Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
То, что я с некоторым опозданием 1 отвечаю на твою Диатрибу о свободной воле, досточтимый Эразм, произошло против всеобщего ожидания, а также против ...полностью>>
'Программа'
Межведомственный тектонический комитет при Отделении наук о Земле Российской академии наук приглашает Вас принять участие в XL Тектоническом совещани...полностью>>
'Документ'
Студенты технического вуза изучают иностранный язык, в основном, применительно к выбранной специальности. Они переводят технические тексты, делают ре...полностью>>
'Документ'
13 июня состоялся выпускной для 26 учащихся 9-х классов. Вручение аттестатов происходило в торжественной обстановке (фото). А 21 июня прошёл выпускнй ...полностью>>

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (5)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

7–12 класи

Рівень стандарту

7-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні засоби навчання.

Поняття «історія Середніх віків». Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Спадщина Середньовіччя. Джерела.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; пояснює і застосовує поняття: «Середні віки»; характеризує джерела вивчення Середньовіччя.

6

Тема 1. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Народження середньовічної Європи.

Римський і варварський світи в середині I тис. Франкська держава Меровінгів. Прихід до влади династії Каролінгів. Імперія Карла Великого та її поділ.

Людина Середньовіччя.

Склад і рух населення. Тривалість життя і «трійця злигоднів»: голод, війни, хвороби. Засоби комунікації. Середньовічний замок. Сім’я, становище жінки, ставлення до дітей.

Матеріальний світ і повсякденне життя.

Технічні нововведення та винаходи. Зброя та військове спорядження. Житло й хатнє начиння. Одяг і мода. Харчування.

Суспільство і держава.

Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Духовенство біле та чорне. Світські феодали та система васалітету. Селянство. Королівська влада і виникнення станової монархії.

Середньовічне місто.

Виникнення міст, їх населення та зовнішній вигляд. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.

Учень (учениця):

називає час Великого переселення народів, існування франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого; дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та укладення Верденського договору; основні стани суспільства; держави, що утворилися після поділу Франкської імперії; технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;

показує на карті напрямки Великого переселення народів; території германських королівств, імперії Карла Великого; поділ Франкської імперії;

описує середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження;

пояснює і застосовує поняття: «Середньовіччя», «феодал», «феодальна роздробленість», «стани», «станова монархія», «ремесло», «цех», «міграція», «гільдія»;

характеризує видатних правителів раннього Середньовіччя (Хлодвіг, Піпін Короткий, Карл Великий);

визначає характерні риси структури середньовічного суспільства, «варварських» королівств, станової монархії, цехового ремесла;

порівнює античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різні стани середньовічного суспільства;

наводить приклади взаємодії людини і природи в Середні віки; рухів народонаселення;

висловлює судження щодо причин і наслідків феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.

1

Узагальнення

1

Резервний час

2

Тема 2. РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Католицька церква в V—ХІІІ ст.

Християнська церква в ранньому Середньовіччі. Християнізація Європи. Посилення папства. Виникнення і діяльність чернечих орденів.

Могутність і занепад папства.

Організація папством Хрестових походів. Духовно-рицарські ордени. Боротьба церкви з єретиками. Папство в ХІІІ — на початку ХV ст.

Учень (учениця):

називає час Хрестових походів; дату церковного розколу; чернечі та духовно-рицарські ордени;

показує на карті територію поширення католицизму; напрямки хрестових походів; місцезнаходження держав хрестоносців;

пояснює і застосовує поняття: «єретик», «інквізиція», «чернечий орден», «духовно-рицарський орден»;

описує хрестові походи;

наводить приклади католицьких чернечих орденів, могутності папської влади в ХІІ—ХІІІ ст.;

порівнює роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі;

висловлює судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, Хрестових походів.

2

Тема 3. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ Візантійська імперія.

Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам у VII—XI ст., іконоборство. Загибель імперії. Культура Візантії.

Арабський халіфат.

Аравія та її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Арабські завоювання. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.

Учень (учениця):

називає час правління Юстиніана, життя Мухаммада, утворення Арабського халіфату, дати виникнення ісламу, падіння Константинополя;

показує на карті території Візантійської імперії, Арабського халіфату у різні часи їх існування; напрямки військових походів; територію поширення ісламу;

пояснює і застосовує поняття: «імперія», «іслам», «халіфат»;

описує пам’ятки візантійської та арабської культури;

характеризує визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василій ІІ Болгаробоєць, Мухаммад); визначні постаті ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі);

визначає характерні риси візантійського та арабського суспільства; ісламські моральні цінності;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки при аналізі піднесення та занепаду Візантійської імперії та Арабського халіфату;

висловлює судження щодо внеску візантійської та арабської культури у світову духовну спадщину.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 4. ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Скандинавія.

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення та розвиток Скандинавських держав. Духовне життя. Християнізація скандинавських народів.

Франція.

Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Подвиг Жанни Д’Арк. Завершення Столітньої війни та об’єднання Франції.

Англія.

Англосаксонські королівства і нормандське завоювання Англії. Держава Плантагенетів. Велика хартія вольностей. Виникнення парламенту, народні рухи. Війна Червоної і Білої троянд.

Священна Римська імперія.

Утворення Священної Римської імперії. Посилення імператорської влади за правління Штауфенів. Німецький «наступ на Схід». Утворення Швейцарського союзу. Закріплення територіальної роздробленості.

Країни Середземномор’я.

Італійські міські республіки. Папська область, Південна Італія та Сицилія. Мусульманська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Учень (учениця):

називає час походів вікінгів, утворення Скандинавських держав, Священної Римської імперії, Швейцарії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, підписання«Великої хартії вольностей», дати скликання Генеральних штатів у Франції, англійського парламенту; хронологічні межі Столітньої війни;

показує на карті напрямки походів вікінгів; територію скандинавських держав, Англії, Франції, країн Середземномор’я, Швейцарії, Священної Римської імперії в різні періоди Середньовіччя; основні події Столітньої війни; напрямок німецького «наступу на Схід»;

пояснює і застосовує поняття: «парламент», «громадянська війна», «республіка», «Реконкіста»;

описує пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк;

характеризує визначні історичні постаті (Вільгельм Завойовник, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ Штауфен, Фернандо, Ізабелла);

визначає основні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства;

наводить приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії світської влади з папством;

порівнює середньовічні монархії і республіки, внутрішню й зовнішню політику європейських держав;

висловлює судження щодо значення виникнення парламентів.

2

Тема 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.*

Середньовічні знання та освіта.

Витоки середньовічної культури. «Каролінгське відродження». Схоластика. Школи та університети. Поява дослідних знань.

Література і мистецтво.

Героїчний епос і рицарська культура. Міська культура. Книгодрукування. Архітектура. Раннє Відродження і гуманізм.

Учень (учениця):

називає час поширення романського та готичного стилю, період раннього Відродження;

пояснює і застосовує поняття: «схоластика», «алхімія», «Відродження», «гуманізм», «раціоналізм»;

описує романський і готичний храми; навчання в школах і університетах;

характеризує визначні постаті європейської культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

визначає характерні риси середньовічного світогляду, раннього Відродження і гуманізму, архітектурні стилі;

наводить приклади здобутків рицарської та міської культури;

порівнює романський і готичний стилі;

висловлює судження щодо значення появи дослідних знань і розвитку гуманістичних ідей; внеску культури Середньовіччя у світову духовну спадщину.

* Може викладатись після теми 2.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 6. СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ

Держави Центральної та Східної Європи.

Виникнення слов’янської писемності і держави західних слов’ян. Ян Гус і гуситські війни. Болгарське царство. Угорщина. Польське королівство.

Північно-Східна Русь у ХІІ — першій половині ХІV ст.

Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Монгольське завоювання Русі. Невська битва та Льодове побоїще. Початок збирання руських земель навколо Москви.

Утворення та зміцнення Московської держави.

Дмитрій Донськой і Куликовська битва. Правління Івана ІІІ. Повалення ординського іга і народження Московської держави. Державне управління. Культура і повсякденне життя.

Турецька держава.

Виникнення Османської держави. Завоювання османів. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Удосконалення державного устрою.

Учень (учениця):

називає час утворення і піднесення держав Центральної та Східної Європи, Московської та Османської держав; гуситських війн; дати загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, повалення монгольського іга, Грюнвальдської битви;

показує на карті територію Чехії, Угорщини, Польщі, князівств Північно-Східної Русі, Московської та Османської держав у різні періоди Середньовіччя; напрямки османських завоювань; перебіг гуситських війн, місця головних битв;

пояснює і застосовує поняття:«гуситські війни», «яничари»;

описує пам’ятки культури, побут населення, найвизначніші битви;

характеризує визначні історичні постаті (Кирило і Мефодій, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий, Казимир ІІІ Великий, Юрій Долгорукий, Дмитрій Донськой, Іван ІІІ, Мехмед ІІ);

наводить приклади боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів, досягнень та взаємовпливу культури.

визначає особливості державного управління зазначених держав, соціальної структури суспільства;

аналізує та порівнює становлення і розвиток держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії;

висловлює судження щодо спрямованості й значення гуситських війн; про внесок культури держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії у світову духовну спадщину, про взаємовплив культур.

2

Тема 7. ІНДІЯ. КИТАЙ

Індія.

Господарське життя Общини і касти. Делійський султанат. Релігія та звичаї. Наука і культура.

Китай.

Об’єднання держави. Імперія Тан. Китай під владою монголів. Повернення незалежності, державне управління. Культура.

Учень (учениця):

називає час утворення та існування Делійського султанату.

показує на карті територію Делійського султанату, Китайської держави; напрямки монгольських завоювань, місця головних битв;

пояснює і застосовує поняття: «касти», «варни», «султанат», «конфуціанство», «індуїзм»;

описує пам’ятки Індії та Китаю, побут населення;

визначає особливості державного управління, соціальної структури Індії та Китаю;

наводить приклади досягнень культури Індії та Китаю, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів;

порівнює становлення і розвиток держав Європи і Азії;

висловлює судження щодо внеску культури Китаю та Індії в світову духовну спадщину.

1

Узагальнення

4

Резервний час

8-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями й структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; показує на карті головні європейські країни; пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час».

Ранній Новий час

(кінець XV — перша половина XVII ст.)

2

Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Відкриття європейців.

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Подорожі португальців. Христофор Колумб і відкриття Нового Світу. Перша навколосвітня подорож.

Завоювання Нового Світу.

Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Освоєння європейцями Північної Америки. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Учень (учениця):

називає час Великих географічних відкриттів, поширення ідей гуманізму, дату відкриття Америки X. Колумбом; імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;

показує на карті напрямки подорожей європейців та нові торговельні шляхи й основні географічні відкриття;

пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»;

описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу;

наводить приклади руйнування середньовічного укладу, нових цінностей західноєвропейців;

порівнює картину світу, життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу;

визначає характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо характеру і значення змін у соціально-економічному житті людини раннього Нового часу.

2

Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ

Матеріальний світ і суспільство.

Зміни в суспільстві. Шлюб і сім’я, становище жінки. Технічні вдосконалення. Господарювання, мануфактури, капіталізм.

Повсякденне життя Західної Європи.

Житло і хатнє начиння. Зміни в харчуванні. Правила застілля. Одяг і мода.

2

Тема 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ*

Народження нової культури.

Італійські гуманісти. Гуманізм за Альпами. Поява утопій. Політичні теорії.

Мистецтво Високого Відродження.

Новий тип творчої людини. Італійське Відродження. Мистецтво Німеччини. Мистецтво Нідерландів.

* Тема може бути викладена після теми 5.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі епохи Високого Відродження; імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

показує на карті найвизначніші культурні центри;

пояснює і застосовує поняття: «Відродження», «гуманізм»;

описує найвизначніші пам’ятки культури;

визначає характерні риси мистецтва епохи Високого Відродження;

аналізує та порівнює мистецтво Високого Відродження та Середньовіччя, італійське та Північне Відродження;

наводить приклади високого рівня розвитку мистецтва;

висловлює судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нового часу.

2

Тема 4. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

Реформація в Німеччині.

Німеччина напередодні Реформації. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна Реформація. Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру.

Поширення Реформації та Контрреформація.

Реформація в Женеві і поява кальвіністської церкви. Перехід папства до Контрреформації. Орден єзуїтів. Тридентський собор.

Учень (учениця):

називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління вказаних монархів; хронологічні межі Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах;

показує на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення католицької й протестантських церков, перебіг Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни;

пояснює і застосовує поняття: «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні війни», «національно-визвольна війна», «протекціонізм»;

наводить приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві, контрреформаційних заходів католицької церкви, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах;

описує двір монарха, життя різних верств населення у мирний й військовий час;

характеризує діяльність видатних постатей ХVІ—ХVІІ ст. (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх IV, В. Оранський), зміни у повсякденному житті;

визначає характерні риси реформаційних учень, Контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни;

розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики вказаних держав;

аналізує причини, характер та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах,Тридцятилітньої війни;

порівнює реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції, Англії та Іспанії;

аналізує наведені історичні джерела; висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ—ХVІІ ст.

6

Тема 5. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Франція.

Народження абсолютизму. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє.

Іспанія.

Іспанія на межі ХV—ХVІ ст. Правління Карла V. Філіпп II. Занепад Іспанії.

Нідерланди.

Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольного руху. Гьози і Вільгельм Оранський. Народження республіки.

Англія.

Зміни в суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів.

Міжнародні відносини.

Характер міжнародних відносин. Народження постійної дипломатії. Тридцятилітня війна. Вестфальський мир.

1

Узагальнення

1

Резервний час

2

Тема 6. ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Досягнення науки та тягар марновірства. Нові знання про Всесвіт. Пошук нових способів пізнання світу. Досягнення медицини. «Полювання на відьом».

Література й мистецтво.

Характер європейської культури. Літературні образи Мігеля Сервантеса. В. Шекспір і театр. Мистецтво доби бароко.

Учень (учениця):

називає час епохи бароко; імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

показує на карті найвизначніші культурні центри;

пояснює і застосовує поняття «бароко»;

описує найвизначніші пам’ятки культури доби бароко;

наводить приклади високого рівня розвитку культури кінця ХVI-ХVIІ ст.;

визначає характерні риси європейської культури кінця ХVI-ХVIІ ст.;

характеризує та аналізує діяльність видатних науковців і митців та їх найкращі твори;

порівнює мистецтво Відродження та бароко;

висловлює судження щодо відображення у творчості митців бароко цінностей Нового часу.

2

Тема 7. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО

Польська держава.

Фільварково-панщинна система. Шляхетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика. Культура.

Московська держава

Правління Івана IV Грозного. Смутний час. Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.

Учень (учениця):

називає час піднесення Польської держави, період Смутного часу, правління Івана Грозного; дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, воцаріння династії Романових;

показує на карті території Речі Посполитої, Московського царства, напрями їх зовнішньої політики;

пояснює і застосовує поняття: «унія», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство», «Смутний час»;

наводить приклади досягнень культури Речі Посполитої та Московського царства;

описує становище українських земель у складі Речі Посполитої та Московського царства;

характеризує та аналізує основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури;

визначає характерні риси державного устрою Речі Посполитої та Московської держави, московсько-українських відносин;

порівнює релігійне життя та характерні риси розвитку у західноєвропейських країнах, Речі Посполитій та Московському царстві.

аналізує наведені історичні джерела.

1

Узагальнення

1

Резервний час

Новий час. Перша частина (друга половина XVII—XVIII ст.)

8

Тема 8. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ

Революція XVІІ ст. і промисловий переворот в Англії.

Англія напередодні революції. Карл І.

О. Кромвель. Переворот 1668 р. Початок промислового перевороту.

Франція.

Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір Короля сонце. Ж.Б. Кольбер. Війни Людовіка XIV. Французький класицизм.

Доба Просвітництва.

Витоки й зміст Просвітництва. Французьке Просвітництво. Вплив Просвітництва на суспільство. Література і мистецтво. Зміни в повсякденному житті.

Освічений абсолютизм.

Прусське королівство. Нова державна політика Фрідріха ІІ. Австрія за правління Марії Терезії. Реформи Йосипа ІІ.

Росія.

Московська держава наприкінці XVII ст. Реформи й зовнішня політика Петра І. Двірцеві перевороти. Епоха Катерини II. Правління Павла І.

Культура і повсякденне життя.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі Англійської революції; час промислового перевороту та громадянської війни в Англії доби Просвітництва; правління вказаних монархів;

показує на карті основні події Англійської революції та громадянської війни; основні промислові центри Англії; напрями зовнішньої політики Франції, Пруссії, Австрії, Англії;

пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «протекторат», «освічений абсолютизм», «лорд-протектор», «Просвітництво», «енциклопедисти»,«класицизм», «технічний прогрес»;

наводить приклади технічного прогресу, реформ освічених монархів, нових цінностей у житті суспільства;

визначає характерні ознаки промислового перевороту, абсолютизму у Франції, освіченого абсолютизму, Просвітництва, класицизму;

описує пам’ятки доби Просвітництва, повсякденне життя у різні періоди розвитку держав;

аналізує та порівнює погляди просвітників, розвиток європейських держав у XVІІІ ст.;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо значення доби Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революції.

Учень (учениця):

називає час правління Петра І та Катерини II, хронологічні межі Північної війни, дати поділів Речі Посполитої; імена видатних діячів російської культури XVІІІ ст.;

показує на карті напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.;

пояснює і застосовує поняття: «імперія», «двірцеві перевороти»;

описує зміни у повсякденному житті в Росії XVIII ст.;

наводить приклади активної зовнішньої політики, «освіченого» правління, досягнень російської культури XVІІІ ст.;

визначає характерні риси та результати внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ;

аналізує та порівнює політику Петра І, Катерини II та Павла І;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії у XVІІІ ст.

Сполучені штати Америки.

Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії. Проголошення незалежності. Конституція США.

Учень (учениця):

називає час утворення англійських колоній у Північній Америці, хронологічні межі війни за незалежність, дату прийняття «Декларації незалежності»;

показує на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг основних подій війни за незалежність;

пояснює і застосовує поняття: «колонія», «метрополія», «декларація», «конституція», «республіка», «федерація»;

наводить приклади особливостей демократичного устрою США;

описує становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність;

визначає характерні риси політики Англії щодо колоній, «Декларації незалежності» та Конституції США;

характеризує діяльність видатних історичних діячів;

аналізує причини, характер і наслідки війни за незалежність;

порівнює державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці;

аналізує наведені історичні джерела.

2

Тема 9. КРАЇНИ СХОДУ

Османська імперія. Персія.

Османська імперія та її зовнішня політика. Ослаблення Османської імперії. Перське царство. Правління Надир-шаха.

Індія.

Держава Великих Моголів. Правління Акбара і Шах Джахана. Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя.

Китай та Японія.

Китай за правління династії Мін. Імперія Цин. Об’єднання та самозакриття Японії. Культура.

Учень (учениця):

називає час існування держави Великих Моголів в Індії, піднесення Османської імперії, розгрому турецької армії під Віднем; початку самоізоляції Китаю та Японії;

показує на карті території Османської імперії, Персії, Японії, Китаю, Індії, напрями зовнішньої політики;

пояснює і застосовує поняття: «держава Великих Моголів», «імперія», «іслам», «індуїзм», «конфуціанство», «сьогунат Токугава»;

наводить приклади високого рівня розвитку культури країн Сходу, взаємовпливу європейської східної цивілізації;

описує пам’ятки культури;

визначає основні здобутки культури, релігій Сходу; характерні риси державного устрою країн Сходу;

характеризує особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу;

порівнює європейську та східні цивілізації;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо особливостей розвитку східних цивілізацій.

1

Узагальнення

1

Резервний час

9-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства.

Учень (учениця):

характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.;

аналізує роль технічного прогресу;

визначає основні зміни в політичному житті, напрями політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.

4

Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.

Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.

Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Наполеон Бонапарт.

Франція в період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» Наполеона.

Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного союзу.

Учень (учениця):

визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції;

характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту;

дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;

аналізує життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи;

пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту;

показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція», «реформа», «Гора і Жиронда», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія», «консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада», «100 днів», «Священний союз».

5

Тема 2. ЄВРОПА Й АМЕРИКА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі в 20–30-х роках ХІХ ст.

Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. Перехід Англії до політики вільної торгівлі.

Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії.

Суспільно-політичні течії і рухи в Росії. Повстання декабристів.

Суспільно-політична думка Європи.

«Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії.

Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

Учень (учениця):

характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи в 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі; національну політику в Австрійській імперії;

відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини в 20—40-х роках ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії;

аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.;

розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.;

показує на карті країни Європи в першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав у Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бона-парту;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух», «чартизм», «політика», «політика вільної торгівлі», «реставрація», «слов’янофіли», «західники», «національне відродження», «весна народів».

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини в 1871 р.

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії.

Вікторіанська Британія. Англія — «майстерня світу». Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.

США в першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861—1865 рр. Реконструкція Півдня.

Учень (учениця):

характеризує процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;

аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на Американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни;

пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу;

описує колоніальні загарбання Англії в ХІХ ст., визначає суть політики «блискучої ізоляції»;

показує на карті країни Європи в середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини й Італії, хід громадянської війни в США;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «конституційний конфлікт», «Північнонімецький Союз», «лібералізм», «ідеологія», «політика», «консерватизм», «колонія», «метрополія», «аболіціонізм», «плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація», «конфедерація», «громадянська війна», «афроамериканці», «реконструкція Півдня».

6

Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ

Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Соціалізм. Марксизм. Перший і Другий Інтернаціонали. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я.

Зростання ролі держави в суспільно-економічному житті.

Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування Французької колоніальної імперії.

Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики.

Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.

США в 1877—1900-х рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Робітничий рух.

Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище в країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.

Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.

Учень (учениця):

характеризує процес завершення формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і США, науково--технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи й суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному й економічному житті;

висвітлює основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;

пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;

аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х років ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії;

показує на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «індустріальне суспільство», «науково-технічна революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм»,«інвестиції»,«міграція», «демократія», «світова політика», «тред-юніон», «двопартійна система», «антимонопольне законодавство», «расова політика», «сегрегація», «міжнародний робітничий рух», «Комінтерн», «суфражизм», «модернізація», «реформа», «народництво», «тероризм», «соціал-демократія», «доба Мейдзі».

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й в Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.

Британське володарювання в Індії. Політика кастового й релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.

Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.

Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

Міжнародні відносини в 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-нiмецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США в міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.

Учень (учениця):

Характеризує завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського,французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій;

висвітлює наслідки британського володарювання в Індії; політику кастового і релігійного розбрату в Індії, повстання сипаїв, становище Китаю в другій половині ХІХ ст., перебіг тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів;

аналізує міжнародні відносини в 1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, Союзу трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму;

показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «територіальний поділ світу», «тайпіни», «сипаї», «Союз трьох імператорів», «Троїстий союз», «панамериканізм».

4

Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.

Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і Африки.

Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія і мораль.

Учень (учениця):

характеризує духовне життя країн Європи й Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки;

описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «культура», «духовне життя», «урбанізація», «фемінізм».

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

1

Резервний час

10-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси. Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст. Народонаселення.

Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу.

Учень (учениця):

характеризує основні цінності та здобутки людства на початку XX ст.; описує становище світу на початку ХХ ст.; складає «демографічний портрет» людства.

4

Тема 1. СВІТ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ ст.

Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.

Учень (учениця):

показує на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на початку ХХ ст.;

визначає особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки на початку ХХ ст.;

аналізує технічний та інтелектуальний прогрес;

характеризує суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку століття;

пояснює передумови державного регулювання соціально-економічних процесів;

порівнює державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «імперіалізм», «нація», «технічний прогрес», «державне регулювання економіки», «соціалістичний рух», «профспілковий рух», «дуалістична монархія», «націоналізм», «національний рух», «традиційне суспільство», «латифундизм».

3

Тема 2. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914—1918 рр.

Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Створення Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани супротивників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. «14 пунктів» В. Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї.

Учень (учениця):

описує процес створення Антанти; характеризує витоки та природу міжнародних криз і конфліктів на початку ХХ ст.;

пояснює процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни;

визначає стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США,виходу Росії з війни;

показує на карті основні театри воєнних дій, воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр.;

робить критичний аналіз завершення та підсумків війни;

дає характеристику визначних діячів Першої світової війни;

аналізує та узагальнює на основі різних джерел інформації основні втрати внаслідок Першої світової війни;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «анексія».

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 3. ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ

Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонські договори 1921—1922 рр. Сильні й слабкі сторони Версальської системи. Проблема репарацій.

Основні політичні та економічні наслідки Першої світової війни. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі. Зміни в системі цінностей людини. Зміна статусу жінки в суспільстві в ході війни.

Учень (учениця):

описує хід Паризької конференції;

характеризує головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками в Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;

пояснює механізм розв’язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі;

визначає причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції;

критично аналізує рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору;

використовує історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини в Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору;

дає характеристику політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Пуанкаре, Клемансо;

узагальнює значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;

хронологічно співвідносить події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «анексія», «репарація», «контрибуція».

5

Тема 4. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ ТА РЕВОЛЮЦІЙ (1917—1923)

Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм.

Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну.

Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.

Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Революція в Туреччині. М. Кемаль.

Національні рухи в Китаї, Індії і Африці.

Учень (учениця):

називає ключові події періоду повоєнної кризи та революцій;

показує на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини;

описує перебіг російської революції 1917 р. та громадянської війни, революції 1918 р. в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії і Африці;

характеризує період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо поширення «світової пролетарської революції»;

аналізує добу «воєнного комунізму» в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії;

порівнює характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: В. Леніна, О.Керенського,Б. Муссоліні,Б. Куна,Р. Люксембург, К. Лібкнехта, Ф. Еберта, М. Кемаля;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «більшовизм», «громадянська війна», «воєнний комунізм», «Комінтерн», «світова пролетарська революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія», «фашизм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

11

Тема 5. ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ ТА В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924—1929)

Доба «процвітання» в США. Визрівання передумов світової економічної кризи.

Велика Британія і Франція в 1900— 1920-х роках. Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925—1926 рр.

Створення корпоративної системи в Італії.

Німеччина в період Веймарської республіки.

Утворення СРСР. Неп.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Югославії.

Румунія та Болгарія після Першої світової війни.

Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї і течії в розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900—1920-х роках. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі. Повсякденність.

Учень (учениця):

називає основні внутрішньополітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924—1929 рр.;

показує на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР;

описує політику «твердого індивідуалізму» за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику «уряду національного порозуміння» у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії;

визначає основні ідеї та течії у розвитку культури;

характеризує добу процвітання в США; загальний страйк гірників 1925—1926 рр. у Великій Британії;найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей;

аналізує передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 р.; причини переходу до непу; утворення СРСР; нові напрями в культурі;

дає власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «процвітання», «корпоративна система», «твердий індивідуалізм», «ізоляціонізм», «неп», «модернізм», «авангардизм», «втрачене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл», «олімпійський рух».

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

1

Резервний час

11-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Визначальні тенденції світового розвитку у 30-х роках ХХ ст. Протистояння демократії і тоталітаризму. Національно-визвольні рухи в країнах світу. Передумови Другої світової війни.

Учень (учениця):

характеризує визначальні тенденції світового розвитку в 30—40-х роках ХХ ст.;

аналізує протистояння демократії і тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах;

зіставляє національно-визвольні рухи в країнах світу;

пояснює передумови Другої світової війни, її перебіг та наслідки.

15

Тема 1. СВІТ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 1929—1933 рр. ТА ПОДОЛАННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ

Світова економічна криза 1929—1933 рр. (Велика депресія). Пошуки шляхів подолання кризових явищ економіці й суспільному житті.

США напередодні та в роки Великої депресії. Засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта і його основні підсумки. Впровадження елементів державного регулювання економіки.

Велика Британія, уроки кризи. Внутрішня і зовнішня політика. Реформування Британської імперії.

Прихід до влади А. Гітлера. Нацизм. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Антисемітизм.

Прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.

Країни Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія).

Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями.

Велика депресія і Радянський Союз.

Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації сільського господарства в Радянському Союзі. Голодомор — геноцид українського народу.

«Великий терор». Повсякденне життя.

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

Китай.

Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х роках.

Індія.

Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати.

Японія.

Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20—30-ті роки.

Близькосхідна проблема.

Латинська Америка.

Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрями в розвитку мистецтва в 30-х роках ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.

Учень (учениця):

характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті; найважливіші досягнення науки, технічний прогрес; пояснює його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення війни;

відслідковує та зіставляє внутрішню політику США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії в 30-х роках ХХ ст. як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період;

визначає економічні та соціальні засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів; основні ідеї та напрямки в розвитку мистецтва в 30—40-х роках ХХ ст.;

пояснює роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи;

аналізує сутність тоталітаризму та зіставляє його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії;

аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни;

дає власну оцінку цим історичним явищам;

хронологічно співвідносить події та явища теми;

аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-х роках ХХ ст.;

характеризує роль політичних діячів: Й.Сталіна, Б.Муссоліні, А.Гітлера, Ф.Фрaнко, Й.Пілсудського, М.Горті, Е.Бенеша, царя Бориса III Кабурга, Дж. Неру, Чан Кайші; боротьбу між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «авторитаризм», «тоталітаризм», «антисемітизм», «Новий курс», «кейнсіанство», «етатизм», «народний фронт», «режим санації» (оздоровлення), «мілітаризація», «латифундизм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 2. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу в другій половині 30-х років.

Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії.

Формування осі Рим — Берлін — Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936—1939 рр. в Іспанії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 р.). Зближення СРСР з Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад («пакт Молотова — Ріббентропа») і його наслідки.

Учень (учениця):

визначає вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.;

характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період; спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу;

залучаючи історичну карту, зіставляє процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;

прослідковує витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання «пакту Молотова — Ріббентропа»;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

характеризує роль політичних діячів: Й. Сталіна, А. Гітлера, Б. Муссоліні, Н.Чемберлена, Е.Даладьє,Ж.Л. Барту, Й.Ріббентропа, В. Молотова на міжнародній арені;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «політика умиротворення», «аншлюс», «демілітаризована зона», «судетська проблема», «сепаратизм», «Мюнхен», «таємні протоколи», «Антикомінтернівський пакт», «вісь Рим — Берлін — Токіо», «пацифізм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 3. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939—1945)

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних театрів воєнних дій в Європі в 1939—1940 рр.

Напад Німеччини на СРСР (22.06.1941). Оголошення радянським режимом Великої Вітчизняної війни. Основні битви на німецько-радянському фронті (1941—1946).

Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі.

Формування антигітлерівської коаліції.

Окупаційний режим та рух Опору на окупованих територіях. Проблеми колабораціонізму.

Зростання ролі жінки в умовах війни.

Завершальний період війни в Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.

Учень (учениця):

визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни;

залучаючи історичну карту, характеризує та зіставляє стратегії і тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі;

завершальний період війни в Європі та Азії;

прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції;

аналізує особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;

виокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна», «блискавична війна», «новий порядок», «рух Опору», «Голокост», «антигітлерівська коаліція», «Другий фронт», «Велика трійка», «колабораціонізм», «міжнародний трибунал», «сюрреалізм», «раціоналізм», «пацифізм».

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

Підсумовує основні тенденції, особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 30-х роках ХХ ст.; передумови, перебіг та наслідки Другої світової війни для людства;проблеми повоєнного облаштування світу.

1

Резервний час

12-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.

Учень (учениця):

називає хронологічні рамки курсу;

показує на карті провідні країни світу;

визначає основні тенденції розвитку людства в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «глобалізація», «інтеграція», ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.

4

Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Утвердження США як провідної країни біполярного світу в повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Головні етапи повоєнного розвитку Канади.

Латинська Америка. Особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Українці в країнах регіону.

Учень (учениця):

називає та показує на карті основні внутрішньополітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40— 70-х роках ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;

характеризує стратегію «Нових рубежів» Дж. Кеннеді, епоху Р. Рейгана, «Нову економічну філософію» В. Клінтона, Кубинську революцію 1959 р.;

аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «реконверсія», «наддержава», «двополюсний світ», «маккартизм», «сегрегація», «расизм», «вотергейт», «неоконсерватизм», «монетаризм», «рейганоміка», «хунтизм».

5

Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Західна Європа після завершення Другої світової війни.

Німеччина.

Внутрішньо- та зовнішньополiтичний розвиток Німеччини в другій половині ХХ — на початку XXI ст.

Велика Британія.

Внутрішнє становище та зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Франція.

Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції в другій половині ХХ ст.

Італія.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Західної Європи другої половини ХХ — початку ХХІ ст.;

показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони об’єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій;

описує політичні, економічні, соціальні еволюції в країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; «третій шлях»Т.Блера, процес проголошення республіки в Італії;

характеризує німецьке та італійське «економічні дива», нову східну політику В. Брандта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки; становлення П’ятої Республіки (1958). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;

аналізує передумови, перебіг та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії;

зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-х роках ХХ — на початку ХХI ст.;

аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ергарда, Г. Колля, Ш. де Голля, М. Тетчер;

дає власну оцінку перспективам участі України в інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «репатріація», «грошова реформа», «економічне диво», «соціальне ринкове господарство», «центризм», «лейборизм», «неолібералізм», «середній клас», «тетчеризм», «третій шлях», «еліта», «мафія», «корупція», «патерналізм», «тероризм», «радикалізм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону в 90-х роках ХХ — на початку ХХІ ст.

СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.

Росія в 90-х роках ХХ — на початку XXI ст.

Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах регіону;

показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи;

описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до перебудови М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 50—80-х роках ХХ ст.;

характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;

визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;

аналізує основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів, причини кризових явищу 60—70-х роках ХХ ст. в країнах регіону;

зіставляє шляхи внутрішньополітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «депортація», «десталінізація», «хрущовська відлига», «декадентство», «експансія», «Празька весна», «соціалізм з людським обличчям», «оксамитові революції».

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки.

Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.

Японія.

Внутрішня та зовнішня політика Японії в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Китай.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Індія.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Азії та Африки;

показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи;

описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності народами Африки;

порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;

визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи;

аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність ісламського фактору;

дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедуну; Хомейні, І. Ганді;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Рух неприєднання», «культ особи», «культурна революція», «апартеїд».

3

Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Передумови, характер, етапи та прояви холодної війни. Завершення холодної війни. Боротьба з міжнародним тероризмом.

Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

Учень (учениця):

називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки;

показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В’єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);

описує передумови та прояви холодної війни, періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 50—60-х роках ХХ ст.;

характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова;

аналізує процес завершення холодної війни, роль регіональних конфліктів у сучасному світі;

дає власну оцінку процесу розширення НАТО на схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС, «геополітика», «доктрина обмеженого суверенітету» («доктрина Брежнєва»), «нове політичне мислення», «багатополюсний світ».

5

Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Основні напрями НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Основні тенденції і течії розвитку світової культури.

Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.

Учень (учениця):

називає основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;

описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

характеризує основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина;

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

дає власну оцінку шляхам розв’язання глобальних проблем людства;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «блакитні комірці», «постіндустріальне суспільство», «інтеграція», «глобалізація», «інформаційне суспільство», «зелена революція», «постмодернізм», «поп-арт», «неореалізм», «сюрреалізм».

2

Підсумкове узагальнення



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (6)

    Документ
    Зверніть увагу! Оскільки у 2010/2011 навчальному році відбувся перехід до одинадцятирічної школи, дана програма чинна тільки для 6–9 класів. Для вивчення історії у 10–11 класах чинні відповідні профільні програми.
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (9)

    Документ
    Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (2)

    Документ
    Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (8)

    Документ
    Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (1)

    Документ
    Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Другие похожие документы..