Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Курсовая'
Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин - уникальное явление в отечественной и мировой литературе. Степень воздействия его творчества на общественное созна...полностью>>
'Реферат'
Перші спроби людини осмислити навколишній його світ — живу і неживу природу, космічний простір, нарешті, самого себе — слід віднести до того періоду ...полностью>>
'Документ'
Информационно-рекламный сайт – это рабочая площадка для продвижения товаров и услуг, а так же привлечения потенциальных клиентов и поиска деловых пар...полностью>>
'Документ'
Данный бизнес-план представляет собой проект организации книготоргового предприятия под названием «Книгоман». Создаваемый книжный магазин будет ориен...полностью>>

Удк 373 015. 311: 78 Сергій Горбенко технологічний підхід до формування музично-творчої особистості учнів основної школи

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

УДК 373.5.015.311:78

Сергій Горбенко

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

У статті висвітлюються особливості, структурні компоненти і чинники музично-творчого процесу. На прикладі методу моделювання пропонується технологічний механізм реалізації процесу творчості.

Ключові слова: технологія навчання, технологія творчості, творчий процес, музично-творча діяльність, творча особистість, самореалізація, моделювання музично-творчого процесу.

В статье освещаются особенности, структурные компоненты и факторы музыкально-творческого процесса. На примере метода моделирования предлагается технологический механизм реализации процесса творчества.

Ключевые слова: технология обучения, технология творчества, творческий процесс, музыкально-творческая деятельность, творческая личность, самореализация, моделирование музыкально-творческого процесса.

The article shows characteristics, structural component and factors of music and creative process. The example simulation method proposed mechanism of the process of technological creativity.

Key words: technology training, technology of creativity, creative process, music and creative activity, creative personality, self-realization, modeling musical creative process.

Постановка проблеми. Нині усю світову спільноту хвилює характер та зміст стратегічного напряму розвитку освітніх систем. Головною при цьому є проблема визначення пріоритетів освіти для її реформування. Цікаво, що на запитання: «Чого ви очікуєте від школи?», учителі, вихователі, керівники шкіл, інші освітянські працівники відповідають: «Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім самостійно і творчо працювати та жити». В школі учень повинен, у першу чергу, самостійно мислити, формулювати мету своєї діяльності та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж просто навчитися читати, писати, співати, малювати і т. ін. Отже, головний стратегічний напрям руху світової та вітчизняної системи освіти лежить у площині вирішення проблем розвитку особистості учня, технологізації цього процесу. Основна суть її полягає в орієнтації освіти на особистісний потенціал дитини. Нам для цього слід надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відображеного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі, як з урахуванням інтересів та здібностей учня, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям і, зокрема, технології навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Творчий процес особистості досліджував значний загал вчених різних наукових галузей (Г.Айзенк, А.Алейников, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, Н.Гіндиліс, Б.Кедров, Б.Мейлах, В.Моляко, Я. Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.). Роль мистецтва в розвитку творчих можливостей учнів різних вікових категорій неодноразово підкреслювали Д.Джола, В.Євдокимов, Д.Кабалевський, В.Лозова, Г.Гроцко, А.Щербо. Проблемі методики і технології творчих здібностей присвячені праці сучасних українських педагогів-музикантів Б.Бриліна, О.Дем’янчука, Л.Коваль, О.Кузнєцової, Л.Масол, Г.Падалки, В.Рагозіної, О.Ростовського, О.Рудницької, В.Усачова, Л.Школяр, О.Щолокової та ін.

Метою нашої статті є теоретичне висвітлення особливостей музично-творчого процесу та їх практична реалізація у роботі з учнями основної школи в процесі технології використання методу моделювання.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день в освітній галузі існує ряд технологій навчання які мають свою історію, понятійний апарат, зміст, мету, завдання, концепцію. Це технології саморозвитку, особистісно орієнтованого, розвивального навчання; ігрова, сугестивна, інформаційна, проектна технології, формування творчої особистості та ін. Для останньої характерним є яскрава саморегуляція сприймання, її спрямованість на вирішення будь-якої проблеми або завдання, високий рівень зосередженості, чутливості та емоційності, здатність підмічати незвичайність та унікальність властивостей об’єкта, зв’язки між ознаками, яких формально не існує та ін. Технологія творчості – це перш за все інтенсивна інтелектуальна технологія. Вона пов’язана з розвитком методів евристичного стимулювання для вирішення нестандартних завдань: систематизації, моделювання, «мозкового штурму», синектики, самоорганізації тощо.

У музичній педагогіці творчість як системне явище включає певну сукупність взаємопов’язаних компонентів: творчі здібності, творчий процес, якості особистості, що забезпечують музично-творчу діяльність. Для музично- творчого процесу характерна безперервність і значну роль у ньому відіграють музичне сприймання, увага, мислення, уява, чутливість, емоційність. Він піддається регулюванню, контролю і розвитку.

Технологія формування музично-творчої особистості залежить від індивідуального характеру процесу творчості та особистісного стилю творчої діяльності. На наш погляд, вона може визначатися позицією В.О.Сухомлинського:

- кожен учень здібний;

- кожна дитина повинна пізнати себе, відчути свої вроджені нахили;

- педагог повинен знати дітей і розвивати їх індивідуальні здібності;

- дитина під мудрим керівництвом педагога має самовдосконалюватися, саморозвиватися, самостверджуватися.

Структура творчого процесу взагалі є складною, тому існує багато інтерпретацій творчості, підходів до стадій творчого процесу. Найбільш логічними і послідовними на наш погляд, є такі:

- асоціативно-ситуативна (виникає на основі життєвих, навчальних подій емоційно чуттєвих асоціацій; її результат – виникнення проблемної ситуації);

- стадія внутрішнього зізрівання творчого процесу;

- стадія натхнення (емоційний стан підйому духовних сил, творчого хвилювання);

- стадія трансформації, коли ідея в процесі творчої діяльності трансформується, коригується і представляється у вигляді завершеної роботи;

- стадія самокритичності і самооцінки, задоволення чи незадоволення результатами творчої діяльності;

- стадія кризи (перехідний латентний період творчості необхідний для народження нової ідеї, для підготовки до нової стадії творчої діяльності).

Шкільні навчальні дисципліни і, зокрема «Музика», мають необмежені можливості для формування творчої особистості. Але для цього необхідна наявність ряду чинників:

- нетрадиційне формулювання цілей уроку музики, основною з яких є розвиток учнів, їх почуттєвої та інтелектуальної сфери на основі здобутих знань;

- визначення спеціальних методів навчання музики, серед яких найбільш продуктивний – метод моделювання процесу творчості. Дитині пропонується осмислити процес народження музики і стати на позицію її творця;

- використання різних форм діяльності (колективних, індивідуальних, парних) та серії творчих завдань, що базуються на теоретичному модулі: композитор-виконавець – слухач і навпаки;

- вільний вибір учнями творчого завдання;

- діяльність педагога-музиканта по реалізації ним особистого художньо-творчого потенціалу, що характеризується само-проявленням, саморозвитком і самореалізацією.

Особливу значущість для музично-творчого процесу має питання щодо визначення конкретної технології формування творчої особистості. З нашої точки зору ведучим і найбільш продуктивним є механізм реалізації методу моделювання процесу творчості, який достатньо широко використовується у сучасній шкільній музичній освіті. Його сутність полягає у створенні вчителем на уроці необхідних умов для того, щоб учень міг відчути себе в ролі композитора, який створює певний твір для себе і для інших людей. Моделювання музично-творчого процесу – це фактично народження музики, відтворення її наче «зсередини» і проживання самого моменту відтворення [2, с.22]. Тут не може бути готових шаблонів і стереотипів, а присутня самостійність у добуванні знань і цінностей. Учень вибирає, створює, думає, відтворює, перетворює спираючись на музичний досвід, фантазію, уяву, інтуїцію. Реципієнт глибоко погружається в духовний і ціннісний світ композитора, роздумуючи над тим, як народжувався твір, що пробудило автора до його створення, що він думав і відчував. При цьому сприймаючий активізує свій індивідуальний досвід (як життєвий, так і художньо-творчий), наділяючи «чужий» творчий процес своїм особистісним смислом і розумінням. Таким чином, відбувається, так би мовити, співучасть слухача в творчості автора, активізовується процес співпереживання, співучасті, взаєморозуміння. До того ж створюється благодатний грунт для підвищення рівня особистісно ціннісного відношення до композиторської діяльності, творчості автора, його стилю і т. ін.

Згідно із сучасними дослідженнями (С.С.Зорін, О.В.Ощепкова, Н.О.Рибакова) для здійснення моделювання художньо-творчого процесу, вчителю необхідно вміти відходити від єдино правильної інтерпретації твору, відмовитися від штампів, стереотипів, що гальмують процес творчості та співтворчості. Педагог повинен надати учням можливість висловитися, проявити себе, самореалізуватися.

У науці достатньо розповсюдженим є підхід за яким структура творчого процесу має наступну послідовність: синкретизм – аналіз - синтез. Синкретизм – це сполучення різнорідних, несумісних, суперечливих суджень, висловлювань, поглядів. Аналіз – логічний прийом, метод дослідження, що полягає в розчленуванні предмету який вивчається (подумки чи практично) на складові елементи, ознаки, відношення, кожний з яких потім досліджується нарізно, як частина розчленованого цілого. Синтез – мисленнєве поєднання частин предмету, розчленованого в процесі аналізу, встановлення взаємодії та зв’язків між частинами. Спираючись на таку тріаду, можна виділити дві основні моделі музично-творчого процесу – авторську і співавторську. Зокрема, авторську можна уявити у вигляді послідовності:

- виникнення задуму;

- вдосконалення, деталізація задуму;

- оформлення задуму в закінчений твір.

Співавторська модель базується на тій же тріаді, але її зміст стає дещо іншим. По-перше, виникнення задуму в контексті моделювання творчого процесу являє собою результат сприйняття учнем початкової ідеї, закладеної в художньому образі. В подальшому, слухачу потрібно неодноразово повертатися до спілкування із цим твором, використовуючи при цьому різноманітні методи для більш глибокого проникнення у зміст твору. Це означає, що всебічно аналізуючи твір, доповнюючи матеріал новою інформацією та особистісним баченням слід удосконалювати свій задум. Останній крок співтворчості полягає у оформленні особисто реалізованої ідеї, того як здійснювався процес створення твору і художнього образу його авторами, а також доповнення художнього образу особистою творчою інтерпретацією.

Отже, в процесі спілкування з конкретним музичним твором педагог створює своє бачення художнього образу, але без спотворення авторської ідеї. Саме свою інтерпретацію образу вчитель пропонує учням. Він конструює урок музики на основі особистого розуміння і оцінки. Учні спілкуються з конкретним твором через призму його сприйняття педагогом, але він чітко уявляє, що його «версія» не єдино можлива та вірна і діти можуть запропонувати свої ідеї та варіанти. Такий підхід дозволяє вчителю само-розвиватися безпосередньо в навчальному процесі, а також створювати умови для самореалізації учнів.

Висновки. Виходячи із вище викладеного, ми виділяємо у механізмі моделювання музично-творчого процесу таку послідовність дій:

- організація педагогом особистого сприйняття твору та формування художнього образу;

- використання різноманітних методів у процесі спілкування з конкретним твором;

- оформлення результатів у кінцеву версію виникнення задуму і роботи автора над ним, а також відповіді на запитання: які фактори давали натхнення композитору, що він хотів сказати слухачам?

- педагогічне конструювання моделі музично-творчого процесу на уроці у співтворчості з учнями, вибір методів, прийомів, форм та засобів роботи, що дозволяли б їм створювати особисте бачення твору;

- реалізація плану безпосередньо в музично-освітньому процесі, співтворчість учителя музики з учнями.

Таким чином, запропонована технологія моделювання реалізується на основі багатьох методів та прийомів: порівняння, роздумів про музику, створення композицій, музичного узагальнення, асоціативних зв’язків, творчих завдань, імпровізації, гри, діалогу, пластичного інтонування, проблемно-пошукової ситуації та ін. При цьому, слід враховувати, що змоделювати музично-творчий процес за їх допомогою, можливо за умови опори на принципи музичної педагогіки та основні установки інтонаційного підходу до осягнення і викладання мистецтва.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Беземчук Л. Творчий розвиток школярів засобами музичного мистецтва / Л.Беземчук // Мистецтво та освіта. – 2001. - № 1. – С.43-48.

  2. Коновець С.В. Можливості освітніх технологій у розвитку креативності учнівської молоді / С.В.Коновець // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. зб.наук.праць. Вип. 8. – К., 2004. – С.39-44.

  3. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика / Н.В.Кичук. – Измаил, 1992. – 96 с.

  4. Соколов А.С. Триадичность как гносеологическая проблема в философии, науке, искусствознании / А.С.Соколов // Музыкальная композиция ХХ века: диалектика творчества. – М.: Музыка, 1992. – С.194-199.

  5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О.Сухомлинський //Вибрані твори: В 5-и т. – К., 1977. – Т.З. – С.7-215.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Горбенко Сергій Семенович – кандидат педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування інституту мистецтв НПУ ім. М.П.Драгоманова.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О (1)

    Документ
    Редакцiйна колегiя серiї "Педагогiчнi науки": Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г., Гринь Т.В., Жила С.О., Завацька Л.М., Зайченко І.В., Іванишина В.
  2. Академія педагогічних наук України державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського (1)

    Документ
    Баранков, О. Г. Історіографія нової і новітньої історії: Прогр. курсу для студ. історико-юридич. ф-ту / О. Г. Баранков; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя.
  3. Бюллетень новых поступлений за ноябрь 2010 года (2)

    Бюллетень
    Историография естествознания на рубеже нового тысячелетия [Текст] / Российская академия наук, Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова; отв.
  4. Освіта. Виховання. Навчання (6)

    Документ
    Академік АПН України Віктор Петрович Андрущенко: Біобібліографія / Упоряд.: Козлакова Г.О., Тарасова Н.І.; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова; Акад пед.
  5. 1. художественная литература (1)

    Литература
    "Роман "Андеграунд" обозначил новую, особую веху в творчестве В.С. Маканина - по сути, романом итогов, поскольку вобрал в себя все ключевые фабульные элементы, мотивы, сюжетные ходы, устойчивые повествовательные структуры,

Другие похожие документы..