Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Я родился в счастливое, мирное время, но я много слышал о войне, ведь горе и беда не обошли стороной и моих родных и близких. Родной брат моей бабушк...полностью>>
'Учебно-методический комплекс'
Тема 1. ВВЕДЕНИЕ В ИСТОРИЮ ФИНАНСОВ Финансы – как историческая категория. Происхождение термина финансы. Финансы и государство. Роль финансов на разн...полностью>>
'Урок'
Учитель: В нашей стране семья, материнство, детство находится под защитой государства. Государство проявляет заботу о семье (приведите примеры). Особ...полностью>>

1 Загальні положення колізійного регулювання приватно-правових відносин з іноземним елементом в Україні та Китаї

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

З М І С Т

Вступ

4

Розділ 1. Сучасні тенденції розвитку міжнародного приватного права України та Китайської Народної Республіки

1.1. Загальні положення колізійного регулювання приватно-правових відносин з іноземним елементом в Україні та Китаї .......................................

10

1.2. Міжнародна уніфікація колізійних та матеріальних норм договірного права ………………………………………………………………………….....

42

Висновки до розділу 1 ........................................................................................

65

Розділ 2. Особистий закон суб’єктів зовнішньоекономічних договірних зобов’язань

2.1. Критерії визначення та сфера дії особистого закону юридичних осіб у міжнародному приватному праві України і Китаю ………………………….

68

2.2.Організаційно–правові форми суб’єктів підприємницької діяльності України та Китаю

87

2.3. Правовий статус домінуючих господарських товариств у контексті здійснення прямого іноземного інвестування …………...…………………...

98

Висновки до розділу 2 …………………………………………………………

122

Розділ 3. Міжнародне приватно – правове регулювання інвестиційних та зовнішньоторгових договірних відносин

3.1. Механізм визначення права, що застосовується до інвестиційних засновницьких договорів ………………………………………………………

125

3.2. Колізійний механізм визначення зобов’язального статуту зовнішньоторгових договорів в Україні та Китаї ............................................

153

Висновки до розділу 3 ........................................................................................

183

Висновки .............................................................................................................

186

Список використаних джерел ............................................................................

190

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

В С Т У П

Актуальність теми дисертаційного дослідження

Ускладнений доступ суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України до ринку ЄС, а також США та інших економічно розвинутих держав обумовлює об’єктивну необхідність і практичну доцільність інтенсифікації співробітництва з контрагентами Китайської Народної Республіки, як лідеру Азійсько-Тихоокеанського регіону за темпами економічного зростання. Саме Азійсько-Тихоокеанський регіон є одним з основних центрів сучасного глобального розвитку, концентруючи близько половини обсягу світової торгівлі, яка залишається основною формою транскордонних комерційних відносин.

Домінантним вектором інвестиційної політики Китаю та одним із визначальних чинників розвитку економіки більшості країн є ефективне залучення прямих іноземних інвестицій. Не зважаючи на те, що проблемі формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні також приділяється значна увага, реальні показники залучення таких ресурсів характеризують її як незмінно гостру.

Виходячи з цього, важливим вбачається дослідження приватно-правової складової інвестиційної політики Китаю, який, також перебуваючи на етапі реформування економічної та правової систем, забезпечує залучення прямих іноземних інвестицій щорічно у сім разів більше, ніж Україна сукупно за останні дванадцять років.

У цілому, суспільні відносини у сферах зовнішньої торгівлі та прямого іноземного інвестування відносяться до одного виду зовнішньоекономічної діяльності та підлягають опосередкуванню відповідними договорами (контрактами) з іноземним елементом, що вимагає здійснення системного розгляду механізмів колізійного та матеріально-правового регулювання договірних відносин у міжнародному приватному праві (МПрП) України та Китаю.

Теоретичним підґрунтям викладених положень і висновків дисертаційного дослідження є наукові праці як вітчизняних, так й іноземних правознавців у сферах міжнародного приватного та цивільного права, а також порівняльного правознавства: Л.П. Ануфрієвої, М.М. Богуславського, Н.Г. Вілкової, Х. Данханя, Г.К. Дмітрієвої, А.С. Довгерта, П. Жюйара, Д.В. Задихайла, Д. Карро, О.Р. Кібенко, В.І. Кисіля, О.С. Комарова, В.М. Корецького, В.М. Коссака, Х. Коха, Н.С. Кузнєцової, Х. Кьотца, Л.А. Лунца, В.В. Луця, У. Магнуса, О.О. Мережка, П. В. фон
Моренфельса, М.Г. Розенберга, В.Л. Толстих, К. Цвайгерта, М. Чанга, Х. Чіна, Я.М. Шевченко, Ч. Шуйбао, Ч. Ючінга та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана відповідно до наступних тем Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України: “Методологічні засади приватного права” – номер державної реєстрації 0103U003101 та “Правові проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні” – номер державної реєстрації 0103U003102.

Мета і задачі дослідження

Метою дослідження є виявлення загальних тенденцій розвитку і національних особливостей міжнародного приватно-правового регулювання інвестиційних та зовнішньоторгових договірних відносин в Україні та Китаї й обґрунтування пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів законодавства України.

Досягнення наведеної мети обумовило постановку наступних задач:

1) проаналізувати проблеми застосування колізійних норм при визначенні зобов’язального статуту зовнішньоекономічних договорів;

2) визначити характер участі України та Китаю в процесах міжнародної уніфікації колізійних і матеріальних норм договірного права;

3) провести аналіз критеріїв визначення і сфери дії особистого закону основних суб’єктів зовнішньоекономічних договірних зобов’язань в Україні та Китаї;

4) розкрити механізм визначення права, яке підлягає застосуванню до інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями;

5) розкрити колізійний механізм визначення зобов’язального статуту зовнішньоторгових контрактів у міжнародному приватному праві України та Китаю.

Об’єктом дослідження виступають відносини у сфері прямого іноземного інвестування та зовнішньоторгових контрактних зобов’язань в Україні та Китайській Народній Республіці.

Предметом дослідження є система норм міжнародного приватного права України, Китаю, деяких інших держав, норми двосторонніх договорів України і Китайської Народної Республіки, міжнародних конвенцій з договірного (контрактного) права та іноземного інвестування, звичаї міжнародного ділового обороту.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання явищ та процесів, який дозволив розкрити характер впливу процесів уніфікації договірного права, а також розвитку міжнародного приватного права країн континентальної правової системи та системи загального права на вдосконалення колізійного регулювання договірних відносин у МПрП України та Китаю.

Обрана тема дисертаційного дослідження обумовила застосування порівняльно-правового методу як основного для аналізу механізмів міжнародного приватно-правового регулювання в України та КНР інвестиційних і зовнішньоторгових договірних відносин.

Застосування системного методу, а також аналізу та синтезу дозволило розкрити як загальні підходи, так й особливості застосування основних та субсидіарних колізійних норм при визначенні зобов’язального статуту контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів, інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями, особистого закону домінуючих суб’єктів транскордонних договірних зобов’язань.

Наукова новизна одержаних результатів

Дисертація є першим у вітчизняній правовій науці порівняльним дослідженням у сфері міжнародного приватно-правового регулювання зовнішньоекономічних договірних відносин в Україні та Китаї. Проведене дослідження доктрини та законодавства з міжнародного приватного права дозволяє винести на захист наступні найбільш вагомі положення:

- вперше системно розкрито підходи до вирішення проблем застосування колізійних норм у міжнародному приватному праві України та Китаю, які обумовлюють здійснення первинної кваліфікації за законом країни суду (lex fori) й невизнання зворотного відсилання і відсилання до права третьої країни у процесі визначення зобов’язального статуту зовнішньоекономічних договорів, а також обмеження екстериторіальної дії іноземного права в силу застереження про публічний порядок та інституту імперативних норм національного права;

- виявлено характерну особливість міжнародного приватно-правового регулювання договірних відносин в Україні та Китаї, яка полягає в можливості застосування колізійної прив’язки автономії волі (lex voluntatis) до зовнішньоторгових контрактів та віднесенні інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями до групи договорів, щодо яких сторонам не надано права на суб’єктивний вибір зобов’язального статуту, який підлягає визначенню відповідно до односторонніх колізійних норм права Китаю та двосторонніх норм права України;

- отримав подальший розвиток аналіз інституту автономії волі та виявлено як тотожні положення щодо відсутності обмежень у просторі при суб’єктивному виборі зобов’язального статуту зовнішньоторгових договорів та визнання його зворотної дії у часі, так і відмінні – у частині способу вираження автономного вибору, а саме – виключно явного (expressis verbis) у МПрП Китаю, на відміну від проекту Закону України “Про міжнародне приватне право”, де передбачено виявлення і “мовчазної волі” сторін, якщо вона прямо випливає із сукупності умов договору чи обставин справи;

- запропоновано законодавчо закріпити розширену сферу дії особистого закону основних суб’єктів зовнішньоекономічних договірних зобов’язань – юридичних осіб, яка включатиме наступні внутрішні та зовнішні аспекти: визнання організації юридичною особою, порядок її створення та припинення, правоздатність та дієздатність, склад та компетенцію органів, порядок набуття ними цивільних прав та прийняття цивільних обов’язків, внутрішні відносини юридичної особи з учасниками та між учасниками, відповідальність юридичної особи та учасників перед третіми особами;

- вперше виявлено вплив тенденцій розвитку міжнародного приватного права країн континентальної правової системи на запровадження у МПрП Китаю цілісного колізійного механізму визначення зобов’язального статуту зовнішньоторгових контрактів правозастосовчими органами у випадку нереалізації сторонами права на його суб’єктивний вибір, сутністю якого є застосування принципу “найбільш тісного зв’язку” та презумпцій такого зв’язку з правом країни продавця в широкому значенні, що відповідає концептуальним засадам, втіленим у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”;

- запропоновано застосування альтернативного критерію найбільш тісного зв’язку, а саме – місця здійснення діяльності сторони, яка здійснює виконання, що має вирішальне значення для змісту договору, по відношенню до основного для юридичних осіб – місця знаходження, передбаченого у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”, що дозволить здійснювати територіально-правову локалізацію договорів, визначаючи зазначений зв’язок із зобов’язальним статутом;

- обґрунтовано можливість часткового запозичення китайського досвіду колізійного регулювання договірних відносин із метою розширення кола презумпцій найбільш тісного зв’язку за договорами купівлі-продажу товарів, що передбачатиме визначення зобов’язального статуту шляхом застосування субсидіарної колізійної норми з прив’язкою до права країни, де здійснювалась діяльність покупця на момент укладення договору у випадку закріплення договірного зобов’язання продавця щодо передачі товару в місці здійснення діяльності покупця.

Практичне значення одержаних результатів

Результати дисертаційного дослідження мають функціональне, теоретичне та методологічне значення для правотворчої, правозастосовчої, зовнішньоекономічної, а також подальшої наукової діяльності, через те, що можуть бути використані при:

- удосконаленні законопроектів та нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання договірних відносин в інвестиційно-інноваційній та зовнішньоторговій сферах;

- вирішенні договірних спорів з іноземним елементом господарськими судами України, інституційним арбітражем, перш за все – Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України або арбітражем ad hoc;

- укладенні контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів та інвестиційних засновницьких договорів з китайськими суб’єктами приватного права.

Апробація результатів дослідження

Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-теоретичній конференції “Методологія приватного права” (м. Київ, 30 травня 2003 р.).

Публікації

За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано п’ять статей у виданнях, що включені до переліку наукових фахових видань ВАК України й тези доповіді на конференції.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВИСНОВКИ

Основні положення, що визначають наукову новизну та практичну значущість дисертаційного дослідження, полягають у наступному.

1. Процес правотворчої діяльності в Україні спрямований на забезпечення переходу від галузевої до автономної кодифікації законодавства з міжнародного приватного права, що має обумовити здійснення колізійного регулювання зовнішньоекономічних договірних відносин відповідно до приписів майбутнього Закону України “Про міжнародне приватне право”. У свою чергу, проект Закону КНР “Про міжнародне приватне право” існує у вигляді узагальнюючого результату наукових розробок, що характеризує збереження галузевої кодифікації міжнародного приватного права Китаю та застосування до зовнішньоекономічних договорів локальних колізійних норм і положень актів офіційного легального тлумачення Верховного Народного Суду КНР.

2. Визначення зобов’язального статуту зовнішньоекономічних договорів та застосування іноземного права здійснюється відповідно до загальних положень МПрП України та Китаю, які передбачають: невизнання зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни; здійснення кваліфікації фактичних обставин справи і тлумачення юридичних понять відповідно до права країни суду; встановлення змісту іноземного права як системи норм, а не фактичної обставини, а також обмеження застосування іноземного права на території України та КНР з урахуванням застереження про публічний порядок та інституту імперативних матеріальних норм національного права.

3. Правознавці Китаю, разом із представниками усіх держав-членів Європейського Союзу, США, Росії, беруть активну участь у діяльності Міжнародного інституту уніфікації приватного права (УНІДРУА) та Гаазької конференції з міжнародного приватного права, адаптуючи їхні розробки для вдосконалення механізмів національного колізійного та матеріально-правового регулювання договірних відносин.

Не зважаючи на набуття Україною членства в Гаазькій конференції з міжнародного приватного права на шістнадцять років пізніше ніж КНР, а саме у 2003 р., позиції обох держав характеризуються не прийняттям міжнародних зобов’язань за конвенціями, спрямованими на уніфікацію колізійних норм договірного права у сфері міжнародної купівлі-продажу товарів та приєднанням лише до чотирьох її конвенцій, які стосуються питань цивільного процесу, скасування вимог щодо легалізації офіційних іноземних документів, вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах й отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах.

4. Цивільна правоздатність та дієздатність основних суб’єктів транскордонних договірних зобов’язань – юридичних осіб – підлягає визначенню за спеціальним правопорядком – особистим законом, основним критерієм відшукання якого у міжнародному приватному праві України і Китаю є критерій інкорпорації (місця реєстрації). У цілому заслуговує на підтримку, але потребує уточнення підхід, передбачений у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”, щодо визнання особистим законом підприємницького товариства права країни, ”з якої товариство керується”, що може бути визначене як закріплення субсидіарного критерію як статутарної, так і фактичної осілості.

5. Доцільним є законодавче закріплення розширеної сфери дії особистого закону юридичних осіб щодо прийнятої в колізійному праві Китаю та запропонованої в проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”, яка обмежується правоздатністю і дієздатністю. До сфери його дії можуть бути додатково віднесені наступні внутрішні та зовнішні аспекти: визнання організації юридичною особою, порядок її створення та припинення, структура, компетенція органів управління та порядок набуття ними цивільних прав та обов’язків, внутрішні відносини юридичної особи із учасниками та між учасниками, відповідальність юридичної особи та її учасників перед третіми особами.

6. Іноземним інвесторам в Україні надані більш широкі можливості реалізації приватних інтересів, ніж у Китаї в частині обрання організаційно-правових форм підприємств з іноземними інвестиціями. Якщо в Україні такі підприємства можуть бути створені в будь-яких з існуючих організаційно-правових форм, то норми національного законодавства Китаю імперативно обмежують створення підприємств з іноземними інвестиціями китайської “національності” лише двома формами – компанії з обмеженою відповідальністю для спільних підприємств, та, додатково – акціонерної компанії для підприємств іноземного капіталу.

7. У міжнародному приватному праві України й Китаю одним з основних колізійних принципів у сфері зовнішньоекономічних договірних зобов’язань визнано принцип автономії волі сторін (lex voluntatis), який, однак, не підлягає застосуванню до засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями та передбачає надання сторонам зовнішньоторгових контрактів можливості вибору матеріального права України, Китаю, будь-якої третьої країни або Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, до того ж як субсидіарного статуту до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів 1980 р., так і основного статуту контрактів.

8. Відсутність реалізації сторонами контракту права на суб’єктивний вибір зобов’язального статуту обумовлює його відшукання правозастосовчими органами Китаю за допомогою системи субсидіарних колізійних норм, що базується на принципі “найбільш тісного зв’язку” (proper law of the contract), презумпцію якого визначає прив’язка до права країни продавця (lex venditoris) у безпосередньому та широкому значенні, яка, разом з тим, не підлягає застосуванню, якщо договір має явно більш тісний зв’язок з правом іншої країни. Такий механізм запроваджено з урахуванням прогресивних тенденцій розвитку міжнародного приватного права країн континентальної правової системи та відповідає у своїй основі механізму, передбаченому в проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”.

9. Процес зближення вітчизняного та китайського колізійних механізмів характеризується закріпленням у формулах прикріплення субсидіарних колізійних норм різних критеріїв найбільш тісного зв’язку, які обумовлюють територіально-правову локалізацію договорів. Так, якщо згідно з положеннями проекту Закону України “Про міжнародне приватне право” під правом країни продавця слід розуміти право країни його місця знаходження відповідно до передбаченого автентичного тлумачення, то згідно з офіційними Роз’ясненнями Верховного Народного Суду КНР та положеннями проекту Закону КНР “Про міжнародне приватне право” – право країни здійснення діяльності продавця на момент укладення договору.

10. У міжнародному приватному праві Китаю передбачено сукупність юридичних фактів, які обумовлюють застосування реверсивної формули прикріплення щодо lex venditoris у безпосередньому значенні. Вона характеризує виключно для договорів зовнішньоекономічної купівлі-продажу товарів презумпцію найбільш тісного зв’язку з “правом країни здійснення діяльності покупця на момент укладення договору”, є невідомою чинному законодавству України з МПрП та не передбачена у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”. Даний підхід реалізовано з урахуванням конвенційних розробок Гаазької конференції з міжнародного приватного права, потребує застосування одного із загальних положень вітчизняного колізійного права щодо невизнання зворотного відсилання у сфері контрактних зобов’язань та може бути адаптований при удосконаленні проекту Закону України “Про міжнародне приватне право” як конкретизація презумпцій найбільш тісного зв’язку.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html



Скачать документ

Похожие документы:

  1. 1. Сфера діяльності мпрП його роль в організації міжнародних економічних, наукових та культурних зв’язків

    Документ
    МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні;
  2. Загальна характеристика роботи актуальність теми (52)

    Документ
    Актуальність теми. Історично кримінальне право виникло, щоб захистити своїми особливими засобами особу, суспільство і державу від злочинних посягань. Охоронну функцію кримінальне право традиційно виконувало за допомогою притягнення
  3. Передмова загальна частина

    Лекція
    Із здобуттям незалежності Україна проголосила політичний курс, що спрямований на побудову ринкової економіки. На жаль, панування понад півстоліття системи адміністративного планування зумовило існування серйозних перешкод на шляху
  4. Професор, д ю. н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень м

    Документ
    Буроменський Михайло Всеволодович, професор, д.ю.н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень (м.
  5. України імені Ярослава Мудрого На правах рукопису піддубна вікторія федорівна релігійні організації як суб’єкти цивільних правовідносин

    Документ
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. На початку 90-х років минулого століття теза, що релігія вгасає, здавалось, ні в кого не викликала сумніву, тому наукова правова думка майже не цікавилася проблемами правового статусу

Другие похожие документы..