Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Инструкция'
1. Настоящая Инструкция устанавливает единый порядок ведения бухгалтерского учета в бюджетных учреждениях. Кроме того, для отраслевых бюджетных учреж...полностью>>
'Документ'
Концепція реформи місцевого самоврядування (далі Концепція) розроблена з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку на період до...полностью>>
'Методическое письмо'
Единый государственный экзамен представляет собой форму объективной оценки качества подготовки лиц, освоивших образовательные программы основного обще...полностью>>
'Документ'
2 июля в рамках городского праздника, посвященного автору «Преступления и наказания», литературно-мемориальный музей Достоевского организовал встречу...полностью>>

Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних наук іпотечне кредитування в сільському господарстві

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

67

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………….…………………………………………….

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ……………………………………

10

1.1. Суть іпотечного кредитування в сільському господарстві ………

10

1.2. Об’єктивна необхідність іпотечного кредитування у ринкових умовах

23

Висновки до розділу 1 ..………..……....…………………………………..

49

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ У СІЛЬСЬ­КОМУ ГОСПОДАРСТВІ В УКРАЇНІ ………………………………

52

2.1 Тенденції кредитування під заставу нерухомості …………….…..

52

2.2 Передумови запровадження кредитування під заставу земель сільсько­господарського призначення ……………..……………………

66

2.3 Особливості оцінки сільськогосподарських земель при іпотечному кредитуванні ………………………………………………...

101

Висновки до розділу 2 ……...…..……………..………………………….

122

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІПОТЕЧНОГО КРЕ­ДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБ­НИ­КІВ В УКРАЇНІ …………………….…….………………………..…

126

3.1 Запровадження інституту застави права оренди ………………….

126

3.2 Вдосконалення оцінки заставної вартості сільськогосподар­ських угідь ………………………………………………………………………..

153

3.3 Перспективи розвитку іпотечного кредитування в сільському гос­по­дарстві ………………………………………………………………

167

Висновки до розділу 3 ……….…………………………………………...

178

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..…………...

181

ДОДАТКИ ……………………………………….........................................................

186

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….....

210


ВСТУП

Актуальність теми. Недостатній обсяг надходження довгострокових кредит­них ресурсів до сільськогосподарських товаровиробників унеможливлює прове­дення ними модернізації та технічного переоснащення виробництва, за­провадження нових технологій, поліпшення якості ґрунтів та підвищення на цій основі продуктив­ності праці й ефективності сільськогосподарського виробницт­ва. Зали­шаючись без змін, така ситуація в майбутньому згубно впливатиме не лише на га­лузь сільського господарства, а й на розвиток соціальної сфери села. З метою призу­пинення наведених негативних тенденцій у галузі на даний час необхідно створити систему іпотечного кредитування сільського господарства, важливою складовою якої має бути земельна іпотека.

У науковій літературі питанню іпотечного кредитування в галузі сільсь­кого господарства приділяється підвищена увага з боку вітчизняних і зарубіж­них дослід­ни­ків. Серед них такі провідні вчені, як: В.М. Алексійчук, В.Г. Андрійчук, В.І. Бусов, М.М. Геєнко, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненко, О.О. Євтух, О.Т. Євтух, С.В. Козменкова, С.І. Кручок, В.Д. Лагутін, І.А. Розумова, А.В. Сомик, А.В. Чупіс. Над питаннями пов’язаними з інсти­тутом застави права оренди, працювали вітчиз­няні науковці: М.М. Геєнко, А.Є. Данкевич, М.Я. Дем’яненко, М.М. Дячок, С.В. Нижній, а також зарубіжні – Ф.О. Богатирьова, Л.Б. Лазаренко, А.В. Мірошник, А.К. Саркісов та ін.

Однак динамізм і складність проблем кредитного забезпечення сільсько­госпо­дарсь­ких товаровиробників зумовлюють необхідність подальшого дослід­ження теоретичних, методичних і практичних питань іпотечного кредитування в сільському господарстві. Зокрема, недостатньо дослідженими залиша­ються пи­тання стосовно видів іпотечних кредитів та об’єктів нерухомості, які мо­жуть бути предметом іпо­теки в сільському господарстві, механізмів стимулювання державою іпотечних від­носин, мето­дики оцінки заставної вартості сільськогос­по­дарських угідь, сутності та механізму видачі кредитів, забезпече­них правом оренди.

У практичному плані необхідна розробка пропозицій щодо створення умов, які б стимулювали розвиток іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві, а також кредиту­вання під заставу права оренди, тим самим формуючи цілісну систему залучення кредитних ресурсів для сільськогосподарських това­ровиробників під зас­таву наявної у них у власності чи в оренді нерухомості. Вищенаведене зумовило ви­бір теми дисертаційного дослі­дження, її актуаль­ність та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт На­ціонального наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН і є складо­вою частиною теми дослідження: «Формування системи та механізмів фінан­сово-кредитного забезпе­чення сільськогосподарських товаровиробників у ринко­вих умовах» – 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0102U000266) та «Ме­тодологія формування ефективних фінан­сових механізмів регулювання від­но­син агроформувань з фінан­сово-кредитною сис­темою» – 2006-2010 рр. (номер державної реєстрації 0106U006639). Внесок автора полягає у розробці пропози­цій стосовно заходів із стимулювання розвитку іпотеч­ного кредитування в сільсь­кому господарстві та запро­вадження кредитування під заставу права орен­ди.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунту­вання теоретичних і методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо стиму­лювання розвитку іпотечного кредитування в сільському господарс­тві.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдан­ня:

  • узагальнити теоретичні засади іпотечного кредитування в сільському госпо­дарст­ві та обґрунтувати об’єктивну його необхідність в умовах ринко­вої еко­номіки;

  • визначити тенденції кредитування під заставу нерухомості в Україні, у тому чис­лі в галузі сільсь­кого господарства;

  • розкрити пере­думови запровадження кредитування під заставу земель сільсь­ко­господарського призна­чення в Україні;

  • визначити особливості оцінки сільськогосподарських земель при іпотеч­ному кре­диту­ванні, а також розробити практичні рекомендації шляхів вдоско­налення оцін­ки заставної вартості сільськогосподар­ських угідь;

  • розкрити сутність інституту застави права оренди, розробити пропозиції щодо запровадження кредитування під заставу права оренди в Україні;

  • визначити перспективи розвитку іпотечного кредитування в сільському гос­по­дарстві.

Об’єктом дослідження є процес іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практич­них засад роз­витку іпотечного кредитування в сільському господарстві України.

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень виступили фун­да­мен­тальні положення сучасної економічної теорії, праці провідних зару­біж­них і вітчизняних вчених у сфері кредитних відносин. Методологічну основу проведе­них досліджень становить діалектичний метод пізнання та системний підхід до вив­чення явищ, які дозволили вивчити процеси, пов’язані з іпотечним кредитуванням у сільському господарстві у розвитку і взаємозалежності, вияви­ти загальні закономір­ності та тенденції їх розвитку. Для вирішення поставлених завдань використовува­ли­ся загальнонаукові і спеціальні методи досліджень: ме­тод абстрагу­вання та коефі­цієнтів у процесі дослідження питань мето­дики оцін­ки заставної вар­тості сільсько­господарських угідь; статистико-економічні ме­тоди, зок­рема метод групування, по­рівняння й узагальнення економічних по­казників, табличного по­дання та графічного відображення при виборі під­при­ємств для визначення вартості належних їм прав оренди та оцінці тенденцій іпотечного кредитування у сільському гос­подарстві; ме­тоди аналізу та синтезу – для оцінки особливостей діяльності суб’єктів іпотечних відносин; логічний та метод прогнозування – під час аналізу сутності іпотечних від­носин як інституту й економічної категорії, а також у частині дослідження прогно­зування подаль­шого розвитку ринку землі та перспектив видачі кредитів, забезпече­них правом оренди.

За інформаційну базу дослідження слугували праці провідних вче­них, присвя­чені іпотечному кредитуванню, у тому числі в галузі сільського госпо­дарства; зако­нодавчі й нормативно-правові акти земельного, фінансового та ци­вільного галузей права, дані статистичних щорічників Держкомстату України та фінансових звітів сільськогосподарських підприємств Хмельницького ра­йону Хмельницької області, матеріали наукових конференцій і семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоре­тичних і методичних засад та розробленні пропозицій щодо стимулювання роз­витку іпотеч­ного кредитування в сільському господарстві, які полягають у нас­тупному:

вперше:

  • запропоновано класифікацію кредитів, що надаються під заставу нерухомо­сті, за ознакою їх цільового призначення і розподілом на два види: «іпотечний кредит» – такий що, наданий для купівлі нерухомості, яка в подаль­шому виступає забезпеченням виконання зобов’язання позичальника перед бан­ком, та «кредит, забезпечений іпотекою», при якому власник заставляє належну йому на праві власності неру­хо­мість з метою одержання кредиту на цілі, від­мінні від її купівлі;

удосконалено:

  • класифікацію аграрної іпотеки в частині визначення об’єктів нерухомості, які доцільно включати до галузі сільського господарства: 1) сільськогоспо­дарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2) несільськогос­подарські угіддя (землі, на яких розміщені виробничі будівлі (споруди): будівлі ферм, тваринницькі комплекси, склади, сховища, гаражі, теп­лиці; підприємства пер­винної переробки сільськогосподарської продукції; об’єкти інженерної та транспорт­ної інфраструктури (землі, зайняті внутрішньо­гос­подарськими дорогами, про­гонами, комунікаціями); житлові будинки, об’єкти незавершеного будівництва, замкнуті водойми (до 3 га) та лісові насад­ження (до 5 га); 3) підприємства як єдиний майновий комплекс;

  • методичний підхід до оцінки заставної вартості сільськогосподарських угідь у час­тині обґрунтування необхідності врахування кредитного рейтингу позичальника, зміни ринкової вартості; зниження ринкової вартості предмета іпотеки на випадок його примусового продажу на земельних торгах, суми стра­хових виплат; розміру вимог банку, пов’язаних із виконанням основного зо­бов’язання позичальником, мож­ливих збитків банку, витрат на звернення стяг­нен­ня на заставлене майно та його реалізацію;

уточнено:

  • дефініцію «застава права оренди», як забезпечення вико­нання зо­бов’язань правом на оренду земельної ділянки, при якому банк за попередньою зго­дою власника набуває право витребування орендованої ділянки з володіння та корис­ту­вання орен­даря у разі невиконання ним зобов’язань з подальшою плат­ною передачею цих прав третім особам на передбачених в орендному дого­ворі умовах;

  • дефініцію «заставна вартість», як очікувану ри­нкову вартість об’єкта, що висту­пає забезпеченням виконання кредитних зобов’язань, на дату можливого звернення стягнення, зменшеної на суму вимог банку, і враховує обмежені те­рміни її експозиції, кредитний рейтинг позичальника та суму страхових виплат;

дістали подальший розвиток:

  • пропозиції щодо удосконалення механізму державного регулювання і стиму­лю­вання іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробни­ків через надання банкам га­рантії викупу заставлених земельних ділянок у ви­падку їх примусової реалізації за норматив­ною вартістю, мінімізацію спекуля­тивних тенден­цій на ринку нерухомості та зменшення випад­ків зміни цільового призначення земель­них ділянок, а також необхідність створення Націона­льного земельного фон­ду, за рахунок коштів якого здійснюватиметься такий викуп;

  • обґрунтування об’єктивної необхідності іпотечного кредитування в галузі сільсь­кого господарства в умовах ринкової економіки та узагальнення ком­плексного позитивного ефекту на макро- і мікроекономічному рівнях від запро­вадження іпотеч­них відносин, а також вигод, які одержують держава, сільсь­когосподарські товаровиробники та банки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у сформованих і науко­во обґрунто­ваних пропозиціях щодо напрямів удосконалення іпотечного кре­дит­ування в сільському госпо­дарстві, які можуть бути використанні у роботі Національного банку України, Міністерства аграр­ної політики України при роз­робленні нормативно-правових актів стосовно іпотечного кредитування в сільсь­кому госпо­дарстві, а також банками при запроваджені програм іпотечного кредитування в сільсь­кому господарстві.

Науково-методичні розробки автора з питань сутності іпотечного кредиту­вання в сіль­ському господарстві й інституту застави права оренди впро­ваджено у навчальний процес та уч­бово-дослідну роботу студентів Хмельницького національного університету при викладанні дисциплін «Гроші і кредит» та «Банківська справа» (довідка №55/409 від 03.04.2008 р.).

Положення методичного підходу щодо визначення заставної вартості при ви­дачі іпотечних кредитів та рекомендації стосовно доцільності видачі банком кре­ди­тів під заставу права оренди сільськогосподарських земель використані у діяльності Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Хмельницька філія (довідка 12/03 від 31.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завер­ше­ною науковою роботою, в якій викладено особистий внесок дисертанта у роз­робку науково обґрунтованих теоре­тичних, організаційно-методичних і прак­тичних засад функціонування іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та ре­зультати дисертацій­ного дослідження доповідалися на конференціях й одер­жали схвальну оцінку науковців на: Між­народній науково-практичній конфе­ренції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого роз­витку сільського госпо­дарства» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 1-2 бе­ре­зня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум – 2007» (м. Суми, СНАУ, 4-6 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стра­тегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтег­рації країни в Світове співто­вариство» (м. Тернопіль, ТНЕУ, 18 травня 2007 року); Міжнародній нау­ково-практичній конфере­нції «Фінансове забезпечення еко­номічного і соціаль­ного розвитку суспільства» (м. Дніпропетровськ, ДДФА, 23 березня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опублі­ковано 9 одноосі­бних наукових праць загальним обсягом 2,82 друк. арк., із них 5 нау­кових статей у фахових видан­нях загальним обсягом 2,13 друк. арк., та 4 в інших виданнях загальним обсягом 0,69 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 20 додатків на 22 сторінках і списку викорис­таної літера­тури, що налічує 152 джерел, розміще­них на 14 сторінках. Аналітич­но-цифровий ма­теріал представлений у 14 таблицях на 14 сторінках, 20 рисун­ках на 20 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 183 сторі­нках комп’ютерного тексту.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1.1. Суть іпотечного кредитування в сільському господарстві

Іпотечне кредитування є динамічним інститутом, що постійно розви­вається, вдосконалюється і знаходить нові сфери застосування. Проте у дослід­женнях, присвячених іпотечному кредитуванню, в теоретичному плані відсутня чітка класифікація видів іпотечних кредитів залежно від цілей креди­тування, об’єктів, що заставляються, й обсягу прав, які передаються в заставу. В подаль­шому це не дає можливості побудувати цілісну систему кредитного за­безпе­чення сільського господарства під заставу нерухомого майна.

У визначені поняття «іпотека», що наводиться науковцями та в законо­давстві України, концентрується увагу на тому, що іпотека є заставою нерухо­мого майна, однак не відмічається при цьому якого саме.

Так, В. Малій зазначає: «Іпотека землі – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном у формі заснованої на договорі застави земель­них ділянок, а також об’єктів нерухомості, що розташовані на даних ділянках, і невід’ємно пов’язані з ними» [65].

І. Разумкова розглядає іпотеку як одну із форм майнового забезпечення зобов’язання боржника, при якій нерухоме майно залишається у власності борж­ника, а кредитор у разі невиконання останнім свого зобов’язання одержує право отримати задоволення за рахунок реалізації даного майна [118, c.60-69].

С. Кручок пов’язує іпотеку з двома складовими: по-перше, це викорис­тання нерухомого майна з метою забезпечення зобов’язання; по-друге, це право звернення стягнення на нерухоме майно на підставі законодавства, іпотечної угоди та (або) рішення суду [56, c.14].

Я. Милейко і А. Поплюйко, аналізуючи зміст іпотеки з погляду відповід­ності юридичної та еконо­мічної значимості, відмічають, що з юридичного боку іпотека – це обтя­ження прав власності на предмет чужої власності, яке полягає в переважному задоволенні основної вимоги щодо власності заставного предмета. Юридичною основою іпотечного кредиту виступає заставне право. З економіч­ного боку, іпотека є способом залучення фінансових ресурсів для розвитку ма­теріального виробництва та невиробничої сфери [71].

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте .

У таких умовах на іпотечний кредит покладаються завдання: у наданні довгострокових кредитів для придбання землі у власність, модернізації ма­шинно-тракторного парку, використання новітніх технологій; захисту довгострокових капіталовкладень; збільшення обсягів грошового обігу; приско­рення обігу капіталу; забезпечення повернення кредитів; стимулювання обороту землі; формування ринку заставних іпотечних цінних паперів; формування іпо­течного ринку землі [71]; бути засобом концентрації капіталу; посилювати інвес­тиційну спрямованість вітчизняного фінансового ринку, стаючи потужним фінансовим стимулом для розвитку вітчизняної економіки; започаткувати новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами і галузями еконо­міки; забезпечити підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів; сти­мулювати розширення фондового ринку за допомогою іпотечних цінних папе­рів; збільшувати інвестиційний потенціал національної економіки та ін. [60].

Об’єктивну необхідність введення іпотечного кредиту можна визначити у випадку здійснення комплексного аналізу ефективності впливу на макро- та мікроекономічному рівнях, з урахуванням можливої користі для кожного учас­ника цих відносин окремо.

Однак з метою об’єктивності оцінки та проведення різнобічного аналізу передбачається розглянути вплив не лише іпотечного кредиту, а й кредиту, за­безпеченого іпотекою, та кредиту, забезпеченого правом оренди. Чітке розме­жування названих видів кредиту в ракурсі їхнього впливу на економіку є важ­ливим завданням. Адже саме їх сукупність дає підстави стверджувати про цілісну систему іпотечного кредитування, що здатна діяти в країні, створюючи на цій основі різні механізми та моделі кредитного забезпечення сільського госпо­дарства. Їх розгляд також дасть змогу визначити альтернативні шляхи забезпе­чення кредитними ресурсами власників землі, власників прав оренди та тих, хто бажає придбати за рахунок отриманого кредиту земельну ділянку.

Хоча вказані кредити є новими для вітчизняної економіки, проте саме пошук та запровадження найбільш ефективних з них зможе гарантувати одер­жання найкращих результатів. Адже, як вказує у своїх дослідженнях В.І. Савич, кожне суспільство на будь-якому етапі свого розвитку здійснює пошук най­більш ефективних способів ресурсного забезпечення відтворювальних процесів у країні. Водночас він звертає особливу увагу на іпотеку як однин із найбільш ефективних інструментів у забезпеченні економічного і соціального розвитку сус­пільства [124, c.7].

Як відомо, в сільському господарстві розширене відтворення можливе за наявності достатнього обсягу капіталовкладень у галузь. Існуюча залежність капітальних вкладень та можливість ведення розширеного відтворення проявляється в постійній необхідності відновлення, вдосконалення та нагро­ма­дження факторів виробництва для підтримання його без­перервності й розвитку [37, c.110-111].

Розширене відтворення включає такі взаємопов’язані процеси: система­тичне збільшення обсягів виробництва валової й чистої продукції сільського гос­подарства; постійне відновлення та розширення виробничих фондів, відт­ворення робочої сили, відтворення й розвиток виробничих відносин. За рахунок постійного збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, розши­рене відтворення в сільському господарстві дає змогу не лише забезпечити до­сягнутий рівень її споживання в суспільстві, а й виробляти додаткові предмети вжитку та засоби виробництва. Як відомо, воно може здійснюватися у двох фор­мах: екстенсивній та інтенсивній [37, c.152-157].

При екстенсивному відтворенні розширення масштабів виробни­цтва від­бувається за рахунок залучення додаткових ресурсів (збільшення посівних площ, поголів’я худоби, трудових ресурсів та ін.) при незмінному технічному рівні [67, c.174-177]. У рослинництві екстенсивний шлях розвитку передбачає зростання обсягу виробництва продукції за рахунок розширення орних земель без додаткових витрат на одиницю площі. Такий розвиток розрахований на ви­користання природної родючості ґрунту і характеризується невисокою врожай­ністю сільськогосподарських культур. Однак ведення землеробства екстенсив­ним способом обмежується внаслідок обмеженості земельних ресурсів [33, c.204-207].

На противагу екстенсивному інтенсивний спосіб ведення землеробства базується на більш ефективному використанні землі, тобто на підвищенні рівня її врожайності. В цьому випадку обсяги виробни­цтва сільськогосподарської продукції зростають на основі збільшення грошових коштів та підвищення про­дуктивності праці на одиницю площі, яке забезпечується вдосконаленням тех­ніки, технології й організації виробництва, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу тощо [67, c.174-177].

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур може забезпечу­ватися шляхом впровадження інтенсивних технологій їх вирощування: в опти­мізації умов вирощування культур на всіх етапах їх росту й розвитку. Вони включають такі фактори: розміщення посівів сільськогосподарських культур після попередників, передбачених сівозмінами; впровадження високоврожайних сортів інтенсивного типу з високою якістю насіння; оптимальне забезпечення рослин елементами мінерального живлення з урахуванням їх вмісту в ґрунті; пропорційне внесення азотних добрив у період вегетації відповідно до вимог культури по етапах органогенезу; інтегровану систему захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб; своєчасне і високоякісне виконання всіх техноло­гічних прийомів, спрямованих на захист ґрунтів від ерозії, нагромадження во­логи, створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарських культур. Ряд факторів одночасно впливає й на збільшення обсягів виробництва і змен­шення затрат живої праці. До них, насамперед, потрібно віднести раціональне розміщення і спеціалізацію сільськогосподарського виробництва, міжгоспо­дарську кооперацію та агропромислову інтеграцію, оптимальну концентрацію посівів сіль­ськогосподарських культур і продуктивних тварин [36, c.48-50].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національний науковий центр “інститут аграрної економіки” української академії аграрних наук

    Документ
    Сільське господарство України є одним із найбільших секторів національної економіки, який здійснює визначальний вплив на соціально-економічний стан суспільства та продовольчу безпеку, має вагоме значення для розвитку внутрішнього
  2. Міністерство аграрної політики Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Положення про моніторинг надання соціально-спрямованих сільськогосподарських дорадчих послуг

    Документ
    Положення про моніторинг надання соціально спрямованих сільськогосподарських дорадчих послуг розроблене з метою упорядкування організації робіт з виконання Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року
  3. Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана (2)

    Документ
    Актуальність теми. У сучасних умовах утвердження ринкових відносин в аграрній сфері України важливого значення набуває формування дійових механізмів ефективного використання земельних ресурсів.
  4. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  5. За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного

    Документ
    У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та фун­кціонування суб'єктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації

Другие похожие документы..