Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Бюллетень'
panorama.kz Президент және халық Страна и мир Түрки алеми Түркістан The time of Central Asia Учитель Казахстана Учитель Республики Ұлан Файл бухгалтер...полностью>>
'Документ'
-н- В суффиксах прилагательных (образованных от существительных) -ан/-ян-, -UH-: кожаный, серебряный, лебединый. Исключение: деревянный, оловянный, ст...полностью>>
'Руководство'
1. Наличие у научного руководителя поисковой научно-исследовательской работы подготовленных им кандидатов наук с 2006 г. и до момента подачи заявки н...полностью>>
'Урок'
На уроках русского языка мы часто приходим на улицу Частей Речи. Уже познакомились со многими жителями этой улицы. Не раз мы были в гостях у Имени су...полностью>>

Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій погоджено перший заступник начальника Головного управління державної служби України В. Д. Ткач

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Черкаська обласна державна адміністрація

ЧЕРКАСЬКИЙ обласний Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Черкаського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

__________________Г. А. Качура

“_____” грудня 2009 року

Професійна програма

підвищення кваліфікації державних службовців
V-VII категорій

ПОГОДЖЕНО

Перший заступник начальника Головного управління державної служби України

_________________В. Д. Ткач

«____» ___________________

ПОГОДЖЕНО

Заступник голови - керівник апарату Черкаської обласної державної адміністрації

______________М. Г. Бондар

«____» ___________________

ПОГОДЖЕНО

Директор Інституту інноваційних технологій
та змісту освіти Міністерства освіти і науки України

________________О. А. Удод

«____» ___________________

ПОГОДЖЕНО

Директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України

____________Я. Я. Болюбаш

«____» ___________________

Черкаси – 2009

Схвалено навчально-методичною радою Черкаського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. Протокол № 4 від 15 грудня 2009 року.

Укладачі програми:

Качура Г. А. - директор Центру (керівник групи);

Бондаренко Т. Г. - кандидат філологічних наук, завідувач кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького;

Гаман П. І. - перший заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, доктор наук з державного управління;

Гресь В. А. - голова Черкаської обласної ради;

Дендемарченко Г. Г. - начальник Управління державної служби Головдержслужби України в Черкаській області;

Кононенко Ю. С. - кандидат юридичних наук директор інституту економіки
і права Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького,

Курч С. В. - начальник відділу кадрової роботи апарату Черкаської обласної державної адміністрації;

Нікітенко С. І. – начальник інформаційно-аналітичного відділу Центру;

Петкова Л. О. - доктор економічних наук, завідувач кафедри міжнародної економіки та державного управління Черкаського державного технологічного університету;

Ткаченко Н. О. – начальник навчально-організаційного відділу Центру;

Чабан А. Ю. - доктор історичних наук, заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації;

Шарий В. І. - кандидат наук з державного управління; доцент кафедри політичних наук, культурології і державного управління Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького;

Шевченко О. В. - начальник навчально-методичного відділу Центру.

ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

підвищення кваліфікації державних службовців

V - VII категорій

  1. Загальні відомості

Для вирішення завдань професіоналізації державних службовців, запровадження якісно нового підходу до формування змісту та технологій навчання, зокрема з урахуванням практичних навичок у галузі конституційного та адміністративного права, законодавства з питань державної служби, антикорупційного законодавства, нормативних документів з питань кадрової політики; практики управління економічними та соціальними процесами; ділового адміністрування та фінансового менеджменту, соціальної психології; сучасної адміністративної діяльності, управління колективами та форм контролю за виконання управлінських рішень стали Програма кадрового забезпечення державної служби, Стратегія реформування системи державної служби, Комплексна програма підготовки державних службовців. Вони визначають необхідність розробки професійних програм підвищення кваліфікації, державні вимоги до рівня підготовки державних службовців, а також їх місце у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників державних підприємств, установ і організацій.

Представлена професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій (далі ПППК) є документом, який визначає зміст і структуру навчального плану підвищення кваліфікації, зміст і обсяги навчальних модулів його нормативної частини на основі визначених завдань і функцій державних службовців.

Програма призначена для навчання державних службовців:

  • уперше прийнятих на державну службу, протягом першого року роботи;

  • зарахованих до кадрового резерву (з посади виконавця на посаду керівника V-VII категорій або на посаду вищої (I-IV категорії);

  • за підсумками чергової атестації, яка проводиться не рідше одного разу на три роки і є обов'язковою для кожного державного службовця.

Відповідно до вимог Положення про систему підготовки, перепідготовки
і підвищення кваліфікації державних службовців, рекомендацій Науково методичної ради при Головному управлінні державної служби України (протокол №1 від 4 квітня 2003 року) професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців побудована за модульним принципом. Вона містить три складові (загальну, функціональну і галузеву), кожна з яких, в свою чергу, має дві частини:

  • нормативну, обов'язкову для вивчення всіма слухачами у всіх навчальних закладах;

  • варіативну (вибіркову), перелік навчальних модулів якої складається
    з навчальних модулів, що обираються обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій та слухачами самостійно, виходячи з конкретних потреб у навчанні.

Програма складена з урахуванням Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки, Указу Президента України від 15 вересня 2005 року № 2363
„Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, «Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки» та інших нормативно-правових документів.

Зміст загальної складової випливає із Закону України "Про державну службу", Положення та вимог до державних службовців, визначених науково-методичною радою при Головному управлінні державної служби України. Насамперед це:

  • високий рівень загальнокультурної освіченості, громадської свідомості
    та відповідальності, патріотизму;

  • задоволення вимог щодо етики поведінки державних службовців
    (ст.5 Закону "Про державну службу"):

  • сумлінне виконання обов'язків (самодисципліна) ;

  • шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників;

  • збереження інтересів державної служби та репутації державного службовця;

  • збереження національних інтересів України;

  • невикористання службового становища у власних інтересах та недопущення корупційних дій;

  • об'єктивність і неупередженість до юридичних та фізичних осіб;

  • недопущення проявів бюрократизму, відомчості; місництва;

  • оволодіння знаннями з права, політології, економіки, адміністрування, фінансів, кадрового менеджменту, екології, соціальних та гуманітарних наук; вмінням вільно орієнтуватися в соціально-політичному просторі, відбирати, аналізувати та узагальнювати інформацію.

Мета навчання державних службовців за ПППК полягає в тому, щоб:

  • надати і оновити знання та вдосконалити і розвинути вміння, необхідні для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі;

  • привести фахову підготовку у відповідність сучасним вимогам до професійної кваліфікації державного службовця, підняти рівень базових знань та вмінь до рівня магістрів державної служби;

  • сформувати у державних службовців мотивацію потреб у постійному самовдосконаленні, вмінні самостійно вчитися.

Термін навчання за професійною програмою складає 216 годин.

За одиницю планування навчального процесу в програмі прийнято 1 кредит, який дорівнює 54 академічним годинам загального часу навчання (аудиторна + самостійна робота).

Особам, які успішно пройшли атестацію за професійною програмою, видається свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого державного зразка.

Структура професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій із зазначенням співвідношення її складових, а в межах кожної складової – частин.

ЗАГАЛЬНА

СКЛАДОВА

34 % загального

навчального часу

ФУНКЦІОНАЛЬНА

СКЛАДОВА*

33 % загального

навчального часу

ГАЛУЗЕВА

СКЛАДОВА

33 % загального

навчального часу

83,3 % нормативних дисциплін

16,7 % вибіркових дисциплін (дисциплін самостійного вибору навчального закладу)

25 % нормативних дисциплін

75 % вибіркових дисциплін (дисциплін самостійного вибору навчального закладу)

100 % вибіркових дисциплін (дисциплін самостійного вибору навчального закладу)

РАЗОМ 50 % нормативних дисциплін

50 % вибіркових дисциплін (дисциплін самостійного вибору навчального закладу)

За основу визначення переліку і змісту навчальних модулів програми нормативної частини ПППК були взяті розроблені Мінпраці України
і Головдержслужбою професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців, а також: Закони України: “ Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”.

Професійна програма передбачає:

- за загальною складовою - 72 години

- за функціональною складовою - 72 години ( для керівників )

- за функціональною складовою - 72 години ( для виконавців)

- за галузевою складовою - 72 години

Всього - 216 годин

Кількість годин, відведених на вивчення окремих модулів, послідовність вивчення тем у разі необхідності або за бажанням слухачів можуть змінюватися за умови виконання програми у повному обсязі.

При посиланні на нормативно-правові акти, рекомендовані до модулів програми, доцільно звертатися до Інтернет-ресурсів:

Президент України - Режим доступу: http://www.president.gov.ua

Верховна Рада - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

Урядовий портал - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua

Головне управління державної служби України - Режим доступу: http:// www.guds.gov.ua.

Управління державної служби Головдержслужби України у Волинській області - Режим доступу: http:// www.guds.gov.ua/sub/volynska

Національна академія державного управління при Президентові України - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua

II. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

професійної програми підвищення кваліфікації
державних службовців V-VII категорій

з/п

Назва модулю

Навчальна робота

(аудиторна+самостійна)

Вид підсумкового контролю

Кредити

Години

ЗАГАЛЬНА СКЛАДОВА (ЗС)

1,33

72

комплексне тестування

Нормативна частина (3Н)

1,00

54

ЗН-1

Основи теорії та історії державного будівництва в Україні

0,11

6

ЗН-2

Територіальна організація влади в Україні

0,11

6

ЗН-3

Основи системного підходу
до розгляду складних соціально-економічних систем

0,11

6

ЗН-4

Державне управління і державна служба

0,22

12

ЗН-5

Правове забезпечення державного управління і державної служби

0,22

12

ЗН-6

Державне регулювання економіки

0,11

6

ЗН-7

Політологія.

Гуманітарна та соціальна політика в Україні

0,11

6

*Варіативна частина (3В)

0,33

18

ЗВ-1

Історія державної служби України

0,11

6

ЗВ-2

Запобігання та протидія корупції в сфері державної служби

0,11

6

ЗВ-3

Гендерна політика в Україні

0,11

6

ФУНКЦІОНАЛЬНА СКЛАДОВА (ФС)

1,33

72

комплексне тестування

Нормативна частина (ФН)

0,66

36

ФН-1-1

Соціальні та психологічні аспекти державного управління (для керівників)

0,33

18

ФН-1-2

Організація діяльності державного службовця

(для виконавців)

0,33

18

з/п

Назва модулю

Навчальна робота

(аудиторна+самостійна)

Вид підсумкового контролю

кредити

години

комплексне тестування

*Варіативна частина (ФВ)

1,00

54

ФВ- 1

Морально-етичні засади державного управління та державної служби

0,11

6

ФВ - 2

Контроль, виконавська дисципліна та відповідальність у державному управлінні

0,11

6

ФВ - 3

Культура ділового спілкування

0,11

6

ФВ - 4

Сучасні інформаційні комп’ютерні технології в системі державної служби

0,11

6

ФВ - 5

Сучасне українське ділове мовлення

0,11

6

ФВ - 6

Психологічні основи управлінського впливу

0,11

6

ФВ - 7

Системи управління якістю

0,11

6

ФВ - 8

Психологічні основи прийняття управлінських рішень

0,11

6

ФВ - 9

Стиль та імідж ділової людини

0,11

6

ГАЛУЗЕВА СКЛАДОВА (ГС)

1,33

72

випускна робота

*Варіативна частина (ГВ)

ГВ-1

Система охорони дитинства в Україні

0,11

6

ГВ-2

Правові засади надання соціальних послуг

0,11

6

ГВ-3

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності державного управління

0,11

6

ГВ-4

Безпека в надзвичайних ситуаціях

0,11

6

ГВ-5

Архівна справа органу виконавчої влади

0,11

6

ГВ-6

Організація та забезпечення режиму секретності в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування

0,11

6

ГВ-7

Регіональна економічна політика на сучасному етапі

0,11

6

з/п

Назва модулю

Навчальна робота

(аудиторна+самостійна)

Вид підсумкового контролю

кредити

години

комплексне тестування

ГВ-8

Фінансова політика держави на сучасному етапі

0,11

6

ГВ-9

Ділова англійська мова

0,11

6

ГВ-10

Європейська та євроатлантична інтеграція України

0,11

6

Підготовка та захист випускної роботи

0,28

12

Всього за програмою

4,0

216

Нормативна частина

2,0

108

Варіативна частина

2,0

108

* формується за вибором слухачів

Структура

професійної програми підвищення кваліфікації

державних службовців

Навчальни модуль

Кількість годин навчального навантаження

Всього годин

Теорет. занять (годин)

Самост занять (годин)

Загальна складова

72

24

48

Нормативні

54

18

36

3Н-1
Основи теорії та історії державного будівництва та їх застосування
в умовах України

6

2

4

Основи теорії державного будівництва та їх застосування в умовах України

2

-

2

Головні історичні етапи державного будівництва в Україні

2

-

2

90 років сучасної державної служби
в Україні: уроки національної адміністративної традиції

2

2

-

ЗН-2

Територіальна організація влади в Україні

6

2

4

Адміністративно-територіальний устрій України: історія і сучасність

1

1

Структура та компетенція органів державного управління на території

1

1

Місцеве самоврядування як фактор демократизації суспільства

2

2

Матеріальна та фінансова база розвитку території.

1

1

Світовий досвід територіального управління

1

1

ЗН-3

Основи системного підходу до розгляду складних соціально-економічних систем

6

2

4

Системний підхід як метод дослідження природних та соціальних явищ різної складності Основні принципи системного підходу

2

2

Системний аналіз та його основні етапи

1

1

Системна методологія в менеджменті

1

1

Практичне застосування результатів системного підходу в державному управлінні

2

2

ЗН-4

Державне управління і державна служба

12

4

8

Теоретичні засади державного управління

1

1

Природа та зміст державного управління

1

1

Державна служба як публічно-правовий інститут

1

1

Основні засади державної служби

2

1

1

Етика державного службовця

2

1

1

Апарат державного управління в Україні

1

1

Сучасна державна кадрова політика України

1

1

Реформа публічної адміністрації в Україні

1

1

Ефективність діяльності публічної адміністрації

2

1

1

Навчальни модуль

Кількість годин навчального навантаження

Всього годин

Теорет. занять (годин)

Самост занять (годин)

ЗН-5

Правове забезпечення державного
управління і державної служби

12

4

8

Конституційні засади державного управління і державної служби.

1

1

Нормативно-правові акти що регламентують державне управління.

1

1

Застосування права в державному управлінні та його принципи.

1

1

Етапи та порядок правозастосування в державному управлінні.

2

2

Правова регламентація державної служби

2

1

1

Дотримання законності при виконанні завдань державного управління

2

2

Правотворча ініціатива та її втілення органами державного управління

1

1

Корупція в системі державного управління

2

1

1

ЗН-6
Державне регулювання економіки

6

2

4

Державна економічна політика і механізм її формування

1

1

Регулююча роль держави в ринковій економіці

1

1

Фінансова політика держави і фінансовий механізм

1

1

Бюджет і бюджетний устрій України

2

1

1

Здійснення державної регуляторної політики органами державної виконавчої влади

1

1

ЗН-7

Політологія. Соціальна
та гуманітарна політика України

6

2

4

Політична система України: сучасний стан та основні тенденції розвитку.

2

2

Концептуальні засади та сутність гуманітарної та соціальної політики держави.

1

1

Конституційні й законодавчі засади здійснення гуманітарної та соціальної політики.

1

1

Людина і громадянин у системі державного управління.

1

1

Соціальна політика і соціальна робота.

1

1

*Варіативна частина

6

2

4

ЗВ-1

Історія державної служби України

6

2

4

Державна служба у періоди державності України

2

1

1

Державна служба у період Визвольних змагань 1917-1920 років

2

2

Історія державної служби за часів незалежності

2

1

1

ЗВ-2

Запобігання та протидія корупції в сфері державної служби

6

2

4

Корупція як суспільне явище

1

-

1

Антикорупційне законодавство України

2

1

1

Участь громадськості в заходах щодо запобігання та протидії корупції

1

-

1

Відповідальність за корупційні діяння

2

1

1

ЗВ-3

Гендерна політика в Україні

6

2

4

Теорія та практика гендерної рівності в Україні

2

1

1

Гендерні стереотипи та ставлення до гендерних проблем

2

1

Формування гендерно-паритетної культури

2

1

2

ФУНКЦІОНАЛЬНА СКЛАДОВА (ФС)

72

24

48

ФН-1

Соціальні та психологічні аспекти державного управління (для керівників)

18

6

12

Особливості застосування принципів менеджменту на державній службі

4

2

2

Підготовка прийняття та організація виконання управлінських рішень

2

2

Стратегічне та ситуаційне управління в органах виконавчої влади

2

1

1

Управління персоналом у державних установах

4

1

3

Мотивація праці та контроль в державному управлінні

2

1

1

Керівництво і лідерство в управлінні персоналом

2

1

1

Комунікації, ділове спілкування та управління конфліктами в колективі

2

2

ФН-2

Організація діяльності державного службовця (для виконавців)

18

6

12

Організація робочого місця, режим праці та відпочинку

4

2

2

Планування в роботі державного службовця

4

2

2

Діловодство в органах влади

6

1

5

Звернення громадян та їх розгляд

4

1

3

*Варіативна частина

54

18

36

ФВ- 1

Морально-етичні засади державного управління та державної служби

6

2

4

Професійна етика: специфіка, проблематика, місце в системі державного управління

1

-

1

Формування позитивного іміджу суб’єктів державного управління та державної служби

2

1

1

Морально-етичні проблеми діяльності державних службовців

2

1

1

Специфіка моральних відносин у сфері державної служби та державного управління

1

1

ФВ - 2

Контроль, виконавська дисципліна та відповідальність у державному управлінні

6

2

4

Контроль і дисципліна як фактори забезпечення ефективної діяльності органів виконавчої влади

2

1

1

Виконавська дисципліна та її контроль в органах виконавчої влади

1

1

Специфіка відповідальності у державному управлінні

1

1

Положення про контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України

1

1

Адміністративний аудит як особлива форма контролю в управлінні

1

1

ФВ - 3

Культура ділового спілкування

6

4

8

Культура мовлення як невід’ємна складова загальної культури державного службовця

1

1

Мовний етикет ділового спілкування

1

1

Ділові папери

2

1

1

Мистецтво публічного виступу

2

1

1

ФВ - 4

Сучасні інформаційні комп’ютерні технології в системі державної служби

6

2

4

Застосування інформаційних технологій – один із шляхів підвищення ефективності діяльності державних службовців

2

2

Робота з Microsoft Office 2003 (Microsoft Office Word 2003, Microsoft Office Excel 2003, Microsoft Office PowerPoint 2003)

2

1

1

Робота у мережі Internet.

2

1

1

ФВ - 5

Сучасне українське ділове мовлення

6

3

3

Ділова українська мова в державному управлінні.

1

-

1

Основи сучасного українського правопису. Лексико-фразеологічні норми та їх дотримання в тексті документа.

2

1

1

Сучасне діловодство й управлінська діяльність. Морфологічні особливості мови документів.

2

1

1

Усне ділове мовлення.

1

1

ФВ - 6

Психологічні основи управлінського впливу

6

2

4

Психологічні закони управлінського впливу

3

1

2

Концепції ефективного керівництва

3

1

2

ФВ - 7

Системи управління якістю

6

2

4

Історичний розвиток систем менеджменту якості

3

1

2

Національний стандарт України ДСТУ ISO 9001:2009 «Системи управління якістю. Вимоги»

3

1

2

ФВ - 8

Психологічні основи прийняття
управлінських рішень

6

2

4

Типологія управлінських рішень

3

1

2

Технологія прийняття рішень

3

1

2

ФВ - 9

Стиль та імідж ділової людини

6

2

4

Поняття іміджу. Основні складові іміджу ділової людини.

2

2

Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу ділової людини

2

2

Службовий етикет. Невербальні засоби спілкування – важлива складова професійного іміджу ділової людини

2

2

*Галузева складова

72

24

48

ГВ-1

Система охорони дитинства в Україні

6

2

4

Реформування системи опіки і піклування в області: досвід, здобутки, проблеми

2

2

Моделювання дій служб у справах дітей щодо захисту прав дітей

2

2

Взаємодія місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів соціально-правового захисту дітей в умовах реформування системи захисту прав дітей.

2

2

ГВ-2

Правові засади надання соціальних послуг

6

2

4

Основні напрямки державної політики у сфері праці та соціального захисту населення.

1

1

Нормативно-правові документи стосовно надання соціальних послуг. Основні засади закону України «Про надання соціальних послуг»

4

2

2

Здійснення соціальних нарахувань та виплат незахищеним верствам населення.

1

1

ГВ-3

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності державного управління

6

2

4

Правові засади роботи зі зверненнями громадян

2

1

1

Робота із зверненнями громадян та організація їх прийому

2

1

1

Робота по упередженню обґрунтованих скарг громадян

2

2

ГВ-4

Безпека в надзвичайних ситуаціях

6

2

4

Державне управління в умовах надзвичайних ситуацій

2

2

Забезпечення та проведення евакуаційних заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

2

2

Планування заходів цивільного захисту щодо забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу в закладах освіти

2

2

ГВ-5

Архівна справа органу виконавчої влади

6

2

4

Нормативні документи, які регламентують роботу архівів

2

1

1

Облік та забезпечення збереження документів Національного архівного фонду

3

1

2

Проведення перевірок стану роботи з архівними документами в установах.

1

1

ГВ-6

Організація та забезпечення режиму секретності в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування

6

2

4

Охорона державної таємниці. Основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці.

2

2

Порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

1

1

Практичні аспекти дотримання вимог чинного законодавства щодо технічного захисту інформації в Україні.

3

1

2

ГВ-7

Регіональна економічна політика на сучасному етапі

6

2

4

Основні напрямки стратегії економічного та соціального розвитку Черкаської області в умовах переходу на інноваційну модель розвитку економіки

2

1

2

Про стан інноваційної діяльності в промисловості області.

2

1

1

Організація роботи з енергозбереження в області.

2

1

ГВ-8

Фінансова політика держави на сучасному етапі

6

2

4

Структура і правове регулювання фінансових ресурсів органів місцевої влади і самоврядування.

2

2

Податкові надходження до зведеного бюджету і система оподаткування. Принципи формування податкової системи та її основні елементи. Місцеві податки та збори реальний стан та шляхи наповнення державного та місцевих бюджетів

2

1

1

Фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів в органах державної влади

2

1

1

ГВ-9

Ділова англійська мова

6

2

4

Самопрезентація, посадові обов’язки, робочий день. Знайомство. Черкаси і Черкаський регіон.

2

2

Ділове і професійне спілкування. Спілкування з діловими партнерами. Ділова поїздка.

2

1

1

Розвиток діалогічного та монологічного мовлення з тематики About Myself, My Working Day My Duties and Responsibilities, Cherkasy and Cherkasy Region.

2

1

1

ГВ-10

Європейська та євроатлантична інтеграція України

6

2

4

Історичний огляд, сучасний стан та перспективи розвитку європейської інтеграції. Ствердження України в Європі.

2

2

Історичні аспекти організації Північноатлантичного договору та образ НАТО сьогодні. Участь України у світових процесах підтримання миру та безпеки

2

1

1

Проблеми адаптації громадян до процесів інтеграції. Психологічні аспекти в діяльності посадової особи.

2

1

1

Виконання випускної кваліфікаційної роботи (реферат) Захист випускних кваліфікаційних робіт.

12

4

8

Основні форми навчальних занять: лекції, тематичні зустрічі, семінарські заняття, “круглі столи”, дискусії, практичні заняття, обмін досвідом роботи, ділові (рольові) ігри, тренінги-практикуми, науково-практичні конференції, стажування.

Форми контролю: залік, тести, практичні завдання, комплексні контрольні роботи, реферати).

Рекомендації щодо написання випускних
кваліфікаційних робіт

За час навчання у Черкаському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів слухачі готують випускну кваліфікаційну роботу для отримання свідоцтва про підвищення своєї кваліфікації. Підготовка і захист випускної кваліфікаційної роботи є одним із завершальних етапів навчального процесу.

Основні вимоги до роботи

У підсумковій роботі автор повинен із наукових позицій розкрити зміст обраної теми та показати глибокі знання програмної навчальної літератури, законодавчих і нормативних актів, матеріалів та документів органів влади,
а також рекомендованих до теми праць вітчизняних та зарубіжних учених.

Наука постійно розвивається й удосконалюється. Всебічне вивчення
й узагальнення практики допомагає отримати нові знання про закономірності соціально-економічного, політичного розвитку суспільства. Все це, у свою чергу, вимагає творчого підходу до виконання зазначених робіт, тобто вміння самостій­но, на основі теоретичних положень узагальнювати практику, робити обґрунтовані висновки.

Теоретичні положення, що розглядаються у підсумковій роботі, необхідно завжди підкріплювати конкретними прикладами й фактами роботи органів, посадових осіб місцевого самоврядування. Щоб факти служили доказами, вони мають бути ретельно відібрані як типові для сучасних умов і глибоко проаналізовані.

Важливою вимогою, що висувається до реферату чи підсумкової роботи,
є науково об'єктивна та всебічна оцінка фактичного матеріалу, теорій
та поглядів із позицій світового про­гресу, інтересів держави й суспільства.

Певні вимоги ставляться й до обсягу, структури викладу матеріалу
та оформлення підсумкової роботи. Її обсяг має складати, як правило,
20-25 сторінок тексту в комп'ютерному наборі.

За своєю структурою підсумкова робота повинна склада­тися з плану, короткого вступу, основної частини, яка, в свою чергу, складається з двох-трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, а також додатків, якщо вони є.

Підсумкову роботу має характеризувати глибокий внутрішній зв'язок питань, що розглядаються у чіткій відповідності до плану.

Важливо дотримуватися логічної послідовності викладу матеріалу
з кожного питання, оскільки її порушення призводить до зайвих повторень,
а інколи - й до втрати логічного зв'язку між питаннями. В окремих випадках такі прорахунки залиша­ють поза увагою важливі питання теми.

Якість роботи значною мірою залежить від вдалого вступу. В ньому варто показати значення теми, її актуальність та місце в курсі, що вивчається,
для вдосконалення державного управління, роботи органів місцевого самоврядування, вирішення економічних, політичних, соціальних питань тощо.

Складовою частиною вступу має бути аналіз висвітлення обраної автором проблеми в сучасній науковій літературі, в за­конодавчих та нормативно-правових актах.

Такий підхід дасть змогу зрозуміти глибину наукової роз­робки теми
і чітко сформулювати мету та головне завдання ав­тора при виконанні підсумкової роботи.

Основний зміст теми потрібно докладно викласти з наве­денням відповідної аргументації на основі вивчення рекомен­дованої (основної
та додаткової) літератури вітчизняних та зарубіжних авторів. У розділах підсумкової роботи важливо розкрити теоретичні положення теми
і на їх основі - практику роботи органу, посадової особи місцевого самоврядування з виконання їх повноважень, вирішення конкретних завдань. При цьому у роз­ділах мають бути висвітлені принципові положення, засади, які визначають підходи до вирішення завдань; внутрішні та зовні­шні чинники, що впливають на ефективність їх вирішення, си­стема, форми, методи роботи; подані доказові авторські оцінки й узагальнення.

У заключній частині роботи чітко формулюють висновки та пропозиції.
За своїм обсягом висновки, як і вступ, не пови­нні перевищувати 2-3 сторінки.
У кінці роботи подається список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог державного стандарту.

Робота має бути написана простою, зрозумілою мовою. Слід уникати "книжкових" виразів і фраз. Автор повинен само­стійно формулювати свої думки, не допускати повторень, уваж­но стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями та наведеним фактичним
і статистич­ним матеріалом.

При підготовці підсумкової роботи корисно також озна­йомитись
із зразками кращих подібних робіт, які були виконані раніше.

Виконана робота подається у навчально-методичний відділ обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для рецензування.

Захист реферату, підсумкової роботи

Через деякий час керівник навчально-методичного відділу центру повертає роботу з рецензією. Рецензія - це не тільки форма конт­ролю й оцінки виконаної роботи, але й одна з найважливіших форм методичного керівництва самостійною роботою слухачів. У рецензії мають бути відповіді на наступні запитання:

- як глибоко автор вивчив визначену проблему й рекомен­довані до неї першоджерела;

- чи правильно складений план;

- чи відповідає йому зміст роботи;

- наскільки вдалося розкрити зміст теми;

- який науковий рівень роботи;

- наскільки вміло були використані теоретичний та стати­стичний матеріали.

Як правило, рецензія містить аргументований аналіз позитивних
і негативних сторін підсумкової роботи, в якому відзначаються рівень обґрунтованості зроблених у ній висновків, цінність та обґрунтованість внесених пропозицій для практики, наскільки враховані вимоги до оформлення роботи.

В кінці рецензії викладач (фахівець органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування) формулює висновок про допущення роботи до захисту і висловлює пропозицію щодо її оцінки. Пропозиція не повинна бути категоричною: остаточну оцінку роботи з урахуванням її захисту визначить комісія. До за­хисту допускаються роботи, що попередньо позитивно оцінені.

Ознайомившись з рецензією перед захистом підсумкової роботи, слухач повинен особливу увагу звернути на помилкові положення, недоліки
та методичні поради щодо їх усунення, продумати власні аргументи
та пояснення.

Захист робіт проходить перед спеціальною комісією, до складу
якої входять викладачі, керівники центру підвищення кваліфі­кації, фахівці відповідних органів влади. Захист здійснюється, як правило, у присутності рецензентів, керівників занять, слу­хачів навчального закладу.

На захисті автор роботи повинен обґрунтувати актуальність проблеми, розкрити стан її наукової розробки та загаль­ний зміст, обґрунтувати свою точку зору з викладених питань, а також відповісти на зауваження, висвітлені
в рецензії, на запи­тання, поставлені членами комісії або колегами (слухачами). Лише після цього виноситься остаточна оцінка роботи. Якщо автор серйозно підготувався до захисту, дав вичерпні відповіді на поставлені запитання
та зауваження, які містяться в рецензії і виникли під час захисту, то оцінка може бути підвищена порів­няно з попередньою. Остаточна позитивна оцінка заноситься у відомість і фіксується у свідоцтві (посвідченні) про підвищення кваліфікації.

Орієнтовна тематика

випускних кваліфікаційних робіт слухачів

  1. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина як чинник формування демократичної держави й особи.

  2. Місцеве самоврядування – правова основа організації місцевої влади. Розмежування повноважень між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

  3. Правові аспекти прийняття управлінських рішень.

  4. Контроль і виконання нормативно-правових актів – важлива умова ефективної роботи органів виконавчої влади.

  5. Основні напрями адміністративної реформи в Україні.

  6. Державна служба України в сучасних умовах.

  7. 90 років сучасної державної служби в Україні: уроки національної адміністративної традиції.

  8. Правовий статус державних службовців, їх основні обов'язки і права.

  9. Загальні правила поведінки державних службовців. Відповідальність за недотримання Загальних правил поведінки державних службовців.

  10. Забезпечення відкритості та гласності діяльності органів виконавчої влади.

  11. Порядок розгляду звернень громадян в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

  12. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

  13. Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

  14. Система органів виконавчої влади.

  15. Місцеві державні адміністрації: правові засади діяльності склад і структура

  16. Поняття корупції та корупційних діянь. Відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією.

  17. Інноваційна діяльність як фактор забезпечення економічного розвитку Черкаської області.

  18. Регіональні аспекти створення науково-технічного середовища в умовах ринкової економіки.

  19. Основні шляхи та технології залучення інвестицій у розвиток регіонів.

  20. Комунальна власність територіальних громад та управління спільною власністю територіальних громад.

  21. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

  22. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері соціального захисту населення.

  23. Проблеми подолання бідності та шляхи їх вирішення в умовах ринкової економіки.

  24. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі регулювання житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту та зв'язку.

  25. Пріоритетні положення Програми інтеграції України до Європейського Союзу.

  26. Державна підтримка розвитку малого підприємництва. Стан розвитку малого підприємництва в Черкаському регіоні.

  27. Шляхи забезпечення виконання місцевих бюджетів.

  28. Шляхи стабілізації та розвитку промислового виробництва в регіоні.

  29. Особливості впровадження та реалізації державної регуляторної політики на регіональному рівні.

  30. Основні напрямки стабілізації та розвитку агропромислового комплексу області.

  31. Дотримання законодавства про захист економічної конкуренції у діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

  32. Механізм контролю за використанням бюджетних коштів для фінансування цільових програм. Відповідальність за бюджетні правопорушення.

  33. Основні напрями реалізації державної гуманітарної та соціальної політики сучасному етапі. Регіональний аспект.

  34. Психолого-педагогічні аспекти спілкування в процесі управлінської діяльності.

  35. Психологія управління конфліктом.

  36. Керівник як суб’єкт управлінської діяльності. Стилі управління.

  37. Моральні основи державної служби. Етичний кодекс державного службовця.

  38. Мотивація праці та контроль у державному управлінні.

  39. Ефективність та результативність державного управління.

  40. Проблеми та перспективи інтеграції України до Європейського союзу.

  41. Соціальні проблеми молоді і основні напрямки реалізації молодіжної політики. Соціальна допомога сім’ям з дітьми.

  42. Місцеве самоврядування: конституційні засади, становлення і розвиток.

  43. Взаємодія органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку територій.

  44. Регіональна політика на сучасному етапі: суть, основні напрями.

  45. Органи судової влади в Україні, їх правовий статус.

  46. Правове врегулювання земельних відносин.

  47. Закон України “Про боротьбу з корупцією” та практика його застосування. Нове антикорупційне законодавство.

  48. Поняття та функції державного управління.

  49. Види органів державного управління та їх компетенція.

  50. Культура управління. Етика державних службовців.

  51. Планування роботи державного службовця.

  52. Обов’язки та права державних службовців.

  53. Механізм прийняття управлінських рішень.

  54. Підготовка прийняття та організація виконання рішень в державному управлінні

  55. Особливості застосування принципів менеджменту на державній службі.

  56. Стратегічне та ситуаційне управління при здійсненні повноважень посадовою особою.

  57. Керівництво і лідерство в управлінні персоналом.

  58. Ділове спілкування та управління конфліктами в колективі.

  59. Принципи державної служби та механізми її реалізації

  60. Процес становлення державної служби в Україні.

  61. Державна служба як фактор удосконалення державного управління

  62. Державний службовець: поняття, статус, компетенція.

  63. Сучасні напрямки кадрової політики.

  64. Роль і місце керівника в організації діяльності відділу (управління) місцевої державної адміністрації (на прикладі Вашого підрозділу адміністрації).

  65. Офіційно-діловий стиль, його найважливіші риси. Основні вимоги до мовлення державного службовця.

  66. Етика ділового та політичного спілкування.

  67. Основні завдання адміністративної реформи в Україні та шляхи її реалізації

  68. Організація аналітичної роботи щодо вивчення суспільно-політичної ситуації в районі (місті).

  69. Порядок ведення особових справ державних службовців.

  70. Основні напрями та функції відділу організаційно-кадрової роботи районної державної адміністрації.

  71. Організація юридичного забезпечення діяльності апаратів районних державних адміністрацій.

  72. Порядок і правила підготовки і прийняття нормативно-правових актів районними державними адміністраціями.

  73. Організація та порядок роботи з розгляду звернень громадян та юридичних осіб.

  74. Формування резерву кадрів та організація роботи з ним.

  75. Організація планування роботи районної державної адміністрації, її відділів та управлінь.

  76. Державні службовці як суб’єкти корупційних дій.

  77. Основні напрями та функції відділів з питань внутрішньої політики райдержадміністрацій.

  78. Організація взаємодії з політичними партіями та громадськими об’єднаннями.

  79. Безпека в надзвичайних ситуаціях

  80. Особливості регіональної інноваційної політики (на прикладі району або міста).

  81. Економіка району (міста) в умовах переходу до ринкових відносин.

  82. Інвестиційна діяльність на Черкащині та шляхи її удосконалення.

  83. Стан розвитку підприємництва в районі (місті).

  84. Конкурентність та антимонопольне регулювання.

  85. Ринки – державне регулювання в сучасних умовах.

  86. Державний бюджет – головний фінансовий план держави.

  87. Реалізація стратегічних напрямків аграрної політики.

  88. Державна система захисту інтелектуальної власності. Вимоги чинного законодавства України щодо охорони авторських та суміжних прав.

  89. Основні напрямки соціальної політики в Україні

  90. Основні напрямки підвищення рівня життя населення (на прикладі району або міста).

  91. Сучасна система соціального страхування та кредитування населення.

  92. Сучасна національна молодіжна політика та хід її виконання в районі (місті).

  93. Практика роботи служби у справах неповнолітніх з питань соціально-правового захисту дітей і підлітків (регіональний аспект).

  94. Основні напрями реалізації в районі (місті) державної політики стосовно сім’ї, жінок та молоді.

  95. Демографічна ситуація в регіоні, шляхи її подолання.

  96. Висвітлення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у державних засобах масової інформації – шляхи підвищення ефективності.

  97. Правовий і соціальний захист державних службовців.

  98. Особливості діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у прикордонних районах.

  99. Методи підтримки розвитку малого та середнього підприємництва районними державними адміністраціями.

  100. Шляхи підвищення ефективності організації роботи відділів апаратів районних державних адміністрацій.

  101. Організація діловодства в органах виконавчої влади.

  102. Надходження позабюджетних коштів до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: проблеми правового регулювання.

  103. Гендерна політика в Україні.

  104. Європейський вибір України

  105. Історичні етапи розвитку Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

  106. НАТО: мета, структура, діяльність.

  107. Партнерство України й НАТО.

  108. Євроатлантична інтеграція – стратегічний курс України.

  109. Створення та етапи розвитку Європейського Союзу.

  110. Фундаментальні цінності Європейського Союзу.

Комплексне вихідне тестування

1.Єдиним джерелом влади в Україні є:

  1. Президент України;

  2. Верховна Рада України;

  3. Кабінет Міністрів України;

  4. Народ України.

2.Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на:

  1. виконавчу, законодавчу;

  2. судову, законодавчу;

  3. законодавчу, виконавчу, судову.

3. Президент України:

  1. є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина;

  2. очолює виконавчу владу в державі.

4. Державні символи України:

  1. Державний прапор України;

  2. Державний герб України;

  3. Державний гімн України;

  4. все разом.

5. Верховна Рада України:

    1. єдиний орган законодавчої влади в Україні;

    2. єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні;

    3. парламент України.

6. Коли була прийнята Конституція України?

  1. 24 серпня 1991 р;

  2. 28 червня 1996р.;

  3. 16 липня 1990 р.

7. Який нормативний акт являється Основним Законом України?

  1. Декларація про державний суверенітет України;

  2. Акт проголошення незалежності України;

  3. Конституція України.

Які складові державного управління?

  1. це суб’єкт управління (органи виконавчої влади);

  2. це об’єкт управління (сфери та галузі суспільного життя, які потребують втручання держави);

  3. це суб’єкт, об’єкт управління та управлінські зв’язки між ними.

10. Вищий орган в системі органів виконавчої влади:

  1. секретаріат Президента України;

  1. Кабінет Міністрів України;

  2. Верховна Рада України.

11. Яке твердження правильне?

  1. Виконавчу владу в районах здійснює обласна рада;

  2. Виконавчу владу в районах здійснюють районні ради;

  3. Виконавчу владу в районах здійснюють районні державні адміністрації.

12. Місцева державна адміністрація є:

  1. місцевим органом виконавчої влади;

  2. вищим органом виконавчої влади на відповідній території;

  3. координатором місцевого самоврядування.

13. Чи можуть здійснювати місцеві державні адміністрації державний контроль на відповідних територіях в межах, визначених Конституцією і Законами України?

  1. так;

  2. ні;

  3. за погодженням з Секретаріатом Президента України;

  4. за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

14. Голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає:

  1. накази;

  2. розпорядження;

  3. рішення.

15. Ким затверджуються примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій?

  1. Верховною Радою України;

  2. Обласною радою;

  3. Кабінетом Міністрів України;

  4. Президентом України.

16. Хто формує склад і визначає структуру місцевих державних адміністрацій:

  1. відповідні обласні ради;

  2. територіальні громади;

  3. голови місцевих державних адміністрацій.

17. З якою метою створюються консультативно-дорадчі органи в місцевих державних адміністраціях?

  1. сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій;

  2. обговорення актуальних питань життєдіяльності територій;

  3. підготовка пропозицій, рекомендацій керівникам для прийняття відповідних рішень;

  4. всі відповіді вірні в сукупності.

18. Типові положення про управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій затверджуються:

  1. Верховною Радою України;

  2. обласною радою;

  3. Кабінетом Міністрів України;

  4. Президентом України.

19. Кандидатури на посаду голів районних державних адміністрацій вносяться на розгляд Президента України:

    1. головами відповідних обласних державних адміністрацій;

    2. територіальними громадами;

    3. Кабінетом Міністрів України.

20. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на строк:

  1. повноважень Кабінету Міністрів України;

  2. повноважень Верховної Ради України;

  3. повноважень Президента України.

21. Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються:

  1. Прем’єр - міністром України;

  2. Віце прем’єр – міністром України;

  3. Президентом України.

22. Перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади:

  1. головою відповідної обласної державної адміністрації;

  2. головами відповідних районних державних адміністрацій, за погодженням з облдержадміністрацією;

  3. заступниками голів обласних державних адміністрацій згідно розподілу обов’язків.

23. З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні:

  1. керівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

  2. головам відповідних місцевих державних адміністрацій;

  3. Кабінету Міністрів України.

24. Чи мають право голови обласних державних адміністрацій скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій?

  1. так, якщо розпорядження їм не подобаються;

  2. так, якщо розпорядження суперечать законодавству України;

  3. ні.

25. Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України?

  1. так;

  2. ні.

26. Чи мають право голови обласних державних адміністрацій порушувати перед Президентом України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій?

  1. так;

  2. ні.

27. Голови місцевих державних адміністрацій на засіданнях відповідних рад мають право:

  1. дорадчого голосу;

  2. основного голосу;

  3. не мають права голосу.

28. Президент України приймає відставку голови районної державної адміністрації:

  1. якщо 1/3 від складу районної ради висловила недовіру голові адміністрації;

  2. якщо 2/3 від складу районної ради висловила недовіру голові адміністрації;

  3. не має права приймати такого рішення;

  4. жодна відповідь неправильна.

29. Чи мають право місцеві державні адміністрації втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень?

так;

ні.

29. Делеговані повноваження це:

  1. повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

  2. повноваження, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласної рад.

  3. повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим держадміністраціям за рішенням рай, облрад.

30. Яким чином райдержадміністрацією контролюється здійснення органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади ?

    1. по аналізу щоквартальних інформацій виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, рішень, що приймаються ними.

    2. проведенням перевірок діяльності виконавчих органів рад, заслуховуванням звітів сільських, селищних, міських голів, аналізу інформацій, рішень виконавчих органів і т.д.

    3. проведенням перевірок діяльності сільської, селищної, міської ради їх виконавчих органів, заслуховування звітів відповідних голів, аналізу інформацій, рішень ради та виконкому.

31. Яким чином здійснюється управлінська діяльність?

  1. шляхом проведення нарад.

  2. шляхом проведення засідань.

  3. шляхом видання розпорядчих документів.

32. Яким чином проставляється гербова печатка?

  1. на підпис керівника.

  2. на його посаду.

  3. так, щоб вона захоплювала останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

33. Хто має право легалізувати об'єднання громадян?

  1. управління юстиції на місцях;

  2. місцеві державні адміністрації;

  3. органи місцевого самоврядування.

34. Чи підлягають нормативно – правові акти місцевих державних адміністрацій державній реєстрації у відповідних органах юстиції ?

так;

ні.

35. Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються :

  1. головою місцевої державної адміністрації;

  2. головою місцевої державної адміністрації вищого рівня;

  3. Кабінетом Міністрів України.

36. Регламент роботи місцевої державної адміністрації затверджується :

  1. головою місцевої державної адміністрації;

  2. головою місцевої державної адміністрації вищого рівня;

  3. Кабінетом Міністрів України.

36. Організаційно – процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються:

  1. типовими регламентами;

  2. регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій;

  3. регламентами, що затверджуються колегією відповідних місцевих державних адміністрацій.

37. Граничну чисельність працівників апарату місцевої державної адміністрації визначає:

  1. Президент України;

  2. кабінет міністрів України;

  3. голова відповідної місцевої державної адміністрації.

38. Створення та діяльність організаційних структур політичних партій допускається:

  1. в органах виконавчої влади;

  2. в органах судової влади;

  3. в виконавчих органах місцевого самоврядування;

  4. в навчальних закладах;

  5. жодна з відповідей не є вірною.

39. Чи припиняються повноваження голови місцевої державної адміністрації в разі порушення вимог несумісності ?

  1. так;

  2. ні.

40. Чи може бути призначена на посаду голови місцевої державної адміністрації особа, яка не являється громадянином України.

  1. так;

  2. ні.

41. Чи може голова місцевої державної адміністрації мати інший представницький мандат?

  1. так;

  2. ні.

42. Чи надано Законом України „Про місцеві державні адміністрації” право голові відповідної адміністрації скасовувати власні розпорядження?

  1. так;

  2. ні.

43. Що включає система державного управління?

  1. суб’єкти управління (органи виконавчої влади);

  2. об’єкти управління(сфери та галузі суспільного життя);

  3. с) управлінська діяльність (процес, відносини між суб’єктами і об’єктами );

  4. все разом в сукупності.

44. Що включає система органів місцевого самоврядування?

  1. територіальну громаду;

  2. сільську, селищну, міську раду;

  3. сільського, селищного, міського голову;

  4. виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

  5. районні та обласні ради;

  6. органи самоорганізації населення;

  7. все разом.

45. Адміністративно-територіальна одиниця:

  1. область;

  2. район;

  3. місто, район у місті;

  4. село, селище;

  5. все разом.

46. Державними службовцями є:

  1. особи, які займають посади в державних органах та їх апараті;

  2. особи, що працюють на умовах трудового договору на державних підприємствах, установах та організаціях;

  3. особи, що мають вищу освіту та відповідний стаж роботи в органах державного управління.

47. На посадових осіб покладається:

  1. здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;

  2. забезпечення розвитку економіки України;

  3. правове забезпечення органів державного управління.

48. Хто може бути державним службовцем?

  1. будь-яка фізична особа;

  2. громадянин України;

  3. іноземець.

49. Де визначені основні права та обов’язки державних службовців:

  1. у Конституції України;

  2. у Законі України «Про державну службу»;

  3. в посадових інструкціях.

50. Державна служба в Україні – це:

робота на контрактних засадах;

професійна діяльність осіб;

робота за сумісництвом.

51. Чи приймають присягу державні службовці при переведенні на іншу посаду в державному органі:

  1. так;

  2. ні.

52. Граничний вік перебування на державній службі становить:

60 років для чоловіків і 55 років для жінок;

50 років для чоловіків і жінок;

обидва твердження хибні.

53. Які з заходів дисциплінарного впливу не можуть бути застосовані до державних службовців:

  1. попередження про неповну службову відповідність;

  2. переведення на нижчу посаду;

  3. затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

54. Яким органом визначається державна політика у сфері державної служби?

  1. Президентом України;

  2. Верховною Радою України;

  3. Кабінетом Міністрів України.

55. Головне управління державної служби України утворюється:

  1. при Кабінеті Міністрів України;

  2. при Президентові України;

  3. це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом.

56. Який орган створюється в галузі державної служби з метою визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби?

  1. Головне управління державної служби України;

  2. Всеукраїнська спілка державних службовців;

  3. Координаційна рада з питань державної служби в державних органах.

57. Які категорії державних службовців повинні надавати відомості про належні їм та їхнім сім’ям нерухоме та цінне нерухоме майно, вклади в банках, цінні папери?

  1. I-II;

  2. II-III;

  3. V-VII.

58. Які з заходів дисциплінарного впливу не можуть бути застосовані до державних службовців?

  1. попередження про неповну службову відповідність;

  2. переведення на нижчу посаду;

  3. затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

59. Прийняття на державну службу здійснюється на:

  1. конкурсній основі;

  2. контрактній основі;

  3. в загальному порядку.

60. Який термін випробування може встановлюватися при прийнятті на державну службу?

  1. до 2-х місяців;

  2. до 6-ти місяців;

  3. до 12-ти місяців.

61. Державні службовці після закінчення граничного терміну перебування на державній службі можуть бути залишені:

  1. на посадах начальників і заступників;

  2. консультантів і радників;

  3. обидва твердження вірні.

62. Законом України “Про державну службу” встановлено категорій:

  1. п’ять;

  2. сім;

  3. тринадцять.

63. Законом України “Про державну службу” встановлено рангів:

  1. десять;

  2. п’ятнадцать;

  3. сім.

64. Ранги державних службовців, які відповідають посадам III-VII категорії, присвоюються:

  1. Президентом України;

  2. керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець;

  3. правильної відповіді тут немає.

65. Для присвоєння чергового рангу державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді:

  1. 2 роки;

  2. 3 роки;

  3. 1 рік.

66. Який стаж державної служби потрібний для надання додаткової відпустки тривалістю 15 днів ?

  1. 7 років.

  2. 10 років.

  3. 12 років.

  4. 15 років.

  5. 20 років.

67. Чи зараховується до стажу державної служби час виконання цих обов’язків народним депутатом України, які до обрання перебували на державній службі?

  1. так;

  2. ні.

68. Чи припиняється державна служба на загальних підставах, визначених Кодексом законів про працю України?

  1. так;

  2. ні.

69. Чи існують специфічні підстави припинення державної служби?

  1. так;

  2. ні.

70. Чи являється зміна керівників або складу державних органів підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників?

  1. так;

  2. ні, крім державних службовців патронатної служби;

  3. ні.

71. Що таке відставка?

  1. припинення державної служби будь-яким державним службовцем у випадках, визначених законом;

  2. припинення державної служби державним службовцем, який займає посаду I-ої або II-ої категорій, за його письмовою заявою;

  3. принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи.

72. Умови оплати праці державних службовців визначаються:

  1. керівником державного органу, в якому працює державний службовець;

  2. Президентом України;

  3. Кабінетом Міністрів України.

73. Для одержання пенсії державного службовця особа необхідно стаж державної служби:

  1. не менше 8 років;

  2. не менше 10 років;

  3. не більше 15 років.

74. Боротьбу з корупцією ведуть, згідно зі ст.4 Закону "Про боротьбу з корупцією", нижче зазначені органи за виключенням:

  1. Служби безпеки України (СБУ)

  2. Прокуратури України.

  3. Міністерства внутрішніх справ України. (МВС)

  4. Контрольно-ревізійного управління України.

  5. Державної податкової міліції України.

75. Державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або виконанням корупційного діяння:

  1. позбавляється права на одержання пенсії державного службовця;

  2. має право на пенсію на загальних підставах;

  3. обидва твердження вірні.

76. Суб’єкти корупційних дій це:

  1. працівники органів державної влади та місцевого самоврядування;

  2. державні службовці, народні депутати України, посадові особи місцевого самоврядування.

77. Чи поширюються спеціальні обмеження щодо заборони займатися підприємництвом і входити до складу правління бізнесових структур на депутатів сільських, селищних, міських, обласних рад, які здійснюють повноваження, не пов’язані з виробничою діяльністю?

  1. так;

  2. ні.

78. Макроекономіка – це наука, яка вивчає:

  1. економічні процеси. які проходять на рівні підприємств, фірм, організацій;

  2. поведінку економічної системи (народного господарства) в цілому;

  3. розвиток регіону.

79. Організація, підприємство – це:

  1. група людей;

  2. формалізоване об’єднання людей, що має спільну діяльність;

  3. група людей, діяльність яких усвідомлено координується для досягнення загальної цілі або цілей.

80. Процес управління – це:

  1. процес впливу;

  2. процес дії і впливу;

  3. дія на об’єкт з метою зміни його стану або форми.

81. Що таке менеджмент?

  1. цілеспрямовані дії на об’єкт для зміни його стану і форми;

  2. вплив на колектив або окремих виконавців для забезпечення виконання цілей, які стоять перед організацією;

  3. це мистецтво управління людьми.

82. Менеджмент – це:

  1. процес управління;

  2. процес дії з метою організації;

  3. процес планування, організації, контролю і мотивації.

83. Що таке ефективність управлінської роботи?

  1. результативність роботи;

  2. міра досягнення проголошених цілей і поставлених завдань;

  3. співвідношення досягнутого результату до понесених затрат;

  4. кожна відповідь є вірною.

84. Основні етапи управлінської діяльності?

  1. планування і організація справи, координація роботи;

  2. робота з кадрами, здійснення керівництва;

  3. контроль і звітність;

  4. все разом в такій послідовності.

85. Який стиль управління характеризується мінімальною участю керівника в управлінні?

  1. ліберальний;

  2. автократичний;

  3. демократичний.

86. Як називається процес зосередження владних повноважень на одному рівні управління?

  1. централізація;

  1. бюрократизація;

  2. узурпація.

87. Що таке комунікація в менеджменті?

  1. взаємодія між керуючою і керованою підсистемами;

  2. процес обміну інформацією між людьми;

  3. процес спілкування, що носить цілеспрямований і інформаційний характер.

88. Стратегія – це:

  1. план діяльності організації;

  2. характер досягнення мети;

  3. загальна концепція того, як досягаються цілі організації, вирішуються проблеми і розподіляються необхідні для цього ресурси.

89. Планування – це:

  1. визначення орієнтиру;

  2. визначення перспективи і майбутнього стану організації, визначення орієнтиру майбутньої її діяльності;

  3. процес визначення мети і задач діяльності організації.

90. Стратегічне планування – це:

  1. процес формування місії і цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення і отримання необхідних ресурсів та їхнього розподілу з метою забезпечення ефективної роботи організації в майбутньому;

  2. процес, який включає стан оцінки, аналізу та прогнозування варіантів вирішення проблем і досягнення цілей в майбутньому в співвідношенні до потенціалу організації;

  3. процес, який включає всі етапи та функції процесу управління.

91. Стратегія росту – це стратегія, яка:

  1. має на увазі диверсифікацію виробництва;

  2. полягає у визначенні основних напрямків розширення ділової активності організації;

  3. включає засоби щодо освоєння нових ринків.

92. Ефективність виробництва – це:

  1. об’єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів і залежить від оптимальності використання всіх ресурсів підприємства;

  2. економічна категорія, яка відзначається якістю і універсальністю чогось;

  3. економічна категорія, яка характеризує діяльність організації з позиції своєчасності виконання поставлених завдань.

93. До економічних категорій на макроекономічному рівні відносяться:

  1. валовий національний продукт;

  2. валовий прибуток підприємства;

  3. рентабельність.

94. До економічних категорій на мікроекономічному рівні відносяться:

  1. прибуток підприємства;

  2. валовий національний продукт;

  3. валовий суспільний продукт.

95. До екстенсивного виду економічного росту відносять:

  1. зростання за рахунок використання додаткових трудових і матеріальних ресурсів на незмінній технічній основі;

  2. зростання за рахунок використання більш ефективних засобів виробництва, які сприяють збереженню витрат праці матеріальних ресурсів та капіталовкладень в розрахунку на одиницю продукції або одиницю її корисного ефекту;

  3. безперервний процес відновлення виробництва.

96. Інфраструктура ринку – це:

  1. відповідність між об’ємом і структурою попиту на товари та послуги;

  2. організація спільного виробництва;

  3. комплекс інструментів (банки, біржі, посередники, інформатика, транспорт, склади і та ін.).

97. Спеціалізація – це:

  1. форма суспільного розподілу праці між галузями, підприємствами, а також всередині підприємства;

  2. форма довгострокових регіональних виробничих зв’язків, які виникають внаслідок суспільного розподілу праці і встановлюються між спеціалізованими підприємствами в процесі виробництва продукції;

  3. концентрація виробництва, що застосована на об’єднанні різних виробництв.

97. Кооперація виробництва – це:

  1. форма суспільного розподілу праці між галузями, підприємствами, а також всередині підприємства;

  2. форма довгострокових регіональних виробничих зв’язків, які виникають внаслідок суспільного розподілу праці і встановлюються між спеціалізованими підприємствами в процесі виробництва продукції;

  3. концентрація виробництва, що застосована на об’єднанні різних виробництв.

98. Умовами для виникнення ринкових відносин в Україні є:

  1. децентралізація управління;

  2. приватизація;

  3. розвиток конкуренції.

99. Закон пропозиції говорить про те, що :

  1. виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості;

  2. із зростанням ціни зростає і кількість пропозицій;

  3. ціна падає, коли кількість куплених товарів зростає.

100. Закон попиту говорить про те, що:

  1. виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості;

  2. із зростанням ціни зростає і кількість пропозицій;

  3. ціна падає, коли кількість куплених товарів зростає.

101. Капітал, що авансується – це:

  1. грошові засоби, вкладені в закупку факторів виробництва для виготовлення продукції;

  2. економічний результат діяльності;

  3. частина оборотного капіталу.

102. З якими наступними факторами пов’язане вирішення завдань підвищення ефективності підприємства:

  1. оптимальний вибір виробничого процесу;

  2. реалізація продукції;

  3. створення оптимальних виробничих запасів.

103. Які з наведених нижче показників включають до системи оцінки характеру використання основних виробничих фондів:

  1. фондовіддача;

  2. фондомісткість;

  3. оборотні засоби.

104. Оборотні виробничі фонди забезпечують:

  1. безперервність виробничого процесу;

  2. реалізацію виробленої продукції;

  3. отримання грошових засобів.

105. Проведення кадрової політики на підприємстві включає:

  1. визначення потреб в робочій силі по кількості і якості;

  2. ведення обліку працюючих на підприємстві;

  3. аналіз потенціалу трудових ресурсів в країні, регіоні.

106. Суб’єктом соціального менеджменту є –

  1. суспільство в цілому;

  2. соціальна сфера;

  3. спеціалізовані державні та суспільні органи і служби.

107. Об’єктом соціального менеджменту є –

  1. суспільство в цілому;

  2. соціальна сфера;

  3. спеціалізовані державні та суспільні органи і служби.

108. До видів соціального управління відносяться:

  1. адміністративно–державне управління;

  2. управління соціально–культурною сферою;

  3. управління матеріальним виробництвом.

109. В соціальних науках адміністрацією називають:

  1. будь–яку велику організацію професійних службовців, основний обов’язок яких полягає у здійсненні політики тих, хто приймає рішення;

  2. раціональну систему або організовану структуру, яка призначена для кваліфікованого та ефективного виконання суспільної політики і яка має гостру ієрархію влади;

  3. механізм здійснення влади, що приймає форму соціальних інститутів і передбачає розчленування соціальних груп на пануючих та підлеглих, ієрархію та соціальну дистанцію між ними.

110. В соціальних науках владою називають:

  1. здатність впливати на характер та напрямок діяльності і поведінки людей за допомогою економічних, ідеологічних та організаційно–правових методів, традицій, насилля;

  2. будь-яку велику організацію професійних службовців, основний обов’язок яких полягає у здійсненні політики тих, хто приймає рішення;

  3. раціональна система або організована структура, яка призначена для кваліфікованого та ефективного виконання суспільної політики і яка має гостру ієрархію влади;

  4. механізм здійснення влади, що приймає форму соціальних інститутів і передбачає розчленування соціальних груп на пануючих та підлеглих, ієрархію та соціальну дистанцію між ними.

111. Держава – це:

  1. головне знаряддя політичної влади;

  2. орган управління окремою суспільною структурою.

  3. форма політичної організації суспільства.

112. Основні ознаки держави:

  1. організація влади за визначеним територіальним поділом;

  2. суверенна законотворчість–право видавати закони і правила, обов6’язкові для всього населення;

  3. розбіжність привселюдної влади з владою всієї маси населення.

113. До внутрішніх функцій держави відносяться:

  1. забезпечення функціонування суспільства як цілісного організму;

  2. захист зовнішніх кордонів цілісності території та суверенітету;

  3. переважне задоволення інтересів політично- та економічно-пануючих соціальних сил.

114. До зовнішніх функцій держави відносяться:

  1. забезпечення функціонування суспільства як цілісного організму;

  2. захист зовнішніх кордонів цілісності території та суверенітету;

  3. переважне задоволення інтересів політично- та економічно- пануючих соціальних сил.

115. Громадянське суспільство це:

  1. сукупність існуючих у суспільстві неполітичних відносин, що перебувають поза сферою впливу держави, за межами директивного регулювання і регламентації;

  2. сукупність існуючих у суспільстві неполітичних відносин, що перебувають поза сферою впливу держави, у межах регулювання і регламентації;

  3. сукупність існуючих у суспільстві політичних відносин, що перебувають у сфері впливу держави.

116. Розвиток громадянського суспільства передбачає:

  1. існування тоталітарної держави;

  2. існування правової держави;

  3. громадянське суспільство.

117. Необхідні передумови до існування громадянського суспільства:

  1. ринкова економіка;

  2. різні форми власності;

  3. планова економіка;

  4. множинність незалежних політичних сил.

118. Інтеграція суспільства на ідеологізованій основі призводить до появи:

  1. демократичного суспільства;

  2. тоталітарного суспільства;

  3. громадянського суспільства.

119. Інтеграція суспільства на деідеологізованій основі призводить до появи:

  1. демократичного суспільства;

  2. тоталітарного суспільства;

  3. громадянського суспільства.

120. Демократія – це:

  1. система управління суспільними справами, яка спирається на розгалужену ієрархічну структуру чиновницького апарату;

  2. влада службовців;

  3. влада народу;

  4. влада натовпу.

121. Ліберальна модель держави:

  1. заснована на вільному співіснуванні різноманітних форм власності, сильній соціальній функції держави;

  2. ґрунтується на мінімізації державної власності;

  3. базується на соціальних цінностях.

122. Соціально–орієнтована модель держави:

  1. заснована на вільному співіснуванні різноманітних форм власності, сильній соціальній функції держави;

  2. ґрунтується на мінімізації державної власності;

  3. базується на соціальних цінностях.

123. Державний апарат - це:

  1. законодавчі органи;

  2. виконавчі органи;

  3. судові органи;

  4. наглядові органи.

124. Система стримування і переваг включає:

  1. залежність законодавчих, виконавчих і судових органів;

  2. незалежність законодавчих, виконавчих і судових органів;

  3. незалежність виконавчих і судових органів влади.

125. За формою державного устрою україна є:

  1. унітарною державою;

  2. конфедерацією;

  3. федеративною державою;

  4. республікою.

126. Народне волевиявлення здійснюється через:

  1. вибори;

  2. референдум;

  3. збори.

127. Ввсеукраїнський референдум призначається:

  1. Верховною Радою України;

  2. Президентом України;

  3. Кабінетом Міністрів України.

128. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як:

  1. одного мільйона громадян;

  2. трьох мільйонів громадян;

  3. п’яти мільйонів громадян.

129. Всеукраїнським референдумом виключно вирішуються питання про:

  1. податки;

  2. бюджет;

  3. зміну території України.

130. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є:

  1. Верховна Рада України (парламент);

  2. Кабінет Міністрів України;

  3. Конституційний Суд.

131. Народним депутатом України може бути громадянин, який на день виборів досяг:

  1. 25 років;

  2. 21 року;

  3. 30 років.

132. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на:

  1. сесійній основі;

  2. постійній основі;

  3. частково постійній основі.

133. Виключно законами України затверджуються, встановлюються:

  1. державний бюджет України;

  2. амністія;

  3. військові звання та дипломатичні ранги.

134. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить:

  1. Президентові України;

  2. народним депутатам України;

  3. Кабінету міністрів України;

  4. Національному банку України.

135. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює:

  1. Кабінет Міністрів України;

  2. Президент України;

  3. Рахункова палата.

136. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини здійснює:

  1. Президент України;

  2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

  3. Голова Верховної Ради України.

137. Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг:

  1. 40 років;

  2. 25 років;

  3. 35 років.

138. Головою Ради національної безпеки і оборони України є:

  1. Міністр оборони України;

  2. Голова служби безпеки України;

  3. Президент України.

139. До складу Ради національної безпеки і оборони України входять:

  1. Прем’єр-міністр України;

  2. Міністр оборони України;

  3. Голова служби безпеки України;

  4. Міністр Внутрішніх справ України;

  5. Міністр закордонних справ України;

  6. Голова Верховної Ради України.

140. Вищим органом виконавчої влади в Україні є:

  1. Верховна Рада України;

  2. Кабінет Міністрів України;

  3. Секретаріат Президента України.

141. До складу Кабінету Міністрів України входять:

  1. Прем’єр - міністр України;

  2. Перший віце-прем’єр і три віце-прем’єри;

  3. міністри;

  4. всі відповіді вірні.

142. Чи відставка Прем’єр-міністра має наслідком відставку всього Кабінету Міністрів України?

  1. так;

  2. ні.

143. Хто здійснює виконавчу владу в областях і районах ?

  1. Кабінет Міністрів України;

  2. місцеві державні адміністрації;

  3. органи місцевого самоврядування.

144. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються та звільнюються з посади:

  1. Президентом України ;

  2. Президент України за поданням Кабінету Міністрів України;

  3. Кабінетом Міністрів України.

145. Доходи місцевих бюджетів формуються:

  1. за рахунок власних джерел;

  2. за рахунок державних джерел;

  3. з обласних бюджетів.

146. Комунальна власність належить до:

  1. виключної компетенції держави;

  2. власності територіальних громад;

  3. місцевим державним адміністраціям.

147. Які види стосунків між різними рівнями влади?

  1. функціональні;

  2. міжособисті;

  3. міжпосадові;

  4. політичні.

148. Функціональні стосунки включають:

  1. стосунки різних рівнів урядування;

  2. стосунки, що характеризують діяльність та погляди конкретних посадових осіб та ступінь їх співпраці;

  3. стосунки посадових осіб, які перебувають у безпосередньому адміністративному підпорядкуванні;

  4. взаємодію урядовців різного рівня стосовно формування, впровадження та оцінки обраного політичного курсу.

149. Міжпосадові стосунки включають:

  1. стосунки різних рівнів урядування;

  2. стосунки, що характеризують діяльність та погляди конкретних посадових осіб та ступінь їх співпраці;

  3. взаємодію урядовців різного рівня стосовно формування, впровадження та оцінки обраного політичного курсу;

  4. стосунки посадових осіб, які перебувають у безпосередньому адміністративному підпорядкуванні.

150. Політичні стосунки включають:

  1. стосунки різних рівнів урядування;

  2. стосунки, що характеризують діяльність та погляди конкретних посадових осіб та ступінь їх співпраці;

  3. стосунки посадових осіб, які перебувають у безпосередньому адміністративному підпорядкуванні;

  4. взаємодію урядовців різного рівня стосовно формування, впровадження та оцінки обраного політичного курсу.

151. Міжособисті стосунки включають:

  1. стосунки різних рівнів урядування;

  2. стосунки, що характеризують діяльність та погляди конкретних посадових осіб та ступінь їх співпраці;

  3. стосунки посадових осіб, які перебувають у безпосередньому адміністративному підпорядкуванні;

  4. взаємодію урядовців різного рівня стосовно формування, впровадження та оцінки обраного політичного курсу.

152. Чи мають право місцеві ради приймати?

  1. укази;

  2. нормативні акти;

  3. закони;

  4. декрети.

153. Основними умовами розвитку громади є:

  1. керівництво;

  2. співпраця;

  3. планування.

154. Керівництво громадою включає:

  1. збирання інформації і даних;

  2. аналіз проблем;

  3. підготовку загальної програми з проблем, цілей і задач;

  4. визначення плану дій для досягнення і виконання завдань.

155. Планування слугує для:

  1. збирання інформації і даних;

  2. аналізу проблем;

  3. підготовки загальної програми з проблем, цілей і задач;

  4. визначення плану дій для досягнення і виконання завдань.

156. До міської матеріальної інфраструктури відносять:

  1. транспортні комунікації;

  2. транспорт;

  3. водні ресурси;

  4. школи;

  5. державні підприємства.

157. До соціальної інфраструктури громади відносять:

  1. пожежну охорону;

  2. церкви;

  3. добровільні організації;

  4. бібліотеки;

  5. підприємства;

  6. податкові служби.

158. Найвищим органом управління в області є:

  1. Кабінет Міністрів України;

  2. Верховна Рада України;

  3. Обласна державна адміністрація.

159. До внизсходящої інформації відноситься та, яка поступає з:

  1. районних держадміністрацій;

  2. Кабінету Міністрів України;

  3. Секретаріат Президента України.

160. Із Секретаріату Президента України до обласної державної адміністрації надходять:

  1. статистична інформація;

  2. листи про суспільно-політичну ситуацію в країні;

  3. листи про соціально-економічну ситуацію в країні;

  4. розпорядження;

  5. Укази.

161. Куди спочатку поступає інформація в обласній державній адміністрації?

  1. до голови адміністрації;

  2. до інформаційного центру;

  3. до канцелярії.

162. Які з нижче наведених підрозділів відносяться до структури обласної державної адміністрації?

  1. управління земельних ресурсів;

  2. відділ зовнішніх зв’язків;

  3. управління економіки;

  4. служба комісій.

163. До складу обласної державної адміністрації входять:

  1. керівництво адміністрації;

  2. апарат;

  3. самостійні підрозділи.

164. Інформування керівництва про стан виконавської дисципліни здійснюється:

  1. щотижневе;

  2. щомісяця;

  3. щоквартальне;

  4. всі відповіді вірні в сукупності.

165. Строки виконання депутатського запиту:

  1. до 5 днів з дня одержання;

  2. до 15 днів з дня одержання.

166. Строки виконання звернення народного депутата:

  1. до 5 днів з дня одержання;

  2. до 10 днів з дня одержання.

167. Строки виконання документа з позначкою „терміново„:

  1. 2 дня;

  2. 2-3 дні;

  3. 3-5 днів.

168. Строки виконання документу, де не визначено строків виконання:

  1. до 15 днів;

  2. до 25 днів;

  3. до 30 днів.

169. Хто може продовжувати строки виконання отриманого документу?

  1. начальник відділу;

  2. заступник керівника;

  3. особа, що його встановила.

170. Термін, упродовж якого потрібно звертатися для продовження строків виконання документа:

  1. до 2-х днів до закінчення встановлено строку;

  2. до 3-5-ти днів до закінчення встановлено строку.

  3. в день закінчення встановленого терміну.

171. Можливе перенесення кінцевих строків виконання документу термінового характеру, якщо вони випадають на вихідні чи святкові дні:

  1. на робочий день, що передує вихідному чи святковому дню;

  2. на робочий день після вихідного чи святкового дню.

172. Можливе перенесення кінцевих строків виконання документу нетермінового характеру, якщо вони випадають на вихідні чи святкові дні:

  1. на робочий день, що передує вихідному чи святковому дню;

  2. на робочий день після вихідного чи святкового дню.

173. Хто виконує документ, якщо керівник визначив декілька виконавців і не вказав, хто його узагальнює?

  1. особа, що займає вищу посаду;

  2. особа, що стоїть першою в резолюції керівника.

174. Зняття виконаного документу з контролю:

  1. по усній доповіді начальника відділу керівнику ( заступнику ) установи;

  2. по письмовій довідці виконавців керівнику ( заступнику ) установи.

175. Де зберігаються контрольні папки?

  1. у контрольному відділі;

  2. у виконавців;

  3. у загальному відділі.

176. Що повинно бути у папках контролю?

  1. окремі документи на виконання документу чи доручення ;

  2. тільки власні розпорядження;

  3. всі необхідні документи.

177. Чи треба заповнювати всі графи контрольної папки?

  1. ні;

  2. так;

  3. частково.

178. Строки оформлення протокольних доручень керівників:

  1. до 3-х днів;

  2. до 5-ти днів.

179. Строки виконання протокольних доручень, якщо термін їх виконання не визначено:

  1. до 30 днів;

  2. до 45 днів.

180. Строки прийняття власних розпорядчих документів на виконання документів органів вищого рівня:

  1. в строк до 30 днів з дня надходження документу.

  2. у 45-ти денний термін з дня надходження документу.

181. Строки подання інформацій Секретаріату Президента України на виконання актів Президента України:

  1. щомісяця (через 10 днів після його закінчення);

  2. щокварталу (через 10 днів після його закінчення);

  3. раз у півріччя (через 10 днів після його закінчення).

182. Чи повинен керівник в своїх резолюціях на виконання надісланого документа визначати: кому та що треба зробити, приймати чи ні власні розпорядчі документи, на якій термін, кого ознайомити з надісланим документом?

  1. так;

  2. частково.

183. Чи підлягають реєстрації запити, інформації, довідки, які надходять до установи, зокрема, на виконання того чи іншого документу?

  1. так, всі;

  2. окремі.

184. Коли треба перевіряти стан виконання прийнятого документу?

  1. через місяць;

  2. через квартал.

Список рекомендованої літератури

  1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. //- http://www.rada.kiev.ua.

  2. Декларація про державний суверенітет України //Відомості Верховної Ради України. - 1990. - № 3. - С. 429.

  3. Акт проголошення незалежності України //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 38. - С. 502.

  4. Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП //Вісник державної служби України. - 1995. - № І.

  5. Закон України "Про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" від 13 травня 1999 р. № 647-ХІV //Відомості Верховної Ради України - http://www.rada.kiev.ua.

  6. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" //Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - С. 190.

  7. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.2000 № 1602-III -http://www.rada.kiev.ua.

  8. Закон України „Про державні цільові програми” від 18.03.2004 № 1621-IV -http://www.rada.kiev.ua.

  9. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року № 40-IV -http://www.rada.kiev.ua.

  10. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 11 липня 2002 року № 90-ІV - http://www.rada.kiev.ua.

  11. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 12 вересня 2002 року № 148-ІV - http://www.rada.kiev.ua.

  12. Закон України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 21 листопада 2002 року № 228-ІV - http://www.rada.kiev.ua.

  13. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16 січня 2003 року № 433 - http://www.rada.kiev.ua.

  14. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 16 січня 2003 року № 434-ІV - http://www.rada.kiev.ua.

  15. Закон України „Про внесення змін до статей 46 та 50 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 18.09.2008 № 520-VI - http://www.rada.kiev.ua.

  16. Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 22 березня 2001 року №2334 (з наступними змінами) - http://www.rada.kiev.ua.

  17. Закон України „Про державну експертизу землевпорядної документації” від 17 червня 2004 року №1808 - http://www.rada.kiev.ua.

  18. Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року №2063 - http://www.rada.kiev.ua.

  19. Закон України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 1 червня 2000 року №1768 (з наступними змінами) - http://www.rada.kiev.ua.

  20. Закон України „Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов'язаних з ними адміністративних витрат” від 21 жовтня 2004 року №105- http://www.rada.kiev.ua.

  21. Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13 січня 2005 року №2342 - http://www.rada.kiev.ua.

  22. Закон України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” від 08 вересня 2005 року №2866 - http://www.rada.kiev.ua.

  23. . Указ Президента України „Про Комплексну програму підготовки державних службовців” від 9 листопада 2000 року http://www.president.gov.ua. .

  24. Указ Президента України "Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі" від 5 лютого 2002 року № 104 - http://www.rada.kiev.ua.

  25. Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення" від 13 серпня 2002 року
    № 700/2002 - http://www.president.gov.ua.

  26. Указ Президента України "Про персональну відповідальність керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади" від 13 листопада 2002 року № 1013/2002 http://www.president.gov.ua.

  27. Указ Президента України "Про заходи щодо реалізації стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2003 рік" від 24 грудня 2002 року № 1211/2002 - http://www.president.gov.ua.

  28. Указ Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за декларуванням доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави" від 4 лютого 2003 року №73/2003 http://www.president.gov.ua.

  29. Указ Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією" від 6 лютого 2003 року
    № 84/2003 - http://www.president.gov.ua.

  30. Указ Президента України "Про день державної служби" від 4 квітня 2003 року № 291/2003 - http://www.president.gov.ua.

  31. Указ Президента України "Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади" від 26 травня 2003 року № 434/2003 - http://www.rada.kiev.ua.

  32. Указ Президента України „Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки” від 13 грудня 2003 року № 1433/2003.// Офіційний вісник України. – 2003.-Ст. 2663.

  33. Указ Президента України „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” від 15 вересня 2005 року
    № 1276 - http://www.rada.kiev.ua.

  34. Указ Президента України ”Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу” від 5 січня 2005 року № 1/2005. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 13.- Ст. 700.

  35. Указ Президента України „Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій”: від 3 квітня 2005 року № 593/2005. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 14.- Ст. 707.

  36. Указ Президента України „Про заходи щодо поліпшення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні” від 19 липня 2005 року № 1116/2005. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 29.- Ст. 1704.

  37. Указ Президента України „Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції" від 18.11.05 № 1615/2005 - http://www.president.gov.ua.

  38. Указ Президента України "Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" від 11.09.06 № 742/2006 - http://www.president.gov.ua.

  39. Указ Президента України „Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні” від 20 лютого 2006 року № 140/2006 //Офіційний вісник України. – 2006. - № 8. – Ст. 421.

  40. Указ Президента України „Про заходи щодо реформування державної служби в Україні та забезпечення захисту конституційних прав державних службовців” від 20 вересня 2007 року N 900/2007 - http://www.president.gov.ua

  41. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної антикорупційної політики» від 01.02.08 № 80/2008 - http://www.president.gov.ua

  42. Указ Президента України «Про Міжвідомчу робочу групу з питань протидії
    корупції» від 17.04.08 № 370 - http://www.president.gov.ua

  43. Указ Президента України від 05.05.08 № 414 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної антикорупційної політики» http://www.president.gov.ua

  44. Постанова Кабінету Міністрів України „Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій” від 12 березня 2005 року № 179. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 11.- Ст. 522.

  45. Постанова Кабінету Міністрів України „Про додаткові заходи залучення громадян до участі в управлінні державними справами” від 18 травня
    2005 року № 356. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 20.- Ст. 1072.

  46. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців" від 15 лютого 2002 року № 169 - http://www.kmu.gov.ua.

  47. Постанова Кабінету Міністрів України "Про організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 1 червня 2002 року № 734 - http://www.kmu.gov.ua.

  48. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо підтримки інноваційно-інвестиційних проектів" від 5 серпня 2002 року №1106 - http://www.kmu.gov.ua.

  49. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми розвитку державної служби на 205-2010 роки” від 8 червня 2004 р. № 746 - http://www.kmu.gov.ua.

  50. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки” від 8 вересня 2004 року 1183 - http://www.kmu.gov.ua.

  51. Постанова Кабінету Міністрів України „Про центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій” від 16 грудня 2004 року № 1681.// Офіційний вісник України. – 2004.-№ 51.- Ст. 3332.

  52. Постанова Кабінету Міністрів України „Про додаткові заходи залучення громадян до участі в управлінні державними справами” від 18 травня 2005 року № 356. // Офіційний вісник України. – 2005.-№ 20.- Ст. 1072.

  53. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення зміни до пункту 7 Положення про ранги державних службовців” від 01.02.06 № 103 - http://www.rada.kiev.ua.

  54. Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання апарату Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права” від 29.03.06 № 395 http://www.kmu.gov.ua.

  55. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Типового положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі” від 05.04.06 № 457 - http://www.kmu.gov.ua.

  56. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади" від 11.05.06 № 614 - http://www.kmu.gov.ua.

  57. Постанова Кабінету Міністрів України „Про доповнення пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби” від 15.06.06 № 829 - http://www.kmu.gov.ua.

  58. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Положення про формування кадрового резерву для державної служби” від 28.09.06 № 1375 - http://www.kmu.gov.ua.

  59. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Положення про ранги державних службовців” від 18.10.06 № 1431 - http://www.kmu.gov.ua.

  60. Постанова Кабінету Міністрів України "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" від 29.11.06 № 1673 - http://www.kmu.gov.ua.

  61. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України” від 21.02.07 № 272 - http://www.kmu.gov.ua.

  62. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади” від 26.06.07 № 880 - http://www.kmu.gov.ua.

  63. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 912» від 20.06.2007 р. № 852 - http://www.kmu.gov.ua.

  64. Постанова Кабінету Міністрів України «Про доповнення п. 4 Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України» від 21.11.07 № 1352 - http://www.kmu.gov.ua.

  65. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби» від 24.01.2007 р. № 36 - http://www.kmu.gov.ua.

  66. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації та визнання такою, що втратила чинність постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1773» від 14.03.2007 р. № 435 - http://www.kmu.gov.ua.

  67. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)» від 13.04.2007 р. № 625 - http://www.kmu.gov.ua.

  68. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового регламенту центрального органу виконавчої влади» від 19.09.2007 р. № 1143 -

  69. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. № 403» від 11.07.2007 р. № 923 - http://www.kmu.gov.ua.

  70. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу для зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України» від 21.02.07 р. № 272 - http://www.kmu.gov.ua.

  71. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади” від 11.05.06 № 614.

  72. Постанова Кабінету Міністрів України „Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів” від 29.11.06 №1673.

  73. Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання координації діяльності органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції” від 3 березня 2005 року №174. // Офіційний вісник України. – 2005.-№9.- Ст. 475.

  74. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади»(постанова КМУ від 25.05.98 №731) від 19.09.2007 р. № 1151 - http://www.kmu.gov.ua.

  75. Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» від 18.09.2007 р. № 933 - http://www.kmu.gov.ua.

  76. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 20 Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» в освітній галузі «Державне управління» та працевлаштування випускників» (постанова КМУ від 26.05.05 № 402) від 19.09.2007 р. № 1136 - http://www.kmu.gov.ua.

  77. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку погодження продовження терміну перебування на державній службі» від 19.09.2007 р. № 1150 - http://www.kmu.gov.ua.

  78. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України» від 26.09.2007 р. № 1180 - http://www.kmu.gov.ua.

  79. Постанова Кабінету Міністрів України „Про віднесення посад Голови Адміністрації державної спеціальної служби транспорту та його заступників до відповідних категорій посад державних службовців та умови оплати їх праці" від 10.10.2007 № 1221 http://www.kmu.gov.ua.

  80. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Класифікатора звернень громадян" від 24.09.2008 № 858 http://www.kmu.gov.ua.

  81. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Програми розвитку державної служби на 2005-2010 року" від 03.09.2008 № 776 http://www.kmu.gov.ua.

  82. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 19 листопада 2008 р. N 1017

  83. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до
    доброчесності на період до 2010 року» від 15.08.07 № 657-р - http://www.kmu.gov.ua.

  84. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.08 № 794-р «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» - http://www.kmu.gov.ua.

  85. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.01 № 113» від 20.08.08 № 1114-р - http://www.kmu.gov.ua.

  86. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про віднесення посад працівників Головної державної інспекції захисту рослин та державних інспекцій захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів до відповідних категорій посад державних службовців” від 10.01.2007 № 4-р - http://www.kmu.gov.ua.

  87. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад службовців кадрового складу Служби зовнішньої розвідки України до відповідних категорій посад державних службовців» від 02.07.08 № 900-р - http://www.kmu.gov.ua.

  88. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про доповнення пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.12.06 № 599» від 19.03.08 № 448-р - http://www.kmu.gov.ua.

  89. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про віднесення посад працівників Служби розпорядника Державного реєстру виборців до відповідних категорій посад державних службовців» від 06.02.08 № 251-р http://www.kmu.gov.ua.

  90. Артеменко Н. Планування кар’єрного розвитку державного службовця //Вісник державної служби України. – 2008. - № 3. – С. 76-79.

  91. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник /Ковалів М.В., Кисіль З.Р., Калаянов Д.П. та ін. – К.: Правова єдність, 2009. – 432 с.

  92. Адміністративне право України: Підручник /Ю.П.Битяк, В.М.Гаращук, О.В.Дьяченко та ін.; За ред.. Ю.П.Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.

  93. Алюшина Н. Оцінювання результативності та ефективності державно- управлінської діяльності: український та зарубіжний досвід //Вісник НАДУ. – 2008. – № 2. – С. 104 – 117.

  94. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2007. – 446 с.

  95. Афонін та ін. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики / Е.А.Афонін, Л.В.Гонюкова, Р.В.Войтович. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 160 с. – (Серія “Бібліотека молодого державного службовця”).

  96. Бажал Ю. Ефективність державного управління. Практикум. Конкурентна політика. //Вид-во “КІС”. –2003. С.420

Баштанник В. Пріоритетні напрями державної політики інтеграції України до Європейського Союзу. //Вісник УАДУ. - 2000. - № 2. -С. 49-57.

  1. Бальцій Ю.Ю. Правовий статус міського голови в Україні. – Одеса: Фенікс, 2007. – 176 с.

  2. Батанов О.В. Муніципальне право України: Підручник. – Харків: Одіссей, 2008. – 528 с.

  3. Берданова О.В., Вакуленко В.М. Стратегічне планування регіонального розвитку: Навч. посіб. - К., 2007. - 96 с.

  4. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К.: Атіка, 2006. – 356 с.

  5. Бородін Є.І., Шпекторенко І.В. Основи теорії та історії державного будівництва в Україні: Навч. посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 152 с.

  6. Бессараб В. Кар’єра на державній службі //Вісник державної служби України. – 2008. - № 1. – С. 71- 77.

  7. Білорусов С., Яценко А. Методичні засади запровадження сучасних тренінгових технологій для підвищення рівня підготовки кадрів державної служби //Вісник державної служби України. – 2007. – N 2. – С.64-70.

  8. Бодров В., Болдич Н. Удосконалення механізму фінансування системи професійного навчання державних службовців в Україні //Вісник НАДУ. – 2008. - № 1. – С. 66 – 73.

  9. Василевська Т. Конфлікт інтересів як проблема етики державного службовця //Вісник НАДУ. -2007. - № 3. – С. 58-66.

  10. Василевська Т. Професійно-етичні ракурси відповідальності державних службовців //Збірник наукових праць НАДУ. – 2007. – Вип. 2. – С. 27-36.

  11. Василевська Т. Сучасні тенденції розвитку етики державного службовця в Україні //Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. – 2006. – Вип. 2. – С.16-27.

  12. Власенкова 0. Деякі аспекти розвитку законодавства про місцеві державні адміністрації в Україні. //Збірник наук. праць УАДУ. -Вип. І. - К., 1999,
    с. 78-87.

  13. Вакуленко В.М., Гринчук Н.М. Державна регіональна політика: Навчальний посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 64 с. –(Бібліотека державного службовця. Від теорії до практики державного управління).

  14. Виноградський М.Д. та ін. Управління персоналом. – 2-ге вид.: Навчальний посібник /М.Д.Виноградський , А.М.Виноградська, О.М.Шканова. – К.: Центр учбової літератури, 2009.- 502 с.

  15. Воронкова В.Г. Менеджмент в державних організаціях: Навчальний посібник. – К.: Вид.Дім «Професіонал», 2004. – 256 с.

  16. Волохов В., Щепотко Ю. Сучасні інформаційні технології кадрового менеджменту на державній службі //Вісник державної служби України. – 2008. - № 3. – С. 57-61.

  17. Гаєвський Б.А., Ребкало А. Культура державного управління: органі­заційний аспект: /Монографія/. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - С. 144.

  18. Гончарук Н. Оцінювання керівного персоналу державної служби України //Вісник державної служби України. – 2007. - № 3. – С.34-38.

  19. Гурне Бернард. Державне управління. - К.: Основи, 1993. – 155 c.

  20. Гендерні аспекти державної служби: Монографія /М.Пірен, Н.Грицяк, Т.Василевська, О.Іваницька; За заг. ред.. Б.Кравченка. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 335

  21. Громадські об’єднання в Україні: Навчальний посібник. /За ред.
    В. М. Бесчастного. – К.: Знання, 2007. – 415 с.

  22. Гуманітарна та соціальна політика /В.П.Єлагін, М. В. Кашуба, П. І. Шевчук та Т. О. Панфілова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ, 2004. – 176 с. – (Основи професійної підготовки державних службовців).

  23. Державне управління: Навчальний посібник /А. Ф. Мельник,
    О. Ю. Оболенський , А.Ю.Васіна,Л.Ю.Гордієнко; За ред.. А.Ф.Мельник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: знання,2004. – 342 с.

  24. Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навчальний посібник: 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.

  25. Діловодство в державних установах: Збірник інструкцій /Упоряд. Є.К.Пашутинський. – 2-ге вид., змін. – К.:КНТ, 2009. – 596 с.

  26. Дмитренко Г.А. та др. Мотивация и оценка персонала: Учебное пособие /Г.А.Дмитренко, Е.А.Шарапатова, Т.М.Максименко. – К.: МАУП, 2002.–248 с.

  27. Довідник депутата місцевої ради /Центр соціальних технологій; За ред.
    З. Гаркавенко. – К.: Поліграфкнига, 2006. – 144 с.

  28. Долинська М.С. Довідник посадових осіб. – К.: Юстініан, 2007. – 360 с.

  29. Дубов Д.В., Дубова С.В. Основи електронного урядування: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.

  30. Європейський досвід державного управління: Курс лекцій /Уклад.: О.Ю.Оржель, О.М.Палій, І.В.Кравчук та ін.. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 76 с.

  31. Євтушевський В.А. Корпоративне управління: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 406 с.

  32. Загнітко тА.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 480 с.

  33. Заїка О.В. Державне управління технологіями підбору та розстановки управлінських кадрів державної служби //Економіка та держава. – 2007. - № 5. – С. 62-65.

  34. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.

  35. Зразки документів, діловий етикет, інформація для ділової людини /За ред. В. М. Бріцина. – К.: Довіра, 2007. – 687 с.

  36. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник. – 9-е вид. – Х.: ФОП Співак Т.К.,2009. – 400 с.

  37. Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.

  38. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Закон України про державну службу: Науково-практичний коментар. – Одеса, Фенікс, 2007. – 316 с.

  39. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – 2-е вид., перероб. І доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 504 с.

  40. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права, свободи та обов”язки людини і громадянина в Україні: Підручник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 350 с.

  41. Конституція України з порівняльним викладом статей, змінених конституційною реформою /Упорядник Ковальчук Є.О. – Харків: Бурун Книга, 206. – 72 с.

  42. Конституційне право України: Підручник. – 3-тє вид. /В. Ф. Погорілко,
    О. Ф. Фрицький, О. В.Городецький та ін.; За ред. В. Ф. Погорілка. –К.: Наукова думка, 2002. – 732 с.

  43. Клименко І. В., Линьов К.О. Технології електронного урядуванання. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 192 с. – (Серія “Бібліотека молодого державного службовця”).

  44. Конституція України: Коментар основних положень. /Коментар основних положень Конституції України щодо захисту прав і свобод людини і громадянина/ /Упоряд. М.І.Хавронюк. – К.: Літера ЛТД, 2008. – 112 с.

  45. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник /За ред. Л.В.Губерського. К.: Згнання, 2009. – 750 с.

  46. Крайник О. П., Дробот І.О. Актуальні проблеми розвитку регіону/галузі. – Х.: ХарРІ НАДУ, 2004. – 144 с.

  47. Круш Н. В., Кожемяченко О.О. Муніципальне управління: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 168 с.

  48. Круш П. В., Кожемяченко О.О. Регіональне управління: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 248 с.

  49. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Державна служба в Україні: Навчальний посібник. – К.: Дакор КНТ, 2005. – 472 с.

  50. Лазор О. Я., Лазор О.Д. Місцеве самоврядування: Вітчизняний та зарубіжний досвід: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2005. – 560 с. Лазор А.Д. Лазор О.Я. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: Словник-довідник: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2006. – 352 с.

  51. Лишиленко В. І. Регіональна економіка: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 384 с.

  52. Логунова М. М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 196 с. – Сер. “Бібліотека молодого державного службовця”.

  53. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.

  54. Матвієнко О.В., Цивін М. Н. Основи організації електронного документообігу.: Навчальний посібник. – К.:. Центр навчальної літератури, 2008. – 112 с.

  55. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб. – К.: Знання, 2007. – 223 с.

  56. Місцеве самоврядування: Збірник нормативно-правових актів. Станом на 25 січня 2009 року. – Х: Одісея, 2009. – 616 с.

  57. Місцеве самоврядування в Україні: Муніціпальне право: Навчальний посібник /Н.Д.Біленчук, В.В.Кравченко, М.В Підмогильний.- К.: Атіка, 2000. – 304 с.

  58. Музика-Стефанчук О.А. Фінансово-правова основа місцевого самоврядування в зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – К.: Правова єдність, 2009. – 224 с.

  59. Муніципальне право України /Погорілко В.Ф., Баймуратов М.О., Бальций Ю.Ю. та ін. – 2-е вид. , доп. – К.: Правова єдність, 2009. – 720 с.

  60. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління. – 2-ге вид. доп. й перероб. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с. – (Серія “Бібліотека молодого державного службовця”).

  61. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – 2-ге вид., стереотип.. – К.: Т-во Знання , КОО, 2006. – 312 с.

  62. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

  63. Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. – К: КНЕУ, 2006. – 472 с.

  64. Ораторське мистецтво: Навчальний посібник /За ред. Н.П.Осипової. – Х.: Одісей, 2006. – 144 с.

  65. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с. – (Альма-матер).

  66. Ортинський В.Л. та ін. Управління в органах виконавчої влади України: Навчальний посібник /В.Л. Ортинський, З.Р.Кісіль, М.В.Ковалів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.

  67. Осипов П.І. Чому ми так говоримо: Науково-етимологічний довідник. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2008. – 248 с.

  68. Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби. – (3-є вид., змін. та доп.). – К.: КНТ, 2008. – 288 с.

  69. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с

  70. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз: Навчальний посібник. - 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – 327 с.

  71. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілування: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 291 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

  72. Регіональне управління: інноваційний підхід: Навчальний посібник /Бутко М.П., Зеленська О.О., Зеленський С.М. та ін..; За заг. ред. Бутка М.П. – К.: Знання України, 2006. – 560 с.

  73. Роїна О.М. Трудові правовідносини: Практичний посібник. – 2-ге вид. – К.: КНТ, 2005. – 348 с.

  74. Роль інформації у формуванні ринкової економіки /Ю. Бажал,
    В. Бакуменко, Н. Грицяк та ін..; За заг. ред. І. Розпутенка. – К.: К.І.С., 2004. – 348 с.

  75. Савицький В. Т. Документаційне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування України: Монографія /За ред. Олуйка В.М. – К.: КНТ, 2008. – 324 с.

  76. Сазонець І. А. та ін.. Управління місцевими фінансами: Навчальний посібник /І.А.Сазонець, Т.В.Гринько, Г.Ю.Придатко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.

  77. Сахненко С. Є. Територіальна організація влади в Україні. – Х.: ХарРІ НАДУ, 2004. – 136 с. – (Основи професійної підготовки державних службовців).

  78. Сендзюк М. А. Інформаційні системи в державному управлінні: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 339 с.

  79. Сергієва Л. В., Каінова О.В. Організація діяльності державного службовця: Навчальний посібник. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. – 192 с. – (Основи професійної підготовки державних службовців).

  80. Спанатій Л.С. Риторика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 144 с.

  81. Стадник В. В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.

  82. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком: Навчальний посібник, 2000. – К.: Вища школа, 2000. – 224 с.

  83. Сучасний виборчий PR: Навчальний посібник /В.В.Лісничий, В.О.Грищенко, В.М.Іванов та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 384 с.

  84. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 574 с.

  85. Універсальний довідник з ділових паперів та ділової етики. –К.: Довіра, 2003. - 623 с. – (Бібліотека державного службовця).

  86. Управління розвитком регіону: навчальний посібник /Т.Л.Миронова, О. П. Добровольська, А.Ф.Процай, С.Ю.Колодій. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 328 с.

  87. Хаджирадєва С.К., Яроміч С.А. Комунікації, ділове спілкування та управління конфліктами в колективі. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. – 100 с. – (Основи професійної підготовки державних службовців).

  88. Хміль Ф. І. Ділове спілкування: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 278 с.

  89. Ходаківський Є. І. та ін.. Психологія управління: Навчальний посібник /
    Є. І. Ходаківський, Ю. В. Богоявленська, Т. П. Грабар. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 608 с

  90. Черваньов Д. М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: Навчальний посібник. К.: Знання-Прес, 2003. – 622 с.

  91. Черноног Э. С. Державна служба: історія, теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2008. – 458 с.

  92. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування: Навчальний посібник. – 5-те вид., стереотипне. – К.: Вікар, 2006. – 224 с.

  93. Ціннісні засади державного управління в Україні: Навчальний посібник /Уклад. В. А. Ребкало, В. М. Козаков; За заг. ред. В. А. Ребкало. К.: Вид-во НАДУ, 2007. -423 с.

  94. Шарий В. І. Основи державного управління: Навчальний посібник. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 518 с.

  95. Шарий В.І. Державне управління: антикризові технології: Навчальний посібник. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2009. – 280 с.

  96. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 435 с. – (Серія “Вища освіта ХХІ століття).

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Професійна програма підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування ІV категорії посад та кадрового резерву на ці посади

    Документ
    Заступник директора - начальник Центру підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України
  2. Професійна програма підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування V-VII категорій посад у 2009 році

    Документ
    В основу професійної програми підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування покладено системно - діяльнісний метод формування змісту навчання, який базується на узагальненій структурі діяльності органів місцевого самоврядування.
  3. Професійна програма підвищення державних службовців V-VII категорій посад у 2008 році Заступник директора-начальник

    Документ
    Схвалено Науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
  4. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  5. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.

Другие похожие документы..