Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
тыc.дo н.э. P 591 c. Kapaшaм, 1, км к югy oт цeнтpa ceлa Ceлищe Kocякoвcкoe 1 -14 вв. н.э P 591 c. Kocякoвo 7 Городище Луковское 4-14 вв. Р 591 д....полностью>>
'Документ'
2. Миокардиты. Патогенез и классификация миокардитов, методы диагностики и верификации. Особенности клинического течения, медикаментозные принципы ле...полностью>>
'Доклад'
В соответствии со статьей 11 Закона Республики Ингушетия от 27.02.2009 № 6-РЗ «О формировании органов местного самоуправления во вновь образованных м...полностью>>
'Книга'
Совершенно случайно Да правда ли, что бывают в жизни случайности? „Кто ищет, тот всегда найдет". Разве не знает каждый из нас, что „на ловца и ...полностью>>

Змістових модулів нормативної програми дисципліни "Основи економічної теорії" І методичні поради до їх вивчення для студентів 3 курсу всіх форм навчання спец

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

Довідник

змістових модулів нормативної програми

дисципліни "Основи економічної теорії”

і методичні поради до їх вивчення (для студентів

3 курсу всіх форм навчання спец.

6.092101 "Промислове та цивільне будівництво",

6.092103 "Міське будівництво та господарство",

6.092101.03 "Охорона праці в будівництві",

6.120102 "Містобудування")

Харків - ХНАМГ - 2004

Довідник змістових модулів нормативної програми дисципліни "Основи економічної теорії" і методичні поради до їх вивчення (для студентів 3 курсу всіх форм навчання). Укл. Цимбалюк О.А. - Харків: ХНАМГ‚ 2004. - 42 с.

Укладач: к.е.н., доц. О.А. Цимбалюк

Рецензент: к.е.н., доц. І.А. Островський

Рекомендовано кафедрою економічної теорії‚ протокол №4 від 20 січня 2004 р.

Витяг з нормативної програми:

ПЗ 4. Економічна теорії

ПЗ 4.1. Основи економічної теорії

Мета: набуття майбутніми фахівцями глибоких знань‚ формування у них нового економічного мислення ‚ адекватного ринковим відносинам; формування навичок аналізувати реальні економічні процеси і приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем‚ пов'язаних з їх майбутньою практичною діяльністю.

Предмет: основоположні економічні категорії, закони та принципи функціонування економічних систем; економічні відносини, господарчі механізми та дії людей‚ спрямовані на ефективне господарювання в умовах обмежених економічних і природних ресурсів; особливості ринкових перетворень економіки України; сучасні процеси глобалізації економічного життя людства.

Змістовні модулі: Предмет економічної теорії‚ методи пізнання економічних процесів і явищ. Економічні категорії та закони. Функції економічної теорії. Економічна система та її типи. Власність, її види‚ структура та місце в економічній системі. Економічні потреби та економічні інтереси. Суспільне виробництво, його сутність, структура та форми організації. Економічне зростання, його типи та моделі. Економічна ефективність суспільного виробництва та її показники. Товарне виробництво та закони його функціонування. Економічні та неекономічні блага. Сутність та функція грошей. Грошова система. Закони грошового обігу. Ринок і закони його функціонування. Функції ринку. Інфраструктура ринку. Сутність капіталу‚ його кругообіг та оборот. Генезис і природа позичкового та торговельного капіталу. Торговельний прибуток. Позичковий відсоток. Акціонерний капітал. Конкуренція та монополія в ринковій системі. Сутність і основні види конкуренції. Антимонопольна політика та антимонопольне законодавство. Ринкові відносини в аграрному секторі економіки. Сутність та види доходів населення. Соціальний захист населення. Суспільне відтворення. Циклічність суспільного виробництва. Основні форми та методи державного регулювання економіки. Теоретичні заходи переходу України до ринкової економіки. Закономірності розвитку сучасного світового господарства. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загальноцивілізаційні проблеми людства.

Визначення змістових модулів

Предмет економічної теорії

Кожна наука має свій предмет вивчення. Об'єктом вивчення всіх економічних наук є економіка в цілому. Предметом економічної теорії в її політ-економічному аспекті е вивчення економічних виробничих відносин в їх взаємодії з продуктивними силами та організацією управління і ефективного ведення господарства як чинників суспільного багатства.

Економічні виробничі відносини - це організаційно-економічні відносини з приводу:

  • трудової діяльності людей;

  • поділу‚ спеціалізації та кооперації праці;

  • обміну засобами виробництва;

  • грошового обігу; ціноутворення;

  • фінансів і кредиту;

  • маркетингу; менеджменту;

  • біржової справи тощо.

Економічні виробничі відносини - це соціальні відносини з приводу:

  • різних форм власності;

  • розподілу доходів і багатства в цілому;

  • відтворення суспільного виробництва.

Продуктивні сили суспільства охоплюють:

  • робочу силу як особистий фактор виробництва;

  • засоби виробництва як уречевлений фактор виробництва.

Робоча сила характеризується:

  • здатністю і спроможністю людини працювати;

  • підприємницькою здібністю;

  • в цілому складається з трудових ресурсів суспільства;

  • накопиченими знаннями.

Засоби виробництва є складовими елементами засобів праці та предметів праці.

Засоби праці - це машини‚ устаткування, транспорт, споруди, інструменти.

Предмети праці - це насамперед речовини, дані природою і ті, що в процесі праці переробляються чи обробляються (сировина).

Методи пізнання економічних процесів і явищ

Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.

До загальнонаукових методів належить структурно-функціональний метод‚ який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій елементів, що взаємодіють. Цей метод визначає системні ознаки‚ що зберігаються за об'єктами дослідження незалежно від характеру їхньої трансформації.

Метод поєднання якісного і кількісного аналізу

Ним користуються різні економічні школи: неокейнсіанська, монетаристська, неоліберальна та інші. Кількісні методи широко використовують математику, формули‚ графіки, матриці, що допомагають виявити тенденції соціально - економічних процесів.

До загальнонаукових методів належить: метод наукової абстракції. Суть його полягає у виділенні найістотніших характеристик процесу, який вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового. У результаті конкретне уявляється вже не випадковим нагромадженням явищ‚ а цілісною панорамою суспільного життя.

Метод аналізу і синтезу

У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого‚ конкретного до абстрактного. У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного, від розуміння сутності відносин до прояву їх у конкретній ситуації.

Аналіз сприяє розкриттю суттєвого в явищі‚ дає можливість показати, в яких формах це властиве економічній діяльності.

Метод поєднання логічного й історичного підходів

Поєднання логічного і історичного в економічній теорії допомагає відкриттю якісно нових форм дії економічних законів і знаходженню нового змісту в економічних категоріях.

Логічний метод дослідження є методом, який не залежить від історичної форми та випадковостей історичного розвитку, але відповіді залежать від історичного місця прояву явища і будуть різними.

Спеціальні методи

До них належить соціально-економічний експеримент. Як прийом пізнання цей метод не може претендувати на універсальність. На нього впливають ідеологічні, моральні та політичні чинники.

Економічна модель - це формалізовано написане економічне явище‚ процес‚ структура, яка визначається як об'єктивними, так і суб'єктивними ознаками.

Економічні категорії та закони

Економічна категорія - це логічне поняття, яке виражає найбільш суттєві сторони господарського життя суспільства, наприклад: продуктивні сили‚ виробничі відносини‚ товар‚ вартість, ціна‚ попит‚ пропозиції, прибуток, ринок‚ робоча сила та інші.

Закони економічної теорії

Економічний закон - це суттєво стійкі внутрішні зв'язки між явищами та процесами в економічному житті суспільства.

Економічні закони характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей‚ що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють ”природноісторичному" розвитку суспільного виробництва. Тому економічні закони діють не так безумовно, як закони природи: вони проявляються як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.

Систематизація економічних законів.

Економічні закони тісно між собою пов'язані. Тому‚ щоб зрозуміти суть того чи іншого закону‚ необхідно розглянути його місце і роль у системі законів. Сутність економічних законів - це субординована система, в якій виділяються основні і похідні відносини. Основний економічний закон виражає найхарактернішу рису‚ найглибшу суть‚ природу економічного ладу. Він виражає мету суспільного виробництва і засоби Ії досягнення.

Загальні економічні закони - це закони‚ які охоплюють усі сторони і сфери економічних відносин (закон попиту й пропонування та інші).

Функції економічної теорії

Економічна функція пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства.

Основними функціями є:

методологічна;

пізнавальна;

практична;

виховна.

Методологічна функція економічної теорії означає, що дана наука виступає теоретичною основою конкретно-економічних наук‚ тобто розробляє загальні методологічні принципи конкретно - економічного аналізу.

Пізнавальна функція на основі глибокого вивчення найсуттєвіших тенденцій, закономірностей і законів розвитку економіки допомагає практичним цілям пошуку ефективного господарювання.

Практична функція допомагає реалізувати на практиці бачення економічних процесів, що відбуваються в інших країнах, і створювати національні центри економічної, екологічної інформації, які забезпечують складання ефективних програм розвитку регіонів, зон‚ міст.

Виховна функція ґрунтується на необхідності переходу від адміністративно організованого суспільства до цивілізованого, економічно організованого, що ґрунтується на гармонізації інтересів різних соціальних, національних, територіально-економічних утворень.

Змістом виховної функції економічної теорії е формування економічної психології кожної людини‚ соціальної або професійної групи.

Економічна система та її типи

Економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сутність організаційних форм та видів господарської діяльності. Будь-яке суспільство являє собою соціальну систему.

Соціальна система - це складно організована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об'єднані різноманітними, зв'язками І взаємовідносинами, специфічними за своєю природою.

Структурні елементи економічної системи - всі різноманітні форми господарювання, що утворюють цілісність економічної системи.

Мобільність економічної системи - здатність комплексно, адекватно і своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища, що‚ в свою чергу‚ є запорукою макро- і мікроекономічної рівноваги.

Економічна система має три основні ланки:

  • економічну структуру продуктивних сил суспільства;

  • систему економічних відносин;

  • механізм господарювання.

Продуктивні сили - це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують перетворення навколишнього середовища, створюють блага для задоволення потреб людини і суспільства, визначають рівень продуктивності суспільної праці.

Механізм господарювання узгоджує функціонування і розвиток економічної системи, приводить у відповідність продуктивні сили і економічні відносини. Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання, організаційно-інституційних систем‚ методів та важелів регулювання економічних процесів.

Економічні системи поділяються на:

  • систему ринкової економіки;

  • адміністративно-командну систему;

  • змішану економічну систему;

  • перехідну економічну систему.

Ознаки ринкової системи такі:

  • різноманітність форм власності;

  • домінування приватної власності;

  • панування товарно-грошових відносин;

  • свобода підприємництва;

  • конкурентний механізм господарювання;

  • вільне ціноутворення, що ґрунтується на взаємодії попиту і пропозиції;

  • регулююча економічна роль держави;

  • особиста свобода;

  • домінування індивідуального інтересу.

Командно-адміністративна система заснована на:

  • пануванні державної власності;

  • одержавленні народного господарства;

  • відсутності конкуренції;

  • директивному плануванні;

  • неринкових господарських зв'язках;

  • зрівняльному характері розподілу;

  • ігноруванні законів товарно-грошового обігу;

  • жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб'єктів господарювання;

  • відсутності ринкового менталітету.

Змішана економічна система характеризується так:

  • розвиваються якісні зрушення у відносинах приватної власності, виникає корпоративна власність;

  • формується конкурентний механізм;

  • значно підвищується економічна роль держави;

  • прогнозуються соціально-економічні процеси;

  • ці риси притаманні сучасним розвинутим країнам.

Перехідна економічна система характерна для:

  • країн‚ які звільняються від недоліків адміністративно-командної системи,

  • трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо;

  • притаманні гострі соціально-економічні потрясіння;

  • кризові явища затяжні і охоплюють всі галузі життя;

  • значно знижується рівень життя населення.

Власність, Ії види‚ структура та місце в економічній системі.

Власність - це комплекс відносин, багатомірне та багаторівневе явище‚ що охоплює соціально-економічний процес.

Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ.

Привласнення означає відношення людей до певних речей як до своїх.

Види власності розрізняються як:

  • соціальні відносини;

  • політичні аспекти;

  • морально-психологічні;

  • ідеологічні.

Власність як соціально-економічна категорія визначається:

  • ступенем розвитку продуктивних сил;

  • характеризується системою об'єктивно обумовлених, історично-мінливих відносин між суб'єктами господарювання у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ‚ що обумовлені привласненням засобів виробництва та його результатів;

  • реалізується в площині взаємодії ”людина - людина”.

Власність як юридично-правова категорія:

  • відтворюється системою зв'язків ”людина - річ”;

  • відображає майнові відносини;

  • обумовлює свідомі, вольові взаємозв'язки юридичних і фізичних благ‚ що закріплюються системою відповідних прав власності.

Методи формування і використання відносин власності є:

  • економічні важелі;

  • позаекономічні.

Економічні важелі включають:

  • систему економічної мотивації;

  • систему економічного, матеріального стимулювання;

  • систему морального заохочення;

  • механізм економічного примусу.

Позаекономічні важелі базуються на:

  • системі командно - адміністративних методів;

  • примусових методах та механізмі силового тиску;

  • лобізмі, ”телефонному тиску” та ін.

Відносини власності реалізуються через:

привласнення - це економічній процес‚ спосіб перетворення предметів, явищ‚ природи і суспільства, їхніх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності економічних суб'єктів. Складовими привласнення є відносини володіння, розпорядження і користування.

Володіння характеризує:

  • не обмежену в часі належність об'єкта власності певному суб'єкту;

  • фактичне панування суб’єкта над об'єктом власності.

Розпорядження - це:

здійснюване власником або делеговане іншим економічним суб'єктом право прийняття планових і управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об'єкта власності.

Користування - це процес виробничого використання, застосування і споживання корисних властивостей об'єкта власності, а також створених за його замовленням благ.

Відчуження - це процес перетворення діяльності та здібностей людини на самостійну силу‚ уречевлення результатів функціонуючої індивідуальної та суспільної праці з перетворенням власності суб’єктів на об’єкти економічних відносин.

Привласнення і відчуження - це дві діалектичні сторони відносин власності.

Тип власності визначає узагальнені принципи її функціонування, сутність характеру поєднання працівника із засобами виробництва. Виділяють суспільну, правову та змішану власність.

Форма власності – це загальнодержавна, муніципальна, або комунальна, кооперативна, акціонерна, партнерська, власність громадянських організацій, власність релігійних і культових організацій. Особиста, сімейна, індивідуальна із застосуванням найманої праці. Монополістична, корпоративна, державно-колективна, державно-приватна, приватно-колективна, суспільна власність із залученням іноземного капіталу та інші форми‚ дозволені державою.

Вид власності характеризується:

  • конкретними способами привласнення матеріальних благ;

  • конкретними методами господарювання.

Специфіка власності на землю обумовлена історичними умовами розвитку аграрної цивілізації. Наука виділяє три локальні цивілізації:

  • азіатську;

  • античну;

  • германську.

Азіатська цивілізація розвивалася на основі суспільної, племінної, общинної власності на землю.

В античній цивілізації панівною була приватна власність на землю.

У германській цивілізації дістала розвиток змішана форма власності. Власником на землю виступали одночасно община (сім'я) і глава сім'ї.

Власність е дії – це процес її реалізації в економічної і соціальній сферах‚ в життєдіяльності суспільства в цілому. Процес реалізації відносин власності включає два взаємопов'язані й взаємообумовлені аспекти: результативність руху власності та постійне відтворення умов і факторів її розвитку.

Розвиток форм власності в умовах ринкової економіки - це є:

  • право володіння, тобто право виключного фізичного контролю над благами;

  • право користування, тобто право застосування корисних властивостей благ для себе;

  • право управління, тобто право вирішувати, хто і як буде забезпечувати використання благ;

  • право на дохід‚ тобто право володіння результатами від використання благ;

  • право суверена, тобто право на відчуження, споживання, зміну або знищення блага;

  • право на безпеку, тобто право на захист від експропріації блага і від шкоди з боку зовнішнього середовища;

  • право на передачу блага у спадок;

  • право на безкоштовність володіння благом;

  • заборона на використання способом, що завдає шкоди зовнішньому середовищу;

  • право на відповідальність у вигляді стягнення, тобто можливість стягнення блага на сплату боргу;

• право на залишковий характер, тобто право на існування процедур та інституцій, що забезпечують поповнення порушених повноважень.

Основні функції відносин власності являють собою:

  • визначення цільової спрямованості виробництва;

  • характер розподілу, обміну і споживання його результатів й доходів;

  • формування суспільної форми праці;

  • реалізацію та узгодження системи економічних інтересів різних господарських суб'єктів;

  • визначення всього суспільного устрою виробництва;

  • визначення соціальної ієрархії, становище людини в суспільстві;

  • визначення системи її соціальних і моральних цінностей;

  • відносини власності визначають економічну, соціальну і політичну структуру суспільства.

Новітні тенденції у розвитку відносин власності:

  • корпоративна форма;

  • партнерські фірми.

Переваги корпоративної форми власності такі:

  • виробнича гнучкість;

  • здатність акумулювати капітальні ресурси й кошти будь-якої приналежності;

  • більше демократичних свобод;

  • має здатність соціально інтегруватися;

  • значно подолає відчуження людини від засобів виробництва, його результатів, від участі в управлінні;

  • відбувається деперсоніфікація приватної власності на засоби виробництва, коли не власник контролює виробництво, а професійні менеджери;

  • створюються умови для розвитку народних підприємств-компаній, що повністю належать трудовим колективам.

Партнерські фірми є:

підприємства, засновані на приватно - трудовій власності, якими володіють дві або декілька осіб. Діяльність їх поєднує функції виробника і власника.

Основні риси власності в країнах з розвиненою ринковою економікою є такі:

  • домінуючі позиції корпоративної форми власності;

  • широкого розвитку набуває залучення до акціонування працівників підприємств,



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни автоматизована система обліку для підготовки фахівців напряму "Специфічні категорії" зі спеціальності 000007 «Адміністративний менеджмент»

    Документ
    Робочу програму навчальної дисципліни «Автоматизована система обліку» складено О.В.Данілочкіною обговорено та схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку і аудиту 2010 р.
  2. Про комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти

    Документ
    Відповідно до наказів Міністерства освіти України від 4 березня 1998 року № 86 "Про введення в дію "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" та про нормативне й навчально-методичне забезпечення
  3. Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-методичні матеріали з дисципліни історія держави та права зарубіжних країн

    Документ
    Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загально-правових ННІПП НАВС від 30.
  4. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем змістовий модуль Європейська освітня інтеграція Тема 1

    Методичні рекомендації
    Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням єдиного як економічного, так і освітянського та наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту.
  5. Методичні рекомендації до вивчення курсу «конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної форми навчання

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації до вивчення курсу «Конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної форми навчання спеціальності 7.050201 – «Менеджмент організацій».

Другие похожие документы..