Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
История Древнего Рима традиционно делится на 3 периода: так называемый царский (754/753-510/509 гг. до н.э.), рабовладельческой республики (510/509 –...полностью>>
'Документ'
С.Сейфуллин атындағы Қазақ агротехникалық университеті кешегі кеңес дәуірінде ауыл шаруашылығы мамандарын даярлаудан 30 техникалық жоғары оқу орны ар...полностью>>
'Лекция'
В наше время люди празднуют праздники, не представляя себе, что же эти праздники означают. Однако, теософы должны вновь пролить свет на их внутреннее...полностью>>
'Документ'
2-3 минуты отводится для организации рабочего места, проверки наличия ткани, инструмента для работы на занятии. Подготовка обучающихся к усвоению нов...полностью>>

Кабінету Міністрів України відповідно до закон

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

СХВАЛЕНО

рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

від 16.06.2011 № 59

НАСТАНОВА

щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об’єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи

Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об’єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об’єктів в експлуатацію.

Настанова містить рекомендації щодо застосування будівельних норм та усталених методик при визначенні категорій складності для подальшого проектування і експертизи до набрання чинності змін до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» і ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» або їх нових редакцій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» та від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон).

Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 3 ст. 32 Закону віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

При цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС1; СС2; СС3:

  • класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;

  • класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;

  • класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.

Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:

  • кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті;

  • кількість осіб, які періодично перебувають на об’єкті;

  • кількість осіб, які перебувають поза об’єктом;

  • обсяг можливого економічного збитку;

  • втрата об’єктів культурної спадщини;

  • припинення функціонування комунікацій транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж.

При цьому вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368). .

До І категорії складності слід відносити об’єкти, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за однією ознакою можливих наслідків від відмови будівлі або споруди, окрім характеристики «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті», тобто на об'єктах І категорії складності не передбачається постійного перебування людей (теплиці, склади, павільйони тощо).

До II категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС1, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за двома та більше ознаками можливих наслідків від відмови будівлі чи споруди.

До III категорії складності слід відносити об’єкти класу наслідків СС2, які не віднесено до IV категорії складності .

Віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011 №557 (далі-Порядок) виходячи з класу наслідків та категорії складності.

При проектуванні об’єктів будівництва (будови), до складу яких входить декілька окремих будівель або споруд, категорію складності доцільно розраховувати для кожної будівлі або споруди (блоку, секції, які незалежні за планувальними, конструктивними і інженерними рішеннями, для житлового будівництва).

Категорія складності об’єкта будівництва у цілому приймається за найвищою категорією складності окремої будівлі (споруди) та є підставою для застосування положень «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

Приведена у відповідність із положення нормативно-правових актів у галузі будівництва таблиця визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності наведена у додатку 1.

Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цiлiсностi об'єкта.

Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соцiальних втрат від відмов будівлі або споруди проектувальником визначаються найбільш імовірні прогнози можливої аварії (наприклад, пошкодження, вихід із ладу, руйнування будівель, споруд або їх частин), що сталася з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних тощо) або природних причин. Ці прогнози перераховуються у розділі «Забезпечення надійності та безпеки» пояснювальної записки до проекту.

Для визначення обсягу можливих економічних збитків від відмови будівлі або споруди рекомендується користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175).

Можливі економічні збитки враховують:

  • збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів ;

  • збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції;

  • збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції.

Збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції сировини, а також матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції, розраховуються виходячи з середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати.

Деякі особливості визначення категорії складності для об’єктів житлово-громадського призначення.

  • при проектуванні комплексу житлових будинків, об’єднаних у одному проекті, категорію складності об’єкта у цілому доцільно визначати з урахуванням можливого порушення нормальних умов життєдіяльності людей, які постійно перебувають на об’єкті, у наслідок відмови систем забезпечення життєдіяльності об’єкта. Чисельність таких людей рахується як сума постійно перебуваючих у всіх будинках комплексу;

  • у житлових будинках - кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначається нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення). За необхідності вищенаведені показники можуть уточнюватися;

  • у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом" визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9,3 квадратних метрів на кожного наступного члена сім'ї;

  • у соціальних гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом" визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

  • у гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

  • у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

  • у будинках висотою до 73,5 метрів для розміщення офісів - кількість осіб, що періодично перебуває на об’єкті (N2) — три особи на приміщення або десять осіб на 100 м2 загальної площі (при цьому приймається одна найбільш висока характеристика);

  • кількість осіб, що перебувають поза об’єктом (N3) доцільно визначати за формулами:

для житлових будинків

N3 = N1

для офісних будинків

N3 = N2,

де коефіцієнт  визначається за таблицею 1.

Таблиця 1

Висота будинку над рівнем землі, м

Значення коефіцієнту  при розміщенні будинку:

у сільській місцевості

у невеликому місті або у спальному районі великого міста

у центрі великого міста

Менше за 10

1,0

1,0

1,3

Від 10 до 30

1,0

1,3

1,5

Більше ніж 30

1,3

1,5

2,0

Примітка. ДБН В.2.2-14-2009 розроблено на підставі прогресивного міжнародного досвіду реалізованого у міжнародному нормативному документі ISO 2394:1994 General principles on reliability for structures (Загальні принципи забезпечення надійності) показники таблиці були запозичені з кодексу усталеної практики The Building Regulations 2000. Structure. APPROVED DOCUMENT А (Будівельні норми і правила 2000 року. Структура. Затвердженого документа А)

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів як правило складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, устаткування, техніки, обладнання та інших видів основних фондів і можуть становити оцінку їхньої вартості на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef. Ці збитки розраховуються за формулою:

де: Ф – прогнозовані втрати;

с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії (наближено с=0,45);

— кошторисна вартість і-го виду втрачених основних фондів;

Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних фондів;

— коефіцієнт амортизаційних відрахувань i-го виду основних фондів;

n — кількість видів основних фондів.

Приймаємо, що для житлової забудови дорівнює одному відсотку.

Приклади розрахунку категорії складності наведені у додатку 2.

Згідно з Порядком об’єкти, які становлять підвищену небезпеку, відносяться до V категорії складності.

Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»: «об'єкт підвищеної небезпеки - це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру».

Переліки таких об’єктів та видів діяльності затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 767 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, та переліку зазначених об'єктів» та від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Перелік об’єктів будівництва, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку приведені відповідно у додатках 3 і 4.

При розробленні проектів будівництва необхідно керуватися нормативно-правовими актами в галузі будівництва, державними будівельними нормами, а також наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів».

При проектуванні об’єктів будівництва в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини доцільно враховувати таке.

До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться об’єкти будівництва, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них) відповідно до ДБН Б.2.2-2-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування».

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 статті 31 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визначення такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які належать до IV і V категорій складності за напрямками (з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності) виходячи з призначення об’єкта будівництва.

Відповідно до підпункту 2 статті 31 Закону обов’язковій експертизі в частині міцності, надійності та довговічності підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами.

До проектів будівництва об’єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними умовами, доцільно відносити:

- об’єкти будівництва, що зводяться або розміщені на підроблюваних територіях (територія, яка знаходиться під впливом підземних гірничих виробок), карстових територіях відповідно до ДБН В.1.1-5-2000 Частина 1. «Будинки і споруди на підроблювних територіях», на підтоплювальних територіях;

- об’єкти будівництва, що зводяться або розміщені на будівельних майданчиках із сейсмічністю 6 балів і вище (майданчики будівництва, де можливі сейсмічні впливи з відповідними категоріями повторюваності за відповідний термін) та регламентуються ДБН В.1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних районах України».

Відповідно до підпункту 3 статті 31 Закону обов’язковій експертизі підлягають також проекти будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, - щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва об’єктів, які відповідно до Закону та Порядку не підлягають обов’язковій експертизі.

У зв'язку з набранням чинності Закону та прийняттям Порядку для всіх об'єктів, що запроектовані, знаходяться у стадії будівництва чи підлягають прийняттю в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником будівництва.

На об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією.

У разі наявності сумнівів щодо віднесення об’єктів будівництва до тієї чи іншої категорії складності проектувальник або замовник може звернутися до експертної організації з метою отримання підтвердження правильності вибраної категорії.

Додаток: на 11 арк.

Додаток 1

Визначення категорії складності об'єктів будівництва

з урахуванням класу наслідків (відповідальності)

Категорії складності об’єктів будівництва

Клас наслідків (відповідальності)

будівлі або споруди

Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або споруди

Можлива небезпека

Обсяг можливого

економічного збитку

Втрата об'єктів культурної спадщини

Припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж

Для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті

Для здоров'я і життя

людей, які періодично перебувають на об'єкті

Для життєдіяльності людей, які знаходяться зовні об'єкта

кількість осіб

кількість осіб

кількість осіб

м.р.з.п.

категорії об'єктів

рівень

V

СС3

Понад

400

Понад 1000

Понад 50000

Понад 150000

Національ-ного значення

Загально-державний

IV

СС2

300-400

500-1000

10000-50000

15000-150000

Місцевого значення

Регіональ-ний

III

50-300

100-500

100-10000

2000-15000

-

Місцевий

II

СС1

0-50

50-100

До 100

До 2000

-

-

I

0

До 50

До 100

До 2000

-

-

Додаток 2

Приклади розрахунків категорії складності для об’єктів житлового призначення*

І. Розрахунок категорії складності односекційного 16 поверхового 96 квартирного будинку



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кабінету Міністрів України Відповідно до статей 4 та 7 закон

    Закон
    до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України"
  2. Кабінет Міністрів України Цей закон

    Закон
    2. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів.
  3. Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний текст методичного посібника розміщено на офіційному сайті Волинської облдержадміністрації. Перелік актів закон

    Закон
    Вказаним законом внесені кардинальні зміни в містобудівне законодавство. Втратив чинність Закон України «Про планування і забудову територій». Внесено зміни до 24 законодавчих актів України.
  4. Постанови кабінету міністрів україни зміст

    Документ
    Про схвалення пропозицій Української Сторони до Програми надання технічної допомоги з боку Європейського Союзу на 1996-1 роки (Індикативна програма ТАСІС на 1996-1 роки) та позиції щодо проведення переговорів з Комісією Європейського
  5. Кабінету Міністрів України щодо визначення  обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають  під пільговий режим оподаткування) (З 1 жовтня 2011 року та з 1 січня 2012 року до цього кодекс (1)

    Кодекс
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, від 7 квітня 2011 року N 3221-VI,

Другие похожие документы..