Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
Абитуриенты, поступающие в Санкт-Петербургский Гуманитарный университет профсоюзов на юридический факультет, факультеты культуры и искусств (специаль...полностью>>
'Планы семинарских занятий'
Пропозициональные связки классической логики высказываний и их выражение в естественном языке. Взаимная выразимость функций истинности. Функционально...полностью>>
'Расписание'
Приз Дон Кихот режиссеру Игнасио Ортису на МКФ в Карловых Варах 2002; Национальные премии Серебряный Ариэль 2002 за режиссуру, сценарий, главную м...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится 1 июля 2010 г. в 14.30 на заседании Диссертационного совета Д. 002200.01 по защите диссертаций на соискание ученой степени доктора и...полностью>>

Краєзнавчий потенціал центральних районних та міських бібліотек Сумської області

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Краєзнавчий потенціал центральних районних та міських бібліотек Сумської області

Аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2008 року

Суми 2009


УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ім. Н. К. Крупської

Науково-методичний відділ



Краєзнавчий потенціал центральних районних та міських бібліотек Сумської області : аналітична записка за підсумками соціологічного дослідження 2008 року / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; Т. М. Грищенко. – Суми, 2009. – 21 с.

Відповідальний за випуск Т. І. Фролова, директор

Матеріал підготувала Т. М. Грищенко, головний бібліотекар

науково-методичного відділу

Редактори: О. Б. Абакарова, С. І. Отенко

Комп’ютерний набір Т. М. Грищенко

Комп’ютерна верстка С. І. Отенко

Відгуки та пропозиції просимо надсилати

за адресою:

40030, м.Суми,

вул. Героїв Сталінграду, 10

Обласна наукова бібліотека

тел. 22-47-65

,

ВСТУП

Краєзнавство вже давно набуло великої популярності, оскільки дозволяє людям більш глибоко пізнати свою Батьківщину, її історичний спадок, здобутки народу. Розвитку краєзнавства сприяли прийняття ряду нормативно-правових актів. Залучення до цього процесу органів виконавчої влади, наукових і освітніх закладів, широких кіл громадськості визначено Програмою розвитку краєзнавства на період до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 р. № 789). Укази Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні на період до 2010 року» і «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії і культури України» (2001 рік) свідчать про державну підтримку справи збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини.

На Сумщині прийнята обласна Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року. За період розбудови та становлення незалежної Української держави в Сумській області чимало зроблено для відродження історичної пам’яті, духовності та культури, національно-патріотичного виховання громадян.

Упродовж останніх років створено Державний історико-культурний заповідник «Посулля», національний природний парк «Деснянсько-Старогутський», краєзнавчі музеї в містах Тростянець та Буринь, музей зброї і військової техніки в Спадщанському лісі Державного історико-культурного заповідника в місті Путивль. Створюється на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Гетьманський національний природний парк.

Щороку на Сумщині проводяться наукові краєзнавчі конференції: «Слово о полку Ігоревім» та його епоха» (місто Путивль), «Сіверщина в контексті історії України» (місто Глухів), «Конотопський край у роки національно-визвольної війни українського народу, середина-кінець ХУІІ ст.» (місто Конотоп). Обласним краєзнавчим товариством «Спадщина» разом із Сумським педагогічним університетом ім. А. Макаренка проведено 7 наукових історико-краєзнавчих конференцій.

Проблеми краєзнавства висвітлюються на сторінках наукових видань «Сумська старовина», «Сумський історико-архівний журнал», «Путивльський краєзнавчий збірник».

Заплановані Програмою розвитку краєзнавства різноманітні краєзнавчі заходи реалізуються за активної участі бібліотек, в яких акумульовані відповідні інформаційні ресурси для проведення краєзнавчої бібліотечної діяльності.

Формування краєзнавчого фонду, обслуговування користувачів з питань краєзнавства є одним з найважливіших завдань загальнодоступних публічних бібліотек регіонального та місцевого рівнів. Різноманітна краєзнавча діяльність бібліотек спрямована на поширення через книгу ідей національної самобутності української нації, духовної єдності, формування міжнаціональної злагоди і взаємозбагачення національних культур; на збереження історичної культурної спадщини та подальший розвиток національної самобутності і традицій народів України, на виховання патріотизму, поваги до історії, культури, мови українського народу, всіх народів України.

Публічним бібліотекам належить особлива роль у створенні «документальної пам’яті регіонів України», оскільки саме вони є центрами культурного та духовного життя територіальної громади, зосереджуючи у своїх фондах збережену історичну пам’ять місцевості, міста, району, села.

Краєзнавча бібліотечна діяльність – одна з унікальних сфер діяльності, яка відрізняє місцеві публічні бібліотеки від інших бібліотек, надає їм місцевого колориту, регіональної специфіки. Саме в публічних бібліотеках були започатковані кращі традиції формування, збереження і надання у громадське користування краєзнавчих і місцевих видань.

Одним з перших нормативних документів після прийняття Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» у 1995 році стало «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України», затверджене Міністерством культури і мистецтв України за № 314 від 11 червня 1996 року.

На сьогодні це «Положення», у якому було дано чітке визначення самого терміну «краєзнавча діяльність бібліотек», окреслені її джерельна база, організаційна структура, визначені координаційні центри, розподілені функціональні обов’язки бібліотек різного рівня та примірний перелік обов’язкових для бібліотек краєзнавчих бібліографічних видань, потребує нової редакції – з урахуванням реалій процесу, що визначається як «інформатизація суспільства». Державна історична бібліотека України підготувала нову редакцію «Положення...», з якою ознайомилась кожна обласна універсальна наукова бібліотека та надала свої пропозиції та доповнення.

Виконуються спеціальні бібліотечні програми «Охтирська центральна районна бібліотека – центр бібліотечного краєзнавства», «Розвиток краєзнавства» (Сумська міська ЦБС).

Велику роль у популяризації літератури про край відіграють публічні бібліотеки Сумщини. Це підтвердив огляд-конкурс методичних видань ОУНБ, який провела у 2005 році державна історична бібліотека України. Всього було відібрано 176 видань. В номінації «Аналітичний посібник» серед представлених 11 матеріалів 2-е місце отримала оглядова довідка Сумської ОУНБ з досвіду роботи ЦБС «Краєзнавство – пріоритетний напрям роботи бібліотек». Таким чином був поцінований досвід краєзнавчої роботи публічних бібліотек Сумщини.

Метою даного дослідження стало вивчення сучасного стану інформаційно-документальних ресурсів з питань краєзнавства та довідково-бібліографічного апарату центральних районних та міських бібліотек області.

Об'єкт дослідження: фонд краєзнавчих документів та довідково-бібліографічний апарат центральних районних, міських бібліотек області.

Предмет дослідження: сучасний стан краєзнавчої діяльності бібліотек.

Застосовувалися такі методи дослідження: анкетне опитування, аналіз кількісного складу краєзнавчих фондів центральних бібліотек Сумщини. Базами дослідження виступили всі центральні районні та міські бібліотеки.

Практичне значення опублікованих матеріалів в тому, що відтепер є можливість ознайомитися з кількісними характеристиками краєзнавчих фондів та довідково-бібліографічних апаратів центральних бібліотек області. Це допоможе працівникам бібліотек порівняти свій інформаційний ресурс з іншими, визначити пріоритети.

КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРАЄЗНАВЧИХ ФОНДІВ ЦЕНТРАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК СУМЩИНИ

Центром бібліотечного краєзнавства в області є обласна універсальна наукова бібліотека, окремим підрозділом якої є спеціалізований відділ – відділ краєзнавчої літератури і бібліографії, в містах і районах – міські та районні центральні бібліотеки, які виконують всі функції, закріплені в «Положенні про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України», зокрема, координують і методично забезпечують краєзнавчу діяльність в області, місті, районі, селі.

Основою всієї краєзнавчої діяльності бібліотеки є краєзнавчий фонд, головним засобом реалізації її краєзнавчого призначення.

Краєзнавчий фонд – це сукупність документів, які пов’язані з краєм за змістом, – незалежно від тиражу, мови, місця виготовлення чи видання, політичної чи ідейної спрямованості (краєзнавчі видання) та документи, пов’язані з краєм походженням (місцеві видання), опубліковані на території краю, – незалежно від їх змісту, виду, способу, мови.

До краєзнавчих фондів входять різноманітні види краєзнавчих документів: твори друку – книги, брошури, плакати, листівки, карти; кінофотодокументи; неопубліковані документи – рукописи, звіти про роботу місцевих організацій і установ; репродукційні документи – мікрофільми, мікрофіші, ксерокопії, компакт-диски. Не обмежуються також видові та хронологічні рамки: відбираються офіційні, наукові, науково-популярні, виробничі, довідкові, навчальні видання і т. п. незалежно від року видання. Не має значення для відбору документів мова та місце видання (місцеві, видані в інших регіонах, країнах, діаспорні тощо).

Основою створення повноцінних краєзнавчих фондів ОУНБ має бути обов’язковий примірник. У прийнятому 9 квітня 1999 року Законі України за № 595-XIV «Про обов’язковий примірник документів» чітко вказано, що обов’язковий безоплатний примірник видань, які виготовляються (в т. ч. публікуються) на відповідній території, надається обласним бібліотекам виробниками документів незалежно від їх форми власності. В деяких областях України на рівні облдержадміністрацій вирішується питання про надання безоплатних примірників видань і центральним міським бібліотекам. В нашій області центральні бібліотеки в основному самотужки формують краєзнавчі фонди.

Місцевий обов’язковий примірник дійсно є основним джерелом формування краєзнавчого фонду обласних бібліотек, однак, лише на його основі неможливо сформувати максимально повний фонд документів про край, адже краєзнавчі фонди включають «документи, пов’язані з краєм змістом – незалежно від тиражу, мови, місця видання чи виготовлення». Тому бібліотеки використовують інші джерела поповнення фондів краєзнавчими виданнями.

Характерною ознакою останніх років була стійка тенденція росту обсягу краєзнавчих фондів. Цьому сприяли вихід ряду законодавчих актів. На Сумщині була розроблена та затверджена Обласна програма підтримки місцевого книговидання та розповсюдження книжкової продукції на 2009-2010 роки.

Одним з головних завдань програми є: забезпечення випуску кращих видань краєзнавчої, історичної, дитячої, художньої літератури місцевих авторів; поповнення та постійне оновлення бібліотечних фондів області вітчизняною книжковою продукцією для забезпечення потреб усіх соціальних груп населення виданнями з різних галузей знань державною мовою та мовами національних меншин, творами місцевих авторів тощо.

На сьогодні на Сумщині функціонують 35 видавничих організацій і редакційно-видавничих відділів, 17 міських, районних та одна обласна друкарні. Майже всі вищі навчальні заклади області мають власні видавничі відділи. Засновані редакційно-видавничі відділи і редакції міськрайонних та районних газет.

Кожна районна рада прийняла рішення про підготовку і випуск ґрунтовних довідкових видань про населені пункти регіону. До підготовки цих видань були залучені найкращі краєзнавці, дослідники краю, викладачі вузів, вчителі. Велику допомогу в підготовці цих видань надали працівники бібліотек області. Побачили світ видання з історії та сьогодення районів Сумщини: «Благословенний край Охтирщина» (Суми, 2007); «Конотопщина: час, події, долі» (К., 2005); «Краю мій, надворсклянський» (Суми, 2003), «Мій край Слобожанський» (К., 2006), «Зелен-край. Ямпільщина на зламі тисячоліть» (Суми, 2001) та ін.

Серед найкращих видань Сумщини заслуговує на увагу альбом-книга «Суми. Вулицями старого міста», яке випустило рекламно-видавниче об’єднання «Ас-Медіа» на основі архівних документів. Цей історико-культурний альманах у 2003 році зайняв 1-е місце в номінації «Краще туристично-краєзнавче видання» на міжнародному ярмарку «Книжковий дивосвіт України» в Києві, а в 2006 році унікальний довідник «Сумщина в іменах» (цього ж видавництва) здобув 2-у премію на конкурсі україністики Фонду Водяників-Швибінських при Фундації Українського вільного університету США. Ці видання стали окрасою фондів міських та районних бібліотек області.

Найповніші і найрізноманітніші за складом фонди краєзнавчих документів зосереджуються в ОУНБ, а також у центральних районних і міських бібліотеках, що визнаються в нашій країні центрами бібліотечного краєзнавства.

Серед унікальних видань та ксерокопій видань відділу краєзнавчої літератури та бібліографії СОУНБ: «Изображение людей знаменитых или чем-нибудь замечательных. М., 1844», «Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Уезды Ахтырский, Сумской, Лебединский. М., 1857», «Курилов И. А. Роменская старина. Ромны, 1897», «Харьковский календарь на 1899 год. Х., 1899», «Россия. Полное географическое описание нашего Отечества. Т. 7. Малороссия. М., 1903» «Европейская Россия. Иллюстрированный географический сборник. М., 1904», «Материалы по наводной словесности Полтавской губернии, Роменский уезд. Ромны, 1915» «Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. Пособие по родиноведению. Х., 1918» та ін. Особливу цінність фонду представляють також рукописні матеріали краєзнавців. Це роботи Р. Сергієнко «Прогулка с дилетантами или мой дом в интерьере Троицкой», А. Коваленко, П. Никитенко «Заметки о г. Сумы».

Краєзнавчий потенціал документів про область складають фонди обласної наукової, центральних районних та міських центральних бібліотек, які за обсягом значно різняться один від одного.

У складі загальних бібліотечних фондів краєзнавчі займають в середньому 1,3%.

Краєзнавчий фонд відділу краєзнавчої літератури та бібліографії ОУНБ налічує майже 6 тисяч примірників книг і 2 тисячі примірників газет і журналів. Значним доповненням до книжкового фонду є газетний фонд, який зберігається з 1948 року. Районні газети в основному зберігаються з 60-х років минулого століття.

Найбільші фонди краєзнавчої літератури серед центральних бібліотек мають Сумська міська (2747 прим.), Путивльська районна (1111 прим.), Буринська районна (1058 прим.), Лебединська районна (1029 прим.) та Охтирська районна (1026 прим.) центральні бібліотеки. Найменші фонди мають – Лебединська міська бібліотека (85 прим.), Краснопільська районна (157 прим.), Липоводолинська (166 прим.), Білопільська (224 прим.), Середино-Будська (275 прим.), Ямпільська (342 прим.) центральні бібліотеки.

Значні фонди знаходяться в Шосткинській міській (706 прим.), Роменській міській (841 прим.), Охтирській міській (966 прим.) та Роменській районній (650 прим.), Конотопській районній (636 прим.) центральних бібліотеках.

Якщо порівняти фонди (а саме кількість книг та брошур) центральних бібліотек за назвами, то першість і за цими показниками тримає Сумська міська бібліотека ім. Т. Шевченка (2227 назв), далі йдуть Роменська центральна міська бібліотека (782 назви), Буринська (660 назв) та Охтирська районна (516 назв) бібліотеки. Деякі центральні бібліотеки (Краснопільська та Роменська районна) не змогли надати дані про кількість назв книг та брошур, дали дані лише про кількість примірників.

Матеріали дослідження про типологічний склад краєзнавчих фондів свідчать, що головною складовою залишається книга. Частка інших типів видань – карт, нот, ізографії тощо – настільки незначна, що не заслуговує на окремий аналіз. Незначним є і відсоток CD, DVD. Краєзнавчу інформацію на новітніх носіях мають лише Сумська та Охтирська міські, Путивльська та Ямпільська центральні бібліотеки.

Кожна центральна міська та районна бібліотека надала списки краєзнавчих видань, які вона отримала з різних джерел за останні 20 років. Ці списки були звірені із Зведеним краєзнавчим каталогом ОУНБ. Аналіз цих списків показав, що більше 200 назв краєзнавчих видань за ці роки були недоотримані обласною бібліотекою, частково це – обов’язковий примірник, але більшість – краєзнавчі видання, що вийшли за межами області. Ці дані частково підтверджують результати дослідження 2008 року «Повнота надходження обов’язкового примірника документа до Сумської ОУНБ», за яким встановлено, що за 2004-2007 рр. ОУНБ отримала від 72,4% до 87,8% книг від загальної кількості виданих книжкових видань на Сумщині. Недоотримано відповідно від 27,6% до 12,2% обов’язкового примірника. Були складені списки недоотриманих обов’язкових примірників для кожного видавництва. Це 261 книга, з них 146 видань були виявлені за Літописами книг – ті книжкові видання, які відсутні в бібліотеці.

Неврегульованість механізму обліку видавничих організацій в управлінні преси та інформації Сумської обласної державної адміністрації призвели до відсутності об’єктивних даних про обсяги друкованої продукції на Сумщині. В області немає повного видавничого репертуару, що не дозволяє, в свою чергу, вірогідно проаналізувати повноту надходження до обласної бібліотеки обов'язкового безоплатного примірника документів.

Листи-прохання щодо допомоги в отриманні краєзнавчих книг до директорів окремих центральних районних бібліотек вже були направлені.

ГАЛУЗЕВИЙ СКЛАД КРАЄЗНАВЧИХ ФОНДІВ

Найбільш об’єктивна картина могла би бути при вивченні складу краєзнавчого фонду за назвами документів. На жаль, прийнята в бібліотеках система обліку не завжди дозволяє надати відомості про склад фонду не тільки в загальній кількості примірників, але і за назвами. Лише Глухівська і Кролевецька центральні районні бібліотеки подали відомості за обома параметрами – і назвами, і примірниками, всі інші – лише за кількістю примірників.

Аналіз краєзнавчого фонду по галузевому складу виявив, що більшу частину краєзнавчих документів складає художня література: від 34,1% у Сумській міській бібліотеці до 66,7% у Недригайлівській районній бібліотеках. Велику частину краєзнавчих документів традиційно складають документи суспільно-політичної тематики. Є центральні бібліотеки, де відсоток цих видань сягає майже половини (наприклад, Буринська – 42,4%). В середньому в більшості центральних бібліотек ця література складає третину всього краєзнавчого фонду. Лише дві центральні бібліотеки мають найменші відсотки 13,2% та 15,2% (відповідно це Недригайлівська та Ямпільська бібліотеки). Так складалося десятиліттями, що краєзнавчу літературу ретельно зберігали, навіть якщо було достатньо дублетних видань, намагалися не списувати. Своєрідність фонду краєзнавчих документів в тому й полягає, що краєзнавчі документи збираються і зберігаються незалежно від їх актуальності і не підлягають списанню як застарілі за змістом.

Краєзнавчі фонди є незначними, тому для аналізу інших галузей використаємо абсолютні цифри.

У зв’язку з підвищенням уваги суспільства до проблем екології зросла кількість краєзнавчих видань природничої тематики, які поповнили фонди бібліотек. Найбільше видань природничої тематики у фондах Сумської міської (227 прим.), Охтирської районної (122 прим.), Конотопської районної (115 прим.), Охтирської міської (95 прим.) та Путивльської районної (91 прим.) бібліотек.

Незначною є кількість документів технічної тематики: 20 примірників має Сумська міська бібліотека, по 10 примірників – Лебединська районна та Путивльська центральні бібліотеки. Аналогічний стан з виданнями сільськогосподарської тематики: від 1 примірника в Ямпільській бібліотеці, 10-ти – в Охтирській районній, 15-ти – у Сумській міській до 28-ми у Буринській бібліотеці (мабуть, за рахунок дублетності).

Частка літературознавчих видань у складі краєзнавчих фондів коливається від 3,9% (в Путивльські бібліотеці) до 19,1% у Краснопільській. Література з питань мовознавства представлена одиничними примірниками і лише Лебединська районна бібліотека надає інформацію про 12 примірників. Більша половина центральних бібліотек взагалі не мають жодного краєзнавчого видання з питань мовознавства.

Мистецтво і спорт також представлені у фондах бібліотек: Сумська міська бібліотека має у своїх фондах 10,8% такої літератури; Роменська міська – 10, 5%; Великописарівська – 7,3% . Про відсутність літератури цієї тематики подала відомості Краснопільська бібліотека.

Таким чином, аналіз галузевого складу краєзнавчих фондів показав, що в цілому спостерігається перевага художньої та суспільно-політичної літератури.

ВИДОВИЙ СКЛАД ФОНДІВ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ

Різні види видань представлені у фондах центральних міських та районних бібліотек: офіційні, наукові, науково-популярні, довідкові, виробничі, навчальні, літературно-художні. Половину краєзнавчих фондів складають літературно-художні видання. Кількість науково-популярних видань коливається від 19,3% в Шосткинській міській; 28,1% – Глухівській; 45,5% – Конотопській міській до 55,5% – в Шосткинській районній бібліотеках. Довідкові видання є складовою частиною краєзнавчих фондів і складають приблизно їх десяту частину. Одиничними документами представлені офіційні, виробничі і навчальні видання.

КРАЄЗНАВЧІ ТЕКИ (ПАПКИ)

Складовою краєзнавчого фонду центральних бібліотек є краєзнавчі теки (тематичні папки вирізок, ксерокопій, папки-накопичувачі, конволюти, досьє). Ця частина фонду формується протягом десятиліть. При переведенні цих матеріалів в електронний вигляд будемо мати повнотекстові краєзнавчі бази даних. Останніми роками робота по створенню нових тек пожвавилась, адже бібліотеки придбали копіювальну та комп’ютерну техніку. Відтепер кількість краєзнавчих тек залежить від інформаційних запитів користувачів. Центральні бібліотеки в анкетах надали відомості про цей інформаційний ресурс. Найбільша кількість папок знаходиться в Охтирській районній бібліотеці (70). В середньому бібліотеки мають 20-30 тематичних папок. Середня кількість документів у кожній папці коливається від 20 до 80-ти документів. Тематика різнобічна. Кожна центральна бібліотека підбирає статті про історію свого району, видатних діячів, літературу краю, освітні заклади району.

Особливістю є те, що про своїх земляків, історичні події, пов’язані саме з їхнім містом чи районом, матеріали підбирають досить ретельно і максимально повно. В теках представлені не лише статті з періодичних видань, а всі джерела, що знайдені з даної теми, включаючи інформацію з Інтернету. Поповнюють ці теки не лише бібліотекарі, але й краєзнавці, земляки, які відвідують свою малу батьківщину і дарують бібліотеці унікальні ксерокопії краєзнавчих документів.

Завдання бібліографа – описати кожне джерело, надавши опис теки, в якій цей документ зберігається, і поповнити бібліографічним описом Зведену краєзнавчу картотеку.

Кожна центральна бібліотека найбільшу увагу приділяє своїм землякам і подіям, які відбулися саме на її території. Так, найповніше ксерокопій з історії міста Суми знаходиться в Сумській міській бібліотеці ім. Т. Шевченка (164 документи). Добір унікальних матеріалів, які складають 85 джерел, про останнього кошового запорізької Січі Петра Калнишевського запропонують в Роменській центральній районній бібліотеці. Про свого знаного земляка Миколу Лукаша (70 джерел), Олексу Грищенка (60 джерел) нададуть ксерокопії статей в Кролевецькій районній бібліотеці. Про Конотопську битву 1659 року запропонують 43 джерела в Конотопській районній бібліотеці. З відродженням фестивального руху на Сумщині виникає потреба збирати цю інформацію в окремі теки, що і роблять Кролевецька та Путивльська районні бібліотеки.

Тема розвитку сільського господарства на Сумщині в теках представлена досить слабо. Лише Охтирська районна бібліотека зібрала матеріал для теки «Розвиток АПК на Охтирщині», Буринська бібліотека – «Економіка краю», Великописарівська бібліотека – «Микола Надточій – кращий фермер України». Потребує більшої уваги бібліотек і тема розвитку промисловості краю. Декілька бібліотек ведуть теки із названої теми, як то Конотопська міська бібліотека – «Підприємницька діяльність. Підприємства і установи міста», Охтирська міська бібліотека – «Підприємства Охтирки», «Охтирканафтогаз».

Майже кожна центральна бібліотека збирає друковані та рукописні матеріали з історії сіл району. Найбільше їх зібрано в Конотопській районній (147 джерел), Охтирській районній (96 джерел), Тростянецькій (60 джерел) бібліотеках.

Охтирська районна бібліотека (в особі директора О. Андоленко та методиста Н.Сергієнко) стала співавтором в написанні книги «Історія сіл Охтирського району». Зараз готуються книги про чорнобильців та афганців Охтирського району за активної участі районної бібліотеки.

В Краснопільській ЦБС за участю бібліографа Л. Придатко видана книга з історії рідного краю «Наш отчий край», а також історико-краєзнавчий путівник «Краснопільщина – край, яким я пишаюсь».

Сумська центральна районна бібліотека видала окремим посібником «Історію сіл Сумського району». Але як для посібника, який готує бібліотека, завжди бажано давати список літератури, а він відсутній. Від цього зменшується інформаційна цінність видання.

Завдяки копіткій роботі бібліотекарів відкриваються маловідомі сторінки української історії. Так, спогади свідків голодомору, а це 109 джерел, зібрано в теку «Свідчення живих» працівниками Конотопської районної бібліотеки. Тека «Голодомор на Кролевеччині» надає інформацію про 30 джерел.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Них ресурсів основних фондоутримувачів краєзнавчої літератури Сумської області : аналітична записка обласного соціологічного дослідження 2010 року / Сумська обл

    Документ
    Вивчення інформаційних ресурсів основних фондоутримувачів краєзнавчої літератури Сумської області : аналітична записка обласного соціологічного дослідження 2010 року / Сумська обл.
  2. Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва та молоді

    Документ
    Бібліотеки для юнацтва: від інформації до знань : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 12–14 жовт. 2010 р., м. Кіровоград / [уклад. В. Зеленіна ; ред.
  3. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека (1)

    Документ
    Методична робота: сучасна стратегія і діапазони діяльності: Дайджест публікацій. — Вип. 5 /Упоряд. А. Вербицька, І. Луньова. — Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007.
  4. Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки у 2010 році

    Документ
    1. Підвищення рівня поінформованості громадськості про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи у різних сферах
  5. Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки у Іпівріччі 2010 року

    Документ
    1. Підвищення рівня поінформованості громадськості про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи у різних сферах

Другие похожие документы..