Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
MARC 21 формат для бібліографічних даних : методичні рекомендації : (скорочений варіант) / [Авт.-уклад.: Бруй О.М., Малецька О.В., Чорна Т.В.] ; Націо...полностью>>
'Документ'
(Также возможен перелет Аэрофлотом через Дели, Тайскими авиалиниями через Бангкок, Эмиратскими – через Дубай, Пакистанскими – через Карачи и Австрийск...полностью>>
'Документ'
1. Настоящий стандарт распространяется на сборные бетонные и железобетонные конструкции и изделия (далее — конструкции), предназначенные для строител...полностью>>
'Книга'
Эта книга составлена из евангельских сообщений, сде­ланных братом Вочманом Ни в г. Тяньцзинь в 1936 г. При­ложение «Бог есть» было впервые опубликова...полностью>>

Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА БАЗІ НАЯВНИХ ВІДОКРЕМЛЕНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ

Ільїн С.В.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві небезпечних речовин у великих кількостях – усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження становлять загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення чи забруднення (зараження) навколишнього середовища. На сучасному етапі, пов’язаному з формуванням інформаційного суспільства, суттєво зростають вимоги до рівня інформатизації різних сфер діяльності. При цьому особливого значення набуває використання нових інформаційних технологій для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державної влади.

У доповіді розглядається сучасний світовий досвід у галузі створення систем з прогнозування та обліку надзвичайних ситуацій, зокрема стосовно використання інформаційних технологій та організаційних засад їхнього функціонування.

Аналіз відповідних вітчизняних автоматизованих систем, зокрема Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, дав змогу визначити їх основні переваги та недоліки.

Запропоновані у доповіді шляхи розвитку вітчизняних інформаційних систем у галузі прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій спрямовані на їх системну інтеграцію та включення до системи оперативного диспетчерського управління. Це дозволить створити комплексну модель інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій здатну ефективно виконувати завдання з довгострокового планування відповідних заходів на державному рівні, короткострокового планування на територіальному рівні та оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЩІЛЬНОСТІ НАМОТУВАННЯ РУЛОННИХ МІКРОФІЛЬМІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЖИМІВ НАМОТУВАННЯ

Крамаренко Г. В., Четверікова Л. О., Козирев В. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Тривалість та надійність зберігання мікрофільмів пов’язана з тим, як сформований рулон мікрофільму, які остаточні деформації основи виникають під час зберігання, як щільно намотаний рулон. Під час виготовлення та закладання мікрофільмів на зберігання необхідно знати, якою повинна бути оптимальна щільність намотування рулонів, як визначати щільність намотування рулонів. Слабке намотування призводить до міжвиткового ковзання, рихлості рулонів, незручності під час виконання ручних операцій. Занадто щільне намотування негативно впливає на зберігання мікрофільмів та призводить до утворення дефектів рулонних мікрофільмів. Але в жодному нормативному документі не регламентовано, якою повинна бути щільність намотування та натяг плівки.

У 2009 р. виконано НДР, метою якої була оптимізація режимів намотування (перемотування) рулонних мікрофільмів та розроблення методики визначення коефіцієнта щільності намотування.

Для досягнення цієї мети:

– досліджено показники стану рулонів мікрофільмів, досліджено фактори (сила натягу, швидкість намотування, довжина плівки), які впливають на щільність намотування (перемотування) рулонних мікрофільмів і підлягають оптимізації;

– експериментально досліджено вплив щільності намотування на утворення дефектів рулонних мікрофільмів та вплив режимів намотування мікрофільмів різної довжини на щільність рулонів на підставі математичного планування експериментів;

– оптимізовані режими намотування рулонних мікрофільмів з використанням методу факторного аналізу та крутого сходження у напрямку градієнта;

– експериментально визначено допустимий коефіцієнт щільності намотування рулонних мікрофільмів різної довжини;

– розроблена методика розрахунку коефіцієнта щільності намотування рулонних мікрофільмів.

інформаціЯ у державній системі

страхового фонду документації України

Кривулькін І. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

В екстремальних (надзвичайних) ситуаціях, які виникають при стихійних лихах, аваріях, державні органи повинні діяти в умовах неповної інформації і високої динаміки процесів, що проходять. Для забезпечення в цих умовах надійною та достовірною інформацією і покликана державна система страхового фонду документації України. Адже документи страхового фонду, які створюються на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, в повній мірі відповідають основним вимогам, які пред'являються до інформації, а саме її достовірності, достатності, доступності і автентичності.

Створення страхового фонду документації (далі – СФД) є найбільш ефективною формою надійного зберігання інформації.

При цьому слід враховувати, що вартість створення СФД приблизно у 50 разів менша вартості повторної розробки документації на промислову продукцію і складає менше 2-х відсотків від первинної вартості розробки документації.

Тому для Державного департаменту СФД, як і в цілому для державної системи СФД, найважливішою є інформація про об’єкти системи СФД, стан і наявність технічної документації на вироби і об'єкти спеціального і господарського призначення, на об’єкти систем життєзабезпечення і транспортних зв’язків України, пам'ятки містобудування і архітектури, унікальні історико-культурні пам’ятки, які мають виняткову наукову, історичну та культурну цінність, і занесені до державних реєстрів національного культурного надбання, на які створюється страховий фонд документації.

Від того, наскільки вона буде повною і достовірною, буде залежати виконання завдань щодо формування СФД, а в подальшому – видача користувачам документів страхового фонду, які необхідні для забезпечення потреб мобілізаційної підготовки та сталого функціонування економіки держави, відбудови об’єктів систем життєзабезпечення населення, проведення аварійно-рятувальних та аварійно-відбудовних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Архітектура сховища ДАНИХ документів страхового фонду в електронному вигляді

Меленець А. В.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Прийняття будь-якого рішення ґрунтується перш за все на наявній інформації про об’єкт управління. У випадках, коли для прийняття рішень є досить невеликий проміжок часу, вага інформаційного забезпечення суттєво підвищується. Згідно з існуючою світовою практикою, документи страхового фонду зберігаються на мікрофільмах. Мікрофільми знаходяться на спеціальних базах зберігання, де дотримуються суворі кліматичні вимоги і для відновлення документації з мікрофільму необхідний деякий час на акліматизацію мікрофільмів та саме відновлення. Усе це не дозволяє оперативно отримати необхідні креслення об’єктів, тому доцільним було б розробити інформаційну систему, до якої б вносилась документація об’єктів у електронному вигляді.

Оскільки обсяг такої інформаційної системи може складати терабайти, а склад даних є переважно статичним, то збереження такої інформації у Державному реєстрі документів СФД суттєво збільшить обсяг його бази даних та знизить його продуктивність, через що документацію об’єктів у електронному вигляді доцільно зберігати у окремому сховищі даних.

Загальна архітектура сховища даних документів страхового фонду в електронному вигляді має складатись з таких компонентів:

- детальні дані (характеристики об’єкта, відомість комплекту замікрофільмованої документації та креслення документів страхового фонду), які поступають з Державного реєстру документів СФД;

- метадані, які мають описувати джерело даних і будь-які зміни, внесені в ці дані, та спосіб зберігання даних у сховищі;

- агреговані дані, у якості яких має виступати побудований відповідно до відомості комплекту замікрофільмованої документації комплект документів на об’єкт;

- диспетчер завантаження, який вилучає дані із Державного реєстру документів СФД та завантажує їх у тимчасову область зберігання у сховищі даних;

- диспетчер сховища, який виконує аналіз несуперечливості даних, перетворення й переміщення вихідних даних з тимчасової області зберігання в основні таблиці сховища даних, формує індекси тощо, виконує агрегування даних та інші операції;

- диспетчер запитів, який виконує усі операції, пов’язані з керуванням запитів від користувачів.

КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ РАСТРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ

Пашков С. Б., Козирев В. М., Подорожний В. І.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Розвиток копіювальної та фотографічної техніки, комп’ютерних технологій виготовлення документації привів до того, що зображення будь-якого об’єкта або документа можна отримати в електронному вигляді.

Отримані зображення оцінюють переважно візуально, без чітких критеріїв, що характеризують якість зображень. З іншого боку, цифрові формати зображень дозволяють застосовувати для оцінки якості числові критерії, які обраховують за спеціальними алгоритмами.

У системі СФД приймають документацію в електронному вигляді для виготовлення мікрофільмів, а також постачають документи СФД в електронному вигляді користувачам страхового фонду. У перспективі планується зберігати документи СФД на електронних носіях. Але якість як вхідних, так і вихідних документів в електронному вигляді контролюється лише візуально.

Для растрових зображень необхідно контролювати такі показники, як яскравість, контрастність, різкість, кольоровий баланс, цифровий шум тощо.

Растрові зображення можуть бути представлені за допомогою багатьох моделей колірних моделей: RGB, YCrCb, YIQ, L*a*b*, LHC, HSI, HLS та ін.

Проаналізовано достоїнства та вади колірних моделей для цілей контролю якості растрових зображень.

На підставі результатів аналізу запропоновано числові критерії якості растрових зображень, що представлені колірними моделями RGB та YIQ, а також наведено алгоритми обрахунку цих критеріїв.

Приблизну оцінку якості растрових зображень можна проводити за допомогою RGB-діаграм, які відображають статистичні характеристики розподілу кольорів по площині зображення.

Запропоновані критерії якості растрових зображень дозволять розробити методики вхідного та вихідного контролю документації в електронному вигляді. Це поліпшить якість мікрофільмів та документації, що надається користувачам страхового фонду.

Розвиток цієї теми дозволить застосовувати запропоновані критерії в будь-яких галузях науки і техніки, де використовують растрові зображення: цифровій фото- та кінозйомці, телебаченні, поліграфії тощо.

Про підвищення ефективності планування

розподілу фінансових ресурсів

Піскачов О.І.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Одним із напрямків діяльності Державного департаменту страхового фонду документації (далі – ДД СФД) є планування фінансових ресурсів між підпорядкованими бюджетними установами (далі – БУ). В умовах бюджетного недофінансування важливо забезпечити БУ таким чином, щоб вони отримали максимально наближену до потрібної для нормального та гармонічного їх функціонування та розвитку суми коштів. Припустимо, що кожної БУ необхідно гривень. Тоді сума коштів для всіх БУ . Якщо ДД СФД планує підпорядкованої установі суму , то . Незадоволеність БУ у фінансових ресурсах для оптимального функціонування визначається коефіцієнтом . Метою розподілу фінансових ресурсів є мінімізація максимального коефіцієнта незадовільності. Вирішити задачу можливо з використанням нескінченої антагоністичної гри щодо оцінці меж в яких змінюється . Моделлю такою ситуації буде гра , 

де: ,

.

Функція виграшу задається рівнянням .

Існує чиста оптимальна стратегія, яка не залежить від нижніх меж . Її використання дозволить оптимально розподілити кошти, якщо немає інформації щодо нижніх мереж потрібностей БУ.

Фінансові ресурси, які надаються БУ ДД СФД, необхідно розподіляти пропорційно верхнім межам її потреб. Тобто

.

Запропонований підхід щодо вирішення задачі фінансування БУ для формування СФД можливо автоматизувати. Це дозволить підвищити ефективність планування розподілу ресурсів.

ОЦІНКА РИЗИКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

З ВИкористанняМ нейронних мереж

Подойніцина А. А., Костенко Г. С.

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Державна політика запобігання надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру включає такі обов’язкові елементи: ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) як можливих джерел виникнення НС, оцінка ризиків виникнення НС на ПНО; розробка і впровадження методів управління ризиком НС; створення системи моніторингу ризиків НС.

Основні проблемні питання у реалізації такої політики полягають у відсутності на сьогоднішній день єдиного підходу в оцінці ризику виникнення НС.

На цей час можна визначити 4 напрямки кількісної оцінки ризику:

– інженерний (основні зусилля спрямовуються на детальніший аналіз можливих причин виникнення НС, сценаріїв їх розвитку та розрахунок ймовірностей, або на збір статистичних даних про НС та пов'язані з ними наслідки);

– модельний (розробляються та аналізуються математичні моделі процесів небезпечних технологій, які призводять до небажаних наслідків);

– експертний (використовується, коли недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності);

– соціологічний (під час соціологічного опитування визначають сприйняття населенням і його окремими групами ризику для певних видів діяльності).

Всі чотири підходи мають різні сфери застосування та не позбавлені недоліків. Але оцінки ризиків для якогось об’єкта за різними методами можуть відрізнятися на декілька порядків. Тому для одержання найбільш адекватної оцінки ризику необхідно розробити методологію порівняння ризиків, отриманих за різними методами.

При вирішенні цієї задачі для деяких ПНО може виникнути проблема недостачі або надмірності окремих даних. У цих умовах виникає необхідність залучення сучасної теорії нечітких множин та нечіткої логіки. Практичне втілення методології розрахунку об’єктивного рівня ризиків виникнення НС на ПНО можливо за допомогою побудови і застосування штучних нейронних мереж.

ЗАСТОСУВАННЯ ФОРМАТУ XML ДЛЯ ОБМІНУ ДАНИМИ

У СИСТЕМІ СФД

Прядкін А. С.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Протягом створення та розвитку страхового фонду документації України були розроблені та продовжують розроблятися програмні продукти та комплекси, призначені для виконання суб'єктами страхового фонду своїх функцій. Ці програмні продукти існують у тій самій сфері задач, часто використовують у своїй роботі одну й ту саму інформацію, але призначені для різних користувачів (суб'єктів системи страхового фонду документації) та не мають можливості користуватися одними і тими ж базами даних за одним або кількома чинниками:

- фізичної відсутності каналів зв’язку між собою;

- несумісності даних на рівні сховища (використання різних систем керування базами даних);

- неможливості обміну інформацією з використанням мереж загального користування.

Таким чином, постала задача розроблення механізму обміну даними, що дозволить:

- проводити обмін інформацією між базами даних, незалежно від змін у структурі даних;

- з невеликими витратами реалізувати підтримку різноманітних систем керування базами даних (Oracle, Firebird, MS SQL, Informix, MS Access та інші);

- доповнювати можливості механізму необхідними функціями (підтримка бінарних даних, шифрування інформації, стискання даних для зменшення їх об’єму тощо).

У доповіді розглядається практичний досвід фахівців НДІ мікрографії щодо подолання зазначених проблем (відсутність каналів зв’язку та несумісність даних) за рахунок розроблення універсального механізму обміну між реляційними системами керування базами даних на основі формату XML (eXtensible Markup Language - розширювана мова розмітки). Цей механізм обміну практично реалізовано мовою програмування Object Pascal та успішно упроваджено в постійну експлуатацію у складі програмного забезпечення автоматизованого робочого місця "Наука" автоматизованої системи "Апарат управління" Державного департаменту страхового фонду документації.

БЕЗПЕКА ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБЬЄКТІВ

Приходько В. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Науково-технічний рівень суспільства добігає тієї межі, коли його господарська діяльність несе серйозну небезпеку не тільки для екології, але і майбутньому людства в цілому. Функціонування десятків тисяч потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО) ставить здоров’я та життя пересічних громадян в повну залежність від особливостей функціонування таких об’єктів.

Сьогодні поняття «функціональна безпека» ПНО, або об’єктів критичного використання отримало нормативне тлумачення в стандартах ISO/IEC як роль інформаційно-керуючих систем в забезпеченні безпеки об’єкта в цілому.

Сформувалося і активно розвивається у всьому світі науково-технічний напрям – «надійність», покликаний забезпечити безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність і збереженість складних організаційно-технічних систем різного призначення на всіх стадіях їх життєвого циклу.

Інтенсивно формується система поглядів на «гарантоздатність» технічних систем, як комплексну здатність системи надавати послуги, яким можна оправдано довіряти.

Але всі ці підходи розглядають характеристики складних технічних систем та виробництв або з позицій обслуговуючого персоналу, або з позицій споживача їхніх послуг. Разом з тим, наслідки нештатних ситуацій на ПНО можуть досягати розмірів, які виходять далеко за межі такого об’єкта, а збитки оцінюватися набагато більше, ніж вартість самого об’єкта. Тому для фахівців оперативно-рятувальних служб, місцевих та центральних органів влади, фахівців з екологічних питань та простих пересічних громадян, що мешкають по сусідству з такими об’єктами в першу чергу цікавлять не показники надійності його роботи, а рівень його гарантованої безпеки для населення та навколишнього середовища.

Таким чином, актуальним стає питання опрацювання методології визначення гарантостійкості безпеки ПНО, розробки методів структурного аналізу небезпеки та оцінки ризику таких складних технічних та технологічних систем.

ПЕРЕХІД ВІД МІКРОФІЛЬМІВ ДО ЦИФРОВОЇ ФОРМИ

НОСІЯ ІНФОРМАЦІЇ. ПЕРЕВАГИ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРІГАННЯ

Савченко Т. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Глобальним завданням людства є збереження для наступних поколінь безцінної інформації, її носіїв та забезпечення доступності.

Більшість країн світу створюють свої Національні програми зберігання культурного надбання, обираючи серед наявних способів мікрографії та репрографії найкращі, надійні та ефективні, які дозволяють не тільки зберегти фонди, але й грамотно поєднувати можливості сучасних електронних і мікрографічних систем.

Існує два підходи до збереження документів: збереження самого документа (носія інформації); збереження інтелектуального змісту документа.

Перший підхід забезпечує використання консервативних технологій. Другий — використання технологій переформатування, тобто переводу інформації з одного носія інформації на інший, більш довговічний.

Однією з поширених технологій переформатування, надійного та перевіреного способу зберігання документів було і залишається мікрофільмування.

Основними перевагами мікрофільмів є довговічність, компактність, зручність у транспортуванні, простота в експлуатації, низька собівартість виготовлення порівняно з оцифровуванням, можливість поєднання з системами автоматизованого доступу, переведення його в цифрову форму та інші способи переформатування.

Розвиток цифрових технологій дозволив підвищити зручність та оперативність використання інформації, збереженої шляхом переведення її у цифрову форму для подальшого використання, але відсутність надійних носіїв для цифрового запису повернуло, в останні роки, інтерес до збереження інформації на мікрофільмах в аналоговій формі. Оптимальною є технологія архівного зберігання, при якій створюється як резервна копія — цифровий файл, записаний з аналогової форми на мікрофільмі для довгострокового зберігання. У разі втрати цифрової копії вона може бути відтвореною при скануванні мікрофільму. Термін зберігання галогенідосрібних мікрофільмів складає десятки років. Однак ця технологія не дозволяє записувати мультимедійну інформацію, забезпечувати високі швидкості відтворення даних. Базовою основою для архівного зберігання та оцифровування повинен бути (в найближчому майбутньому) мікрофільм.

ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

НА 48 АРСЕНАЛІ БОЄПРИПАСІВ

Соболь О. М., Тур О. М., Федюк Я. І.

Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

Надзвичайна ситуація (пожежа) на території 48 арсеналу боєприпасів може призвести до тяжких наслідків, а саме, до людських втрат, руйнування будівель і споруд на території арсеналу та за його межами.

Так, зона ймовірного ураження внаслідок надзвичайної ситуації (пожежі) на технічній території буде складати:

- зона суцільного ураження - розліт артилерійських пострілів і снарядів в радіусі до 5 км навколо технічної території;

- зона хаотичного ураження - розліт реактивних снарядів в радіусі до 10 км навколо технічної території;

- зона поодиноких уражень - розліт реактивних снарядів в радіусі від 5 до 25 км навколо технічної території.

За допомогою методів прогнозування було визначено можливі наслідки від надзвичайної ситуації (пожежі) на арсеналі боєприпасів:

- пошкодження ділянки газопроводу високого тиску протяжністю 3 км.;

- пошкодження залізничної колії на дільницях залізничних станцій: Калинівка-2, Калинівка, Сосонка;

- ураження Калинівської нафтобази, автозаправочних станцій в селі Павлівка – 1 шт., в місті Калинівка – 5 шт., в селі Дорожне – 1 шт.;

- виникнення лісових пожеж в забороненому районі арсеналу;

- призупинення руху на автошляху Вінниця – Київ.

Можливе також виведення із ладу:

- житлових будівель: приватний сектор с. Павлівка – 1900, с. Сальник – 844 та 4600 дачних будівель, м. Калинівка – 3662; комунальний сектор (багатоповерхівки) – 103;

- громадських і промислових будівель та споруд: заводи – 5, підприємства – 36, заклади торгівлі і харчування – 75, заклади культури – 5, школи – 6, дитячі садки – 8, підприємства побуту – 6, інших установ і організацій – 32.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про актуальність і доцільність розв’язання задачі удосконалення системи управління протипожежним захистом на арсеналах боєприпасів.

РЕГІОНАЛЬНІ Підсистеми Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів

Степаненко В. Л.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів (далі – Реєстр ПНО) це – автоматизована інформаційна система, яка веде базу даних про ПНО усіх форм власності незалежно від підпорядкування (підприємства, споруди, системи життєзабезпечення, транспортні системи та ін.). На цей час у Реєстрі ПНО ведеться інформація про понад 20 тис. небезпечних об’єктів. Програмне забезпечення Реєстру ПНО дозволяє здійснювати автоматичний пошук і добір інформації за десятками параметрамів, які включають назву об'єкта, територіальне розташування, категорію об'єкта, вид діяльності, техніко-економічні характеристики, вид і категорію небезпеки, назви і кількості небезпечних речовин та матеріалів і ін., а також по комбінаціях або окремих частинах цих параметрів.

У той же час у Головних управліннях (Управліннях) МНС в регіонах дані про ПНО у вигляді структурованої бази даних з відповідним програмним забезпеченням відсутні, наявна лише загальна інформація про небезпечні об'єкти з Реєстру ПНО, інші дані, загалом по понад 40 параметрах, – відсутні, що не дозволяє отримувати актуальну інформацію про паспортизовані ПНО регіону, для вирішення цього питання було розроблено програмне забезпечення “Реєстр-регіон”, яке використовує частину бази даних Реєстру ПНО за окремим регіоном та надає можливість:

- ранжирування ПНО за видами небезпеки;

- пошуку ПНО за різноманітними критеріями;

- формування переліку ПНО, які зареєстровані у Реєстрі ПНО;

- перегляду інформації про ПНО та формування звітів.

Дані регіональних підсистем Реєстру ПНО територіальні підрозділи МНС могли б використовувати для аналізу можливості виникнення НС на об'єктах, територіях або окремих регіонах країни, оцінки ризиків НС різного характеру, прогнозування масштабів НС, моделювання їхнього розвитку тощо. На основі цих даних можливо приймати управлінські рішення щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій чи обмеження масштабів НС, що сталися. Крім того, у разі виникнення надзвичайної ситуації фактор часу планування та реалізації аварійно-рятувальних заходів стає одним з основних, питання впровадження регіональних підсистем Реєстру ПНО безпосередньо в областях набуває виключного значення.

ОСОБЛИВОСТІ ВХІДНОГО КОНТРОЛЮ ПЛІВОК ДЛЯ МІКРОФІЛЬМУВАННЯ ЗАКОРДОННОГО ВИРОБНИЦТВА

Четверікова Л. О., Бражнікова Д. О., Крамаренко Г. В.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

У державній системі СФД України основним репрографічним носієм зображення документа, який використовується для закладання на довгострокове зберігання, є галогенідосрібний носій зображення – плівка, якість якої є важливою умовою стабільності показників якості мікрофільмів впродовж усього терміну їх зберігання на базах СФД.

Після впровадження у технологічні процеси системи СФД галогенідосрібних плівок закордонного виробництва впродовж останніх п’яти років набуто практичний досвід їх використання, який свідчить про особливості цих плівок, а саме: стабільність фотографічних показників упродовж гарантійного терміну зберігання, з одного боку, і не завжди бездоганний стан емульсійного шару та поліетилентерефталатної основи, з іншого боку. Саме ці особливості і зумовили потребу переглядання обсягів та видів контролю цих плівок.

У 2009 році виконано НДР, метою якої було вдосконалення технології вхідного контролю галогенідосрібних плівок для мікрофільмування закордонного виробництва.

За результатами цієї НДР:

- визначено види та обсяги контролю плівок закордонного виробництва. Зменшено трудомісткість проведення вхідного контрою плівок за рахунок перегляду показників, які підлягають обов’язковому вхідному контролю. Контролювання фотографічних показників плівок передбачено здійснювати на етапі післягарантійного контролю;

- на підставі проведених загальносенситометричних випробувань плівок закордонного виробництва встановлено порядок визначення їх світлочутливості. Порядок визначення світлочутливості плівок орієнтований на визначення числа світлочутливості;

- визначені критерії світлочутливості, які необхідно використовувати під час побудови характеристичних кривих для негативних та позитивних галогенідосрібних плівок закордонного виробництва;

- встановлено порядок проведення контролю фізичного стану ПЕТ основи плівок;

- розроблено технологію вхідного та післягарантійного контролю галогенідосрібних плівок закордонного виробництва, які призначені для мікрофільмування.

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ КОНТРОЛЯ МІКРОПЛІВОК

Чурсін О. О.

Державний департамент страхового фонду документацій, м. Харків

Якість мікрофільму багато в чому залежить від якості мікроплівки, яка використовується при створенні документів страхового фонду документації, тому контроль її якості є одним з важливих завдань.

При контролі якості мікроплівки застосовується вибірковий контроль, при якому із всієї партії здійснюється вибірка невеликої її кількості, і за результатами її перевірки приймається рішення про якість всієї партії. У склад системи, яка здійснює контроль входять: засоби вимірювання, засоби порівняння та блок видачі результату. Через недосконалість засобів вимірювання й порівняння в результаті контролю виникають помилки – коли придатні плівки відносяться до категорії непридатних і навпаки. Ці помилки називаються помилками першого й другого роду, а імовірності таких помилок – ризиками замовника й виробника.

При контролі якості мікроплівки контролююча система встановлює – відповідають чи не відповідають нормі її певні параметри. У загальному випадку контроль якості мікроплівок – багатопараметричний, проте його можна представити у вигляді декількох однопараметричних. У результаті цього контролю встановлюється – відповідає чи не відповідає контрольований параметр нормі [хн, хв] (де хн, хв граничні точки норми). Імовірність помилок при контролі тим більша, чим ближче перебуває значення контрольованого параметра до граничних точок норми. Тому, щоб уникнути помилок такого роду, застосовується методика, при якій границі норми звужуються на деяку величину. У результаті виходить звужена область норми [х΄н, х΄в]. Якщо контрольований параметр попадає в цю область, то з імовірністю p≈1 можна стверджувати, що мікроплівка придатна до використання, у протилежному випадку – не придатна. Область [хн, х΄н][х΄в, хв] називається зоною запасу норми і є розрахунковою величиною. При потраплянні контрольованого параметра мікроплівки в цю область імовірність помилки дуже висока, тому необхідно здійснити повторну перевірку даного параметра. Якщо в результаті повторного контролю параметри мікроплівки потраплять усередину зону запасу норми, то вона не придатна.

Даний вид контролю називається гарантованим вибірковим контролем. Його застосування дозволяє знизити помилки при контролі й підвищити його вірогідність – ступінь довіри до його результатів.

перспективи РОЗВИТКу технологій страховОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Шахматов В. В.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Страховий фонд документації за своєю суттю є інформаційною технологією, яка нерозривно взаємопов’язана з іншими технологіями створення, оброблення та накопичення інформації. Сучасні технології автоматизованого проектування, оперативного та інтелектуального аналізу на цей час широко впроваджуються у процеси створення, перетворення, аналізу, передачі та накопичення інформації, що зобов’язує страховий фонд документації розвивати свої технології у відповідному руслі. Перспективи розвитку технологій страхового фонду стосується процесів створення, ведення, зберігання документів страхового фонду та забезпечення інформацією користувачів.

При створенні документів страхового фонду постає необхідність приведення отриманої документації до сталої уніфікованої форми, придатної для збереження та оперативного відтворення інформації, це може бути аналогова форма на мікрофільмах або цифрова форма на сучасних електронних носіях з використанням растрових чи векторних форматів.

У процесі обрання форматів та носіїв для збереження документів страхового фонду необхідно враховувати і терміни ведення (оновлення) інформації та періодичність її відтворення.

Періодичність доступу до документів страхового фонду для проведення їх оновлення може коливатись від півроку (аварійно-рятувальна документація), до десятиліть (документи страхового фонду на історико-культурні пам’ятки).

Процеси зберігання отриманих документів страхового фонду на сучасних електронних носіях мають вирішувати такі питання:

- забезпечувати гарантоване збереження цих даних та можливість їх відтворення (організації доступу до даних) у будь який момент;

- визначення форматів даних для збереження, які мають бути сталими і незмінними протягом тривалого часу, що дозволить використовувати документи страхового фонду у діючому на час відтворення програмному та апаратному забезпеченні;

- обрання носіїв для зберігання, які мають забезпечувати гарантований достатньо тривалий час збереження інформації без втрат та оперативний доступ до неї.

Окремим питанням стоїть необхідність автоматизації вищенаведених процесів обробки інформації.

ДЛЯ НОТАТОК

Наукове видання

Інформаційні технології:
Наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я

Тези доповідей

ХVIII МіжнароднОЇ
Науково-практичнОЇ конференціЇ

У чотирьох частинах

Ч. IV

Укладач проф. Лісачук Г.В.

Відповідальний секретар Кривобок Р.В.

Підп. до друку 26.04.10 р. Формат 60×84 1/16. Папір офсетний.

Riso-друк. Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. 21. Обл.-вид. арк. 21,25.

Наклад 100 прим. Зам № . Безкоштовно.

Надруковано у СПДФО Ізрайлєв Є.М.

Свідотство № 24800170000040432 від 21.03.2001 р.

61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 16



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. III харків 2010 ббк 73 І 57

    Документ
    Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції, Ч.III (12-14 травня 2010 р.

Другие похожие документы..