Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Краткая аннотация: Некоторые темы курса алгебры и математического анализа могут быть изложены с использованием методов информатики. К таким темам отно...полностью>>
'Документ'
Проблема лидерства – эфемерного ресурса, которым владеет один из десяти, а то и из сотни руководителей – волнует бизнес-сообщество с 1970-х годов. Мо...полностью>>
'Урок'
развивающая: развивать познавательный интерес, развивать мировоззрение взглядов, суждений, внушать детям симпатию к братьям меньшим и отвращение к же...полностью>>
'Программа дисциплины'
Аннотация: необходимость включения курса «Конкуренция и конкурентоспособность международных компаний» в учебный план связана острой потребностью наци...полностью>>

Кодекс професійної поведінки

Главная > Кодекс
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

для кредиторів, що надають житлові кредити,
у їх відносинах із споживачами

Стаття 1. Визначення термінів

1. Реклама – будь-яка інформація щодо надання житлових кредитів, розміщена в приміщенні установи кредитора, в засобах масової інформації, у будь-яких громадських місцях або поширена в інший спосіб з метою інформування потенційних споживачів про умови житлового кредитування і їх залучення у позичальники.

2. Споживач – фізична особа, яка є позичальником за іпотечним кредитом і не використовує кошти кредиту для фінансування власної підприємницької діяльності.

3. Житловий кредит – кредит (позика), що надається кредитором споживачеві для придбання житла та/або ремонту (реконструкції, модернізації) існуючого житла і забезпечується іпотекою або будь-яким іншим загальноприйнятим способом забезпечення. Для цілей застосування цього Кодексу будь-який кредит, наданий споживачеві для іншого цільового використання, але забезпечений іпотекою нерухомості житлового призначення, також вважається житловим кредитом.

4. Кредитор – банк або небанківська фінансова установа, які надають споживачам житлові кредити. Для цілей застосування цього Кодексу будь-який уповноважений агент, представник або інший посередник, який діє від імені кредитора і бере участь у відносинах із споживачем щодо надання житлового кредиту, вважається кредитором.

5. Забезпечувальна угода – іпотечний договір та/або будь-який інший правочин забезпечувального характеру, який укладається (надається) споживачем або поручителем для забезпечення виконання зобов’язань споживача за житловим кредитом.

6. Кредитний договір – договір між кредитором і споживачем, який є правовою підставою виникнення у відносинах між ними зобов’язань щодо житлового кредиту.

7. Поручитель – третя особа, яка укладає з кредитором забезпечувальну угоду з метою забезпечення виконанням зобов’язань споживача за житловим кредитом.

Стаття 2. Сфера застосування

1. Цей Кодекс має на меті заохотити кредиторів дотримуватись високих етичних стандартів у їх відносинах із споживачами у сфері надання житлових кредитів.

2. Застосування цього Кодексу обмежується виключно сферою житлового кредитування.

3. Дотримання кредиторами вимог цього Кодексу є добровільним. Застосування та дотримання кредитором у своїй діяльності положень цього Кодексу надає йому право посилатися на даний факт у рекламі, в інших інформаційних матеріалах та документах.

4. Цей Кодекс встановлює мінімальні вимоги щодо захисту прав споживачів у сфері житлового кредитування, за умови обов’язкового дотримання кредитором інших вимог, встановлених законодавством України. У відносинах із споживачами кредитори вправі встановлювати більш жорсткі умови захисту прав споживачів.

Стаття 3. Реклама

1. Будь-яка реклама має бути чіткою, повною та належним чином відображати реальні умови, відповідно до яких споживач може отримати житловий кредит, з врахуванням його фінансового стану та якісних характеристик об’єкту кредитування.

2. Крім встановлених законодавством вимог до реклами, реклама житлових кредитів має містити таку мінімально необхідну інформацію:

  • дані про кредитора;

  • валюту житлових кредитів;

  • посилання на будь-які механізми індексування розміру зобов’язань споживача за житловим кредитом (за наявності);

  • ефективні процентні ставки за житловими кредитами з обов’язковим зазначенням їх типу;

  • орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

3. У рекламі житлових кредитів забороняється:

  • вказувати будь-які умови (в т.ч. мінімальну номінальну та ефективну процентні ставки), що не відповідають фактичним умовам надання житлових кредитів;

  • викладати будь-які дані у спосіб, що може призвести до введення споживача в оману, або до неадекватного сприйняття ним умов житлового кредитування.

4. У рекламі має міститися чітка вказівка на те, чи надаються запропоновані кредитором житлові кредити для будівництва нового житла або для придбання існуючої нерухомості житлового призначення.

Стаття 4. Обмін інформацією на переддоговірному етапі

1. Кредитор має право вимагати від споживача надання лише такої інформації про себе та про об’єкт нерухомості (у тому числі документи, що підтверджують відповідну інформацію), яка є необхідною і достатньою для оцінки фінансового стану позичальника, його спроможності погасити кредит, а також стану об’єкту нерухомості, що придбаватиметься за рахунок кредиту. Споживач та/або поручитель повинні вчасно надати кредитору на його запит повну та правдиву інформацію.

2. Кредитор має право використовувати інформацію про споживача та про об’єкт нерухомості, отриману згідно з частиною першою цієї статті, лише для проведення оцінки кредитного ризику. Кредитор також має право передати цю інформацію у бюро кредитних історій (або до будь-якої іншої централізованої бази даних про позичальників) виключно на підставі письмової згоди споживача та за умови, що споживач усвідомлює мету, з якою ця інформація передається до бюро кредитних історій чи іншої бази даних.

3. Кредитор зобов’язаний надати споживачеві точну і повну інформацію стосовно умов надання житлових кредитів. Ця інформація надається споживачеві до моменту підписання кредитного договору та/або забезпечувальної угоди у формі інформаційного повідомлення, яке має бути виконаним письмово на паперовому носії чи з використанням інших носіїв інформації тривалого використання.

4. Інформаційне повідомлення повинно містити нижченаведену інформацію:

4.1. Інформацію про особу кредитора.

4.2. Фінансові умови:

  • звичайний розмір житлових кредитів;

  • мету, для якої можуть використовуватися кредитні кошти;

  • форми забезпечення та вимоги до забезпечувальної угоди (ознайомити споживача з основними вимогами щодо договору іпотеки чи надати йому для ознайомлення типовий договір іпотеки);

  • строк дії кредитних договорів і забезпечувальних угод;

  • умови страхування (страхування об’єкта нерухомості, страхування життя споживача, страхування на випадок непрацездатності, страхування на випадок безробіття);

  • вимоги до проведення оцінки вартості об’єкта нерухомості, що використовуватиметься для забезпечення кредиту;

  • узагальнений опис умов житлових кредитів, що пропонуються кредитором (зокрема, процентних ставок, валюти кредиту, порядку погашення), разом із стислим описом відмінностей між різними видами житлових кредитів в тому числі між зобов’язаннями споживачів;

  • умови і порядок надання коштів кредиту;

  • умови сплати початкового внеску, співвідношення між розміром кредиту і оціночною вартістю предмета забезпечення;

  • тип відсоткової ставки, розмір номінальної та ефективної відсоткової ставки за житловими кредитами, перелік усіх витрат на оформлення кредитної угоди, обслуговуванням та поверненням кредиту зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо;

  • порядок та графік погашення кредиту;

  • суму на яку кредит може бути видано;

  • строк на який кредит може бути одержано;

  • умови дострокового повернення кредиту, посилання на мораторій на дострокове погашення (за наявності) та санкції за дострокове погашення (за наявності);

  • умови і порядок коригування процентних ставок, зокрема: періодичність коригувань; визначення індексу чи формули, що використовуються для обчислення процентних ставок; максимальна величина процентних ставок тощо;

  • податковий режим сплати відсотків та державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

  • переваги і недоліки пропонованих схем кредитування.

4.3 Юридичні умови:

  • обмеження прав споживачів та/або поручителів стосовно розпорядження і використання переданого в іпотеку нерухомого майна;

  • проміжок часу, протягом якого споживач має право відмовитись від кредиту;

  • випадки порушення кредитного зобов’язання та способи звернення стягнення;

  • посилання на видачу заставної;

  • вимоги щодо поручительства третіх осіб (за наявності);

  • інформація про дотримання кредитором положень цього Кодексу.

Стаття 5. Відповідальне кредитування і кредитна пропозиція

1. Кредитор зобов’язаний ознайомити споживача з усіма різновидами житлових кредитів, що ним пропонуються, та можливими варіантами їх умов.

2. На переддоговірному етапі кредитор зобов’язаний забезпечити споживача кваліфікованими консультантами для всебічного інформування споживача з усіх питань, що є істотними для укладення кредитного договору і забезпечувальної угоди.

3. Споживач обирає відповідний варіант умов житлового кредиту (кредитний продукт) на власний розсуд, керуючись своїми оціночними міркуваннями. Кредитору забороняється чинити на споживача тиск при обранні ним відповідного кредитного продукту.

4. Кредитор повинен докласти усіх необхідних зусиль для належної оцінки кредито- та платоспроможності споживача на підставі наявних і доступних джерел інформації про нього. Кредитор зобов’язаний утриматись від надання житлового кредиту споживачеві, чия кредито- чи платоспроможність на підставі її оцінки виявилася недостатньою чи сумнівною. Оцінка кредитоспроможності споживача має базуватися, у тому числі на основі аналізу ймовірних сценаріїв зміни кредитоспроможності під впливом коливання ринкових процентних ставок та/або курсових валютних коливань.

5. З метою укладення кредитного договору кредитор повинен надати споживачеві письмову кредитну пропозицію, в якій зазначається термін її дії. Протягом цього терміну можуть бути скориговані лише ті фінансові умови житлового кредиту, які змінюються через обставини, що знаходяться поза межами контролю з боку кредитора. У кредитній пропозиції має визначатися вся необхідна для укладення кредитного договору фінансова та юридична інформація, включаючи узгоджені сторонами умови кредитування, відомості про які містяться в інформаційному повідомленні відповідно до переліку, вказаного у частині четвертій статті 4 цього Кодексу.

6. До моменту укладення кредитного договору і забезпечувальної угоди кредитор зобов’язаний у прийнятній для споживача формі розкрити останньому інформацію про пов’язаних з кредитором осіб (згідно з визначенням п. 1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), які в тому чи іншому вигляді беруть участь в кредитній угоді або залучаються до її здійснення, а також про характер відносин кредитора з цими особами (спосіб здійснення контролю – напр. дольова участь у статутному фонді, наявність пов’язаних посадових осіб) і можливий вплив їх участі у кредитній угоді на споживача, якщо розкриття такої інформації не суперечитиме вимогам законодавства щодо неразголошення банківської таємниці. Зокрема, дана вимога застосовується до таких фізичних або юридичних осіб, якщо вони є пов’язаними з кредитором:

  • забудовника, який будує об’єкт нерухомості, що фінансується за рахунок отримуваного споживачем житлового кредиту;

  • агента або брокера, який є посередником у продажу об’єкта нерухомості, що фінансується за рахунок отримуваного споживачем житлового кредиту;

  • страховика, з яким укладатимуться договори страхування згідно з вимогами кредитного договору та/або забезпечувальної угоди;

  • суб’єкта оціночної діяльності.

7. Кредитор не повинен відмовляти Споживачу в наданні згоди на передачу предмету іпотеки в наступну іпотеку, у випадку якщо Споживач має намір перевести свій іпотечний кредит до наступного іпотекодержателя.

Стаття 6. Процентна ставка та механізм її коригування

1. Процентні ставки за житловими кредитами можуть бути фіксованими або змінюваними (плаваючими). У кредитному договорі повинно міститися чітке визначення режиму процентної ставки.

2. Фіксована процентна ставка за житловим кредитом повинна бути незмінною протягом усього строку кредиту або до встановленого у договорі терміну, який не може бути меншим одного року з моменту укладення кредитного договору. Кредитору забороняється в односторонньому порядку змінювати фіксовану процентну ставку протягом періоду, на який вона визначена незмінною (фіксованою) відповідно до умов кредитного договору.

3. У разі застосування змінюваної процентної ставки, кредитор має право без згоди споживача з визначеною у кредитному договорі періодичністю переглядати процентну ставку за житловим кредитом відповідно до умов та у порядку, встановлених кредитним договором. Зокрема, кредитний договір має визначати формулу, що використовується для коригування процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Ця формула повинна дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за житловим кредитом у будь-який проміжок часу протягом строку дії кредитного договору. Встановлений кредитним договором порядок коригування змінюваної процентної ставки не підлягає зміні кредитором без згоди споживача.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки за житловим кредитом, обов’язковим є дотримання наступних умов:

4.1 У кредитному договорі має визначатися періодичність коригування процентної ставки, але не частіше ніж один раз на квартал.

4.2 Обчислення скоригованого розміру процентної ставки має здійснюватися на основі визначеного кредитним договором індексу, що відповідає критеріям, встановленим у частині п’ятій цієї статті.

4.3 Після кожного коригування процентної ставки кредитор зобов’язаний відповідним чином скоригувати графік погашення житлового кредиту і надати його споживачеві.

4.4 У кредитному договорі повинно визначатися максимальне значення (обмеження) процентної ставки за житловим кредитом. Максимальне значення змінюваної процентної ставки підлягає оприлюдненню в усіх інформаційних матеріалах та документах стосовно житлового кредиту, зокрема в інформаційному повідомленні і в кредитній пропозиції. Обмеження максимального значення змінюваної процентної ставки повинно застосовуватися щонайменше протягом перших 5 років строку дії кредитного договору.

5. Індекс, на якому ґрунтується формула коригування змінюваної процентної ставки, має відповідати таким вимогам:

5.1. Поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс.

5.2. Квотування індексу має ґрунтуватися на прийнятних та об’єктивних індикаторах фінансової сфери (індекс споживчих цін, процентна (облікова) ставка НБУ, середньозважені проценті ставки за іпотечними кредитами та/або за депозитами, не менш ніж тримісячні ставки LIBOR та EURIBOR), що дозволяють визначити поточну ринкову вартість житлових кредитів у відповідній валюті.

5.3 Квотування індексу має здійснюватися установою з високою діловою репутацією, загальновизнаною на фінансовому ринку. Індекс не може котуватися безпосереднім кредитором або будь-якою іншою особою, чия господарська діяльність тісно пов’язана з діяльністю такого кредитора.

Стаття 7. Ефективна процентна ставка та витрати на оформлення кредитної угоди

1. До моменту укладення кредитного договору та забезпечувальної угоди кредитор зобов’язаний повідомити споживача про розмір номінальної та ефективної процентних ставок, а також витрат на оформлення кредитної угоди.

2. Розмір ефективної процентної ставки розраховується у річному процентному вимірі як загальна сума:

  • номінальної процентної ставки, визначеної кредитним договором;

  • будь-яких одноразових та регулярних винагород і комісій кредитора (включаючи комісійні винагороди за зобов’язання надати кредит, за управління кредитом, за обмін валют, плати за обслуговування банківських рахунків та/або карток тощо), які є обов’язковими для сплати споживачем у зв’язку з наданням та обслуговування житлового кредиту, розрахованих у річному вимірі як відсоток від основної суми боргу за житловим кредитом;

  • страхових або гарантійних премій та платежів, які є обов’язковими до сплати споживачем відповідно до умов кредитного договору та/або забезпечувальної угоди, розрахованих у річному вимірі як відсоток від основної суми боргу за житловим кредитом.

Формула розрахунку ефективної процентної ставки міститься у додатку 1 до цього Кодексу.

Ефективна процентна ставка розраховується, виходячи з припущення про 5-річний строк фактичного погашення житлового кредиту.

3. Інші витрати на оформленням житлового кредиту, включають:

  • вартість нотаріальних послуг та реєстрації обтяження нерухомого майна;

  • вартість послуг суб’єкта оціночної діяльності (за наявності);

  • податки і державне мито;

  • інші фактичні витрати споживача, пов’язані з укладанням кредитного договору і забезпечувальної угоди.

4. Протягом строку дії кредитного договору кредитор не має права стягувати із споживача будь-які інші платежі, крім тих, сплата яких безпосередньо передбачена кредитним договором та/або забезпечувальною угодою.

Стаття 8. Дискримінаційні умови кредитного договору і забезпечувальної угоди

1. Кредитний договір і забезпечувальна угода не можуть містити положення, що передбачають:

  • внесення кредитором змін і доповнень до договору в односторонньому порядку без згоди споживача;

  • застосування механізму коригування змінюваної процентної ставки всупереч вимогам статті 6 цього Кодексу;

  • заборону дострокового погашення житлового кредиту всупереч вимогам, визначеним статтею 9 цього Кодексу;

  • утримання кредитором в будь-якій формі частини основної суми житлового кредиту;

  • зобов’язання споживача передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;

  • зобов'язання споживача під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;

  • зобов’язання споживача користуватись додатковими послугами кредитора чи будь-якої третьої особи, які не мають безпосереднього відношення до надання чи оформлення житлового кредиту;

  • обмеження права споживача володіти та користуватися об’єктом нерухомості, придбання якого фінансується за рахунок житлового кредиту.

2. Кредитний договір і забезпечувальна угода не можуть містити будь-які інші положення дискримінаційного характеру по відношенню до споживача.

Стаття 9. Виконання кредитного договору

1. Кредитний договір укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитора.

2. Після підписання кредитного договору і до моменту фактичного отримання житлового кредиту споживач має право відмовитись від отримання житлового кредиту. Кредитним договором може визначатися термін, протягом якого споживач вправі відмовитись від отримання житлового кредиту, але цей термін не може бути меншим трьох днів. У разі відмови споживача від отримання житлового кредиту, витрати, понесені ним у зв’язку з оформленням кредитної угоди, відшкодуванню кредитором не підлягають.

3. Споживач має право достроково повністю або частково виконати свої зобов’язання за житловим кредитом.

4. Встановлення комісійної винагороди за дострокове погашення кредиту допускається лише на випадок дострокового погашення кредиту протягом першого року користування кредитом. При цьому така комісійна винагорода не може перевищувати 5% від суми дострокового погашення.

5. У разі часткового дострокового погашення житлового кредиту, кредитор зобов’язаний протягом 10 робочих днів з моменту дострокового погашення надати споживачеві відповідним чином скоригований графік погашення кредиту. Кредитним договором має визначатися спосіб коригування графіка погашення кредиту та його надання споживачеві. Кредитор має право коригувати графік погашення кредиту відповідно до визначеного кредитним договором способу в односторонньому порядку.

Стаття 10. Впровадження Кодексу та відповідальність за його порушення

1. Впровадження цього Кодексу покладається на Українську національну іпотечну асоціацію (УНІА).

2. З метою впровадження цього Кодексу УНІА призначає Омбудсмена (арбітра) з питань житлового кредитування. Омбудсмен забезпечує споживачів консультаціями щодо їх прав за цим Кодексом і виступає посередником у вирішенні спорів між споживачами і кредиторами з приводу можливого порушення кредиторами вимог, встановлених цим Кодексом.

3. У разі виявлення порушення кредитором вимог, встановлених цим Кодексом, права кредиторів, визначені частиною третьою статті 2 цього Кодексу, можуть бути призупинені до усунення причин порушення. У випадку серйозного та неодноразового порушення, УНІА може позбавити кредитора цих прав.

4. Засоби масової інформації, інші організації та установи можуть проводити власний моніторинг дотримання банками положень Кодексу для інформування громадськості.

5. Споживачі, які вважають, що їхні права, передбачені цим Кодексом, порушені, можуть звернутись у письмовій формі до УНІА, яка розміщує інформацію про дотримання банками положень Кодексу на своєму веб сайті та передає справу на розгляд Омбудсмена.

Додатки

Додаток 1. Розрахунок ефективної процентної ставки

Додатки

Додаток 1. Розрахунок ефективної процентної ставки

Нижче наведено основне рівняння, з якого виводиться річна ефективна процентна ставка, що прирівнює загальну приведену вартість наданих позикових коштів до загальної приведеної вартості платежів у рахунок погашення кредиту та інших обов’язкових платежів споживача:

де:

X ефективна процентна ставка;

m порядковий номер останньої виплати позикових коштів;

k порядковий номер виплати позикових коштів, тобто 1 ≤ k ≤ m;

Ck розмір k-ї виплати позикових коштів;

tk інтервал часу між першою і кожною наступною виплатою позикових коштів, виражений в роках; відповідно, t1 = 0;

m’ порядковий номер останнього платежу в рахунок погашення кредиту чи іншого обов’язкового платежу позичальника;

l порядковий номер платежу в рахунок погашення кредиту чи іншого обов’язкового платежу позичальника;

Dl розмір платежу в рахунок погашення кредиту чи іншого обов’язкового платежу позичальника;

sl інтервал часу між першою виплатою позикових коштів і датою кожного платежу в рахунок погашення кредиту чи іншого обов’язкового платежу позичальника, виражений в роках.

За початкову дату береться дата першої виплати позикових коштів.

Інтервали часу між датами, що використовуються в обчисленнях, виражаються в цілих або дробових значеннях років. Припускається, що календарний рік складається з 365 днів (високосний рік – з 366 днів), 52 тижнів або 12 однакових за тривалістю місяців. Припускається також, що тривалість одного місяця становить 30,41666 днів (365/12) незалежно від того, яким даний рік є – звичайним чи високосним.

Результати обчислень записуються з точністю щонайменше одного знаку після десяткової коми. Якщо наступна за першим знаком після десяткової коми цифра дорівнює чи більша п’яти, перша після десяткової коми цифра збільшується на одиницю.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кодекс професійної етики аудиторів України

    Кодекс
    Слова «мораль», «етика» сприймаються сьогодні неоднозначно. З одного боку, ми розуміємо, що без моралі жити неможливо. З іншої сторони поняття «моральне» часте асоціюється в нас з чимось набившим оскому, типу «морального кодексу»,
  2. План Соціальні функції прокуратури. Моральні вимоги до прокурорів. Основні вимоги до професійної поведінки прокурора

    Документ
    У ст. 121 Конституція України на прокуратуру покладає: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами,
  3. Навчально-тематичний план професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів державної служби зайнятості

    Документ
    . Система територіальної організації державного управління. 3. Місцеве самоврядування в системі територіальної організації влади.
  4. Методичні рекомендації з дисципліни юридична деонтологія для самостійної роботи студентів заочної форми навчання спеціальності 03040101 «Правознавство»

    Методичні рекомендації
    Юридична деонтологія – галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці.
  5. Новне призначення соціальних норм полягає у виконанні регулюючої ролі в системі людських відносин, в тому числі тих, що виникають у сфері професійної діяльності

    Документ
    Постановка проблеми. Основне призначення соціальних норм полягає у виконанні регулюючої ролі в системі людських відносин, в тому числі тих, що виникають у сфері професійної діяльності.

Другие похожие документы..