Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебно-методический комплекс'
Содержание дисциплины из Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по направлению подготовки дипломированных ...полностью>>
'Документ'
Материал нанокластеров и подложки был выбран одинаковым (медь), а взаимодействие атомов как внутри подложки и нанокластера, так и между атомами подло...полностью>>
'Программа'
«Все мы родом из детства…» - это не просто крылатая фраза. Именно в детстве формируются жизненные основы, характер человека. Сколько радости и удовол...полностью>>
'Документ'
Правила по охране труда при погрузочно-разгрузочных работах и размещении грузов (далее - Правила) разработаны по заказу Министерства труда и социальн...полностью>>

Передмова (8)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Відділ культури і туризму

Городоцької райдержадміністрації

Городоцька центральна районна бібліотека

Соціокультурна діяльність

бібліотеки

Городок,2008

Соціокультурна діяльність бібліотеки / Відділ культури і туризму Городоц. райдержадмін.; Городоцька ЦРБ , Городок, 2008. – 51 с.

У виданні узагальнено досвід бібліотек України з питань соціокультурної діяльності, представлено найбільш розповсюд­жені її форми, визначено загальні вимоги до організації цієї роботи, вміщено деякі регламентуючі матеріали.

Адресовано бібліотечним працівникам, студентам фахових навчальних закладів.

Упорядник: Бутельська Н.О..

Відповідальна за випуск: Федлюк В.А.

Редагування, комп’ютерне опрацювання: Кушнір С.М.

© Городоцька ЦРБ,2008

Передмова

Сьогодні наше суспільство переосмислює роль і місце бібліотек, які воно створило і утримує. У свою чергу і бібліотека переглядає свою місію і завдання на шляху служіння новому суспільству.

Особливу роль в реалізації прав громадян на вільний доступ до інформації відіграють публічні бібліотеки.

Публічні бібліотеки – це найпоширеніший соціальний інститут у світі, який є гарантом розвитку демократичного суспільства. Їхню діяльність спрямовано на задоволення най­різноманітніших потреб населення і безпосередньо поєднано з суспільством, що утримує публічні бібліотеки.

У наш час, у зв'язку з орієнтацією діяльності бібліотеки на потреби жителів, індивідуалізацією обслуговування користу­вачів, приділенням особливої уваги забезпеченню їхніх інфор­маційних, культурних, соціальних, побутових запитів, створю­ється образ бібліотеки як центру громадського життя і культур­ного спілкування.

Використовуючи сучасні інформаційні технології, різно­манітні форми роботи, публічні бібліотеки мають заохочувати читачів, починаючи від наймолодших, до користування бібліо­текою, виховувати любов до читання, книги, допомагати, консультувати. Наразі публічна бібліотека – це чи не єдине місце, де кожний громадянин може реалізувати конституційне право на вільний розвиток своєї особистості.

У цьому виданні узагальнено досвід бібліотек України з питань соціокультурної діяльності, представлено найбільш розповсюджені її форми, визначено загальні вимоги до організації цієї роботи, вміщено деякі регламентуючі матеріали.

Підготовлено за матеріалами Національної парламент­ської бібліотеки “Соціокультурна діяльність” (К., 2005).

Адресовано бібліотечним працівникам, студентам фахових навчальних закладів. 3

До витоків соціокультурної діяльності

Окремі складові соціокультурної (масової) роботи у бібліотеках з'явились дуже давно. Так, основна форма наочного інформування читачів про літературу – експонування книг на виставках – була започаткована у середині XIX ст. Саме поняття “масова робота” виникло на початку 20-х років XX ст. Так, перший Всеросійський з’їзд по бібліотечній справі (1911 р.) звернув увагу на важливість організації при бібліотеках музеїв, проведення публічних лекцій, вечорів і т.д., що отримало назву “масова робота”.

У перші післяреволюційні роки форми заходів стали більш різноманітними: карнавали, в тому числі і такі, на яких були представлені яскраві макети книг, літературні суди, які пропагували книгу через театралізацію; читацькі конференції і вечори “любительської” критики та інші. Так книга повинна була стати більш доступною для широкого загалу людей, які оволодівали грамотою. Але практично всі акції були заполітизо­ваними. Це був період не стільки культурно-освітньої, скільки пропагандистської діяльності.

У 30–50-х роках з'являються нові форми популяризації книги, що мають комплексний характер, більш чітку адресність, складнішу методику: літературні вечори, усні журнали, читацькі конференції. Інтенсивний розвиток методики масової роботи відбувається у 70–80-х роках, що було пов'язано з централіза­цією мережі публічних бібліотек, запровадженням в їхню практику внутрішньосистемних масових заходів, коли організа­торами і учасниками виступають всі бібліотеки системи. Широкого розповсюдження набули народні університети культури та лекторії при бібліотеках, клуби за інтересами, дні інформації та дні спеціалістів.

4

Сьогодні продовжується трансформація соціокультурної діяльності публічних бібліотек. Зважаючи на те, що у своїй роботі вони орієнтуються на жителів, враховують інтереси кожного читача, особливого значення набувають індивідуалі­зовані форми роботи: бесіди, рекомендації книг, їхнє обгово­рення. У той же час публічні бібліотеки, що стають центрами своїх спільнот, тісно співпрацюють із громадськими організаці­ями. Так, у бібліотеках починають діяти довідкові служби, центри правової інформації. Контакти з соціальними устано­вами регіону допомогли впровадити у роботу бібліотек психо­логічні служби. Співробітництво і партнерство дозволили реалізовувати різноманітні програми – екологічного, краєзнав­чого, соціального спрямування. Вони, як комплексні заходи, можуть бути довготривалими чи короткостроковими, мають чітку цільову аудиторію, передбачають різноманітні форми роботи. В них органічно поєднується фактографічна інформація, надана фахівцями відповідних служб, з різними формами популяризації книги, самої бібліотеки.

Складники успішної роботи

Сьогодні – інше розуміння бібліотеки. Традиційні книжково-журнальні фонди перетворюються у масиви доку­ментів, що включають не тільки фоліанти і періодику, але й аудіо- та відеоматеріали, СD, документи на різних мікроносіях, електронні ресурси. І, звичайно, велике значення має Інтернет, що не лише взяв на себе багато функцій бібліотеки, а й стає пріоритетним джерелом інформації у суспільстві. За таких умов працівники бібліотек самі повинні переглянути традиційну діяльність своїх закладів та намагатися віднайти такі функції, які б задовольняли сучасні потреби користувачів.

Традиційна бібліотека у баченні пересічного жителя – це місце, де необхідно обережно ступати і тихо розмовляти.

5

Сьогодні потрібно зламати цей стереотип. Діяльність бібліотеки не повинна обмежуватися її стінами. Бібліотека не є ізольованим островом, замкнутим у собі простором, вона повинна встанов­лювати зв'язки з оточенням, органічно вливатися до соціаль­ного, економічного і культурного життя місцевої громади.

Публічна бібліотека – це територія спілкування. Сюди можна прийти, щоб взяти книгу, зустрітися з цікавими людьми, відпочити тощо. Це центр взаємодії культур, що формують полікультурну особистість, здатну адекватно реагувати на виклики сучасності.

Велика роль відводиться у цьому бібліотекарю. Кожен відвідувач повинен бути певним, що знайде у бібліотеці не тільки цікаву, корисну книжку, але й привітну людину, поміч­ника, висококваліфікованого фахівця, який намагатиметься задовольнити його інформаційні потреби.

Бібліотекар має добре знати життя тієї території, де знаходиться бібліотека, вивчити склад її користувачів із соці­альної, професійної, освітньої, вікової точок зору; бути обізна­ним з умовами праці, характером виробництва, економічним станом регіону, основними інтересами і потребами його жите­лів, ставленням до влади тощо – тобто стати своєю людиною в середовищі, де він працює. Адже втрата користувача відбува­ється через ігнорування реальних проблем та потреб багатьох соціальних груп – молоді, етнічних меншин і т.д.

Бібліотека повинна намагатися брати активну участь у культурному житті, якщо не безпосередньо, то хоча б надавати своє приміщення для культурних заходів, слідкувати, щоб інтереси культури були відображені у місцевих програмах.

6

Сьогодні для успішної роботи публічної бібліотеки особливо важливо передбачити соціологічні розвідки з метою вивчення її соціооточення, виявлення контингенту реальних та потенційних користувачів, їхніх читацьких та інформаційних потреб. Варто запланувати і роботу з владними структурами, соціальними службами, громадськими організаціями. Необхідно зосередити увагу на створенні позитивного іміджу бібліотеки, чому сприятиме проведення цікавих та гучних масових заходів. Проте будь-який захід, підготовлений механічно, поспішно, – приречений. Тільки у разі його органічного зв'язку із роботою бібліотеки взагалі він сприятиме успішному розвитку і поглиб­ленню діяльності вашої установи.

Все вищезазначене потрібно враховувати, плануючи масові заходи, визначаючи їхню тематику, групи читачів, яким це буде цікаво.

Незважаючи на відмову від усіх норм і правил заідео­логізованого суспільства, не можна ігнорувати науково обґрун­товані нормативи, розроблені бібліотекознавчою наукою. Тому в роботі з користувачами обов'язково потрібно звертати увагу на такі поняття, як:

актуальність: користувач повинен вчасно отримати те, на що він розраховує;

оперативність: інформація про актуальні проблеми має відображатися негайно; вчорашня інформація, як правило, не цікавить сьогодні;

конкретний характер: вибір конкретних питань мусить бути обґрунтований, базуватися на аналізі інтересів відвідувачів, можливостях бібліотек, традиціях обслуговування; кожний захід повинен мати конкретне спрямування;

- комплексний підхід: проблему треба розкривати багатогранно, ґрунтовно.

7

Дуже часто саме масові заходи, присвячені актуальній темі, стають чинником, який сприяє зверненню населення до бібліотеки.

Умовами дієвості масового заходу є:

– чітке цільове і читацьке призначення;

– влучний вибір назви;

– місце, час і тривалість;

– склад організаторів і виконавців;

– попередня реклама;

– формування аудиторії.

Саме за умови копіткої роботи з кожним потенційним учасником заходу, коли проводяться бесіди, вивчаються уподобання, враховуються зауваження і побажання користу­вачів, бібліотека може гармонійно вписуватися у соціокультурне середовище свого регіону.

Аналіз думок конкретних читачів, їхнього читання дозволяє бібліотеці зробити висновки про дієвість проведених акцій, а це значить бути успішною у своїй діяльності.

Обліковування соціокультурної роботи

За стандартом 7.20-2000 “Бібліотечна статистика”, захід – це сукупність дій, організаційних форм, орієнтованих на контактні групи користувачів з метою задоволення їхніх потреб у знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації; користувач бібліотеки – фізична чи юридична особа, яка користується послугами бібліотеки (читач, відвідувач заходу, абонент); відвідування – прихід користувача до бібліотеки або органу НТІ, зареєстрований у контрольному листку чи формулярі читача, іншій документації, прийнятій у бібліотеці чи органі НТІ, а також в електронній базі даних.

8

Одиницею обліку відвідувачів заходів є особа, присутня на заході і зареєстрована у документах, прийнятих у бібліотеці. Облік загальної кількості відвідувачів заходів здійснюється підсумовуванням кількості присутніх на заходах осіб згідно з паспортом масового заходу (додаток Б) та зареєстрованих у “Щоденниках роботи” структурного підрозділу або інших документах, прийнятих у бібліотеці. Кількість відвідувачів заходу, що проводиться спільно кількома підрозділами бібліо­теки, обліковується одним структурним підрозділом.

Одиницею обліку заходів є один захід – виставка, усний огляд, день інформації, екскурсія тощо, зареєстрований в обліковій документації. При цьому термін експозиції книжкової виставки вказується у “Щоденнику роботи”. Складові одного масового заходу (виставка, огляд, що були підготовлені для проведення тематичного вечора) не розписуються окремо. Облік загальної кількості заходів проводиться підсумовуванням заходів, зареєстрованих кожним підрозділом бібліотеки.

Деякі бібліотеки розробляють внутрішні інструктивні матеріали щодо організації масової роботи.

Малі форми бібліотечної роботи

Бібліотекар – це професія, що передбачає міжособистісне спілкування фахівця з користувачами за схемою “людина – людина”. Вміння спілкуватися з людиною, виявити інтереси читання – одні з пріоритетних професійних якостей бібліоте­каря, який обслуговує користувачів. Розказати про новини чи події, надати нову інформацію будь-якого напрямку (звичайно, дотримуючись етичних та моральних норм) і запропонувати почитати за темою книжки, переглянути періодичні видання, надати веб-інформацію – у цьому полягає щоденна праця бібліотекаря.У зв’язку з цим цікавими є малі форми роботи, які під силу навіть невеликій бібліотеці. 9

Книжкова виставка.

Організація візуального простору бібліотеки вимагає дуже виваженого підходу і вивчення потреб відвідувачів. Практика показує, що найпоширеніша форма роботи у публічній бібліотеці – це книжкові виставки, які є засобом популяризації бібліотечних зібрань, інформування про нові надходження, висвітлення актуальних питань сьогодення. Вони є основним складником роботи з користувачами будь-якого віку будь-якої бібліотеки.

Книжкова виставка – форма обслуговування, що забез­печується шляхом наочної демонстрації документів, інформу­вання про видання, події, проблеми. (Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знаний. – М., 1995.).

Важлива перевага і особливість книжкової виставки, на відміну від багатьох інших видів бібліотечної реклами, – безпосередній показ на стенді самих документів, надання читачам реальної можливості контакту з ними. Обсяг, характер, зміст і оформлення виставок залежать від широти проблемної галузі і матеріально-технічних можливостей бібліотеки. Виста­вок не повинно бути багато. Кожна має бути розташована у зручному місці, на видноті. Її оформлення мусить зацікавити відвідувача, примусити зупинитися біля стендів, замислитися, зрадіти чи засмутитися або просто відпочити.

Найголовніше – передати, виразити концепцію виставки, в основі якої повинна бути особистісна позиція експозиціонера, його власне аргументоване трактування з акцентом на стиліс­тичних особливостях виставки. Елементи експозиції повинні мати граничне точне призначення, справляти передбачуване враження.

Методика підготовки книжкової виставки непроста (додаток ). Цей процес складається з багатьох етапів:

  • визначення теми виставки та категорії користувачів, для яких вона буде експонуватися;

  • мети, досягненню якої підпорядковані всі компоненти: назва виставки і розділів, література, творчі завдання (конкурси,

  1. вікторини, кросворди, малюнки);

  • місця для відгуків користувачів.

Зовсім не обов'язково, щоб були представлені всі пере­раховані компоненти. Варто пам'ятати, що на виставці не повин­но експонуватися абсолютно все, що є у бібліотеці з цього питання. Важливо також дати зрозуміти користувачеві, що це не музейна експозиція, і книги на виставці можна переглядати, читати. Облік видачі книг з експозиції є показником її ефектив­ності і свідченням того, наскільки точно спрацював бібліотекар.

Оцінка виставкової роботи – реакція-відповідь читачів. Кількість виданих з експозицій документів варто відобразити у звіті бібліотеки.

Бібліотечна виставка – жанр бібліотечно-бібліографічної реклами, але й вона потребує спеціальної реклами, зокрема, інформаційних повідомлень про неї в періодичних виданнях, на сайтах, в передачах по радіо.

Види виставок різноманітні як за змістом, так і за оформленням і розподіляються на декілька груп.

Перша група книжкові виставки інформаційного характеру. Це експозиції новинок і “забутих” книг або видань, що рідко запитуються або взагалі не користуються попитом.

Стендові постійно діючі виставки оформляються з найбільш важливих, “вічних” тем або з метою безперервного моніторингу нових надходжень літератури.

Особливі функції виконують виставки – книжкові розвали, виставки-аукціони тощо.

Виставка “забутих” книг – експонування документів, що з тих чи інших причин зовсім або майже не користуються попитом у читачів, хоча за своїм змістом становлять великий інтерес і потребують актуалізації. Такі виставки збагачують уяву користувача щодо літератури, підвищуючи його культур­ний і професійний рівень, відновлюють “зв'язок поколінь”, сприяють збереженню соціальної пам'яті.

11

Вони можуть бути названі так:

  • І знову класика з полиць іде до нас;

  • Літературна дієта для гурманів;

  • Що читали у XX столітті (з підрозділами на кожне десятиріччя);

  • Професія у художній літературі (з відповідними під­розділами).

Саме тут можна використати “теорію мостів”, запропо­новану свого часу відомим бібліотекознавцем А. Покровським. Її суть у тому, що, враховуючи інтерес пересічного читача до відомого, звичного, бібліотекар “перекидає місток” до більш складного і значимого. Це прийом, що ґрунтується на асоціа­ціях, переключає увагу читача від знайомого тексту, кінофільму, телепередачі до нового, від абстрактного явища до конкретних питань. Найпростіший приклад: запропонувавши виставку “Ох, мелодрама, мелодрама!”, бібліотекар, крім нової літератури, що так популярна у жінок різного віку, ставить в експозицію класичні твори цієї тематики, які із задоволенням перечитають люди старшого віку і читатиме молодь.

Особливий різновид бібліотечних експозицій – виставки книжкових пам'яток -– рідкісних і цінних видань із колекцій бібліотек, музеїв книги або приватних зібрань.

Друга група бібліотечних експозицій – тематичні виставки, що охоплюють документи та матеріали певної тема­тики. Розрізняють такі тематичні виставки:

– виставка, що присвячується актуальним проблемам сучасності. Наприклад, до 20 річниці з часу Чорнобильської трагедії – експозиції “Чорнобиль палав і нас, необачних, карав” чи “Скривджена, нерукотворна, Земле ти чорна”;

– виставки до певної пам'ятної чи знаменної дати;

  • постійно діючі виставки-календарі, присвячені пам'ят­ним, ювілейним, історичним датам, що змінюються через пев­ний період часу;

12

– виставки-персоналії, виставки-портрети, присвячені життю і діяльності видатних людей;

– виставки однієї книги. Наприклад, “Кожна книга має свою долю”;

– жанрові виставки, що акцентують увагу читача на творах одного літературного жанру [повісті, любовному (дам­ському романі), фантастиці, фентезі, детективі тощо].

Особливі різновиди виставок мають переважно дозвіллє­вий характер. В основі виставки-кросворду – невеликий крос­ворд, “ключ” до розгадки якого можна знайти в експонованій літературі. Виставки-вікторини передбачають наявність запи­тань і літератури, що допоможе знайти відповіді на запитання.

Усе більшого розповсюдження набувають “озвучені виставки”. Увазі відвідувачів пропонуються записи оглядів літератури та інших текстів, а також зображення за допомогою аудіо-, відеоапаратури, персональних комп'ютерів. Значний естетичний і пізнавальний інтерес являють виставки-вернісажі, що передбачають демонстрацію картин і репродукцій, виставки-галереї, виставки-подорожі.

Публіцистико-дискусійний напрям стендової реклами викликав до життя низку інноваційних видів виставок :

експрес-виставки – позапланові, оперативні, пов'язані з виникненням злободенних проблем, появою актуальних доку­ментів, соціально значущих цікавих публікацій, що вимагають громадських відгуків;

виставки-діалоги, які презентують книги з двома, інколи діаметрально протилежними поглядами на проблему, з активним використанням цитат;

виставки-запитання, які рекомендують книги, що відповідають на запитання, задане у заголовку експозиції;

виставки-дискусії, які представляють видання, де відображено різні погляди на певну тему, і спонукають читача до дискусії;

13

виставки-відповіді, які дають поради з питань повсяк­денного життя: як заготувати продукти вчасно, як розбивати клумби на дачній ділянці, як навчитися шити тощо.

Сьогодні книжкова виставка несе в собі елементи теат­ральних постановок, схожа на твори декоративно-прикладного мистецтва. Наприклад, виставка “Ода новорічній ялинці”. У розділі “Зимові сни” читачі можуть ознайомитися з фоторепор­тажем самого бібліотекаря – автора виставки. Також можна продемонструвати предмети побуту: скриньки, ключики, люс­терки різних розмірів, косметику давніх часів; прослідкувати міжнаціональне коріння багатьох гадань; ознайомити з книгами, в яких поети і письменники писали про це. Експозицію можна доповнити розділами “Різдвяні вітання з 20 століття”, “Новий рік у філателії”, проілюструвавши їх старими вітальними листівками, марками тощо.

Подібні виставки можна підготувати до багатьох свят: Великодня, Трійці, Покрови і т.д.

У користувачів бібліотеки часто є хобі, вони збирають різноманітні колекції, котрі не мають можливості виставити. Бібліотекарі можуть запропонувати їм організувати презентації їхніх зібрань, доповнивши бібліотечними книжковими рари­тетами, зробити в бібліотеці виставки поробок, поштових листівок, ляльок, брелоків тощо. Такі експозиції стануть окра­сою простору бібліотеки, її інтер'єрів, створять відповідну ауру.

Дуже корисною стане для бібліотекарів картотека назв масових заходів, виставок тощо. Коли ми у професійній літе­ратурі чи періодиці зустрічаємо назву, яка може колись знадо­битися або влучно відображає певну подію, – варто її зафіксу­вати і внести до картотеки (додаток Д).

14

Перегляд літератури.

Головна цінність перегляду – у всебічному розкритті фонду, у можливості безпосередньо і одночасно познайомити багатьох читачів з великою кількістю видань із різних галузей знання й за досить значний хронологічний період. Для пере­гляду характерні: включення видань різних типів та видів, відкритий доступ до всіх інформаційних джерел, обмежений термін експонування. Перевага відкритих переглядів у тому, що вони сприяють вибору необхідної літератури із широкого асортименту, представленого на ньому. Якщо книжкова виставка включає 15–20 документів, то перегляд дозволяє представити до 40 і більше одиниць. Часто перегляди літератури проводяться під час конференцій, семінарів, нарад, що прохо­дять у бібліотеці, або поза її межами – в організаціях, фірмах, підприємствах. Відкриті перегляди можуть проводитись і як самостійні заходи, і як складові комплексного великого заходу (День інформації, День спеціаліста тощо), що включає у себе огляди, лекції, консультації, зустрічі.

Теоретики розрізняють універсальні виставки-перегляди, коли демонструються всі (чи майже всі) надходження за певний період (за місяць, квартал); тематичні, або галузеві, яким властивий проблемно-тематичний добір літератури за останні роки; перегляди за видами видань (нотно-музична література, образотворча продукція тощо). Дуже важливо вдало підібрати тему і виставити документи, які підходять за змістом.

Огляд літератури.

Бібліографічний огляд літератури у бібліотеці – це свого роду масовий захід, своєрідний трамплін від відомого до нового. Головна мета огляду літератури – зацікавити користувача, спонукати його до читання книг певної тематики або звернути увагу на нові надходження. Така форма роботи не розкриває зміст видання повністю, а тільки вносить інтригу, ставить багато запитань, а відповідей дає небагато.

15

Будь-якому огляду мають бути притаманні такі ознаки:

– актуальність;

– ретельний відбір літератури з урахуванням інтересів і потреб аудиторії, для якої готується огляд;

– визначена послідовність і змістовність характеристики окремих книг;

– “живий” виклад матеріалу.

З огляду на це, література має добиратися виважено; розповідь повинна бути яскравою, логічно побудованою; обов'язкове використання цікавого та суттєвого, що міститься в темі огляду та у матеріалах, включених до нього. Він може складатися з елементів різних форм роботи: вистава, читання вголос, музичний супровід, демонстрація слайдів, відеопоказ тощо.

Розрізняють два типи бібліографічних оглядів – інфор­маційні та рекомендаційні. За змістом інформаційні і рекомен­даційні огляди поділяються на тематичні та персональні.

Огляд нової літератури охоплює різні види видань: книги, часописи, журнальні публікації, газетні статті, інформа­ційні матеріали. Огляди новинок мають, як правило, інформа­ційний характер, але можуть бути і рекомендаційними.

Тематичні огляди будуються на основі розкриття змісту кількох тематично близьких книг. Так, до Дня святого Вален­тина, святкування якого все більше поширюється серед молоді, можна провести огляд “Свята любов народжується в муках” чи “Образ Дон-Жуана у світовій літературі”, а до Дня 8 Березня – “Спасибі, що ти – жінка”, “Жінко, ти у весни позичила чарів­ність”.

Своєрідною формою є огляд книжкової виставки. Його завдання – зацікавити користувачів матеріалами, що експону­ються. При цьому бібліотекар звертається передусім до тих видань, що найкраще характеризують тему виставки і відпові­дають інтересам конкретної групи користувачів.

16



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Передмова (11)

    Документ
    «\/іа езt \/ітa» - вважали римляни, закарбувавши цим висловом одвічне прагнення людини до пізнання світу. Рух є основою пізнання довкілля, людей, розширення власного Всесвіту, основою самовдосконалення і саморозвитку.
  2. Передмова (9)

    Документ
    Навчальний посібник, що пропонується, призначе­ний для використання при вивченні курсу екологічно­го права. Ця дисципліна викладається в усіх вузах, де готують фахівців із вищою юридичною освітою.
  3. Передмова (1)

    Документ
    Динамічні зміни, що відбуваються у системі господарювання та судової системи України, об’єктивно зумовили активізацію діяльності господарських судів. Господарські суди як спеціалізовані суди системи судів загальної юрисдикції згідно
  4. Передмова (2)

    Курс лекцій
    1) відійшов від традиційного викладу навчального матеріалу в розповідному стилі та охарактеризував основні кримінально-процесуальні поняття (принципи,
  5. Передмова (3)

    Документ
    Iнформатизацiя агропромислового комплексу України створює умови швидкого впровадження сучасних технологiй у виробництво, прийняття оптимальних управлiнських рiшень, ефективного функцiонування ринкових i фiнансово-кредитних механiзмiв
  6. Передмова (4)

    Документ
    Прикладна мінералогія – новий науковий напрям у сучасній мінералогічній науці, що виник і сформувався у XX столітті. Їй належить велика роль у майбутньому у зв’язку зі зростаючим впливом мінералів і виготовлених з них продуктів на

Другие похожие документы..