань є обов’язковими, якщо в нормативних документах на продукцію приводяться посилання на них.

6.1.2 Модуль F (перевірка продукції) може використовуватися у комбінації з модулем В або окремо.

Виробник або уповноважена ним особа – резидент України надає для перевірки продукцію у вигляді однорідних партій і забезпечує однорідність кожної виробленої партії.

Уповноважений орган проводить за вибором виробника дослідження і випробування кожної партії або використовує статистичні методи випробувань.

Уповноважений орган робить випадкову вибірку з кожної партії продукції і проводить випробування за схемою аналогічно схемі, наведеній у п.6.1.1.

У разі, коли партія продукції відповідає встановленим цим Технічним регламентом вимогам, уповноважений орган видає сертифікат відповідності.

7 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО

РЕГЛАМЕНТУ

7.1 Згідно з чинним законодавством України відповідальність за невідповідність продукції для дитячого харчування, процесів її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації вимогам цього технічного регламенту покладається на організації, які займаються виробництвом та реалізацією продукції.

7.2 Посадові особи, винні у порушенні вимог законодавства та цього технічного регламенту несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

7.3 Якщо виробником продукції не виконуються розпорядження органів державного контролю (нагляду) щодо усунення порушень та розробки програми заходів, щодо попередження заподіянню збитків, органи державного контролю (нагляду) вживають відповідних заходів згідно з законами України до обмеження чи заборони введення в обіг продукції або вилучення її з обігу, про що доводиться до відома споживачів продукції за допомогою засобів масової інформації або іншими способами.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Регламент системы «Солид-аск» («Автоматизированная система кредитования»)

    Регламент
    Владельцем Автоматизированной системы кредитования «Солид-АСК» (система «Солид-АСК») является общество с ограниченной ответственностью «Солид-АСК» (сокращенное наименование: ООО «Солид-АСК»).
  2. Регламент обслуживания на рынке ценных бумаг коммерческим банком «судостроительный банк»

    Регламент
    Настоящий Регламент оказания СБ Банком (ООО) (далее – Банк) услуг по совершению операций на рынке ценных бумаг является договором присоединения, заключаемым СБ Банком (ООО) с любым физическим или юридическим лицом, обратившимся за
  3. Регламент третейского суда для разрешения экономических споров при вятской торгово-промышленной палате

    Регламент
    1. Третейский суд при Вятской торгово-промышленной палате (далее - Третейский суд) является самостоятельным, постоянно действующим Третейским судом, осуществляющим свою деятельность в соответствии с действующим законодательством и
  4. Регламент предоставления и использования банковских карт ОАО банк «открытие»

    Регламент
    Авторизация – разрешение, предоставляемое Банком для совершения Операции с использованием Карты и возникающее вследствие этого обязательство по исполнению представленных Документов о совершении Операций, составленных с использованием
  5. Регламент организации инспектирования и производства по делам об административных правонарушениях

    Регламент
    1.1. Регламент организации инспектирования и производства по делам об административных правонарушениях (далее – Регламент) является инструктивным документом Государственной жилищной инспекции города Москвы (далее – Мосжилинспекции).
  6. Регламент по спортивному туризму. Туристско-спортивные мероприятия, связанные с прохождением туристских маршрутов. Москва

    Регламент
    1.1. Настоящий Регламент определяет принципы построения, технологию организации и порядок проведения туристско-спортивных мероприятий, связанных с прохождением туристских маршрутов.

Другие похожие документы..