Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Применение стационарных магниторезонансных (радиоспектрометрических) методов ЯМР (ПМР) и ЭПР формирует новое направление в неразрушающем контроле. Эт...полностью>>
'Методические рекомендации'
Написание курсовых и дипломных работ является необходимым элементом учебного процесса при подготовке студентов по специальности 1-24 01 01 «Междунаро...полностью>>
'Изложение'
Информация - это настолько общее и глубокое понятие, что его нельзя объяснить одной фразой. В это слово вкладывается различный смысл в технике, науке ...полностью>>
'Инструкция'
К работе в кабинете информатики допускаются школьники, прошедшие инструктаж по технике безопасности, соблюдающие указания учителя, расписавшиеся в жу...полностью>>

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливості сучасного наукового методу пізнання релігії. Плюралізм поглядів на сутність, природу та зміст релігії в сучасному академічному релігієзнавстві як зіставлення різних поглядів на з’ясування сутності (сутнісних ознак) релігії, джерел (причин) її походження, змісту. Головні сучасні релігієзнавчі концепції визначення характеру (сутності) та походження (природи) релігії: богословсько-теологічні (конфесійні) концепції, такі як традиціоналістична (біблійна версія) Платона, Августина, Єроніма, Т.Аквінського та ін., теїстична Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ф.Шелінга, Й.-Г.Фіхте та ін., специфічно-православна, духовно-академічна Ф.Голубинського та В.Кудрявцева-Платонова; філософські (об’єктивно-ідеалістичні вчення Т.Аквінського, А.Кентерберійського, Р.Декарта, Г.Гегеля та ін., які зводяться до раціональних доказів Бога або до ірраціональних як у Р.Отто, К.Барта, Р.Бультмана, Е.Бруннера та морального доказу у І.Канта; суб’єктивно-ідеалістичні пояснення релігії у Ф.Шлейєрмахера, В.Джемса, Г.Оллпорта; натуралістично-матеріалістичні або натуралістично-ідеалістичні концепції в дусі деїзму чи “природної релігії”; матеріалістично-атеїстичні теорії Л.Фейєрбаха та ін., зокрема марксистські – К.Маркса, Ф.Енгельса, В. Леніна тощо) та соціологічні (М.Вебер, Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюль) інтерпретації; натуралістично-біологічні, біологізаторські в межах теорії психоаналізу фрейдизму (З.Фройд) та психологічні (Ф.Шлейєрмахера та В.Вундта, психологічно-функціональні та психологічно-прагматичні В.Джемса, Г.Оллпорта, Д.Д’юї, натуралістично-соціологічна, психоаналітично-екзистенційна Е.Фромма, “культурних архетипів” К.Г.Юнга) концепції визначення релігії, а також її антропологічно-функціональні (Б.Малиновський) витлумачення.

Основні типи наукових та богословських теорій виникнення релігії. Наукові (лінгвістичні, порівняльно-міфологічні й антропологічно-етнологічні) теорії виникнення релігії. Міфологічна (лінгвістична, натуралістична, натур-міфологічна, астрально-міфологічна, солярна) теорія походження релігії (Ф.-М.Мюллер, А.Кун, Я.Грімм). Анімістична теорія виникнення релігії (Е.Тайлор, Г.Спенсер). Концепції преанімізму: А.Фірканда, К.Прейса, Д.Кінга, вчення про “ману” Р.Маретта і концепція пралогічного (дологічного) мислення Л.Леві-Брюля, теорія аніматизму видатних етнографів В.Богораза та Л.Штернберга, преанімізм – тотемістична теорія французького соціолога Е.Дюркгейма, магічна та тотемістична З.Фройда, магічна теорія Дж.Фрезера про три періоди (магічний, релігійний, науковий) духовно-практичного освоєння світу людством та фетишизму Г.Францева, магічно-прамонотеїстична концепція вчених-богословів П.Шмідта та Е.Ленга як теорія прамонотеїзму – первісного монотеїзму, магічними засобами якого були фетишизм і тотемізм.

Можливість, спираючись на плюралізм концепцій походження та теорій виникнення релігії, визначення сутності “безпосередньої”, особистої, “власне релігії”, в “чистому розумінні” як індивідуального (особистісного) духовного феномену – релігійного відношення людини до світу (відношення до божественної реальності, яка розуміється як Бог чи якось інакше), що складається з відображального, виповнювального та вірувального відношення, загалом – як релігійної свідомості, а сутності “релігії як такої”, в цілому – як духовного феномену людства (духовного і суспільного феномену), соціально-історичного явища, визначальною ознакою, головним зовнішнім проявом якого є релігійна віра (віра в Бога).

Лекція 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище – 4 год.

Релігія як особливий духовний і суспільний феномен, форма індивідуальної та суспільної свідомості, галузь духовної культури людства, складне соціально-історичне явище. Релігія і духовність: релігія як духовний феномен людства. Специфіка релігії як духовного феномена. Релігія як форма індивідуальної та суспільної свідомості, її особливості та характерні риси. Передумови виникнення та причини існування (“корені”) релігії в свідомості людини (людській свідомості): гносеологічні детермінанти та психологічні чинники релігії (гносеологічні та психологічні корені релігії). Релігія – важливий компонент духовної культури. Її взаємозв’язок з іншими формами суспільної свідомості (галузями духовної культури): філософією, наукою, мораллю, правом, політикою, мистецтвом.

Релігія як суспільний феномен. Соціально-історичний характер релігії: релігія як складне соціальне явище, історична категорія. Причини виникнення та існування (“корені”) релігії в людському соціумі (суспільстві): соціальні детермінанти та історичні чинники релігії (соціальні та історичні корені релігії). Історична еволюція релігії: головні типи та історичні форми релігії.

Багатоманітність релігій світу, релігійні конфесії, різноманітність їх віровчення та культу. Обумовленість цим необхідності систематизації (типології та класифікації) релігій світу. Методологічні засади класифікації сучасних релігій світу.

Типи та історичні форми релігії. Типологія релігії: чуттєво-надчуттєвий, демоністичний та теїстичний типи релігії, політеїзм, генотеїзм та монотеїзм, зооморфізм та антропоморфізм, язичництво як тип релігії, його особливості та характерні риси, типи локальних та світових релігій, архаїчних та розвинутих, “мертвих” та історичних тощо. Класифікація релігій світу за історичними формами релігії: релігія первісного суспільства (первісні та ранні форми релігії, родоплемінні культи та племінні релігії); ранні (архаїчні) етнічні та пізні (розвинуті, сучасні) національно-державні релігії, світові релігії, сучасний релігійний модернізм – сучасні “нетрадиційні” культи та неорелігії, новітні релігійні течії та рухи (НРТ, НРР).

Структура релігії та її головні складові елементи: релігійна свідомість, яку складають релігійні уявлення (знання, погляди) та релігійні почуття (емоції, настрої); релігійна діяльність; релігійні відносини; релігійні організації (релігійні інституції). Внутрішня та зовнішня структура релігії. Внутрішня структура релігії як структура релігійної свідомості. Складові елементи релігійної свідомості – релігійні уявлення і почуття; відображальне, виповнювальне та вірувальне (релігійна віра) релігійне відношення; особистий духовний досвід. Рівні релігійної свідомості – нижчий, буденний та вищий, концептуальний, теоретичний, або буденна релігійна свідомість (релігійна психологія) та релігійна ідеологія. Зовнішня структура релігії: релігійна свідомість (концептуальний та буденний рівні релігійної свідомості), культова та позакультова релігійна діяльність, культові та поза культові релігійні відносини, релігійні організації (релігійні інституції). Релігійний культ як релігійна обрядовість. Основні типи релігійних організацій: Церква, секта та її різновид – харизматичний культ, деномінація. Релігійна громада або релігійна група (громада, група віруючих) як первісна ланка всіх типів релігійних організацій.

Власний відображальний та виповнювальний зміст релігії. Історія релігії як її загальний зміст. Релігійні артефакти (артефакти змісту релігії) як опредмечені феномени (результати) релігійної діяльності. Головний релігійний артефакт – ідеаційна основа релігії як релігійні уявлення (знання, погляди), тематизовані в релігійних віруваннях та віровченнях. Концептуально-конфесійний плюралізм (багатоманітність) ідеаційної основи релігії.

Соціальні функції релігії, головна з яких – життєвої підтримки (компенсаторна, втішальна, терапевтично-лікувальна). Інші функції релігії: світоглядна, культурно-виховна, комунікативна, інтегративна, регулятивна, етноформуюча тощо. Роль та місце релігії у житті й духовному розвитку людини і суспільства. Функції релігійних організацій, головна з яких богослужебна. Місце релігії у національно-культурному та духовному відродженні українського народу на сучасному етапі державотворення в Україні.

Змістовий модуль 2. Історія релігії

Лекція 4. Походження, первісні та ранні форми релігії. Родоплемінні культи та архаїчні релігії – 2 год.

Проблема походження релігії. Богословське та наукове витлумачення (прамонотеїзм у теологічній інтерпретації чи передуючий релігії безрелігійний період в історії людства – в атеїстичній версії). Різні погляди на час (в епоху пітекантропів 800–600 тис. р. до н. е. або неандертальців 200–100 тис. р. до н. е. у час існування первісно-общинного ладу чи в епоху кроманьйонців 40–20 (15) тис. р. до н. е. впродовж формування родо-племінного устрою) та форму (анімізм чи преанімізм) виникнення “мініму” релігії.

Первісні форми релігії (первісні релігійні вірування), які передували “власне” (“мінімуму”) релігії у духовному відображенні та освоєнні світу. Міфологія (космологія, космогонія, теогонія) як зібрання різних міфів (найбільш давніх уявлень і переказів про створення світу, Землі і життя на ній, богів та інших надприродних істот, а також самих людей), що передували безпосередньому релігійному поясненню світобудови. Демонологія як віра в особливі (насамперед, шкідливі) надприродні сутності та істоти. Магія – віра в існування надприродних засобів впливу на природу і людину. Первісне чаклунство та його соціальна природа. Знахарство як форма релігії.

Міфологія як згодом основа релігійного віровчення, а магія – релігійного культу (обрядовості).

Ранні форми релігії. Аніматизм – уособлення первісною людиною сил і явищ оточуючої природи, перенесення на неї своїх власних (але перебільшених, абсолютизованих) людських властивостей, тобто – віра в предмети природи, що мають ті ж властивості, що й людина. Виникнення аніматизму в первісному суспільстві.

Анімізм – віра в душу і духів, в існування у матеріальних об’єктів і процесів надприродних духовних двійників. Анімістичні форми вірувань, які існують у примітивних суспільствах.

Фетишизм – віра в існування у матеріальних об’єктів надприродних властивостей, їх обожнення.

Тотемізм – віра у надприродну кровну спорідненість людських колективів з певним видами тварин або рослин.

Анімалізм, зоолатрія – сукупність магічних обрядів і вірувань, пов’язаних з уявленнями про існування родового покровителя у вигляді тварини.

Залишки міфологічно-демонологічних, магічних, анімістичних, фетишистських, тотемічно-анімалістичних тощо уявлень в сучасних політеїстичних та монотеїстичних релігіях.

Родоплемінні релігійні культи, їх особливості та характерні ознаки. Тотемізм як найбільш поширений родоплемінний культ в епоху раннього матріархату. Розвинутий (пізній) матріархат як епоха аграрної (землеробської) культури. Землеробські культи – поклоніння надприродним двійникам тих явищ природи, які впливають на врожай.

Патріархат як епоха виникнення останніх родоплемінних культів. Шаманізм як форма релігії. Шаманське уявлення про духів. Етапи еволюції шаманізму.

Племінні релігії як перехідна форма до етнічних релігій.

Ранні етнічні (архаїчні) релігії та їх загальна характеристика. Архаїчні етнічні релігійні системи (ранні етнічні релігії) стародавнього світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор’я (Палестини). Релігія Дворіччя (Межиріччя) та її еволюція: ранні етнічні релігії Шумеру, Аккаду, Вавилону, Ассирії.

Релігійно-філософська система Стародавнього Єгипту. Релігії Урарту та Стародавнього Ірану (Персії). Монотеїзм халдейської релігії. Маздаїзм, магізм, анахітизм, зороастризм, мітраїзм, маніхейство та їх дуалістичні особливості.

Ранні етнічні релігії Стародавньої Індії. Релігія Хараппи і Мохенджо-Даро. Релігія Вед (ведизм). Брахманізм. Основи віровчення та культу. Упанішади. Релігійні вірування та релігійно-філософські системи Стародавнього Китаю.

Міфологія та релігія античного світу – Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Еллінізація римської релігії. Виникнення культу імператора.

Міфологія та давні, дохристиянські язичницькі вірування кельтів (“релігія друїдів”), германо-скандинавських (“Еддична міфологія”) та слов’янських народів. Особливості давньоукраїнської міфології та релігії. Велесова книга. Давньоукраїнські релігійні традиції, звичаї та обряди у феномені “двовір’я”.

Лекція 5. Етнонаціональні релігії – 2 год.

Пізні етнічні релігії, їх загальна характеристика та еволюція до сучасних національних (національно-державних) релігій.

Класифікація національних релігій, їх особливості та характерні риси.

Іудаїзм – перша монотеїстична релігія. Соціально-економічні умови виникнення та розвитку іудаїзму, його історичні форми. Сучасний іудаїзм та його напрями. Особливості віровчення та культу іудаїзму. Священні книги іудаїзму: Тора, Танах, Талмуд. Моральні засади іудаїзму, зміст “Декалогу”. Іудаїзм в Україні.

Зороастризм – давньоіранська релігія. Дуалістичні основи його віровчення та культу. Етична система зороастризму. Священна книга зороастризму – Авеста. Сучасний зороастризм.

Мандеїзм, особливості його віровчення та культу: від християнської секти до національної релігії.

Індуїзм, особливості його віровчення та культу. Сансара, дхарма, карма, реінкарнація. Веди та ведична традиція індуїзму. Культ Тримурті та аватар. Основні напрями індуїзму, територія його поширення. Сучасний індуїзм як вішнуїзм (крішнаїзм) та шиваїзм (шактизм). Конфесії індуїзму в Україні.

Джайнізм та його місце в релігійній історії Індії. Сучасний джайнізм.

Сикхізм, причини його виникнення, монотеїстичні основи віровчення та культу. Релігійно-політична та філософська система сикхізму. Сучасний сикхізм як локальна релігія Пенджабу.

Конфуціанство як соціально-етичне вчення і релігія. Конфуціанство в історії Китаю. Сучасне конфуціанство.

Даосизм. Філософія даосизму. Релігійний даосизм в середньовічному Китаї. Пантеон даосизму. Сучасний даосизм.

Синтоїзм – японська національна релігія. Особливості віровчення та культу синтоїзму. Синтоїстська література. Догматика та обряди державного синто. Сучасний синтоїзм та секта Тенрікьо.

Лекція 6. Світові релігії: буддизм, іслам – 4 год.

Обумовленість, обставини та історія виникнення світових релігій, їх особливості та характерні ознаки, регіони поширення.

Буддизм як світова релігія, умови його виникнення та розвитку. Формування вчення про Будду. Ранньобуддійські общини. Священна книга буддизму Трипітака та її зміст. Світоглядні основи буддизму. Буддійська філософія – теоретична основа буддизму як релігійної системи. Основи віровчення та культу буддизму. “4 шляхетні істини”, “серединний, восьмеричний шляхетний шлях” до нірвани. Головне потрійне свято буддизму. Буддійський пантеон. Трикая Будди, бодхисатви, тари. Обряди, звичаї та свята буддизму. Основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна. Ламаїзм, виникнення та поширення. Основні положення ламаїзму. Ламаїстська обрядовість. Дацанські свята. Культ хубілганів.

Дзен-буддизм: виникнення та поширення. Особливості дзен-буддизму. Міжнародні буддійські організації. Буддизм в Україні.

Іслам як світова релігія завершеного монотеїзму. Суспільно-історичні причини виникнення та ідейні джерела формування ісламу. Мусульманська філософія і теологія. Суфізм. Вплив мусульманської ідеології на арабський світ. Основи віровчення, культу та церковної організації ісламу. “5 стовпів ісламу”. Умма, халіфат, імамат. Коран як Святе Письмо, культурна пам’ятка мусульман. Суна – Святий Переказ мусульман. Шаріат. Мусульманське право. Структура та джерела. Основні напрями в ісламі: сунізм, шиїзм, харіджизм. Мусульманське сектантство. Іслам в Україні.

Зростання впливу ісламу у постколоніальний період. Наслідки сучасної політизації ісламу та ісламізації політики. Фундаменталізм (ваххабізм).

Змістовий модуль 3. Історія християнства та релігійний модернізм

Лекція 7. Християнство як світова релігія – 4 год.

Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства. Біблія і апокрифи.

Соціально-економічні, політичні та духовні (ідеологічні) передумови формування християнства. Ідейні джерела християнського віровчення. Богословська, міфологічна, та історична концепції щодо трактування особи Ісуса Христа як основоположника християнства. Новозавітна література про Христа.

Біблія як священна книга (Святе Письмо) іудеїв та християн, визначна пам’ятка історії та культури. Походження, структура та зміст Біблії. Старий Заповіт як історико-культурна памятка – “святе письмо іудеїв та християн”. Основний зміст старозавітних книг. Новий Заповіт – священна книга християн. Новий Заповіт у структурі Біблії, його основний зміст. Вплив Біблії на різні сфери духовного життя суспільства. Літературні жанри у Біблії. Богословське та наукове тлумачення Біблії. Сенс існування людини за Біблією. Моральні засади у Старому та Новому Заповітах. Порівняльний аналіз “Декалогу” та “Нагірної проповіді” Христа. Переклади Біблії, старослов’янські та українські тексти Біблії. Філософський зміст, історико-культорологічне та морально-виховне значення Біблії.

Еволюція християнства. Вчення ранніх християн. Формування їх церковної організації. Християнські громади і держава. Перетворення християнства на державну, панівну релігію Римської імперії. Наступне поширення та еволюція християнства. Формування його віровчення, культу та церковної організації. Християнський Символ віри. Вселенські собори християнських церков про Символ віри християнства, його обрядовість та церковну структуру, засудження єретичних вчень. Секти та єресі у християнстві. Розколи християнства.

Історія церковних розколів у світовому християнстві та складання його основних напрямів. Несторіанство. Перший розкол у християнстві як його поділ на діофізитів та монофізитів. Давні східні, монофізитські (нехалкідонські) церкви. Утворення самостійних церков: вірменської, ефіопської, коптської, сирійської, малабарської. Вірменська апостольська церква в Україні.

Другий розкол у християнстві. Поділ християнства на західну та східну гілки. Католицизм: особливості віровчення (католицькі доповнення до Символу віри), культу та церковної організації. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

Третій розкол у християнстві. Церковна Реформація і виникнення протестантизму. Особливості його віровчення, культу та церковної організації.

Науково-історична, філософська та релігійна оцінки християнства в контексті його двохтисячоліття.

Лекція 8. Головні напрями християнства – 4 год.

Головні напрями християнства: православ’я, католицизм, протестантизм. Основи їх віровчення, культу та церковної організації.

Православ’я як напрям християнства. Основи віровчення, культу та церковної організації православ’я. Автокефальні та автономні церкви Вселенського православ’я. Помісні православні церкви: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Грузинська, Руська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Болгарська, Румунська, Чехословацька, Сербська, Кіпрська, Православна церква США. Віросповідні та культові особливості православ’я, регіони його поширення. Українські витоки Руської Православної Церкви (РПЦ). Старообрядництво, його основні напрями, толки і злагоди. Православне сектантство. Православні секти в Україні. Провідні конфесії українського православ’я: УПЦ-КП, УПЦ-МП, УАПЦ. Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.

Католицизм як напрям християнства. Філософські основи католицизму (схоластика, томізм, неотомізм), особливості його віровчення, культу та організаційної структури. Ватикан і папство. Еволюція соціальної доктрини і соціальної політики Ватикану. ХХІ Вселенський (ІІ Ватиканський) собор (1962–1965 рр.) і політика аджорнаменто (оновлення). Ставлення Ватикану до національно-визвольного руху, революційних процесів у “третьому світі”. Ліві течії католицизму, “теологія визволення”. Понтифікат Іоана Павла ІІ та Бенедикта ХVI. Чернечі ордени католицизму. “Східна політика” Ватикану.

Церковні унії та уніатство як вияв “східної політики” Ватикану. Уніатські церкви світу. Католицизм (РКЦ) в Україні. УГКЦ як уніатство в Україні. Католицько-православний діалог.

Протестантизм як напрям християнства, особливості віровчення, культу та церковної організації. Реформація й утворення протестантських церков (конфесій).

Ранній протестантизм. Соціально-економічні, політичні, релігійні передумови виникнення раннього протестантизму. Течії раннього протестантизму. Догматика, культ, обряди та діяльність лютеранства, кальвінізму, англіканства, анабаптизму. Особливості протестантської філософії і теології.

Пізній протестантизм. Конфесії пізнього протестантизму. Віровчення і культова практика баптизму. Історична еволюція баптизму. Сучасний баптизм. Есхатологія і хіліазм як основа віровчення і культу адвентизму. Сучасний адвентизм. Есхатологія у віровченні та культі п’ятидесятництва. Вчення про Святий Дух. “Хрещення Святим Духом” (глосолалія). Сучасне п`ятидесятництво. Свідки Єгови. Есхатологія і хіліазм у догматиці єговізму. Теократизм у вченні й організації “Свідки Єгови”.

Всесвітні релігійні центри протестантизму. Екуменічний рух (екуменізм) та Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) як його центр у протестантизмі.

Неопротестантизм як неохристиянство. Протестантизм в Україні.

Лекція 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи – 2 год.

Причини виникнення релігійного модернізму – різноманітних новітніх релігійних культів: новітніх релігій (неорелігій) та новітніх релігійних течій (НРТ), що походять від певної релігійної традиції (звідси необґрунтованість застосування до релігійного модернізму поняття “нетрадиційних релігійних культів” або “нетрадиційних релігій”), а також новітніх синкретичних, “синтетичних” релігійних рухів (НРР). Визначення поняття “неорелігія” (НРТ, НРР) та його загальна характеристика. Географія неорелігій. Перспективи розвитку релігійного модернізму та поширення неорелігій (НРТ, НРР).

Релігія і містика. Спільне та відмінне між ними. Різновиди містицизму нового часу. Проникнення містицизму в наукову сферу та поширення його серед молоді.

Класифікація головних типів (напрямів, груп) релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР) та характеристика діяльності їх міжнародних релігійних організацій.

Характер віровчення і діяльності найбільш поширених новітніх релігій (неорелігій) та НРТ, НРР.

Неохристиянство: Богородична церква тощо у неоправослав’ї; Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), Новоапостольська Церква, Церква Христа, Церква Нового Єрусалиму, рух харизматиків, Церква Уніфікації (Церква Муна), Народний Храм (Храм народів), Божі діти (Діти Бога) тощо у неопротестантизмі. Неокатолицькі організації.

Неоорієнталізм. Напрями та окремі релігії (НРТ, НРР) неоорієнталіського напряму: неоіндуїзм (неовішнуїзм, неошиваїзм та тантричний неошиваїзм – неошактизм), зокрема – Товариство свідомості Крішни (Рух Харе Крішна), послідовники Саї Баби, Тантра-Сангха, Товариство трансцендентальної медитації, Міжнародна комуна сань’ясинів (Товариство Ошо) тощо; бехаїзм (бахаїзм) у неоісламі (неошиїзмі) тощо; необуддизм, зокрема – Аум Сіньрікьо (Алеф) у японському необуддизмі, Фалунь-гун (Фалунь-дафа) у китайському необуддизмі, сучасний дзен-буддизм тощо.

Езотеричні об’єднання: Реріхівське товариство, Асоціація “Живої етики” (агні-йоги), послідовники “окультних наук” - теософії Олени Блаватської, антропософії Рудольфа Штайнера (розенкрейцери) та спіритизму (астросоматичного спіритизму), а також послідовники Данила Андрєєва та Олеся Бердника (Біле Братство) тощо.

Сайєнтологічний, сцієнтичний напрям: Церква сайєнтології, “космічні релігії” тощо.

Новітні релігійні течії та організації в Україні, їх особливості та класифікація. Неоязичництво (новоязичництво): Рідна Віра, РУНВіра, Собор Рідної віри, Ладовірство. Велике Біле Братство Юрія Кривоногова (Юоана Свамі) та Марини Цвігун (Марії Деві Христос) як представник апокаліптичного та синкретичного (“синтетичного”) напрямів в Україні.

Модернізовані квазірелігії: сатанізм (ортодоксальне дияволопоклонство, люциперіанство, Церква Сатани) тощо та їх представництво в Україні.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (1)

    Документ
    Філософія релігії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  2. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю «культурологія»., 20. с

    Документ
    дати характеристику предмету, структури курсу, розкрити його міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (культурологія, історія культури,
  3. Робоча програма навчальної дисципліни моральна культура спілкування та етикет галузь знань 0201 культура

    Документ
    дати характеристику предмету, структури курсу, розкрити його міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (культурологія, історія культури,
  4. Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність галузь знань 0201 культура

    Документ
    Християнство в Україні: історія і сучасність. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія»: , 20 .
  5. Програма навчальної дисципліни основи культурології галузь знань 0201 культура напряму підготовки 020101- культурологія для спеціальності «культурологія» філософського факультету, культурологічного відділення

    Документ
    дати характеристику предмету, структури, методології культурології, розкрити її міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (історія,

Другие похожие документы..