Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
Борьба с коррупцией должна носить системный, комплексный характер, охватывая все сегменты общественной жизни, в первую очередь – систему государствен...полностью>>
'Заседание'
Международный тренинг-семинар «Немецкий язык и работа с молодежью (начальная ступень) для иностранных специалистов по работе с молодежью в Языковом ин...полностью>>
'Учебно-методический комплекс'
Учебно-методический комплекс по дисциплине «Семьеведение»: программа и методические указания по изучению курса для студентов специальности 040101 Соц...полностью>>
'Документ'
Конституционные принципы прав человека и гражданина — это закрепленные в Конституции наиболее общие, основополагающие положения Конституции РФ, на ко...полностью>>

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___”____________20_ р. № ___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

________________________________

“___”_____________________20 __ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Релігієзнавство

галузь знань 0201 – культура

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

для спеціальності “культурологія”

філософського факультету, культурологічного відділення

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

©________________, 20___

Релігієзнавство. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: ____________, 20____. – ____ с.

Розробник: Стеценко Валерій Іванович – кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № ___ від “____”______________ 20 __ р.

Завідувач кафедрою теорії та

історії культури, професор

_______________Мельник В. П.

“___”_______________ 20___ р.

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020101 – культурологія

Протокол № ___ від “____”_____________ 20 __ р.

“____”_____________ 20 __ р. Голова ________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

©__________________, 20 __ р.

©__________________, 20 __ р.

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Релігієзнавство)

Найменування показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна фор­ма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань 0201 – культура

Нормативна

(за вибором студента)

Модулів – 4

Напрям підготовки 6.020101 – культурологія

Рік підготовки

Змістових модулів – 4

Спеціальність (професійне спрямування) – “культурологія”

1-й, 2-й

Курсова робота –1

Семестр

Загальна кількість годин – 146

2-й, 3-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи сту­дента – 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, магістр

36 год.

Практичні, семінарські

36 год.

Лабораторні

Самостійна робота

74 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит (залік)

Примітка: Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 72 до 74.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: підвищити рівень світоглядно-гуманітарної культури студентів, розширити і поглибити їх знання про людину і суспільство шляхом систематизованого викладання знань про сутність і природу релігії, її структуру і зміст, закономірності виникнення та розвитку, особливості функціонування та еволюції, про роль релігії в історії та духовному житті людства загалом і українського народу зокрема, для чого ознайомити студентів з причинами та джерелами походження, історичними умовами та обставинами виникнення релігії як особливого духовного і суспільного феномену людства, складного соціально-історичного явища, розкрити її сутність, структуру та зміст, висвітлити еволюцію її різних типів та форм, історію та особливості віровчення, культу і церковної організації різноманітних релігій та релігійних систем (вірувань, конфесій) світу, з’ясувати соціальні функції та місце релігії в духовному житті людини і суспільства. Зокрема, мета: ознайомити студентів з історією Вселенського християнства й поширення його конфесій в Україні, їхньою роллю і місцем у духовній культурі, релігійному та суспільному житті українського народу. Разом з тим, метою предмету нормативного навчального курсу “Релігієзнавство” є викладання проблем не лише теорії та історії релігії, а й вільнодумства (вільної думки щодо релігії), сприяючи цим формуванню плюралістичної свідомості студентської молоді, прищепленню їй культури громадянського співжиття, толерантності у ставленні до людей різних ідейних переконань.

Завдання:

  • визначити предмет та структуру навчальної дисципліни “Релігієзнавство”, для чого з’ясувати, насамперед у чому полягає об’єкт та предмет релігієзнавства як особливої галузі богословсько-теологічного та гуманітарного знання, спеціальної комплексної (полі дисциплінарної) науки про релігію та відповідної навчальної дисципліни, дати характеристику головним формам релігієзнавства та висвітлити їх дисциплінарну структуру, зокрема розкрити зміст таких важливих тематичних релігієзнавчих розділів академічного релігієзнавства, як теоретичне та історичне релігієзнавство;

  • дати характеристику предмету, структури, методології та методики викладу академічного релігієзнавства, його тематичних розділів у змісті даної навчальної дисципліни, розкрити її міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання, дисциплінами культурологічно-релігієзнавчого спрямування (історія, історія України, філософія, історія філософії, філософія релігії, соціологія, соціологія релігії, психологія, психологія релігії, антропологія, антропологія релігії, етнологія, етнологія релігій, демографія, демографія релігій, географія, географія релігій, герменевтика, феноменологія, біблієзнавство, феноменологія релігії, компаративістика, компаративне релігієзнавство, порівняльна міфологія, мовознавство, літературознавство, лінгвістичне релігієзнавство, фольклористика, культурологія, культурологія релігії, українознавство, історія української та зарубіжної культури, етика, естетика, мистецтвознавство, політологія, політологія релігії);

  • розглянути загальні питання теоретичного релігієзнавства, що стосується проблем теорії релігії, насамперед аналізу самого поняття “релігія” та пов’язаних з ним понять “Бог”, “віра”, особливостей функціонування релігії у свідомості людини;

  • дати студентам знання, що стосуються розуміння сутності релігії як форми індивідуальної та суспільної свідомості, її особливостей та характерних рис, її місця у системі духовної культури людства;

  • з’ясувати причини походження та історичні обставини виникнення релігії;

  • розкрити соціальні функції та вказати на місце релігії в сучасному світі, її роль у духовному відродженні нашого суспільства;

  • розглянути проблематику історичного релігієзнавства, що охоплює питання історії релігії, для чого дати характеристику первісних релігійних вірувань та ранніх форм релігії, родоплемінних культів та племінних релігій, архаїчних етнічних та сучасних національно-державних релігій світу, а також світових релігій (буддизму, ісламу, християнства) і сучасного релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР);

  • ознайомити студентів з основним змістом міфологічної творчості народів світу, різноманітних релігійних оповідей та притч, священних книг (Святого Письма та Святого Переказу) релігій, зокрема таких, як “Книга мертвих” давньоєгипетської релігії, Веди індуїзму, Талмуд іудаїзму, Трипітака та інші буддійські тексти і книги, християнська Біблія, Коран і Суна в ісламі тощо, що увійшли у світову духовну культуру людства як її визначні пам’ятки;

  • викласти історію християнства, виникнення в ньому різних напрямів і конфесій;

  • проаналізувати відмінності між ними, особливості їхнього віровчення, культу та церковної організації;

  • висвітлити історію релігії в Україні та сучасний стан релігійного життя в ній, звертаючи особливу увагу на навчальну проблему “Християнство в Україні: історія і сучасність”;

  • простежити історію поширення в Україні православ’я, католицизму, греко-католицизму, протестантизму та їхніх міжконфесійних взаємовідносин;

  • висвітлити сучасний стан діючих в Україні основних християнських конфесій;

  • показати значення християнської духовності для розвитку духовної культури та моралі українського народу, формування його самобутніх традицій і звичаїв;

  • розкрити роль християнства і його Церкви в Україні як важливого чинника збереження національної ідентичності українців та розвитку їхньої самосвідомості, як необхідної умови єдності українського суспільства;

  • з’ясувати роль і місце вільнодумства (вільної думки щодо релігії) в історії духовної культури народів світу;

  • у підсумку розкрити зміст понять “віротерпимість”, “свобода віросповідання” та принципу свободи совісті й вказати на значення їх законодавчої реалізації як необхідної вимоги духовного життя у демократичному суспільстві.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • головні проблеми теорії та історії релігії, зокрема, плюралізм поглядів на природу та сутність релігії, її структуру та зміст в сучасному релігієзнавстві;

  • закономірності виникнення та особливості наступної історичної еволюції релігії;

  • специфіку її функціонування як особливого духовного і суспільного феномену;

  • відомі типи та історичні форми релігії, зокрема її первісні та ранні форми, родоплемінні культи та племінні релігії;

  • наступну історію розвитку феномену релігії у формі ранніх (архаїчних) та пізніх етнічних релігій, сучасних національно-державних релігій, світових релігій та релігійного модернізму (НРТ);

  • специфіку основних напрямів Вселенського християнства;

  • головні віхи та події в історії поширення й функціонування його конфесій в Україні;

  • особливості їх віровчення, культу та церковної організації;

  • зміст їх діяльності та внесок у національно-державний й духовно-культурний розвиток українського суспільства;

  • принцип сподоби совісті та історію його законодавчої реалізації й правового регулювання в різних країнах світу, зокрема зміст Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

вміти:

  • самостійно аналізувати зміст теорії та історії релігії, зокрема, головні релігієзнавчі концепції;

  • особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;

  • різноманітні події з історії та сучасного життя християнських конфесій в Україні, проводити порівняльний аналіз їхніх конфесійних відмінностей місця і ролі в духовно-релігійному, культурному та суспільному поступі українського народу;

  • сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Структура лекційного курсу

Тема 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна – 2 год.

Тема 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві – 4 год.

Тема 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище – 4 год.

Тема 4. Походження, первісні та ранні форми релігії.

Родоплемінні культи та архаїчні релігії – 2 год.

Тема 5. Етнонаціональні релігії – 2 год.

Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам – 4 год.

Тема 7. Християнство як світова релігія – 4 год.

Тема 8. Головні напрями християнства – 4 год.

Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи – 2 год.

Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства – 4 год.

Тема 11. Релігія і духовна культура – 2 год.

Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання – 2 год.

_______________________________________________

Усього: 36 год.

Тематика семінарських занять

Тема 1. Релігієпізнання та релігієзнавство – 2 год.

Тема 2. Поняття релігії та головні релігієзнавчі концепції – 4 год.

Тема 3. Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми – 4 год.

Тема 4. Виникнення та історична еволюція релігії – від первісних вірувань до

архаїчних релігій – 2 год.

Тема 5. Сучасні національно-державні релігії – 2 год.

Тема 6. Буддизм та іслам: особливості віровчення та культу, головні напрями – 4 год.

Тема 7. Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури – 2 год.

Тема 8. Еволюція християнства та його головні напрями – 6 год.

Тема 9. Сучасний релігійний модернізм як новітні релігійні культи – 2 год.

Тема 10. Християнство в Україні: історія і сучасність – 4 год.

Тема 11. Релігія і вільнодумство – 2 год.

Тема 12. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні – 2 год.

_______________________________________________

Усього: 36 год.

Головний зміст лекційного курсу

Змістовий модуль 1. Теорія релігії

Лекція 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна – 2 год.

Релігієпізнання та релігієзнавство. Релігієзнавство – важлива галузь богословсько-теологічного, філософського і конкретно-наукового гуманітарного знання. Його місце та роль у системі суспільних і гуманітарних наук та богословсько-теологічному комплексі. Релігія як об’єкт та предмет релігієпізнання та релігієзнавства.

Релігієпізнання, релігієзнавство і духовна культура. Історичні форми релігієпізнання та головні форми релігієзнавства. Їх спільний об’єкт та різні предмети. Релігієзнавство і теологія (богослов’я). Богословсько-теологічний і релігійно-філософський теїзм. Конфесійне, богословсько-теологічне та релігійно-філософське релігієзнавство, його трансцендентний об’єкт та обмеженість предмету як теїзму, конфесійна упередженість та суб’єктивізм. Об’єкт та предмет конфесійного, богословсько-теологічного та релігійно-філософського релігієзнавства як надприродний об’єкт релігії (релігійної віри) – Бог та проблеми його пізнання (богопізнання) і стосунків зі світом та людиною. Місце дисциплінарної структури богослов’я (теології) в структурі конфесійного релігієзнавства.

Визначення предмету та об’єкту академічного, неконфесійного філософського та конкретно-наукового релігієзнавства. “Безпосередня”, “особиста”, “власне релігія”, “в чистому розумінні” (Платон) як об’єкт академічного релігієзнавства. “Релігія як така”, в цілому, в усіх своїх атрибутах (невід’ємних властивостях) та феноменах (зовнішніх ознаках і проявах), в усій своїй функціональності та історії як його предмет. Проблеми (проблематика) предмету академічного релігієзнавства як теорії та історії релігії (теоретичного та історичного релігієзнавства). Предмет академічного релігієзнавства як складової частини культурознавства, відносно самостійної, спеціальної комплексної полідисциплінарної науки про сутність, структуру та зміст релігії, закономірності її виникнення, особливості еволюції та функціонування, роль у життєдіяльності особи та суспільства, утвердженні гуманістичних загальнолюдських вартостей та духовному оновленні суспільства, про вплив релігії на духовні та державотворчі потенції нації. Предмет (проблематика) теорії релігії як вивчення найбільш суттєвого, спільного, загального в ній. Історія релігії як вивчення конкретного, специфічного, особливого в ній.

Виникнення (сер. ХІХ ст.) та становлення (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) релігієзнавства як відносно самостійної, виокремленої, багатодисциплінарної галузі гуманітарного знання на межі філософії, історії, психології, соціології, феноменології, антропології, етнології (етнографії), лінгвістики (мовознавства), порівняльної міфології, фольклористики, герменевтики, археології та інших наук. Засновники та видатні представники дослідження проблем релігієзнавства. Засновники західного академічного релігієзнавства (Фрідріх Макс Мюллер, Едвард Тайлор), його видатні представники (Герберт Спенсер, Джеймс Фрезер, Роберт Маретт (Маррет), Джон Леббок) та їх погляди на релігію.

Релігієзнавство, вільнодумство і атеїзм. Марксистське релігієзнавство: його суб’єктивізм, заполітизованість, атеїстична заангажованість та обмеженість. Релігієзнавча думка в Україні (кордоцентризм – “філософія серця” П.Юркевича, “філософія мови” О.Потебні, історія релігійної думки М.Грушевського та Церкви І.Огієнка).

Тематична (теорія та історія релігії) та дисциплінарна структура сучасного академічного (теоретичного та історичного) релігієзнавства; засновники та представники його окремих дисциплін: компаративне – порівняльне (Ф.-М.Мюллер) та загальне релігієзнавство, філософія релігії (Б.Спіноза, І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах, К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Спенсер, С.Кіркегор, Ф.Ніцше, О.Шпенглер, Ф.Шлейєрмахер, Д.Юм, Д.Берклі, К.Ясперс, М.Шелер, Л.Вітгенштейн, Б.Рассел), психологія релігії (Ф.Шлейєрмахер, В.Вундт, В.Джемс, З.Фройд, К.-Г.Юнг, Е.Фромм), соціологія релігії (М.Вебер, Е.Дюркгейм, К.Леві-Строс), феноменологія релігії (М.Шелер, Ш. де ля Соссе, Р.Отто, М.Еліаде, Г.ван дер Леув), історія релігії (Ш.-Ф.Дюпюї, К.-В.Вольней, Г.Гегель, Ф.Шлейєрмахер, А.Гарнак, Ш. де ля Соссе, К.Каутський, Е.Ренан, Г.Спенсер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер), антропологія (М.Шелер, А.Гелен, Г.Плеснер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер, Б.Малиновський, К.Леві-Строс) та етнологія – етнографія (Е.Тайлор, Дж.Фрезер, Дж.Леббок, Р.Маррет, Б.Малиновський, П.Шмідт, Е.Ленг) релігії, біблієзнавство (Б.Спіноза), герменевтичне (Г.Гегель) та лінгвістичне (Л.Вітгенштейн, діячі Віденського гуртка) релігієзнавство, географія та демографія релігій світу, культурологія, політологія та футурологія релігії, теорія та історія вільної думки про релігію (вільнодумства та атеїзму), теорія та історія принципу свободи совісті, його законодавчого забезпечення та правового регулювання.

Загальний зміст (проблематика) сучасного академічного релігієзнавства та особливості змісту (проблематики) складових дисциплін (релігієзнавчих наук) його структури (філософії релігії, соціології релігії, психології релігії, феноменології релігії, історії релігії, компаративного та лінгвістичного релігієзнавства тощо). Головні релігієзнавчі категорії, поняття та терміни.

Методологічні засади сучасного академічного релігієзнавства: принципи наукової об’єктивності та неупередженості, плюралізму, історизму, толерантності та гуманізму. Методологічні функції релігієзнавства щодо окремих гуманітарних і природничих наук. Плюралізм методології філософії релігії та її методологічні функції як серцевини теоретичного релігієзнавства, релігієзнавчої метатеорії щодо конкретних релігієзнавчих дисциплін.

Релігієзнавство як навчальна дисципліна. Мета, завдання, специфіка вивчення та джерелознавча база цього курсу. Предмет та структура навчального курсу релігієзнавства. Методологічні засади його викладання та вивчення: принципи наукової об’єктивності, конкретно-історичної послідовності, плюралізму, толерантності та гуманізму.

Лекція 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві –
4 год.

Предмет теорії релігії (визначення предмету теорії релігії). Розкриття сутності та змісту головних релігієзнавчих понять: “релігія”, “Бог”, “віра”. Етимологія поняття “релігія”. Поняття релігії як складного духовного та суспільного феномена. Сутність, природа та зміст релігії. Визначення поняття “релігія” як визначення (дефініція – стисла характеристика) сутності (характеру), змісту (“наповнення”) і природи (джерел походження) релігії. Сутнісні ознаки релігії як її атрибути (внутрішні, невід’ємні властивості), що в сукупності складають її сутність. Феномени релігії як її зовнішні ознаки та прояви, релігійні артефакти. Модуси релігії як синтез її атрибутів та феноменів.

Розкриття суті суміжних з поняттям “релігія” понять “Бог” та “релігійна віра”. Бог як “сублімація” атрибутів (сутності) релігії – її джерело (природа). Релігійна віра як визначальна зовнішня ознака, головний феномен (прояв) релігії. Г.Палама про релігію (релігійну віру) як другий модус Бога.

Богословське та світське (філософське, наукове) розуміння релігії. Богословсько-теологічний та філософсько-науковий підходи до визначення релігії як підходи до її пояснення “з-середини” та “із-зовні”. Богословське, ідеалістичне та матеріалістичне розуміння джерел походження та суті релігії. Особливості богословсько-теологічного розуміння (витлумачення) сутності, природи та змісту релігії.

Перші спроби наукового (натуралістичного, матеріалістичного) пояснення земних джерел походження релігії: евгемеризм Евгемера, політико-державна теорія (Критія і Полібія), концепція свідомого ошуканства французьких просвітників-матеріалістів), натуралізм та скептицизм софістів Продікта і Протагора, “теорія страху, неуцтва (незнання) та вигадки” Демокріта, Епікура, Тіта Лукреція Кара, Людвіга Фейєрбаха, антропологічний атеїзм Ксенофана та Л.Фейєрбаха, міфологічно-астральна (солярна) теорія походження релігії французьких вчених К.-В.Вольнея і Ш.-Ф.Дюпюї (які пов’язували витоки релігії з фантастичним витлумаченням давніми людьми метереологічних та астральних явищ) тощо.

Особливості сучасного наукового методу пізнання релігії. Плюралізм поглядів на сутність, природу та зміст релігії в сучасному академічному релігієзнавстві як зіставлення різних поглядів на з’ясування сутності (сутнісних ознак) релігії, джерел (причин) її походження, змісту. Головні сучасні релігієзнавчі концепції визначення характеру (сутності) та походження (природи) релігії: богословсько-теологічні (конфесійні) концепції, такі як традиціоналістична (біблійна версія) Платона, Августина, Єроніма, Т.Аквінського та ін., теїстична Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ф.Шелінга, Й.-Г.Фіхте та ін., специфічно-православна, духовно-академічна Ф.Голубинського та В.Кудрявцева-Платонова; філософські (об’єктивно-ідеалістичні вчення Т.Аквінського, А.Кентерберійського, Р.Декарта, Г.Гегеля та ін., які зводяться до раціональних доказів Бога або до ірраціональних як у Р.Отто, К.Барта, Р.Бультмана, Е.Бруннера та морального доказу у І.Канта; суб’єктивно-ідеалістичні пояснення релігії у Ф.Шлейєрмахера, В.Джемса, Г.Оллпорта; натуралістично-матеріалістичні або натуралістично-ідеалістичні концепції в дусі деїзму чи “природної релігії”; матеріалістично-атеїстичні теорії Л.Фейєрбаха та ін., зокрема марксистські – К.Маркса, Ф.Енгельса, В. Леніна тощо) та соціологічні (М.Вебер, Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюль) інтерпретації; натуралістично-біологічні, біологізаторські в межах теорії психоаналізу фрейдизму (З.Фройд) та психологічні (Ф.Шлейєрмахера та В.Вундта, психологічно-функціональні та психологічно-прагматичні В.Джемса, Г.Оллпорта, Д.Д’юї, натуралістично-соціологічна, психоаналітично-екзистенційна Е.Фромма, “культурних архетипів” К.Г.Юнга) концепції визначення релігії, а також її антропологічно-функціональні (Б.Малиновський) витлумачення.

Основні типи наукових та богословських теорій виникнення релігії. Наукові (лінгвістичні, порівняльно-міфологічні й антропологічно-етнологічні) теорії виникнення релігії. Міфологічна (лінгвістична, натуралістична, натур-міфологічна, астрально-міфологічна, солярна) теорія походження релігії (Ф.-М.Мюллер, А.Кун, Я.Грімм). Анімістична теорія виникнення релігії (Е.Тайлор, Г.Спенсер). Концепції преанімізму: А.Фірканда, К.Прейса, Д.Кінга, вчення про “ману” Р.Маретта і концепція пралогічного (дологічного) мислення Л.Леві-Брюля, теорія аніматизму видатних етнографів В.Богораза та Л.Штернберга, преанімізм – тотемістична теорія французького соціолога Е.Дюркгейма, магічна та тотемістична З.Фройда, магічна теорія Дж.Фрезера про три періоди (магічний, релігійний, науковий) духовно-практичного освоєння світу людством та фетишизму Г.Францева, магічно-прамонотеїстична концепція вчених-богословів П.Шмідта та Е.Ленга як теорія прамонотеїзму – первісного монотеїзму, магічними засобами якого були фетишизм і тотемізм.

Можливість, спираючись на плюралізм концепцій походження та теорій виникнення релігії, визначення сутності “безпосередньої”, особистої, “власне релігії”, в “чистому розумінні” як індивідуального (особистісного) духовного феномену – релігійного відношення людини до світу (відношення до божественної реальності, яка розуміється як Бог чи якось інакше), що складається з відображального, виповнювального та вірувального відношення, загалом – як релігійної свідомості, а сутності “релігії як такої”, в цілому – як духовного феномену людства (духовного і суспільного феномену), соціально-історичного явища, визначальною ознакою, головним зовнішнім проявом якого є релігійна віра (віра в Бога).

Лекція 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище – 4 год.

Релігія як особливий духовний і суспільний феномен, форма індивідуальної та суспільної свідомості, галузь духовної культури людства, складне соціально-історичне явище. Релігія і духовність: релігія як духовний феномен людства. Специфіка релігії як духовного феномена. Релігія як форма індивідуальної та суспільної свідомості, її особливості та характерні риси. Передумови виникнення та причини існування (“корені”) релігії в свідомості людини (людській свідомості): гносеологічні детермінанти та психологічні чинники релігії (гносеологічні та психологічні корені релігії). Релігія – важливий компонент духовної культури. Її взаємозв’язок з іншими формами суспільної свідомості (галузями духовної культури): філософією, наукою, мораллю, правом, політикою, мистецтвом.

Релігія як суспільний феномен. Соціально-історичний характер релігії: релігія як складне соціальне явище, історична категорія. Причини виникнення та існування (“корені”) релігії в людському соціумі (суспільстві): соціальні детермінанти та історичні чинники релігії (соціальні та історичні корені релігії). Історична еволюція релігії: головні типи та історичні форми релігії.

Багатоманітність релігій світу, релігійні конфесії, різноманітність їх віровчення та культу. Обумовленість цим необхідності систематизації (типології та класифікації) релігій світу. Методологічні засади класифікації сучасних релігій світу.

Типи та історичні форми релігії. Типологія релігії: чуттєво-надчуттєвий, демоністичний та теїстичний типи релігії, політеїзм, генотеїзм та монотеїзм, зооморфізм та антропоморфізм, язичництво як тип релігії, його особливості та характерні риси, типи локальних та світових релігій, архаїчних та розвинутих, “мертвих” та історичних тощо. Класифікація релігій світу за історичними формами релігії: релігія первісного суспільства (первісні та ранні форми релігії, родоплемінні культи та племінні релігії); ранні (архаїчні) етнічні та пізні (розвинуті, сучасні) національно-державні релігії, світові релігії, сучасний релігійний модернізм – сучасні “нетрадиційні” культи та неорелігії, новітні релігійні течії та рухи (НРТ, НРР).

Структура релігії та її головні складові елементи: релігійна свідомість, яку складають релігійні уявлення (знання, погляди) та релігійні почуття (емоції, настрої); релігійна діяльність; релігійні відносини; релігійні організації (релігійні інституції). Внутрішня та зовнішня структура релігії. Внутрішня структура релігії як структура релігійної свідомості. Складові елементи релігійної свідомості – релігійні уявлення і почуття; відображальне, виповнювальне та вірувальне (релігійна віра) релігійне відношення; особистий духовний досвід. Рівні релігійної свідомості – нижчий, буденний та вищий, концептуальний, теоретичний, або буденна релігійна свідомість (релігійна психологія) та релігійна ідеологія. Зовнішня структура релігії: релігійна свідомість (концептуальний та буденний рівні релігійної свідомості), культова та позакультова релігійна діяльність, культові та поза культові релігійні відносини, релігійні організації (релігійні інституції). Релігійний культ як релігійна обрядовість. Основні типи релігійних організацій: Церква, секта та її різновид – харизматичний культ, деномінація. Релігійна громада або релігійна група (громада, група віруючих) як первісна ланка всіх типів релігійних організацій.

Власний відображальний та виповнювальний зміст релігії. Історія релігії як її загальний зміст. Релігійні артефакти (артефакти змісту релігії) як опредмечені феномени (результати) релігійної діяльності. Головний релігійний артефакт – ідеаційна основа релігії як релігійні уявлення (знання, погляди), тематизовані в релігійних віруваннях та віровченнях. Концептуально-конфесійний плюралізм (багатоманітність) ідеаційної основи релігії.

Соціальні функції релігії, головна з яких – життєвої підтримки (компенсаторна, втішальна, терапевтично-лікувальна). Інші функції релігії: світоглядна, культурно-виховна, комунікативна, інтегративна, регулятивна, етноформуюча тощо. Роль та місце релігії у житті й духовному розвитку людини і суспільства. Функції релігійних організацій, головна з яких богослужебна. Місце релігії у національно-культурному та духовному відродженні українського народу на сучасному етапі державотворення в Україні.

Змістовий модуль 2. Історія релігії

Лекція 4. Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії – 2 год.

Проблема походження релігії. Богословське та наукове витлумачення (прамонотеїзм у теологічній інтерпретації чи передуючий релігії безрелігійний період в історії людства – в атеїстичній версії). Різні погляди на час (в епоху пітекантропів 800–600 тис. р. до н. е. або неандертальців 200–100 тис. р. до н. е. у час існування первісно-общинного ладу чи в епоху кроманьйонців 40–20 (15) тис. р. до н. е. впродовж формування родо-племінного устрою) та форму (анімізм чи преанімізм) виникнення “мініму” релігії.

Первісні форми релігії (первісні релігійні вірування), які передували “власне” (“мінімуму”) релігії у духовному відображенні та освоєнні світу. Міфологія (космологія, космогонія, теогонія) як зібрання різних міфів (найбільш давніх уявлень і переказів про створення світу, Землі і життя на ній, богів та інших надприродних істот, а також самих людей), що передували безпосередньому релігійному поясненню світобудови. Демонологія як віра в особливі (насамперед, шкідливі) надприродні сутності та істоти. Магія – віра в існування надприродних засобів впливу на природу і людину. Первісне чаклунство та його соціальна природа. Знахарство як форма релігії.

Міфологія як згодом основа релігійного віровчення, а магія – релігійного культу (обрядовості).

Ранні форми релігії. Аніматизм – уособлення первісною людиною сил і явищ оточуючої природи, перенесення на неї своїх власних (але перебільшених, абсолютизованих) людських властивостей, тобто – віра в предмети природи, що мають ті ж властивості, що й людина. Виникнення аніматизму в первісному суспільстві.

Анімізм – віра в душу і духів, в існування у матеріальних об’єктів і процесів надприродних духовних двійників. Анімістичні форми вірувань, які існують у примітивних суспільствах.

Фетишизм – віра в існування у матеріальних об’єктів надприродних властивостей, їх обожнення.

Тотемізм – віра у надприродну кровну спорідненість людських колективів з певним видами тварин або рослин.

Анімалізм, зоолатрія – сукупність магічних обрядів і вірувань, пов’язаних з уявленнями про існування родового покровителя у вигляді тварини.

Залишки міфологічно-демонологічних, магічних, анімістичних, фетишистських, тотемічно-анімалістичних тощо уявлень в сучасних політеїстичних та монотеїстичних релігіях.

Родоплемінні релігійні культи, їх особливості та характерні ознаки. Тотемізм як найбільш поширений родоплемінний культ в епоху раннього матріархату. Розвинутий (пізній) матріархат як епоха аграрної (землеробської) культури. Землеробські культи – поклоніння надприродним двійникам тих явищ природи, які впливають на врожай.

Патріархат як епоха виникнення останніх родоплемінних культів. Шаманізм як форма релігії. Шаманське уявлення про духів. Етапи еволюції шаманізму.

Племінні релігії як перехідна форма до етнічних релігій.

Ранні етнічні (архаїчні) релігії та їх загальна характеристика. Архаїчні етнічні релігійні системи (ранні етнічні релігії) стародавнього світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор’я (Палестини). Релігія Дворіччя (Межиріччя) та її еволюція: ранні етнічні релігії Шумеру, Аккаду, Вавилону, Ассирії.

Релігійно-філософська система Стародавнього Єгипту. Релігії Урарту та Стародавнього Ірану (Персії). Монотеїзм халдейської релігії. Маздаїзм, магізм, анахітизм, зороастризм, мітраїзм, маніхейство та їх дуалістичні особливості.

Ранні етнічні релігії Стародавньої Індії. Релігія Хараппи і Мохенджо-Даро. Релігія Вед (ведизм). Брахманізм. Основи віровчення та культу. Упанішади. Релігійні вірування та релігійно-філософські системи Стародавнього Китаю.

Міфологія та релігія античного світу – Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Еллінізація римської релігії. Виникнення культу імператора.

Міфологія та давні, дохристиянські язичницькі вірування кельтів (“релігія друїдів”), германо-скандинавських (“Еддична міфологія”) та слов’янських народів. Особливості давньоукраїнської міфології та релігії. Велесова книга. Давньоукраїнські релігійні традиції, звичаї та обряди у феномені “двовір’я”.

Лекція 5. Етнонаціональні релігії – 2 год.

Пізні етнічні релігії, їх загальна характеристика та еволюція до сучасних національних (національно-державних) релігій.

Класифікація національних релігій, їх особливості та характерні риси.

Іудаїзм – перша монотеїстична релігія. Соціально-економічні умови виникнення та розвитку іудаїзму, його історичні форми. Сучасний іудаїзм та його напрями. Особливості віровчення та культу іудаїзму. Священні книги іудаїзму: Тора, Танах, Талмуд. Моральні засади іудаїзму, зміст “Декалогу”. Іудаїзм в Україні.

Зороастризм – давньоіранська релігія. Дуалістичні основи його віровчення та культу. Етична система зороастризму. Священна книга зороастризму – Авеста. Сучасний зороастризм.

Мандеїзм, особливості його віровчення та культу: від християнської секти до національної релігії.

Індуїзм, особливості його віровчення та культу. Сансара, дхарма, карма, реінкарнація. Веди та ведична традиція індуїзму. Культ Тримурті та аватар. Основні напрями індуїзму, територія його поширення. Сучасний індуїзм як вішнуїзм (крішнаїзм) та шиваїзм (шактизм). Конфесії індуїзму в Україні.

Джайнізм та його місце в релігійній історії Індії. Сучасний джайнізм.

Сикхізм, причини його виникнення, монотеїстичні основи віровчення та культу. Релігійно-політична та філософська система сикхізму. Сучасний сикхізм як локальна релігія Пенджабу.

Конфуціанство як соціально-етичне вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю. Сучасне конфуціанство.

Даосизм. Філософія даосизму. Релігійний даосизм в середньовічному Китаї. Пантеон даосизму. Сучасний даосизм.

Синтоїзм – японська національна релігія. Особливості віровчення та культу синтоїзму. Синтоїстська література. Догматика та обряди державного синто. Сучасний синтоїзм та секта Тенрікьо.

Лекція 6. Світові релігії: буддизм, іслам – 4 год.

Обумовленість, обставини та історія виникнення світових релігій, їх особливості та характерні ознаки, регіони поширення.

Буддизм як світова релігія, умови його виникнення та розвитку. Формування вчення про Будду. Ранньобуддійські общини. Священна книга буддизму Трипітака та її зміст. Світоглядні основи буддизму. Буддійська філософія – теоретична основа буддизму як релігійної системи. Основи віровчення та культу буддизму. “4 шляхетні істини”, “серединний, восьмеричний шляхетний шлях” до нірвани. Головне потрійне свято буддизму. Буддійський пантеон. Трикая Будди, бодхисатви, тари. Обряди, звичаї та свята буддизму. Основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна. Ламаїзм, виникнення та поширення. Основні положення ламаїзму. Ламаїстська обрядовість. Дацанські свята. Культ хубілганів.

Дзен-буддизм: виникнення та поширення. Особливості дзен-буддизму. Міжнародні буддійські організації. Буддизм в Україні.

Іслам як світова релігія завершеного монотеїзму. Суспільно-історичні причини виникнення та ідейні джерела формування ісламу. Мусульманська філософія і теологія. Суфізм. Вплив мусульманської ідеології на арабський світ. Основи віровчення, культу та церковної організації ісламу. “5 стовпів ісламу”. Умма, халіфат, імамат. Коран як Святе Письмо, культурна пам’ятка мусульман. Суна – Святий Переказ мусульман. Шаріат. Мусульманське право. Структура та джерела. Основні напрями в ісламі: сунізм, шиїзм, харіджизм. Мусульманське сектантство. Іслам в Україні.

Зростання впливу ісламу у постколоніальний період. Наслідки сучасної політизації ісламу та ісламізації політики. Фундаменталізм (ваххабізм).

Змістовий модуль 3. Історія християнства та релігійний модернізм

Лекція 7. Християнство як світова релігія – 4 год.

Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства. Біблія і апокрифи.

Соціально-економічні, політичні та духовні (ідеологічні) передумови формування християнства. Ідейні джерела християнського віровчення. Богословська, міфологічна, та історична концепції щодо трактування особи Ісуса Христа як основоположника християнства. Новозавітна література про Христа.

Біблія як священна книга (Святе Письмо) іудеїв та християн, визначна пам’ятка історії та культури. Походження, структура та зміст Біблії. Старий Заповіт як історико-культурна памятка – “святе письмо іудеїв та християн”. Основний зміст старозавітних книг. Новий Заповіт – священна книга християн. Новий Заповіт у структурі Біблії, його основний зміст. Вплив Біблії на різні сфери духовного життя суспільства. Літературні жанри у Біблії. Богословське та наукове тлумачення Біблії. Сенс існування людини за Біблією. Моральні засади у Старому та Новому Заповітах. Порівняльний аналіз “Декалогу” та “Нагірної проповіді” Христа. Переклади Біблії, старослов’янські та українські тексти Біблії. Філософський зміст, історико-культорологічне та морально-виховне значення Біблії.

Еволюція християнства. Вчення ранніх християн. Формування їх церковної організації. Християнські громади і держава. Перетворення християнства на державну, панівну релігію Римської імперії. Наступне поширення та еволюція християнства. Формування його віровчення, культу та церковної організації. Християнський Символ віри. Вселенські собори християнських церков про Символ віри християнства, його обрядовість та церковну структуру, засудження єретичних вчень. Секти та єресі у християнстві. Розколи християнства.

Історія церковних розколів у світовому християнстві та складання його основних напрямів. Несторіанство. Перший розкол у християнстві як його поділ на діофізитів та монофізитів. Давні східні, монофізитські (нехалкідонські) церкви. Утворення самостійних церков: вірменської, ефіопської, коптської, сирійської, малабарської. Вірменська апостольська церква в Україні.

Другий розкол у християнстві. Поділ християнства на західну та східну гілки. Католицизм: особливості віровчення (католицькі доповнення до Символу віри), культу та церковної організації. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

Третій розкол у християнстві. Церковна Реформація і виникнення протестантизму. Особливості його віровчення, культу та церковної організації.

Науково-історична, філософська та релігійна оцінки християнства в контексті його двохтисячоліття.

Лекція 8. Головні напрями християнства – 4 год.

Головні напрями християнства: православ’я, католицизм, протестантизм. Основи їх віровчення, культу та церковної організації.

Православ’я як напрям християнства. Основи віровчення, культу та церковної організації православ’я. Автокефальні та автономні церкви Вселенського православ’я. Помісні православні церкви: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Грузинська, Руська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Болгарська, Румунська, Чехословацька, Сербська, Кіпрська, Православна церква США. Віросповідні та культові особливості православ’я, регіони його поширення. Українські витоки Руської Православної Церкви (РПЦ). Старообрядництво, його основні напрями, толки і злагоди. Православне сектантство. Православні секти в Україні. Провідні конфесії українського православ’я: УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ. Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.

Католицизм як напрям християнства. Філософські основи католицизму (схоластика, томізм, неотомізм), особливості його віровчення, культу та організаційної структури. Ватикан і папство. Еволюція соціальної доктрини і соціальної політики Ватикану. ХХІ Вселенський (ІІ Ватиканський) собор (1962–1965 рр.) і політика аджорнаменто (оновлення). Ставлення Ватикану до національно-визвольного руху, революційних процесів у “третьому світі”. Ліві течії католицизму, “теологія визволення”. Понтифікат Іоана Павла ІІ та Бенедикта ХVI. Чернечі ордени католицизму. “Східна політика” Ватикану.

Церковні унії та уніатство як вияв “східної політики” Ватикану. Уніатські церкви світу. Католицизм (РКЦ) в Україні. УГКЦ як уніатство в Україні. Католицько-православний діалог.

Протестантизм як напрям християнства, особливості віровчення, культу та церковної організації. Реформація й утворення протестантських церков (конфесій).

Ранній протестантизм. Соціально-економічні, політичні, релігійні передумови виникнення раннього протестантизму. Течії раннього протестантизму. Догматика, культ, обряди та діяльність лютеранства, кальвінізму, англіканства, анабаптизму. Особливості протестантської філософії і теології.

Пізній протестантизм. Конфесії пізнього протестантизму. Віровчення і культова практика баптизму. Історична еволюція баптизму. Сучасний баптизм. Есхатологія і хіліазм як основа віровчення і культу адвентизму. Сучасний адвентизм. Есхатологія у віровченні та культі п’ятидесятництва. Вчення про Святий Дух. “Хрещення Святим Духом” (глосолалія). Сучасне п`ятидесятництво. Свідки Єгови. Есхатологія і хіліазм у догматиці єговізму. Теократизм у вченні й організації “Свідки Єгови”.

Всесвітні релігійні центри протестантизму. Екуменічний рух (екуменізм) та Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) як його центр у протестантизмі.

Неопротестантизм як неохристиянство. Протестантизм в Україні.

Лекція 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи – 2 год.

Причини виникнення релігійного модернізму – різноманітних новітніх релігійних культів: новітніх релігій (неорелігій) та новітніх релігійних течій (НРТ), що походять від певної релігійної традиції (звідси необґрунтованість застосування до релігійного модернізму поняття “нетрадиційних релігійних культів” або “нетрадиційних релігій”), а також новітніх синкретичних, “синтетичних” релігійних рухів (НРР). Визначення поняття “неорелігія” (НРТ, НРР) та його загальна характеристика. Географія неорелігій. Перспективи розвитку релігійного модернізму та поширення неорелігій (НРТ, НРР).

Релігія і містика. Спільне та відмінне між ними. Різновиди містицизму нового часу. Проникнення містицизму в наукову сферу та поширення його серед молоді.

Класифікація головних типів (напрямів, груп) релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР) та характеристика діяльності їх міжнародних релігійних організацій.

Характер віровчення і діяльності найбільш поширених новітніх релігій (неорелігій) та НРТ, НРР.

Неохристиянство: Богородична церква тощо у неоправослав’ї; Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська Церква, Церква Христа, Церква Нового Єрусалиму, рух харизматиків, Церква Уніфікації (Церква Муна), Народний Храм (Храм народів), Божі діти (Діти Бога) тощо у неопротестантизмі. Неокатолицькі організації.

Неоорієнталізм. Напрями та окремі релігії (НРТ, НРР) неоорієнталіського напряму: неоіндуїзм (неовішнуїзм, неошиваїзм та тантричний неошиваїзм – неошактизм), зокрема – Товариство свідомості Крішни (Рух Харе Крішна), послідовники Саї Баби, Тантра-Сангха, Товариство трансцендентальної медитації, Міжнародна комуна сань’ясинів (Товариство Ошо) тощо; бехаїзм (бахаїзм) у неоісламі (неошиїзмі) тощо; необуддизм, зокрема – Аум Сіньрікьо (Алеф) у японському необуддизмі, Фалунь-гун (Фалунь-дафа) у китайському необуддизмі, сучасний дзен-буддизм тощо.

Езотеричні об’єднання: Реріхівське товариство, Асоціація “Живої етики” (агні-йоги), послідовники “окультних наук” - теософії Олени Блаватської, антропософії Рудольфа Штайнера (розенкрейцери) та спіритизму (астросоматичного спіритизму), а також послідовники Данила Андрєєва та Олеся Бердника (Біле Братство) тощо.

Сайєнтологічний, сцієнтичний напрям: Церква сайєнтології, “космічні релігії” тощо.

Новітні релігійні течії та організації в Україні, їх особливості та класифікація. Неоязичництво (новоязичництво): Рідна Віра, РУНВіра, Собор Рідної віри, Ладовірство. Велике Біле Братство Юрія Кривоногова (Юоана Свамі) та Марини Цвігун (Марії Деві Христос) як представник апокаліптичного та синкретичного (“синтетичного”) напрямів в Україні.

Модернізовані квазірелігії: сатанізм (ортодоксальне дияволопоклонство, люциперіанство, Церква Сатани) тощо та їх представництво в Україні.

Змістовий модуль 4. Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті

Лекція 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства – 4 год.

Релігійні вірування (язичницькі культи) східнослов’янських племен у дохристиянську епоху. Язичницька міфологія, дохристиянські вірування та пантеон богів українців. Язичницька сакральна культура та її вплив на традиційне православ’я і сучасні неоязичницькі вірування в Україні.

Початки поширення християнства на українських землях. Поширення християнства на землях східних слов’ян в І–Х ст. Апостол Андрій Первозваний. Становлення християнства на українських землях. Перші християнські громади в Корсуні (Херсонесі). Климент Римський. Корсунська митрополія. Аріанство у готів (Готська митрополія). Християнство серед антів, у Хозарському каганаті. Охрещення Бравліна.

Від язичництва до християнства: еволюція релігійного життя в Київській Русі у ІХ–Х ст. Християнство у Київській Русі. Брати-просвітителі Кирило та Мефодій. Їхня “слов’янська” місія. Перше (Аскольдове) хрещення Київської Русі в 860 р. Християнство в Київській Русі за князювання Ігоря, Ольги, Святослава та Ярополка.

Запровадження і утвердження християнства в Київській Русі у кін. Х–ХІ ст. Історичні передумови запровадження християнства на Русі. Соціально-економічні та політичні причини прийняття християнства як державної релігії Київської Русі. Початкова релігійна реформа язичницьких культів Володимира Святославовича у 980 р. Діяльність князя Володимира у запровадженні християнства в Київській Русі. Акт “хрещення Русі” (14 серпня
988 р.).

Тривалий, складний та суперечливий характер процесу християнізації Київської Русі. Феномен “двовір’я”. Християнство на Русі в домонгольський період (кін. Х–ХІІ ст.). Церковна організація Київської Русі (РПЦ). Київська митрополія в кін. Х–ХІІ ст. Митрополити Іларіон та Клим Смолятич. Монастирі Київської Русі. Києво-Печерська лавра. Антоній і Феодосій Печерський. Софійний характер київського християнства. Значення хрещення Київської Русі.

Еволюція християнства в Україні у XIIIXV ст. Православна церква під владою Литви і Польщі. Історія і особливості життєдіяльності українського православ’я у XIII–XV ст. Київська та Галицька митрополії. Перенесення митрополії з Києва у Володимир, Москву. Литовська та Київська (у Москві) митрополії. Заснування Московської митрополії. Відновлення Київської митрополії на українських землях. Католицька інвазія на східнослов’янських землях у XIII–XV ст. “Східна політика” Ватикану в Україні. Спроби унії в Галичині у XIII ст., Петро Акерович. Встановлення ієрархії РКЦ в Україні (Галицька митрополія у 1375 р.). Флорентійська церковна унія (1439). Митрополит-кардинал Ізидор.

Міжконфесійна боротьба в Україні у XVIXVІІ ст. Люблінська унія (1569) і посилення утисків православ’я в Речі Посполитій. Проуніатська діяльність ордену єзуїтів у Польщі та в Україні. Католицизм та уніатство в Україні у XVI ст. Унійна традиція в українському християнстві. Берестейська та Ужгородська унії. Берестейська церковна унія (1596). Створення уніатської (греко-католицької) церкви в Україні та Білорусії. Історія запровадження церковної унії в Україні та Білорусії в кін. XVI ст. Вельямин Рутський, Йосафат Кунцевич. Історія запровадження церковної унії в Східній Галичині у XVII–XVIII ст. Галицька митрополія УГКЦ. Уніатський чернечий орден василіан. Замойський собор 1720 р. Лев Кишка. Уніатство на Закарпатті. Ужгородська церковна унія (1646). Мукачівська єпархія у XVIІ–XVІІІ ст.

Історія православної церкви в Україні у XVI–XVІІІ ст. Боротьба Київської митрополії та православних церковних братств з унією. Відродження православної церкви після унії. Українське православ’я Могилянської доби. Петро Могила і Києво-Могилянська академія. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького у 1648–1654 рр. і кінець унії на Лівобережжі України.

Українська церква за часів козаччини. Православна церква в українській козацькій державі. Період самостійного існування Української Православної Церкви (до 1686 р.). Втрата незалежності українською православною церквою. Українська православна церква під владою Москви. Особливості життєдіяльності українського православ’я у складі РПЦ (кін. XVII–XVIII ст.). Початок синодального періоду в історії РПЦ і політика русифікації українського православ’я.

Історія та сучасне становище конфесій християнства в Україні

Православ’я в Україні та українській діаспорі у XIХ–XХ ст. Особливості життєдіяльності українського православ’я у складі РПЦ у ХІХ – поч. ХХ ст. Синодальний період та ліквідація Київської митрополії. Відновлення Київської митрополії. Український екзархат РПЦ в умовах соціалістичної дійсності (1917–1980-і рр. ХХ ст.). Українська автокефальна православна церква та її історія. Початок національно-церковного відродження. Спроба відновлення незалежної Української Автокефальної Православної Церкви на території України у післяжовтневий період (1919/1921–1930 рр.). Роль православ’я в історії суспільства, держави, вітчизняної культури. Православна філософія. Науково-історична оцінка 1000-ліття хрещення Русі. Українське православ’я у діаспорі (Українська православна церква за межами України). Митрополит Іларіон (Іван Огієнко).

Католицизм та греко-католицизм в історії українського християнства у ХІХ–ХХ ст. Основні події в житті РКЦ в Україні з поч. ХІХ до кін. 80-х рр. ХХ ст. Переслідування католиків: гоніння на РКЦ з боку російського самодержав`я та у радянський час.

Українська греко-католицька церква: історія і сучасність. Історія Української греко-католицької церкви, її роль у національно-культурному розвитку українців. Основні віхи історії Української Греко-Католицької Церкви від відновлення її Києво-Галицької митрополії (1807) до Львівського (1946) церковного псевдособору. Ліквідація унії на Правобережній Україні (1839, 1875 рр.) УГКЦ в ХІХ–ХХ ст. :шлях від церковної унії до української національної церкви. “Руська Трійця” і “Русалка Дністрова”. Роль УГКЦ в розвитку національної самосвідомості і духовної культури українського населення Галичини у ХІХ ст. – 40-х роках ХХ ст. Діяльність митрополита Андрея Шептицького (1900–1944).

Ліквідація УГКЦ тоталітарним режимом у повоєнні роки. “Катакомбний” період в історії церкви. Львівський церковний псевдособор 1946 р. “Самоліквідація” УГКЦ і її “возз’єднання” з РПЦ. Греко-католики в еміграції. Кардинал Йосип Сліпий. Українська Католицька Церква (1957). Кардинал Мирослав–Іван Любачівський. Рух уніатів-покутників у Західній Україні. “Катакомбна церква” греко-католиків. Митрополит Володимир Стернюк. Ужгородська церковна унія від поч. ХІХ ст. до її ліквідації в 1949 р. Карпато-Руська Церква.

Історія протестантизму в Україні. Поширення конфесій раннього протестантизму (анабаптисти, гусити, социніани, лютерани, кальвіністи – реформати) на Волині та Закарпатті у XVI–ХVІІІ ст. Шляхетсько-просвітницький період історії протестантизму в Україні. Німецькі колоністи і поява менонітів на Півдні України (у 80-х рр. XVIІІ ст.). Пієтично-штундистський та наступні періоди поширення конфесій пізнього протестантизму в Україні: баптисти (з 60-х рр. ХІХ ст.), методисти (з сер. ХІХ ст.), адвентисти (з 80-х рр. ХІХ ст.), п`ятидестники (з 20-х рр. ХХ ст.), єговісти (з 20–40-х рр. ХХ ст.). Основні напрями протестантизму в Україні: євангельські християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, п`ятидесятники, свідки Єгови. Сучасний протестантизм в Україні: баптизм, адвентизм, п`ятидесятництво, свідки Єгови та їх конфесії – Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів, Західна уніонна конференція АСД в Україні, Всеукраїнський союз ХВЄ.

Сучасний неопротестантизм в Україні – неохристиянство (харизматики, євангельські християни, Церква Христа, Церква Єднання, Новоапостольська церква, мормони) в Україні.

Становище та міжконфесійні проблеми українського християнства в сучасних умовах. Докорінні зміни в становищі всіх напрямів християнства в Україні в сучасних умовах. Місце різних християнських конфесій в процесі національного відродження українського народу, в удосконаленні духовного та суспільно-політичного життя України на сучасному етапі. Реалії та проблеми релігійного життя в Україні в сучасних умовах. Сучасне становище православ’я в Україні. Еволюція сучасного стану українського православ’я: від Українського екзархату РПЦ до Української Православної Церкви – МП. Митрополит Володимир (Сабодан). Проголошення в Україні Української Автокефальної Православної Церкви. І Всеукраїнський собор УАПЦ. Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Степан Скрипник). Патріарх Дмитрій (Володимир Ярема). Утворення УПЦ–КП. Патріархи – Володимир (Романюк) і Філарет (Денисенко). Сучасний стан цих православних церков в Україні. Вплив православ’я на соціально-політичне і культурне життя українського суспільства. Легалізація та відродження УГКЦ. Офіційне відновлення діяльності Української Греко-Католицької Церкви. Статус її як найбільшої серед усіх уніатських церков світу. Відзначення 400-ліття Берестейської та 350-ліття Ужгородської уній. Сучасне становище УГКЦ. Кардинал Любомир Гузар. Сучасні проблеми у міжконфесійних стосунках УПЦ–КП, УПЦ–МП, УАПЦ та УГКЦ. Сучасне становище РКЦ в Україні. Сучасний стан міжконфесійного життя на Львівщині.

Лекція 11. Релігія і духовна культура – 2 год.

Релігія як феномен (галузь) духовної культури. Наукове і релігійне розуміння духовної культури: об’єктивна зумовленість місця релігії у сфері духовної культури як самостійної і специфічної форми суспільної свідомості. Релігія в системі духовної культури. Співвідношення релігії і культури. Релігійна культура.

Особливості впливу релігії на різні сфери духовної культури, насамперед на мораль та естетичне освоєння світу. Вплив релігійного мистецтва на художню творчість (архітектуру, скульптуру, живопис, літературу, театр, музику тощо). Роль релігії і Церкви в духовно-культурному вихованні підростаючого покоління.

Вільнодумство в історії духовної культури.

Закономірний та спадкоємний характер виникнення і розвитку ідей вільнодумства. Форми вільнодумства: скептицизм, пантеїзм, деїзм, атеїзм.

Головні історичні етапи у розвитку вільнодумства. Вільнодумство Стародавнього Сходу. Ідеї вільнодумства у Стародавній Греції та Римі. Вільнодумство епохи Середньовіччя (Ібн-Сіна, Р. Бекон, П. Абеляр, Ібн-Рошд, С. Брабантський).

Ідейні джерела вільнодумства епохи Відродження (Еразм Роттердамський, Д. Бруно, Л. Ваніні).

Вільнодумство Нового часу та епохи Просвітництва (Б. Спіноза, Д.Толанд, Д.Дідро, П.Гольбах, К.Гельвецій, Ж.Ламетрі).

Марксистський атеїзм та його обмеженість (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).

Сучасне вільнодумство (К. Ламонт, Б. Рассел, Ж. Сартр, З. Фройд, Е. Фромм), його особливості та характерні риси.

Вільнодумство в Україні, історичні етапи його розвитку та особливості (С. Зизаній, І. Вишенський, Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Л. Українка та ін.).

Лекція 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання – 2 год.

Історія виникнення та основні етапи еволюції поняття “свобода совісті”. Його співвідношення з поняттями “віротерпимість”, “свобода віросповідання”. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті. Наукове розуміння свободи совісті.

Свобода совісті як духовний суверенітет людини, загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія. Елементи свободи совісті: вільне сповідування будь-якої релігії або не сповідування жодної релігії, атеїзм; рівноправність усіх релігійних конфесій перед законом; відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви.

Місце свободи совісті в системі демократичних свобод. Релігія і церква в системі державно-правових відносин. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації діяльності. Місіонерська діяльність. Євангелізація і прозелітизм, їх правове регулювання. Міжнародні правові документи, що регулюють питання свободи совісті.

Порушення свободи совісті в умовах тоталітарного режиму в СРСР. Наслідки порушення свободи совісті в радянський період, у колишньому СРСР.

Актуальні проблеми державно-церковних відносин в сучасних постсоціалістичних країнах колишнього Радянського Союзу, а також у країнах Східної Європи, США, Англії, Іспанії, Італії, Греції, Ізраїлі та ін.

Соціальне, юридичне, економічне, ідеологічне забезпечення свободи совісті в Україні. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні. Сучасне законодавство України (Закон Верховної Ради України) “Про свободу совісті та релігійні організації”. Демократичні засади нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Ставлення політичних партій України до релігії, церкви та віруючих.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

М о д у л ь 1

Змістовий модуль 1. Теорія релігії

Тема 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна

8

2

2

4

Тема 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві

16

4

4

8

Тема 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище

16

4

4

8

Разом – змістовий модуль 1

40

10

10

20

М о д у л ь 2

Змістовий модуль 2. Історія релігії

Тема 4. Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії

8

2

2

4

Тема 5. Етнонаціональні релігії

8

2

2

4

Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам

16

4

4

8

Разом – змістовий модуль 2

32

8

8

16

М о д у л ь 3

Змістовий модуль 3. Історія християнства та релігійний модернізм

Тема 7. Християнство як світова релігія

16

4

4

8

Тема 8. Головні напрями християнства

16

4

4

8

Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи

8

2

2

4

Разом – змістовий модуль 3

40

10

10

20

М о д у л ь 4

Змістовий модуль 4. Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті

Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства

18

4

4

10

Тема 11. Релігія і духовна культура

8

2

2

4

Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання

8

2

2

4

Разом – змістовий модуль 4

34

8

8

18

Курсова робота

Усього годин

146

36

36

74

Тематика

курсових робіт з релігієзнавства для студентів ІІ курсу

спеціальності “Культурологія” філософського факультету

  1. Поняття релігії. Основні теологічні, філософські та наукові концепції розуміння суті, змісту, структури та джерел походження релігії.

  2. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога та релігієзнавство як світська наука про релігію.

  3. Історія формування, предмет та структура релігієзнавства.

  4. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

  5. Релігія як галузь духовної культури людства.

  6. Структура та зміст релігії.

  7. Виникнення релігії. Первісна релігія, родоплемінні культи.

  8. Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ассірії, Урарту, Ірану, Індії, Китаю) – за вибором.

  9. Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму) – за вибором.

  10. Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

  11. Іудаїзм: історія і сучасність.

  12. Сучасні національні релігії Індії (індуїзм, джайнізм, сикхізм).

  13. Національні релігії Китаю (конфуціанство, даосизм): історія і сучасність.

  14. Синтоїзм – національна релігія Японії: історія, міфологія, особливості віровчення та культу.

  15. Світові релігії. Буддизм, християнство та іслам: історія виникнення, географічне поширення.

  16. Буддизм: історія і сучасність.

  17. Ламаїзм – особливий різновид буддизму.

  18. Чань-буддизм (китайський дзен) та дзен-буддизм (японський дзен): історія та сучасність.

  19. Іслам: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  20. Коран і Суна – Святе Письмо та Святий Переказ мусульман.

  21. Релігійний модернізм. Сучасні нетрадиційні релігійні культи.

  22. Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства.

  23. Біблія як видатна пам’ятка світової культури, основа християнського віровчення, Святе Письмо християн: історія, структура, зміст.

  24. Канонічна та апокрифічна християнська література.

  25. Біблія як джерело християнського культу. Біблійний зміст християнських обрядів та свят.

  26. Еволюція біблійної моралі (моральної доктрини Біблії): від Декалогу до Нагорної проповіді.

  27. Біблійні сюжети, образи та мотиви у світовій і вітчизняній культурі.

  28. Біблійний образ Ісуса Христа.

  29. Історичні джерела (іудейські, римські), історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа.

  30. Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

  31. Первісне християнство: історія поширення, перші громади християн та їх склад.

  32. Становлення ранньохристиянської Церкви: складання її ієрархії та структури, виникнення церковних центрів.

  33. Вселенські собори християнства та їх значення для формування системи його віровчення й культу.

  34. Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

  35. Свята у системі християнського культу.

  36. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

  37. Перший церковний розкол у християнстві У ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

  38. Другий церковний розкол у християнстві XI ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

  39. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  40. Ватикан: історія і сучасність.

  41. Римські папи та інститут папства.

  42. Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

  43. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  44. Православні церкви світу: історія і сучасність.

  45. Старообрядництво (розкольники, старовіри): історія, особливості віровчення та обрядовості, основні напрями, толки та злагоди.

  46. Православне сектантство (старе і нове): історія і сучасність.

  47. Церковні унії та уніатські церкви світу.

  48. Церковна Реформація ХVІ ст., третій розкол у християнстві і виникнення протестантизму.

  49. Протестантизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  50. Історичні форми протестантизму: ранній, пізній та неопротестантизм.

  51. Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

  52. Феномен "двовір’я" в Україні: історія і сучасність.

  53. Історія поширення, запровадження та утвердження християнства в Україні.

  54. Кирило-Мефодіївське християнство у Галичині: його особливості та церковна організація.

  55. Аскольдове хрещення полян 860 р. Руська єпархія. Християнство за перших Рюриковичів.

  56. Володимирове хрещення Русі 14 серпня 988 р.

  57. Християнська Церква Київської Русі у Х–ХІІ ст.

  58. Спроби запровадження церковної унії в Галицько-Волинському князівстві у XIII ст.

  59. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–ХV ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.

  60. Історія українського християнства у ХVІ–ХVІІІ ст.

  61. Історія та сучасне становище українського православ’я.

  62. Римсько-Католицька Церква (РКЦ) в Україні: історія та сучасність.

  63. Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ): історія та сучасність.

  64. Ранній, пізній та неопротестантизм в Україні: історія та сучасність.

  65. Берестейська церковна унія 1596 р.

  66. Ужгородська церковна унія 1646 р.

  67. УАПЦ: історія та сучасність.

  68. Історія православ’я в Україні у XX ст.: від екзархату до автономії та автокефалії.

  69. Історія УГКЦ в першій половині XX ст. Андрей Шептицький – видатний церковний діяч України.

  70. Історія УГКЦ в др. пол. XX ст.: від Львівського собору 1946 р. та "катакомбної церкви" до офіційного відновлення у 1989р.

  71. Сучасне становище конфесій українського православ’я (УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ). Проблеми міжконфесійних стосунків.

  72. Християнство в історії духовної культури українського народу.

  73. Сучасна конфесійна карта України (існуючі в Україні релігійні конфесії, їх керівники, церковні центри, установи, навчальні заклади, кількість громад, динаміка розвитку).

  74. Сучасне законодавство України "Про свободу совісті і релігійні організації".

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№№ з/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Релігієпізнання та релігієзнавство

2

2.

Поняття релігії та головні релігієзнавчі концепції

4

3.

Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми

4

4.

Виникнення та історична еволюція релігії – від первісних вірувань до архаїчних релігій

2

5.

Сучасні національно-державні релігії

2

6.

Буддизм та іслам: особливості віровчення та культу, головні напрями

4

7.

Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури

2

8.

Еволюція християнства та його головні напрями

6

9.

Сучасний релігійний модернізм як новітні релігійні культи

2

10.

Християнство а Україні: історія і сучасність

4

11.

Релігія і вільнодумство

2

12.

Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні

2

РАЗОМ

36

8. САМОСТІЙНА РОБОТА

№№ з/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна

4

2.

Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві

8

3.

Релігія як духовне та соціально-історичне явище

8

4.

Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії

4

5.

Етнонаціональні ралігії

4

6.

Світові релігії: буддизм, іслам

8

7.

Християнство як світова релігія

8

8.

Головні напрями християнства

8

9.

Новітні релігії, релігійні течії та рухи

4

10.

Релігія в Україні – від язичництва до християнства

10

11.

Релігія і духовна культура

4

12.

Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання

4

РАЗОМ

74

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль здійснюється у формі оцінювання виступів студентів на семінарських заняттях, наукових рефератів та есеїв. У перший рік навчання, згідно модульно-підсумкового контролю, за підсумками 1-го модулю проводиться письмове опитування у формі тестування (тестового завдання), 2-го модулю – у формі самостійної роботи (домашнього завдання або аудиторної контрольної роботи). Підсумкова форма контролю – залік.

Впродовж другого року навчання за підсумками 3-го і 4-го модулів проводиться аудиторна контрольна робота. Підсумкова форма контролю – іспит.

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

11. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль № 1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

100

10

20

30

10

10

20

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти (для екзамену)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль № 3

Змістовий модуль № 4

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

50

100

10

10

5

15

5

5

Т7, Т8 ... Т12 – теми змістових модулів

Приклад розподілу балів, які отримують студенти за виконання

курсової роботи (проекту)

Пояснювальна

записка

Ілюстративна

частина

Захист роботи

Сума

до 40

до 10

до 50

100

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (як для екзаменів і заліків, так і для курсових робіт):

– максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.

– при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та EСTS

Оцінка EСTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Залік

Екзаменаційна оцінка, оцінка з

диференційованого заліку

А

90–100

5

Відмінно

Зараховано

В

81–89

4

Дуже добре

С

71–80

Добре

D

61–70

3

Задовільно

E

51–60

Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше 2-х модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECST, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1. Комплексна програма курсу “Релігієзнавство” для студентів університету // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.64–75.

  2. Методичні вказівки до проведення контролю за самостійною роботою студентів з релігієзнавства. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. – 16 с.

  3. Навчальна програма і тези нормативного курсу “Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 67 с.

  4. Навчальна програма культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 21 с.

  5. Навчальна програма культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність” // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С. 461–475.

  6. Навчальна програма нормативного курсу “Релігієзнавство”. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – 15 с.

  7. Навчальна програма спецкурсу “Філософія релігії” // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.435–460.

  8. Пітусь Л., Стеценко В. Виконання курсової роботи з культурологічно-релігієзнавчої проблематики: Навч.-метод. посібник для студентів університету. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 148 с.

  9. Пітусь Л. Стеценко В. Культурологічно-релігієзнавчий практикум : Навч.-метод. посібник для студентів університету. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 556 с. http://Lnu.edu.ua/faculty/Phil/praktukum.pdf

  10. Плани семінарських занять з культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 18 с.

  11. Плани семінарських занять з релігієзнавства для студентів університету. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – 11 с.

  12. Стеценко В. І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство : Навч.-метод. посібник. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 199 с.

  13. Стеценко В. І. Християнство в історії української культури // Лекції з історії світової та вітчизняної культури. Навч. вид. / За заг. ред. Яртися А. В. та ін. – Львів, 1994. – С.410–429.

  14. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: Навч. посібник для студентів університету: У 2-х ч. / Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів В.І.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – Ч.1. – 308 с. – Електронний ресурс. Режим доступу: http: //lnu.edu.ua/faculty/Phil/PUBLIKACII-CULT/
    STECENKO/chytanka_stecenko1.doc

  15. Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: Навч. посібник для студентів університету: У 2-х ч. / Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів В.І.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – Ч.2. – 274 с. – Електронний ресурс. Режим доступу: http: //lnu.edu.ua/faculty/Phil/PUBLIKACII-CULT/
    STECENKO/chytanka_stecenko2.doc

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

  1. Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2004. – 528 с.

  2. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М.Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

  3. Біблійний атлас: Наочний посібник для цікавих до Біблії. – К.: Сетекс-ЛТД, 1994. – 119 с.

  4. Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 496 с.

  5. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

  6. Історія релігії в Україні: Навч.посібник / За ред.А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К.: Знання, КОО, 1999. – 735 с.

  7. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навч. посібник: У 3 кн. – К., 1994.

  8. Історія і теорія релігії та вільнодумства: Навч. посібник / За ред. М.М.Заковича. – К., 1996.

  9. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наук. думка, 1999. – 252 с.

  10. Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк. – М.: Изд. Дом “Nota Bene”, 1998. – 424 с.

  11. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 396 с.

  12. Кислюк К.В., Кучер О.Н. Религиоведение: Учебник. – Ростов н/Д: Фенікс; Харьков: Торсинг, 2004. – 512 с.

  13. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К.:Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.

  14. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: АртЕК, 1999. – 504 с.

  15. Петрушенко В.Л., Петрушенко О.П., Скалецький М.П. Релігієзнавство: Навч. посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 420 с.

  16. Порублев Н.В. Культы и мировые религии. – М.: Благовестник, 1999. – 336 с.

  17. Психологія з викладом основ психології релігії / За ред. О.Ю.Максслона. – Львів: Свічадо, 1998.

  18. Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. С.А.Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.

  19. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2007. – 408 с.

  20. Релігієзнавство / За ред. М.Ф.Рибачука. – К.: Освіта, 1997. – 239 с.

  21. Релігія в сучасному світі: Матеріяли до курсу релігієзнавства / За ред. Г.Зімоня; з пол. перекл. Г.Теодорович. – Львів: Свічадо, 2007. – 504 с.

  22. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2003. – 356 с.

  23. Юрій Н.Ф. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2006. – 408 с.

  24. Яроцький П.Л. Релігієзнавство. – К.: Кондор, 2004. – 308 с.

  25. Яртись А. В., Васьків А. Ю. Релігієзнавство. – Львів, 2010.

Допоміжна

І. Загальна до теорії та історії релігії

  1. Аксенова М., Храмов Г. Религии мира. – М., 1996.

  2. Аляєв Г.Є., Горбань О.В., Мєшков В.М. Лекції з релігієзнавства. Полтава, 1995; К., 1996.

  3. Арестов В.М., Шудрик І.О. Нетрадиційні релігії: суть і спрямування. – К., 1990.

  4. Атлас библейской истории. – М., 1995.

  5. Библейская энциклопедия. – М., 1991.

  6. Біблійний атлас: Наочний посібник для цікавих до Біблії. – К., 1994.

  7. Біблія як пам’ятка світової культури. Методичні рекомендації на допомогу вчителю літератури народів світу. – Львів, 1993. – 56 с.

  8. Балта П., Боттеро Ж. та ін. Релігії світу. – К., 2005.

  9. Баркер А. Новые религиозные движения. – СПб., 1997.

  10. Бонтам П., Брутен К. та ін. Антична міфологія. – К., 2005.

  11. Боруцький С.Т. Держава. Церква. Людина. Державно-церковні та міжконфесійні відносини у дзеркалі сучасності. 1992–2002 рр. Львів, 2003.

  12. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  13. Буддизм: Словарь. – М., 1992.

  14. Валько В. Первісне християнство. – Львів, 1997.

  15. Васильев Л.С. История религий Востока: Учеб. пос. – М., 1988.

  16. Васьків А.Ю. Історія Української греко-католицької церкви: Текст лекції. – Львів, 1999.

  17. Віллем Ж.-П. Європа та релігії. – К.: Дух і літера, 2006. – 331 с.

  18. Гараджа В.И. Соціологія религии: Учеб. пособие. – М., 1996.

  19. Геллей Г. Генрі. Біблійний довідник Геллея. – Торонто, 1985.

  20. Гергей Енс. История папства. – М., 1996.

  21. Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч.посібник. – К., 2001.

  22. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій. – К., 1999.

  23. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – К., 1992.

  24. Гудима А.М. Релігієзнавство: Навч.посібник. – Тернопіль, 2000.

  25. Гуревич Л.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы. – М., 1985.

  26. Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів, 1994.

  27. Донаш В., Лешан В. Загальне релігієзнавство: Навч. посіб. – Чернівці, 2005.

  28. Дохристиянські вірування / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика, Л.Філіпович, П.Яроцького. – К., 1996.

  29. Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни // Мистика. Религия. Наука. – М., 1998.

  30. Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990.

  31. Ерышев А.А. Религиоведение. – К., 1999.

  32. Закович М.М. Релігієзнавство: Навч. посіб. – К., 2000.

  33. Иллюстрированная история религий: В 2 т. – М., 1992.

  34. Иоанн (епископ Аксайский). История вселенских соборов. – М., 1995.

  35. Ислам. – М., 1988.

  36. Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.

  37. Історія і теорія релігії і вільнодумства. – К., 1998.

  38. История религий мира. Энциклопедия: В 2 т. – М., 1996.

  39. Історія релігії в Україні: Навч. посібник / За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999.

  40. Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / Відп. ред. О.С. Онищенко. – К., 1991.

  41. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994.

  42. Калінін Ю.А., Лубський В.І. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 1996.

  43. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – 2-е вид. – К., 1997.

  44. Католицизм: Словарь. – М., 1991.

  45. Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк. – М., 1998.

  46. Киселев Ю.А. Современная западня философия религии. – М., 1986.

  47. Климович Л.И. Книга о “Коране”, его происходжении и мифологии. – М., 1986.

  48. Классики мирового религиоведения. Антология / Сост. и общ.ред. А.Н.Красникова. – М., 1996.

  49. Ковальський Я.В. Папы и папство / Пер. с пол. – М.: Политиздат, 1931. – 236 с.

  50. Конфесійна карта Львівщини: інформаційно-статистичний довідник / Упор. довідника Боруцький С.Т., Петрів І.М., Помога Я.І. – Львів, 1997.

  51. Косідовський З. Біблійні оповіді. – К., 1985.

  52. Косідовський З. Оповіді євангелістів. – К., 1985.

  53. Костів К. Словник-довідник Біблійних осіб, племен і народів. – Торонто, 1982.

  54. Кочетов А.М. Буддизм. – М., 1983.

  55. Крывелев И.А. История религий: В 2 т. – М., 1988.

  56. Кудрявцев В.В. Лекции по истории религии: Учеб. пособ. – Минск, 1997.

  57. Кулик В.С. Введение в религиоведение. – Херсон, 1997.

  58. Лекции по религиеведению: Учеб. пособие для вузов / Под ред. И.Н.Яблокова. – М.,1998.

  59. Липинский В. Релігія і церква в історії України. – К., 1993.

  60. Лубський В.І. Історія релігій: Підручник. К., 2004.

  61. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія. – К., 1999.

  62. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К., 1999.

  63. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник для студентів вузів. – К., 1997.

  64. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Підручник. К., 2003.

  65. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник длястудентів вузів. – К., 1997.

  66. Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

  67. Малерб М. Религии человечества. – М., 1998.

  68. Маурітссон М. Католицьке віровчення. – К., 1998.

  69. Мень А. История религии. В поисках Пути, Истины и Жизни: В 7 т. – М., 1991–1994.

  70. Мень А.В. Культура и духовное восхождение. – М., 1992.

  71. Мень О. Син людський. – Львів, 1994.

  72. Миркина З., Померанц Г. Великие религии мира. – М., 1995.

  73. Мистика. Религия. Вера. – М., 1998.

  74. Мистика. Религия. Наука. – М., 1996.

  75. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.

  76. Митрополит Іларіон. Українська церква. Ідеологія української національної культури. – К., 1992.

  77. Митрохин Л.Н. Философия религии. – М., 1993.

  78. Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1980.

  79. Навчальна програма нормативного курсу “Релігієзнавство” / Уклали: А.В. Яртись, С.Т.Боруцький, В.І.Стеценко, А.М.Сімончик, А.Ю.Васьків. – Львів, 1999.

  80. Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.А.Тишков. – М., 1989.

  81. Огієнко І.І. Українська церква: У 2-х т. – К., 1993.

  82. Основы религиоведения: Учебник / Под ред. И.Н.Яблокова. – М., 1994.

  83. Павлов С.В. Географія релігій. – К., 1998.

  84. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – К., 1999.

  85. Панас К. Історія Української церкви. – Львів, 1992.

  86. Плани семінарських занять з релігієзнавства для студентів гуманітарних та природничих факультетів університету / Уклали: А.В.Яртись, А.Ю.Васьків, О.М.Мальчевський, Т.М.Ярошенко. – Львів, 1999.

  87. Пашук А. Українська церква і незалежність України: Монографія. – Львів, 2003.

  88. Полікарпов В.С. История религий. Лекции и хрестоматія. – М., 1997.

  89. Порублев Н. Культы и мировые религии. – М., 1994.

  90. Поснов М.И. История Христианской Церкви. – К., 1991.

  91. Православие: Словарь. – М., 1988.

  92. Протестантизм: Словарь. – М., 1990.

  93. Психологія з викладом основ психології релігії / За ред. О.Ю.Максслона. – Львів, 1998.

  94. Радугин А.А. Введение в религиоведение: Курс лекций. – М., 1996.

  95. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современность: Курс лекций. – М., 1999.

  96. Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего християнства. – М., 1990.

  97. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. Н.Г.Баканурського та ін. – К., 2004.

  98. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред.С.А.Бублика. – К., 1998-2000.

  99. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред.Н.Я.Горбача. – Львів, 2004–2005.

  100. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000.

  101. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. В.Л.Петрушенка і О.П.Пет­рушенко. – Львів, 2005.

  102. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. М.Ф.Рибачука. – К., 1997.

  103. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. А.М.Черній. – К., 2003.

  104. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія / За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  105. Релігієзнавчий словник / За ред. А.М.Колодного, Б.О.Лобовика. – К., 1996.

  106. Религии древнего Востока. – М., 1995.

  107. Религии мира. Энциклопедия: В 6 т. – М., 1996.

  108. Ренан Э. Жизнь Иисуса. Апостолы. – Минск, 1991.

  109. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство. – К., 1998.

  110. Рижкова С.А. Типологія релігій: Навч. посіб. – К., 1998.

  111. Рыбаков Б.А.Язычество древней Руси. – М., 1988.

  112. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981, 1987.

  113. Свенцицкая И.С. Раннее християнство: страницы истории. – М.: Политиздат, 1988. – 336 с.

  114. Семеній О., Томахів В., Чернецька Л., Юрчак Н. Релігієзнавство: Курс лекцій. – Тернопіль, 1999.

  115. Степовик Д.В. Релігії світу. – К., 1993.

  116. Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К., 1997.

  117. Стеценко В.І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка: Навч. посіб. – Львів, 2006.

  118. Стеценко В.І. Навчальна програма і тези нормативного курсу “Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство”. – Львів, 2005.

  119. Стеценко В.І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство (плани семінарських занять та додаткові навчально-методичні матеріали до них з синтетичного нормативного курсу): Навч.-метод. посіб. – Львів, 2005.

  120. Стеценко В.І. Навчальна програма культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів, 2003.

  121. Стеценко В.І. Плани семінарських занять з культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів, 2003.

  122. Тальберг Н. История христианской Церкви. – М., 1991.

  123. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  124. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  125. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

  126. Угринович Д.М. Психология религии. – М., 1986.

  127. Феодорит, епископ Кирский. Церковная история. – М., 1993.

  128. Федорів Ю. Історія церкви в Україні. – Люблін, 1991.

  129. Фразер Дж. Золотая ветвь. – М., 1979.

  130. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. Львів, 2001, 2003.

  131. Хома І. Нарис історії Вселенської Церкви. – Рим; Львів, 1995.

  132. Християнство и культура сегодня. – М., 1991.

  133. Христианство: Энциклопедический словарь: В 3-х тт. – М., 1993–1995.

  134. Чубатий М. Українська Католицька Церква. – Рим, 1990; Львів, 1992.

  135. Шевченко В.М. Словник-довідник з релігії. К., 2004.

  136. Яблоков И.Н. Основы религиоведения: Учебник. – М., 1998.

  137. Яблоков И.Н. Основы теоретического религиоведения: Учеб.пос. – М., 1994.

  138. Яблоков И.Н. Религиоведение: Учеб. пособие. Учеб.словарь-минимум по религиоведению. – М., 1998.

  139. Янг Джон. Христианство. – М., 1998.

  140. Яковлєв Е.С. Искусство и мирове религии. – М., 1991.

    Основні релігійні першоджерела

  141. Апокрифы ранних христиан. – М., 1989.

  142. Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту (різні видання).

  143. Бхагават-гіта // Всесвіт. – 1981. – № 11; 1991. – № 4.

  144. Бхагавадгіта (Божественна пісня). – Париж; Львів; Цвікау, 1999.

  145. Велесова книга: [ритм. пер. укр. мовою, дослідження та рецензії Б.Яценка; рос. мовою – В. Яценка]. – К., 2004.

  146. Вупанішади. – Львів, 1999.

  147. Катехизис. – К., 1991, 1993.

  148. Коран. – К., 2002.

  149. Коран // Всесвіт. – 1990. – № 6.

  150. Новий Завіт з коментарем. – Львів, 1994.

  151. Силенко Л. Мага Віра. Рідна Українська Національна віра. Велике світло волі. Співвідношення віри, науки, філософії, історії. – К., 1997.

  152. Талмуд (різні видання).

  153. Трипітака (різні видання).

    Законодавчі акти України

  154. Конституція України. – К., 1996.

  155. Закон Верховної Ради України “Про свободу совісті та релігійні організації”, прийнятий у квітні 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25.

  156. Доповнення та зміни до Закону Верховної Ради України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13.

  157. Про альтернативну (невійськову) службу // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15.

  158. Про освіту // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21.

ІІ. До теми “Історія релігії в Україні”

  1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М.Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

  2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  3. Васьків А.Ю. Історія Української греко-католицької церкви: Текст лекції. – Львів, 1999.

  4. Власовський І.Ф. Нарис історії Української Православної Церкви: у 4-х т. – Нью-Йорк; Київ, 1990.

  5. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1996.

  6. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

  7. Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. – Львів, 1994.

  8. Ісиченко Ігор, архієпископ. Історія Христової Церкви в Україні: Конспект лекцій для студентів духовних шкіл. – Харків, 2000.

  9. Історія Православної Церкви в Україні. – К., 1997.

  10. Історія релігії в Україні: В 10 т. / Ред. кол.: А.Колодний та ін. – К., 1996–2001.

  11. Історія релігії в Україні: Навч. посібник / За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999.

  12. Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / Відп. ред. О.С. Онищенко. – К., 1991.

  13. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К., 1999.

  14. Козачишин Н. М., Матюхіна О. А. “Східна політика” Ватикану. – Львів, 1989.

  15. о.Кость Панас. Історія Української Церкви. – Львів, 1992.

  16. Левицький Ю. Коротка історія Київської (Української) Церкви. – Львів, 1993.

  17. Липинський В. Релігія і Церква в історії України. – К., 1993.

  18. Любащенко В. І. Історія протестантизму в Україні : Курс лекцій. – К., 1996.

  19. Матеріали конференції, присвяченої життю та діяльності Андрея Шептицького. – Львів, 1990.

  20. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.

  21. Моця О.Л., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

  22. Мудрий С. Нарис історії Церкви в Україні. – Львів, 1995.

  23. Никитенко І., Новосад М., Оксіюк Й. Православ’я на Україні. – К., 1985.

  24. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.

  25. Огієнко І. І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1-2.

  26. Палінчак М. Правове регулювання державно-церковних відносин на Україні. – Ужгород,1995.

  27. Панас К. Історія Української церкви. – Львів, 1992.

  28. Паславський І. Між Сходом і Заходом. – Львів, 1993.

  29. Пашук А. І. Українська церква і незалежність України : Монографія. – Львів, 2003.

  30. Пашук А. Церква і незалежність України. – Львів, 1998.

  31. Пащенко В. Православ’я в новітній історії України. – Полтава, 1997.

  32. Релігієзнавство / За ред. С. А. Бублика. – К., 2000.

  33. Релігієзнавство / За ред. В. І. Лубського, В. І. Теремка. – К., 2007.

  34. Релігієзнавство / За ред. М.Ф.Рибачука. – К., 1997.

  35. Релігія в духовному житті українського народу. – К., 1994.

  36. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство. – К., 1998.

  37. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.,1993.

  38. Старовойт О. Стефан Зизаній. – Львів, 1996.

  39. Стахів М. Христова Церква в Україні 988-1596. – Львів, 1993, 1995.

  40. Тимошик М.С. Голгофа Івана Огієнка. – К., 1997.

  41. Тіменик З. Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). – Львів, 1997.

  42. Українське відродження і національна церква. – К., 1990.

  43. Українська греко-католицька церква. – Львів, 1998.

  44. Українська церква між Сходом і Заходом. – К., 1996.

  45. Харьковщенко Є.А. Софійність Київського християнства. – К., 1997.

  46. Ходькова Л. П. Релігієзнавство. – Львів, 2003.

  47. Хома Іван. Нарис історії Вселенської Церкви. – Рим; Львів, 1995.

  48. Християнство в контексті історії і культури України. – К., 1997.

  49. Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні. – Рим; Нью-Йорк, 1965.

  50. Чубатий М. Українська Католицька Церква. – Рим, 1990; Львів, 1992.

  51. Свящ.д-р Юрій Федорів. Історія церкви в Україні. – Люблін, 1991.

  52. Юрій Н.Ф. Релігієзнавство. – К., 2006.

  53. Яроцький П.Л. Релігієзнавство. – К., 2004.

14. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

  1. Антична міфологія: Пер. з франц. / Е. Лаперт, К. Естен. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 260 с.

  2. Атлас Библейской истории. – М.: Рос. Библ. Общество, 1995. – 64 с.

  3. Библейская энциклопедия. – М., 1991.

  4. Буддизм: Словарь. – М., 1992.

  5. Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватикану та унії (Х – поч. ХVІІ ст.): Збірник документів і матеріалів. – К., 1989.

  6. Геллей Генрі Г. Біблійний довідник Геллея. – Торонто: Всесвітня христ. місія, 1985. – 856 с.

  7. Державно-церковні відносини на Україні. Матеріали до курсу лекцій. – Ужгород, 1997.

  8. Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів: Основа, 1994. – 153 с.

  9. Джерела канонічного права Православної Церкви. – Харків, 1997. – 112 с.

  10. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / Пер. з фр.; під. кер. Б.Кассен. – К.: Дух і літера, 2009. – Т.1. – 576 с.

  11. Ислам. Краткий справочник. – М., 1986.

  12. Ислам: Энциклопедический словарь. – М.: Наука, 1991. – 315 с.

  13. История религий мира: Энциклопедия: В 2 т. – М., 1996.

  14. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія / Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М.Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К.: Тандем, 1999. – 408 с.

  15. Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М.В.Кашуба. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 356 с.

  16. Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / Відп. ред. О.С.Онищенко. – К.: Наук. Думка, 1991. – 104 с.

  17. Католицизм : Словарь. – М., 1991.

  18. Классики мирового религиоведения. Антология / Пер. с анг., нем., фр. Сост. и общ. ред. А.Н.Красникова. – М.: Канон+, 1996. – Т.1. – 496 с.

  19. Конфесійна карта Львівщини. Інформаційно-статистичний довідник /Упоряд. С.Т.Боруцький та ін. – Львів: Вид. АТ “Хартія”, 1997. – 98 с.

  20. Костів К. Словник-довідник Біблійних осіб, племен і народів. – Торонто, 1982.

  21. Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1980.

  22. Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.А. Тишков. – М.: БРЭ, 1999. – 928 с.

  23. Православие : Словарь. – М., 1988.

  24. Протестантизм : Словарь. – М., 1990.

  25. Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

  26. Религии мира. Энциклопедия: В 6 т. – М., 1996.

  27. Релігії світу: Пер. з франц. / П.Балта, Ж.Боттеро, К.Шадефо та ін. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 260 с.

  28. Религия и общество: Хрестоматия. – М., 1996.

  29. Стеценко В.І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка: Навч. посіб. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 208 с.

  30. Туркало Я. Нарис історії Вселенських Соборів (325–787). – Нью-Гейвен; Брюссель, 1974. – 320 с.

  31. Християнство: Словарь / Под общ. ред. А.М.Митрохина и др. – М.: Республіка, 1994. – 559 с.

  32. Християнство: Энциклопедический словарь: В 3-х т. – М., 1993–1995.

  33. Шевченко В.М. Словник-довідник з релігії. – К., 2004.

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___”____________20_ р. № ___

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“___”_________________20__ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Релігієзнавство

галузь знань 0201 – культура

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

для спеціальності “культурологія”

філософського факультету, культурологічного відділення

Форма навчання

Курс

Семестр

Загальний обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

у тому числі (год.):

Самостійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт.)

Курсові про­екти роботи) (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Практичні

Денна

1,2

2,3

146

72

36

36

74

4

1

2

3

Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО 0201 – культура

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності “культурологія”.

Робоча програма складена кандидатом філософських наук, доцентом, доцентом кафедри теорії та історії культури Стеценком Валерієм Івановичем.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № ___ від “____”______________ 20 __ р.

Завідувач кафедрою теорії та

історії культури, професор

_______________Мельник В. П.

“___”_______________ 20___ р.

Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності) 6.020101 – культурологія

Протокол № ___ від “____”_____________ 20 __ р.

“____”_____________ 20 __ р. Голова ________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

1. Рівень сформованості вмінь та знань

Шифр умінь

та змістових

модулів

Зміст умінь, що забезпечується

М1

Самостійно аналізувати різноманітні проблеми теорії релігії, зокрема головні релігієзнавчі концепції

М2

Розрізняти існуючі типи та історичні форми релігії, особливості віровчення та культу відомих релігій світу

М3

Знати специфіку історичної еволюції християнства, проводити порівняльний аналіз конфесійних відмінностей його головних напрямів

М4

Самостійно аналізувати події історії та сучасного релігійного життя в Україні, знати основи українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр

змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість

аудиторних

годин

М1

Теорія релігії

20

М2

Історія релігії

16

М3

Історія християнства та релігійний модернізм

20

М4

Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті

16

2.2. Лабораторні заняття

Шифр

змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість

аудиторних

годин

2.3. Практичні заняття

Шифр

змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість

аудиторних

годин

М1

Теорія релігії

20

М2

Історія релігії

16

М3

Історія християнства та релігійний модернізм

20

М4

Релігія в Україні. Релігія та проблема свободи совісті

16

2.4. Практика

Шифр

змістового

модуля

Назва змістового модуля

Кількість

аудиторних

годин

Методичні поради по організації самостійної роботи

студентів з релігієзнавства

Уміння студентів самостійно працювати над вивченням конкретного предмета – важливий чинник підвищення якості підготовки спеціалістів.

Враховуючи це, рекомендуються наступні форми організації самостійної роботи студентів з релігієзнавства:

  • підготовка до семінарських занять;

  • самостійне опрацювання додаткової літератури до тем лекційного курсу і семінарських занять, а також літератури для підготовки курсових робіт;

  • підготовка доповідей, рефератів та есеїв за тематикою лекцій і семінарів;

  • самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу з релігієзнавства.

Методичні вказівки до проведення контролю

за самостійної роботою студентів з релігієзнавства

Одним з найдієвіших методичних прийомів підвищення ефективності самостійної роботи студентів є систематичний контроль за її здійсненням. Це сприяє виробленню свідомого ставлення до оволодіння знаннями, підвищенню вимогливості до себе, зміцненню самодисципліни й організованості у цій роботі.

У практичній діяльності кафедри теорії та історії культури застосовуються такі головні форми поточного контролю за самостійною роботою студентів у вивченні релігієзнавства:

  • семінарські заняття;

  • індивідуальні та групові консультації;

  • співбесіди з окремих тем;

  • доповіді, реферати, есеї;

  • перевірка домашніх завдань, а також окремих творчих тематичних завдань;

  • колоквіуми;

  • контрольні роботи;

  • письмове тестування – програмований контроль за самостійною роботою студентів;

  • заслуховування звітів студентів про участь у проведенні соціологічних досліджень.

Важливе значення у самостійній роботі студентів має підготовка до семінарських занять, де студенти не лише розширюють, а й водночас закріплюють здобуті знання.

У планах семінарських занять з нормативного курсу вміщено списки обов’язкової для вивчення і додаткової літератури, тематику рефератів і доповідей. Практичний досвід свідчить, що у план двогодинного семінару доцільно ввести 2-3 вузлових питання, чотирьохгодинного – 5–6.

Перевіряючи знання студентів з основних питань теми, на семінарських заняттях важливо використовувати проблемно-ситуаційні вправи.

Студенти готують також доповіді, реферати та есеї з урахуванням актуальних проблем релігієзнавства. Робота над рефератами (доповідями) є важливою формою творчого підходу до вивчення теорії та історії релігії. Працюючи над науковою і богословською літературою, періодичними виданнями, студент набуває навичок глибшого самостійного засвоєння матеріалу, навчається поєднувати теорію з практикою, полемізувати, висловлювати власну думку. З часом набуті навички студенти можуть реалізувати в конкретно-соціологічних дослідженнях або виконуючи тематичні і творчі завдання. Своєю чергою, під час підготовки доповідей, рефератів та есеїв викладач має змогу індивідуально працювати зі студентами, організовувати їхню самостійну роботу.

З рефератами, есеями і доповідями студенти виступають на семінарах або на підсумкових науково-теоретичних конференціях після закінчення вивчення курсу “Релігієзнавство”.

Водночас, традиційним видом контролю за самостійною роботою студентів є реферати, есеї, які виконуються у домашніх умовах чи у бібліотеках з використанням не лише навчальної літератури, а й значної кількості додаткової (спеціальної), зокрема монографічної літератури, наукових та науково-популярних публікацій в періодичних виданнях, і охоплюють велике коло питань з тієї чи іншої теми лекційного курсу або семінарських занять. Ці реферати та есеї бажано заслуховувати у формі доповідей або повідомлень студентів на семінарських заняттях під час обговорення відповідних питань плану їх проведення. Така форма контролю сприяє поглибленому вивченню студентами окремих проблем курсу “Релігієзнавство”.

Своєрідною формою контролю за самостійною роботою студентів є перевірка виконання ними домашніх завдань. Зміст домашніх завдань, рекомендованих до семінарських занять з релігієзнавства, також виходить з їхньої тематики.

Дієвою формою поточного контролю за знаннями студентів є індивідуальні і групові консультації. На індивідуальних консультаціях під час бесід зі студентами викладачі перевіряють якість засвоєння ними навчального матеріалу. Індивідуальні консультації є обов’язковими для тих студентів, які були відсутні на семінарі або дістали незадовільні оцінки. Це стимулює студента самостійно працювати над навчальним матеріалом протягом семестру. На індивідуальних консультаціях викладач має змогу перевірити сумлінне ставлення студентів до вивчення предмету, чи засвоюють вони програмний матеріал, з’ясувати причини пасивності окремих студентів, допомогти їм підготуватися до колоквіуму, заліку та ін. Зауважимо, на індивідуальні консультації треба час від часу запрошувати і встигаючих студентів. Досвід показує, що в деяких випадках такі студенти, яких не контролюють, можуть запустити навчальний матеріал.

Групові консультації звичайно практикується з найскладніших тем лекційного курсу з релігієзнавства.

Нерідко виникає потреба у проведенні групової консультації також перед першим семінарським заняттям (або, якщо є потреба – перед кожним семінаром). Без такої консультації семінар може відбутися не на відповідному рівні або й зовсім зірватися.

Під час групової консультації викладач ознайомлює аудиторію з основним змістом лекційних тем, характером, особливостями і методикою проведення семінару (колоквіуму, заліку, іспиту), роз’яснює рівень своїх вимог, коментує рекомендовану літературу. Водночас за характером запитань, які ставлять йому студенти, викладач визначає ступінь засвоєння студентами навчального матеріалу і може проконтролювати якість їхньої самостійної роботи.

Досить ефективним контролюючим засобом самостійної роботи студентів, який застосовується викладачами кафедри теорії та історії культури, є також співбесіди за окремими темами, які слід проводити періодично упродовж усього часу вивчення нормативного курсу “Релігієзнавство”. На них вибірково запрошуються студенти, що не виявляють особливої активності в самостійній роботі, а також на семінарських заняттях.

Для глибшого засвоєння змісту кожного з чотирьох модулів, наприкінці кожного з них практикується проведення підсумкового колоквіуму. Групі студентів заздалегідь пропонується низка запитань з даної теми, складених з урахуванням найважливіших її аспектів. Кожне з питань вивчають, а потім виступають з рефератами (доповідями) чи короткими повідомленнями два-три студенти. Уся група бере участь в обговоренні цих студентських повідомлень і винесених на колоквіум питань. Підсумовуючи обговорення, викладач відзначає позитивні і негативні сторони у виступах студентів, і робить висновок про рівень засвоєння ними навчального матеріалу, а відтак про внесення необхідних корективів у навчальний процес.

Крім проведення колоквіумів практикується також виконання студентами творчих завдань. Виконання індивідуальних (або групових) творчих завдань має на меті з’ясувати глибину засвоєння студентами курсу “Релігієзнавство” на емоційному рівні, а також виявити їх уміння оперувати науковою термінологією, здатність аналізувати, узагальнювати, доходити висновків на основі власних вражень і спостережень, а також духовної та наукової літератури. Студенти (група, курс) дістають конкретне тематичне завдання, наприклад: описати свої враження від знайомства з сакральним мистецтвом; яким був їхній шлях до віри та ін. Кожний студент самостійно обирає шлях набуття необхідних вражень (відвідує літургії, музей релігії, картинну галерею), або використовує існуючий власний досвід. Свої враження і спостереження студенти викладають письмово у вигляді невеличкого твору обсягом півтора-дві сторінки. Досвід показує, що ця форма самостійної роботи приваблює студентів, оскільки в такий спосіб вони можуть відверто висловитись про сокровенне. Викладач своєю чергою має можливість проаналізувати, наскільки успішно студенти засвоїли ті чи інші аспекти нормативного курсу, дістати уявлення про їх духовний світ і коло інтересів.

Одним з видів контролю за самостійною роботою студентів є письмові контрольні роботи. Їх виконують студенти в аудиторії. Контрольні роботи охоплюють певне коло питань з тієї чи іншої теми або кількох тем. Такі роботи потребують чимало часу для перевірки. Значно швидше перевіряють роботи за допомогою різних контролюючих засобів (кібернетичних та електромеханічних), які фіксують правильність відповіді і допущені помилки. За допомогою контрольних робіт з успіхом виконують фронтальну перевірку знань студентів.

Поточний контроль за самостійною роботою студентів можна проводити й програмованим способом (тестуванням), який дає змогу детальніше перевірити знання студентів, з’ясувати рівень (якість) їхнього засвоєння матеріалу. Програмований контроль допомагає значно скоротити час контролю і суттєво полегшити працю викладача. Крім того, він дає змогу застосувати для перевірки знань студентів однакові якісні й кількісні критерії.

Викладачами кафедри теорії і історії культури розроблено методику проведення програмованого контролю за допомогою спеціальних карт. З метою підготовки студентів до опитування треба заздалегідь повідомити перелік тем і головних питань, з яких проводитиметься опитування, організувати і провести консультацію або групові та індивідуальні бесіди для роз’яснення порядку проведення програмованого контролю.

Для індивідуального опитування студентам роздають по одній картці бланку для відповіді. Перевіряючи відповідь студента на тестове завдання, викладач, користуючись ключем, визначає знання опитуваного.

Карти програмованого контролю (тестові завдання) з нормативного курсу “Релігієзнавство” можна використовувати як у процесі читання лекцій, проведення семінарських занять, так і під час консультацій, індивідуальних бесід, ділових ігор тощо.

Зауважимо, що рівень ефективності поточного контролю залежить від додержання низки вимог щодо нього. Такими вимогами є: об’єктивність, індивідуальність та всебічність перевірки засвоєння студентами знань. Систематичний поточний контроль за самостійною роботою студентів, що здійснюється у різноманітних формах, стимулює і дисциплінує їхнє навчання, сприяє активізації й удосконаленню навчально-виховного процесу у вищій школі.

Згідно вищевказаних методичних порад та вказівок й здійснюється організація самостійної роботи студентів з нормативного курсу “Релігієзнавство” та контроль за її виконанням.

2.5. Самостійна робота студента:

(денна форма навчання)

включає підготовку до семінарських занять; самостійне опрацювання додаткової літератури та питань для самоконтролю засвоєння змісту навчального матеріалу, а такою підготовку рефератів, есеїв, доповідей та домашніх (творчих) завдань за такою тематикою лекцій та семінарських занять

(заочна форма навчання)

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 1.

Семінарські заняття. Тема 1.

  1. Підготовка до семінарського заняття “Релігієпізнання та релігієзнавство” –
    2 год.

План

  1. Історія релігієпізнання та форми релігієзнавства.

  2. Релігієзнавство – важлива галузь богословського, філософського та гуманітарного знання. Засновники, об’єкт та предмет академічного релігієзнавства.

  3. Дисциплінарна структура академічного релігієзнавства. Релігієзнавство як навчальна дисципліна.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Чим зумовлений плюралізм думок щодо суті релігії?

2. У чому різниця між богослов’ям і релігієзнавством?

3. У чому різниця між філософією релігії і релігійною філософією?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство / За ред.А.М.Колодного. – К., 2000.

  • Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посіб. – К., 2001.

  • Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія / Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М. Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К., 1999.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К.,1994–1999.

  • Классики мирового религиоведения. – М., 1996.

  • Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк. – М., 1998.

  • Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К., 1999.

  • Основы религиоведения / Под ред. И.Н. Яблокова. – М., 1994.

  • Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посіб. – К., 1999.

  • Попов А.С. Социальное значение религии и атеизма: история, современность. – М., 1989.

  • Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2007.

  • Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Урок перший. Метод. матеріал до лекції // Людина і світ. – 1992. – № 9–10.

  • Релігієзнавсчий словник / За ред. А.М.Колодного, Б.О. Лобовика. – К.,1996. – С.271–279.

  • Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

  • Угринович Д.М. Психология религии. – М., 1986.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Поняття релігії. Богословське (церковне) та світське розуміння її суті, змісту, структури та джерел походження.

  2. Релігія, релігієзнавство та богослов’я (теологія).

  3. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога.

  4. Релігієзнавство як світська наука про релігію.

  5. Структура та зміст релігієзнавства.

  6. Предмет та структура релігієзнавства.

  7. Суспільство і релігія.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Релігієзнавство як галузь богословського та гуманітарного (філософського і конкретно-наукового) знання, полідисциплінарна наука про релігію та навчальна дисципліна.

  • Об’єкт, предмет, головні форми та структура релігієзнавства.

  • Суспільство і релігія: соціальні, гносеологічні, психологічні та історичні “корені” релігії.

  • Еволюція поглядів на релігію в історії суспільної думки.

  • Основні напрями релігієзнавчого пізнання.

  • Релігійна ідеологія і богослів’я: сутність, зміст, структура.

  • Релігійні конфесії, основні типи релігійних організацій.

  • Проблеми релігієзнавчої науки.

6. Підготовка есеїв

  • Релігієзнавство як світська наука про релігію.

  • Теологія як релігійно-конфесійне вчення про Бога.

  • Богослов’я як систематизований виклад ідеаційної основи релігії (релігійного віровчення, релігійної ідеології).

7. Підготовка домашніх завдань

1. Відвідати Львівський музей історії релігії та описати у письмовій інформації своє враження від його експозиції.

2. Підготувати письмову інформація про своє враження від першого ознайомлення з релігієзнавчою літературою.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 2.

Семінарські заняття. Тема 2.

1. Підготовка до семінарського заняття “Поняття релігії та головні релігієзнавчі концепції” – 4 год.

План

  1. Поняття релігії та її сутність. Плюралізм поглядів на характер, природу та зміст релігії в релігієзнавстві.

  2. Богословське і світське розуміння сутності та природи релігії. Богословські, філософські і наукові концепції сутності та джерел походження релігії.

  3. Богословські та наукові теорії виникнення релігії.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Чому богослови не погоджуються з суб’єктивно-ідеалістичною концепцією релігії?

2. Чи мали рацію античні філософи, що “страх породив богів”?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Аксёнова М., Храмов Г. Религии мира. – М., 1996.

  • Дулуман Е., Колодний А. Походження релігії // Людина і світ. – 1992. – № 11–12.

  • Лекции по религиоведению: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. И.Н.Яблокова. – М., 1998.

  • Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991–1994.

  • Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000–2007.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. А. Колодного і Б. Лобовика. – К., 1996. – С.279–280, 335.

  • Релігія і суспільство в Україні: фактори змін // Матеріали міжнарод. конф. 15–16 травня 1998 р., Київ. – К., 1998. – С.14–46.

  • Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности. – М., 1989.

  • Тейлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

  • Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  • Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

  • Українська культура: Історія і сучасність / За ред. Черепанової С.О. – Львів, 1994. – С.5–19.

  • Філіпович Л., Колодний А. Що таке релігія? // Людина і світ. – 1992. – № 9–10.

  • Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. – М., 1984.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Релігія як складне соціально-історичне явище.

  2. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

  3. Культура і релігія.

  4. Релігія як галузь духовної культури людства.

  5. Мораль і релігія. Релігійна мораль.

  6. Політика і релігія.

  7. Освіта і релігія. Релігійна освіта.

  8. Наука і релігія.

  9. Філософія і релігія: філософія релігії, релігійна філософія.

  10. Література і релігія. Релігійна (богословська та богослужебна) література.

  11. Мистецтво і релігія. Релігійне мистецтво.

  12. Архітектура і релігія. Церковна архітектура та храмове будівництво.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Поняття релігії.

  • Плюралізм поглядів на характер і природу релігії в сучасному релігієзнавстві.

  • Релігія як особливий духовний феномен, складне соціально-історичне явище.

  • Богословські (теологічні) концепції релігії та їх сутність.

  • Філософські та соціологічні інтерпретації сутності релігії.

  • Психологічні та біологічні концепції релігії.

  • Богословські та наукові теорії походження релігії.

6. Підготовка есеїв

  • Анімістична концепція релігії (за працею Е.Тейлора “Первісна культура”).

  • Магічна концепція релігії (за працею Дж.Фрезера “Золота гілка”).

  • З.Фройд про релігію (за працею “Тотем і табу”).

7. Підготовка домашніх завдань

1. Відвідати Львівський природничий музей та дати характеристику його експозиції у письмовій інформації.

2. Ознайомитися зі змістом відомих творів засновників академічного релігієзнавства Е.Тайлора (“Первісна культура”) та Дж. Фрезера (“Золота гілка”).

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 3.

Семінарські заняття. Тема 3.

1. Підготовка до семінарського заняття “Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми” – 4 год.

План

  1. Релігія – особливий духовний феномен, важлива галузь духовної культури людства.

  2. Релігія як особливий суспільний феномен, складне соціально-історичне явище.

  3. Структура та зміст релігії.

  4. Соціальні функції, роль та місце релігії у житті людини і суспільства. Функції релігійних організацій.

  5. Типи та історичні форми релігії, їх класифікація та загальна характеристика.

  6. Класифікація та загальна характеристика релігій світу:

а) релігія первісного суспільства – первісні, ранні, родоплемінні та племенні релігійні вірування, їх особливості й ознаки;

б) етнонаціональні релігії – етнічні та сучасні національні (національно-державні) релігії, їх особливості та ознаки;

в) світові релігії, їх космополітичний характер та суттєві ознаки;

г) релігійний модернізм, сучасні модерністські (новітні) релігійні культи (неорелігії, НРТ, НРР): сутність, характерні риси.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Визначіть місце релігії в системі духовної культури.

2. Яка з перелічених функцій релігії, на Вашу думку, набуває нині пріоритетного значення: світоглядна, виховна, компенсаторна, інтегративна, регулятивна, комунікативна, етноформуюча?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Дохристиянські вірування / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика, Л.Філіпович, П.Яроцького. – К., 1996.

  • Дулуман Є. Будизм – світова релігія // Людина і світ. – 1993. – № 1.

  • Дулуман Є.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – К., 1994.

  • Ислам. – М., 1988.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релегієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С.5–32.

  • Климович Л.И. Книга о “Коране”, его происхождении и мифологии. – М., 1986.

  • Колодний А. Релігія в контексті історії і культури українського народу // Релігія в Україні. Дослідження і матеріали. – Львів, 1992. – Вип.1. – С.9–16.

  • Конфесійна карта Львівщини. Інформаційно-статистичний довідник / Упоряд. С.Т.Боруцький та ін. – Львів, 1997. – С.5–17.

  • Кочетов А.Н. Буддизм. – М., 1983.

  • Коран. – М., 1990.

  • Крывелев И.А. История религий: В 2 т. – М., 1988. – Т.1–2.

  • Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997. – С.3–97.

  • Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991–1994.

  • Митрохин Л.Я. Религии “нового века”. – М., 1994.

  • Павлов С.В. Географія релігій: Навч. посіб. – К., 1998.

  • Релегієзнавчий словник / За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  • Степовик Д. Релігії світу. – К., 1993.

  • Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К., 1997.

  • Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  • Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1990.

  • Українська церква між Сходом і Заходом. – К., 1996. – С.151–209.

  • Християнство: Словарь. – М., 1994.

  • Янг Дж. Християнство. – М., 1998.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Структура та зміст релігії.

  2. Основні елементи релігії: релігійні ідеї, релігійні почуття, релігійний культ та релігійні організації.

  3. Релігійна свідомість та її рівні: релігійна психологія та релігійна ідеологія.

  4. Богослов’я (теологія) як основа релігійної ідеології: структура та зміст.

  5. Основні типи та історичні форми релігії.

  6. Основні типи релігійних організацій.

  7. Релігійна конфесія. Її типи та різновидності.

  8. Соціальні функції релігії.

  9. Первісна релігія, її ранні форми та основні різновиди.

  10. Основні елементи та культи первісної релігії: магія, фетишизм, тотемізм, аніматизм, анімізм.

  11. Родоплемінні культи: природи, тотемізм, астральні, землеробські, духів предків, шаманізм.

  12. Язичництво, його характерні риси, особливості прояву та основні різновиди.

  13. Ранні та пізні етнічні релігії.

  14. Національно-державні релігії: історія і сучасність.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Релігія як форма індивідуальної та суспільної свідомості.

  • Релігійна свідомість: її структура та рівні.

  • Релігія як історична категорія: основні еволюційні типи та форми релігії.

  • Релігія як галузь духовної культури.

  • Релігія і мистецтво.

  • Мораль і релігія.

  • Зміст і структура релігійного комплексу (основні елементи релігії).

  • Структура та зміст релігії.

  • Основні типи та історичні форми релігії.

  • Соціальні функції релігії та релігійних організацій.

  • Еволюція релігії первісного суспільства: первісні та ранні форми релігії, родоплемінні релігійні вірування.

  • Еволюція первісних форм релігії.

  • Міфологія і релігія Стародавнього Сходу.

  • Міфологія і релігія античного світу (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму).

  • Іудаїзм – національно-державна релігія єврейського народу.

  • Національні релігії Індії, Китаю та Японії: індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

  • Буддизм, християнство та іслам як світові релігії, їх визначальні ознаки та регіони поширення.

6. Підготовка есеїв

  • Релігія як світоглядно-моральний феномен.

  • Релігія як суспільно-функціонуюче явище.

  • Феномен віри як атрибутивна зовнішня ознака релігії.

  • Особистий духовний досвід як досвід пізнання Бога в релігійній свідомості.

  • Релігія – важливий компонент духовної культури. Структура релігії.

  • Релігійна свідомість: концептуальний та буденний її рівні.

  • Функції релігії та її роль у житті людини і суспільства.

  • Роль релігії у національно-культурному та духовному відродженні українського народу.

7. Підготовка домашніх завдань.

  1. Ознайомитись з експозицією Львівської картинної галереї і описати (у вигляді інформації, реферату) відображені в творах образотворчого мистецтва релігійні сюжети.

  2. Оглянути пам’ятки церковної архітектури в старій частині м.Львова (чи за місцем свого постійного проживання) і описати особливості архітектурних стилів, відзначити естетичний вплив, притаманний цим будівлям, специфіку змісту закладеної в них релігійної символіки.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 4.

Семінарські заняття. Тема 4.

1. Підготовка до семінарського заняття “Виникнення та історична еволюція релігії – від первісних вірувань до архаїчних релігій” – 2 год.

План

  1. Виникнення релігії: проблема хронології (часу) та форм її появи.

  2. Первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи. Племінні релігії.

  3. Етнічні релігії, їх класифікація та характерні риси:

а) ранні (архаїчні) етнічні релігії;

б) пізні етнічні релігії.

  1. Архаїчні релігії Стародавнього Сходу (Месопотамії – Шумеру, Вавилону, Ассирії; Єгипту, Малої Азії, Палестини, Фінікії, Персії, Урарту, Індії, Китаю).

  2. Антична міфологія та релігія (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму).

  3. Язичницькі вірування та культи народів (племен) архаїчної Європи (кельтів, германців, скандинавів, слов’ян).

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. У чому полягає взаємозв’язок “міфології” та “релігії”?

2. Якою, на Вашу думку, буде роль релігії в майбутньому суспільстві?

3. Чим зумовлено появу різних типів релігії?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М., 1990.

  • Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1989.

  • Антична міфологія / Е.Лаперт, К.Естен. – К.: Махаон-Україна, 2005.

  • Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1983, 1988.

  • Дохристиянські вірування / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика, Л.Філіпович, П.Яроцького. – К., 1996.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К., 1994–1999.

  • Крывелев И.А. История религий: В 2 т. – М., 1998. – Т.1.

  • Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

  • Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991. – Т.1. – Истоки религии.

  • Релігії світу / П.Балта, Ж.Боттеро, К.Шадефо та ін. – К.: Махаон-Україна, 2005.

  • Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М.: Наука, 1988.

  • Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  • Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  • Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. – М., 1984.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Космологія й міфологія у первісному осмисленні світу.

  2. Первісні форми релігії: міфологія та магія.

  3. Виникнення релігії: початки релігійного осмислення світу.

  4. Еволюція релігії первісного суспільства: первісна релігія, родоплемінні культи.

  5. Родоплемінні культи: їх історія, періодизація та класифікація.

  6. Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавілону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ассірії, Урарту, Ірану, Індії, Китаю).

  7. Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму).

  8. Олімпійські боги Стародавньої Греції.

  9. Еволюція релігійних вірувань та язичницький пантеон Стародавнього Риму.

  10. Особливості міфології та релігії елліністичної епохи.

  11. Ведизм та брахманізм як форми еволюції релігії Стародавньої Індії.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Проблема виникнення первісної релігії (час і форма появи).

  • Міфологія й космологія первісного суспільства.

  • Магія як основа релігійного культу первісних вірувань.

  • Еволюція первісної релігії.

  • Анімізм, фетишизм, тотемізм як ранні форми релігії.

  • Міфологія і релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Ассирії, Фінікії, Урарту, Палестини, Ірану, Індії, Китаю).

  • Ведична література Індії.

  • Міфологія і релігія античного світу (Олімпійські боги Стародавньої Греції, язичницький пантеон Стародавнього Риму).

  • Язичницькі вірування народів (племен) Західної та Східної Європи.

  • Культ природи друїдів.

  • Міфологія і релігія германських племен та скандинавських народів.

  • Дохристиянська міфологія і релігія східних слов’ян.

6. Підготовка есеїв

  • Виникнення релігії: початки релігійного осмислення світу.

  • Еволюція релігії первісного суспільства.

  • Психотехніка шаманізму.

  • Епос про Гільгамеша (релігійний аспект).

  • Ведична література.

  • Олімпійські ігри (міфологічний аспект).

  • Особливості міфології та релігії елліністичної епохи.

  • Релігійні реформи Октавіана Августа.

  • Міфологія і релігія античного світу: політеїстичні релігії Стародавньої Греції та Риму.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Ознайомитися з експозицією Львівського музею релігії з проблеми виникнення та історичної еволюції релігії і коротко описати свої враження від побаченого.

2. Перечитати один з розділів (“віршів”) “Велесової книги” та проаналізувати його зміст у своєму есеї.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 5.

Семінарські заняття. Тема 5.

1. Підготовка до семінарського заняття “Сучасні національно-державні релігії” – 2 год.

План

1. Типологія сучасних релігій, географія їх поширення та роль у житті народів світу:

а) політеїзм, монотеїзм, генотеїзм, дуалізм;

б) національні та національно-державні релігії світу.

2. Іудаїзм як національна релігія євреїв та національно-державна релігія Ізраїлю.

3. Специфіка зороастризму та мандеїзму як національних релігій Ірану та Іраку.

4. Особливості віровчення та культу національних релігій Індії (індуїзму, джайнізму, сикхізму).

5. Національні релігійно-філософські системи Китаю: конфуціанство, даосизм.

6. Синтоїзм як національно-державна релігія Японії.

7. Традиційні і синкретичні релігійні культи Африки.

2. Проблемно–ситуаційні вправи

1. Чим відрізняється поняття “національної релігії” від “національно-державної”?

2. У чому полягає подвійний зміст поняття “національно-державна релігія”?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М. Колодного. – К., 2000.

  • Біблійний атлас. – К., 1994.

  • Бхагават-гіта // Всесвіт. – 1981. – № 11; 1991. – № 4.

  • Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С. 33–85.

  • Крывелев И.А. История религий: В 2 т. – М., 1988. – Т. 1.

  • Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991–1994.

  • Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997. – С. 101–225.

  • Лекции о религиоведению: Учеб. пособие для вузов. – М, 1998.

  • Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посіб. – К., 1999.

  • Релігії світу / П. Балта, Ж. Боттеро, К. Шадефо та ін. – К.: Махаон-Україна, 2005.

  • Релігієзнавчий словник. – К., 1996.

  • Степовик Д. Релігії світу. – К., 1993.

  • Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  • Традиционные и синкреческие религии Африки. – М., 1986.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

  2. Іудаїзм: особливості віровчення та культу, основні напрями.

  3. Іудаїзм та його богословська література (Тора, Танах, Талмуд).

  4. Каббала – іудейський містицизм.

  5. Зороастризм та його різновидності.

  6. Веди – основна релігійно-міфологічна пам’ятка давньоіндійського суспільства.

  7. Еволюція релігії Стародавньої Індії (ведизм, брахманізм, джайнізм, буддизм, індуїзм, сикхізм).

  8. Сучасні національні релігії Індії (індуїзм, джайнізм, сикхізм).

  9. Індуїзм – релігійна основа життя індійського суспільства: історія і сучасність.

  10. Індуїзм – головна національна релігія Індії: особливості віровчення та культу, основні напрями.

  11. Національні релігії Китаю (конфуціанство, даосизм): історія і сучасність.

  12. Синтоїзм – національна релігія Японії: історія, міфологія, особливості віровчення та культу.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Іудаїзм – національно-державна релігія єврейського народу.

  • Дуалізм – специфіка зороастризму.

  • Особливості віровчення та культу мандеїзму.

  • Іудаїзм та його богословська література (Тора, Танах, Талмуд).

  • Індуїзм – національно-державна релігія Індії.

  • Національні релігії Індії: індуїзм, джайнізм, сикхізм.

  • Даосизм і конфуціанство – національні релігії Китаю.

  • Синтоїзм – національно-державна регалія Японії.

  • Традиційні та синкретичні релігії Африки.

  • Монотеїзм сикхізму.

  • Даосизм і конфуціанство як релігійно-філософські вчення.

  • Джайнізм як заперечення ведичної релігійної традиції.

6. Підготовка есеїв

  • Рукописи Мертвого моря (“Кумранські рукописи”).

  • Нірвана: способи досягнення в індуїзмі, джайнізмі, буддизмі.

  • Іудаїзм – релігія праведності від Закону (релігія “богообраного народу”) – за вибором.

  • Зороастризм – релігія космологічного дуалізму.

  • Індуїзм – релігійна основа життя індійського суспільства (хіндудхарма, варнашрама).

  • Джайнізм – релігія суворого аскетизму.

  • Конфуціанство – релігія морального вдосконалення.

  • Даосизм – релігія пасивного ставлення до життя.

  • Синтоїзм – релігія національної переваги.

  • Даосизм і конфуціанство – національно-державні релігії Китаю: історія і сучасність.

  • Синтоїзм – національно-державна релігія Японії: історія і сучасність.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Проаналізувати відмінності (у письмовій формі) у зовнішньому вигляді і внутрішньому оформленні самостійно оглянутих культових споруд, які належать різним релігійним конфесіям.

2. Переглянути та описати у своїй інформації експозицію Львівського музею історії релігії, присвячену національним релігіям народів світу.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 6.

Семінарські заняття. Тема 6.

1. Підготовка до семінарського заняття “Буддизм та іслам: особливості віровчення та культу, головні напрями” – 4 год.

План

1. Загальна характеристика, історія виникнення, географія (регіони) поширення світових релігій.

2. Буддизм як світова релігія: особливості його віровчення, культу та конфесійної організації.

3. Головні напрями буддизму:

а) буддизм хінаяни і махаяни;

б) китайський і японський буддизм;

в) північний (тантричний) буддизм – ламаїзм (ваджраяна).

4. Іслам як світова релігія: основи його віровчення, культу та церковної організації.

5. Головні напрями ісламу:

а) сунізм та його теологічно-правничі школи;

б) шиїзм та його секти;

в) суфізм та його вплив на арабо-мусульманську поезію, богослов’я та філософію ісламу;

г) сучасні різновиди ісламу – традиціоналізм, модернізм, фундаменталізм (ваххабізм).

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Чому буддизм – світова релігія, а іудаїзм – ні?

2. Чим було зумовлене поширення у світі ісламу?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.

  • Буддизм: Словарь. – М., 1992.

  • Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

  • Дулуман Є. Буддизм – світова релігія // Людина і світ. – 1993. – № 1.

  • Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.

  • Ислам. – М., 1988.

  • Ислам. Краткий справочник. – М., 1986.

  • Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991–1994.

  • Климович Л.И. Книга о “Коране”, его происхождении и мифологии. – М., 1986.

  • Коран // Всесвіт. – 1990. – № 6.

  • Кочетов А.Н. Буддизм. – М., 1983.

  • Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посіб. – К., 1999.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  • Релігії світу / П.Балта, Ж.Боттеро, К.Шадефо та ін. – К.: Махаон-Україна, 2005.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Світові релігії. Буддизм, християнство та іслам: історія виникнення, географічне поширення.

  2. Буддизм: особливості віровчення та культу, ідейні напрямки та основні різновидності.

  3. Ламаїзм – особлива різновидність буддизму.

  4. Тантризм – тантричний буддизм: особливості вірочення та культу.

  5. Чань-буддизм (китайський дзен) та дзен-буддизм (японський дзен): історія та сучасність.

  6. Іслам: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  7. Сунізм та його різновидності.

  8. Шиїзм та його різновидності.

  9. Коран і Суна – Святе Письмо та Святий Переказ мусульман.

  10. Іслам і мусульманське богослов’я (калам).

  11. Іслам і мусульманське право (шаріат).

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Буддизм, особливості його віровчення та культу. Ідеологія і місце в сучасному світі.

  • Дзен-буддизм та ламаїзм – особливі різновиди історичної еволюції буддизму.

  • Особливості буддизму хінаяни та махаяни.

  • Специфіка китайського та японського буддизму.

  • Ламаїзм як тантричний буддизм (ваджраяна).

  • Дзен-буддизм: історія і сучасність.

  • Філософія буддизму.

  • Іслам та його основні напрями (сунізм, шиїзм).

  • Іслам у суспільному житті арабо-мусульманського світу: історія і сучасність.

  • Калам і суфізм як спекулятивна теологія та містичне богослов’я ісламу.

  • Шаріат і класичне мусульманське право (фікх).

  • Коран і Суна як Святе Письмо та Святий Переказ ісламу.

  • Коран – священна книга мусульман, видатна пам’ятка культури.

  • Трипітака – ідейне джерело віровчення та філософії буддизму.

6. Підготовка есеїв

  • Вплив буддизму на формування духовних вартостей народів Далекого Сходу.

  • Іслам і шаріат в суспільному житті та обрядово-побутовій культурі арабо-мусульманського світу.

  • Філософський зміст Трипітаки та інших священних книг буддизму.

  • Коран – видатна пам’ятка світової культури, Святе Письмо мусульман.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Переглянути та описати у короткій інформації експозицію Львівського музею історії релігії, присвячену буддизму та ісламу.

2. Підготувати повідомлення для інших студентів про наявну літературу з питань дослідження світових релігій Сходу в бібліотеці кафедри теорії та історії культури.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 7.

Семінарські заняття. Тема 7.

1. Підготовка до семінарського заняття “Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури” – 2 год.

План

1. Походження, структура та зміст Біблії.

2. Старий Заповіт як історико-культурна пам’ятка.

3. Новий Заповіт як основа християнського віровчення та історико-культурна пам’ятка.

4. Філософські та моральні засади у Старому та Новому Заповітах: порівняльний аналіз “Декалогу” та “Нагірної проповіді” Ісуса Христа.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. У чому полягає символізм біблійних текстів?

2. У чому полягає значення Біблії як історичного джерела?

3. Як Біблія допомагає оцінювати і вирішувати глобальні проблеми сучасності?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Апокрифы ранних християн. – М., 1989.

  • Беленький М.С. О мифологии и философии Библии. – М., 1977.

  • Библейская энциклопедия. – М., 1991.

  • Біблійний атлас. – К., 1994.

  • Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. Будь-яке видання.

  • Біблія як пам’ятка світової культури. Методичні рекомендації на допомогу вчителю літератури народів світу. – Львів, 1993.

  • Геллей Генрі Г. Біблійний довідник Геллея. – Торонто, 1985.

  • Гече Г. Библейские сказания. – М., 1988.

  • Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001.

  • Дарманський П.Ф. Земні джерела “святого письма”. – К.: Молодь, 1985.

  • Дулуман Є. Слово про Біблію // Людина і світ. – 1990. – № 9.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К., 1999.

  • Косідовський З. Біблійні оповіді. – К., 1985.

  • Косідовський З. Оповіді євангелістів. – К., 1985.

  • Крывелев И.А. Библия: Историко-критический анализ. – М., 1982.

  • Мень А. Мир Библии. – М., 1992.

  • Семака Є. Біблійна історія Старого Завіту / Є. Семака. Земне життя.

  • Господа Ісуса Христа / О.Білоусенко. – К.: Час, 1992.

  • Учителю по Біблію. Навчально-методичний посібник до вивчення теми: “Біблія як пам’ятка історії і культури”. – Львів, 1989.

  • Фрезер Д. Фольклор в Ветхом Завете. – М., 1987.

  • Шишман И.Ш. Ветхий Завет и его мир. – М., 1987.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Біблія як видатна пам’ятка світової культури, основа християнського віровчення, Святе Письмо християн: історія, структура, зміст.

  2. Біблія – видатна пам’ятка духовної культури людства.

  3. Походження, структура та зміст Біблії.

  4. Зв’язок Біблії з іншими пам’ятками культури стародавніх народів світу.

  5. Сифарім (Танах), масоретська редакція як “єврейська Біблія” та Септуагінта як Старий Завіт християнської Біблії.

  6. Біблія – Святе Письмо християнства та іудаїзму: історія, структура та зміст.

  7. Складання Нового Завіту та формування віровчення християнства.

  8. Канонічна та апокрифічна християнська література.

  9. Біблія як Святе Письмо християнства, історична та літературна пам’ятка.

  10. Біблія як основа віровчення християнства.

  11. Біблія як історичне джерело.

  12. Біблія як джерело християнського культу.

  13. Апокрифічні джерела християнської обрядовості.

  14. Біблійний зміст християнських обрядів та свят.

  15. Канонічні та апокрифічні витоки християнських свят.

  16. Біблія у християнській обрядовості та святах українців.

  17. Біблія як видатна пам’ятка світової літератури.

  18. Біблія як універсальна літературна пам’ятка.

  19. Біблія як збірка різноманітних літературних жанрів.

  20. Біблія і проблеми моралі: біблійна мораль.

  21. Біблія та мораль.

  22. Еволюція біблійної моралі (моральної доктрини Біблії): від Декалогу до Нагорної проповіді.

  23. Біблійні сюжети, образи та мотиви у світовій і вітчизняній культурі.

  24. Біблійна лірика як джерело натхнення у світовій поезії.

  25. Біблійні сюжети у світовій (європейській, українській ) літературі.

  26. Біблійні образи у світовому (європейському, українському) образотворчому мистецтві.

  27. Біблійні мотиви у музичному мистецтві.

  28. Біблійні сюжети, образи та мотиви у кіно і театральному мистецтві.

  29. Біблія та український іконопис.

  30. Біблійний образ Ісуса Христа.

  31. Біблійні пророцтва про прихід Ісуса Христа (месії).

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Біблія як джерело християнського віровчення.

  • Моральні засади “Нагірної проповіді” Ісуса Христа.

  • Біблія як пам’ятка літератури.

  • Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві.

  • Історико-культурологічне та морально-виховне значення Біблії.

  • Історія походження, структура та зміст Біблії.

  • Старий Заповіт як основа іудейського та християнського віровчення, історико-культурна пам’ятка.

  • Новий Заповіт як основа християнського віровчення та історико-культурна пам’ятка.

  • Біблія як видатна пам’ятка літератури.

6. Підготовка есеїв

  • Біблія як ідейно-догматичне джерело християнського віровчення.

  • Моральні засади Старого та Нового Заповіту: порівняльний аналіз “Декалогу” і “Нагірної проповіді” Ісуса Христа.

  • Біблійні мотиви у мистецтві (образотворчому, театральному, кіномистецтві).

  • Історико-культурне та морально-виховне значення Біблії.

  • Біблія – видатна пам’ятка духовної культури людства.

  • Канонічна та апокрифічна християнська література.

  • Біблія як основа віровчень різних напрямів християнства.

  • Біблія як джерело християнського культу.

  • Апокрифічні джерела християнської обрядовості.

  • Еволюція біблійної моралі: від Декалогу до Нагірної проповіді Ісуса Христа.

7. Підготовка домашніх завдань

  1. Прочитати Старий чи Новий Заповіт, відповідну науково-популярну літературу, коротко описати (реферат) про структуру і зміст цих основних частин Біблії.

  2. Відвідати музей українського мистецтва чи етнографічний музей і підготувати письмову інформацію про відображення біблійної тематики (сюжетів, образів) в українському іконописі та декоративно-прикладному, ужитковому мистецтві.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 8.

Семінарські заняття. Тема 8.

1. Підготовка до семінарського заняття “Еволюція християнства та його головні напрями” – 6 год.

План

1. Соціально-історичні передумови та ідейні джерела формування християнства. Історія його виникнення та наступна еволюція у I–VIII ст.

2. Вселенські собори християнства.

3. Основи віровчення, культу та церковної організації християнства.

4. Християнські секти та єресі.

5. Історія церковних розколів у християнстві, їх причини та наслідки.

6. Головні напрями сучасного християнства:

а) православ’я. Основи віровчення, культу та церковної організації;

б) католицизм. Особливості віровчення, культу та церковної організації;

в) реформація і протестантизм. Особливості віровчення, культу та конфесійної організації раннього та пізнього протестантизму. Неопростентантизм;

г) уніатство та уніатські церкви світу.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Які ідеї або положення християнства сприяли перетворенню його в світову релігію?

2. Яку роль відіграло християнство в історії європейської і світової культури?

3. Що послужило причиною розколів у 1054 і 1518 роках?

4. Що свідчить про синкретичний характер християнства?

5. Якими є основні тенденції еволюції християнства на сучасному етапі?

6. Яким є вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури?

7. Чим, на Вашу думку, викликаний інтерес Ватикану до соціальних проблем сучасності?

8. У чому полягають особливості розвитку сучасного протестантизму?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.

  • Валько В. Первісне християнство. – Львів, 1997.

  • Гергей Енс. История папства. – М., 1996.

  • Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій. – К., 1999.

  • Гордиенко Н.С. Современная православная церков. – Л., 1986.

  • Горський В.Л. Адвентизм: історія і сучасність. – К., 1987.

  • Григулевич І.Р. Папство. Століття ХХ. – К., 1988.

  • Джерела канонічного права Православної Церкви. – Харків, 1997.

  • Дулуман Є. Ісус Христос: ім’я і зміст слів // Людина і світ. – 1998. – № 7.

  • Дулуман Є. Християнство як світова релігія // Людина і світ. – 1993. – № 2–3.

  • Єленський В.А. Сучасний протестантизм: динаміка, процеси, тенденції. – К., 1989.

  • Зосім О. Центром християнського вчення є сам Христос // Людина і світ. – 1998. – № 3.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С.85–114.

  • Католицизм. – М., 1991.

  • Козик П.З. Раннее християнство: вымыслы и действительность. – К.: Вища школа, 1987.

  • Косуха П. Протестантизм // Людина і світ. – 1993. – № 8–9.

  • Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997. – Розд. 15. – С.226–248; 324–364.

  • Маурітсон М. Католицьке віровчення. – К., 1998.

  • Мень О. Син людський. – Львів, 1994.

  • Митрополит Андрей Шептицький // Людина і світ. – 1995. – № 7.

  • Поснов М.Э. История христианской церкви. – К., 1991.

  • Православие. – М., 1988.

  • Протестантизм. – М., 1990.

  • Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего христианства. – М., 1990.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика. – К., 1996: Християнство. – С.367–368; Православ’я. – С.253–255; Католицизм. – С.153–154; Протестантизм. – С.264.

  • Ренан Ернст. Жизнь Иисуса. – М., 1992.

  • Свенцицкая И.С. Раннее христианство: страницы истории. – М., 1988.

  • Степовик Д. Релігії світу. – К., 1993.

  • Хома Іван. Нарис історії Вселенської Церкви. – Рим; Львів, 1995.

  • Христианство: Энциклопедический словарь: В 3-х т. – М., 1993–1995.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Соціально-історичні передумови виникнення християнства.

  2. Ідейні джерела християнства: іудаїзм, східні культи, вульгаризована пізньоантична філософія.

  3. Cекта ессенів. Кумранська община та Кумранські рукописи.

  4. Богослов’я (теологія) про Ісуса Христа як Сина Божого, засновника християнства.

  5. Історичні джерела (іудейські, римські) про Ісуса Христа.

  6. Історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа: міфологічна та історична школи.

  7. Апостоли та їх місійна діяльність.

  8. Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

  9. Початкова еволюція християнства у І–VІІІ ст. (первісне, раннє та церковне християнство).

  10. Формування віровчення, культу та церковної організації християнства у І–VІІІ ст.

  11. Загальнохристиянські Вселенські собори (ІV–VІІІ ст.).

  12. Первісне, раннє та церковне християнство: формування віровчення, культу та церковної організації.

  13. Християнство в Римській імперії: від переслідувань і гонінь до державної релігії.

  14. Вселенські собори християнства та їх значення для формування системи його віровчення й культу.

  15. Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

  16. Зміст християнського віровчення.

  17. Християнська обрядовість (культ): структура та зміст, етапи формування та систематизації.

  18. Складання системи християнського культу.

  19. Система християнської обрядовості: основні форми богослужіння, обряди (таїнства) та ритуали, культи поклоніння, церковна атрибутика.

  20. Свята у системі християнського культу.

  21. Християнська символіка: її джерела, історія формування, структура та зміст.

  22. Складання структури, головних центрів та ієрархії церковного християнства (ІV-VІ ст.).

  23. Виникнення християнського чернецтва. Його організація та структура.

  24. Історія Вселенських соборів християнства та їх зміст: систематизація віровчення та обрядовості, боротьба з єресями.

  25. Церковні єресі та схизми (розколи). Основні різновидності християнства.

  26. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

  27. Несторіанство та Несторіанська церква.

  28. Три великих церковних розколи у християнстві: їх історія та наслідки.

  29. Перший церковний розкол у християнстві У ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

  30. Другий церковний розкол у християнстві ХІ ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

  31. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  32. Ватикан: історія і сучасність.

  33. Римські папи та інститут папства.

  34. Історія і сучасне становище РПЦ.

  35. Старообрядництво (розкольники, старовіри): історія, особливості віровчення та обрядовості, основні напрями, толки та злагоди .

  36. Православне сектантство (старе і нове): історія і сучасність.

  37. Уніатство: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  38. Ліонська (1274) та Флорентійська (1439) церковні унії.

  39. Церковні унії та уніатські церкви світу.

  40. Єретичні вчення та рухи ХІУ-ХV ст. у католицизмі як ідейні попередники Церковної Реформації та протестантизму.

  41. Церковна Реформація ХVІ ст., третій розкол у християнстві і виникнення протестантизму.

  42. Протестантизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  43. Історичні форми протестантизму: ранній, пізній та неопротестантизм.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Походження християнства та ідейні джерела його формування.

  • Виникнення християнства.

  • Первісне християнство та його особливості.

  • Історія формування християнського віровчення. Вселенські собори про “Символ віри” християнства.

  • Система християнської обрядовості: основні форми богослужіння, обряди, таїнства та риутали, культи поклоніння, церковна атрибутика.

  • Свята у системі християнського культу.

  • Другий розкол у християнстві 1054 р., його причини та наслідки.

  • Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

  • Старообрядництво, православне сектантство.

  • Баптизм. Церква Євангельських Християн-Баптистів: історія і сучасність.

  • Церква п’ятидесятників: основи віровчення та культу.

  • Адвентизм. Церква Адвентистів Сьомого Дня: історія і сучасність.

  • Свідки Єгови: особливості віровчення та конфесійної діяльності.

  • Конфесії раннього протестантизму: лютеранство, кальвінізм, англіканство.

  • Сучасний неопротестантизм.

6. Підготовка есеїв

  • Ідейні джерела християнства.

  • Секта ессенів. Кумранська община.

  • Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

  • Первісне, раннє та церковне християнство: порівняльний аналіз.

  • Християнський Символ віри.

  • Значення свят у системі християнського культу.

  • Чернече життя у християнстві.

  • Єресі, секти та схизми у християнстві.

  • Римські папи та інститут папства (папи та папство). Папи та антипапи в католицизмі: історія і сучасність.

  • Папа Іван Павло ІІ – видатний церковний та громадський діяч.

  • Старообрядництво у православ’ї.

  • Церковні унії та уніатські церкви світу: особливості віровчення та культу.

  • Церковна Реформація і протестантизм.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Ознайомитись з експозицією Львівського музею історії релігії з проблеми “Ідейні джерела формування християнства” і у письмовій формі (звіту, інформації, реферату) проаналізувати особливості кожного з основних ідейних джерел християнського віровчення.

2. Самостійно опрацювати богословсько-теологічну літературу, періодичні видання певної християнської конфесії, наукову монографічну літературу, що характеризує її особливості, порівняти їх із специфікою інших християнських конфесій у своєму виступі на семінарі чи у підготовленому рефераті.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 9.

Семінарські заняття. Тема 9.

1. Підготовка до семінарського заняття “Сучасний релігійний модернізм як новітні релігійні культи” – 2 год.

План

1. Особливості сучасного релігійного модернізму та причини поширення новітніх релігійних культів (неорелігій, НРТ, НРР).

2. Класифікація новітніх релігійних культів та типологічні характеристики головних напрямів сучасного релігійного модернізму:

а) неохристиянство;

б) неоорієнталізм;

в) сайєнтологічний та езотерико-теософський напрям;

г) синкретично-апокаліптичний напрям;

ґ) неоязичництво;

д) новітні квазірелігії – неосатанізм.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Чому новітні релігійні культи знайшли поширення, насамперед, у молодіжному середовищі?

2. Чому сатанізм відносять до групи т.зв. “квазірелігій”?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.

  • Арестов В.М., Шудрик І.О. Нетрадиційні релігії: суть і спрямування. – К., 1990.

  • Баркер А. Новые религиозные движения. – Спб., 1997.

  • Віллем Ж.-П. Європа та релігії. – К., 2006.

  • Гуревич Л.С. Неотрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы. – М., 1985.

  • Донаш В., Лешан В. Загальне релігієзнавство: Навч. посіб. – Чернівці, 2005.

  • Мистика. Религия. Вера. – М., 1998.

  • Мистика. Религия. Наука. – М., 1996.

  • Привалов К.Б. Секты: досье страха. – М., 1987.

  • Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. В.Л.Петрушенка і О.П.Петрушенко. – Львів, 2005.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика. – К., 1996.

  • Релігія в сучасному світі: Матеріяли до курсу релігієзнавства / За ред. Г.Зімоня. – Львів, 2007.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Релігійний модернізм. Сучасні нетрадиційні релігійні культи.

  2. Причини появи та особливості прояву сучасного релігійного модернізму, його класифікація.

  3. Нетрадиційні культи західного походження (неохристиянство, Церква уніфікації, Церква Сайєнтології, Діти Бога).

  4. Нетрадиційні культи східного походження (крішнаїзм, Товариство трансцендентальної медитації, Місія Божественного світла, Міжнародна комуна сань”ясинів, Аум Сінрікьо).

  5. Сучасні апокаліптичні, містико-магічні та синкретичні культи, неозичництво, сатанізм.

  6. Оккультизм та оккультні “науки”: теософія, антропософія, спіритизм, астросоматичний спіритизм.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Класифікація особливості віровчення та культової практики “неорелігій” другої половини ХХ ст.

  • Особливості прояву сучасної модернізованої (“нетрадиційної”) релігійності та її класифікація.

  • Сучасні модерністські (“нетрадиційні”) культи західного (Церква Уніфікації, Народний Храм, Божі Діти) та східного (крішнаїзм, Товариство Трансцендентальної Медитації, Аум Сенрикьо) походження.

6. Підготовка есеїв

  • Причини появи та особливості прояву сучасного релігійного модернізму.

  • Неопротестантизм як неохристиянство: особливості, конфесійні прояви.

  • Традиція бхакті- та кунділіні-йоги в неоіндуїзмі: кришнаїзм, Товариство Трансцендентальної Медитації.

  • Сучасні апокаліптичні, містико магічні та синкретичні культи.

  • Сучасний окультизм та “окультні науки”: теософія, антропософія, агні-йога.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Описати в короткій інформації свої враження від спостереження вуличних акцій прихильників Церкви Ісуса Христа святих останніх днів (мормони) та Руху Харе Кришна (кришнаїти).

2. Переглянути видання журналу “Людина і світ” за 2009–2010 рр. й підготувати на підставі вміщених там матеріалів невелике повідомлення про діяльність НРТ в Україні.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 10.

Семінарські заняття. Тема 10.

1. Підготовка до семінарського заняття “Християнство в Україні: історія і сучасність” – 4 год.

План

1. Дохристиянські вірування давніх українців.

2. Запровадження та поширення християнства в Київській Русі.

3. Українське православ’я: історія і сучасність.

4. Греко-католицька церква в Україні: історія і сучасність.

5. Римо-католицька церква в Україні: історія і сучасність.

6. Протестантизм в Україні: історія і сучасність.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Як вплинуло християнство на культурний розвиток Київської Русі?

2. Якими є основні тенденції еволюції православ’я (католицизму, протестантизму) в умовах Української держави?

3. Яку роль відіграли греко-католицькі діячі церкви в культурно-національному відродженні в Галичині?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.

  • Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  • Власовський І.Ф. Нарис історії Української Православної Церкви: У 4 т. – Нью-Йорк, 1990.

  • Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. – Львів, 1994.

  • Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. – Львів, 1994.

  • Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. – К., 1992.

  • Дохристиянські вірування / За ред. А.Колодного, Б.Лобовика, Л.Філіпович, П.Яроцького. – К., 1996.

  • Історія євангельсько-баптистського руху в Україні. – Одеса, 1996.

  • Історія релігії в Україні: Навч. посібник / За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999.

  • Історія християнської церкви на Україні (Довідковий релігієзнавчий нарис). – К., 1992.

  • Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С.115–161; 226–229.

  • Колодний А. Релігія в контексті історії і культури українського народу // Релігія в Україні. Дослідження і матеріали. – Львів, 1992.

  • Конфесійна карта Львівщини. Інформаційно-статистичний довідник / Упоряд. С.Т.Боруцький та ін. – Львів, 1997. – С.18–25.

  • Кордуба Ю. Митрополит Андрей Шептицький і українське національне відродження // Діалог культур. – Львів, 1996. – Вип.2.

  • Косуха П. Протестантизм в українському соціокультурному контексті // Українське релігієзнавство. – 1996. – № 1.

  • Кудлай О. Міжправославний конфлікт в Україні: позиція сторін // Людина і світ. – 1998. № 2.

  • Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник для студентів вузів. – К., 1997. – С.267–324.

  • Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

  • Митрополит Андрей Шептицький // Людина і світ. – 1995. – № 7.

  • Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.

  • Моця О.Л., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

  • Огієнко І. І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви: У 2 т. – К., 1993. – Т.1-2.

  • о. Кость Панас. Історія Української церкви. – Львів, 1992.

  • Паславський І. Між Сходом і Заходом. Нариси з культурно-політичної історії української церкви. – Львів, 1994.

  • Пашук А. Українська церква і незалежність України. – Львів, 2003.

  • Пашук А. Церква і незалежність України. – Львів, 1998.

  • Пащенко В. Православ’я в новітній історії України. – Полтава, 1997.

  • Релігієзнавство / За ред. В. І. Лубського, В. І. Теремка. – К., 2007.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. Колодного, Б.Лобовика. – К., 1996: УПЦ – С.346–347; УПЦ (КП) – С.347–348; УГКЦ – С.345–346; Протестантизм в Україні. – С.264–265.

  • Релігійні організації в Україні станом на 1 січня 2010 року // Людина і світ. – 2010. – № 1.

  • Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.,1993.

  • Тіменик З. Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). – Львів, 1996.

  • Тожецький Р. Митрополит А.Шептицький і національні проблеми // Варшавські українознавчі записки. – 1989. – Ч.1. – С.194–207.

  • Українська греко-католицька церква. – Львів, 1992.

  • Українська церква між Сходом і Заходом. – К., 1996. – С.81–119; 151–210.

  • Свящ. д-р Ю.Федорів. Історія церкви в Україні. – Люблін, 1991.

  • Харьковщенко Є.А. Софійність Київського християнства. – К., 1996.

  • Християнство як світова релігія // Людина і світ. – 1993. – № 2–3.

  • Шептицький А. Твори (морально-пасторальні). – Львів, 1994.

  • Шептицький А. Твори. Листи-послання. 1939–1944. – Львів, 1991.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

    1. Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

    2. Язичницька релігійна реформа та пантеон богів князя Володимира.

    3. Феномен “двовір’я” в Україні: історія сучасність.

    4. Народно-християнські свята і обряди українців як прояв “двовір’я”: поєднання язичницьких звичаїв з християнською традицією.

    5. Історія поширення християнства в Україні (І–Х ст.).

    6. Поширення християнства в Україні за апостольських часів (ап.Андрій Первозванний, св.Климент Римський).

    7. Поширення християнства серед українських племен антів та полян (ІV–VІІІ ст.).

    8. Слов’янська місія Кирила і Мефодія та її наслідки.

    9. Хозарська місія Кирила по поширенню християнства серед східноукраїнських племен.

    10. Моравська місія Кирила та Мефодія по поширенню християнства серед західноукраїнських племен.

    11. Кирило-Мефодіївське християнство у Галичині: його особливості та церковна організація.

    12. Аскольдове хрещення полян 860 р. Руська єпархія.

    13. Християнство за перших Рюриковичів.

    14. Княгиня Ольга – перша християнка Київської Русі.

    15. Володимир Великий і хрещення Київської Русі.

    16. Християнська Церква Київської Русі у Х–ХІІ ст.

    17. Софійний (універсальний) характер “київського” християнства Х–ХІІ ст.

    18. Церковне та монастирське будівництво в Київській Русі у Х–ХІІ ст.

    19. Спроби запровадження церковної унії в Галицько-Волинському князівстві у ХІІІ ст.

    20. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–ХV ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.

    21. Експансія католицизму в Україні та міжконфесійна боротьба у ХІV–ХVІ ст.

    22. Зміни у становищі Української Православної Церкви (УПЦ) в умовах польсько-литовського панування та спроби запровадження унії у ХV–ХVІ ст.

    23. Берестейська церковна унія 1596 р.: причини, підготовка, запровадження та наслідки.

    24. Ужгородська церковна унія 1646 р. та її запровадження в Закарпатті у ХVІІ–ХVІІІ ст.

    25. Історія уніатства та його церковної організації на Правобережній Україні у ХVІІ–ХІХ ст.

    26. УГКЦ в Галичині у ХVІІІ–ХІХ ст.

    27. Уніатство та міжконфесійна боротьба в Закарпатті у ХVІІІ–ХІХ ст.

    28. Українське православ’я Козацької доби та його видатні діячі (Йов Борецький, Петро Могила).

    29. Церковне життя Запорізької Січі.

    30. Історія УПЦ у ХVІІ ст.: Синодальний період історії українського православ’я (ХVІІІ-ХІХ ст.).

    31. Ранній та пізній протестантизм в Україні у ХVІІІ–ХІХ ст.

    32. Початок автокефального руху в українському православ’ї. Утворення УАПЦ.

    33. УАПЦ: історія та сучасність.

    34. Українські православні церкви у діаспорі: історія та сучасність.

    35. Історія православ’я в Україні у ХХ ст.: від екзархату до автономії та автокефалії.

    36. Течії автономістів, автокефалістів та обновленців в українському православ’ї 20-30-х рр. ХХ ст.

    37. Історія УГКЦ в першій половині ХХ ст. Андрей Шептицький – видатний церковний діяч України.

    38. Історія УГКЦ в др.пол. ХХ ст.: від Львівського собору 1946 та “катакомбної церкви” до офіційного відновлення у 1989 р.

    39. УКЦ в еміграції. Філадельфійська єпархія. Йосип Сліпий.

    40. Ранній та пізній протестантизм в Україні у ХХ ст. Сучасний неопротестантизм та його конфесії.

    41. Сучасне становище конфесій українського православ’я (УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ). Проблеми міжконфесійних стосунків.

    42. Сучасне становище УГКЦ в Україні та українських уніатських церков у діаспорі.

    43. Сучасний католицизм (РКЦ) в Україні.

    44. Християнство в історії духовної культури українського народу.

    45. Нетрадиційна релігійність в Україні (іудаїзм, іслам, релігійний модернізм, неохристиянство та неозиячництво): історія і сучасність.

    46. Сучасна конфесійна карта України (існуючі в Україні релігійні конфесії, їх керівники, церковні центри, установи, навчальні заклади, кількість громад, динаміка розвитку).

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Дохристиянські язичницькі вірування українського народу.

  • Історія поширення християнства в Україні (I–Х ст.).

  • Запровадження та поширення християнства у Київській Русі за кн.Володимира Великого.

  • Київська митрополія у Х–ХІІ ст.

  • Еволюція Української Церкви у ХІІІ–ХV ст.

  • Українське православ’я Козацької доби.

  • Українська Афтокефальна Православна Церква: історія і сучасність.

  • Берестейська (1596 ) та Ужгородська (1646 ) церковні унії.

  • Українська Греко-Католицька Церква: історія і сучасність.

  • Римо-Католицька Церква в Україні: історія і сучасність.

  • Сучасний український неопротестантизм.

  • Нетрадиційна релігійність та релігійний модернізм в Україні.

  • Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) – визначний релігійний і культурний діяч України.

  • Митрополит Андрей Шептицький – визначний релігійний мислитель та діяч України.

  • Митрополит Йосиф Сліпий як релігійний філософ та історик греко-католицької церкви.

  • Костельник Гавриїл: особистість і діяч Церкви.

6. Підготовка есеїв

  • Уявлення про потойбічний світ в давньоукраїнській міфології.

  • Язичництво в духовному житті та культурі слов’янських предків українців.

  • Феномен “двовір’я” в релігійному житті українців: історія і сучасність.

  • Слов’янська місія Кирила і Мефодія та її наслідки для України.

  • Володимир Великий і хрещення Київської Русі.

  • Софійний характер “київського” християнства.

  • Феномен українського православ’я.

  • УГКЦ – національна церква українського народу.

  • Особливості поширення протестантизму в Україні.

  • Українське неоязичництво. Феномен РУНВіри.

  • Сучасне релігійне відродження в Україні: особливості, прояви.

  • Дохристиянські релігійні вірування та міфологія проукраїнських племен.

  • Українська автокефальна православна церква – вияв прагнення до незалежності українського православ’я.

  • Римо-католицька церва в Україні: історія інвазії та сучасні перспективи.

  • Греко-католицька церква: шлях від регіональної до загальнонаціональної.

  • Сучасний стан греко-католицької церкви на Заході та Сході України.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Підготувати інформацію про відвідання православної (або греко-католицької) церкви, католицького костьолу чи молитовного будинку протестантів. Проаналізувати проповіді, поведінку присутніх, їхню демографічну характеристику (вік, стать).

2. Оглянути експозицію Львівського музею історії релігії на тему “Християнство в Україні” і написати на неї рецензію.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 11.

Семінарські заняття. Тема 11.

1. Підготовка до семінарського заняття “Релігія і вільнодумство” – 2 год.

План

1. Релігія – важливий компонент, невід’ємна галузь духовної культури людства.

2. Джерела виникнення вільної думки про релігію та головні форми вільнодумства. Атеїзм як особливий феномен людської свідомості та суспільної думки.

3. Головні історичні етапи розвитку вільнодумства та атеїзму, їх концептуальний зміст та відомі представники.

4. Вільнодумство і атеїзм в Україні: історія і сучасність.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Чи було випадковим зародження вільнодумства?

2. У чому обмеженість тлумачення релігії марксистським атеїзмом?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000.

  • Асмус В.Ф. Античная философия: Учеб. пособ. – М., 1976.

  • Гольбах П. Кишенькове богослов’я. – К., 1980.

  • Історія і теорія релігії і вільнодумства. –– К., 1998.

  • Історія і теорія релігії та вільнодумства: Навч. посібник / За ред. М.М.Заковича. – К., 1996.

  • Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія / Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М.Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К., 1999.

  • Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М.В.Кашуба. – Львів, 2004.

  • Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. – М., 1989.

  • Кимелев Ю.А. Философия религии: систематический очерк. – М., 1998.

  • Класики мирового религиоведения. Антология. – М., 1996. – Т.1.

  • Попов А.С. Социальное значение религии и атеизма: история, современность. – М., 1989.

  • Таксіль Л. Забавна Біблія. – К., 1977.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Культура і релігія.

  2. Релігія як галузь духовної культури людства.

  3. Мораль і релігія. Релігійна мораль.

  4. Політика і релігія.

  5. Освіта і релігія. Релігійна освіта.

  6. Наука і релігія.

  7. Філософія і релігія: філософія релігії, релігійна філософія.

  8. Література і релігія. Релігійна (богословська та богослужебна) література.

  9. Мистецтво і релігія. Релігійне мистецтво.

  10. Архітектура і релігія. Церковна архітектура та храмове будівництво.

  11. Джерела та головні форми вільнодумства.

  12. Вільнодумство Стародавнього Сходу (Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю).

  13. Вільнодумство та атеїзм античної епохи.

  14. Середньовічне вільнодумство.

  15. Вільнодумство Відродження.

  16. Вільнодумство та войовничий матеріалізм епохи Просвітництва.

  17. Марксистський атеїзм та його обмеженість.

  18. Сучасне західне вільнодумство.

  19. Вільнодумство та атеїзм в Україні.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Взаємозв’язок релігії з іншими галузями духовної культури.

  • Витоки та літературні пам’ятки вільнодумства Стародавнього Сходу.

  • Вільнодумство та атеїзм в античній філософії.

  • Теорія “страху, незнання та свідомого оману” як джерела походження релігії: історичні етапи та форми розвитку, відомі представники.

  • Головні форми вільнодумства та їх загальна характеристика: скептицизм, деїзм, пантеїзм, панентеїзм, антитеїзм, атеїзм.

  • Опійна оцінка релігії в інтерпретації П.-С.Марешаля, К.Маркса та В.Леніна.

  • Войовничий матеріалізм та атеїзм французьких просвітників.

  • Особливості атеїзму та антиклерикалізму Бертрана Расела.

6. Підготовка есеїв

  • Релігія – важливий компонент, невід’ємна галузь духовної культури людства.

  • Джерела виникнення вільної думки про релігію.

  • Атеїзм як феномен людської свідомості та суспільної думки.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Самостійно проаналізувати на основі власних спостережень використання різних стилів у сакральних спорудах Львова. Підготувати з цього приводу коротке повідомлення.

2. Підготувати есе про своє ставлення до “опійної оцінки” релігії К. Марксом та її “класичного атеїстичного визначення” Ф. Енгельсом.

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС. Тема 12.

Семінарські заняття. Тема 12.

1. Підготовка до семінарського заняття “Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні” – 2 год.

План

1. Свобода совісті як загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія.

2. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті. Релігія і Церква в системі державно-правових відносин.

3.Історія виникнення понять “віротерпимість”, “свобода віросповідання”, “свобода совісті” та їх реалізація у законодавстві зарубіжних країн.

4. Суперечливий характер втілення принципів свободи совісті у колишньому СРСР та їх порушення в умовах тоталітарного режиму.

5. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Сучасне законодавство України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

2. Проблемно-ситуаційні вправи

1. Де, коли і ким було вперше проголошено свободу совісті?

2. Що, на Вашу думку, слід зробити для досягнення справжньої свободи совісті в Україні в умовах її демократичної розбудови?

3. У чому полягає актуальність необхідності вирішення релігійного питання в умовах Західної України?

4. Якими є основні чинники забезпечення справжньої свободи совісті?

3. Самостійне опрацювання додаткової літератури

  • Конституція України. – К., 1996.

  • Закон Верховної Ради України “Про свободу совісті та релігійні організації”, прийнятий 23 квітня 1991 року // Людина і світ. – 1991. – № 7.

  • Закон Верховної Ради України “Про об’єднання громадян” // Голос України. – 1992. – 18 лип.

  • Закон Верховної Ради України “Про альтернативну (невійськову) службу” // Голос України. – 1992. – 18 берез.

  • Закон Верховної Ради України “Про національні меншини в Україні” // Голос України. – 1992. – 16 лип.

  • Багатопартійна Українська держава на початку ХХ ст. Програмні документи українських політичних партій. – К., 1991.

  • Бондаренко В. Перебудова і церква. – К., 1990.

  • Бондаренко В. Релігія і політика // Людина і світ. – 1998. – № 2.

  • Бондаренко В. Українська держава і церква: співпраця на новому етапі // Людина і світ. – 1998. – № 7.

  • Бондаренко В. Церковний корабель у вирі політичних пристрастей. Політичні партії України в їх відношенні до релігії та церкви // Людина і світ. – 1991. – № 5.

  • Боруцький С. Держава. Церква. Людина. Державно-церковні та міжконфесійні відносини у дзеркалі сучасності. 1992–2002 рр. – Львів, 2003.

  • Державно-церковні відносини на Україні. Матеріали до курсу лекцій. – Ужгород, 1997.

  • Динаміка збільшення релігійних громад України за 1988–1998 роки // Людина і світ. – 1998. – № 1.

  • Єленський В. Держава і церква в СРСР. З історії квітневого двадцятиліття // Людина і світ. – 1990. – № 6–7.

  • Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К. 1997. – Родз. 4. – С.207–226.

  • Палінчак М. Правове регулювання державно-церковних відносин на Україні. – Ужгород, 1995.

  • Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного і Б.Лобовтка. – К., 1996: Свобода совісті. – С.296

  • Релігія і релігійність в демократичній Україні. – К., 2000.

  • Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української Конституції. – К., 1993.

  • Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. – К., 1991.

4. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння навчального матеріалу

  1. Історія виникнення понять “віротерпимість”, “свобода віросповідання” та “свобода совісті”. Їх реалізація у законодавстві зарубіжних країн.

  2. Суперечливий характер втілення принципу свободи совісті у СРСР та УРСР.

  3. Сучасне законодавство України “Про свободу совісті і релігійні організації”.

5. Підготовка доповідей та наукових рефератів

  • Свобода совісті як загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія.

  • Історія виникнення та основні етапи еволюції поняття “свобода совісті”.

  • Сучасне законодавство України “Про свободу совісті і релігійні організації”.

  • Конституційні гарантії та законодавче забезпечення свободи совісті в Україні.

6. Підготовка есеїв

  • Свобода совісті як духовний суверенітет людини.

  • Сучасне законодавство України “Про свободу совісті і релігійної організації”: аналіз змісту.

  • Свобода совісті як державний суверенітет.

  • Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання.

  • Свобода совісті як загальнолюдська норма моралі

  • Конституційні гарантії свободи совісті в Україні.

7. Підготовка домашніх завдань

1. Ознайомитись з роботою комісії сприяння дотриманню законодавства про свободу совісті і релігійні організації в тій чи іншій районній адміністрації міста (області).

2. Підготуватись до участі у проведенні усного тематичного журналу “Свобода совісті громадян в Україні” або тематичної студентської наукової конференції “Свобода совісті в сучасному суспільстві”.

Підсумкова форма контролю за самостійною роботою студентів по змістовому модулю 1 та 2

Проведення усного колоквіуму на тему: “Типи та історичні форми релігії, їх класифікація та загальна характеристика”.

Запитання до колоквіуму з теми “Типи та історичні форми релігії, їх класифікація та загальна характеристика”.

  1. Історичні форми та еволюційні типи релігії.

  2. Родоплемінні (первісні) релігійні вірування, їхні основні форми і ознаки.

  3. Релігійні системи Стародавнього світу.

  4. Географія сучасних релігій та їхня роль у житті народів світу.

  5. Національно-державні релігії, їх класифікація та характерні риси.

  6. Світові релігії: загальна характеристика.

  7. Буддизм: основи віровчення, культу та конфесійної організації.

  8. Іслам: особливості віровчення, культу та конфесійної організації.

Підсумкова форма контролю за самостійною роботою студентів по змістовому модулю 3 та 4

Проведення усного колоквіуму на тему: “Еволюція християнства, його головні напрями та їх поширення в Україні”.

Запитання до колоквіуму з теми “Еволюція християнства, його головні напрями та їх поширення в Україні”.

  1. Християнство в системі релігій світу.

  2. Первісне християнство та його особливості.

  3. Основи віровчення, культу та церковної організації сучасного християнства.

  4. Католицизм: особливості його віровчення, культу та церковної організації.

  5. Церковні унії та уніатські церкви світу.

  6. Православ’я: особливості його віровчення, культу та церковної організації.

  7. Особливості віровчення, культу та конфесійної організації раннього та пізнього протестантизму, неопротестантизму.

  8. Поширення головних напрямів християнства в Україні: історія і сучасність.

Тематика творчих завдань

Дорога до храму.

Зустріч з духовним.

Сакральне мистецтво.

Моральний зміст церковної літургії (православної, греко-католицької, католицької).

Світ Біблії.

Інші види поточного та підсумкового контролю за

самостійною роботою студентів:

а) проведення аудиторних письмових робіт до тем окремих семінарських занять або за підсумками змістових модулів;

б) проведення програмованого контролю (письмового тестування) як у процесі читання лекцій, проведення семінарських занять, так і під час консультацій, індивідуальних бесід, ділових ігор, колоквіумів або за підсумками змістових модулів;

в) проведення аудиторної контрольної роботи для заміру (“зрізу”) знань студентів по змістових модулях 1, 2, 3.

Тематика контрольних робіт до семінарського заняття з теми “Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми”.

  1. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про релігію.

  2. Релігієзнавство як світська наука про релігію, важлива галузь філософського знання.

  3. Предмет та структура релігієзнавства.

  4. Поняття релігії. Плюралізм поглядів на сутність релігії в сучасному релігієзнавстві.

  5. Богословське та світське (наукове, філософське) розуміння сутності, змісту, та джерел походження релігії.

  6. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

  7. Релігія як складне соціально-історичне явище.

Тематика контрольних робіт до колоквіуму з теми “Типи та історичні форми релігії, їх класифікація та загальна характеристика”

  1. Виникнення та еволюція первісної релігії.

  2. Родоплемінні культи та їхні особливості.

  3. Етнічно-національні та національно-державні релігії, їх класифікація та характерні риси.

  4. Сучасні національно-державні релігії, особливості їх віровчення, культу та церковної організації.

  5. Загальна характеристика світових релігій, їхні суттєві ознаки, історія виникнення та географія їхнього поширення.

  6. Буддизм як світова релігія: особливості віровчення, культу, основні ідейні напрями та різновиди.

  7. Іслам як світова релігія: особливості віровчення, культу, церковної організації, основні напрями.

  8. Релігійний модернізм: сучасні новітні релігійні культи та позаконфесійні віровчення.

Тематика контрольних робіт до семінарського заняття з теми: “Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури”

  1. Ідейні джерела Біблії.

  2. Історія написання Біблії.

  3. Структура і зміст Старого Заповіту.

  4. Структура і зміст Нового Заповіту.

  5. Біблія як історичне джерело.

  6. Біблія як літературно-художня пам’ятка.

  7. Місце Біблії в духовній культурі людства.

Тематика контрольних робіт до семінарського заняття з теми “Еволюція християнства та його головні напрями”

  1. Соціально-історичні передумови виникнення християнства.

  2. Ідейні джерела християнства: іудаїзм, східні культи, вульгаризована пізньоантична філософія, проповідницька місія Ісуса Христа та св.апостолів, Біблія.

  3. Християнська література, історичні джерела та історична наука про особу Ісуса Христа.

  4. Богословська традиція виникнення Христової Церкви.

  5. Початкова еволюція християнства: первісне, раннє та церковне християнство.

  6. Загальнохристиянські Вселенні собори і формування віровчення, культу та церковної організації християнства.

  7. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії християнства.

  8. Несторіанство та монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

  9. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  10. Православ”я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  11. Церковні унії та уніатські церкви світу.

  12. Протестантизм: особливості віровчення, культу та конфесійної організації.

Тематика контрольних робіт до семінарського заняття з теми “Християнство в Україні: історія і сучасність”

  1. Соціально-політичні та ідеологічні причини запровадження християнства в Київській Русі.

  2. Історичні передумови запровадження християнства в Київській Русі.

  3. Історія хрещення Київської Русі.

  4. Православ’я в Україні: історія і сучасність.

  5. Католицизм та уніатство в Україні: історія і сучасність.

  6. Основні течії протестантизму в Україні.

  7. Особливості релігійної ситуації на Львівщині.

Тематика контрольних робіт до семінарського заняття з теми “Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні”

  1. Історія виникнення понять “віротерпимість”, “свобода віросповідання” та “свобода совісті”. Їх реалізація у законодавстві зарубіжних країн.

  2. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті.

  3. Порушення принципів свободи совісті в умовах тоталітарного режиму у колишньому СРСР.

  4. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні.

Зразки карт програмованого контролю (тестових завдань)

Карта 5

  1. Який догмат характерний тільки для католицизму?

1) Воскресіння Ісуса Христа

2) Боговтілення

3) Вознесіння

4) Верховна влада і непогрішимість Папи Римського

5) Спокутування

  1. Перелічіть три напрями християнських конфесій, що відокремилися від православ’я і два – в протестантизмі.

1) Баптизм

2) Христовіри

3) Адвентизм

4) Духобори

5) Молокани

Карта 25

1. Які детермінанти релігії в суспільстві зумовлюють її існування як духовного феномену і які – як соціального явища?

1) Гносеологічні

2) Історичні

3) Соціальні

4) Психологічні

5) Моральні

2. Хто з перелічених церковних діячів став першим митрополитом УГКЦ?

1) Іпатій Потій

2) Петро Могила

3) Кирило Терлецький

4) Михайло Рогоза

5) Гедеон Балабан

Повний список тестових завдань з курсу “Релігієзнавство” додається окремо.

Питання

контрольної роботи для заміру знань студентів II курсу

філософського факультету (спеціалізація – "Культурологія") з курсу “Релігієзнавство”

  1. Поняття релігії. Богословське (церковне) та світське розуміння її суті, змісту, структури та джерел походження: богословські, філософські та наукові концепції релігії.

  2. Історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа: міфологічна та історична школи.

  3. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога, конфесійна (богословсько-теологічна) форма релігієзнавства.

  4. Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

  5. Релігієзнавство як світська наука про релігію.

  6. Початкова еволюція християнства у І–VІІІ ст. (первісне, раннє та церковне християнство).

  7. Об’єкт, предмет та структура релігієзнавства.

  8. Формування віровчення, культу та церковної організації християнства у I–VIIІ ст.

  9. Релігія як складне соціально-історичне явище. Соціальні та історичні детермінанти релігії.

  10. Загальнохристиянські Вселенські собори (ІV–VIII ст.).

  11. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості. Гносеологічні та психологічні "корені" релігії.

  12. Християнство в Римській імперії: від переслідувань і гонінь до державної релігії.

  13. Релігія як галузь духовної культури людства. Атрибути, феномени та модуси релігії.

  14. Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

  15. Структура та зміст релігії. Релігійні артефакти.

  16. Система християнської обрядовості: основні форми богослужіння, обряди (таїнства) та ритуали, культи поклоніння, церковна атрибутика.

  17. Релігійна свідомість та її рівні: релігійна психологія та релігійна ідеологія. Ідеаційна основа релігії та її конфесійний плюралізм.

  18. Свята у системі християнського культу.

  19. Основні типи та історичні форми релігії.

  20. Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

  21. Основні типи релігійних організацій.

  22. Несторіанство та Несторіанська церква.

  23. Соціальні функції релігії та релігійних організацій.

  24. Перший церковний розкол у християнстві V ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

  25. Виникнення релігії: початки релігійного осмислення світу. Первісна релігія (первісні форми релігії).

  26. Другий церковний розкол у християнстві XI ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

  27. Еволюція релігії первісного суспільства: ранні форми релігії, родоплемінні культи, племінні релігії.

  28. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

  29. Язичництво, його характерні риси, особливості прояву та основні різновиди.

  30. Ватикан: історія і сучасність.

  31. Ранні та пізні етнічні релігії: характерні риси та особливості, конфесійні вияви.

  32. Римські папи та інститут папства.

  33. Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ірану, Індії, Китаю).

  34. Секти та єресі у католицизмі (ХІ–ХІV).

  35. Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму).

  36. Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

  37. Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

  38. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

3. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ

ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Методичні матеріали

Комплексна програма курсу “Релігієзнавство” для студентів університету // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.64–75.

Методичні вказівки до проведення контролю за самостійною роботою студентів з релігієзнавством. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. – 16 с.

Навчальна програма і тези нормативного курсу “Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство”. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 67 с.

Навчальна програма культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 21 с.

Навчальна програма культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність” // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С. 461–475.

Навчальна програма нормативного курсу “Релігієзнавство”. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – 15 с.

Навчальна програма спецкурсу “Філософія релігії” // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.435–460.

Пітусь Л., Стеценко В. Виконання курсової роботи з культурологічно-релігієзнавчої проблематики: Навч.-метод. посібник для студентів університету. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 148 с.

Плани семінарських занять з культурологічного спецкурсу “Християнство в Україні: історія і сучасність”. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 18 с.

Плани семінарських занять з релігієзнавства для студентів університету. – Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 1999. – 18 с.

Підручники та навчальні посібники

Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Декор, 2004. – 528 с.

Головащенко С.І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 496 с.

Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

Історія релігії в Україні: Навч.посібник / За ред.А.М.Колодного, П.Л.Яроцького та ін. – К.: Знання, КОО, 1999. – 735 с.

Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навч. посібник: У 3-х кн. – К., 1994.

Історія і теорія релігії та вільнодумства: Навч. посіб. / За ред. М.М.Заковича. – К., 1996.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наук. думка, 1999. – 252 с.

Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 396 с.

Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.

Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: АртЕк, 1999. – 504 с.

Петрушенко В.Л., Петрушенко О.П., Скалецький М.П. Релігієзнавство: Навч. посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 420 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. С.А.Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.

Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2007. – 408 с.

Релігієзнавство / За ред. М.Ф.Рибачука. – К.: Освіта, 1997. – 239 с.

Релігія в сучасному світі: Матеріяли до курсу релігієзнавства / За ред. Г.Зімоня; з пол. перекл. Г.Теодорович. – Львів: Свічадо, 2007. – 504 с.

Стеценко В.І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство: Навч.-метод. посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 199 с.

Стеценко В.І. Християнство в історії української культури // Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За заг. ред. А.В.Яртися та ін. – Львів: Світ, 1994. – С.410–429.

Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2003. – 356 с.

Юрій Н.Ф. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2006. – 408 с.

Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 308 с.

Яртись А.В., Васьків А.Ю. Релігієзнавство: Підручник. – Львів: Світ, 2010.

Пітусь Л., Стеценко В. Культурологічно-релігієзнавчий практикум: Навч.-метод. посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 556 с. http: // Lnu.edu.ua/faculty/Phil/praktukum.pdf

Хрестоматії. Збірки документів і матеріалів

Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватикану та унії (Х – поч. ХVІІ ст.): Збірник документів і матеріалів. – К., 1989.

Державно-церковні відносини на Україні. Матеріали до курсу лекцій. – Ужгород, 1997.

Джерела канонічного права Православної Церкви. – Харків, 1997. – 112 с.

Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія / Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М.Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К.: Тандем, 1999. – 408 с.

Історія української філософії: Хрестоматія / Упоряд. М.В.Кашуба. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 356 с.

Классики мирового религиоведения. Антология / Пер. с англ., нем., фр. Сост. и общ. ред. А.Н.Красникова. – М.: Канон+, 1996. – Т.1. – 496 с.

Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1980.

Религия и общество: Хрестоматия. – М., 1996.

Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: Навч. посібник для студентів університету: У 2-х ч. / Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів В.І.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – Ч.1. – 308 с. – Електронний ресурс. Режим доступу: http: //www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/PUBLIKACII-CULT/
STECENKO/chytanka_stecenko1.doc

Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: Навч. посібник для студентів університету: У 2-х ч. / Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів В.І.Стеценко. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – Ч.2. – 274 с. – Електронний ресурс. Режим доступу: http: //www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/PUBLIKACII-CULT/
STECENKO/chytanka_stecenko2.doc

Енциклопедії. Словники. Довідники

Антична міфологія: Пер. з франц. / Е. Лаперт, К. Естен. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 260 с.

Атлас Библейской истории. – М.: Рос. Библ. Общество, 1995. – 64 с.

Библейская энциклопедия. – М., 1991.

Біблійний атлас: Наочний посібник для цікавих до Біблії / Пер. укр. мовою та упоряд.: З.О.Терешкова, С.С.Хорошко. – К.: Сетекс-ЛТД, 1994.

Буддизм: Словарь. – М., 1992.

Геллей Генрі Г. Біблійний довідник Геллея. – Торонто: Всесвітня христ. місія, 1985. – 856 с.

Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів: Основа, 1994. – 153 с.

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей / Пер. з фр.; під. кер. Б.Кассен. – К.: Дух і літера, 2009. – Т.1. – 576 с.

Ислам. Краткий справочник. – М., 1986.

Ислам: Энциклопедический словарь. – М.: Наука, 1991. – 315 с.

История религий мира. Энциклопедия: В 2 т. – М., 1996.

Історія християнської Церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / Відп. ред. О.С.Онищенко. – К.: Наук. думка, 1991. – 104 с.

Католицизм : Словарь. – М., 1991.

Конфесійна карта Львівщини. Інформаційно-статистичний довідник /Упоряд. С.Т.Боруцький та ін. – Львів: Вид. АТ “Хартія”, 1997. – 98 с.

Костів К. Словник-довідник Біблійних осіб, племен і народів. – Торонто, 1982.

Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.А. Тишков. – М.: БРЭ, 1999. – 928 с.

Православие: Словарь. – М., 1988.

Протестантизм: Словарь. – М., 1990.

Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

Религии мира. Энциклопедия: В 6 т. – М., 1996.

Релігії світу: Пер. з франц. / П.Балта, Ж.Боттеро, К.Шадефо та ін. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 260 с.

Стеценко В.І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 208 с.

Христианство: Словарь / Под общ. ред. А.М.Митрохина и др. – М.: Республика, 1994. – 559 с.

Христианство: Энциклопедический словарь: В 3-х т. – М., 1993–1995.

Шевченко В.М. Словник-довідник з релігії. – К., 2004.

С п и с Ок

основної рекомендованої літератури (підручників,

навчальних посібників, довідкових видань, антологій,

хрестоматій, монографій) до планів семінарських занять

з нормативного курсу “релігієзнавство”

  1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. А. М. Колодного. – К., 2000.

  2. Аксенова М., Храмов Г. Религии мира. – М., 1996.

  3. Аляєв Г. Є., Горбань О. В., Мєшков В. М. Лекції з релігієзнавства. – К., 1996.

  4. Антична міфологія: Пер. з франц. / Е. Лаперт, К. Естен; Худож. П. Бон­там, К. Брутен, П.-М. Вала та ін. – К., 2005.

  5. Апокрифы ранних христиан: исследование, тексты, комментарии. – М., 1989.

  6. Арєстов В. М., Шудрик І. О. Нетрадиційні релігії: Суть і спрямування. – К., 1990.

  7. Арсеньев В. Р. Звери. Люди. Боги. – М., 1991.

  8. Атлас библейской истории. – М., 1995.

  9. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

  10. Базілевич А. Введення у твори Митрополита А. Шептицького. – Львів, 1993.

  11. Барт Р. Мифология. – М., 1996.

  12. Беленький М. С. О мифологии и философии Библии. – М., 1977.

  13. Біблія (різних видань)

  14. Библейская энциклопедия. – М., 1991.

  15. Біблійний атлас. – К., 1994.

  16. Бидерман Г. Энциклопедия символов. – М., 1996.

  17. Бондаренко В., Єленський В., Журавський В. Релігійне життя в Україні: стан, проблеми, шляхи оптимізації. – К., 1996.

  18. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

  19. Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Жуковской Н. Л. и др. – М., 1992.

  20. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

  21. Бхагавадгіта (Божественна пісня). – Париж; Львів; Цвікау, 1999.

  22. Вайнтруб І. В. Священні лики цивілізацій. – К., 2001.

  23. Васильев Л. С. История религий Востока: Учеб. пособие. – М., 1988.

  24. Васьків А. Ю. Історія Української греко-католицької церкви: Текст лекції. – Львів, 1999.

  25. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.

  26. Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий // Религиоведение: Хрестоматия. – М., 2000.

  27. Велесова книга: ритм. пер. укр. мовою, дослідження та рецензії Б. Яцен­ка; рос. мовою – В.Яценка. – К., 2004.

  28. Вупанішади. – Львів, 1999.

  29. Гегель. Философия религии: В 2 т. – М., 1977.

  30. Геллей Г. Генрі. Біблійний довідник Геллея. – Торонто, 1985.

  31. Гнатюк В. Нарис української міфології. – Львів, 2000.

  32. Головащенко С. І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посіб. – К., 2001.

  33. Головащенко С. І. Історія християнства: Курс лекцій. – К., 1999.

  34. Горський В. С. Святі Київської Русі. – К., 1993.

  35. Гольбах П. Кишенькове богослов’я. – К., 1980.

  36. Григорьева Г. П. Дао и Логос. – М., 1992.

  37. Грушевський М. З. З історії релігійної думки на Україні. – К., 1992.

  38. Гудима А. М. Релігієзнавство: Навч. посібник. – Тернопіль, 2000.

  39. Дао-Дэ цзин, Ле-цзы, Гуань-цзы: Даосские каноны. – М., 2002.

  40. Дарманський П. Ф. Земні джерела “Святого Письма”. – К., 1985.

  41. Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів, 1994.

  42. Джемс В. Многообразие религиозного опыта. – СПб., 1992, 1993.

  43. Джерела канонічного права Православної Церкви. – Харків, 1997.

  44. Ермеев Д. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М., 1990.

  45. Ерышев А. А. Религиоведение: Учеб. пособ. – К., 1999.

  46. Жукалюк М., Степовик Д. Краткая история переводов Библии на украинский язык. – К., 2003.

  47. Закович М. М. Релігієзнавство. – К., 2000.

  48. Іванишин В. Українська церква і процес національного відродження . – Дрогобич, 1990.

  49. Ісаєвич Я. Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

  50. Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.

  51. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1995.

  52. История религии. – М., 1991.

  53. История религий мира. Энциклопедия в 2-х т. – М., 1996.

  54. Історія релігії в Україні: Навч. посіб. / За ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. – К., 1999.

  55. Історія релігії в Україні: В 10 т. / Ред. кол. А.Колодний та ін. – К., 1996-1998.

  56. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія / Автор та упор. В. І. Лубський, В. М. Козленко, Т. Г. Горбаченко. – К., 1999.

  57. Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис). – К., 1991.

  58. Калінін Ю. А., Лубський В. І., Гудима А. М. Історія і теорія релігії та атеїзму: Курс лекцій: У 2-х ч. – К., 1991.

  59. Калінін Ю. А.,Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1994-1999.

  60. Католицизм: Словарь. – М., 1991.

  61. Кашуба М., Мірчук І. Гавриїл Костельник: філософські погляди. – Дрогобич, 2002.

  62. Кимелев Ю. А. Философия религии: Систематический очерк. – М., 1998.

  63. Кин Майкл. Религии мира. – Харьков, 2005.

  64. Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство. – К., 2004.

  65. Классики мирового религиоведения. Антология / Сост. и общ. ред. А. Н. Красникова. – М., 1996.

  66. Ковальский Я. В. Папы и папство / Пер. с пол. – М., 1991.

  67. Козик П. З. Раннее христианство: вымыслы и действительность. – К., 1987.

  68. Колодний А. М. Релігія в духовному житті українського народу. – К., 1994.

  69. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К., 1997.

  70. Конфесійна карта Львівщини: інформаційно-статистичний довідник / Упор. довідника Боруцький С. Т. та ін. – Львів, 1997.

  71. Коран. – К., 2002.

  72. Косідовський З. Біблійні оповіді. – К., 1985.

  73. Косідовський З. Оповіді євангелістів. – К., 1985.

  74. Костів К. Словник-довідник Біблійних осіб, племен і народів. – Торонто, 1982.

  75. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. –К., 1994.

  76. Крывелев И. А. Библия: историко-критический анализ. – М., 1982.

  77. Крывелев И. А. История религий: В 2-х т. – М., 1988.

  78. Кудрявцев В. В. Лекции по истории религии. – Минск, 1997.

  79. Леві-Брюль Л. Первісне мислення. – К., 2000.

  80. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. – М., 1996.

  81. Левицький Ю. Коротка історія Київської (Української) церкви. – Львів, 1993.

  82. Липинський В. Релігія і церква в історії України. – К., 1993.

  83. Лосев А. Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1957.

  84. Лубський В. І., Козленко В. М., Горбаченко Т. П. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К., 1999.

  85. Лубський В. І. Релігієзнавство. – К., 1997.

  86. Лубський В .І., Лубська М.В. Історія релігій. – К., 2003, 2004.

  87. Лубський В. І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2002, 2003, 2004, 2005.

  88. Любащенко В. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – Львів, 1995.

  89. Майоров Г. Г. Этика христианства. – М., 1987.

  90. Малерб М. Религии человечества. – М.; СПб, 1997.

  91. Мень А. Дионис, Логос, Судьба. – М., 2002.

  92. Мень А. Истоки религии. – М., 2001.

  93. Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991-1994.

  94. Мень А. Магизм и единобожие. – М., 2001.

  95. Мень А. Мир Библии. – М., 1992.

  96. Мень А. У врат молчания. – М., 2002.

  97. Миркина З., Померанц Г. Великие религии мира. – М., 1995.

  98. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.

  99. Митрополит Іларіон. Українська Церква. Ідеологія української національної культури. – К., 1992.

  100. Мифологический словарь. – М., 1985.

  101. Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1991.

  102. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2-х т. / Гл. ред. С.А.Токарев. – М., 1992.

  103. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2-х т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – М., 1998.

  104. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

  105. Мумонкан. Застава без ворот. 48 классических коанов дзен. – СПб., 2000.

  106. Мюллер М. Введение в науку о религии // Классики мирового религиоведения. – М., 1996.

  107. Нагаєвський І. Християнська наука. – Рим, 1991.

  108. Немировский А. П. Мифы древней Эллады. – М., 1992.

  109. Немировский А. П. Мифы и легенды Древнего Востока. – М., 1994.

  110. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К., 1992.

  111. Никитенко І., Новосад М., Оксіюк Й. Православ’я на Україні. – К., 1985.

  112. Ницше Ф., Фромм Э., Камю А., Сартр Ж.-П. Сумерки богов. – М., 1990.

  113. Нічик В. М. Петро Могила в духовній культурі України. – К., 1997.

  114. Новий Завіт з коментарем. – Львів, 1994.

  115. Обряды и верования древнего населения Украины. Сб. науч. тр. / Отв. ред. В.М.Зубарь. – К., 1990.

  116. Огієнко І. І. Українська церква: У 2-х т. – К., 1993.

  117. Основы религиоведения: Учебник / Под ред. И. Н. Яблокова. – М., 1994.

  118. Павлов С. В. Географія релігій. – К., 1998.

  119. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О. О. Географія релігій: Навч. посіб. – К., 1999.

  120. Панас К. Історія Української Церкви. – Львів, 1992.

  121. Пашук А. Українська церква і незалежність України: Монографія. – Львів, 2003.

  122. Переломов Л. С. Слово Конфуция. – М., 1992.

  123. Плачинда С. Словник давньо-української міфології. – К., 1993.

  124. Порозовская Б. Д. Ян Гус. Мартин Лютер. Жан Кальвин. Торквемада. Лойола. Биографические очерки. – М., 1993.

  125. Порублев Н. В. Культы и мировые религии. – М., 1994.

  126. Православие: Словарь. – М., 1988.

  127. Привалов К. Секты: досье страха. – М., 1987.

  128. Про свободу совісті, релігії і переконань. – К., 1996.

  129. Протестантизм: Словарь. – М., 1990.

  130. Радугин А. А. Введение в религиоведение. – М., 1996.

  131. Радугин А. А. Введение в религиоведение: теория, история и современность. – М., 1999.

  132. Ревуненкова Н. Ф. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. – М., 1988.

  133. Релігієзнавство / Н. Г. Баканурський та ін. – К., 2004.

  134. Релігієзнавство: Навч. посіб. / За ред. С. А. Бублика. – К., 1998-2000.

  135. Релігієзнавство / За ред. Н. Я. Горбача. – Львів, 2004, 2005.

  136. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В. І. Лубського, В. І. Теремка. – К., 2000-2005.

  137. Релігієзнавство / За ред. В. Л. Петрушенка, О. П. Петрушенко. – Львів, 2005.

  138. Релігієзнавство / За ред. М. Ф. Рибачука. – К., 1997.

  139. Релігієзнавство / За ред. А. М. Черній. – К., 2003.

  140. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія / За ред. А. Колодного і Б. Лобовика. – К., 1996.

  141. Релігієзнавчий словник / За ред. А. Колодного і Б. Лобовика. – К., 1996.

  142. Религии мира. Справочное издание “Белфакса”. – М., 1996.

  143. Религии мира. Энциклопедия: В 6 т. – М., 1996.

  144. Релігії світу: Пер. с франц. / П. Балта, Ж. Боттеро, К. Шадефо та ін.; Худож. Е. Богаєр, П. Бонтам, Ф. Клеман. – К., 2005.

  145. Релігійна свобода: історичне підґрунтя, правові основи і реалії сьогодення. – К., 1998.

  146. Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії. – К., 1999.

  147. Религиоведение: Хрестоматия. – М., 2000.

  148. Религия, история и современность: Учеб. для вузов. – М., 1998.

  149. Ренан Э. Жизнь Иисуса. Апостолы / Пер. с франц. – Минск, 1991.

  150. Рибачук М. Ф. Релігієзнавство. – К., 1998.

  151. Розанов В .В. Религия. Философия. Культура. – М., 1992.

  152. Рок П. В. Мифы Древнего Египта. – СПб., 1993.

  153. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. – М., 1988.

  154. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. – М., 1994.

  155. Свенцицкая И. С. Раннее християнство: страницы истории. – М., 1988.

  156. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.

  157. Свобода совести, вероисповедания и религиозных организаций. – К., 1996.

  158. Семака Є. Біблійна історія Старого Завіту. Білоусенко О. Земне життя Господа Ісуса Христа. – К., 1992.

  159. Семеній О., Томахів В., Чернецька Л., Юрчак Н. Релігієзнавство: Курс лекцій. – Тернопіль, 1999.

  160. Силенко Л. Святе вчення. Силенкова віра в Дажбога (“Мага Віра”). – К., 1995.

  161. Сінькевич О.Б., Яртись А.В. Біблія як пам’ятка світової культури: Методичні рекомендації. – Львів, 1993.

  162. Словник античної міфології. – К., 1985, 1989.

  163. Соколова З.П. Животные в религиях. – СПб., 1998.

  164. Стахів М. Христова церква в Україні 988-1596. – Львів, 1993, 1995.

  165. Степовик Д. А. Релігії світу. – К., 1993.

  166. Степовик Д.А. Релігії, культи і секти світу. – К., 1997.

  167. Стеценко В. І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка: Навч. посіб. – Львів, 2006.

  168. Стеценко В. І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство. Навч.-метод. посіб. – Львів, 2005.

  169. Стеценко В. І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство. Навч. програма і тези нормативного курсу. – Львів, 2005.

  170. Стеценко В. І. Християнство в історії української культури // Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994.

  171. Сто найвідоміших образів української міфології / За ред. О.Таланчук. – К., 2002.

  172. Сулима В. Біблія і українська література. – К., 1998.

  173. Таксіль Лео. Забавна Біблія. – К., 1977.

  174. Тейлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

  175. Тереля Й. Чорне і біле. – Торонто, 1993.

  176. Токарев С. А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  177. Токарев С. А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  178. Торчинок Е. Даосизм: Опыт историко-религиеведческого писания. – СПб., 1993.

  179. Угринович Д. М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

  180. Угринович Д. М. Психология религии. – М., 1986.

  181. Українська культура: історія і сучасність: Навч. посіб. / За ред. Черепанової С. О. – Львів, 1994.

  182. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор. А. П. Поно­марьов, Т.В.Косміна, О.О.Боряк. – К., 1991.

  183. Уотс Алан. Миф и ритуал в христианстве. – К., 2003.

  184. Федорів Ю. Історія церкви на Україні. – Люблін, 1991.

  185. Феодорит, еп. кирский. Церковная история / Пер. с греч. – М., 1993.

  186. Филипович Л. Етнологія релігії. – К., 2000.

  187. Фрезер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии. – М., 1980, 1986, 1996.

  188. Фрейд З. Психоанализ. Религия. культура. – М., 1992.

  189. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

  190. Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. – СПб., 1997.

  191. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

  192. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

  193. Ходькова Л. П. Релігієзнавство: Підручник. – Львів, 2001,2003.

  194. Христианство. Словарь / Под общ. ред. А.М.Митрохина и др. – М., 1994.

  195. Христианство. Энциклопедический словарь: В 3 т. – М., 1993-1995.

  196. Християнська етика: Методичний посібник. – Львів, 1998.

  197. Християнські церкви: особливості віровчення і культу. – Львів, 1989.

  198. Чорненький Я. Я. Релігієзнавство. – К., 2004.

  199. Чубатий Д. М. Українська Католицька Церква. – Рим, 1990; Львів, 1992.

  200. Шевченко В. М. Словник-довідник з релігії. – К., 2004.

  201. Шеллинг Ф. Введение в философию мифологии // Шеллинг Ф. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т. 2.

  202. Шептицький А. Твори (Аскетично-моральні). – Львів, 1996.

  203. Шептицький А. Твори (Морально-пасторальні). – Львів, 1994.

  204. Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.

  205. Элиаде М. Священное и людское. – М., 1987.

  206. Элиаде М. Словарь религий, обрядов и верований. – М., 1997.

  207. Юнг К. Г. Архетип и символ. – М., 1991.

  208. Юнг К. Г. Психология бессознательного. – М., 1994.

  209. Яблоков И. Н. Основы религиоведения. – М., 1998.

  210. Яблоков И. Н. Религиоведение: Учеб. пособ. Учеб. словарь-минимум по религиоведению. – М., 1998.

  211. Яковлев Е. Г. Искусство и мировые религии. – М., 1977.

  212. Янг Дж. Христианство. – М., 1998.

  213. Яроцький П. Л. Релігієзнавство. – К., 2004.

    С п и с о к

    основної літератури (підручників, навчальних посібників,

    довідникових та монографічних видань загального характеру)

    для підготовки до написання рефератів, есе, контрольних

    та курсових робіт з курсу “Релігієзнавство”

  1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. А.М.Колодного. – К., 2000.

  2. Аксенова М., Храмов Г. Религии мира. – М., 1996.

  3. Арсеньев В.Р. Звери. Люди. Боги. – М., 1991.

  4. Аляєв Г.Є, Горбань О.В., Мєшков В.М. Лекції з релігієзнавства. – К., 1996.

  5. Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

  6. Барт Р. Мифология. – М., 1996.

  7. Біблія (різних видань).

  8. Бидерман Г. Энциклопедия символов. – М., 1996.

  9. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

  10. Бхагавадгіта (Божественна пісня). – Париж; Львів; Цвікау, 1999.

  11. Вайнтруб І.В. Священні лики цивілізацій. – К., 2001.

  12. Васильев Л.С. История религий Востока: Учеб.пособие. – М., 1988.

  13. Вупанішади. – Львів, 1999.

  14. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.

  15. Гегель. Философия религии: В двух томах. – М., 1977.

  16. Гудима А.М. Релігієзнавство: Навч.посібник. – Тернопіль, 2000.

  17. Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів, 1994.

  18. Джемс В. Многообразие религиозного опыта. – СПб., 1992, 1993.

  19. Дао-Дэ цзин, Ле-цзы, Гуань-цзы: Даосские каноны. – М., 2002.

  20. Дулуман Є.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – К., 1974.

  21. Ерышев А.А. Религиоведение: Учеб.пособие. – К., 1999.

  22. Захара І.С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.

  23. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1995.

  24. История религии. – М., 1991.

  25. Історія релігії в Україні: В 10 т. /Ред. кол. А.Колодний та ін. – К., 1996-1998.

  26. Історія релігії в Україні: Навч.посібник /За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999.

  27. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія /Авт. та упор. В.І.Лубський, В.М.Козленко, Т.Г.Горбаченко. – К., 1999.

  28. Калінін Ю.А., Лубський В.І., Гудима А.М. Історія і теорія релігії та атеїзму. Курс лекцій: У 2-х ч. – К., 1991.

  29. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1994-1999.

  30. Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк. – М., 1998.

  31. Классики мирового религиоведения. Антология /Сост. и общ.ред. А.Н.Красникова. – М., 1996.

  32. Колодний А.М. Релігія в духовному житті українського народу. – К., 1994.

  33. Колодний А.М., Филипович Л.О. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. – Львів, 1996.

  34. Конфесійна карта Львівщини: інформаційно-статистичний довідник / Упор. довідника Боруцький С.Т., Петрів І.М., Помога Я.І. – Львів, 1997.

  35. Коран. – К., 2002; М., 1985.

  36. Крывелев И.А. История религий: В 2-х т. – М., 1988.

  37. Кудрявцев В.В. Лекции по истории религии. – Минск, 1997.

  38. Леві-Брюль Л. Первісне мислення. – К., 2000.

  39. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. – М., 1996.

  40. Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1983, 1985.

  41. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

  42. Лекции по религиоведению: Учеб.пособие для вузов /Под ред. И.Н.Яблокова. – М., 1998.

  43. Липинський В. Релігія і церква в історії України. – К., 1993.

  44. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.

  45. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій. – К., 1999.

  46. Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997.

  47. Малерб Мишель. Религии человечества: миф, религия, культура. - М.; СПб, 1997.

  48. Мень А. История религии: В 7 т. – М., 1991-1994.

  49. Мифологический словарь. – М., 1985.

  50. Мифы народов мира: Энциклопедия в 2-х т. /Гл.ред. С.А.Токарев. – М., 1992.

  51. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. /Под ред.С.А.Токарева. – М., 1998.

  52. Мюллер М. Введение в науку о религии //Классики мирового религиоведения. – М., 1996.

  53. Основы религиоведения: Учебник /Под ред. И.Н.Яблокова. – М., 1994.

  54. Павлов С.В. Географія релігій: Навч.посіб. – К., 1998.

  55. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч.посіб. – К., 1999.

  56. Пашук А. Українська церква і незалежність України. – Львів, 2003.

  57. Плачинда С. Словник давньо-української міфології. – К., 1993.

  58. Порублев Н.В. Культы и мировые религии. – М., 1994.

  59. Про свободу совісті, релігії і переконань. – К., 1996.

  60. Пятигорский А.М. Мифологические размышления. Лекции по феноменологии мифа. – М., 1996.

  61. Радугин А.А. Введение в религиоведение. – М., 1996.

  62. Радугин А.А. Ввелдение в религиоведение: теория, история и современность. – М., 1999.

  63. Релігієзнавство: Підручник /За ред. С.А.Бублика. – К., 1998-2000.

  64. Релігієзнавство: Підручник /За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000.

  65. Релігієзнавство /За ред. М.Ф.Рибачука. – К., 1997.

  66. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія /За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  67. Релігієзнавчий словник /За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  68. Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії. – К., 1999.

  69. Религиоведение: Хрестоматия. – М., 2000.

  70. Религия, история и современность: Учеб. для вузов. – М., 1998.

  71. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство. – К., 1998.

  72. Розанов В.В. Религия и культура. – М., 1990.

  73. Розанов В.В. Религия. Философия. Культура. – М., 1992.

  74. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.

  75. Свобода совести, вероисповедания и религиозных организаций. – К., 1996.

  76. Семеній О., Томахів В., Чернецька Л., Юрчак Н. Релігієзнавство: Курс лекцій. – Тернопіль, 1999.

  77. Словник іншомовних слів /За ред. О.С.Мельничука. – К., 1985.

  78. Степовик Д.А. Релігії світу. – К., 1993.

  79. Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К., 1997.

  80. Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

  81. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987, 1991.

  82. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

  83. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

  84. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

  85. Угринович Д.М. Искусство и религия. – М., 1982.

  86. Угринович Д.М. Психология религии. – М., 1986.

  87. Українська культура: історія і сучасність: Навч.посібник /За ред. Черепанової С.О. – Львів, 1994.

  88. Українці: народні вірування, повір”я, демонологія. – К., 199І.

  89. Уотс Алан. Миф и ритуал в христианстве. – К., 2003.

  90. Философия. Религия. Культура. – М., 1992.

  91. Франк Л.В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

  92. Фрезер Дж. Золотая ветвь: исследование магии и религии. – М., 1980, 1986.

  93. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

  94. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.

  95. Фрейд З. Тотем и табу. Психология первобытной культуры и религии. – СПб., 1997.

  96. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

  97. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

  98. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. – Львів, 200І, 2003.

  99. Хюбнер К. Истина мифа. – М., 1996.

  100. Шеллинг Ф. Введение в философию мифологии //Шеллинг Ф. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.2.

  101. Элиаде М. Аспекты мифа. – М., 1995.

  102. Элиаде М. Священное и людское. – М., 1987.

  103. Элиаде М. Словарь религий, обрядов и верований. – М., 1997.

  104. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

  105. Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М., 1994.

  106. Яблоков И.Н. Религиоведение: Учеб.пособие. Учеб.словарь-минимум по религиоведению. – М., 1998.

  107. Яблоков И.Н. Основы религиоведения. – М., 1998.

  108. Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М., 1985.

  109. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

4. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

Студенти, які впродовж семестру брали активну участь у навчальному процесі та за передбачені планом види роботи одержали 25–50 балів, допускаються до заліку, іспиту.

Студенти, які набрали меншу кількість балів, до заліку, іспиту не допускаються й у встановлений ректоратом університету термін складають залік, іспит за талоном.

Залік з курсу “Релігієзнавство” проводиться у форму зарахування набраних впродовж семестру балів (у випадку суми набраних балів меншої за 51 – у формі усної відповіді на контрольні запитання з даного курсу або у формі розв’язання тестового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань).

Іспит з курсу “Релігієзнавство” проводиться у формі усної (письмової) відповіді на екзаменаційний білет або у формі розв’язання тестового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань.

5. засоби діагностики успішності навчання

Система оцінювання знань студентів з курсу “Релігієзнавство” складається з біжучої та підсумкової форм контролю.

Біжучий контроль застосовується до таких форм роботи студентів:

1. Участь у семінарських заняттях

Виступ на семінарському занятті оцінюється викладачем на основі таких критеріїв:

  • відповідність винесеному на обговорення питанню;

  • чіткий та логічний виклад матеріалу, який демонструє знання основної та додаткової літератури;

  • наявність власної позиції в розумінні обговорюваної проблеми та вміння її обґрунтувати.

Виступ оцінюється за 5-бальною шкалою.

Рецензування виступу. Критерієм оцінки цієї форми роботи є вміння критично оцінювати виступ та коректно й аргументовано висловлювати власні погляди. Цей вид роботи оцінюється в 3 бали.

Доповнення до виступу. У 2 бали оцінюється доповнення до виступу, яке демонструє знання студентом винесеної на обговорення проблеми, його здатність побачити неповноту виступу або суперечливість у ньому, відкрити нові аспекти теми. Коротке доповнення оцінюється в 1 бал.

Загальна кількість балів за участь у семінарських заняттях повинна бути не меншою за 25.

При виведенні загальної кількості балів за участь у семінарських заняттях враховується також їх відвідування: присутність на кожному занятті оцінюється в 1 бал.

2. Підготовка рефератів (есеїв)

До плану кожного семінарського заняття додаються рекомендовані теми рефератів та есеїв, які студенти обирають за власним бажанням. Реферат, який подається у друкованому вигляді на листах формату А4 обсягом 10–15 сторінок, повинен відповідати таким вимогам:

  • мати чіткий план викладу;

  • сформульовані автором положення повинні належним чином аргументуватись та завершуватись висновками;

  • автор реферату повинен продемонструвати вміння пов’язати теоретичні проблеми з реальністю суспільного (культурного, релігійного) життя;

  • в рефераті повинен наводитися список використаних джерел та літератури.

Есей пишеться студентом у довільній формі. Головною вимогою до нього є самостійний, творчий виклад обраної теми.

Реферат (есей) оцінюється за 5-бальною шкалою. Реферати (есеї), які є передруком текстів з Інтернету або підручників чи наукових видань, не зараховуються.

3. Контрольна робота

Аудиторна контрольна робота проводиться з метою перевірки засвоєння знань за модулями курсу на 9-му та 18-му тижні 2-го та 3-го семестру. Контрольна робота включає 4 варіанти, кожний з яких вимагає відповіді на 2 питання.

Відповіді на питання повинні бути стислими, конкретними і разом з тим ґрунтовними. Робота оцінюється за 10-бальною шкалою.

5 балів виставляється за роботу, в якій дано правильну відповідь на одне з поставлених питань.

8 балів одержують роботи, які містять відповідь на обидва питання, проте ця відповідь ґрунтується лише на матеріалах підручника та конспекті лекцій.

10 балами оцінюються роботи, які демонструють глибоке знання та розуміння порушеного питання, вміння проілюструвати теоретичні положення прикладами з релігієзнавчих праць, художніх творів, власними спостереженнями за релігійним життям.

Не оцінюються роботи, які списані з підручників або конспектів, роботи, які містять неправильну відповідь або відповідь та інші (не поставлені у ній) запитання.

Тематика контрольних робіт:

Контроль робота 1

Варіант 1

1. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про релігію.

2. Релігієзнавство як світська наука про релігію, важлива галузь філософського знання.

Варіант 2

1. Предмет та структура релігієзнавства.

2. Поняття релігії. Плюралізм поглядів на сутність релігії в сучасному релігієзнавстві.

Варіант 3

1. Богословське та світське (наукове, філософське) розуміння сутності, змісту та джерел походження релігії. .

2. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

Варіант 4

1. Релігія як складне соціально-історичне явище.

2. Типи та історичні форми релігії.

Контрольна робота 2

Варіант 1

1. Виникнення та еволюція первісної релігії.

2. Родоплемінні культи та їхні особливості.

Варіант 2

1. Етнічно-національні та національно-державні релігії, їх класифікація та характерні риси.

2. Сучасні національно-державні релігії, особливості їх віровчення, культу та церковної організації.

Варіант 3

1. Загальна характеристика світових релігій, їхні суттєві ознаки, історія виникнення та географія їхнього поширення.

2. Буддизм як світова релігія: особливості віровчення, культу, основні ідейні напрями та різновиди.

Варіант 4

1. Іслам як світова релігія: особливості віровчення, культу, церковної організації, основні напрями.

2. Релігійний модернізм: сучасні новітні релігійні культи та позаконфесійні віровчення.

Контрольна робота 3

Варіант 1

1. Історія написання Біблії.

2. Структура і зміст Старого Заповіту.

Варіант 2

1. Структура і зміст Нового Заповіту.

2. Біблія як історичне джерело.

Варіант 3

1. Початкова еволюція християнства: первісне, раннє та церковне християнство.

2. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної орагнізації.

Варіант 4

1. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

2. Протестантизм: особливості віровчення, культу та конфесійної організації.

Контрольна робота 4

Варіант1

1. Слов’янська місія Кирила та Мефодія. Аскольдове хрещення полян.

2. Володимирове хрещення Русі.

Варіант 2

1. Церковна організація Київської Русі у Х–ХІІ ст.

2. Берестейська церковна унія 1596 р.

Варіант 3

1. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–XV ст.

2.Ужгородська церковна унія 1646 р.

Варіант 4

1. Українське православ’я Козацької доби.

2. Андрей Шептицький та історія УГКЦ в першій половині ХХ ст.

6. Підсумкова форма контрою

Підсумковою формою контролю з курсу “Релігієзнавство” у другому семестрі є залік у формі зарахування набраних впродовж семестру балів або усної відповіді на контрольні запитання чи письмового тестування. Підсумковою формою контролю у третьому семестрі є іспит. Іспит проводиться у формі усної (письмової) відповіді на екзаменаційний білет або у формі тестового завдання, що містить 25 питань, кожне з яких оцінюється в 2 бали. Максимальна кількість балів за тестове завдання – 50. Екзаменаційні білети та тестові завдання складаються на основі контрольних питань до курсу.

Контрольні питання до курсу

    1. Поняття релігії. Богословське (церковне) та світське розуміння її суті, змісту, структури та джерел походження: богословські, філософські та наукові концепції релігії.

    2. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про Бога, конфесійна (богословсько-теологічна) форма релігієзнавства.

    3. Релігієзнавство як світська наука про релігію.

    4. Об’єкт, предмет та структура релігієзнавства.

    5.Релігія як складне соціально-історичне явище. Соціальні та історичні детермінанти релігії.

    6.Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості. Гносеологічні та психологічні “корені” релігії.

    7.Релігія як галузь духовної культури людства. Атрибути, феномени та модуси релігії.

    8.Структура та зміст релігії. Релігійні артефакти.

    9. Релігійна свідомість та її рівні: релігійна психологія та релігійна ідеологія. Ідеаційна основа релігії та її конфесійний плюралізм.

    10.Основні типи та історичні форми релігії.

    11.Основні типи релігійних організацій (інституцій).

    12.Соціальні функції релігії та релігійних організацій (інституцій).

    13.Виникнення релігії: початки релігійного осмислення світу. Первісна релігія (первісні форми релігії).

    14.Еволюція релігії первісного суспільства: ранні форми релігії, родоплемінні культи, племінні релігії.

    15.Язичництво, його характерні риси, особливості прояву та основні різновиди.

    16.Ранні та пізні етнічні релігії: характерні риси та особливості, конфесійні вияви.

    17.Міфологія та релігія Стародавнього Сходу (Шумеру, Вавилону, Єгипту, Фінікії, Палестини, Ассірії, Урарту, Ірану, Індії, Китаю).

    18.Міфологія та релігія античного світу (Стародавньої Греції, Стародавнього Риму).

    19.Сучасні національно-державні релігії: іудаїзм, зороастризм, мандеїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм.

    20.Світові релігії. Буддизм, християнство та іслам: історія виникнення, географічне поширення.

    21.Буддизм: особливості віровчення та культу, ідейні напрямки та основні різновидності.

    22.Іслам: особливості віровчення, культу та церковної організації.

    23.Релігійний модернізм. Сучасні нетрадиційні релігійні культи. НРТ.

    24. Соціально-історичні передумови виникнення християнства.

    25.Ідейні джерела християнства: іудаїзм, східні культи, вульгаризована пізньоантична філософія.

    26.Біблія як видатна пам’ятка світової культури, основа хрис­тиянського віровчення, Святе Письмо християн: історія, структура, зміст.

    27.Виникнення християнства.

    28.Канонічна та апокрифічна християнська література про Ісуса Христа.

    29.Історичні джерела (іудейські, римські) про Ісуса Христа та християн.

    30.Історична наука та релігієзнавство про особу Ісуса Христа: міфологічна та історична школи.

    31.Богословська традиція про виникнення Христової Церкви.

    32.Початкова еволюція християнства у І-VІІІ ст. (первісне, раннє та церковне християнство).

    33.Формування віровчення, культу та церковної організації християнства у І-VІІІ ст.

    34.Загальнохристиянські Вселенські собори (ІV-VІІІ ст.).

    35.Християнство в Римській імперії: від переслідувань і гонінь до державної релігії.

    36.Християнський Символ віри: історія складання, основні догмати.

    37.Система християнської обрядовості: основні форми богослужіння, обряди (таїнства) та ритуали, культи поклоніння, церковна атрибутика.

    38.Свята у системі християнського культу.

    39.Секти, єресі та схизми (розколи) в історії первісного, раннього та церковного християнства.

    40.Несторіанство та Несторіанська церква.

    41.Перший церковний розкол у християнстві V ст.: монофізитство, нехалкідонські, древні східні церкви.

    42.Другий церковний розкол у християнстві ХІ ст. на католицизм і православ’я: причини та наслідки.

    43.Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

    44.Ватикан: історія і сучасність.

    45.Римські папи та інститут папства.

    46.Секти та єресі у католицизмі (ХІ-ХІV ст.).

    47.Чернечі ордени католицизму: історія і сучасність.

    48.Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

    49.Православні церкви світу: історія і сучасність.

    50.Історія і сучасне становище РПЦ.

    51.Старообрядництво (розкольники, старовіри): історія, особливості віровчення та обрядовості, основні напрями, толки та злагоди.

    52.Православне сектантство (старе і нове): історія і сучасність.

    53.Церковні унії та уніатські церкви світу.

    54.Єретичні вчення та рухи ХІV-ХV ст. у католицизмі як ідейні попередники Церковної Реформації та протестантизму.

    55.Церковна Реформація ХVІ ст., третій розкол у християнстві і виникнення протестантизму.

    56.Протестантизм: особливості віровчення, культу та церковної організації.

    57.Історичні форми протестантизму: ранній, пізній та неопротестантизм.

    58.Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

    59.Народно-християнські свята і обряди українців як прояв “двовір’я”: поєднання язичницьких звичаїв з християнською традицією.

    60.Історія поширення християнства в Україні (І-Х ст.).

    61.Поширення християнства в Україні за апостольських часів (ап.Андрій Первозванний, св.Климент Римський).

    62.Слов’янська місія Кирила і Мефодія та її наслідки.

    63.Аскольдове хрещення полян 860 р. Руська єпархія.

    64. Княгиня Ольга – перша християнка Київської Русі.

    65. Володимир Великий і хрещення Київської Русі.

    66.Християнська Церква Київської Русі у Х-ХІІ ст.

    67. Спроби запровадження церковної унії в Галицько-Волинському князівстві у ХІІІ ст.

    68. Еволюція Української Церкви у ХІІІ-ХV ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.

    69. Інвазія католицизму в Україні та міжконфесійна боротьба у ХІУ-ХVІ ст.

    70. Реформація та ранній протестантизм в Україні у ХVІ-ХVІІ ст.

    71. Єзуїти, католицька контрреформація, посилення експансії католицизму та підготовка запровадження церковної унії в Україні у 60-90-х рр. ХVІ ст.

    72. Берестейська церковна унія 1596 р.

    73. Ужгородська церковна унія 1646 р.

    74. Запровадження уніатства та міжконфесійна боротьба на Правобережній Україні, в Галичині та Закарпатті у ХVІІ-ХІХ ст.

    75. Українське православ’я Козацької доби та його видатні діячі (Йов Борецький, Петро Могила).

    76. Синодальний період історії українського православ’я (ХVІІІ-ХІХ ст.).

    77. Ранній та пізній протестантизм в Україні у ХVІІІ-ХІХ ст.

    78. Початок автокефального руху в українському православ’ї. Утворення УАПЦ.

    79. Історія православ’я в Україні у ХХ ст.: від екзархату до автономії та автокефалії.

    80. Історія УГКЦ в першій половині ХХ ст. Андрей Шептицький – видатний церковний діяч України.

    81. Історія УГКЦ в др. пол.ХХ ст.: від Львівського собору 1946 та “катакомбної церкви” до офіційного відновлення у 1989 р.

    82. Ранній та пізній протестантизм в Україні у ХХ ст. Сучасний неопротестантизм та його конфесії.

    83. Сучасне становище конфесій українського православ’я (УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ). Проблема міжконфесійних стосунків.

    84. Сучасне становище УГКЦ в Україні та українських церков у діаспорі.

    85. Сучасний католицизм (РКЦ) в Україні.

    86. Нетрадиційна релігійність в Україні (іудаїзм, іслам, релігійний модернізм, неохристиянство та неоязичництво): історія і сучасність.

    87. Конфесії релігійного модернізму в Україні.

    88. Історія виникнення понять “віротерпимість”, “свобода віроспо­відання” та “свобода совісті”. Їх реалізація у законодавстві зарубіжних країн.

    89. Сучасне законодавство України “Про свободу совісті і релігійні організації”.

90. Богословське та наукове пояснення походження релігії (теорії виникнення релігії).

Тести (тестові завдання) для письмового опитування та коди (“ключі”) вірних відповідей до них додаються окремо.

Автор ______________________________ Стеценко В.І.

Підпис (прізвище та ініціали)

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (1)

    Документ
    Філософія релігії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  2. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю «культурологія»., 20. с

    Документ
    дати характеристику предмету, структури курсу, розкрити його міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (культурологія, історія культури,
  3. Робоча програма навчальної дисципліни моральна культура спілкування та етикет галузь знань 0201 культура

    Документ
    дати характеристику предмету, структури курсу, розкрити його міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (культурологія, історія культури,
  4. Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність галузь знань 0201 культура

    Документ
    Християнство в Україні: історія і сучасність. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія»: , 20 .
  5. Програма навчальної дисципліни основи культурології галузь знань 0201 культура напряму підготовки 020101- культурологія для спеціальності «культурологія» філософського факультету, культурологічного відділення

    Документ
    дати характеристику предмету, структури, методології культурології, розкрити її міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (історія,

Другие похожие документы..