Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Особенности оплаты труда лиц, работающих вахтовым методом. Выбор системы оплаты труда для лиц, работающих вахтовым методом: оклад или тарифная ставка...полностью>>
'Документ'
Сегодня в России каждый третий старшеклассник успел попробовать на себе действие наркотических веществ. Подростковая и юношеская наркомания в настоящ...полностью>>
'Документ'
1.1. Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників (далі – Правила), є обов’язковими для виконання підприємствами, установами та орга...полностью>>
'Документ'
Информация, содержащаяся в настоящем ежеквартальном отчете, подлежит раскрытию в соответствии с законодательством Российской Федерации о ценных бумаг...полностью>>

Нститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису приступко альона олексіївна

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПРИСТУПКО АЛЬОНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 347.73:336.761 (477)

ФІНАНСОВО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник

Орлюк Олена Павлівна

доктор юридичних наук

Київ – 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Розділ І. Теоретичні засади фінансової правосуб’єктності фондового ринку 16

1.1. Поняття фондового ринку та його місце в системі фінансово-правових відносин 16

1.2. Фінансове право як юридична основа фондового ринку 38

1.3. Концептуальні засади фондового ринку (фінансово-правовий аспект) 65

1.4. Правові колізії в фінансовій діяльності фондового ринку (на прикладі акціонерних товариств) 87

Висновки до розділу 1 102

Розділ II. Фінансово-правові основи розвитку фондового ринку та його інфраструктури 107

2.1. Фондова біржа як базова інституція фондового ринку 107

2.2. Фондові інструменти: фінансово-правове забезпечення регулюючого впливу 119

2.3. Фондові індекси як фінансово-правові маяки фондового ринку 134

2.4. Фінансово-правові засади розвитку інфраструктури фондового ринку 144

2.5. Адаптація фінансово-правового регулювання фондового ринку України до вимог і норм ЄС 163

Висновки до розділу 2 177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 180

Список використаних джерел 191

Додатки 214

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з ключових ознак перетворення адміністративно-командної економіки в ринкову є утвердження на її полі розмаїття цінних паперів та фінансово-правового утвердження останніх у формі фондового ринку. Історично склалося так, що розвиток фондового ринку та його регулювання здійснювалося шляхом активного втручання держави в діяльність, яка здійснюється у сфері формування фінансових ресурсів [25; 61; 24; 4]. У країнах, де утвердилися ринкові відносини, фінансовий капітал великою мірою формується на ринку цінних паперів. Відомо, що однією з ключових причин безпрецедентної кризи та найглибшого спаду в світовій економіці в 30-х та 80-х роках ХХ століття, стало саме зловживання у фінансовій сфері, і зокрема, на фондовому ринку. У свою чергу, це стало можливим із-за відсутності ефективної системи законодавчо-правового забезпечення ринку цінних паперів, що інтенсивно розвивався, ігнорування фінансового права, яке мало впорядковувати функціонування фондового ринку в тій чи іншій країні. “Якщо фондовий ринок розвивається дуже активно й виривається вперед, то у разі виникнення в країні якоїсь нестабільності він першим потрапляє під прес і тягне все за собою”. Слова міністра економіки України А. Яценюка актуальні в тому смислі, що таке суто ринкове явище як фондовий ринок вимагає, в силу своєї ролі й ваги на ринку фінансових капіталів, системного регулювання перш за все з боку фінансового права.

Необхідно зазначити, що найбільш інтенсивна наукова розробка теорії фінансового права розпочалася на Заході якраз у період економічної кризи на початку ХХ століття. Наукові праці західноєвропейських фахівців щодо анатомії права, моралі права, концептуальних засад фінансового права є цьому підтвердженням [153; 240].

Надзвичайна актуальність, у першу чергу юридичного забезпечення руху вільного фінансового капіталу, і зокрема акціонерного капіталу, стала беззаперечною. І в країнах з ринковою економікою з’явився колосальний попит на фундаментальні фінансово-правові розробки, які б юридичним чином підтримували розвиток акціонерного капіталу, і водночас встановлювали чіткі правила поведінки на фондовому ринку.

Утвердження ринкових відносин в Україні, якісні зміни, що активно відбуваються у недержавному секторі, поява потужних фінансів, що накопичує приватний та корпоративний сектор економіки, активний розвиток ринку цінних паперів, - все це зумовлює гостру потребу в адекватному законодавчо-правовому забезпеченні, передбачає перш за все наявність розвинутого фінансового права.

Саме тому особливості та закономірності становлення ринку цінних паперів, і зокрема фондового ринку, фінансово-правове регулювання зазначених ринкових інституцій, є важливою науковою і водночас практичною проблемою. Однак переймаються нею представники різних наукових галузей досить спорадично [62; 90; 122;]. Тому цілком справедливою є точка зору О.П.Орлюк, яка вважає, що “дерегуляція економічної діяльності – це предмет розгляду не лише господарського та адміністративного права, а й не в останню чергу фінансового” [187].

У науковій літературі проблемі становлення ринку цінних паперів, формування фондового ринку у вітчизняній економіці, приділено недостатньо уваги. Серйозні наукові розробки є спорадичними і в кращому випадку стосуються обґрунтування необхідності появи фондового ринку як такого, без обґрунтування фінансово-правових засад досягнення цієї мети. Вітчизняне законодавство не приділяє достатньої уваги даній проблематиці, через що фінансове право не отримує необхідного юридичного опертя для реального стимулювання й підтримки процесів, від яких залежить ситуація на фондовому ринку України. Наукові інтереси молодих дослідників досі знаходяться осторонь щодо аналізу фінансово-правових засад фондового ринку, розвитку його інфраструктури, класифікації біржових операцій та визначенню інструментів їх аналізу і оцінки. Не приділяється також достатньої уваги науковій характеристиці фінансово-правових чинників ефективності біржових операцій з цінними паперами, недостатньо висвітлена проблематика біржових технологій.

У відомих працях зарубіжних науковців і фахівців (Грегори Л. Морис., Дебок Г., Копеланд Е., Мауерс Д, Морган С., Пректер Р., Рэдхэрд К., Томсет М., Хьюс С., Швагер Д., Фрост Дж., та ін.) йдеться, переважно, про діяльність бірж в умовах розвиненого ринку. В свою чергу, дослідження даної проблематики на пострадянських теренах (В. Арсеньев, А. Балацкий, А. Герасимов, Л. Гуляницкий, Ю. Иванов, В.Тарнавский, М.Севрук, Б.Рубцов та ін.) поки що також не мають комплексного характеру і не враховують значних можливостей фінансового права щодо розвитку ринку цінних паперів та фондового ринку. Але необхідно визнати, що російські науковці звертають більш значну увагу даним проблемам [86; 169; 65; 82; 236].

На жаль, найменшою зацікавленістю щодо проблем становлення та розвитку ринку цінних паперів, а отже, і фондового ринку, користується серед вітчизняних науковців, зокрема представників права. Лише окремі з відомих фахівців переймаються даною проблематикою саме в контексті фінансового права – Балюк А.І., Бірюк С.О., Бурмака М.О., Воронова Л.К., Ковальчук А.Т., Корнєв В.В., Ляшенко В.І., Лук’яненко Д.О., Мозговий О.М., Орлюк О.П. Оскольський В.В., Савченко Л.А., Савлук М.І., Селіванов А.О., Панченко Є.Г., Харицький В.П., Федосов В.М.

Потребує наукового вирішення проблема концептуальних засад розвитку фондового ринку в Україні, адекватності інфраструктури, і зокрема, біржових інституцій чинному законодавству, і зокрема нормам фінансового права; фінансово-правової коректності використання фондових інструментів та індексів, адаптації вітчизняного законодавчо-правового поля вимогам міжнародних інстанцій, які займаються імплементацією цивілізованих “правил гри” на фондових площадках країн з недостатньо розвинутими ринковими системами. Тому вважаємо за необхідне продовжити наукові дослідження розвитку фінансово-правових основ фондового ринку та біржової торгівлі в Україні.

Завданнями такого дослідження є: визначення фінансово-правових механізмів функціонування фондової біржі, виявлення причин правових колізій та юридичних збоїв у біржовій торгівлі і з'ясування можливих шляхів їх усунення, розробка правових механізмів щодо запуску на фондові площадки України найсучасніших світових досягнень на ринку цінних паперів, визначення фінансово-правових інструментів для юридичного забезпечення прибутковості цінних паперів, зменшення тіньових угод та домовленостей між учасниками фондового ринку України. За результатами наукового дослідження теоретичних засад фінансово-правового регулювання фондового ринку будуть сформульовані теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації щодо юридичної підтримки ринку цінних паперів й діяльності біржового ринку в Україні.

Автор дослідження виходить з того, що пряме й беззастережне застосування «готових рецептів» країн із розвиненими ринками цінних паперів неможливе, але напрацьований століттями позитивний світовий досвід законодавчого забезпечення, і зокрема, фінансово-правового регулювання діяльності фондових ринків потрібно скрупульозно вивчати і максимально враховувати.

Не дивлячись на те, що в вираз “фондовий ринок” немов би отримав широке й звичне використання у західноринковій риториці, серед українських економістів та юристів його категоріальне тлумачення відсутнє попри активного використання у професійному обиході (йдеться, у першу чергу, про фахівців професійно зайнятих аналітикою на фондових, у т. ч. ф’ючерсних, форвардних, опціонних ринках).

Перші спроби серед вітчизняних науковців проаналізувати теоретичні засади “фондового ринку”, але як явища абсолютно тотожного “ринку цінних паперів” зробили цивілісти [190], а затим і представники господарського права. Підхід, тотального ототожнення понять “ринок цінних паперів” і “фондовий ринок”, на перший погляд, знімає існуючі протиріччя та колізійні моменти у заявленій проблемі. Насправді ж, така “наукова школа” утверджує своє право на життя лише з позицій ортодоксальних уявлень і в своїй реальній ролі фактично ігнорує вельми важливу теоретичну проблему, за якою знаходиться цілий пласт фінансово-правових відносин. На наше переконання, подібні дослідження, виходячи з предмету цивільного права, не в стані осягнути фінансово-правову природу такого суто ринкового правовідношення, яким є фондовий ринок.

Копітке вивчення ситуації з цього приводу (аналіз авторефератів дисертаційних досліджень радянського та пострадянського періоду, опрацювання монографій, статей, підручників, матеріалів наукових конференцій тощо) дозволяє констатувати, що проблема фінансово-правового регулювання фондового ринку в Україні залишається поза серйозною, системною увагою правознавців. Це, в свою чергу, знаходить підтвердження у практичній відсутності понятійного тлумачення, особливо у законодавчо-правових нормах та офіційній термінології. Цей недопустимий факт -прослідковується навіть у базових юридичних документах. Підтвердженням цьому є той факт, що у новому Цивільному кодексі України поняття «фондовий ринок» відсутнє. Даний термін лише похідним чином згадується у Господарському Кодексі України, однак без найменших спроб дати цьому поняттю категоріально-правове визначення [3, ст. 166].

Недостатня науково-аналітична розробка правових ознак фондового ринку, його фінансово-правових регулятивних механізмів при очевидно зростаючому попиті на такі наукові дослідження в сучасний період, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Необхідно при цьому особливо підкреслити, що актуальність теми дисертації визначається недостатнім рівнем її дослідження якраз у доктрині фінансово-правової науки, тобто фінансового права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обрана, виходячи з високого рівня її актуальності та недостатньо наукового дослідження саме в фінансово-правовому аспекті. Дисертація виконана відповідно до комплексної теми відділу Інституту законодавства Верховної Ради України ”Стратегія розвитку законодавства України”(державний реєстраційний номер 0103U0008723). Наукове дослідження було включене в загальний план науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України “Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (державний реєстраційний № 0104U006941). Висновки та теоретичні узагальнення даної наукової роботи увійшли в цільову програму “Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності” (державний реєстраційний № 0104U006963). Напрямок дослідження відповідає Програмі діяльності Кабінету Міністрів ”Назустріч людям”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 4 лютого 2005 р. № 115, а також Посланню Президента Верховній Раді України.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є теоретично обґрунтувати й науково підтвердити фінансово-правові засади регулювання фондового ринку, його місце і роль у процесі розвитку ринку капіталів та ринкових відносин в Україні.

Робота передбачає вирішення завдань у послідовності, що обумовлена внутрішньою логікою дослідження. Виходячи з цього, дисертант поставив за мету:

- дослідити ключові теоретичні постулати та фінансово-правові засади становлення й розвитку в Україні такого ринкового феномену, як “фондовий ринок”;

- дослідити юридичний зміст таких фінансово-правових понять, як “ринок цінних паперів” та “фондовий ринок”, “суб’єкти фондового ринку”; “учасники фондового ринку”, “інфраструктура фондового ринку”, індекси та інструменти фондового ринку тощо;

- науково виокремити принципи та механізми правового регулювання фондового ринку на юрисдикційних засадах норм фінансового права; проаналізувати “фондовий ринок як фінансове правовідношення” і, таким чином, науково обґрунтувати постулат про те, що фондовий ринок є об’єктом регулювання фінансового права;

- виявити та систематизувати структуру фондового ринку України, його основні складові, дослідити взаємозв’язок і взаємовплив фінансового права на інфраструктуру ринку цінних паперів ;

- обґрунтувати законодавчо-правові напрями оптимізації вітчизняного фондового ринку з метою посилення інвестиційних можливостей держави;

- узагальнити зарубіжний досвід законодавчого забезпечення функціонування фондового ринку, зокрема практику використання фондових індексів; проаналізувати адаптацію національного законодавства у сфері фондового ринку до правових норм ЄС та міжнародних стандартів;

- сформулювати теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації щодо фінансово-правового регулювання фондового ринку України.

Об’єктом дисертаційного дослідження є фондовий ринок України в системному прояві, фінансово-правові засади його регулювання та розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні основи фінансової правосуб’єктності фондового ринку, його концептуальні засади та фінансово-правове регулювання, інфраструктура фондового ринку, фондові інструменти та індекси, правові колізії фондового ринку, фінансове право як основний юридичний базис становлення і розвитку фондового ринку.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз дієвості фінансово-правових норм на фондовому ринку, який є предметом дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні принципи фінансово-правової відповідальності на ринку цінних паперів і фондового ринку України. Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання фінансово-юрисдикційної діяльності уповноважених органів в сфері нагляду та контролю за ринком цінних паперів. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку фінансового права в Україні. За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст фінансово-правових норм, які передбачають юридичну відповідальність за порушення законодавства у даній сфері, сформульовано пропозиції по їх удосконаленню. Використано метод порівняльного правознавства, тобто арсенал методологічних досягнень сучасної юриспруденції, заснований на вивченні та використанні правового регулювання ринку цінних паперів і фондового ринку у різних правопорядках і правових системах.

Основу емпіричної бази дослідження складають Конституція України, Закони України та інші нормативні акти, що стосуються фінансово-правової діяльності взагалі та правового статусу фондового ринку України. Основна дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Інституту законодавства Верховної Ради України. Безпосередня робота з Комітетами Верховної Ради України дозволила вивчити сутність і особливості нормативного забезпечення державного управління та виявлення правопорушень в зазначеній сфері.

Інформаційною основою дисертаційного дослідження стали: Конституція України, Кодекси відповідних юридичних сфер, Закони України та інші нормативно-правові акти, що входять у систему фінансового права; нормативні матеріали Кабінету Міністрів України, Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Міністерства юстиції України, Держкомстату України; енциклопедична та довідкова література. Додаткову емпіричну базу дослідження становить інформація щодо діяльності фондових бірж, торгово-інформаційних систем, саморегулівних організацій що функціонують на терені України, а також окремих зарубіжних фондових бірж, що займають найбільш вагоме місце на світових ринках фінансового капіталу.

Наукова новизна здійсненого дослідження полягає в тому, що дисертація є першою у вітчизняній науці фінансового права, науковою роботою, присвяченою системному аналізу законодавчо-правових засад функціонування фондового ринку України. Обґрунтовується низка концептуальних у теоретичному й науковому аспектах узагальнень та важливих для юридичної практики понять, положень і висновків, які становлять наукову новизну дисертаційного дослідження. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора такі:

Уперше:

Дано категоріальне визначення поняття “фондовий ринок”, як фінансового правовідношення, сформульовані наукові підходи щодо фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів і фондового ринку України, запропонована авторська аргументація системних ознак та атрибутивних характеристик фондового ринку, статус-кво і перспективи розвитку якого обумовлюються фінансовим правом.

Відстоюється принципово нова позиція щодо правосуб’єктності фондового ринку, визначені сучасні законодавчо-правові засади основних носіїв фінансових правовідносин у сфері регулювання ринком цінних паперів і фондовим ринком України. Доказано, що ринок цінних паперів не є синонімом поняття “фондовий ринок”.

Запропоновано категоріальне визначення фондового ринку як системи фінансово-правових відносин, у рамках їх здійснюється обіг високоліквідних цінних паперів і деривативів (похідних фінансових інструментів) і, таким чином, відбувається оперативний і масштабний перерозподіл фінансового капіталу та нарощується його інвестиційний ресурс. Отже, фондовий ринок – важливий сегмент фінансового ринку.

Здійснено науковий аналіз існуючих у вітчизняному правовому полі концепцій, державних програм становлення і розвитку фондового ринку, визначені концептуальні засади його законодавчого забезпечення в ринкових умовах. Проведене дослідження дає підставі заперечити досить поширений у науковому середовищі підхід щодо цивільного права як всеохоплюючої нормативно-регулюючої сфери, під вплив якої підпадають практично всі процеси без виключення, в тому числі і правовідносини, пов’язані з обігом цінних паперів. Фондовий ринок – це, перш за все і головним чином, фінансове правовідношення, яке знаходиться в орбіті фінансового права.

Обґрунтована еволюція законодавчих та фінансово-правових засад розвитку фондового ринку в Україні, що, в свою чергу, дозволило зробити узагальнюючий висновок про фінансово-правові виміри законодавчого статусу вітчизняного фондового ринку. Показані ознаки фіктивного капіталу, що формується на фондовому ринку. Виходячи з цього, визначені фінансово-правові передумови утвердження дійсно ринкових норм і правил обігу цінних паперів на фондовому ринку України.

Визначені основні напрями фінансово-правового регулювання фондового ринку, до яких належать: 1) регулювання фінансово-правовими механізмами й важелями процедур випуску та обігу цінних паперів, їх похідних та ін. фінансових активів; 2) нормативно-правове регулювання різних видів фінансової діяльності, зокрема таких як торгівля фінансовими активами, фондовими цінностями, андеррайтингові послуги, надання грошово-кредитних, страхових послуг, емісійна діяльність тощо; 3) фінансово-правове забезпечення діяльності інституцій ринкової інфраструктури, фінансових послуг на ринку цінних паперів і фондовому ринку; 4) використання світового досвіду ефективного використання цінних паперів та фінансового капіталу на фондовому ринку.

Доведено що:

- через відсутність системного фінансово-правового забезпечення обігу цінних паперів функціонування фондового ринку нерідко супроводжується юридичними колізіями, окремі з яких носять антагоністичну природу. Науковий аналіз останніх дозволив аргументовано довести, що в ринкових умовах, які стверджуються на національних теренах, основою регулюючих правовідносин у сфері фондового ринку має бути фінансове право;

- фінансова правосуб’єктність та юридична дієздатність фондового ринку визначальним чином обумовлена якісним станом фінансового права, прийняттям відповідних законів прямої дії саме у цій галузі права. Системно, у контексті фінансово-правового регулювання, проаналізовані фондові інструменти та елементна складова фондового ринку. У фінансово-правовому аспекті розглянута інфраструктура фондового ринку та її ключові складові. Передусім це стосується основних суб'єктів та ключових учасників фондового ринку, емітентів цінних паперів, торговців, реєстраторів, Депозитарної системи;

- місце і роль Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФ), як ключового регулятора цих останніх, може відчутно зрости й посилитися завдяки відчутному розширенню юридичного впливу та регулюючих функцій саме в контексті фінансового права. Відсутність надійної системи обліку прав за цінними паперами (і як неминучий наслідок – “корпоративні війни” між ключовими суб’єктами відносин власності), а також дієвої виконавчої системи щодо угод на ринку цінних паперів засвідчує те, що регулююча система є недосконалою, а тому і фондовий ринок в Україні поки що не є ключовим інструментом капіталізації вітчизняного ринку, не є прозорим і конкурентоспроможним, не виступає носієм чітких фінансово-правових норм і правил, і в кінцевому підсумку, не стимулює концентрацію та централізацію фінансового капіталу;

- важливим механізмом фінансово-правового впливу на фондовий ринок є так звані фондові інструменти. Фондові інструменти – поняття більш вузьке, ані ж фінансові інструменти; фактично - це частина фінансових інструментів. Водночас фондові інструменти відіграють самостійну і досить важливу роль на ринку цінних паперів та ринку фінансових капіталів. Отже, мають врегульовуватися нормами фінансового права;

- роль фінансово-правових індикаторів (маяків) щодо стану фондового ринку відіграють фондові індекси, які призначені віддзеркалювати поточну кон’юнктуру на фондовому ринку, стан ділової активності, зокрема, рівень ринкової капіталізації та ринкову вартість певного портфелю цінних паперів та деривативів, оцінювати стратегічно важливі тенденції розвитку фондового ринку;

- в системі фінансово-правового регулювання особливого значення набувають виклики глобалізаційних тенденцій, у контексті яких актуальною залишається проблематика консолідації та перерозподілу фінансових ресурсів через інституції консорціумного типу. Тому вперше особливу увагу приділено правовим механізмам консорціумної консолідації вільних фінансових ресурсів через механізми фондового ринку.

Дістало подальший розвиток положення про те, що фондовий ринок України, як фінансово-правова система, базуючись на наявних умовах та чинниках, вбирає в себе апробовані юридичною практикою ринково розвинутих країн принципи, критерії та правила регулюючого впливу з боку фінансового права. Саме тому міжнародний досвід правових засад розвитку фондового ринку вивчено не в контексті тотального і безоглядного використання, а виходячи з наявних фінансово-правових умов в Україні та чинних норм фінансового права.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації можуть бути використані: у правотворчості, оскільки дисертаційні здобутки сформульовані у вигляді практичних рекомендацій, націлені на використання у законотворчому процесі, зокрема при підготовці законопроекту “Про фондовий ринок України” (”Про цінні папери і фондову біржу”, ”Про акціонерні товариства”); у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблем фінансового-правового регулювання ринку цінних паперів і фондового ринку, їх чіткого окреслення нормами фінансового права; у навчальному процесі – при викладанні курсу “Фінансове право”. Фондовий ринок фактично виступає у цивілізованому світі найбільш дієвим правовим інструментом, завдяки якому оперативно інтегруються вільні капітали, виступаючи для суспільства відчутним інвестиційним ресурсом. Тому дану полісистемну фінансово-правову категорію важливо подавати у навчальному процесі при підготовці та перепідготовці фахівців відповідного профілю.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Узагальнені положення дисертації використано при підготовці аналітичних записок Голові Верховної Ради України, відповідним Комітетам Верховної Ради України, здійсненні моніторингу розвитку законодавчого процесу в Україні (у контексті загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України). Результати дисертаційного дослідження апробовано на міжнародному фінансовому симпозіумі (червень 2003 р., м. Одеса), міжнародній науковій конференції (жовтень 2004р., м. Феодосія), міжнародній науково-практичній конференції (грудень 2005 р., Москва), вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, що відбувалися в Інституті законодавства Верховної Ради України (2004-2005 рр.).

Публікації. За результатами дослідження здобувачкою опубліковано 6 наукових робіт, в тому числі 5 у фахових виданнях загальним обсягом 3,5 др. арк.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні засади фінансової правосуб’єктності фондового ринку



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Практичний словник синонімів української мови

    Документ
    ід. – ідіоматичний зворотім. – іменникір. – іронічноіст. – історіякн. – книжне або штучне словокул. – кулінаріялай. – лайливе словолінг. – лінгвістика, мовознавчий термінліт.

Другие похожие документы..