Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Анализ'
Современная система товародвижения, качество ее работы невозможно без логистической координации данного процесса. Глобализация и интеграция, увеличив...полностью>>
'Лекции'
Предлагаю вам поговорить об одном из важнейших вопросов современного лингвистического пространства – о сохранении классического русского языка. И наш...полностью>>
'Практическая работа'
Х региональной конференции «Наследие» исследовательских и реферативных эколого-краеведческих работ обучающихся, посвященная 200 -летию Отечественной ...полностью>>
'Учебно-методический комплекс'
Учебно-методический комплекс дисциплины составлен профессором кафедры истории Казахстана, доктором исторических наук Аманжолом Кузембайулы на основан...полностью>>

О. А. Проблемно-ситуативне навчання як спосіб моделювання дій в екстремальній ситуації

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

УДК 378.14

© Назаркін О.А.

ПРОБЛЕМНО-СИТУАТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ДІЙ В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ

Радикальні перетворення, що відбуваються в останні роки в політичному й економічному житті України, її соціальній сфері, висунули на перший план необхідність створення нових вимог до офіцерських кадрів у системі МВС і їх професійної підготовки. Новий час потребує суб'єктної професійної позиції, здібностей інноваційного бачення проблем, самостійності і творчості в прийнятті рішень, неординарності й оригінальності мислення і дій в екстремальних ситуаціях.

Актуальність дослідження також обумовлена сучасним станом правопорядку в країні, витонченістю організованої злочинності, появою нових, нетрадиційних форм і методів антигромадської діяльності. Правоохоронні органи все частіше зіштовхуються з несподіваними і непередбаченими ситуаціями, у яких необхідно діяти адекватним образом, і не завжди співробітники готові до виконання цих несподіваних завдань.

Аналіз проблеми підготовки випускників вузів МВС до професійної діяльності дозволив зафіксувати об'єктивно існуючі протиріччя, а саме:

- між новими вимогами суспільства до особистості співробітника МВС як керівника з високим рівнем творчої активності і самостійності в управлінській діяльності і низькому рівні підготовленості курсантів до прийняття самостійних рішень у професійній діяльності;

- між потребою в спеціальній підготовці курсантів вузів МВС до прийняття самостійних рішень у проблемних ситуаціях і недостатньому рівні необхідного для цього науково-методичного забезпечення у вузі.

Впровадження проблемно-ситуативного навчання в освітній процес, на наш погляд, може істотно підвищити ефективність професійної підготовки курсантів вузів МВС при реалізації наступних психолого-педагогічних умов:

  • організації проблемно-ситуативного навчання як способу моделювання професійної підготовки фахівців на інтегративній основі, що сприяє формуванню в курсантів умінь здійснювати синтез міждисциплінарних знань при прийнятті самостійних рішень;

  • особистісно-діяльнісного підходу як основи проблемно-ситуативного навчання;

  • "занурення" курсантів у ситуацію, максимально наближену до реальних умов професійної діяльності, що дозволяє їм мотивовано й усвідомлено опановувати знаннями й уміннями, як поводитися в екстремальних ситуаціях;

  • добору і структурування навчального матеріалу, його логіко-змістовної основи з урахуванням проблемно-ситуативного підходу до професійної підготовки співробітників МВС.

Досвід викладання у вузі говорить про те, що успішно навчати курсантів ефективним способам засвоєння знань у сучасних умовах можливо через перехід до колективних і інтенсивних методів навчання і, зокрема, за рахунок впровадження в освітню практику проблемно-ситуативного навчання ("кейс стаді").

Під навчанням у конкретній ситуації розуміється діяльність, обкреслена навчальною ситуацією і націлена на засвоєння змісту освіти шляхом дослідження, аналізу і діагностики реально змодельованої проблеми в такому вигляді, що основні її принципи можуть випливати з реальної обстановки.

Одиницею роботи курсанта і викладача в системі проблемно-ситуативних методів є ситуація, що містить у собі набір конкретних ознак і потенційних можливостей дидактичного плану. Ситуація як динамічна система взаємовідносин між людьми, породжує особистісну потребу в цілеспрямованій діяльності, підживлює цю діяльність. Саме ситуація несе в собі імпульс і "енергетику", необхідну для розгортання змістовних резервів освіти, дозволяє "задіяти" систему інтелектуальних, соціальних і інших взаємин окремих людей і цілих колективів, втягнутих у цю ситуацію. Підкоряючись нормам регламентованих дій, обкреслених конкретною навчальною ситуацією, у ході аналізу, оцінки і розв’язання цієї ситуації, курсант формується як фахівець у рамках заданої активності, націленої на засвоєння змісту освіти.

Навчання в КС із його різноманітними варіантами займає особливе місце і має специфічні функції в системі дидактичних методів навчання. На відміну від традиційних методів навчання, що конструюються за принципом "від загального до частки", у даному випадку хід міркувань йде в протилежному напрямку: від конкретного до загального – через практику до теорії, що, безсумнівно, обумовлено вимогами загальної професіоналізації освіти в сучасних умовах.

Цілі такого способу навчання можна сформулювати таким чином:

По-перше, створення активної, зацікавленої навчальної ситуації, у якій досліджуваний предмет точно описує навколишній світ;

По-друге, розвиток здібностей курсанта бачити принципи, що лежать в основі навчання;

По-третє, оперативна оцінка ситуації в критичній обстановці;

У-четверте, здатність проникнути вглиб ситуації з метою розв'язати складний вузол взаємин і подій;

У-п’яте, уміння застосовувати свої знання в новій ситуації;

У-шосте, здатність орієнтуватися в соціальному середовищі, що накладає безліч обмежень.

Найбільш розповсюдженими типами навчальних ситуацій, у яких повною мірою виявляються особливості методу навчання в конкретній ситуації, представляються наступні:

1. Критична непередбачена ситуація припускає оперативність і системність у діях, що носять екстремальний характер.

2. Прогнозування наступного етапу потребує від курсанта здатності до аналізу подій, уміння логічно мислити і розвиває уяву. "Жива ситуація" розвиває в курсанта здатність мислити швидко і безпомилково, а також правильно аналізувати події в складних обставинах (стрес, дефіцит часу).

3. Рольова гра при вирішенні окремих проблем моделює реальну ситуацію в рольовій діяльності курсантів. Ділова гра припускає рішення довгострокових проблем у квазіпрофесійній діяльності.

Важливе значення має виділення головного питання, що учить курсанта умінню концентруватися на головному, відкинувши всі побічні лінії. Вибір дії вчить курсантів правильно визначати пріоритети в роботі, оперативно оцінювати обстановку і приймати правильне рішення за конкретних обставин.

Оцінка ситуації вимагає критичного погляду на цю ситуацію і розроблення чіткої послідовності дій для вирішення проблеми, що виникла. Дія по ситуації припускає оперативність у роботі, здатність здійснювати необхідні заходи в мінливих обставинах.

Незважаючи на високий ступінь відповідальності і професіоналізму, що виявляються викладачем при проблемно-ситуативному структуруванні навчального процесу, центральною фігурою в навчальній діяльності, організованій за даною методикою, залишається курсант. У його діяльності при навчанні в конкретній ситуації можна виділити наступні риси:

1) уміння ідентифікувати й аналізувати проблему, бачити соціальні аспекти сформованої ситуації;

2) уміння адекватно оцінити обстановку та правильно орієнтуватись в ній;

3) уміння запропонувати гіпотезу та відстоювати визначені принципи;

4) здатність до співробітництва, уміння локалізувати конфлікт;

5) прагнення до активних дій творчого характеру, перенос отриманих знань і умінь у нову ситуацію.

Методика навчання в конкретній ситуації базується на широкому використанні можливостей навчальної групи, і в цьому вона близька до вільної дискусії. Ціль вільної дискусії звичайно полягає в колективному дослідженні й оцінці ідей. Вільна дискусія може бути "інструментально" доповнена рольовим компонентом, що відбиває окремі конкретні взаємини між реальними учасниками дискусії. Колективна форма взаємодії в рамках вільної дискусії учить курсанта стежити за ходом своєї думки, викладати свою точку зору професійно, почувати себе рівноправним партнером у команді однодумців, відстоювати свою позицію в суперечці, аргументувати її, шанобливо відноситися до думки колег.

Спільна діяльність у процесі навчання, характерна для рішення навчальних завдань у конкретній ситуації, найбільше яскраво виявляється в бригадному навчанні. Під бригадним навчанням мається на увазі така діяльність, при якій викладачі цілеспрямовано й усвідомлено співпрацюють при плануванні, проведенні й оцінці занять у процесі навчання. Викладачі за такою методикою втрачають так звану “автономію”, але поєднують свої ресурси і беруть на себе відповідальність за спільне навчання курсантів. Успіх у діяльності бригади цілком залежить від ступеня реального співробітництва між її членами, злагодженості в їхній роботі і розуміння їхніх загальних цілей.

Існує безліч підходів до бригадного навчання. Найбільш поширеними є: тематичний підхід, концентрація пошуку, послідовний виклад теми. Гнучкість і ефективність реалізованої стратегії забезпечує велику варіативність у виборі засобів і методів навчання в залежності від поставлених цілей, а також дозволяє об'єднати різні методики навчання в єдиний курс. Особливо важливо відзначити, що бригадне навчання відкриває великі можливості для зміцнення міждисциплінарних зв'язків в учбово-професійній діяльності, дозволяє реалізувати інтереси різних фахівців, членам бригади викладачів – учитися один у одного, культивувати колективне почуття пошуку, а курсантам – одержати широке уявлення про експертну оцінку того чи іншого явища, розглянутого з різних позицій, а також ознайомитися з декількома способами навчання і різними стилями у роботі викладачів.

Вищезгадані підходи до навчання в конкретній ситуації дозволили спроектувати систему професійно-орієнтованої підготовки фахівця на основі інтегрування останніх (табл.).

Таблиця. Система професійно-орієнтованої піготовки фахівця на основі інтегрування методів навчання в конкретній ситуації

Етапи

підготовки

Психолого-педагогічні умови підготовки

Форми і методи навчання

1. Створення комунікативно-пізнавальної обстановки

  1. ціль

  2. пошук шляху до мети

  3. установлення каналу зв'язку між викладачем і аудиторією

  4. реалізація способу комунікації

  5. зворотний зв'язок

Вільна дискусія

Дебати

Творча конфронтація

Рольова гра

Імітаційна гра

2. Створення проблемної ситуації

  1. логічний зв'язок раніше засвоєних уявлень з тими, що мають місце в даній ситуації

  2. наявність пізнавальних труднощів

  3. виникнення почуття подиву

Конференція

Засідання "круглого столу"

''Жива дискусія"

Метод інциденту

Метод евристичних питань

3. Постановка і вирішення навчального завдання, вибір способів дії

  1. наявність не одного, а набору завдань;

  2. досягнення не тільки найближчої, але і віддаленої мети

  3. використання системи засобів для здійснення навчальної діяльності

  4. засоби навчальної діяльності виступають як прямий продукт навчання

Оцінка ситуації

Виділення головного питання

Дія по ситуації

Вибір дії

Ділова гра

Критична непередбачена ситуація

5. Перенос отриманих знань у нову ситуацію

  1. самостійний перенос знань у нову ситуацію

  2. бачення нової функції об'єкта

  3. бачення альтернативи рішення

  4. комбінування раніше засвоєних видів діяльності в новий

"Мозкова атака"

"Мозковий штурм"

Метод багатомірних матриць

Прогнозування наступного етапу

Інверсія

Синектика

Емпатія

Організована стратегія

У широкому контексті теорії діяльності, рішення завдань у проблемній ситуації виділені чотири етапи, що складають системний підхід до підготовки дипломованих спеціалістів-правоохоронців:

  • створення комунікативно-пізнавальної обстановки;

  • створення проблемної ситуації;

  • постановка і рішення навчального завдання, вибір способів дії;

  • перенос отриманих знань і умінь у нову ситуацію;

Важливе навантаження має мотивація професійно-орієнтованой підготовки фахівця, бо саме вона, по-перше спонукає, викликає і підтримує енергію; по-друге впливає на вибір завдань; по-третє допомогає визначити пріоритети; по-четверте сприяє організації навчальної діяльності, при цьому можуть бути наступні форми і методи навчання: лекція –бесіда, семінар-дискусія, екскурсія, перегляд фільму.

Зрозуміло, що важливе значення має контроль, який проводить

а) залік, що випереджає проміжний тест;

б) атестаційний контроль;

в) контроль сформованості професійної діяльності

Спроектована вище система підготовки фахівця будувалася на основі стратегії співробітництва суб'єктів педагогічної діяльності, на базі принципу інтегрування різних методів навчання в конкретній ситуації, міждисциплінарного підходу до навчання, принципу ігрового моделювання умов, динаміки, змісту підготовки співробітників МВС у вузі, а також принципу колективної творчої діяльності в навчальному процесі.

При колективній організації процесу навчання переборюється протиріччя між індивідуальною формою засвоєння знань, умінь і навичок і колективним характером праці випускника вузу в умовах реального виробництва. Така структура спільної діяльності в команді дає можливість колективу навчати всіх його членів і кожного члена колективу активно впливати на процес навчання всієї команди. Творчий характер праці майбутнього фахівця наочно проектується на навчальний процес у специфічній формі, зростає професійна й соціальна значущість не тільки учбово-професійної активності курсантів, але і майстерності викладача як організатора такого процесу, що здійснюється шляхом моделювання предметної, учбово-професійної і квазіпрофесійній діяльності.

Педагогічний досвід підготовки курсантів у вузі до професійної управлінської діяльності показує, що традиційна орієнтація навчально-виховного процесу на передачу курсантам суми відомих знань не може задовольняти потребу в розвитку інтелекту і креативності, необхідних для входження в простір сучасної професійної діяльності.

З цих позицій, підготовка курсантів у вузах МВС у даний час повинна готувати не просто фахівця, а офіцера, здатного вирішувати новий тип практичних і пізнавальних задач, приймати в. непростих умовах професійної діяльності самостійні рішення.

Особливістю прийняття рішень офіцерами-правоохоронцями є те, що вони, як правило, характеризуються великою кількістю невизначеностей, які необхідно врахувати при з'ясуванні завдань й оцінці обстановки. Під невизначеністю розуміється недостатність релевантної інформації для вибору управлінських альтернатив. Процеси прийняття управлінських рішень є гранично складними й комплексними, вони характеризуються дуже великою індивідуальною варіативністю, тому головне в сучасній управлінській діяльності офіцера полягає в тому, щоб запропонувати нетрадиційне, нове, можливо «невидиме» іншим рішення, яке виходить за «нормативно-схвалений спосіб» діяльності, що забезпечує високу результативність його професійної діяльності. Таким чином, поняття «самостійне рішення офіцера» ми визначили як управлінське рішення, пов'язане з необхідністю дозволу великої кількості невизначеностей, обґрунтованого ризику і нестандартного підходу до реалізації функції управління, що забезпечуються особистісними якостями й здібностями курсантів і офіцерів. З цих позицій, підготовка курсантів університету внутрішніх справ до прийняття самостійних рішень буде являти собою процес реалізації комплексу педагогічних умов і засобів формування в курсантів у ході навчальної діяльності певних когнітивних умінь і навичок, управлінських здібностей, які визначають їхню підготовленість до прийняття самостійних рішень, що мають інноваційний характер. При цьому підготовка повинна носити випереджувально-розвиваючий характер, забезпечуючи розвиток особистості творчо мислячого фахівця нового типу.

За результатами власних досліджень нами визначені концептуальні позиції у підготовці курсантів вузу МВС до прийняття самостійних рішень, суть яких зводиться до наступного.

По-перше, професіоналом можна вважати випускника, що здатний у професійній діяльності вийти за рамки «нормативних» рішень; розвиває свою особистість і індивідуальність, що забезпечує йому успіх управлінської діяльності. Унаслідок цього основу підготовки курсанта як професіонала визначає його підготовленість до прийняття самостійних рішень у професійній діяльності.

По-друге, підготовка курсанта до ухвалення самостійного рішення тісно пов'язана з його розвитком як особистості. Особистісний простір ширше професійного й істотно впливає на нього. Разом з тим у результаті цілеспрямованого впливу на курсантів з боку командного і професорсько-викладацького складу вузу професійні якості в процесі навчання курсанта починають впливати на формування особистості. Успіхи в професії (навчальній діяльності) стимулюють особистість і активізують формування здібностей, що визначають підготовленість курсанта до прийняття самостійних рішень.

По-третє, прийняття управлінських рішень – процес творчий, що потребує самостійності, а інтелектуально-творча активність і самостійність курсантів може проявитися тільки в спеціально створюваних викладачем проблемних ситуаціях на заняттях. При цьому творча активність курсантів розуміється як діяльність особистості, що забезпечує її включеність у процес створення нового, що припускає внутрішньосистемний і міжсистемний перенос знань і умінь у нові ситуації, зміну способу дії при рішенні навчально-творчих задач. Проблемні ж ситуації найбільш виражені в різних учбово-творчих задачах. З педагогічної точки зору під навчально-творчим завданням розуміється така форма організації змісту навчального матеріалу, за допомогою якої педагогу вдається створити курсантам творчу (проблемну) ситуацію, прямо чи побічно задати мету, умови і вимоги діяльності, у процесі якої курсанти активно розвивають свої творчі здібності.

По-четверте, підготовка курсантів до прийняття самостійних рішень – це цілеспрямований, послідовний і багатоетапний процес нарощування творчого потенціалу фахівця, у ході якого здійснюється формування і розвиток у курсанта професійних здібностей, що визначають підготовленість до прийняття самостійних рішень.

Можна, на нашу думку, виділити чотири етапи підготовки курсантів вузу МВС до прийняття самостійних рішень: орієнтовний, репродуктивний, евристичний і дослідницький.

Орієнтовний етап підготовки курсантів до прийняття самостійних рішень включає формування в них умінь і здібностей вирішувати завдання за фахом із застосуванням заданого порядку правил (алгоритму) рішення навчальних завдань.

На репродуктивному етапі відбувається вивчення конкретних систем діяльності, формуються уміння самостійно вирішувати типові задачі за фахом і здатності дій за заданим складним алгоритмом без конструювання рішення з використанням значних масивів інформації.

Евристичний етап припускає формування уміння виконувати дії зі складними алгоритмами, конструювати алгоритми, оперувати великими масивами інформації і здатності самостійного рішення типових задач за фахом у нестандартних ситуаціях на основі відомих алгоритмів, способів і методів, певним чином трансформованих з метою пристосування до нових умов діяльності.

Заключним етапом підготовки курсантів до прийняття самостійних рішень є дослідницький етап. У цей період здійснюється удосконалювання в курсантів умінь виконувати дії зі складними алгоритмами і розвиток здібностей вирішувати нові завдання професійної діяльності.

Література:

  1. Вдовюк В.И. Основы педагогики высшей военной школы: Структурно-логические схемы. - М., 1997.

  2. Коротков Э.Н. Технология проблемно-деятельностного обучения в ВУЗе. - М., 1990.

  3. Педагогика высшей военной школы: Учебник / Под ред. В.И. Герасимова, - М., 2001.

  4. Управление качеством образования: Практико-ориентированная монография и методическое пособие / Под ред. М.М. Поташника. - М., 2000.

  5. Современные педагогические технологии в образовательном процессе ВУЗа: Учеб.. метод. пособие / Под ред. А.С. Синайского - М., 1998.

Назаркін О.А.

Проблемно-ситуативне навчання як спосіб моделювання дій в екстремальній ситуації.

Стаття присвячена вивченню проблемно-ситуативного навчання. Викладені теоретико-методологічні основи проблемно-ситуативного навчання. Визначені перспективні направлення оптимізації навчального процесу у спеціалізованих освітніх закладах. Обґрунтована система професійно-орієнтованої підготовки спеціаліста на основі інтеграції методів навчання у конкретній ситуації.

Назаркин А.А.

Проблемно-ситуативное обучение как способ моделирования действий в экстремальной ситуации

Статья посвящена изучению проблемно-ситуативного обучения. Изложены теоретико-методологические основы проблемно-ситуативного обучения. Определены перспективные направления оптимизации учебного процесса в специализированных образовательных учреждениях. Обоснована система профессионально-ориентированной подготовки специалиста на основе интеграции методов обучения в конкретной ситуации.

Nazarkin A.A.

Problem - Situational Education as means of Simulating Actions in Extremal Situation.

The paper deals with the study of problem-situational education. Theoretical methodological principles of problem-situational education are given. The perspective optimisation directions of educational process at specialized establishments are determined. The system of profession oriented training of specialists on the basis of the integration of training methods in a specific situation.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Книга національної освіти України / Акад пед наук України; за ред. В. Г. Кременя. К., 2009 (1)

    Книга
    Алєксєєнко Т. Ф., Аніщенко В. М., Балл Г. О., Бех І. Д., Биков В. Ю., Бібік Н. М., Бобров В. Я., Болгаріна В. С., Бондар В. І., Величко Л. П., Волощук І.
  2. Книга національної освіти України / Акад пед наук України; за ред. В. Г. Кременя. К., 2009 (2)

    Книга
    Алєксєєнко Т. Ф., Аніщенко В. М., Балл Г. О., Бех І. Д., Биков В. Ю., Бібік Н. М., Бобров В. Я., Болгаріна В. С., Бондар В. І., Величко Л. П., Волощук І.
  3. Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

    Документ
    П-86 Психологія особистості безробітного / Матеріали ІV-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 травня 2007 р.). / Відп. Ред. О.В. Киричук.
  4. Зміст Дошкільна освіта

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації
  5. 9 Суть та зміст традиційних методів навчання

    Документ
    Загальна функція усіх методів навчання, до якої б класифікації вони не належали, — стимулювання інтересу і потреби навчатися, спонукати студентів до навчання.

Другие похожие документы..