Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методические указания'
Настоящие Организационно-методические указания по организации и ведению воинского учета и бронирования граждан в организациях города Иркутска (далее ...полностью>>
'Рассказ'
Петровские преобразования привели к коренной смене кулинарных традиций и обычаев страны. По словам современника, «во всех землях, куда проникает европ...полностью>>
'Документ'
Большую роль в подготовке всех студентов играет блок гуманитарных и социально-экономических дисциплин. Будущему специалисту с вышим образованием важн...полностью>>
'Программа'
Для тех, кто не представляет своей жизни без компьютера у нас специальная смена! В зависимости от возраста и уровня владения компьютером ребята делят...полностью>>

Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь освіти та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Главная > Диплом
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Проект

Модель

моніторингу якості виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Львівської області

Моніторинг якості виховання на Львівщині передбачає системні дослідження на рівнях класу, навчального закладу, освітнього округу, району/міста та області, які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь освіти та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Співпраця ЛОІППО, методичних кабінетів (центрів), навчальних закладів та окремих педагогічних працівників в межах підготовки і проведення моніторингу відбувається на договірних умовах.

Об’єкти моніторингу якості виховання - це учні та педагоги, навчальні заклади, зокрема опорні загальноосвітні навчальні заклади освітніх округів, методичні об’єднання заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників, районні і міські методичні кабінети/центри, структурні підрозділи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, що забезпечують методичний супровід виховної роботи, а також органи управління освіти.

Предметом, на який спрямовані системні дослідження виховання на Львівщині визнаються потреби, здібності, інтереси та особистісні якості учнів, їхня поведінка та переконання; компетентність заступників директорів, педагогів-організаторів та класних керівників як виховників, стан виховного простору (класу, навчального закладу), діяльність окремих ланок виховного простору, якість програми виховання (класу, школи), участь учнів у виховних справах, організація виховної роботи, використання фінансових та матеріальних ресурсів, що її забезпечують, якість управлінських рішень, а також правова і психологічна безпека дітей, нормативно-правове, психолого-педагогічне, кадрове і науково-методичне забезпечення виховного процесу, забезпечення професійного зростання педагогічних працівників як виховників.

Основні поняття:

Якість виховання – сукупність ознак, які відображають цінність процесу виховання для вихованців, виховників та суспільства (держави). Виховання у навчальному закладі – це формування суспільно значимих особистісних якостей вихованців у створеному виховниками виховному просторі. Перелік визнаних суспільством (державою) обов’язковими характеристик виховного простору та особистісних якостей вихованців – це еталон якості, з яким співставляють реальні характеристики виховання у конкретному навчальному закладі. В Україні нормативні вимоги до якості виховання відображені в освітньому законодавстві та спеціально розроблених нормативно-методичних документах, зокрема, в «Основних орієнтирах виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» та «Основних орієнтирах національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини».

Моніторинг якості виховання – це технологічна (оперта на визначені процедури) система збору, обробки, зберігання і розповсюдження відомостей про виховання окремим педагогом, у навчальному закладі чи системі освіти на одному чи декількох її рівнях. Моніторинг якості виховання зорієнтований на інформаційне забезпечення управління процесом виховання і дозволяє виносити судження про поведінку вихованців та стан виховного простору в будь-який момент часу, забезпечуючи прогноз його (вихованця, виховного простору) розвитку. Доцільно виділити три типи систем моніторингу виховання: моніторинг узгодження управління; діагностичний моніторинг; моніторинг виховної діяльності.

Оцінювання (евалюація) виховання – це аналіз зібраної про виховання інформації з метою оцінки якості чинної програми виховання, ефективності функціонування об’єктів моніторингу виховання. Оцінка якості програми виховання має на меті її удосконалення або подальше планування. Діяльність однотипних об’єктів моніторингу якості виховання оцінюється для:

- їх порівняння з метою встановлення рейтингу;

- визначення ефективності фінансових витрат та управлінських рішень;

- розроблення освітньої політики.

Контроль виховної роботи - діяльність адміністрації навчального закладу, органів управління освітою, інших органів нагляду, що проводиться з метою оцінки стану дотримання правових положень, які стосуються виховної роботи.

Мета моніторингу якості виховання у Львівській областіпродуктивне планування і ефективне виконання кожним загальноосвітнім навчальним закладом визначених шкільною спільнотою, українською державою, органами управління освітою Львівщини цілей у сфері виховання.

Базові принципи моніторингу якості виховання, які водночас служать критеріями оцінювання його якості:

- перспективність, тобто спрямованість дослідження на розв’язання актуальних завдань виховання і особистісного розвитку учнів;

- гуманізм, зміст якого - повага до особистості, довіра, позитивний емоційний мікроклімат та атмосфера доброзичливості, гарантії невикористання результатів досліджень для вчинення будь-яких репресивних дій;

- об’єктивність, зокрема достовірність одержаної інформації, технології її обробки, які виключають суб’єктивний вплив та враховують усі результати, рівність умов для учасників дослідження;

- узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення досліджень;

- комплексність, безперервність і тривалість спостережень, тріангуляція на етапі обробки та аналізу одержаних результатів;

- своєчасність отримання, обробки та оцінки отриманої завдяки дослідженням інформації;

- рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самооцінки і самоконтролю;

- відкритість, а значить доступність узагальнених результатів досліджень для шкільних спільнот, органів управління освітою та громадськості.

Щоб гарантувати гуманістичну спрямованість моніторингу якості виховання, цим документом підтверджується: моніторинг не є і не може бути контролем або інспектуванням навчального закладу, а його результати не можна використовувати для покарання окремих учнів чи педагогічних працівників. Чільним результатом моніторингу визнається постійне, компетентне та критичне обговорення отриманої у ході досліджень інформації для усвідомлення і відбору актуальних цілей та ефективних засобів національного виховання.

Рівні моніторингу якості виховання:

І. Внутрішньошкільний моніторинг у Львівській області забезпечує:

  • об’єктивне оцінювання результатів виховання учнів та продуктивності виховних справ;

  • об’єктивний аналіз та оцінку стану виховного простору класу, навчального закладу, взаємовідносин між педагогами та учнями;

  • визначення напрямів співпраці учителів, батьків та учнів та потреб у координації діяльності партнерів школи;

  • правильний добір і розстановку педагогічних кадрів, залучення до виховної роботи з учнями високопрофесійних виховників (як класних керівників, керівників гуртків, секцій, педагогів-організаторів і т.д.);

  • стимулювання самовиховання учнів, а також педагогічних працівників і батьків.

У загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини має практикуватися кожний з трьох типів моніторингу виховання. Діагностичний моніторинг проводиться для виявлення психофізичних потреб, здібностей, особистісних рис та вихованості учнів, стану взаємовідносин вихованців. Ведення його - обов’язок класних керівників, а також шкільного психолога. На основі зібраних даних класні керівники складають психолого-педагогічні характеристики учнів і класів.

Моніторинг виховної діяльності - це дослідження якості окремих уроків та виховних справ і оцінювання відповідності поставлених та досягнутих цілей. Суб’єктами цього типу моніторингу є класні керівники, а ще учителі-предметники, керівники гуртків, студій, спортивних секцій. Адміністрація загальноосвітнього навчального закладу також зобов’язана регулярно оцінювати на відповідність розробленим школою програмам виховання тематики уроків та виховних справ і визначати ефективність обраних педагогами методик виховання.

Моніторинг узгодження управління передбачає щорічне обов’язкове оцінювання (евалюацію) шкільних програм виховання. Суб’єктом евалюації шкільної та спеціальних виховних програм є не лише адміністрація, а й інші учасники їх розроблення – педагоги, батьківський і учнівський актив загальноосвітнього навчального закладу. Вимога щодо участі в оцінюванні виховної програми школи усіх чи принаймні переважної більшості членів педагогічного колективу зумовлена важливістю усвідомлення кожним педагогом цілей його виховної роботи і потребою критично оцінювати власні учинки та рішення, співставляючи їх із завданнями виховної програми, потребами учнів та вимогами до виховного простору школи.

Обов’язкові завдання оцінювання шкільної програми виховання:

  • Описати стан забезпечення школою загальних та вікових потреб школярів, вихованість учнів, ефективність виховного процесу.

  • Визначити фактори, що деформують виховний простір загальноосвітнього навчального закладу.

  • Відкоригувати та доповнити чинну або укласти на базі зібраних даних нову програму виховання.

Орієнтовні ключові запитання моніторингу:

  • У якій мірі програма виховної роботи враховує потреби, можливості та інтереси учнів, батьків, педагогів, принаймні тих, хто є реальними лідерами шкільної спільноти?

  • Наскільки добре педагоги, батьки та учні порозумілися і співпрацюють?

  • У якій мірі навчання та виховні справи забезпечують формування в учнів компетентностей людини (моральність, працьовитість та підприємливість), громадянина України, учня?

  • У якій мірі учні залучені до виховних справ (позакласної роботи)?

  • У якій мірі школа розвиває індивідуальність учня (нахили, таланти)?

  • Наскільки школа розвиває здорове партнерство?

Важливі критерії оцінки програми:

  • Відповідність шкільної програми виховання та інших документів, що регламентують навчально-виховний процес у ЗНЗ, нормативним документам про освіту та очікуванням учасників навчально-виховного процесу.

  • Корисність визначених школою завдань виховання і виховних справ для розвитку учнів.

  • Відповідність організації виховної роботи педагогів завданням, які визначені шкільною програмою виховання.

  • Відповідність взаємовідносин, стилю спілкування працівників школи та учнів моральним нормам і методичним вимогам.

  • Прийнятність та доступність форм і методів виховної роботи для батьків та місцевих громадських об’єднань.

  • Можливості для розвитку учнів, які надають виховні ланки ЗНЗ (бібліотека, гуртки, студії, секції)

Можливі конкретні ділянки евалюації:

  • Особистісний розвиток учнів загальноосвітнього навчального закладу

  • Компетентність персоналу загальноосвітнього навчального закладу

  • Документація школи, що відображає навчально-виховний процес

  • Організація виховання (підготовка, проведення та оцінювання виховних справ)

  • Робота виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу (бібліотеки, предметних гуртків, мистецьких студій, спортивних секцій)

  • Участь учнівського самоврядування, батьків та інших партнерів школи у вихованні

Методи збору інформації:

  • Педагогічне спостереження за поведінкою учнів.

  • Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.

  • Опитування лідерів місцевих органів влади, осередків громадських об’єднань та учнівського самоврядування.

  • Аналіз документації шкіл, що відображає організацію навчально-виховного процесу та роботу виховних ланок загальноосвітнього навчального закладу.

  • Діагностич­ний комплекс, а саме:

  • Карта для самодіагностики класними керівниками власного рівня психолого-педагогічної компетентності;

  • Карта оцінки рівня психолого-педагогічної компетентності класних керів­ників адміністрацією закладу освіти;

  • Експертна оцінка рівня психолого-педагогічної компетентності клас­них керівників за результатами вирішення психолого-педаго­гічних задач та на основі діагностичної карти класного керівника.

ІІ. Зовнішній моніторинг – це збір, обробка, узагальнення, аналіз важливих даних, що характеризують умови, процес та результати виховної роботи навчальних закладів, незалежними від колективу цих закладів фахівцями у галузі оцінних технологій, співставлення установлених показників виховання з певними стандартами.

Завдання зовнішнього моніторингу якості виховання у Львівській області:

  • об’єктивне оцінювання виховного простору загальноосвітнього навчального закладу та ефективності прийнятих управлінських рішень (норм, заходів, програм) щодо організації виховання;

  • окреслення кола потреб загальноосвітніх навчальних закладів та визначення напрямів їх співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;

  • стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;

  • оцінювання ефективності моніторингу і науково-методичного супроводу виховання, що їх провадять школи, районні (міські) методичні кабінети/центри, ЛОІППО;

  • отримання об’єктивної інформації про адекватність результатів виховання ресурсам, що вкладаються в організацію виховної роботи;;

  • визначення перспективних і актуальних напрямів регіональної освітньої політики у сфері виховання.

Регіональна система зовнішнього моніторингу виховання має забезпечувати об’єктивну оцінку якості виховання на основі даних, до яких можна отримати доступ чи зібрати їх невеликим коштом. Даний документ визначає необхідний мінімум показників, інтерпретація яких дозволяє об’єктивно оцінити стан регіональної системи освіти у сфері виховання. Тут також описано систему звітності по вертикалі, що забезпечує процес узагальнення даних моніторингу та координацію дій структур управління освітою на всіх рівнях.

Моніторинг якості виховання на рівні району/міста полягає у встановленні та оцінці стану виховного простору загальноосвітніх навчальних закладів місцевої системи освіти. Лише за умови об’єктивного оцінювання взаємовідносин між учасниками навчально-виховного процесу та ставлення до навчального закладу громади села, мікрорайону, насамперед батьків, місцеві органи управління освітою здатні приймати корисні для шкільної спільноти рішення, а методичні кабінети або центри – забезпечувати ефективний науково-методичний супровід виховання.

Об’єктами зовнішнього моніторингу виховання на рівні району/міста є всі загальноосвітні навчальні заклади місцевої мережі, а суб’єкт – методичний кабінет або центр за підтримки органу управління освітою. Безпосередньо органи місцевого управління та методичного супроводу освіти щорічно вивчають і оцінюють якість виховного простору опорних ЗНЗ освітніх округів, а ради цих округів - за розробленими в методичних кабінетах/центрах програмами – виховний простір шкіл-сателітів.

Плануючи дослідження, органи місцевого управління та методичного супроводу освіти зобов’язані орієнтуватись на вказані далі завдання, ключові запитання та загальні критерії оцінювання виховного простору загальноосвітнього навчального закладу. Вони не можуть використовувати моніторинг як інструмент контролю над школами та вчителями. Чільна мета нагромадження й аналізу отриманої інформації – постійно провадити поінформоване, критичне обговорення якості місцевої системи освіти, осмислення обраних цілей та способів виховання.

Обов’язкові завдання оцінювання якості виховання у місцевій мережі загальноосвітніх навчальних закладів:

  • Встановити відповідність виховного простору опорних загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів та шкіл-сателітів регіональному стандартові.

  • Визначити (у відсотках до загальної кількості учнів ЗНЗ) кількість активних учасників виховних справ.

  • Виявити проблеми методичного супроводу виховання та внутрішньошкільного моніторингу.

Орієнтовні ключові запитання:

  • У якій мірі у навчальних закладах враховують потреби та інтереси учнів?

  • Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному?

  • У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності (членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях)?

  • Наскільки у шкільних програмах виховання враховано вимоги нормативних документів про освіту і результати діагностування вихованості учнів та виховного простору школи?

  • Наскільки загальноосвітні навчальні заклади відкриті для партнерства?

Стандартні вимоги до виховного простору загальноосвітнього навчального закладу (критерії оцінювання):

  • Безпечний: гарантуються педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканості.

  • Моральний: панують людяність, християнська етика, толерантність, педагогічна культура вчителів і вихователів висока.

  • Сповнений довіри: існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистісних життєвих проблем.

  • Вільний: дитині забезпечується можливість самій облаштовувати власне життя, розв’язувати життєві проблеми, творити колективні та міжособистісні взаємини.

  • Насичений патріотизмом: панує культ рідної мови, матері, Батьківщини, забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, виявити турботу про природу та культуру, повагу до Бога і до Людини, набути досвіду громадянської поведінки.

  • Культуротворчий: забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.

  • Комфортний: виховники враховують у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на вихованців, мінімізуючи негативні та посилюючи позитивні.

  • Відкритий: зі школою співпрацюють усі виховні інститути: сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.

Обов’язковий предмет моніторингу:

  • Компетентність управлінського персоналу загальноосвітнього навчального закладу як організаторів виховання.

  • Взаємовідносини учнів, педагогів та батьків.

  • Участь учнів 4-х, 9-х та 11-х класів у виховних справах та громадській діяльності.

  • Участь громадськості (учнівського самоврядування, батьків, громадських об’єднань та місцевої влади ) у вихованні.

  • Документація школи, що відображає навчально-виховний процес та моніторинг виховання.

Методи збору інформації:

  • Анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків.

  • Опитування директорів ЗНЗ, керівників місцевих органів влади та управління освітою, лідерів місцевих осередків громадських об’єднань.

  • Аналіз документації шкіл, а також статистики, що відображає організацію навчально-виховного процесу і моніторингу виховання.

  • Діагностич­ний комплекс, а саме:

  • Карта самодіагностування керівниками ЗНЗ власного рівня управлінської та психолого-педагогічної компетентності;

  • Карта оцінки рівня управлінської та психолого-педагогічної компетентності керівника ЗНЗ керівниками відділу/управління освіти;

  • Експертна оцінка рівня управлінської та психолого-педагогічної компетентності керівника ЗНЗ за результатами вирішення відповідних управлінських і психолого-педаго­гічних задач та на основі карти самодіагностування керівника ЗНЗ.

Моніторинг якості виховання на регіональному (обласному) рівні проводиться для оцінювання спроможності системи загальної освіти Львівщини забезпечити досягнення орієнтирів виховання, що визначені освітніми нормативними актами. Не менш важливе завдання – нагромадження даних для оцінки стану освітнього простору області, на підставі якої розробляється регіональна і національна освітня політика. Для забезпечення виконання цього завдання у документі далі подано перелік кількісних показників, що їх повинні збирати і узагальнювати районні та міські методичні кабінети/центри і Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Додаткові завдання регіонального моніторингу – визначити рівень професійної компетентності у вихованні класних керівників, педагогів-організаторів, керівників гуртків, директорів шкіл та їх заступників, а також оцінити організацію моніторингу виховання на районному рівні.

Суб’єкт моніторингу виховання цього рівня – Львівський обласний інститут післядипломної освіти (ЛОІППО). Щороку у відібраних відповідно до визначених критеріїв загальноосвітніх навчальних закладах області (методика вибірки подана далі) ЛОІППО проводить опитування педагогів, лідерів місцевої громади та активних батьків, учнів 5-х та 10-х класів, а також студенів-першокурсників львівських вузів. На базі ЛОІППО відбувається також оцінювання компетентності у вихованні усіх категорій педагогічних працівників.

Обов’язкові завдання оцінювання якості виховання у регіональній мережі загальноосвітніх навчальних закладів:

  • Встановити відповідність ціннісних пріоритетів випускників початкової, основної та старшої школи ЗНЗ Львівщини національним і регіональним стандартам виховання.

  • Визначити потенційну здатність випускників ЗНЗ області до громадської діяльності.

  • Визначити компетентність педагогічних працівників області у вихованні.

  • Виявити проблеми моніторингу виховання на районному/міському рівні.

  • Встановити рівень науково-методичного супроводу виховної роботи та професійного розвитку педагогічних працівників як виховників.

Орієнтовні ключові запитання:

  • У якій мірі система загальної освіти Львівщини формує ціннісні пріоритети учнів?

  • Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному?

  • У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності (членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях)?

  • Наскільки зовнішній моніторинг виховання враховує вимоги нормативних документів про освіту та загальновизнані правила проведення досліджень й інтерпретації отриманих результатів?

  • Наскільки система освіти області відкрита для партнерства?

  • Які тенденції розвитку системи освіти Львівщини у сфері виховання?

Критерії оцінювання спроможності системи загальної освіти Львівщини забезпечити виховання дітей визначені програмами «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів» ( наказ МОН України від 17.12. 2007 р. № 1133) та “Основні орієнтири національного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини» (Наказ ГУОН від 17. 11. 2010 р. №880).

Обов’язковий предмет моніторингу:

  • Ціннісні пріоритети учнів 5-х та 10-х класів, а також студенів-першокурсників ВНЗ Львова та Дрогобича

  • Відносини між педагогами і учнями 5-х та 10-х класів, а також ставлення до педагогічного персоналу своєї школи студентів-першокурсників ВНЗ Львова та Дрогобича

  • Участь учнів 5-х та 10-х класів, а також студенів-першокурсників у виховних справах та громадській діяльності.

  • Компетентність педагогічних працівників – слухачів курсів підвищення кваліфікації ЛОІППО як організаторів виховання.

  • Участь громадськості (учнівського самоврядування, батьків, громадських об’єднань та місцевої влади ) у вихованні.

  • Документація шкіл, позашкільних навчальних закладів і методичних кабінетів/центрів, що відображає управлінські рішення, методичний супровід та організацію моніторингу виховання.

Методи збору інформації:

  • Анкетування учнів 5-х та 10-х класів, педагогічних працівників, батьків, студентів перших курсів ВНЗ Львова та Дрогобича.

  • Опитування директорів ЗНЗ, керівників місцевих органів влади та управління освітою, лідерів місцевих осередків громадських об’єднань.

  • Діагностич­ний тест рівня компетентності педагогічного працівника у вихованні.

  • Аналіз документації шкіл, позашкільних навчальних закладів і методичних кабінетів/центрів, що відображає управлінські рішення, методичний супровід та організацію моніторингу виховання.

Наскрізні кількісні показники якості виховання у системі загальної освіти Львівської області:

  • загальна кількість учнів (по класах) та кількість тих, хто є активними учасниками виховних справ, окремо, членами зареєстрованих дитячих об’єднань та переможцями районних/міських, обласних, республіканських олімпіад, конкурсів, спортивних змагань тощо (теж по класах);

  • загальна кількість батьків (по класах) та кількість тих, які є волонтерами школи (теж по класах);

  • кількість і назви підприємств, установ, об’єднань, що є партнерами школи.

Щороку у травні загальноосвітні навчальні заклади зобов’язані подавати названі вище відомості місцевим органам методичного супроводу освіти. Районні/міські методичні кабінети/центри повинні узагальнити зібрані дані та подати їх в ЛОІППО. У червні ці кабінети/центри мають передати в інститут зібрані ними у процесі моніторингу відомості про:

  • загальну кількість учнів 4-х, 9-х та 11-х класів опорних шкіл освітніх округів та кількість тих, хто є активними учасниками виховних справ, окремо, членами зареєстрованих дитячих об’єднань та переможцями районних/міських, обласних, республіканських олімпіад, конкурсів, спортивних змагань тощо (теж по класах);

  • загальну кількість батьків учнів 4-х, 9-х та 11-х класів опорних шкіл освітніх округів та кількість тих, які є волонтерами школи (теж по класах);

  • кількість і назви підприємств, установ, об’єднань, що є партнерами опорних шкіл освітніх округів.

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти впродовж червня узагальнює зібрані дані та порівнює їх з отриманими під час опитування випускників 4-х, 9-х та 11-х класів, їхніх батьків і педагогів.

Формування вибірки загальноосвітніх закладів Львівщини для дослідження ціннісних пріоритетів учнів та їх громадської активності

На підставі характеристики господарського розвитку, соціальних характеристик, масових настроїв і соціальних реакцій населення Львівську область можна умовно розділити на чотири сільські регіони:

  • Карпатський: Сколівський, Старосамбірський, Турківський райони.

  • Прикарпатський: Самбірський, Дрогобицький, Стрийський, Жидачівський, Миколаївський райони.

  • Північно-Східний: Перемишлянський, Золочівський, Буський, Бродівський, Кам'янка-Бузький, Радехівський, Сокальський райони.

  • Центральний: Яворівський, Жовківський, Городоцький, Мостиський, Пустомитівський райони.

У кожній групі районів щорічно буде вибратися 2 освітніх округи, в опорних школах яких відбуватиметься моніторингове дослідження. Дослідження у цих округах дозволить виявити типові проблеми, притаманні вихованню в регіоні, та оцінити спроможність системи освіти Львівщини забезпечувати завдання національного виховання.

Окремо досліджуватиметься виховання в загальноосвітніх навчальних закладах Львова та міст обласного підпорядкування - Дрогобича, Трускавця, Моршина, Стрия, Самбора, Червонограда, Нового Роздолу. Моніторингом будуть охоплені 10% ЗНЗ цих міст. Обрані школи групуватимуться як звичайні загальноосвітні україномовні, школи нового типу (гімназії, ліцеї) та школи, у яких викладання ведеться мовами національних меншин.

Внутрішньошкільні дослідження проводитимуться двічі на рік – у грудні та квітні, а зовнішні – щороку у квітні. Примірні проекти моніторингових досліджень у школі, районі\місті та в області, у яких будуть визначені обов’язкові завдання, ключові запитання, критерії оцінювання та методи і процедури збору інформації, а також інструментарій для цих досліджень (анкети, тести, питальники тощо) зобов’язаний розробити Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Класні керівники у своїх дослідженнях послуговуватимуться інструментарієм, який добре знають шкільні психологи. На психологів покладається обов’язок забезпечити методичний супровід цих досліджень.

Результати моніторингу якості виховання щорічно оприлюднюватимуться на сайті osvitportal.lviv.ua та обговорюватимуться на серпневих конференціях педагогічних працівників, методичних об’єднаннях класних керівників, практичних психологів, директорів і заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти Марія Барна, Наталія Пастушенко

    Диплом
    Про навчальну, наукову та методичну діяльність Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Національної доктрини розвитку освіти
  2. Cols=2 gutter=24> 2004/№3 Засновники

    Диплом
    Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя (Другий Всеукраїнський зліт підлітків-інструкторів Програми Міністерства освіти і науки України ПРООН/ЮНЕЙДС) 19
  3. Cols=2 gutter=24> 2006/№4 Засновники

    Диплом
    Євросоюз і його суть. Витоки ідеї європейської єдності, як засадничого принципу мирного вирішення спірних питань, своїм корінням сягають другої половини ХV ст.
  4. Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки та інновацій самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу освіта та наука в умовах глобальних викликів

    Документ
    Освіта та наука в умовах глобальних викликів / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 11-13 червня 2010 р. – Сімферополь-Судак: ВіТроПринт, 2010.
  5. Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники

    Диплом
    Пріоритети розвитку системи освіти Львівської області визначаються загальними тенденціями розвитку освіти в Україні у загальносвітовому, зокрема європейському, контексті з урахуван-ням регіональних особливостей.

Другие похожие документы..