Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Еллінка подає інженерну ментальність (астро-ментальна міфрологія – технізована титанологія) як наукове обґрунтування голограмним простором титанічної...полностью>>
'Техническое задание'
Участник тендера подает заявку на участие в тендере в электронной форме (предварительно заверив печатью, подписью и отсканировав) или высылает по фак...полностью>>
'Программа дисциплины'
Учебный курс «Банковское право» является составной частью третьей ступени высшего профессионального образования и изучается студентами всех специализ...полностью>>
'Документ'
1 РАЗРАБОТАН Государственным проектно-конструкторским и научно-исследовательским институтом СантехНИИпроект (ГПКНИИ СантехНИИпроект), Научно-исследова...полностью>>

З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання» / Ред

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Список літератури:

  1. Глинська Г.Я. Оцінка вартості підприємства при злитті // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegme nt/2007_606/23.pdf.

  2. Бродська І.І. Методичні підходи до побудови аналітичної моделі інтегральної оцінки вартості бізнесу / І.І. Бродська // Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 7 (25). – Ч. 4. – 2010.

UDK 338.124.4

Łakomy M., mgr

University of Szczecin, Szczecin, Poland

FINANCING OF MICRO, SMALL AND MID-SIZED ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF ECONOMIC CRISIS

Micro, small and mid-sized enterprises, the so called SME market, play an important role both in the economic and social field in Poland. The SME sector stimulates the economic growth of the country both by activation of the innovation processes and by the resulting modernization of the industrial structure. By creating new workplaces, it softens social tensions, facilitating self-employment and introducing changes in the social status of the entrepreneurs.

The level of economic development, and the social and political system makes the SME development process differ, depending on a given country. It should be emphasized that in countries characterized by a similar development level, the roles of micro, small and mid-sized enterprises differ. It is connected with the different policy related to the promotion of and support given to this sector by the state and by foreign entities.

An important factor that has an impact on the limitation of the development of the activity in the area of entrepreneurship and innovation is a lack or deficiency of capital. At present, the bank credit is one of the basic sources of financing business activity. If available and burdened with reasonable interests, is it one of the fundamental determinants of the business development, treated equally to market, legal and administrative factors. For many small companies, using the external source of financing is the only chance to survive and to develop in the increasingly competitive market. It is a common phenomenon in the economic market that some companies go bankrupt and thus tend to be insolvent and unable to fulfill their obligations. Taking into account provisions of the Banking Law Act, the banks are obliged to check the condition and financial capacity of all entities applying for external sources of financing in the form of credits or loans. This task is extremely difficult and laborious, especially nowadays, where the phenomena of forgery and manipulation of enterprise data are on the increase.

The economic crisis which began in the United States in 2007, with the collapse of the subprime credits, has spread into the global economy in the following years. Concerns over possible bankruptcy of other leading international credit institutions resulted in restrictions in the credit policy of the banks. The financial institutions are much more eager to provide credits or loans to enterprises with established market position, than to small companies which are to begin their activities. The risk of functioning of micro and small enterprises is higher due to the fact that they do not possess adequate plans to counteract or soothe potential crisis situations.

In the conditions of turbulences in the financial and economic market, apart from the traditional bank sources of financing, the small entrepreneurs can continue, and in consequence, develop their activity through leasing or loans from the loan funds, which are becoming more and more popular. The Polish Entrepreneurs Foundation also plays a key role in the establishment and maintenance of systems facilitating investing in SMEs. The companies may also receive support from the EU funds. The structural funds constitute the main instrument of supporting the regional development and creating new workplaces. The most important means of support include: aid programmes related to counselling, investing or introducing new technologies in the enterprises. Therefore, subsidies offered to SMEs by the European Union may often be called motor drives behind the development of small and mid-sized entrepreneurship in Poland and its regions.

Economic crises, as well as other economic downturns have often been treated as natural though undesirable phenomena of the market economy. Their occurrence in the financial markets restricts conditions for granting financial assistance. In case of micro and small enterprises, a lack of adequate capital and proper external financing constitutes a significant barrier in the establishment and development of companies, which in turn may adversely affect the growth of the economy itself.

УДК 657.1:332.872

Лебер-Одинцова Н.П.

Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання, м. Алчевськ

ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИТРАТ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ГОСПОДАРСТВ

Перехід економіки держави на ринкові відносини не міг залишити осторонь таку важливу сферу господарювання, як житлово-комунальне господарство. Підприємства цієї галузі мають забезпечити населення, підприємства, організації, заклади міст та інших населених пунктів відповідними житлово-комунальними послугами. Провідне місце серед них займають послуги, пов’язані з утриманням та експлуатацією житлових будинків і об’єктів соціальної сфери, їх тепло- та водопостачанням, газо- та електропостачанням.

Для реалізації стратегії і досягнення цілей підприємства повинні бути забезпечені необхідними ресурсами. Серед них значне місце займають основні та оборотні активи, трудові та інформаційні ресурси. Особливу увагу треба акцентувати на їх раціональному використанні. У зв’язку з цим велике значення має процес формування собівартості продукції (робіт, послуг).

Грошовим вираженням вартості товару є ціна, а витрат виробництва – собівартість. Різновидом ціни є тарифи на окремі види продукції та послуг.

Встановлення тарифів в галузі житлово-комунального господарства має певні особливості, суттєво впливає на ефективність діяльності підприємств галузі і на побудову бухгалтерського обліку. На сьогодні тарифи на житлово-комунальні послуги є регульованими і не покривають витрат на їх виробництво.

Однією з особливостей житлово-комунальних послуг є можливість користатися ними без оплати (якщо не застосовуються до неплатників певні санкції). В.Мортіков системам водо- і теплопостачання дає визначення локальних суспільних благ, а воді та теплу, які поступають в квартири, - локальних благ індивідуального використання [1].

По цім причинам житлово-комунальне господарство опинилося в скрутному становищі – тарифи не покривають собівартості послуг, при цьому оплата від населення поступає не в повному обсязі. Тому, наукова розробка питань, пов’язаних з особливостями формування собівартості послуг і ціноутворенням в сфері житлово-комунального господарства, є достатньо важливою.

Вагомий внесок у теоретичну розробку проблем обліку й управління витратами підприємств житлово-комунального сектору економіки зробили Н.О.Гура , Ю.Л.Петрушевський [2-4].

Фактична облікова інформація є головним масивом інформації кожного підприємства незалежно від сфери діяльності. Інформація про використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, собівартість виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) формується в системі бухгалтерського обліку витрат виробництва. Можна стверджувати, що взаємний вплив мають система формування тарифів і побудова обліку.

Діючим інструментом управління виробничими затратами є управлінський облік. Система управлінського обліку містить інформацію, необхідну для оперативного управління підприємством, оскільки на певному етапі економічного розвитку бухгалтерський облік припиняє задовольняти ускладнені потреби керівництва. Важливою особливістю управлінського обліку є те, що він об’єднує процес управління з обліковим процесом.

Однією з основних задач управлінського обліку є розрахунок собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Формування тарифу на житлово-комунальні послуги має специфічні особливості. Так, його розмір строго регламентован відповідними законодавчими актами, а затверджують тарифи органи місцевого самоврядування. Часто має місце ситуація, коли рівень тарифу впродовж тривалого часу залишається незмінним при зростанні його складових (наприклад, рівня мінімальної заробітної плати, встановленого державою, вартості енергоносіїв, тощо).

Тому управлінський облік у сфері житлово-комунального господарства має певні особливості. Так, наприклад, планові калькуляції не можна вважати діючим інструментом управлінського обліку, оскільки вони складаються періодично, лише під час затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги. Практично не має сенсу в щорічному перегляді планів з урахуванням факторів, що змінилися, оскільки тариф може залишатися на одному рівні впродовж декількох років [4, с.336].

Слід зауважити, що тариф на житлово-комунальні послуги виконує, також, соціальну функцію: наявність пільгових категорій населення, субсидій малозабезпеченим громадянам – все це передбачає покриття частини витрат підприємств ЖКГ з бюджету.

Отже, на сучасному етапі реформування житлово-комунального господарства в Україні важливим напрямками є:

  1. оптимізація витрат на виробництво житлово-комунальних послуг;

  2. відшкодування споживачами витрат підприємства з надання послуг.

Удосконалення обліку дасть можливість виключити зі складу собівартості економічно необґрунтовані витрати, розробити методики калькулювання повної собівартості житлово-комунальних послуг, що необхідно для затвердження оптимальних тарифів.

Список літератури:

1. Мортіков В. До питання про сутність локальних суспільних благ /

В.Мортіков // Економіка України. – 2007. - № 3. - С.68-73

2. Гура Н. Система формування тарифів на житлово-комунальні послуги / Н.Гура // Фінвнси України. – 2007. - № 4. – С.69-76

3. Гура Н. Проблеми оподаткування підприємств житлово-комунального господарства / Н.Гура // Фінанси України. – 2006. - № 11. – С. 34-42

4. Петрушевський Ю. Сучасні проблеми тарифної політики на послуги ЖКГ // Збірник наукових праць Дон ДУУ / Ю.Петрушевський, А.Кара. Донецьк, том ХІ, випуск 169, 2010. – с.332-343

УДК 657.01

Марголич І.В.

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗГІДНО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Вибір найбільш раціонального методу нарахування амортизації основних засобів та оптимального строку їх корисного використання – одне із важливих завдань підприємства. У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України (надалі ПКУ) докорінно змінилися правила оподаткування прибутку, включаючи і порядок нарахування амортизації основних засобів.

Отже, для початку наведемо визначення основних понять, що містяться у ПКУ.

Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Тобто на відміну від положень ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слід забути про таке поняття, як «зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань».

Розглянемо основні зміни, пов’язані з амортизацією основних засобів, наведені в ПКУ:

  • перехід від групового до пооб'єктного обліку ОЗ, тому і нарахування амортизації буде здійснюватися щомісячно (сума амортизації за розрахунковий квартал відповідає добутку місячної суми амортизаційних відрахувань на три місяці) та пооб'єктно. До прийняття ПКУ пооб'єктний облік здійснювався лише щодо першої групи основних засобів, нарахування амортизації проводилось раз в квартал;

  • кількість груп основних фондів зросла із чотирьох до шістнадцяти. Тобто майже повністю дублює відповідні положення П(С)БО 7. Однак до цього переліку не віднесені, зокрема, незавершені капітальні інвестиції;

  • витрати платника податку на ліквідацію основних засобів не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період;

  • нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше, ніж визначено у відповідному пункті ПКУ, і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації). На відміну від порядку, передбаченого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», це правило розповсюджується на всі групи основних засобів та інших необоротних активів;

  • строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ платнику податку необхідно визначати самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше встановлених мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 кодексу.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

  • прямолінійного;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості (причому цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби));

  • кумулятивного;

  • виробничого.

Усі ці методи передбачено П(С)БО 7. Проте Податковим кодексом визначено особливості щодо можливості застосування того чи іншого методу амортизації для окремих груп основних засобів та інших необоротних активів. А відповідно до пп. 145.1.7 п. 145.1 ст. 145 Розділу ІІІ Податкового кодексу на основні засоби груп 1 та 13 амортизація взагалі не нараховується.

Прийняття Податкового кодексу мало на меті певним чином гармонізувати чи навіть об'єднати податковий та бухгалтерський облік, зокрема, що стосується питань амортизації необоротних активів. Проте не дивлячись на значне зближення з правилами нарахування амортизації у бухгалтерському обліку, існує ряд відмінностей. В той же час незаперечним є те, що зі вступом у дію Податкового кодексу амортизація асоціюється саме зі складовою витрат, а не з якоюсь відокремленою категорією податкового обліку.

Список літератури:

1. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» : Наказ Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92.

3. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

УДК 336.5.02:62-663.8

Молоденко Г.А., Панченко Г.С., к.е.н., доцент

Макіївський економіко - гуманітарний інститут, м. Макіївка

ВИТРАТИ В УМОВАХ КОКСОХІМИЧНОГО ВИРОБНИСТВА

Результати роботи цехів, які не мають єдиного вимірника, що випускається, визначаються зіставленням фактичних витрат до затвердженої по цеху кошторисом за звітний місяць, за винятком нормованих витрат [1].

Аналіз системи управління витратами на коксохімічних підприємствах України доцільно почати з оцінки етапів управління: розробки, реалізації та контролю за реалізацією рішень [2].

Розробка будь-якого управлінського рішення в області витрат базується на виконанні двох функцій: планування та прогнозування. Для здійснення функції планування на коксохімічних підприємствах використовуються відповідні методичні рекомендації, норми і нормативи, вимоги господарського законодавства, інструкції, розпорядження та інші. Функція планування витрат здійснюється за двома напрямками: складання кошторису витрат і калькулювання собівартості продукції. При складанні кошторису витрати операційної діяльності групуються за такими статтями, а більшість з яких складаються з однорідних економічних елементів,а одна є - комплексною. Крім того, на коксохімічних підприємствах складається зведений кошторис, до якого включаються витрати всіх структурних підрозділів, що беруть участь в операційній діяльності, за винятком вартості продукції власного виробництва, використаного під всередині виробничого обороту. На основі кошторисів витрат визначається виробнича і повна собівартість усієї виробленої на підприємстві продукції (валової, товарної, реалізованої).

При визначення суми загальноцехових і загальнозаводських непрямих витрат одночасно визначається в них сума умовно-постійних і умовно-змінних витрат. Непрямі загальноцехові витрати розподіляються на основі певної бази: пропорційно заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат та інші. Якщо сума цих витрат займає менше 1% у загальній сумі витрат цеху, то вони розподіляються за статтями «Ремонт основних засобів», «Зміст основних засобів», «Інші прямі витрати»одного об'єкта витрат, що входять в даний цех [3].

Загальнозаводські непрямі витрати розподіляються на розсуд підприємства:

- пропорційно питомій вазі прямих витрат окремого підрозділу в загальній сумі прямих витрат по підприємству. При цьому з суми прямих витрат виключається вартість сировини і матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва, зворотних відходів;

- окремо кожна стаття непрямих витрат - пропорційно коефіцієнтам розподілу витрат. Дані коефіцієнти обґрунтовуються підприємством, самостійно виходячи з трудомісткості проведення аналізів, відбору проб та контролю якості, кількості робітників і т.д.

На коксохімічних підприємствах в даний час діють уніфіковані з основних розділів форми технічних звітів, які дають повну картину роботи відповідного підрозділу. Методичною основою для цього є «Методичні рекомендації зі складання технічних звітів на коксохімічних підприємствах України» [4].

У процесі проведення аналізу витрат визначається величина впливу різних чинників, при цьому чинники можуть бути розділені на два рівні. Вплив факторів, що відносяться до першого рівня, визначаються обов'язково, тобто вплив на собівартість зміни обсягу виробництва, норм витрат ресурсів, цін на ресурси, складу заданого сировини, абсолютної суми умовно постійних витрат. Визначення ж впливу факторів, що складають другий рівень, не носить обов'язкового характеру [5].

Таким чином, оцінка системи управління витратами на коксохімічних підприємствах України дозволяє виділити кілька напрямів її вдосконалення. По-перше, введення проміжного контролю на етапі розробки рішення та його реалізації. По-друге, створення механізму відбору інформації, що надходить як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища, що дозволить поліпшити процес планування витрат.

Введення проміжного контролю дає можливість виявлення помилок на ранніх етапах при реалізації поставленого завдання в області витрат. Здійснювати проміжний контроль повинна служба (відділ), яка ставить цілі і завдання перед іншими службами, прямо або побічно пов'язаними з витратами виробництва.

Розробка будь-якого управлінського рішення в області витрат заснована на двох функціях: планування та прогнозування.

На коксохімічних підприємствах складається зведений кошторис. На їх основі визначається виробнича і повна собівартість усієї виробленої на підприємстві продукції (валової, товарної, реалізованої).

Список літератури:

  1. Альгіна Т.Б. Аналіз сучасних систем управління витратами та їх впровадження на вітчизняні підприємства: навч. посібник /Т.Б. Альгіна , О.Д. Нечаєва, М.Л. Ковжін. - Інновації: Нові технології, маркетинг, інвестиції, впровадження, 2010. – 271 с.

  2. Денисова І.П. Управління витратами і ціноутворення: навч. посібник / Денисова І.П.; - М.: Експертне бюро, 2007. – 64с.

  3. Котляров С.А. Управління витратами: навч. посібник / С.А.Котляров; - СПб: Пітер, 2009. – 160 с.

  4. Ейдельман С. Я. Основи технологій коксування вугілля: навч. посібникдля вузів по спец. хім. технологія твердого палива / С. Я. Ейдельмана - Донецьк : Віща шк., 2008. - 191 с.

  5. Лебедев В.Г. Управління витратами на підприємстві: навч. посібник / В.Г.Лебедев, Т.Г.Дроздова, В.П. Кустарев,Г.А. Краюхин.; - СПб: «Бізнес-преса», 2010. –275 с.

УДК656.7.08.001.57

Носенко В.В., к.е.н., доцент, Селіверстова І.О., к.е.н. доцент,

Єсіпенко Н.М.

Університет новітніх технологій, м.Київ

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

З початком 11 квітня 2011р. в Офіційному віснику України (N 25, ст. 1034) був оприлюднений Наказ Державної податкової адміністрації України №114 від 28 лютого 2011р. «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ). Але в умовах сьогодення відсутній порядок заповнення складання декларації про податок на прибуток підприємства. Ці обставини викликають багато запитань, нез’ясованих методичних підходів, помилок у спеціалістів при складання та заповнення багатьох рядків декларації при відображення доходів підприємства.

Висвітлення аналізу діючого законодавства з питань відображення доходів в декларації з податку на прибуток підприємства та надання науково-практичних рекомендацій щодо порядку її заповнення, що надасть можливість практикуючим спеціалістам правильно відображати їх та уникнути помилок і, як наслідок, штрафних санкцій при складанні декларації та сплаті податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства.

Розглянемо особливості відображення доходів у декларації з податку на прибуток підприємства.

Декларація з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація) складається з Декларації та 17 додатків.

Розглянемо частини Декларації, що стосується відображення доходів, витрат та об’єкту оподаткування.

Спочатку розглянемо порядок відображення доходів у Декларації з податку на прибуток підприємства.

В Декларації загальна суму доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування відображається в рядку 01, який є розрахунковим та складається із «Доходу від операційної діяльності» - рядок 02 та «Інших доходів» - рядок 03 ІД (Рис1 – витяг із Декларації):

Витяг із Декларації стосовно відображення доходів наведений на рис.1

Рис.1. Відображення доходів у декларації з податку на прибуток

Далі розглянемо порядок формування зазначених рядків.

  1. Дохід від операційної діяльності

Відповідно до Податкового кодексу, дохід від операційної діяльності включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера. Відображаємо дохід від основної діяльності, якою займається підприємство. Це саме той дохід, за яким Ви повинні формувати собівартість. Якщо розглядати цей вид доходу у розрізі Фінансової звітності, то це рядок 010 (без ПДВ) Форми 2 «Звіт про фінансові результати».

2. Інші доходи це всі доходи, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства.

Інші доходи, які ми відображаємо в рядку 03 ІД формуються на основі Додатку ІД , що додається до Декларації. В зазначеному додатку необхідно деталізувати доходи, що ми відносимо в «Інші доходи».

Дуже цікавим моментом є відображення в Додатку ІД суми умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду – рядок 03.10.1 Додатка ІД, так як згідно з ст. 135 пп. 5.5 Податкового кодексу, доходи платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів. І тут виникає питання, що ж відображати в рядку 03.10.1 Додатка ІД? На нашу думку, варто дочекатися затвердження Порядку заповнення Декларації з податку на прибуток, де ми зможемо отримати відповідь на поставлене запитання.

Ми сподіваємось, що подана нами інформація буде корисною для Вас при заповненні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Роз’яснення щодо подальшого заповнення Декларації та додатків очікуйте найближчим часом!

Список літератури:

  1. Податковий Кодекс України. від 02.12.2010 р. № 2755.

  2. Науково-практичний семінар до Податкового Кодексу України. в 3т./ кол. авторів під редак. М.Я. Азарова/ .- К.: Міністерство фінансів України. Національний університет ДПС України,2010 – 2380 с.

  3. Офіційний вісник України № 25 від 11.04.2011, ст. 1034/ наказ ДПАУ «Про порядок затвердження форми декларації про прибуток підприємства й Порядок її складання» від 28.02.2011 № 114.

  4. Лащенко О.Ю. Селіверстова І.О. «Податкова безпека як частина фінансової в загальному розвитку підприємства» // Проблеми системного підходу в економіці .- 2009 .- №30 .- С.104-114.

УКД 657.05



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. III харків 2010 ббк 73 І 57

    Документ
    Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції, Ч.III (12-14 травня 2010 р.
  2. Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни»/ Ред кол

    Документ
    Збірка тез доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни»/ Ред. кол.Веретенников В.
  3. Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

    Документ
    Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції, Ч.IV (12-14 травня 2010 р.
  4. Лізаційних процесів у світовій економіці матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції 26-28 квітня 2010 р м. Ужгород Ужгород, УжНУ, 2010

    Документ
    глобалізаційних процесів у світовій економіці [Текст]: Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції: Ужгород,  26-28 квітня 2010 р. / М-во освіти і науки України, Ужгородський національний університет; відповід.
  5. Теоретичні основи управління діяльністю спортивних організацій

    Лекція
    6. История физической культуры и организация физической культуры и спорта в СССР. Методическое пособие для студентов заочного отделения институтов физкультуры.

Другие похожие документы..