Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
У цьому посібнику показано наступність у використанні програм для окремих курсів за вибором та факультативів, починаючи з початкової школи і до старш...полностью>>
'Публичный отчет'
403343, г. Михайловка ул. Обороны д. 65, Волгоградская область, ИНН 3437007210 ОАО КБ «Михайловский ПЖСБ» г. Михайловка, р/счет 407028109 203 к/счет 3...полностью>>
'Программа'
"СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ УПРАВЛЕНИЯ ФИНАНСОВО – БЮДЖЕТНЫМ КОМПЛЕКСОМ НА ОСНОВЕ АВТОМАТИЗАЦИИ КАЗНАЧЕЙСКОЙ СИСТЕМЫ ИСПОЛНЕНИЯ БЮДЖЕТА СТАВРОПОЛЬСКОГО К...полностью>>
'Доклад'
Доклад «О положении детей в Томской области» содержит анализ основных аспектов положения детей в Томской области в 2010 году, а также меры по его улуч...полностью>>

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. Львів:, 2010. 58 с. Розробники: Партико Тетяна Борисівна, кандидат психологічних наук, доцент

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра психології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.030102 психологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)______психологія______________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення Філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів – 2010

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. - Львів: ________, 2010.- 58 с.

Розробники: Партико Тетяна Борисівна, кандидат психологічних наук, доцент

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Вікова психологія”)

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 4

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 1

Напрям

6.030102 – психологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

Спеціальність (професійне спрямування)

психологія

3-й

3-й

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин - 144

5-й

5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

36 год.

16 год.

Практичні, семінарські

36 год.

6 год.

Лабораторні

Самостійна робота

72 год.

74 год.

ІНДЗ: –

Вид контролю – іспит

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів з віковою мінливістю психіки людини. Це допоможе їм глибше зрозуміти особливості формування Я-концепції людини, її пізнавальної та емоційно-вольової сфери, з’ясувати питання, пов’язані зі становленням комунікативної діяльності людини тощо.

Завдання: оволодіти такими базовими поняттями вікової психології, як вікова мінливість, онтогенез, сенситивні періоди, нормативні вікові кризи, психологічне новоутворення вікового періоду, а також основними віковими особливостями людини.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

  • теоретичні підходи до онтогенезу психіки людини;

  • основні закономірності вікових змін психіки людини;

  • психологічні особливості новонароджених, немовлят, дітей, підлітків, юнацтва, дорослих та людей похилого віку;

  • суть вікових криз особистості та шляхи їхнього подолання;

  • центральні психологічні новоутворення кожного вікового періоду;

  • специфіку діагностичної та корекційної роботи з особами різного віку.

вміти:

  • працювати з науковою літературою;

  • вступати у наукові дискусії щодо вікової мінливості психіки людини;

  • розрізняти вікові та індивідуальні особливості психіки;

  • надавати практичні рекомендації щодо подолання вікових криз особистості з урахуванням вікових відмінностей психіки;

  • добирати психологічні методи та методики дослідження, враховуючи вік досліджуваного.

  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальні питання вікової психології

Тема 1. Вікова психологія як практична галузь знань

Місце вікової психології в системі психологічних знань. Зв’язок вікової психології з загальною, експериментальною, диференційною, генезисною, порівняльною, педагогічною, медичною, соціальною психологією, психологією аномального розвитку, психологією спорту, творчості, особистості, релігій, психолінгвістикою та психодіагностикою.

Об’єкт вікової психології, його специфіка. Предмет вікової психології. Поняття про вік: біологічний, соціальний, психологічний. Структура і динаміка віку. Центральні та часткові психологічні новоутворення віку. Центральна і бічна лінії розвитку. Соціальна ситуація розвитку. Революційні, еволюційні та ситуативні зміни психіки. Поняття про когорту.

Розділи вікової психології: дитяча психологія, підлітково-юнацька психологія, психологія дорослості, психологія людей похилого віку.

Основні теоретичні проблеми та практичні завдання вікової психології. Практичне значення вікової психології.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Белоус В. В. Опыт розработки интегративной психологии развития // Вопросы психологии. – 1998. – № 2. – С. 10–17.

  2. Максименко С. Д. Основи генетичної психології. – К., 1998. – С. 9–17, 23–24.

  3. Шопенгауэр А. О различии между возрастами // Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: Республика, 1992. – С. 403–420.

Тема 2. Історія становлення вікової психології

Історичні витоки вікової психології. Роль античних мислителів у становленні генезисного підходу до психіки людини (Аристотель, Хрисипп, Зенон, Діоген).

Ідеї вікової мінливості психіки у працях чеських (Я. А. Коменський), французьких (Ж.-Ж. Руссо, К. А. Гельвецій), англійських (Дж. Локк), російських (В. М. Татіщев, О. М. Радищев), німецьких (Тідеман) та українських (І. Гізель, Г. Кониський) вчених ХVІІ – ХVІІІ ст. Поява перших щоденників-спостережень.

Зародження нової галузі – вікової психології у ХІХ ст. Роль біогенетичного закону Е. Геккеля, праць К. Ушинського „Людина як предмет виховання” та В. Прейєра „Душа дитини” у становленні вікової психології. Педологія, її основні принципи та роль у становленні вікової психології.

Завершення формування вікової психології у ХХ ст. Внесок В. Штерна, К. Гроса, К. Левіна, Е. Шпрангера, Ш. Бюлер, З. Фройда, А. Біне, А. Валлона, Ж. Піаже, Л. Кольберга, П. Блонського, Л. Виготського, Б. Ананьєва, О. Запорожця, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, Г. Люблінської, Л. Обухової, Ст. Холла, Дж. Болдуїна, А. Гезелла, А. Бандури, Е. Еріксона, Д. Левінсона, Р. Гулда у становлення вікової психології як науки. Розвиток вікової психології в Україні (І. Сікорський, М. Ланге, В. Зеньковський, С. Балей, Г. Костюк, С. Максименко).

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бюлер К. Очерк духовного развития ребенка. – М., 1936.

  2. Гезелл А. Педология раннего возраста. – М.-Л., 1932.

  3. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1989. – С. 476–485.

  4. Ярошевский М. Г. История психологии. – М.: Мысль, 1985. – С. 274–283.

Тема 3. Особливості психологічного обстеження осіб різного віку

Організаційні методи вікової психології (методи поздовжніх та поперечних зрізів, комбінований метод). Труднощі у проведенні психологічних обстежень з особами різного віку та шляхи їхнього подолання.

Особливості проведення спостереження за особами різного віку. Вікові обмеження у застосуванні експерименту. Специфіка опитування дітей, підлітків, юнацтва, дорослих та людей похилого віку. Аналіз процесу та продуктів діяльності людей різного віку. Тестування у віковій психології.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гальперин П. Я. Метод „срезов” и метод поэтапного формирования в исследовании детского мышления // Вопросы психологии. – 1966. – № 4.

  2. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми. – М.: Просвещение, 1991. – С. 33–67.

  3. Максименко С. Д. Современное состояние генетических исследований в психологии // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 5. – С. 6–8.

  4. Каптерев П. Ф. О наблюдениях за детьми // Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия / Сост. и науч. Ред. В. С. Мухина, А. А. Хвостов. –М.: Академия, 2001. – С. 106–111.

Тема 4. Онтогенез психіки людини: основні поняття

Ключові питання онтогенезу психіки людини. Умови психічного розвитку: внутрішні та зовнішні. Чинники психічного розвитку: біологічні та соціальні; нормативні вікові, нормативні історичні та ненормативні. Характер психічного розвитку: неперервний та стрибкоподібний. Природа людини як суб’єкта розвитку: людина як організм та людина як механізм.

Теорії онтогенезу психіки людини. Біологічні теорії: рекапітуляції (Е. Геккель, С. Холл), дозрівання (А. Гезелл), етологічна (К. Лоренц, К. Фріш). Біхевіоральні теорії: оперантного научіння (Б. Скіннер), соціального научіння (Дж. Роттер), соціально-когнітивна (А. Бандура). Когнітивні теорії: генетичної епістемології (Ж. Піаже), інформаційного підходу (Дж. Брунер), культурно-історичного розвитку психіки (Л. Виготський, Д. Ельконін). Психоаналітичні теорії: психосексуальна (З. Фройд), психосоціальна (Е. Еріксон). Гуманістична теорія (А. Маслоу, К. Роджерс). Екологічна теорія (У. Бронфенбреннер).

Показники когнітивної та психосоціальної сфери психічного розвитку (за Г. Крайг). Показники пізнавальної сфери, системи особистих відносин і оволодіння системою практичних та розумових дій (за Г. Люблінською).

Головні тенденції та закономірності онтогенезу психіки людини. Поняття про сенситивні періоди та вікові кризи.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Басов М. Я. Проблема развития человека // В кн.: Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / Под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 131–138.

  2. Выготский Л. С. История развития высших психических функций // Собр. соч. в 6 т. – Т. 3. – М.: Педагогика, 1983. – С. 6–328.

  3. Выготский Л. С. Проблема возраста // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 249–256.

  4. Клименко В. В. Методологічний аналіз поняття „психічний розвиток” людини // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 7. – С. 1–7.

  5. Максименко С. Д. Онтогенез особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 10. – С. 1–10.

Тема 5. Вікова періодизація життєвого шляху людини

Підходи до вікової періодизації психічного розвитку людини: процесуальний і критеріальний.

Періодизація на основі суттєвих особливостей процесу розвитку (Л. Виготський).

Періодизація за зовнішніми критеріями (Ст. Холл, В. Штерн, Р. Заззо, П. Блонський). Періодизація за внутрішніми критеріями: одним (Ж. Піаже, З. Фройд, Е. Еріксон), двома (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), трьома (Л. Фрідман, І. Кулагіна). Стадії когнітивного розвитку (Ж. Піаже), психосексуального (З. Фройд), психосоціального (Е. Еріксон). Періодизація за зовнішніми та внутрішніми критеріями (Л. Хоффман та ін., Г. Крайг).

ЛІТЕРАТУРА

  1. Выготский Л. С. Проблема возрастной периодизации детского развития // Собр. соч. в 6 томах. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 244–256.

  2. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. – СПб.: Питер, 2003. – С.186–192.

  3. Кон И. С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1989. – С. 32–50.

  4. Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. – М., 1981.

Змістовий модуль 2. Психологія дитинства

Тема 6. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та в періоді новонародженого (01 місяць)

Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та вплив на неї зовнішнього середовища. Досліди П. Хеппера і Рене Ван де Карра.

Криза новонародженого. Період пристосування дитини до нових умов життя. Фізичні стани новонародженого. Сон та його особливості. Поліфазність і парадоксальність сну. Періоди сну.

Вроджені механізми психічного розвитку. Безумовні рефлекси новонародженого. Вроджені перцептивні механізми і програми моторного розвитку. Єдність сенсорних модальностей. Гіпотеза В. М. Аллахвердова про паралельність сенсорно-перцептивного і моторного розвитку.

Розвиток чуттєвого пізнання та емоційної сфери на першому місяці життя. Соціальна посмішка. Комплекс пожвавлення як центральне психологічне новоутворення новонародженого.

Довільна поведінка новонароджених і встановлення стосунків з батьками. Навчання і звикання (габітуація). Перші форми саморегуляції. Явище бондінгу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Батуев Е. С., Кащавцев А. Г., Соболева М. В. Исследование зрительного представления у новорожденных детей в ситуации выбора // Вопросы психологии. –1995. – № 3. – С. 114–118.

  2. Бауэр Т. Психичесое развитие младенца. – М.: Прогресс, 1979.

  3. Горбунов И. А., Горбунова Н. В. Прогнозирование психического развития детей по характеристикам после родов / Психология: итоги и перспективы // Тезисы научно-практической конференции 28-31 октября 1996 г. – СПб, 1996. – С. 163–164.

Тема 7. Психологія немовлят (1 місяць2 роки)

Розвиток сенсомоторики. Зорові й слухові відчуття та сприймання. Рухова активність немовляти. Рухова та образна пам’ять. Розвиток уяви. Символічна репрезентація. Розсіяна та фіксована увага немовляти.

Сенсомоторна стадія розвитку мислення. Циркулярні реакції. Розуміння постійності об’єктів.

Етапи розвитку мовлення: домовленнєвий етап і етап активного мовлення. Холофрази. Ситуативне (автономне) мовлення. Тенденції розвитку мовлення. Умови раннього мовленнєвого розвитку.

Етапи емоційного розвитку немовлят. Перші почуття. Емпатія. Вікові особливості емоцій. Емоційне „зараження”. Страх перед незнайомими людьми і тривога відокремлення.

Спілкування немовлят з дорослими. Відмінності у стилях спілкування матері і батька. Умови виникнення дитячих прихильностей. Ігри немовлят: сенсорні, моторні, паралельні.

Становлення Я-концепції немовлят. Становлення фізичного Я-образу. Побудова схеми „Я – інший”. Орієнтація в соціальних очікуваннях. Статева ідентифікація. Криза першого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні новоутворення немовлячого віку.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М.: Прогресс, 1979.

  2. Выготский Л. С. Младенческий возраст. Кризис первого года жизни // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 269–367.

  3. Исенина Е. И. Дословесный период развития речи у детей. – Саратов.: Изд-во Саратов. ун-та, 1986.

  4. Мухамедрахимов Р. Ж. Мать и младенец: психологическое взаимодействие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1999.

  5. Строганова Т. А., Орехова Е. В. Психофизиология индивидуальных различий в младенчестве: современное состояние проблемы // Вопросы психологии. – 1998. – № 1. – С. 125–145.

Тема 8. Психологія раннього дитинства (26 років)

Моторний розвиток та засвоєння рухових навичок. Умови моторного научіння.

Сенсорно-перцептивна сфера дитини. Орієнтація у просторі і часі. Роль сприймання казки у психічному розвитку дитини.

Доопераціональна стадія розвитку мислення. Допонятійне та інтуїтивне мислення. Анімізм та егоцентризм дитячого мислення. Символічна репрезентація. Феномени Піаже. Наочно-дійове та наочно-образне мислення. Перші свідомі узагальнення та встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Особливості дитячих умовисновків.

Мовленнєвий розвиток у ранньому дитинстві: умови та чинники. Формування звукового боку мовлення. Пасивний та активний словниковий запас дитини. Формування граматичної будови мовлення. Словотворення у ранньому дитинстві. Флексія. Причини прискореного розвитку мовлення. Білінгвізм.

Пам’ять дитини. Мимовільний та механічний характер пам’яті. Початок формування довільної пам’яті. Перші мнемічні способи запам’ятовування. Уява дитини. Конкретність, наочність, яскравість і емоційність дитячої уяви. Зв’язок уяви з брехливістю. Уявні друзі та їхня роль у психічному розвитку дитини. Увага дитини. Характеристика одноканальної і двоканальної уваги.

Емоційно-почуттєва сфера. Дитячі афекти. Емоційне передбачення. Поява симпатії і антипатії. Дитяче самолюбство. Страхи та тривоги у ранньому дитинстві. Соціальні форми експресії емоцій та почуттів.

Соціальна поведінка дітей. Дитяча агресія та її причини. Асертивна і просоціальна поведінка. Дитяча гра: її різновиди та способи. Роль гри у психічному розвитку дитини.

Інтерналізація соціальних правил і норм поведінки. Моральні судження та їхня аргументація. Моральний реалізм. Засвоєння гендерних схем.

Основні напрями розвитку Я-концепції. Виникнення відчуття „Я сам” та самосвідомості. Поява супідрядності мотивів. Первинна самооцінка дитини. Криза третього року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні новоутворення раннього дитинства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Абраменкова В. В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. – М.-Воронеж, 2000.

  2. Выготский Л. С. Раннее детство. Кризис трех лет. / Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 340–375.

  3. Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я – дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку). – К.: Нора-прінт, 1996.

  4. Перре-Клермон А.-Н. Роль социальных взаимодействий в развитии интеллекта детей. – М.: Педагогика, 1991.

  5. Снайдер М., Снайдер Р., Снайдер-мл. Р. Ребенок как личность: становление культуры справедливости и воспитание совести. – М.: Смысл; СПб.: Гармония, 1994.

  6. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – С. 169–288.

Тема 9. Психологія пізнього дитинства (6–12 років)

Розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини. Довільний характер сприймання. Емоційна забарвленість та ситуативність сприймання.

Довільний та осмислений характер запам’ятовування. Механічна пам’ять. Прийоми запам’ятовування матеріалу. Відтворююча та творча уява дитини. Мимовільний характер уваги. Синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Умови підтримання стійкості уваги дитини.

Доопераціональне та конкретно-операціональне мислення дитини. Формування понятійного та теоретичного мислення. Закладання основ наукового типу мислення. Виникнення рефлексії. Метапізнання. Мовленнєвий розвиток. Дислексія.

Формування почуттів. Висока емоційність дитини. Емоційна нестійкість. Страхи та тривоги у пізньому дитинстві. Соціалізація емоційної сфери.

Взаємини з ровесниками і соціальна компетентність. Утворення дитячих груп. Конформність. Стадії розвитку дитячої дружби та її функції. Модель Селмана.

Розвиток соціального пізнання. Соціальні висновки, взаємини, приписи. Концепції морального розвитку дитини Ж. Піаже і К. Кольберга. Моральний релятивізм. Етичний абсолютизм.

Розвиток Я-концепції у пізньому дитинстві. Особливості самооцінки. Характер дитини. Криза сьомого року життя: її симптоми та шляхи подолання. Центральні психологічні новоутворення пізнього дитинства.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Выготский Л. С. Кризис семи лет // Собр. соч. в 6 т. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. –С. 376–385.

  2. Выготский Л. С. К вопросу о динамике детского характера / Собр. соч. в 6 т. – Т. 5. –М.: Педагогика, 1984. – С.153–165.

  3. Захаров А. И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. – СПб., 1995.

  4. Психическое развитие младших школьников / Под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990.

  5. Савина Е. А. Особенности представлений детей 5–10 лет о душе / Вопросы психологии. – 1995. – № 3. – С. 21–27.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. 2. Спеціальні вимоги до зарахування: для окр «магістр»

    Документ
    Напрям підготовки магістрів включає в себе систему дій, що спрямована на створення конкурентноспроможних послуг у сфері дизайну. Викладання у вищій школі.
  2. Актуальні проблеми сучасної економічної науки

    Документ
    Собко О.М., директор Українсько-польської програми фінансів і страхування ТНЕУ, к.е.н., доц. кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування ТНЕУ;

Другие похожие документы..