Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методические рекомендации'
Непосредственным объектом указанного преступления являются общественные отношения в кредитно-денежной сфере. Дополнительными объектами: экономические...полностью>>
'Документ'
Незавершенность нынешнего этапа политических, экономических и социальных преобразований в России, который начался в 80‑е гг. XX в. и стал частью прод...полностью>>
'Документ'
Почему-то все талантливые личности покидают этот мир в очень и очень раннем возрасте. Вот и Николай Михайлович Рубцов, прекрасный поэт, покинул жизнь ...полностью>>
'Документ'
Работа по собиранию, обработке и анализу фольклорного материала в Воронежской области началась еще в Х1Х веке. Первые записи воронежских песен и посл...полностью>>

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ (4)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні

на 2012-2021 роки

Вступ

Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування, структури і змісту системи освіти.

Її розробка зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір.

Освіта є пріоритетним напрямом державної політики України. Держава виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

Національна стратегія визначає основні напрями і шляхи реалізації ідей та положень Національної доктрини розвитку освіти, здійснення реформування освіти упродовж найближчих 10 років у нових соціально-економічних умовах.

І. Мета і пріоритетні напрями Національної стратегії розвитку освіти

    1. Мета Національної стратегії розвитку освіти

Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є:

  • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;

  • забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

1.2. Стратегічні напрями розвитку освіти:

  • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти;

  • модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації на цілі сталого розвитку;

  • створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;

  • створення ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;

  • забезпечення доступності та неперервності освіти упродовж життя;

  • формування здоров’язберігаючого середовища, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;

  • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;

  • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення освіти і науки;

  • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті;

  • забезпечення національного моніторингу системи освіти;

  • підвищення соціального статусу педагогів;

  • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти;

  • інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір.

ІІ. Сучасний стан розвитку освіти

2.1. Аналіз сучасного стану національної системи освіти

В Україні створено законодавче поле для функціонування освітньої галузі, усіх її рівнів: закони по галузях освіти, нормативно-правові акти щодо забезпечення життєдіяльності навчальних закладів різних типів і форм власності, організації різних форм освіти.

В останні роки внесено важливі зміни до чинного законодавства стосовно дошкільної і загальної середньої освіти, законодавчо визначено 11-річну структуру середньої загальноосвітньої школи, запроваджено обов’язковість дошкільної освіти для усіх дітей 5-річного віку, затверджено Положення про освітній округ, нову редакцію Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, Положення про екстернатну форму навчання, ухвалено Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту, розроблено нову редакцію Концепції профільного навчання, Концепцію літературної освіти, Концепцію розвитку інклюзивної освіти та інші.

З метою прискорення процесу реформування освітньої галузі на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на урядовому рівні прийнято низку надзвичайно важливих для освіти державних цільових програм: розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року; розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року; підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року; розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки; впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»; Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів на 2012-2020 роки.

Продовжується робота щодо реалізації державних програм, спрямованих на: інформатизацію та комп’ютеризацію загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій в освіті і науці; забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін; державних цільових програм роботи з обдарованою молоддю, «Шкільний автобус» тощо.

За десять років, що минули від попереднього з’їзду, здійснено серйозні кроки щодо реалізації ідей і положень Національної доктрини розвитку освіти, реформування її згідно з потребами громадян і держави, підвищення її якості, доступності та конкурентоспроможності.

За цей час запроваджено державні освітні стандарти, модернізовано зміст і організацію усіх ланок освіти, створено національні підручники, запроваджено профільне навчання у старшій школі, зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Понад 95% загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступеня забезпечено сучасними навчальними комп’ютерними комплексами, 85% шкіл та 98% ПТУ підключено до мережі Інтернет, започатковано організацію інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, у вищій освіті реалізуються принципи Болонського процесу, впроваджується кредитно-модульна система навчання.

В Україні створено систему безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою, можливість опановувати рідну мову національної меншини та іноземні мови.

Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур.

У непростих демографічних та соціально-економічних умовах здійснюється модернізація мережі навчальних закладів різних типів, реорганізація і кооперація їх з метою більш ефективного використання матеріально-технічних, кадрових, фінансових та управлінських ресурсів для забезпечення доступності та якості освіти.

Ускладнення демографічної ситуації, зменшення учнівських контингентів змусило скоротити за 10 останніх років майже 1 тис. шкіл. З метою доступності якісної освіти до кожної дитини ведеться пошук альтернативних моделей організації освіти, зокрема створення у сільських районах освітніх округів, яких нині функціонує майже 1,5 тис.

В останні роки призупинено процес необґрунтованого закриття дошкільних навчальних закладів, відновлено діяльність щодо формування їх мережі відповідно до потреб населення.

Також у цей період відбулися значні позитивні зрушення у бібліотечно-інформаційному забезпеченні педагогічної науки і освіти. У цьому вагому роль відіграло заснування Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського та створення мережі освітянських бібліотек МОНмолодьспорту України та НАПН України. Зокрема, здобутком є те, що вперше в Україні формується повноцінний галузевий інформаційний ресурс на різних носіях; створено веб-портали та сайти у провідних бібліотеках, надається через них доступ до інформаційних ресурсів віддаленим користувачам; формуються електронні ресурси, зокрема електронні каталоги, повнотекстові бази, електронні бібліотеки.

Визнанням позитивних якісних змін у забезпеченні розвитку національної освіти став Форум міністрів освіти європейських країн «Школа ХХІ століття: Київські ініціативи», на якому проголошено сім напрямів євроінтеграції дошкільної та середньої освіти і проекти практичних дій по кожному з них («Дошкільна освіта»; «Спільна історія без розділових ліній»; «Толерантність»; «Через мову до взаєморозуміння»; «ІКТ - освіта без кордонів»; «Від шкіл-партнерів до партнерів-країн»; «Новій освіті Європи - новий європейський учитель»).

Водночас глибина освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ системи національної освіти не можуть повністю задовольнити сучасні потреби особистості і суспільства.

Нинішній рівень освіти в Україні не дозволяє їй у повній мірі виконувати функцію ключового ресурсу соціально-економічного розвитку країни і підвищення добробуту громадян. Залишається низькою престижність освіти і науки у суспільстві.

Задекларовані у попередні 10-річчя стратегічні завдання щодо забезпечення рівного доступу дітей і молоді до освіти, забезпечення її сталого розвитку, нової якості, демократизації управління не набули повної реалізації.

Зміст і організація національної освіти недостатньо переорієнтовані на особистість дитини, на формування у дітей і молоді життєво важливих компетентностей, активної їх соціалізації.

Потребує якісного поліпшення освіта дорослих, діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти, структурних підрозділів вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Викликає тривогу низький рівень здоров’я, морального, культурного і духовного розвитку молоді.

Залишається критичним стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення системи освіти, низьким рівень оплати праці працівників освіти і науки.

Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, можливостей і свободи вибору в освіті, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвиток державно-громадської моделі управління.

З огляду на визначені пріоритети найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

Сучасний ринок праці вимагає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях, перехід від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян.

2.2. Основні проблеми, виклики та ризики

Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:

  • недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;

  • обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);

  • відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку і соціалізації дітей та молоді;

  • падіння суспільної моралі, бездуховність, низька культура поведінки значної частини учнівської та студентської молоді;

  • недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;

  • недостатня зорієнтованість структури і змісту професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики інноваційного, сталого, конкурентоспроможного суспільного розвитку;

  • не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;

  • не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;

  • повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;

  • недостатній рівень соціально-правового захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;

  • низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів; слабка мотивація суспільства та бізнесу до інвестування в освіту;

  • наявність у системі освіти фактів корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;

  • відсутність систем мотивацій, стимулювання інноваційної діяльності в системі освіти та нівелювання ризиків негативних наслідків зазначеної діяльності;

  • неефективність управління системою та закладами освіти, недостатній розвиток дитячого самоврядування, залучення громадських інституцій, роботодавців та інших користувачів освітніх послуг.

Труднощі перебудовчого періоду, процеси певної соціально-економічної нестабільності, екологічні проблеми спричиняють певні ризики, які можуть ускладнити реалізацію цілей і завдань Національної стратегії розвитку освіти. Серед них:

  • нестабільність економіки, обмеженість ресурсів для забезпечення системної реалізації усіх завдань і заходів, передбачених стратегією;

  • негативний вплив ускладненої демографічної ситуації;

  • несприйняття частиною суспільства запропонованих реформ;

  • неготовність певної частини освітян до інноваційної діяльності;

  • недостатня підготовленість органів управління освітою до комплексного вирішення нових завдань, до координації діяльності усіх служб і інституцій.

2.3. Основні завдання Національної стратегії розвитку освіти

Модернізація і розвиток освіти та науки повинні набути випереджального неперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються у світі й Україні. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямоване на забезпечення економічного зростання країни та вирішення соціальних проблем суспільства.

Зусилля органів управління освітою усіх рівнів, науково-методичних служб за підтримки усього суспільства та держави мають бути зосереджені на реалізації пріоритетних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, вирішенні перспективних завдань, серед яких:

  • розробка нової та удосконалення чинної законодавчої та нормативно-правової бази;

  • оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку; перехід від процесної до результатної, компетентнісної парадигми освіти;

  • забезпечення економічних і соціальних гарантій отримання освіти, особливо обов’язкової освіти, кожним учнем України незалежно від місця проживання;

  • забезпечення пріоритетного розвитку та функціонування української мови як державної, створення умов для вивчення іноземних мов, задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин;

  • створення ефективної системи національного виховання, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до трудової діяльності;

  • забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі; створення сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу;

  • посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів;

  • створення здоров’язберігаючого освітнього середовища; розробка ефективної системи інклюзивної освіти;

  • удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів;

  • забезпечення економічних і соціальних гарантій педагогічним і науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівникам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, створення умов для їх професійного вдосконалення та творчості;

  • удосконалення системи науково-інформаційного забезпечення освіти;

  • створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо);

  • розвиток системи державно-громадського управління освітою, забезпечення об’єктивного оцінювання якості освітніх послуг;

  • розробка ефективних механізмів фінансово-економічного забезпечення освіти, належної оплати праці педагогічних працівників.

Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:

а) у дошкільній освіті:

- відновлення роботи закритих у попередні роки дитячих дошкільних закладів, розширення їх мережі до повного задоволення потреб населення;

- стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою усіх дітей п’ятирічного віку через урізноманітнення форм її здобуття;

- створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільних навчальних закладів;

  • розширення мережі навчально-виховних комплексів типу «дитсад-школа», відкриття груп та дошкільних закладів недержавної форми власності, формування дошкільних груп для надання освітніх послуг за скороченим режимом занять;

- оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (державний стандарт) та програм розвитку дитини «Я у світі», «Впевнений старт»;

б) у загальній середній освіті:

- обов’язкове здобуття всіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної або професійної середньої освіти в обсягах, визначених Державними освітніми стандартами;

- здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, потреб громадян та суспільства; урізноманітнення моделей організації освіти, зокрема для сільських дітей, створення умов для розвитку мережі недержавних загальноосвітніх навчальних закладів;

- перебудову та оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу;

- підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;

- створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;

- створення цілісної системи роботи з обдарованими дітьми та молоддю.

- запровадження зовнішнього незалежного оцінювання випускників початкової, основної і старшої школи як основного компонента їх державної атестації та механізму моніторингу виконання Державного освітнього стандарту;

в) в освіті дітей з особливими потребами:

- розробку методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами;

- збереження та удосконалення мережі спеціальних шкіл-інтернатів;

- відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими потребами у сільській місцевості;

- розробку державного освітнього стандарту дітей з особливими потребами (5-9, 10 класи);

- розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку;

- пріоритетне фінансування та навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами; забезпечення архітектурної, транспортної та інформаційної доступності освітніх закладів для навчання дітей цієї категорії;

г) у позашкільній освіті:

- збереження та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів різних форм власності для надання додаткових освітніх послуг, виховання і розвитку дітей та молоді згідно з їх запитами і потребами (довести охоплення позашкільною освітою дітей шкільного віку до 45-50 відсотків);

- використання виховного потенціалу системи позашкільної освіти як основи гармонійного розвитку особистості;

- створення ефективної системи пошуку, підтримки і розвитку талановитої учнівської молоді;

- урізноманітнення напрямів позашкільної освіти, удосконалення форм, методів і засобів навчання та виховання;

д) у професійно-технічній освіті:

- розробку та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій;

- оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів, професійних спрямувань та форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці;

- оновлення та затвердження оптимального переліку професій підготовки кваліфікованих робітників (скорочення їх кількості на основі інтеграції);

- удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти шляхом розширення мережі профільних ПТНЗ, на базі яких здійснюється підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання;

- утворення центрів забезпечення нової якості професійно-технічної освіти на базі діючих навчально(науково)-методичних кабінетів професійно-технічної освіти;

- відкриття до кінця 2015 року 27 навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням;

е) у вищій освіті:

- завершення розробки та прийняття Верховною Радою України Законів України « Про вищу освіту» (нова редакція) та «Про національну рамку кваліфікацій»;

- реформування мережі вищих навчальних закладів, приведення її у відповідність із потребами і можливостями країни; створення потужних навчально-наукових університетів, регіональних університетських комплексів;

- перегляд і затвердження Переліку кваліфікаційних характеристик педагогічних і науково-педагогічних працівників навчальних закладів;

- розроблення стандартів вищої освіти нового покоління, зорієнтованих на компетентнісний підхід в освіті, узгоджених із новою структурою освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти;

- розширення взаємодії з установами НАН та НАПН щодо розвитку наукових досліджень у галузі вищої освіти;

- розроблення цілісної системи пошуку талановитої молоді, її педагогічного і наукового розвитку та подальшого супроводження у кар’єрному рості;

- подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі;

- переоснащення навчальної, наукової та матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів через цільове фінансування;

є) у післядипломній педагогічній освіті:

- удосконалення нормативно-правового забезпення системи післядипломної педагогічної освіти, розробку та прийняття Верховною Радою України Законів України «Про освіту дорослих» та «Про післядипломну освіту»;

- розробку Державних стандартів післядипломної педагогічної освіти;

- реалізацію сучасних технологій професійного удосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів системи освіти на основі впровадження гнучкої неперервної їх перепідготовки відповідно до вимог інноваційного розвитку освіти;

- забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ (3)

    Документ
    Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,
  2. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ (1)

    Документ
    Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,
  3. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ (5)

    Документ
    Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,
  4. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ (2)

    Документ
    Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,
  5. Пропонуємо для громадського обговорення Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки

    Документ
    Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,

Другие похожие документы..