Поиск
Рекомендуем ознакомиться
Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій погоджено перший заступник начальника Головного управління державної служби України В. Д. Ткач
34. Чи підлягають нормативно – правові акти місцевих державних адміністрацій державній реєстрації у відповідних органах юстиції ?
так;
ні.
35. Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються :
головою місцевої державної адміністрації;
головою місцевої державної адміністрації вищого рівня;
Кабінетом Міністрів України.
36. Регламент роботи місцевої державної адміністрації затверджується :
головою місцевої державної адміністрації;
головою місцевої державної адміністрації вищого рівня;
Кабінетом Міністрів України.
36. Організаційно – процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються:
типовими регламентами;
регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій;
регламентами, що затверджуються колегією відповідних місцевих державних адміністрацій.
37. Граничну чисельність працівників апарату місцевої державної адміністрації визначає:
Президент України;
кабінет міністрів України;
голова відповідної місцевої державної адміністрації.
38. Створення та діяльність організаційних структур політичних партій допускається:
в органах виконавчої влади;
в органах судової влади;
в виконавчих органах місцевого самоврядування;
в навчальних закладах;
жодна з відповідей не є вірною.
39. Чи припиняються повноваження голови місцевої державної адміністрації в разі порушення вимог несумісності ?
так;
ні.
40. Чи може бути призначена на посаду голови місцевої державної адміністрації особа, яка не являється громадянином України.
так;
ні.
41. Чи може голова місцевої державної адміністрації мати інший представницький мандат?
так;
ні.
42. Чи надано Законом України „Про місцеві державні адміністрації” право голові відповідної адміністрації скасовувати власні розпорядження?
так;
ні.
43. Що включає система державного управління?
суб’єкти управління (органи виконавчої влади);
об’єкти управління(сфери та галузі суспільного життя);
с) управлінська діяльність (процес, відносини між суб’єктами і об’єктами );
все разом в сукупності.
44. Що включає система органів місцевого самоврядування?
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні та обласні ради;
органи самоорганізації населення;
все разом.
45. Адміністративно-територіальна одиниця:
область;
район;
місто, район у місті;
село, селище;
все разом.
46. Державними службовцями є:
особи, які займають посади в державних органах та їх апараті;
особи, що працюють на умовах трудового договору на державних підприємствах, установах та організаціях;
особи, що мають вищу освіту та відповідний стаж роботи в органах державного управління.
47. На посадових осіб покладається:
здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій;
забезпечення розвитку економіки України;
правове забезпечення органів державного управління.
48. Хто може бути державним службовцем?
будь-яка фізична особа;
громадянин України;
іноземець.
49. Де визначені основні права та обов’язки державних службовців:
у Конституції України;
у Законі України «Про державну службу»;
в посадових інструкціях.
50. Державна служба в Україні – це:
робота на контрактних засадах;
професійна діяльність осіб;
робота за сумісництвом.
51. Чи приймають присягу державні службовці при переведенні на іншу посаду в державному органі:
так;
ні.
52. Граничний вік перебування на державній службі становить:
60 років для чоловіків і 55 років для жінок;
50 років для чоловіків і жінок;
обидва твердження хибні.
53. Які з заходів дисциплінарного впливу не можуть бути застосовані до державних службовців:
попередження про неповну службову відповідність;
переведення на нижчу посаду;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
54. Яким органом визначається державна політика у сфері державної служби?
Президентом України;
Верховною Радою України;
Кабінетом Міністрів України.
55. Головне управління державної служби України утворюється:
при Кабінеті Міністрів України;
при Президентові України;
це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом.
56. Який орган створюється в галузі державної служби з метою визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби?
Головне управління державної служби України;
Всеукраїнська спілка державних службовців;
Координаційна рада з питань державної служби в державних органах.
57. Які категорії державних службовців повинні надавати відомості про належні їм та їхнім сім’ям нерухоме та цінне нерухоме майно, вклади в банках, цінні папери?
I-II;
II-III;
V-VII.
58. Які з заходів дисциплінарного впливу не можуть бути застосовані до державних службовців?
попередження про неповну службову відповідність;
переведення на нижчу посаду;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
59. Прийняття на державну службу здійснюється на:
конкурсній основі;
контрактній основі;
в загальному порядку.
60. Який термін випробування може встановлюватися при прийнятті на державну службу?
до 2-х місяців;
до 6-ти місяців;
до 12-ти місяців.
61. Державні службовці після закінчення граничного терміну перебування на державній службі можуть бути залишені:
на посадах начальників і заступників;
консультантів і радників;
обидва твердження вірні.
62. Законом України “Про державну службу” встановлено категорій:
п’ять;
сім;
тринадцять.
63. Законом України “Про державну службу” встановлено рангів:
десять;
п’ятнадцать;
сім.
64. Ранги державних службовців, які відповідають посадам III-VII категорії, присвоюються:
Президентом України;
керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець;
правильної відповіді тут немає.
65. Для присвоєння чергового рангу державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді:
2 роки;
3 роки;
1 рік.
66. Який стаж державної служби потрібний для надання додаткової відпустки тривалістю 15 днів ?
7 років.
10 років.
12 років.
15 років.
20 років.
67. Чи зараховується до стажу державної служби час виконання цих обов’язків народним депутатом України, які до обрання перебували на державній службі?
так;
ні.
68. Чи припиняється державна служба на загальних підставах, визначених Кодексом законів про працю України?
так;
ні.
69. Чи існують специфічні підстави припинення державної служби?
так;
ні.
70. Чи являється зміна керівників або складу державних органів підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників?
так;
ні, крім державних службовців патронатної служби;
ні.
71. Що таке відставка?
припинення державної служби будь-яким державним службовцем у випадках, визначених законом;
припинення державної служби державним службовцем, який займає посаду I-ої або II-ої категорій, за його письмовою заявою;
принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи.
72. Умови оплати праці державних службовців визначаються:
керівником державного органу, в якому працює державний службовець;
Президентом України;
Кабінетом Міністрів України.
73. Для одержання пенсії державного службовця особа необхідно стаж державної служби:
не менше 8 років;
не менше 10 років;
не більше 15 років.
74. Боротьбу з корупцією ведуть, згідно зі ст.4 Закону "Про боротьбу з корупцією", нижче зазначені органи за виключенням:
Служби безпеки України (СБУ)
Прокуратури України.
Міністерства внутрішніх справ України. (МВС)
Контрольно-ревізійного управління України.
Державної податкової міліції України.
75. Державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або виконанням корупційного діяння:
позбавляється права на одержання пенсії державного службовця;
має право на пенсію на загальних підставах;
обидва твердження вірні.
76. Суб’єкти корупційних дій це:
працівники органів державної влади та місцевого самоврядування;
державні службовці, народні депутати України, посадові особи місцевого самоврядування.
77. Чи поширюються спеціальні обмеження щодо заборони займатися підприємництвом і входити до складу правління бізнесових структур на депутатів сільських, селищних, міських, обласних рад, які здійснюють повноваження, не пов’язані з виробничою діяльністю?
так;
ні.
78. Макроекономіка – це наука, яка вивчає:
економічні процеси. які проходять на рівні підприємств, фірм, організацій;
поведінку економічної системи (народного господарства) в цілому;
розвиток регіону.
79. Організація, підприємство – це:
група людей;
формалізоване об’єднання людей, що має спільну діяльність;
група людей, діяльність яких усвідомлено координується для досягнення загальної цілі або цілей.
80. Процес управління – це:
процес впливу;
процес дії і впливу;
дія на об’єкт з метою зміни його стану або форми.
81. Що таке менеджмент?
цілеспрямовані дії на об’єкт для зміни його стану і форми;
вплив на колектив або окремих виконавців для забезпечення виконання цілей, які стоять перед організацією;
це мистецтво управління людьми.
82. Менеджмент – це:
процес управління;
процес дії з метою організації;
процес планування, організації, контролю і мотивації.
83. Що таке ефективність управлінської роботи?
результативність роботи;
міра досягнення проголошених цілей і поставлених завдань;
співвідношення досягнутого результату до понесених затрат;
кожна відповідь є вірною.
84. Основні етапи управлінської діяльності?
планування і організація справи, координація роботи;
робота з кадрами, здійснення керівництва;
контроль і звітність;
все разом в такій послідовності.
85. Який стиль управління характеризується мінімальною участю керівника в управлінні?
ліберальний;
автократичний;
демократичний.
86. Як називається процес зосередження владних повноважень на одному рівні управління?
централізація;
бюрократизація;
узурпація.
87. Що таке комунікація в менеджменті?
взаємодія між керуючою і керованою підсистемами;
процес обміну інформацією між людьми;
процес спілкування, що носить цілеспрямований і інформаційний характер.
88. Стратегія – це:
план діяльності організації;
характер досягнення мети;
загальна концепція того, як досягаються цілі організації, вирішуються проблеми і розподіляються необхідні для цього ресурси.
89. Планування – це:
визначення орієнтиру;
визначення перспективи і майбутнього стану організації, визначення орієнтиру майбутньої її діяльності;
процес визначення мети і задач діяльності організації.
90. Стратегічне планування – це:
процес формування місії і цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення і отримання необхідних ресурсів та їхнього розподілу з метою забезпечення ефективної роботи організації в майбутньому;
процес, який включає стан оцінки, аналізу та прогнозування варіантів вирішення проблем і досягнення цілей в майбутньому в співвідношенні до потенціалу організації;
процес, який включає всі етапи та функції процесу управління.
91. Стратегія росту – це стратегія, яка:
має на увазі диверсифікацію виробництва;
полягає у визначенні основних напрямків розширення ділової активності організації;
включає засоби щодо освоєння нових ринків.
92. Ефективність виробництва – це:
об’єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів і залежить від оптимальності використання всіх ресурсів підприємства;
економічна категорія, яка відзначається якістю і універсальністю чогось;
економічна категорія, яка характеризує діяльність організації з позиції своєчасності виконання поставлених завдань.
93. До економічних категорій на макроекономічному рівні відносяться:
валовий національний продукт;
валовий прибуток підприємства;
рентабельність.
94. До економічних категорій на мікроекономічному рівні відносяться:
прибуток підприємства;
валовий національний продукт;
валовий суспільний продукт.
95. До екстенсивного виду економічного росту відносять:
зростання за рахунок використання додаткових трудових і матеріальних ресурсів на незмінній технічній основі;
зростання за рахунок використання більш ефективних засобів виробництва, які сприяють збереженню витрат праці матеріальних ресурсів та капіталовкладень в розрахунку на одиницю продукції або одиницю її корисного ефекту;
безперервний процес відновлення виробництва.
96. Інфраструктура ринку – це:
відповідність між об’ємом і структурою попиту на товари та послуги;
організація спільного виробництва;
комплекс інструментів (банки, біржі, посередники, інформатика, транспорт, склади і та ін.).
97. Спеціалізація – це:
форма суспільного розподілу праці між галузями, підприємствами, а також всередині підприємства;
форма довгострокових регіональних виробничих зв’язків, які виникають внаслідок суспільного розподілу праці і встановлюються між спеціалізованими підприємствами в процесі виробництва продукції;
концентрація виробництва, що застосована на об’єднанні різних виробництв.
97. Кооперація виробництва – це:
форма суспільного розподілу праці між галузями, підприємствами, а також всередині підприємства;
форма довгострокових регіональних виробничих зв’язків, які виникають внаслідок суспільного розподілу праці і встановлюються між спеціалізованими підприємствами в процесі виробництва продукції;
концентрація виробництва, що застосована на об’єднанні різних виробництв.
98. Умовами для виникнення ринкових відносин в Україні є:
децентралізація управління;
приватизація;
розвиток конкуренції.
99. Закон пропозиції говорить про те, що :
виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості;
із зростанням ціни зростає і кількість пропозицій;
ціна падає, коли кількість куплених товарів зростає.
100. Закон попиту говорить про те, що:
виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості;
із зростанням ціни зростає і кількість пропозицій;
ціна падає, коли кількість куплених товарів зростає.
101. Капітал, що авансується – це:
грошові засоби, вкладені в закупку факторів виробництва для виготовлення продукції;
економічний результат діяльності;
частина оборотного капіталу.
102. З якими наступними факторами пов’язане вирішення завдань підвищення ефективності підприємства:
оптимальний вибір виробничого процесу;
реалізація продукції;
створення оптимальних виробничих запасів.
103. Які з наведених нижче показників включають до системи оцінки характеру використання основних виробничих фондів:
фондовіддача;
фондомісткість;
оборотні засоби.
104. Оборотні виробничі фонди забезпечують:
безперервність виробничого процесу;
реалізацію виробленої продукції;
отримання грошових засобів.
105. Проведення кадрової політики на підприємстві включає:
визначення потреб в робочій силі по кількості і якості;
ведення обліку працюючих на підприємстві;
аналіз потенціалу трудових ресурсів в країні, регіоні.
106. Суб’єктом соціального менеджменту є –
суспільство в цілому;
соціальна сфера;
спеціалізовані державні та суспільні органи і служби.
107. Об’єктом соціального менеджменту є –
суспільство в цілому;
соціальна сфера;
спеціалізовані державні та суспільні органи і служби.
108. До видів соціального управління відносяться:
адміністративно–державне управління;
управління соціально–культурною сферою;
управління матеріальним виробництвом.
109. В соціальних науках адміністрацією називають:
будь–яку велику організацію професійних службовців, основний обов’язок яких полягає у здійсненні політики тих, хто приймає рішення;
раціональну систему або організовану структуру, яка призначена для кваліфікованого та ефективного виконання суспільної політики і яка має гостру ієрархію влади;
механізм здійснення влади, що приймає форму соціальних інститутів і передбачає розчленування соціальних груп на пануючих та підлеглих, ієрархію та соціальну дистанцію між ними.
110. В соціальних науках владою називають:
здатність впливати на характер та напрямок діяльності і поведінки людей за допомогою економічних, ідеологічних та організаційно–правових методів, традицій, насилля;
будь-яку велику організацію професійних службовців, основний обов’язок яких полягає у здійсненні політики тих, хто приймає рішення;
раціональна система або організована структура, яка призначена для кваліфікованого та ефективного виконання суспільної політики і яка має гостру ієрархію влади;
механізм здійснення влади, що приймає форму соціальних інститутів і передбачає розчленування соціальних груп на пануючих та підлеглих, ієрархію та соціальну дистанцію між ними.
111. Держава – це:
головне знаряддя політичної влади;
орган управління окремою суспільною структурою.
форма політичної організації суспільства.
112. Основні ознаки держави:
організація влади за визначеним територіальним поділом;
суверенна законотворчість–право видавати закони і правила, обов6’язкові для всього населення;
розбіжність привселюдної влади з владою всієї маси населення.
113. До внутрішніх функцій держави відносяться:
забезпечення функціонування суспільства як цілісного організму;
захист зовнішніх кордонів цілісності території та суверенітету;
переважне задоволення інтересів політично- та економічно-пануючих соціальних сил.
114. До зовнішніх функцій держави відносяться:
забезпечення функціонування суспільства як цілісного організму;
захист зовнішніх кордонів цілісності території та суверенітету;
переважне задоволення інтересів політично- та економічно- пануючих соціальних сил.
115. Громадянське суспільство це:
сукупність існуючих у суспільстві неполітичних відносин, що перебувають поза сферою впливу держави, за межами директивного регулювання і регламентації;
сукупність існуючих у суспільстві неполітичних відносин, що перебувають поза сферою впливу держави, у межах регулювання і регламентації;
сукупність існуючих у суспільстві політичних відносин, що перебувають у сфері впливу держави.
116. Розвиток громадянського суспільства передбачає:
існування тоталітарної держави;
існування правової держави;
громадянське суспільство.
117. Необхідні передумови до існування громадянського суспільства:
ринкова економіка;
різні форми власності;
планова економіка;
множинність незалежних політичних сил.
118. Інтеграція суспільства на ідеологізованій основі призводить до появи:
демократичного суспільства;
тоталітарного суспільства;
громадянського суспільства.
119. Інтеграція суспільства на деідеологізованій основі призводить до появи:
демократичного суспільства;
тоталітарного суспільства;
громадянського суспільства.
120. Демократія – це:
система управління суспільними справами, яка спирається на розгалужену ієрархічну структуру чиновницького апарату;
влада службовців;
влада народу;
влада натовпу.
121. Ліберальна модель держави:
заснована на вільному співіснуванні різноманітних форм власності, сильній соціальній функції держави;
ґрунтується на мінімізації державної власності;
базується на соціальних цінностях.
122. Соціально–орієнтована модель держави:
заснована на вільному співіснуванні різноманітних форм власності, сильній соціальній функції держави;
ґрунтується на мінімізації державної власності;
базується на соціальних цінностях.
123. Державний апарат - це:
законодавчі органи;
виконавчі органи;
судові органи;
наглядові органи.
124. Система стримування і переваг включає:
залежність законодавчих, виконавчих і судових органів;
незалежність законодавчих, виконавчих і судових органів;
незалежність виконавчих і судових органів влади.
125. За формою державного устрою україна є:
унітарною державою;
конфедерацією;
федеративною державою;
республікою.
126. Народне волевиявлення здійснюється через:
вибори;
референдум;
збори.
127. Ввсеукраїнський референдум призначається:
Верховною Радою України;
Президентом України;
Кабінетом Міністрів України.
Похожие документы:
Професійна програма підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування ІV категорії посад та кадрового резерву на ці посади
ДокументЗаступник директора - начальник Центру підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові УкраїниПрофесійна програма підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування V-VII категорій посад у 2009 році
ДокументВ основу професійної програми підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування покладено системно - діяльнісний метод формування змісту навчання, який базується на узагальненій структурі діяльності органів місцевого самоврядування.Професійна програма підвищення державних службовців V-VII категорій посад у 2008 році Заступник директора-начальник
ДокументСхвалено Науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.«european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія
ДокументТерентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія
ДокументДержава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.