Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
1.1. Страхові компанії, які мають намір співпрацювати з ПАТ «АКБ Банк» щодо страхування, повинні відповідати наступним загальним кваліфікаційним вимо...полностью>>
'Инструкция'
На основании пункта 1 постановления Совета Министров Республики Беларусь от 5 мая 2009 г. № 585 «О порядке ведения делопроизводства по административн...полностью>>
'Документ'
2010 год в России пройдет под знаком празднования 65 годовщины Победы в Великой Отечественной войне. Центральная городская юношеская библиотека посвя...полностью>>
'Закон'
Керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“, заслухавши інформацію начальника адміністративно-господарського управління, з метою...полностью>>

Дипломна робота на тему: Валютно-розрахункові операції комерційних банків (2)

Главная > Диплом
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Дипломна робота

на тему:

Валютно-розрахункові операції комерційних банків.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………...

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ……………………………………………....

9

1.1. Сутність валюти та її класифікація…………………………………...

9

1.2. Механізм здійснення операцій у сфері валютних розрахунків…….

27

1.3. Кореспондентські відносини банку………………………………….

32

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА.

АНАЛІЗ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНО-РОЗРАХУНКОВИХ

ОПЕРАЦІЙ (на прикладі АКБ “Фінанси та кредит”)………………….

51

2.1. Здійснення вексельних угод КБ “Фінанси та кредит”………………

51

2.2. Особливості акредитивної форми розрахунків……………………..

59

2.3. Моніторинг фінансових операцій КБ “Фінанси та кредит”………...

82

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ВАЛЮТНО-

РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ…………………………...

91

3.1. Розширення застосування вексельних угод………………………….

91

3.2. Акредитивна форма розрахунків, як засіб підвищення дохідності банку…………………………………………………………………………

98

3.3. Використання нових методів валютного контролю…………………

103

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..

110

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….

113

ДОДАТКИ………………………………………………………………….

122

ВСТУП

В наш час різко зростає значення міжнародних економічних зв'язків у господарському розвитку окремих держав. Головним фактором цього є широка інтернаціоналізація виробництва й обігу, науково-технічна революція. Перехід України до ринкових умов господарювання створює широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, фінансово-господарської самостійності підприємств, участі країни у міжнародних валютно-розрахункових відносинах. Ці відносини є основною складовою міжнародних економічних відносин. Діяльність банків у сфері валютно-розрахункових операцій набуває все більшого масштабу. Практика доводить необхідність та важливість окремого дослідження фінансових послуг комерційних банків як самостійного продукту банківської діяльності у цій сфері. У розвинутих країнах частка доходів від надання банківських послуг нерідко перевищує половину загальної суми доходів банків. В Україні останнім часом спостерігаються значні темпи розвитку банківських послуг. Лише за останні роки частка доходів від надання банківських послуг зросла з 19 до 25% у загальній сумі доходів банків. Тому важливого значення набуває з'ясування сутності фінансових послуг комерційних банків, їх місця та ролі в системі валютно-розрахункових операцій. Це і визначило актуальність обраної теми.

На прикладі КБ "Фінанси та кредит" ми розглянемо валютно-розрахункові операції, що складаються у процесі зовнішньоекономічної діяльності. КБ "Фінанси та кредит" на сьогоднішній день являється лідером серед банків України. За станом 2006 року розмір чистих активів складає 17252 млн. грн. Власний капітал - 1752 млн. грн.. Кредитний портфель банку складає 11,081 млн. грн. В ході вивчення ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK-USM, 19,8% опитаних жителів України назвали КБ "Фінанси та кредит" найбільш цікавим для себе українським банком. КБ "Фінанси та кредит" також є лідером серед українських комерційних банків по кількості клієнтів: його послугами користується більше 16% населення України.

Огляд літератури з теми дослідження. Значний внесок у вивчення питань валютно-розрахункових операцій комерційних банків зробили такі українські вчені як І. Бобров, С. Бровко, О.Дзюблюк, В. Денисенко, Б. Івасів, Б. Луців, З. Луцишин, С. Руденко та інші.

Серед російських авторів слід в першу чергу, назвати Л. Красавіну, О. Лаврушина, Я. Мірки.

Значне місце в дослідженні питання валютно-розрахункових операцій комерційних банків належить і вченим західних країн, зокрема, Д. Мак Нотон, Д. Брігхем, П. Роуз та інші.

В працях вищезазначених вчених досліджуються теоретичні аспекти реалізації валютно-розрахункових операцій комерційними банками при організації зовнішньоекономічної діяльності підприємств, але недостатньо досліджені особливості функціонування валютного процесу в міжнародній діяльності українських підприємств. Тому питання міжнародного валютно-розрахункового відношення підприємств України потребує подальших досліджень і розробок, зокрема, актуальним є розробка як теоретичних пропозицій, так і практичних рекомендацій стосовно вдосконалення валютно-розрахункового процесу при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємствами, як кооперативними, так і представниками малого і середнього бізнесу.

Власне це і обумовило необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і практичних рекомендацій з проблем вдосконалення валютно-розрахункової діяльності українських банків для здійснення підприємствами своєї зовнішньоекономічної діяльності.

Метою нашої роботи є вивчення і аналіз роботи по проведенню валютно-розрахункових операцій на прикладі КБ "Фінанси та кредит", здійснення розрахунків по експортно-імпортних операціях, залучення клієнтів, та збільшення прибутків банку. Досягнення поставленої мети дипломної роботи передбачає розв'язання наступних завдань дослідження, які й визначають структуру роботи:

  • охарактеризувати міжнародні кореспондентські відносини банків;

  • провести моніторинг акредитивної форми валютно-розрахункових операцій;

  • дослідити банківську гарантію як інструмент забезпечення виконання розрахункових зобов'язань;

  • проаналізувати вексельні розрахунки.

В даній роботі розглядаються умови функціонування та структура валютного ринку, особливості здійснення операцій на ньому, принципи та форми реалізації міжнародної валютної політики, практика валютних обмежень та валютних клірингів. Також аналізуються фундаментальні і науково-практичні проблеми валютного курсу; умов конвертованості; міжнародної ліквідності; проблеми виникнення та уникнення фінансових, валютних та кредитних ризиків; особливості здійснення міжнародних розрахунків; фінансові умови зовнішньоторговельних угод.

Національна мережа банківського обслуговування банку “Фінанси та кредит”, включаючи в себе 1850 філіалів і відділень по всій Україні, надає можливість будь-якому клієнту отримати найбільший рівень обслуговування в любій точці країни. Широке коло зарубіжних партнерів не тільки показує його якість повноправного учасника світової банківської системи, але й дозволяє як найбільше задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. КБ "Фінанси та кредит" підтримує кореспондентські відносини з найбільшими зарубіжними банками, співпрацюючи з ними у різних напрямках. КБ “Фінанси та кредит” є уповноваженим банком по обслуговуванні кредитних ліній Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), світового банку реконструкцій та розвитку (СБРР), і Українсько-Німецького фонду, діяльність яких направлена на розвиток малого та середнього бізнесу.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є сфера економічних стосунків, що виникають між кредитором (банком) і позичальником (підприємством) з приводу перерозподілу вартості в валютній і товарній формах в процесі здійснення суб’єктами ринку своєї зовнішньоекономічної діяльності.

Предметом дослідження є діяльність банківських установ спрямована на валютно-розрахункові операції підприємств в процесі здійснення ними своєї зовнішньоекономічної діяльності.

Методологічна основа та інформаційна база дослідження. В дипломній роботі застосовано широкий інструментарій загальноприйнятих методів наукового дослідження міжнародних розрахунків, а саме: методи порівняння, вимірювання, абстрагування, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, системний підхід. Крім того, у роботі були використані й інші методи теоретичного та емпіричного дослідження, окремі різновиди як загальноприйнятих наукових принципів, так і спеціальних принципів науково-економічного пізнання: творчо-критичний та описово-аналітичний, статистичний, метод мікро - і макроекономічного аналізу.

Теоретико-методологічною основою роботи послужили класичні положення економічної теорії, теорії фінансів, банківської справи, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення банківського обслуговування валютно-розрахункових операцій, законодавство та правова база України, а також статистичні дані КБ "Фінанси та кредит".

Науковою новизною дипломної роботи є розробка рекомендацій щодо підвищення дохідності КБ "Фінанси та кредит". Розроблено рекомендації щодо:

  • розширення вексельних угод;

  • збільшення кількості акредитивної форми розрахунків;

  • підвищення ефективності валютного контролю.

  • використання позичок в іноземній валюті пов’язане для позичальників із ризиками високих трансакційних витрат, які загрожують звести нанівець цінові переваги цих кредитів та втратами внаслідок валютного ризику.

Отже, зменшити вплив ефекту внутрішнього відпливу капіталу на формування валютної структури кредитного портфелю можна шляхом стабілізації валютного курсу та зниження інфляційних очікувань суб’єктів економіки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони можуть використовуватись у процесі вдосконалення валютної політики і кредитних відносин банківських установ з підприємствами при розробленні методичних підходів до аналізу валютно-розрахункових операцій комерційних банків.

Структура та зміст роботи. Дипломна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел.

В першому розділі роботи розглядається характеристика валютно-розрахункових операцій комерційних банків, зокрема, класифікація та механізм операцій у сфері валютних розрахунків та кореспондентські відносини банку.

В другому розділі роботи проведений аналіз практики здійснення валютно-розрахункових операцій КБ "Фінанси та кредиту".

Третій розділ дипломної роботи присвячений підвищенню ефективності здійснення валютно-розрахункових операцій.

В роботі зроблені висновки до кожного розділу роботи та загальні висновки до дипломної роботи.

Повний обсяг дипломної роботи - ___ сторінок, у тому числі робота містить ___ таблиць, ____ ілюстрацій, список використаних джерел зі ___ найменувань.

РОЗДІЛ І

ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

1.1. Сутність валюти та її класифікація

Валюта – грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товарів і послуг. Взагалі грошова одиниця будь-якої країни називається валютою.

У сучасних умовах міжнародний обмін товарами і послугами став можливим лише за умови функціонування на світовому ринку загального, інтернаціонального за змістом вартісного еквівалента, коли гроші обслуговують міжнародні економічні відносини і використовуються як міжнародна розрахункова одиниця чи міжнародний засіб обігу або платежу, - це світові гроші, функціональною формою яких є валюта.

Протягом тривалого часу в ролі світових грошей завдяки своїм властивостям виступало золото. Базою вартісних відносин була національна вартість, що формувалася в межах кожної окремої країни. Але золото поступово втратило свої монетарні функції. Спочатку відбувалася демонетизація золота на рівні функціонування національних грошей, а згодом – і в міжнародних відносинах. Змінюється природа і функціональна роль світових грошей. Вони перетворюються на самостійну грошову форму і є матеріальним носієм інтернаціональної вартості. Національні гроші продовжують виконувати весь комплекс функцій, пов'язаний з обслуговуванням обігу товарів і послуг на внутрішньому ринку, але втрачають свою самостійність під час обслуговування міжнародних відносин.

Поняття “валюта” широко використовується в економічній літературі. Але, незважаючи на широке застосування, сутність цього економічного терміну не знайшла однозначного трактування.

Деякі економісти визначають валюту як грошову одиницю будь-якої країни [15, 2]. В інших наукових роботах, поняття “валюта” означає грошову одиницю, яка використовується у функціях світових грошей, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу та платежу [24]. Зведення поняття валюти до грошової одиниці у всіх визначеннях у кращому випадку некоректне, оскільки грошова одиниця – лише незначна складова явища грошей, пов’язана з масштабом цін, і вона не спроможна вичерпати таку складну функцію грошей, як світові грошей [107, 12].

Враховуючи сказане, ми згодні з професором Савлуком М.І., у тому що найбільш прийнятним є визначення валюти як будь-яких грошових коштів, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов’язане із зовнішньоекономічними відносинами.

Валюта обслуговує міжнародний сектор економіки. На її основі функціонує валютний ринок, формується валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви.

Поняття валюти включає готівкові і депозитні гроші, чеки, векселі, сертифікати, акредитиви, акції, облігації.

Головним призначенням світових грошей стає виконання функцій інтернаціональної міри вартості, за якою порівнюються не безпосередньо вартості окремих товарів, а купівельні спроможності національних валют. Таким чином, вони поєднують національні грошові вартості.

У широкому розумінні валюта залежно від емітента валютних коштів тепер вживається у трьох значенням:

  1. Грошова одиниця певної країни (долар США, рубль Російської Федерації, гривня України, японська ієна, угорський форинт тощо). Тобто це національна валюта.

  2. Іноземна валюта – грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитна та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках.

  3. Міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб. Це колективна валюта, міжнародні грошові емісії якої здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).

Тепер у системі міжнародних валютних відносин ключові позиції займають саме колективні валюти. Це форма світових грошей, позбавлених товарної основи. Інвестиційною підвалиною, що забезпечує можливість застосування колективних валют, є утворення і функціонування міжнародних валютних союзів. У межах окремих союзів колективні валюти використовуються не тільки як міжнародна інтернаціональна міра вартості шляхом зіставлених валютних курсів, а і як міжнародний платіжний засіб і засіб нагромадження. Сформувалися такі види міжнародних валют, як:

  • СПЗ – спеціальні права запозичення, уведені в систему розрахунків Міжнародним валютним фондом (МВФ) з 1 січня 1970 р.;

  • Євро – європейська валютна одиниця, функціонує з січня 1999 року у рамках валютної системи “Спільного ринку” (12 країн).

Валюта класифікується за багатьма критеріями (рис. 1.1).

Залежно від країни емітента валютних коштів валюта поділяється на:

  • національну;

  • іноземну;

  • міжнародну (регіональну).

Національна валюта – це встановлений законом платіжний засіб певної країни, що емітується національною банківською системою. Національна валюта є основою національної валютної системи. Наприклад, для Росії – це кошти, номіновані в рублі, для України – у гривні, для США – долари.

Іноземна валюта – це грошова одиниця, що емітується банківською системою інших країн. Іноземна валюта є об’єктом купівлі-продажу на валютному ринку, зберігається на рахунку у банках, але не є законним платіжним засобом на території певної держави. Винятком можуть бути тільки періоди сильної інфляції.

Міжнародна (регіональна) валюта – міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, що емітується міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонує за міждержавними угодами.

Один з головних чинників, забезпечують можливість застосування міжнародних (регіональних) валют, - це утворення і функціонування міжнародних (регіональних) валютних союзів. Основними ознаками таких міжнародних формувань є:

Error: Reference source not found

Рис. 1.1. Класифікація валют[10,304]

    1. введення системи твердих валютних курсів;

    2. зобов’язання країн-учасниць підтримувати повну взаємну конвертованість своїх валют;

    3. погодження внутрішньої і зовнішньої економічної політики;

    4. координація політики регулювання грошової маси та обсягів грошової маси.

На перший погляд здається, що входження будь-якої країни у валютні союзи пов’язано з певними обмеженнями у самостійності розвитку валютного ринку. Однак, як засвідчує світовий досвід, таке обмеження не є деструктивним. Навпаки, воно посилює конкурентні переваги деяких країн, сприяє їх економічному розвитку. Наприклад, сьогодні найбільш поширені два валюти – СДР і євро.

Різні форми світогосподарських зв’язків – торгівля товарами та послугами, виробниче та науково-технічне співробітництво, міграція робочої сили та розвиток світового туризму, рух позичкового капіталу та інвестицій – формують міжнародний попит і відповідні пропозиції щодо тієї чи іншої національної валюти.

Щодо валютних запасів країни розрізняють резервну валюту. Під резервною валютою розуміють іноземну валюту, у якій центральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями та іноземними інвестиціями. Резервна валюта є базою визначення валютного паритету і валютного курсу для інших країн, широко використовується для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн-учасниць світової валютної системи. Так, в ролі резервної валюти використовують долар США, японську єну, фунт стерлінгів.

Для того, щоб валюта набула статусу резервної, необхідно, щоб країна-емітент займала одне з головних місць у світовому виробництві, в експорті товарів і капіталів, мала розвинуту мережу кредитно-банківських установ на власній території та за кордоном, вільну конвертованість валюти, а також впроваджувала її в міжнародний обіг через банки та міжнародні валютно-фінансові організації.

За режимом використання валюти поділяються на:

  • конвертовані;

  • неконвертовані.

Конвертованість національної грошової одиниці – це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки.

Таким чином, неконвертованими є валюти, які неможливо вільно обмінювати на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввезення та вивезення жорстко обмежується. У свою чергу конвертованими є валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться та ввозяться через кордон.

Конвертованість передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу, тобто вона притаманна саме ринковій економіці. Для адміністративно-командної економіки конвертованість є чужим явищем.

Конвертованість національної валюти за поточними операціями є однією з основних статутних вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для його членів (стаття VІІІ Статуту МВФ). Україна оголосила про своє приєднання до цієї статті на підтвердження поточної конвертованості у 1997 році.

У світовій практиці конвертованість валюти класифікують за кількома критеріями (рис. 1.1):

  1. За повнотою конвертованості:

    • повна конвертованість, за якої здійснюється вільне (без жодних обмежень) використання національної валюти для всіх категорій суб’єктів підприємства (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів) на будь-які цілі. Прикладом повністю конвертованих валют є: долар США, австрійський долар, англійський фунт стерлінгів, канадський долар, японська єна, євро, СДР тощо.

    • часткова конвертованість, за якої вводяться певні обмеження на обмінні операції. Обмін національної валюти на іноземні дозволяється тільки для певних категорій суб’єктів підприємництва або за певними видами операцій. На вимогу МВФ, вказані обмеження не повинні зачіпати платежі за поточні міжнародні операції, інакше валюта втрачає за регламентом фонду статус конвертованої.

Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів – внутрішньою. Режим зовнішньої конвертованості сприяє припливу у країну іноземної валюти.

Валюта, що використовується для оцінки міжнародних торговельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу – є міжнародна торгова валюта.

Міжнародна резервна валюта – це валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансування допомоги тощо. Її головною функцією є створення валютних державних резервів.

Типовою міжнародною торговою і водночас резервною валютою, як вже наголошувалося раніше, є долар США (2/3 міжнародної торгівлі здійснюються за його допомогою).

Продовжуючи класифікацію видів валют, слід зазначити, що, крім названих вище валют за ознакою емітентів валютних коштів, виділяють ще такі валюти:

залежно від сфери і мети використання:

    • валюта оплати – валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашення міжнародного кредиту;

    • валюта кредиту – валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;

    • валюта угоди (ціни) – валюта, в якій встановлюється ціна товару або послуг у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.

залежно від функціональної структури різновидами валюти є:

    • банкноти, скарбничі білети, монети;

    • платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви);

    • фондові ресурси (акції, облігації);

    • монетарні метали;

    • інші валютні цінності;

    • резервна валюта (засіб нагромадження).

Економічні, політичні, культурні та інші форми зв’язків між окремими країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані з оплатою отримуваних товарів і послуг у валюті.

Валютні відносини є основним елементом зовнішньоекономічної діяльності різних економічних суб’єктів. Вони включають у себе всю сукупність економічних відносин, що виникають у процесі кредитно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері.

Error: Reference source not foundРис. 1.2. Валютні відносини[19,68]

Учасниками валютних відносин можуть бути:

  • уряди або їх окремі структури;

  • банки;

  • фізичні або юридичні особи;

  • держави;

  • міжнародні організації;

  • міжнародні фінансові інститути.

Розвиток валютних відносин можливий за існування особливого ринку, на якому можна вільно купувати або продавати валюту. Такий ринок називається валютним.

Валютний ринок - це система економічних і організаційних відносин по купівлі-продажу іноземних валют. Валютні ринки служать механізмом здійснення міжнародних розрахунків по зовнішній торгівлі.

Валютно-розрахункові операції - вид банківської діяльності купівлі-продажу іноземної валюти. Операції пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за виключенням операцій, здійснюваних між резидентами в валюті України; операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному звертанні в якості засобів платежу, з передачею заборгованості і інших зобов'язань, предметом яких являються валютні цінності; операції пов'язані з ввезенням, переказом і пересиланням на територію України і вивезенням, переказом і пересилкою за межі валютних цінностей. До валютних цінностей ми відносимо – іноземну валюту, валюту України, платіжні документи і інші цінні папери відображені в валюті України або іноземній валюті, або банківських металах; банківські метали.

Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності завжди виникає потреба в обміні однієї національної валюти на іншу. Саме тому встановлюється валютний курс.

За допомогою валютних курсів здійснюються такі їхні функції:

  • засіб інтернаціоналізації грошових відносин (створюється цілісна світова система грошей);

  • порівняння, зіставлення вартостей (цін) товарів на національному і світовому ринках. На цій основі національні витрати порівнюються з суспільно необхідними інтернаціональними витратами праці;

  • зіставлення цінових структур і результатів відтворювального процесу окремих країн (порівняння рівнів продуктивності праці, витрат виробництва, заробітної плати, платіжного балансу);

  • перерозподіл національного продукту між країнами, які мають зовнішньоекономічні зв’язки.

Використання валютного курсу розглянуто на рисунку 1.3.

Чинники, від яких залежить валютний курс:

  • попит і пропозиція на валютному ринку, що встановлюється в кожному конкретному випадку;

  • стан платіжного балансу держави;

  • рівень інфляції;

Error: Reference source not found



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Дипломна робота на тему: Валютно-розрахункові операції комерційних банків (1)

    Диплом
    В наш час різко зростає значення міжнародних економічних зв'язків у господарському розвитку окремих держав. Головним фактором цього є широка інтернаціоналізація виробництва й обігу, науково-технічна революція.
  2. На тему: “Аналіз діяльності комерційного банку ”

    Диплом
    Однією із складових економічної системи є банківська стстема. Для ринкової економіки характерний дворівневий принцип побудови банківської системи. На першому етапі (вищому) рівні ієрархії перебуває Центральний банк, якмй здійснює
  3. Дипломна робота на тему: Менеджмент банківської системи

    Диплом
    Розділ 2. Економічний стан та розвиток банківського менеджменту державного спеціалізованого Ощадного банку України Путильського відділення 6799 Чернівецької області в умовах ринкової економіки.
  4. Дипломна робота на тему "Розрахунки в системі "клієнт-банк" та шляхи (1)

    Диплом
    Ціллю даної роботи є визначення можливих шляхів переводу якомога більшої кількості клієнтів та банківських платежів на роботу через автоматизовану систему “клієнт-банк”, заради зменшення навантаження на операціоністів банку, а отже
  5. Дипломна робота на тему: Глобалізація світогосподарських зв’язків

    Диплом
    Актуальність теми. Кінець 20 століття залишиться в пам’яті людства епохою великих сподівань, які частково збулися, а частково не реалізувалися. Протягом найближчих років доведеться побачити в якій мірі ці сподівання були обґрунтовані.

Другие похожие документы..