Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
Ведущая Юлия Флоринская: Наше сегодняшнее утро начинается с секции «Проблемы социальной адаптации и интеграции эмигрантов в России», но поскольку у н...полностью>>
'Программа'
Постановление Совета Министров Республики Беларусь «О Государственной комплексной программе развития картофелеводства, овощеводства и плодоводства в ...полностью>>
'Задача'
Кризисы в мировом хозяйстве характеризуются следующими факторами: не хватает рабочих мест, группы способных и желающих трудиться рабочих жестоко искл...полностью>>
'Лекция'
В управлении нуждается всё: отдельное транспортное средство, транспорт в целом, какое-либо техническое устройство, совокупность устройств, технологич...полностью>>

Тема №1. Розсадний засіб вирощування рослин у відкритому ґрунті

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Тема №1. Розсадний засіб вирощування рослин у відкритому ґрунті

1. Загальна характеристика однорічників. Ранній висів насіння в миски, ящики, парники. Заповнення земляною сумішшю ящиків. Склад сумішки. Особливості середнього і крупного насіння. Провітрювання посівів. Середня температура для пророщування.

2. Пікіровка сіянців. Пікірування в ящики, парники або грядки відкритого ґрунту (пізні посіви). Склад землі для пікіровки. Технологія пікіровки. Відстань між рослинами при пікіровці. Повторність пікірувань. Догляд за рослинами після пікірування.

3. Закалювання рослин в умовах відкритого ґрунту. Підготовка ґрунту під висадку рослин після.

4. Посадка. Термін висадки розсади холодостійких та теплолюбних видів.

5. Особливості догляду: рихлення, підживлення.

Багато цінних для озеленення видів однорічників характеризуються тривалим вегетаційним періодом. При висіванні у відкритий ґрунт вони зацвітають дуже пізно або зовсім не цвітуть. Тому попередньо вирощують розсаду, для чого проводять ранній висів насіння в миски, ящики, парники.

Дуже дрібне та дрібне насіння висівають в ящики, заповнені земляною сумішшю, що складається з листової та перегнійної землі, піску, взятих у рівних співвідношеннях. Для посіву середнього і крупного насіння використовують земляну суміш з двох частин дернової і по одній частині перегнійної, листової землі і піску. Посіви необхідно регулярно поливати і провітрювати. Середня температура для пророщування насіння від 15 до 20-25С.

Пікіровка, або розсаджування сіянців, - необхідний агротехнічний прийом для одержання високоякісної розсади. Найчастіше її проводять в стадії розвитку у сіянців 1-2 нинішніх листочків, рідше - у фазі сім’ядолей. Пікірують в ящики, парники або грядки відкритого ґрунту (пізні посіви). Для пікіровки використовують земляну суміш з двох частин дернової та перегнійної землі, однієї частини піску. Склад суміші може змінюватися в залежності від виду культури, що вирощується.

Сіянці розсаджують під маркер або пікірувальний пакілець у шаховому порядку. При цьому корінь вкорочують на 1/3 його довжини. Стежать, щоб сіянець не був загублений при посадці, а корені добре розправлені та не загинались догори. Відстань між рослинами залежить від способу вирощування і культури: в ящиках - 1-5 см, в парниках - 4-6 см, на грядках відкритого ґрунту - 10-15-20 см. Пікірують в основному один-два, рідше - три рази. При кожній наступній пікіровці відстань між рослинами збільшують.

Розпікіровані рослини поливають лійкою з дрібним ситечком, прорихлюють ґрунт, знищують бур’яни, що з'являються. Розсаду, що вирощується в ящиках, до висадки у відкритий ґрунт тримають у парниках. Вирощені в закритому ґрунті однорічні рослини, як правило, дуже тендітні, і перед посадкою на постійне місце їх необхідно закалювати.

Закалювання дає можливість рослинам пристосуватися до росту в умовах відкритого ґрунту. Воно полягає в провітрюванні культиваційних приміщень, зниженні в них температури, збільшенні прямого світла. Проводиться закалювання поступово. Спочатку парники незначно відкривають на короткий час вдень. При температурі зовнішнього повітря 14-16С їх відкривають наполовину, а пізніше - повністю на весь день. За декілька днів до висадки розсаду залишають відкритою на всю ніч.

Оранка проводиться на глибину біля 20-25 см. При влаштуванні квітників ґрунт перекопують вручну з вивертом пласту глибиною 18-25 см. Під оранку вносять основне добриво в кількості 30-50 т/га перегною або торфо-перегнійного компосту в поєднанні з азотними, фосфорними та калійними добривами в розрахунку 60 кг/га поживних речовин на 1га.

Для нормального розвитку більшості квіткових рослин потрібен нейтральний або слабокислий ґрунт, тому вносять нейтралізуючі речовини (наприклад, вапно). Терміни весняної оранки ґрунту зумовлюються фізичною спілістю ґрунту, вологоємність якого складає 60-80%. На легких піщаних і супіщаних ґрунтах найбільш раціонально вносити мінеральні добрива (особливо легкорухомі нітратні форми азоту) при весняному обробітку ґрунту.

Посадка. Розсаду холодостійких видів рослин висаджують у кінці квітня - на початку травня, теплолюбних – на початку або в середині травня. Для успішного розвитку рослин у відкритому ґрунті важливо додержуватися певних умов при пересадці. Перед діставанням розсади з ящиків, горшків, парників її рясно поливають. З добре зволоженого ґрунту рослини легко виймаються з грудкою землі, що сприяє їх швидкому приживанню. Ямки для пересадки роблять совком, такої величини, щоб в них могла вільно розміститися коренева система (не допускають загину коренів уверх). Корені засипають землею і злегка обтискають, а лунку, що утворилася при цьому, залишають для затримання води. Рослини саджають на ту ж глибину, на якій вони росли в ящиках або парниках, а коренева мітка повинна знаходитися на рівні поверхні ґрунту (допускається її заглиблення не більше ніж на 1 см). Рослини після посадки обов'язково поливають.

На клумбах перед висадкою рослин спочатку розмічають контури малюнку. Щоб не зруйнувати їх, посадку проводять з перекинутих через клумбу дощок, розміщених на низьких тумбочках, висаджуючи рослини від центру до краю.

Площа живлення ( кількість см2, що приходиться на одну рослину) залежить від типу рослин і призначення посадок. Для одержання зрізу і насіння дають оптимальну площу живлення. У квітниках рослини саджають дещо щільніше для досягнення більш швидкого декоративного ефекту.

Догляд. Висока декоративність квіткових насаджень у значній мірі залежить від догляду за ними. До основних прийомів догляду відносяться: рихлення ґрунту, знищення бур’янів, систематичний помірний полив і підживлення.

Рихлення проводять вручну сапками, кінним або тракторним культиватором (на більших площах культиватором з широкорядними насадками). Рихлять ґрунт після дощу або поливу. Частота рихлення залежить від структури ґрунту. На безструктурних і глинистих ґрунтах рихлять частіше, бо на них утворюється щільна кірка, яка перешкоджає вільному доступу повітря до коренів.

Підживлення проводять після дощу або поливу. Сіянці підживлюють один-два рази (в залежності від їх стану). Для цього в 10 л води розчиняють 8-13 г аміакової селітри, 8-10 г калійної солі, 18-20 г суперфосфату (норма для трьох парникових рам).

У відкритому ґрунті перше підживлення проводять після приживання розсади (приблизно через два тижні після посадки), на посівах - після другого проріджування - повним мінеральним добривом: 15 г аміакової селітри, 30 г суперфосфату, 10 г калійної солі на 1 м2. Вдруге підкормлюють у фазі бутонізації, при цьому дозу азотних добрив зменшують. При третій підкормці, у фазі цвітіння, вносять 20 г калійної солі і 25 г суперфосфату на 1 м2. Неприпустиме недбале внесення підживлення, оскільки добрива, які потрапили на листки, особливо в суху погоду, викликають сильні опіки.

Питання для самостійної перевірки засвоєння матеріалу:

1. Оправданність використання розсадного засіб розмноження рослин.

2. Пікіровка, або розсаджування сіянців.

3. Необхідність закалювання рослин.

4. Агротехнічні заходи при влаштуванні квітників із розсади.

Тема 2. Безрозсадний засіб розмноження рослин

1.Розмноження насінням. Висів насіння в теплицях, парниках, на відкритому ґрунті. Дезинфікація посуду. Дренажний шар. Склад земляної сумішки. Посів насіння. Догляд.

2. Посів насіння у парниках. Посів у відкритий ґрунт під зиму та весною.

3. Догляд за посівами та молодими рослинами.

Розмноження насінням рекомендується для тих видів і сортів, що легко і швидко можуть бути вирощені з насіння та зацвітають на другий рік після посіву. Цей же спосіб застосовують при селекційних роботах.

Насіння можна висівати в теплицях, парниках, на відкритому ґрунті. Для посіву в теплицях використовують горшки, ящики, стелажі. Посуд, призначений для посіву, повинен бути продезинфікований розчином формаліну (1 : 300). На дно вкладається дренажний шар товщиною 1 см з крупнозернистого піску. Зверху насипають дрібно просіяну земляну суміш, що складається з дернової, листової землі і 1/3 чистого річкового піску. Поверхню землі вирівнюють і злегка ущільнюють так, щоб вона була нижче краю посуду на 1 см. Землю добре зволожують. Сівбу проводять врозкид з пакету. Дуже дрібне насіння не загортають землею, а більш крупне присипають шаром піску, що дорівнює товщині насінини, а крупне - подвійної товщини. До появи сходів посіви покривають склом або плівкою. Поливають з пульверизатора або лійки з дуже дрібним ситечком.

У парники насіння висівають у березні-квітні після вирівнювання поверхні ґрунту і ущільнення землі спеціальною дощечкою. Насіння пригортають шаром піщаної землі, що дорівнює подвійній товщині насінини. Після поливу парник закривають рамами і матами. З появою сходів мати на день знімають. Щоденно парники провітрюють. При температурі повітря вище 15C парники з сіянцями вдень тримають відкритими, а на ніч закривають.

Насіння багатьох багаторічників (дельфініум, примул та ін.) краще висівати у відкритий ґрунт під зиму в заздалегідь підготований ґрунт. Їх засипають перегноєм на глибину, що дорівнює подвійній товщині насінини. Сходи з'являються навесні з настанням теплих днів. Сіянці, отримані в теплиці, пікірують у ящики, а сходи відкритого ґрунту - на грядки. При пікіровці корінь вкорочується на 1/3 довжини, це сприяє розвитку потужнішої кореневої системи. Розпікіровані сіянці перші два-три дні притіняють. Подальший догляд полягає в поливах і вилученні бур’янів. Перед посадкою на постійне місце сіянці, вирощені в теплиці, закалюють не менше двох тижнів. Спочатку ящики ставлять в затінене місце на відкритому повітрі, а через декілька днів виносять на освітлену ділянку.

Догляд за молодими рослинами в умовах промислового міста полягає у поливі квіткових рослини. Їх необхідно щоденно з моменту посадки і в подальшому підтримувати ґрунт у вологому стані. При поливі потрібно зволожити верхній шар ґрунту: у вологій і слабо засушливій зонах не менше ніж на 10 см, в засушливій зоні не менше ніж на 15 см. Систематичне обприскування водою квіткових рослин рекомендується для змиву сажі, пилу, шкідливих речовин. Це сприяє кращому зростанню рослин і підвищенню їхньої декоративності. Полив багаторічників повинен бути регулярним під час їхнього інтенсивного зростання, при закладанні квіткових бруньок і цвітінні. У першу половину вегетаційного періоду більше потребують поливу айстра альпійська, флокс шиловидний, дельфініум, наперстянка та ін. Шар ґрунту під рослинами, які закладають квіткові бруньки в кінці літа і восени (ірис германський, аквілегія та ін.), повинен бути вологим на глибину не менше 15 см.

Ґрунти і підґрунти на територіях заводів часто мають недостатню кількість основних елементів мінерального живлення, тому в них бажано вносити органічні й мінеральні добрива, особливо азотні та калійні, бо останні підвищують газостійкість рослин. Хороший результат дає внесення потрійних доз азотних і калійних добрив. У деяких рослин оптимальна забезпеченість азотним живленням знижує поглинання сірки і фтору. Разом з тим відразу після внесення великих доз азотних добрив може підвищитися чутливість рослин до токсикантів, і тому вносити добрива потрібно поступово. Для однорічних квіткових рослин аміакову селітру (20-30 г на 10 л) рекомендується вносити два рази на рік з інтервалом у два-три тижні. Для багаторічників навесні вносять азотні, фосфорні та калійні добрива (по 15-18 г/м2) і мікроелементи (0,6-1,5 г/м2), через два-три тижні - азотні добрива (по 12-15 г/м2), а перед початком цвітіння дають повну мінеральну підкормку. Перед початком зростання осінніх коренів і закладанням квіткових бруньок вносять аміакову селітру (20-30 г/м2), суперфосфат (50-60 г/м2), калійну сіль (10-20 г/м2). Калій також збільшує витривалість рослин. Оптимальне забезпечення калієм, особливо у випадку впливу сірчаного газу, зменшує ступінь пошкодження рослин, оскільки швидкість поглинання сірчаного газу на відміну від швидкості поглинання фториду не зростає. Оптимальне постачання фосфором має велике значення для рослин, що ростуть у районах, забруднених фторидами. При використанні добрив слід мати на увазі, що внесення деяких комплексних добрив, які містять бор і одержуються шляхом гідролізу фосфат-калій-борної суміші сильними кислотами, може супроводжуватися підсиленням накопичення фторидів у листі. Також важливо, щоб у ґрунті була достатня кількість кальцію, необхідного для підтримання рН в оптимальних межах, що створює умови для реакцій обміну іонів, насичення колоїдів і підтримання пухкості ґрунту. В якості живильної речовини кальцій, крім того, підвищує стійкість до сірчаного газу і фторидів. У цілому підживлення потрібно проводити таким чином, щоб уникнути, наскільки можливо, внесення тих елементів, які наявні в забрудненому повітрі. Більше того, добрива краще всього вносити в такій хімічній формі, в якій поглинання даних елементів рослинами зменшується.

Питання для самосійної перевірки засвоєння матеріалу:

1. Призначення безрозсадного засобу розмноження рослин.

2. Підготовка посуду до висіву насіння.

3. Технологія висіву насіння.

4. Догляд за сіянцями.

5. Особливості догляду за модими рослинами в умовах промислового міста.

Тема 3. Вегетативне розмноження рослин

1. Розмноження живцями: стебловими, листовими та кореневими. Стеблові живці літні (зелені) та зимові (здерев’янілі). Тривалість утворення зачатків коренів. Видимі корені. Листові живці.

2. Розмноження рослин бульбами. Кореневі бульби (георгіни) та стеблового походження (півон лікарський).

3. Цибулинні рослини (тюльпани, нарциси, гіацинти, гіппеаструм).

4. Розмноження поділом бульбоцибулин (гладіолус, шафран).

5. Розмноження поділом куща (флокси, півони, піретрум, кореневласні троянди та ін.) та кореневими відводками (хризантема, ірис, аспідістра та ін.).

6. Розмноження кореневищних рослин.

7. Догляд за рослинами після розмноження.

В декоративному садівництві широко використовують розмноження живцями: стебловими, листовими та кореневими. В залежності від терміну заготовки стеблові живці поділяються на літні (зелені) та зимові (здерев’янілі). У стеблових живців коренева система утворюється за рахунок додаткових коренів із групи клітин, які володіють здатністю стати меристематичними і розташованих зовні між судинними пучками. В результаті поділу продукують масу клітин, які розвиваються в нові зачатки коренів, які потім у вигляді додаткових коренів проростають зовні. Тривалість утворення зачатків коренів у різних рослин неоднакова. Так, виникнення зачатків у хризантеми було виявлено через 3 дні, у гвоздики – через 5, у троянди – через 7 днів, а видимі корені у хризантеми появлялись на поверхні через 10 днів, у гвоздики і троянди – через 3 тижні.

Листовими живцями розмножують переважно трав’янисті рослини та деякі дерев’янисті. Наприклад, бегонію королівську, сансів’єру, фікус та ін. у листових живців молоді рослини розвиваються у основи пластинки листка та із черешка. Зачатки додаткових коренів утворюються значно швидше, ніж додаткові пагони. В зв’язку з цим для деяких рослин (наприклад, фікус) листові живці нарізають з кусочками старої деревини, яка містить пазушну бруньку.

Весною проводять розмноження рослин також бульбами. Розрізняють кореневі бульби (георгіни) та стеблового походження бульби (півон лікарський). При поділі бульби кореневого походження кожна його частка повинна мати шматочок кореневої шийки з розташованими на ній 1-3 –ма бруньками відновлення. Бульби стеблового походження розмножують звичайним поділом, оскільки вони несуть крім активних бруньок сплячі, які здатні при певних умовах утворювати додаткові корені.

Цибулинні рослини (тюльпани, нарциси, гіацинти, гіппеаструм) розмножують шляхом утворення нових цибулин-діток із бруньок розташованих в пазухах лусочок материнської цибулини. При розмноженні поділом бульбоцибулин (гладіолус, шафран) бруньки відновлення розвиваються нерівномірно. Як правило та, що розташована ближче до вершини пробуджується раніше і краще забезпечується поживними речовинами.

У рослин, що розмножуються поділом куща (флокси, півони, піретрум, кореневласні троянди та ін.) та кореневими відводками (хризантема, ірис, аспідістра та ін.). У перших ділення куща проводять таким чином, щоб кожна частина мала надземні пагони та корені. У останніх в перициклі коренів виникають багаточисельні додаткові бруньки, які розвиваються у надземні пагони. Коли у них появляються власні корені і вони можуть самостійно живитися, пагони відділяють від материнської рослини. Різновидом є повітряні відводки (драцена, камелія та ін.).

Поділом куща розмножують також кореневищні рослини, що утворюють велику кількість пагонів: конвалія, примула, хризантеми та ін. Таке розмноження дозволяє отримати немов би омолоджені рослини. Терміни ділення кущів залежать від часу цвітіння рослини. Рослини, що квітнуть навесні ділять восени, а ті, що квітнуть влітку й восени, краще ділити навесні.

Для успішного вкорінення живців важливе значення має температура субстрату та його вологість.

При будь-якому способові розмноження багаторічних рослин навесні, як тільки розтане сніг, їх необхідно підживити сумішшю мінеральних добрив (N, Р, К у співвідношенні 2 :1.5 :1). Наступне підживлення - в період бутонізації (1 :2 :1,5), а останнє - під час цвітіння (1 : 1,5 :2).

Мінеральні добрива вносяться як у сухому вигляді, так і в розчині. Ефективне використання суміші тих видів добрив, які довше засвоюються. До них належать аміакова селітра (10-15 г/м2), суперфосфат (15-20 г/м2) і калійна сіль (10 г/м2). Ці добрива у вигляді водних розчинів на 1 м2 вносяться в такій кількості: аміачна селітра 1-2 г, калійна сіль 1,5-2 г, суперфосфат - 3-4 г на літр води або їх суміш в концентрації 0,15-0,2% (у співвідношенні 5: 2 : 1). Питання про кількість і співвідношення доз внесених мінеральних добрив для багатьох багаторічників ще не вивчене. Тому в практиці користуються зазначеними вище нормами.

Кращі добрива - органічні. Вони не тільки є джерелом життєво необхідних рослинам речовин, але й добре впливають на структуру ґрунту, роблять його пухким, здатним утримувати вологу. Органічні добрива діють повільніше, ніж мінеральні, тому їх потрібно вносити завчасно. Органічні добрива використовуються в сухому і рідкому станах. У сухому стані краще застосовувати перегній (3-4 кг/м2), пташиний послід (0,4-0,5 кг/м2) і кров'яне борошно (20-30 г/м2). Для приготування органічного рідкого підживлення на одну частину свіжого перегною крупної рогатої худоби беруть десять частин води. Всі види рідких органічних добрив вносять з розрахунку 10 л/м2. У кінці липня підживлення припиняють, щоб відвернути посилене зростання рослин, що може виявитися причиною їхньої загибелі в зимовий період. Поливання рослин проводять по мірі необхідності. Бажано це робити раз на тиждень у вечірні години. У суху і жарку погоду поливання проводять частіше. Протягом усього вегетаційного періоду необхідно рихлити ґрунт і знищувати бур’яни. Якщо бур’янів позбулися під час підготовки ділянки до посадки, то подальша боротьба з ними буде значно полегшена. Крім того, при культивації багаторічників необхідно враховувати індивідуальні особливості рослин, правильно підбирати і підтримувати умови, необхідні для їхнього розвитку.

Питання для самосійної перевірки засвоєння матеріалу:

1. Особливості розмноження рослин стебловими, листовими та кореневими живцями.

2. Поняття літніх та зимових живців.

3. Розмноження рослин бульбами.

4. Особливості розмноження цибулинних рослин.

5. Розмноження рослин поділом куща та відводками.

6. Догляд за рослинами після розмноження

7. Догляд за рослинами після вегетативного розмноження.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Трудове навчання

    Документ
    Л.І. Денисенко (відповідальна за розробку модулів "Культура харчу­вання. Технологія приготування кулінарних страв", "Проектування та ви­готовлення виробів з текстильних матеріалів");
  2. Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування України Факультет харчових технологій та управління якістю продукції апк

    Документ
    Мета дослідження – на основі вивчення факторів, які впивають на якість і безпеку томатів та з врахуванням вимог органічного землеробства, розробити проект стандарту «Томати органічні.
  3. Програма /рівень стандарту/ для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

    Документ
    Предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь
  4. Авторські права на текст програми "Трудове навчання, 5-12 кл." належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми

    Документ
    Авторські права на текст програми “Трудове навчання, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить
  5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів трудове навчання

    Документ
    На сучасному етапі в суспільстві відбуваються докорінні перетворення в усіх сферах життя. Із впровадженням ринкових відносин, переходом до нових форм господарювання відбулися вони і в агропромисловому комплексі.

Другие похожие документы..