Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рассказ'
Сегодня в Казани, в ГТРК «Корстон» открылся семинар на тему: «Финансовые структуры и инструменты Люксембурга» для руководителей и начальников отделов...полностью>>
'Документ'
1. НЕОБЫКНОВЕННЫЙ ОРКЕСТР. О многих разных оркестрах ты уже знаешь: симфонический, эстрадный, народных инструментов … Создай свой оркестр из необычны...полностью>>
'Документ'
Мовна політика посідає чільне місце в системі державних пріоритетів, оскільки її стратегічним завданням є забезпечення неухильного додержання констит...полностью>>
'Документ'
1.1. Олимпиада среди студентов ОУ СПО по специальности 190604 «Техническое обслуживание и ремонт автомобильного транспорта», 190605 «Техническая эксп...полностью>>

Інструмент Європейського сусідства І Партнерства

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Інструмент Європейського

сусідства і Партнерства

Україна

Стратегічний документ

2007-2013

Зміст:

Резюме

1. Завдання співпраці Європейського союзу/європейського співтовариства з Україною

1.1. Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС

1.2. Стратегічні завдання співпраці Європейського Союзу/Європейського Співтовариства з Україною

2. огляд політичного порядку денного України

2.1. Загальні аспекти

2.2. Внутрішня політика

2.3. Зовнішня політика

3. Політична, економічна та соціальна ситуація

3.1. Аналіз політичної ситуації

3.2. Аналіз економічної ситуації та структури торгівлі

3.3. Аналіз соціального розвитку

3.4 Аналіз екологічної ситуації

4. Огляд допомоги, Що надавалась ЄС РанІше і Надається зараз

4.1. Допомога ЄС Україні протягом 1991-2006рр.

4.2. Основні уроки засвоєні для нового програмного циклу

4.3. Взаємодоповнюваність і координація з іншими донорами

4.4. Узгодженість політики співпраці ЄС з іншими ключовими політиками ЄС („поєднання різних політик”)

5. Стратегія Реагування ЄС

5.1. Основні завдання

5.2. Інструменти і засоби

Додатки:

Додаток 1

Список абревіатур та скорочень

Додаток 2

Коротко про Україну

Додаток 3

Україна – національний екологічний огляд

Додаток 4

Пріоритети інших донорів, включаючи держави-члени

Додаток 5

Врахування принципу „поєднання різних політик” у контексті Стратегічного документу

Додаток 6

Допомога ЄС Україні протягом 1991-2006рр.

Резюме

Цей Стратегічний документ (СД) розроблений для України на період 2007 - 2013рр. Уся допомога Україні протягом цього часу, в основному, надаватиметься в межах нового Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП), який розробляється з метою сприяння розвиткові зони процвітання та добросусідства між Європейським Союзом і партнерськими країнами, що підпадають під дію Європейської політики сусідства (ЄПС).1

Після подій кінця 2004 року, що призвели до Помаранчевої революції, Україна невпинно продовжувала впровадження низки амбіційних реформ для впровадження демократії та ринкової економіки у країні та наближення України до ЄС.

Основним завданням співпраці України та ЄС на цьому етапі є розвиток щораз тісніших стосунків, які виходять за рамки попередньої співпраці з метою поступової економічної інтеграції та глибшого політичного співробітництва, включаючи зовнішню політику та політику безпеки.

Допомога ЄС протягом періоду, окресленого даною Стратегією, матиме на меті підтримку впровадження Україною цілої низки амбіційних реформ на підставі політичних завдань, визначених Угодою про партнерство і співробітництво (УПС) від квітня 1998р. і Планом дій Україна-ЄС від лютого 2005р.

Національна індикативна програма (НІП) терміном на 2007-2010рр. трансформує вищеназване у підтримку трьох основних сфер:

і) демократичний розвиток та якісне управління;

іі) регуляторні реформи і зміцнення адміністративного потенціалу;

ііі) розвиток інфраструктури, зокрема у сфері транспорту, енергетики, навколишнього середовища, при тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими установами.

Цей новий Стратегічний документ для України був розроблений при тісній співпраці з українськими органами влади і цілком відображає національні пріоритети. Під час розробки документу проведено консультації з державами-членами, іншими донорами та громадськими організаціями.

1. Завдання співпраці Європейського союзу/європейського співтовариства з Україною

1.1. Загальні зовнішньополітичні цілі ЄС

ЄС впроваджує свої цілі та інтереси, діючи як світовий економічний і політичний гравець, використовуючи різні інструменти: від Спільної зовнішньої політики та політики безпеки, допомоги і торгівлі до зовнішнього виміру внутрішньої політики ЄС.

Зокрема, ЄС намагається сприяти процвітанню, солідарності, безпеці і сталому розвиткові у світі.

Для ЄС велике значення має правильне визначення принципу „поєднання різних політик”. Йдеться про те, що в світлі стратегічних завдань зовнішніх відносин ЄС, необхідно забезпечити послідовність політики, яка стосується усіх доступних інструментів у роботі з Україною.

1.2. Стратегічні завдання співпраці Європейського Союзу/Європейського Співтовариства з Україною.

Національні, регіональні і глобальні стратегічні завдання разом формують підхід ЄC до співпраці з Україною:

Взаємовигідна співпраця, яка сприяє переходу України

В Угоді про партнерство і співробітництво (УПС) від 1 квітня 1998р. ЄС і Україна зобов’язалися налагодити партнерство, яке сприятиме ближчим політичним та взаємовигідним торговельним й інвестиційним відносинам одночасно з економічною, соціальною, фінансовою, науковою, технологічною та культурною співпрацею. Це партнерство має на меті, зокрема, сприяти переходу України до зрілої демократії та ринкової економіки.

Імплементація Європейської політики сусідства(ЄПС) та Плану дій Україна-ЄС

Завдання ЄПС, розпочатої в контексті етапу розширення 2004р., полягає у тому, щоб ЄС поширив свою стабільність, безпеку та процвітання на сусідні держави у відмінний, від членства в ЄС, спосіб. ЄПС розроблена, аби запобігти появі нових ліній розмежування в Європі та запропонувати сусіднім державам тіснішу політичну, економічну та культурну співпрацю і співробітництво у сфері безпеки. Це також перегукується з одним із стратегічних завдань ЄС, визначених у Європейській стратегії безпеки від грудня 2003р., а саме зі зміцненням безпеки у країнах, що оточують ЄС. Партнери ЄПС очікують на досягнення тіснішої співпраці з ЄС, можливість бути учасником програм ЄС та на участь у внутрішньому ринку ЄС, надаючи велику підтримку своїм власним політичним і економічним реформам. Щодо України, спеціальні завдання були встановлені в Плані дій Україна-ЄС, спільно затвердженому у лютому 2005. Комісія надала дані середньострокової оцінки виконання Плану дій у листопаді 2006 року.

Питання безпеки

У Європейській стратегії безпеки від 12 грудня 2003р. ЄС визнає, що, як союз 25 держав з понад 450 млн. населенням, які виробляють чверть світового валового внутрішнього продукту (ВВП), він є глобальним гравцем.

Одним із основних політичних наслідків Європейської стратегії безпеки є потреба для ЄС „сприяти тому, щоб на схід від Європейського Союзу і вздовж його кордонів у Середземномор’ї існувало коло добре керованих країн, з якими ми могли б підтримувати відносити тісної співпраці”. Окрім цього, Європейська стратегія безпеки чітко усвідомлює важливість сприяння міжнародному порядку, заснованому на принципі ефективних багатосторонніх відносин.

ЄС та Україна прийняли План дій у галузі юстиції та внутрішніх справ ЄС у грудні 2001р. Він розглядає виклики безпеки з різних боків та був інтегрований у План дій.2

Завдання щодо політики розвитку

Політика розвитку ЄС визначається важливим завданням – зниження рівня бідності з додатковими цілями - впровадження якісного управління і поваги до основних прав і свобод людини.3 Одночасно, робиться акцент на необхідності впровадження диференційованого підходу, який враховував би індивідуальні обставини і потреби.

Україну звикли вважати країною з перехідною економікою, відповідно до даних списку одержувачів допомоги Комітету зі сприяння розвитку Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЄСР). З валовим національним доходом (ВНД) на душу населення у 1 260 дол. США ( метод Атласа у 2004р.)4 та внесенням до категорії країн, що мають рівень доходу нижче середнього, у грудні 2005р. Україну було включено до нового єдиного списку Офіційних одержувачів допомоги для розвитку.

2. Огляд політичного порядку денного України

2.1. Загальні аспекти

Після подій кінця 2004 року, які призвели до Помаранчевої революції, під керівництвом Президента України В.Ющенка Україна невпинно продовжувала впровадження низки амбіційних реформ для впровадження демократії та ринкової економіки в країні.

Керівництво України чітко проголосило, що впевнено прямує до виконання Плану дій Україна-ЄС, спільно укладеного між Україною та ЄС 21 лютого 2005р., як ключового документу для проведення реформування. Відповідно до цього, сучасні політичні завдання України можна окреслити так:

2.2. Внутрішня політика

Зміцнення демократії, захист основних прав і свобод людини: Україна зобов’язалася зміцнювати стабільність та ефективність інституційного забезпечення демократії, захисту основних прав і свобод людини - основи для ширшого утвердження верховенства права.

Зміцнення судової системи: Уряд оголосив про свій намір здійснювати судову і правову реформи з метою забезпечення незалежності судової гілки влади, зміцнення адміністративних можливостей і втілення неупередженого й ефективного провадження правосуддя.

Ефективна боротьба зі злочинністю та корупцією: Уряд оголосив боротьбу з корупцією першочерговим завданням. Програма закликає до широких економічних та соціальних реформ і встановлення конкурентних умов на ринку.

Реформа державного сектора: Уряд проголосив про намір сприяти всесторонній реформі державного сектора, включаючи адміністративну і регуляторну реформи, про необхідні для покращення державного управління.

Покращення інвестиційних умов: Активне вирішення широкого кола проблем, які впливають на інвестиційні умови з точки зору зміцнення довіри інвесторів, є ключовим компонентом урядового підходу до подальшого економічного зростання. Завдання містять поліпшення прозорості, передбачуваності і спрощення регулювання.

Надання соціальних послуг: Уряд зобов'язався продовжувати реалізацію заходів, спрямованих на боротьбу з бідністю та на покращення соціальних послуг і доступу до охорони здоров'я, звертаючи особливу увагу на інфекційні захворювання.

2.3. Зовнішня політика

Інтеграція в ЄС: Це один із пріоритетів зовнішньої політики уряду. Дія Угоди ЄС та України про партнерство і співробітництво закінчується у 2008р. Триває підготовка до початку переговорів щодо Посиленої угоди, із Угодою про вільну торгівлю як ключовим елементом, що замінить Угоду ЄС та України про партнерство і співробітництво. А тим часом Україна повністю використовує План дій Україна-ЄС для наближення до ЄС.

Вступ в НАТО: Керівництво України ставить за мету вступ у НАТО. Нинішній уряд пов'язує вступ у НАТО з позитивними результатами референдуму. Однак, у зв’язку з поширеним спротивмо населення щодо членства в НАТО, цей процес щонайменше затримається. У 2005р. був розпочатий „Посилений діалог Україна-НАТО”.

Співпраця з Росією: Україна визнає, що двостороння співпраця з Росією є важливою для України і що Росія є ключовим сусідом з великими політичними, економічними та соціальними інтересами в Україні. Події щодо Українсько-Російської газової угоди в кінці 2005 – на початку 2006 р. довели наявність великої взаємозалежності між двома державами і важливість відносин між ними для ЄС.

Регіональна роль: Україна чітко зобов’язалася відігравати конструктивну роль у регіоні, включаючи сприяння врегулюванню Придністровського конфлікту в Молдові та підвищенню співпраці в рамках ГУАМ.5

Сприяння торгівлі: Проблеми торговельної політики займають центральне місце в економічній стратегії уряду. Швидке завершення процесу вступу в СОТ - пріоритетне завдання уряду. Як тільки завершиться процес вступу в СОТ, уряд розпочне першу стадію переговорів щодо Зони вільної торгівлі як частини Посиленої угоди з ЄС.

3. Політична, економічна та соціальна ситуація

3.1. Аналіз політичної ситуації

Загальні аспекти

Політична ситуація в Україні та стан безпеки у державі зазнають впливу через географічне розташування між Польщею, Румунією і Молдовою на заході, Білоруссю на півночі і Росією на сході. Політичний, економічний та культурний вплив Росії досі залишається значним після отримання Україною незалежності у 1991р. та розпаду Радянського Союзу. Здебільшого, це спостерігається у східних регіонах, де проживає російська національна меншина, яка становить близько 20% усього населення України.

Помаранчева революція заклала підвалини для розвитку міцніших стосунків між ЄС та Україною, а також вивела зовнішню політику України на шлях європейської інтеграції. Новий уряд під керівництвом Прем’єр-міністра Віктора Януковича обрав „євро-прагматичний” підхід – євро-інтеграція не як нагальна, а як довгострокова ціль.

Внутрішня ситуація

Україна продемонструвала вперше у своїй історії проведення вільних і чесних парламентських виборів в історії 26 березня 2006р. Це стало віхою демократичного розвитку країни. Після виборів настав складний період політичної нестабільності. Президент В.Ющенко прийняв кандидатуру свого колишнього суперника на президентських виборах 2004р. Віктора Януковича, який був Прем’єр-міністром уряду президента України Л.Кучми (2002-2004), і призначив його Прем’єр-міністром на початку серпня 2006р. Спроба протягом літа-осені 2006р. створити уряд національної єдності разом з Партією Регіонів В.Януковича і блоком „Наша Україна” В.Ющенка не була успішною.

Новий уряд зіштовхнувся з серйозними проблемами. Перші місяці його роботи показали, що існують труднощі „співіснування” між Президентом і новим Прем’єр-міністром. Це створило напружену ситуацію в країні. Крім того, Україна зустрілась з чималою кількістю коротко- та середньотривалих структурних труднощів, включаючи економічні й адміністративні реформи, відокремлення приватних інтересів від політичних, міграційні проблеми.

Зовнішня ситуація

Позитивним наслідком Помаранчевої революції стала цілковита зміна ставлення міжнародної спільноти до України. Це позначилось на покращенні стосунків з Європейським Союзом і США. Український уряд зобов’язався сприяти інтеграції з Європейськими інституціями. Президент В.Ющенко і Прем’єр-міністр Віктор Янукович наголосили, що європейський вибір України є незворотнім і її зовнішньополітичний курс зосереджуватиметься на імплементації Плану дій Україна-ЄС.

Водночас, уряд звертається до обговорення стратегічно-політичних цілей членства в ЄС, яке отримало широку підтримку українського населення. З меншим ентузіазмом уряд продовжує співпрацю з НАТО, але наполягає на бажаному членстві в НАТО в майбутньому, яке залежить від результатів референдуму.

Стосунки з Росією ускладнилися після Помаранчевої революції і «досягли піку» у суперечці про ціни на газ в кінці 2005 – на початку 2006рр. Перший закордонний візит Прем’єр-міністра В.Януковича був саме до Росії. Під час цих відвідин, В.Янукович брав участь у неофіційному саміті Євразійського економічного співтовариства. Положення коаліційної угоди щодо необхідності винесення питання членства України в НАТО на референдум, ймовірно, відкладе тертя з Росією на якийсь час. Крім цього, слід зазначити також і неврегульовані спори з Росією, включаючи питання демаркації державних кордонів та присутність Російського чорноморського флоту в Севастополі. Щодо останнього питання, то позиція України - не продовжувати дію двосторонньої угоди після її закінчення у 2017р. і вимагати сплати за присутність/оренду української інфраструктури Російським чорноморським флотом за ринковими цінами.

У Придністровському конфлікті український уряд відіграє ключову роль, намагаючись поряд з ЄС та іншими партнерами допомогти в його врегулюванні. Підтримка Україною Місії допомоги ЄС з прикордонної допомоги (EUBAM), що діє на кордоні України з Молдовою, а також підтримка нового митного режиму з Молдовою, який, у свою чергу, заохотив придністровські фірми реєструватись у Молдові, – були основними результати цих зусиль. Новий український уряд підтвердив свою підтримку EUBAM і нового митного режиму.

Зовнішня ситуація України і надалі тісно залежить від її внутрішнього розвитку. Як тільки Україна по-справжньому здійснюватиме поступ, втілюючи усі внутрішні реформи та приймаючи європейські стандарти, стосунки між ЄС і Україною поглибляться та стануть тіснішими.

Перспективи

Помаранчева революція дала унікальну можливість Україні реалізувати свої європейські сподівання і перетворитися на нову демократичну державу. Незалежні та чесні парламентські вибори у березні 2006р. стали ще одним важливим кроком у цьому напрямі. Великі сподівання покладені на новий уряд як у самій країні, так і за її межами. Їх втілення вимагає важкої праці, досягнення згоди і постійного проведення реформ за допомогою ЄС та інших донорів.

3.2. Аналіз економічної ситуації та структури торгівлі

Українська економіка занепала після отримання незалежності: у 1999р. ВВП опустився приблизно на 41% порівняно з 1990р. Об’єм виробництва почав зростати, починаючи з 2000р., завдяки покращенню зовнішньої ситуації та державної політики. У 2004р. він досяг приблизно 61% рівня 1990р., із реальним зростанням ВВП на 9,6% у 2003р. і 13% у 2004. Одночасно, державний борг до ВВП – впав від 50% у 1998-99рр. приблизно до 25% у 2004р.

У 2005р. негативні зміни в торгівлі (зросли імпортні ціни на енергію, в той час, як світові ринкові експортні ціни на українську сталь впали) разом з повільним вкладенням інвестицій через нестабільну політичну ситуацію призвели до падінь показників в економічній галузі. Ріст ВВП знизився до 2,6% порівняно з 12,1% у 2004. Проте у 2006р. економічна ситуація покращується. Досвід падіння ВВП 2005р. був врахований, і прогнози зростання для 2006р. знаходяться в межах 5 відсотків.

Інвестиційний клімат залишається непередбачуваним у зв’язку з прийняттям нечітких законів та їх свавільним застосуванням. У 2005р. до України могли надійти значно більші прямі зовнішні інвестиції у фінансовий сектор та сталеву індустрію. Завдяки цим інвестиційним рішенням прямі іноземні інвестиції (ПІІ) становили 7,3 млрд. дол. США у 2005р. а у першому півріччі 2006р. - 1,7 млрд. дол. США. Через відсутність помітного вдосконалення інвестиційного клімату значне збільшення ПІІ може виявитися короткотерміновим. Наприклад, політичні заходи повинні бути вжиті в таких сферах, як боротьба з корупцією, більш прозоре визначення подальшої приватизації з повним дотриманням верховенства права, ухвалення закону про акціонерні товариства, несумісність між цивільним і господарським кодексами та судовою системою, удосконалення прозорості і передбачуваності й подальше зменшення ліцензування і контрольних режимів.

У той час, як торгівля України з ЄС зросла за минулі роки, збільшення імпорту перевищило зростання експорту. У 2005р. торговельний баланс став негативним (-1,1 мільярдів доларів США), а сальдо поточного платіжного балансу зменшилося від 10,5% в 2004 до 3% ВВП у 2005. Експорт товарів збільшився на 5% (41% у 2004), а імпорт на 25% (26% у 2004). Щодо участі України в багатосторонній торговельній системі, то протягом останніх двох років уряд України зобов’язався прискорити вступ до СОТ, що повинно відбутися у 2006р. або на початку 2007р.

Стосовно питання енергетики, Меморандум взаєморозуміння був підписаний на саміті Україна-ЄС у Києві 1 грудня 2005р. Він встановлює спільну стратегію розвитку інтеграції українського енергетичного ринку до ЄС і складається з таких секторів, як:

  • ядерна безпека;

  • інтеграція на ринки газу й електроенергії;

  • підвищення безпеки енергоносіїв та транзиту гідровуглеводнів;

- підвищення ефективності і стандартів безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.

Також передбачається підвищення ефективності діяльності енергетичного сектора, відновлюваної енергетики й заходів для боротьби зі зміною клімату. Питання управління споживанням енергоносіїв стало ключовим для України після подій у 2006р. Були засновані спільні групи з імплементації, що складалися з представників Комісії й українських органів влади для кожної з чотирьох дорожніх карт, а також для розробки дорожньої карти з підвищення ефективності та відновлюваної енергетики.

3.3. Аналіз соціального розвитку.

У щорічній доповіді ООН з людського розвитку Україна у 2005р. займає 78 місце. Індекс людського розвитку (ІРЛ) в ній становить 0,766. Ці показники кращі, ніж у всіх інших країнах, що одержують допомогу в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС), окрім Ізраїлю.

Рівень крайньої бідності є низьким, але частка населення, що живе за межею бідності - приблизно 455 дол. США за рік (а це 2 423 українських гривні за обмінним курсом 2002р.), склала 25,6% у 2002р. Сюди входить населення, яке проживає в маленьких містах, селах, та сім'ї з малими дітьми. Завдяки впевненому економічному зростанню і збільшенню державних витрат на мінімальні заробітні плати та пенсії, рівень бідності впав порівняно з минулими роками і становить приблизно 20% усього населення. Проте цей позитивний розвиток не відповідав істотним збільшенням офіційної зайнятості, а тіньова економіка продовжує відігравати головну роль соціального буфера. За міжнародними стандартами, нерівність прибутку є низькою (коефіцієнт Джіні 0,3). Гостро стоїть питання пошуку роботи за кордоном, через складний економічний стан держави. Торгівля жінками у напрямку до Західної Європи продовжує захоплювати чимало жінок і дітей.

Кількість населення України зменшилась з 51,6 млн. у 1991р. до 48,0 млн. у 2004р., відображаючи суттєве зростання смертності, зокрема серед чоловіків, різке зниження народжуваності й істотну хвилю міграції. Збільшення хвороб, через надмірне вживання алкоголю та паління, стало важливим чинником у рості чоловічої смертності, разом з відродженням таких інфекційних хвороб, як туберкульоз, дифтерія і холера. Рівень ВІЛ/СНІДУ швидко зростає, вражаючи 1% дорослого населення - це є найвищий показник у Європі. Рівень інших хвороб, що передаються статевим шляхом, наприклад сифіліс, також зріс.

Материнська смертність, почавши спадати з 1992, залишається приблизно у п'ять разів більшою за середній показник в ЄС. Україна все ще зіштовхується з соціальними наслідками Чорнобильської аварії 1986р. та з великою кількістю людей, що стали інвалідами в результаті вибуху. Невирішеним питанням, особливо для найбіднішої частини населення, залишається доступ до охорони здоров'я.

У той час, як Україна демонструє хороші показники письменності серед дорослого населення - 99,6% (2002р.), а початкову освіту здобувають 84% (2002р.), освітня система усе ще страждає від нерівності доступу, впливаючи на якість і низьку ефективність використання ресурсів.

    1. Аналіз екологічної ситуації6

Україна має великі труднощі у сфері охорони навколишнього середовища. Забруднення повітря стає соціальною проблемою та питанням охорони здоров'я. На якість води впливає її забруднення, а існуючі системи водовідведення та очищення стічних вод потребують оновлення і створення нової системи. Важливим питанням є управління відходами, зокрема запобігання, збирання, поводження, переробку й остаточне видалення. Вирубка лісу і нелегальне знеліснення –теж вагомі проблеми у сфері охорони природи. На Україну також впливають транскордонні і глобальні екологічні проблеми, наприклад використання й охорона спільних вод і зміна клімату. Національна стратегія охорони навколишнього середовища, розроблена на період з 1998 по 2008рр., стала основою для розвитку секторних програм низки питань охорони довкілля. Рамкове законодавство з охорони навколишнього середовища розроблене в багатьох сферах, але ще потребує наступного розвитку та вдосконалення. Підзаконні акти все ще належним чином не розроблені і не впроваджуються. Не забезпечується виконання екологічного законодавства і через відсутність адміністративних засобів та недостатність ресурсів, особливо на регіональному і місцевому рівнях.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Європейська політика сусідства (єпс) виступає в ролі т зв

    Документ
    Європейська політика сусідства (ЄПС) виступає в ролі т. зв. стратегії «партнерства із сусідами» Євросоюзу, що покликана охопити співпрацю із суміжними державами ЄС.
  2. Робочий документ європейської комісії додаток до повідомлення європейської комісії для ради єс та європейського парламенту про посилення європейської політики сусідства звіт про виконання Європейської політики сусідства Україна

    Документ
    План дій ЄС-Україна був схвалений 21 лютого 2005 року строком на три роки. Відтоді спрямування та моніторинг його виконання здійснювалися на основі щорічних інструментів, у яких було викладено комплекси пріоритетів і строків їхньої
  3. Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

    Документ
    Ця стратегія ЄС щодо України (CSP) охоплює період 2007-2013 рр. Допомога Україні на протязі цього періоду, головним чином, буде забезпечуватись згідно з новим Європейським інструментом сусідства та партнерства (ЄІСП - ENPI), який
  4. Європейський союз (2)

    Документ
    21 червня було завершено прокладання другої гілки газопроводу «Північний потік». Запуск першої черги з пропускною спроможністю в 27, 5 млрд. куб. газу заплановано на жовтень цього ж року, другої – наступного, що збільшить пропускну
  5. Європейський союз (7)

    Документ
    21 червня було завершено прокладання другої гілки газопроводу «Північний потік». Запуск першої черги з пропускною спроможністю в 27, 5 млрд. куб. газу заплановано на жовтень цього ж року, другої – наступного, що збільшить пропускну

Другие похожие документы..