Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Календарно-тематическое планирование по алгебре и началам анализа полностью соответствует программе для ОУ «Алгебра и иначала анализа 10-11 классы», ...полностью>>
'Закон'
Федеральный закон «О противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма» принят Государственно...полностью>>
'Документ'
Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього аналізу п...полностью>>
'Рабочая программа'
Программа разработана в соответствии с «Рекомендациями по реализации образовательной программы среднего (полного) общего образования в образовательных...полностью>>

Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Главная > Навчально-методичний посібник
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Виникнення українського козацтва і

Запорозької Січі

Цілі:

• ознайомити учнів з періодом козаччини як цілісним елемен­том історії України; формувати уявлення учнів про козацтво як про явище, що було притаманне лише українській історії; навча­ти визначати причини певного історичного явища (на прикладі виникнення козацтва);

• розвивати вміння оперувати історичними поняттями, працю­вати в групах; навчати працювати з історичною картою, використо­вуючи її як джерело знань; розви­вати аналітичне мислення учнів;

• виховувати любов до історії; формувати уявлення учнів про козацтво як про лицарський пе­ріод в історії; виховувати повагу до захисників батьківщини.

Тип уроку — урок засвоєння знань.

Обладнання: дошка, різноко­льорова крейда, історична карта «Україна в добу козаччини», роздатковий матеріал, репродукції портретів гетьмана Д.Вишневецького, ілюстрації на козацьку те­матику,

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. ЕТАП МОТИВАЦІЇ ТА ОРІЄНТАЦІЇ

Дається широка ґрунтовна мо­тивація вивчення означеної теми:

• слід знати нашу історію, щоб бути справжніми громадяна­ми своєї Батьківщини;

• вивчення цієї теми створить цілісне уявлення про історичний процес;

• козацька доба — це найгероїчніша сторінка історії нашо­го народу і дізнатися про події тих часів буде цікаво;

• козацтво як явище, прита­манне лише Україні, діти мають знати і пишатися своїм минулим.

З опорою на знання та досвід учнів визначається місце козаць­кого періоду в історії України.

III. ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

З метою залучення учнів до планування навчальної діяль­ності пропонується дати відповідь на запитання: що ми хочемо дізнатися про козацтво? На дошці схематично записуються пропозиції дітей, до роботи залу­чається якомога більше учнів (див. дод. 1). Розмежовуються зав­дання поточного уроку і май­бутніх занять. На основі побудо­ваної схеми визначаються зав­дання уроку.

Очікувані результати визнача­ються за формулою «Ми дізнає­мося...»:

• хто такі козаки;

• чому виникло козацтво;

• як жили козаки;

• як виникла Запорозька Січ;

• про устрій Запорозької Січі.

Вони записуються на дошці та залишаються до кінця пари, з ме­тою підбиття підсумків уроку.

Діти записують тему і план уроку в зошити, причому учні за­лучаються до складання плану на основі побудованої схеми завдань (див. дод. 1).

Ставиться проблемне запитан­ня (залишається на дошці до кінця пари): якби ви жили в ті часи, чи стали б козаком?

Визначаються два учні-«журналісти», що будуть готувати за­питання до гри «Мікрофон».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Передумови виникнення козацтва.

2. Заснування Запорозької Січі. Гетьман Дмитро Вишневецький.

3. Устрій Запорозької Січі.

1. Передумови виникнення ко­зацтва

З'ясовується, що діти вже зна­ють про козацтво.

Варіанти відповідей учнів підсумовуються та узагальнюють­ся. Визначення поняття «козак» записується в зошити.

Козак — походить від тюрк­ського слова «кайзак», що озна­чає «вільна людина», «хоробрий воїн».

Визначаються причини ви­никнення козацтва.

Дітям пропонується попрацю­вати парами (малі групи) над § 22 (с. 104—105) підручника В. Мисана «Оповідання з історії Украї­ни» та, спираючись на знання, які вони вже мають (власний досвід), спробувати визначити причини виникнення козацтва. Правила роботи в малих групах лежать на кожній парті (див. дод. 2). На ро­боту відводиться не більше 5 хви­лин. Підбиваються підсумки ви­конаної роботи, висновки систе­матизуються і записуються вчи­телем на дошці та учнями в зо­шитах.

Однією з причин виникнення козацтва було польське пануван­ня на українських територіях, що проявлялося у наступних формах:

1. Економічне гноблення: ук­раїнські землі роздавалися польській шляхті, що відбирала землю у селян та змушувала їх відробляти панщину за користу­вання землею.

(Панщина — це відробіток се­лянина на користь пана за право користуватися земельним на­ділом.)

2. Національне гноблення (ополячення — насадження на ук­раїнських землях польської мови, звичаїв).

3. Релігійне гноблення (пока­толичення — насильницьке наса­дження католицької віри).

2. Заснування Запорозької Січі

Сприятливі природні умови Південної України стали ще од­нією причиною виникнення ко­зацтва.

Для роз'яснення цього твер­дження доцільно використати карту: показати Дике поле, землі Речі Посполитої, території Кримського ханства, засновано­го татарами. При цьому варто пояснити, чому степова Україна була незаселена, згадавши про систематичні спустошливі набіги татар, спрямовані на північні те­риторії. Слід також звернути ува­гу на природні багатства Дикого поля, пояснити значення понят­тя «уходництво».

(Уходники — люди, що сезон­но йшли в Дике поле займатися промислами.)

Наприкінці першої півпари перед учнями ставиться пролон­говане проблемне запитання: чим іще могли займатися уходники, крім промислів?

Розв'язання пролонгованої проблеми підводить до висновку, що уходники могли воювати з невеликими групами татар, які грабіжницьким походом вируша­ли на Україну або поверталися зі здобиччю у свій край.

Учитель розповідає, що деякі уходники залишалися зимувати в плавнях Дніпра. Так виникли зи­мівники.

(Зимівники — місце перебуван­ня уходників, що на зиму не по­верталися до своїх сіл і міст.)

Розповідь про заснування пер­шої січі супроводжується звер­ненням до карти та демонстра­цією репродукцій портретів Байди-Вишневецького. При цьому можна використати міжпредметні зв'язки, звернувши увагу учнів на те, що вони згадували про Д. Вишневецького на уроках української літератури.

3. Устрій Запорозької Січі

З метою дослідження питан­ня про устрій Запорозької Січі учням роздаються картки з істо­ричними поняттями, що окрес­люють правила життєвого укладу козаків. Учитель пропонує уваж­но перечитати їх, з'ясовує, чи всім зрозумілі визначення. Зав­дання до карток учні будуть ви­конувати вдома. Його суть: скла­сти коротку розповідь про жит­тєвий уклад запорожців за допо­могою опорних слів (див. дод. 3).

V. РЕФЛЕКСІЯ

1. Гра «Мікрофон», запитан­ня до якої готували два учні впро­довж пари. Технологія «Мікро­фон» дає кожному можливість відповісти на запитання або ви­словити свою позицію. Учням дається чітка інструкція. Виби­рається якийсь предмет (ручка, олівець тощо), котрий виконува­тиме роль уявного мікрофона. Слово надається тільки тому, хто тримає в руках «мікрофон». Учні повинні говорити лаконічно й швидко. Відповіді не коменту­ються і не оцінюються.

2. Розв'язання проблемного запитання, поставленого на по­чатку пари.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Підбиття підсумків уроку-пари зводиться до констатації розв'я­зання завдань, поставлених на початку заняття. Дітям пропонується дати відповідь на запи­тання: що нового вони дізнали­ся, що хотіли б змінити в прове­деному уроці. Учні висловлюють пропозиції на майбутнє.

Домашнє завдання

Опрацювати § 22 підручника В. Мисана «Оповідання з історії України». Скласти коротку роз­повідь про життєвий уклад запо­рожців, користуючись опорними словами, скласти історичний пор­трет Д. Вишневецького. Вивчити нові терміни, з якими ознайоми­лись на уроці.

Завдання за бажанням: опра­цювати § 23, підшукати відомості про діяльність П. Сагайдачного.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 2

Правила роботи в малих групах

Робота в малих групах дасть змогу набути навичок спілкування та спів­праці.

1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначте головуючого, посередни­ка, секретаря, доповідача.

Головуючий зачитує завдання групи, організовує порядок виконання, керує порядком роботи групи, підбиває підсумки, визначає доповідача.

Секретар коротко і розбірливо веде записи результатів роботи.

Посередник стежить за часом.

Доповідач чітко висловлює думку, якої дійшла група, доповідає про результати роботи. -

Всі ролі можуть взаємодоповнюватись і взаємозамінюватись.

2. Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивай­те один одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів.

5. Утримуйтесь від оцінок та образ.

6. Намагайтеся дійти спільної думки.

ДОДАТОК З

Опорні слова до вивчення питання про устрій Запорозької Січі

Січ, «засіка» — укріплена фортеця козаків на Дніпрі.

Гетьман — головний на Січі, командувач військ.

Козацька старшина — виборна група людей, що керувала усім життям на Січі (гетьман, писар, осавул, обозний).

Осавул — військовий чин у козаків.

Писар виборна посада на Запорозькій Січі, вів листування з іншими народами, державами, складав важливі документи тощо.

Обозний — відповідав за забезпечення війська їжею (провіантом), кіньми та ін.

Кіш козацьке військо Січі.

Курінь: І значення — загони козаків (кіш складався з близько 48 ку­ренів); II значення — будівля, в якій живуть козаки.

Козацька рада — збори козаків, на яких вирішувались важливі питання (війни і миру, обрання гетьмана, козацької старшини тощо).

Могорита В.

Доба героїчних походів

Мета уроку:

• розглянути з учнями відносини між Кримським ханством і українськими землями у складі Речі Посполитої, причини та наслідки козацьких походів на землі Османської імперії, участь козаків у Хотинській війні;

• розвивати інтерес до предмета й навички роботи з текстом підручника, історичною мапою;

• виховувати школярів на прикладах доблесті козацтва та їхньої відданості українському народові.

Основні поняття: татари, бусурмани, турецька неволя, ясир, ге­роїчні походи, галера, чайка.

Тип уроку — комбінований урок.

Обладнання:

• підручник;

• атлас-хрестоматія;

• ілюстрації до теми (козацька чайка, фото Хотинської фортеці, портрет П.Сагайдачного);

• історична мала.

• МРЗ-диск «Історія України для школярів».

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина (1 хв.)

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань (12 хв.)

На цьому етапі уроку учні працюють у групах.

Завдання для І групи

• Хто зображений на портреті? Підготуйте план розповіді та саму розповідь про внесок цієї людини в історію України. (На портреті зоб­раження Д. Вишневецького.)

Завдання для II групи

• Позначте на контурній карті, користуючись історичним атласом, річку Дніпро, Дніпрові пороги, територію Дикого Поля, місце засну­вання Січі. Розкрийте причини заснування Січі.

Завдання для III групи

Козацькі клейноди

Козацька зброя та бойове спорядження

• Розподіліть по колонках нижчеперелічені клейноди та зброю: ніж, шабля, корогва, кинджал, булава, пістоль, бойовий молот, гербова печатка, бунчук, мушкет.

Поясніть призначення козацьких клейнодів.

Завдання для IVгрупи

• Позначте на «стрічці часу» такі події: заснування на о. Мала Хорти­ця Запорозької Січі; зруйнування татарами першої Січі; взяття в полон Вишневецького та його страта. Скільки років відділяє заснування Січі від смерті першого кошового? Скільки років пройшло з часу заснування Січі на осторові Мала Хортиця?

Після завершення роботи кожна група презентує результати ви­конання роботи. Необхідно забезпечити самостійну роботу кожного учня в групі.

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо подорож у період українського лицарства і з'ясуємо відносини козаків з Кримським ханством та Річчю Посполитою, дізнаємось про долю іншого козаць­кого ватажка.

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу (10 хв.)

Розповідь учителя

План

1. Відносини з Кримським ханством.

2. Героїчні походи. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

3. Хотинська битва.

Пояснюючи другий пункт плану, можна прослухати запис № 23 на МРЗ-диску.

V. Узагальнення і систематизація набутих знань (18 хв.)

1. Робота з текстом підручника та хронологією

Учням пропонується прочитати рубрику підручника «Жива історія» (с. 99—100) [«Цікаво знати» (с. 89—90)], а також розв'язати хроноло­гічну задачу.

Задача

Нанесіть на «стрічку часу» роки початку та кінця гетьмануван­ня П.Сагайдачного, найвдалішого походу козаків під керівництвом П.Сагайдачного та Хотинської битви. Порахуйте, скільки років відділяє нас від Хотинської битви.

2. Робота з художнім текстом Хотинська битва

Козаки зараз кинулися до роботи. У рові перед окопом можна було сидіти, але зверху могла на голову впасти куля. Козаки підкопалися під віз, так що їм можна було стояти на колінах під возом і визирати на поле малими віконцями між дном воза і землею. У ті віконця поклали гаків­ниці і самопали. Коло зброї кожний поклав свою порошницю, гаманець з кулями, клоччя, кий до набивання — усе щоби було під рукою. Така робота йшла по всіх козацьких окопах, усі знали, що сьогоднішній день буде дуже тяжкий.

Сонце вже зійшло, і околиця розвиднілася. Заносилося на ясний, погідний день.

Козаки виглянули з окопів у поле.

...Почалося знов те, що вранці, тілько далеко страшніше. Ту­рецькі пушки сипали ядрами зо дві години. Із-за диму не було сонця видко. Земля стугоніла. І найвідважніші з козаків тулилися по своїх «печах», щоб не впало на котрого згори важке кругле залізо, як гарбузик.

На бойовище до козацьких окопів зсувалася незчисленна товпа, не врозсип, як перше, а нога при нозі, цілий живий довгий і широкий вал, котрого, здавалося, не могла знести ніяка сила людська.

Турецькі пушки замовкли, козацькі ще не відозвалися...

Ревнули козацькі пушки, і всі козаки, мов обудилися, поглянули на свої рушниці та на шаблі, що лежали готові коло них. Козаки з-під воза стрілили і вхопилися за шаблі.

Полилася кров із порубаних голів і тулубів... Повінь турків наче захиталася, військо розбилося. Ціле ліве крило турків почало втікати зі страшним криком. Та утеча затривожила й інших, і почало турецьке військо віддиратися від козацьких окопів, мов сукно від рубця.

Із середини і лівого крила козацького обозу висипались справ­ді козаки, як рій з улія, і бігли за турками. Турки втікали на цілій лінії...

Ось уже намети, уже турецький обоз. Турки розступаються, втікаючи на боки, козаки біжать, мов улицею. Всюди переполох. Місцями малі бійки, кров ллється, але найбільше — шалена утеча.

Але минає з півгодини; турки опам'ятуються, стягуються справа і зліва і починають страшенну боротьбу на життя і смерть з козаками. Здобичу треба кидати і боронити життя.

Із турецького обозу вертаються тисячі козаків. От уже козацькі окопи... Козаки входять в обоз. Сонце вже зайшло за буковинські ліси. Кругом настав спокій. На бойовищі конали недобиті, але їх стогонів ніхто не слухав, кожний волів відпочивати по тяжкім дні.

Запитання до тексту

1. Про яку історичну подію розповідається в уривку?

2. Чим закінчилася ця битва для козацтва?

3. Знайдіть у тексті підтвердження того, що козацтво відіграло вирішальну роль у цій битві.

4. Як ви ставитесь до військового способу розв'язання конфліктів? Чому?

3. Гра «Історичний баскетбол»

Учні класу об'єднуються у дві команди і по черзі дають пояснення термінів та понять. Учень, який дає визначення терміна, визначає, хто відповіда­тиме наступним з іншої команди. Якщо гравець однієї команди помилився, то суперники отримують право дати визначення цього ж терміна.

Пропоновані терміни та поняття: козак, героїчні походи, козацька дисципліна, ясир, турецька неволя, бусурмани, галера, кошовий отаман, козацькі вольності, султан, чайка.

VI. Підбиття підсумків уроку

Запитання до учнів (3 хв.)

• Про які події ми говорили на уроці?

• Що вам відомо про добу героїчних походів козаків?

• Яку характеристику ви можете дати кошовому отаману П.Конашевичу-Сагайдачному?

Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

• Опрацюйте § 13 [§ 14] підручника та історичне джерело до цього параграфа.

Скальський В. В.

Визвольна війна українського народу

(1648-1657 рр.)

Мета уроку: показати перебіг основ­них подій Визвольної війни україн­ського народу 1648-1657 рр.; роз­крити роль Богдана Хмельницько­го, дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприя­ти розвитку логічного та критично­го мислення у дітей, формувати на­вички роботи з історичними джере­лами, а також спілкування в малих групах; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідо­мості та толерантності.

ХІД УРОКУ

Обладнання: карта «Визвольна вій­на 1648-1657 рр.», лінія часу, папір для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки учнів, план-схема військо­вих дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польсько­го війська, московських бояр та ца­ря, атласи.

Основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651р., 1654 р., 1656 р., 1657 р.

Тип уроку: урок здобуття нових знань.

Форма уроку: урок-гра.

Обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підруч. 5 кл., атлас, робочі матеріа­ли учня, план-схема битви, нанесе­на на підлогу, чисті листки.

Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року».

Етапи уроку

Дії вчителя

Дії учнів

1

2

3

I. Організаційний

момент

Привітання. Перевірка санітарного стану класу, присутності учнів

II.

Вступ

Сьогоднішній наш урок проходитиме у дещо не звичній для вас формі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архі­вах, влаштуємо справжні битви і, зрештою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною, її тема: «Боротьба за волю, (Визвольна війна українського на­роду 1648-1657 рр.)».

Чому саме ця тема? Ми з вами вже вивчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполитої, про утис­ки українського народу, про козаків.

Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти населення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завершенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріа­лах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми маємо віднайти в процесі роботи.

Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів

Знайомляться з робочим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете...» робочої картки вголос

III. Актуалізація опорних знань

Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам по­трібна перепустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п'ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Перелік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питан­ня. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Вивчення но­вого матеріалу

Учитель оголошує план уроку:

1.Передумови Визвольної війни 1648—1657 рр.

2.Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмельницький.

3.Зборівський та Білоцерківський мирний договори.

4.Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах записують число і тему уроку

1.

Робота

Зі стрічкою часу

Нам необхідно визначити хронологічні рамки нашої теми, тоб­то роки, в межах яких відбуваються події, які ми вивчаємо. Учи­тель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці.

Учитель. Всі спроби розв'язати наявні в І пол. XVII ст. про­блеми зазнавали невдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове по­встання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти відповідь на ці запитання? Учитель повторює запитання

Визначають хронологічні рамки Ви­звольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах.

Пропонують свої варіанти відповідей

2. Виконання завдання № 1 робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джере­лом інформації може стати наш підручник. Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648,—1657 рр. ста­ла всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

Знайомляться із завданням № 1 із ро­бочої картки і шукають відповідь на нього в підручнику на С. 127

3. Виконання завдання № 2 робо­чої картки

Будь-яка справа не обходиться без лідера. Ним у 1648 р., безпе­речно, став гетьман Богдан Хмельницький.

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Богдана Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Слухають повідомлення про Богдана Хмельницького і виконують завдання № 2 робочої картки.

Питання обговорюється в групах, презентується узгоджена відповідь від кожної групи

4.

Робота з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допомогою атласа простежте шлях козацького війська в 1648р. і місця найважливіших битв. Вчитель записує дати і назви битв у літопис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на настінній карті

Відкривають атласи на с. 16-17, на­зивають події, записують їх у зошитах.

Знаходять в атласі історичні місця - Суботів, Січ, Жовті Води, Корсунь, Пилявці - і відзначають їх прапорцями

5. Виконання завдання № З робочої картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між дво­ма малюнками на с. 125 підручника та на с. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 року, пересуваючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання № 3 робочої картки

6. Розповідь учителя

Розповідає про облогу Львова, про причини її зняття. (Хмель­ницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; поширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу.

Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в'їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7. Фізкульт-хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кияни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе киянами, що очікують на приїзд Богдана Хмельницького: підстрибують, тупцюють на місці, піс­ля появи гетьмана плескають у долоні

8. Розповідь учителя

Але польські магнати на цьому не заспокоїлись. Вони прагнули повернути втрачене.

Розповідь про Збаразьку битву, Зборівський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стрічку часу в зо­шитах.

Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Виконання

завдань № 4-5

Пропонує учням виконати завдання № 4-5.

На підставі учнівських висновків розповідає про Берестецьку битву та Білоцерківський договір 1651 року.

Ілюстрація подій на план-схемі. Позначення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо Запорозьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншого, - ненадійний союзник - Кримське ханство. Тому необхідно зна­йти нових, більш надійних союзників. Ним, на думку Богдана Хмельницького, мав стати московський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання 4-5 робочої картки. Роблять висновки.

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «Військо Запорозьке - офіційна назва української держави середини XVII ст.»

10. Виконання завдання № 6 робочої картки

Повідомлення учня про Переяславську раду. Оцінювання учня, що підготував повідомлення.

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Виконання завдання №6 робочої картки.

Слухають повідомлення про Переяслав­ську раду і готують по одному основ­ному й одному резервному запитанню з теми повідомлення. Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті.

Гра у «павутинку»: перша група ста­вить запитання з теми повідомлення другій групі, друга - третій і так далі по колу

11. Розповідь учителя

Надалі війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою, в 1656 р. Московська держава і Річ Посполита уклали Віденське пере­мир'я, за яким українські землі були розділені між цими держа­вами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним. Запис події в літопис і на лінії часу на дошці.

У 1657 р. Богдан Хмельницький помирає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває. Про це ми будемо говорити вже на наступному уроці

Заносять подію на стрічку часу в зошитах

V. Підбиття

підсумків

Учитель. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький - національний герой України. Він здійснив спробу захистити український народ від іноземних поневолювачів та відновив у XVII ст. українську державність. Пропонує учням дати відповіді на питання:

1) Ким став Богдан Хмельницький для України?

2) Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни? Побудуйте логічний ланцюжок:

Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руська

держава,....

Проводить узагальнюючу бесіду.

Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на питання, будують логічний ланцюжок

Керівники учнівських груп аналізу­ють роботу своїх груп

VI. Домашнє завдання

Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель комен­тує його

Розглядають домашнє завдання і в разі потреби ставлять питання вчителеві щодо його виконання



Скачать документ

Похожие документы:

  1. І. Г. Лобановська, в о. заступника директора з науково-бібліотечної роботи днпб україни ім. В. О. Сухомлинського

    Документ
    Діяльність бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації педагогічного та інженерно-педагогічного профілю у 2007–2009 рр. : інформ.-аналіт.
  2. Назва території Україною не менш стародавня, як назва Руссю. Слово Україна місцевого простонародного походження І в своїй появі звязане з територією

    Документ
    Назва території Україною не менш стародавня, як назва Руссю. Слово Україна місцевого простонародного походження і в своїй появі звязане з територією. Слово Русь невідомого походження і спочатку прикладалося до людей певного зайняття,
  3. І. В. Діяк Україна Росія

    Документ
    Відносини з Росією традиційно посідають значне місце в українському житті. На жаль, часто вони носять проблемний і навіть конфліктний характер. Ця книга є спробою дати належні оцінки головним проблемам україно-російських відносин,
  4. Академія педагогічних наук України державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського (1)

    Документ
    Баранков, О. Г. Історіографія нової і новітньої історії: Прогр. курсу для студ. історико-юридич. ф-ту / О. Г. Баранков; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя.
  5. Сторик українського художнього перекладу, глибинний знавець античності, Педагог з великої літери ось хто, завжди надзвичайно скромний, був завжди поруч з нами

    Документ
    22 листопада 2001 року ми втратили Йосипа Устимовича Кобіва – професора Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, члена Національної спілки письменників України,

Другие похожие документы..