Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Писали на глиняных досках. Образцы письма - пиктография. Следы пиктографии сохранились и в настоящее время – дорожные знаки. Один знак обозначал неск...полностью>>
'Документ'
Просторны и величавы ленинградские площади — свидетели многих исторических событий. Они видели восстание декабристов и подвиги народовольцев, собы­ти...полностью>>
'Доклад'
В современных условиях, вследствие масштабного и в большей степени конфликтного передела собственности, обострения борьбы за власть на основе группов...полностью>>
'Литература'
Федоркин Н.С. Политика как социальный феномен и предмет политоло­гической науки Веста. Моск. ун-та. Сер. 18. Социол. и политол. 1995. N З.­Цыганков ...полностью>>

Національна індикативна програма на 2011-2013 рр. Перелік скорочень

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

5. Виконання

Спільна участь у підготовці і проведення консультацій з українською стороною є основними принципами, відповідно до яких розробляється Національна індикативна програма (які також відображені в Порядку денному асоціації ЄС-Україна). Тісний зв’язок між спільною політикою та цілями допомоги забезпечується завдяки тому, що відправною точкою в Національній індикативній програмі є зобов’язання, зазначені в Угоді про асоціацію, переговори з якої наразі проводяться між ЄС та Україною, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Порядок денний асоціації, який передбачає підготовку умов та надання сприяння вступу в силу Угоди, також брався до уваги під час визначення пріоритетів.

Протягом періоду виконання Порядок денний асоціації залишатиметься по відношенню до Національної індикативної програми основним керівним документом. Річні програми дій, які забезпечать практичну реалізацію НІП, засновуватимуться на оглядах досягнутого поступу та потребах у додатковій підтримці виконання Порядку денного асоціації. Звіти про хід реалізації ЄПС і робота підкомітетів, створених у рамках УПС, допомагатимуть визначити потреби. Ключове значення для успішного виконання матиме співробітництво з українськими партнерами під час розроблення програм.

У разі необхідності проводитимуться консультації з зацікавленими особами (у тому числі організаціями громадянського суспільства) щодо заходів запланованих в рамках цієї програми; вони також можуть залучатись до моніторингу виконання цих заходів. В разі доцільності, підтримка надаватиметься організаціям громадянського суспільства під час діяльності спрямованої на сприяння реформам та підвищення рівня відповідальності державних органів влади у сферах, які зазначені в НІП. Послідовність у проведенні консультацій за НІП та у зв’язку з виконанням Порядку денного асоціації ЄС-Україна та ініціативи "Східне партнерство" має бути забезпечена.

В разі доцільності, підтримка надаватиметься організаціям громадянського суспільства під час діяльності спрямованої на сприяння реформам та підвищення рівня відповідальності державних органів влади у сферах, які зазначені в НІП. Слід приділити увагу наданню подальшої підтримки у розбудові їхньої спроможності до рівня, який найбільш відповідатиме галузевим і регіональним умовам (у деяких випадках – наявність відповідних мереж і платформ, в інших – наявність партнерських чи первинних організацій). Крім того, підтримка громадянського суспільства здійснюватиметься через Європейський інструмент демократії і прав людини – один з основних інструментів сприяння основним свободам і демократизації. Співпраця з громадянським суспільством також передбачається через багатосторонній формат Східного партнерства, який включає форум громадянського суспільства і має на меті сприяти контактам між людьми у регіоні.

Після започаткування ЄІСП у 2007 році у технічному та фінансовому співробітництві з Україною відбулись зміни у засобах надання допомоги і помітний перехід до програмного підходу та бюджетної підтримки. Підтримка секторальних програм має й надалі розглядатись як оптимальний варіант в разі наявності необхідних передумов. Коли пріоритетна сфера недостатньо готова до реалізації секторальної бюджетної підтримки, можуть використовуватись інші форми секторальної підтримки та заходи з розбудови спроможностей.

Програми секторальної бюджетної підтримки мають на меті посилення політичного діалогу та відповідальності влади за виконання реформ. Їхня структура має відповідати пріоритетам Планів дій ЄПС (та/або еквівалентними документами), а їхнє виконання має бути пов’язане з поточним політичним діалогом. Визначення програм має базуватись на оцінюванні готовності сектору. Необхідними передумовами для реалізації заходів бюджетної підтримки є наявність чіткої галузевої стратегії, стабільної макроекономічної структури та надійної системи управління державними фінансами.

Підтримка загального бюджету може також розглядатись у разі отримання обґрунтування, що цей механізм надання допомоги може ефективно підтримувати пріоритети, визначені НІП.

Загалом слід зауважити, що оскільки програми бюджетної підтримки розпочались лише нещодавно і робити далекосяжні висновки на ранніх етапах їх реалізації досить важко, подальше виконання цих програм має стати предметом постійного моніторингу впродовж періоду реалізації НІП у 2011-2013 роках з метою гарантування їхньої ефективності у досягненні цілей, визначених ЄІСП. Початковий аналіз застосування бюджетної підтримки в Україні свідчить про необхідність додаткових зусиль для забезпечення максимального використання можливостей, які надаються цим інструментом, для зменшення операційних витрат та розширення меж структурованого політичного діалогу. Протягом поточного періоду підготовки програми цьому аспекту надаватиметься відповідна увага.

Досвід, набутий на первинних етапах реалізації програми бюджетної підтримки в енергетичній галузі, свідчить про те, що здатності уряду цілком зосередитись на виконанні програми заважає тривала кризова ситуація у газовому секторі. Це вказує на необхідність докладання значних зусиль для започаткування активного діалогу з урядом країни-партнера на всіх етапах програми у тісній співпраці з іншими учасниками, такими як МФО. Також необхідно продовжувати активний діалог у сфері управління державними фінансами, де подальший прогрес буде пов’язаний з розвитком політичної ситуації в Україні. Одним з ключових питань енергетичної програми, яке продовжуватиме обговорюватись у рамках діалогу ЄС з Україною протягом 2011-2013 років є прийняття закону про державні закупівлі відповідно до міжнародних стандартів і директив ЄС. Інші висновки щодо результатів виконання програми в енергетичній галузі свідчать про те, що для забезпечення готовності сектору до отримання бюджетної підтримки необхідне попереднє широке залучення технічної допомоги, проведення роботи у тісній співпраці з іншими донорами у процесі підготовки та реалізації програм, якщо це необхідно, ретельне визначення критеріїв надання коштів, розповсюдження інформації про них та їхній моніторинг, у тому числі в управлінні державними фінансами із залученням всіх зацікавлених сторін. На всіх етапах цього процесу необхідно підтримувати активний діалог з владою країни-партнера. Реформи, яким наразі надається підтримка у рамках заходів бюджетної підтримки, в багатьох випадках для забезпечення своєї життєздатності потребуватимуть подальшої підтримки за НІП 2011-2013 рр.

Підтримка у відновленні та розвитку інфраструктури в рамках програми, спрямованої на виконання пріоритетних завдань, визначених НІП, як правило, має плануватись у тісній співпраці з ЄІБ, ЄБРР та іншими МФО. Під час розгляду можливості надання такої підтримки слід приділяти увагу забезпеченню послідовності та запобіганню дублювання заходів, яким надається підтримка у рамках Інвестиційного інструмента сусідства (NIF), для участі в яких Україна має задовольняти встановленим вимогам. Під час розгляду можливостей надання субсидій для виплати відсотків по позиках їхня доцільність визначатиметься окремо у кожному випадку, при чому слід діяти таким чином, щоб не допустити значного спотворення ринкових умов.

Україна була першою країною у Східній Європі, яка отримала можливість використовувати інструмент Twinning. Цей інструмент стає дедалі більш важливим у підтримці реформ в Україні та наближенні до норм і стандартів ЄС. Проекти Twinning, у рамках яких спеціалісти з органів влади країн-членів ЄС та України працюють разом, діють як каталізатор, що приводить в рух реформу державного управління країни. Майбутні проекти Twinning будуть більшою мірою приводитись у відповідність до галузевих стратегій та пріоритетів, визначених НІП та Порядком денним асоціації.

Україна може отримати підтримку для спів-фінансування участі в програмах Спільноти у тій мірі, в якій вони будуть відкритими для участі в них країни3. У відповідних випадках, а також на прохання українських органів влади підтримка надаватиметься у спів-фінансуванні витрат на участь України у відповідних програмах Спільноти4.

Низка основних наскрізних і горизонтальних питань, які конкретно стосуються України, має бути відображена у визначенні цільових груп, у проведенні заходів у рамках НІП, а також у формулюванні очікуваних результатів і показників. Це включає такі питання як підтримка гендерної рівності та поваги до прав людини, належне управління та верховенство права в державних органах влади, державних підприємствах та організаціях, судових органах, охорона навколишнього середовища, широкі наслідки економічної та фінансової кризи, боротьба з ВІЛ та СНІДом, контрабанда наркотичних засобів. Ці аспекти мають, зокрема, бути взяті до уваги під час визначення та формулювання програм. В усіх заходах допомоги приділятиметься увага забезпеченню гендерної рівності – як одній з наскрізних проблем.

Зміна клімату належить до однієї з головних проблем, які впливають на світову спільноту, охоплюючи широке коло сфер державної політики (серед них повітря, вода, відходи, охорона природи, промислове забруднення, сільське господарство, лісництво, рибний промисел, енергетика, транспорт, інфраструктура та міське планування, туризм, здоров’я людини, тварин і рослин, освіта, наукові дослідження). Під час виконання цієї індикативної програми міркування щодо причин зміни клімату (пом’якшення) та наслідки (адаптація) включатимуться до відповідних сфер діяльності. На різних етапах реалізації використовуватиметься наявна методологія виявлення ризиків щодо зміни клімату для підвищення сталих результатів діяльності, що провадиться у відповідній сфері співробітництва.

Пріоритети, встановлені у рамках НІП, будуть підтверджені та підтримані результатами наукових досліджень. У цьому відношенні Україні пропонується збільшити обсяги інвестицій та забезпечити розвиток спроможностей у сфері наукових досліджень, зокрема, завдяки активнішій участі українських дослідних організацій в 7-ій Рамковій програмі (РП7)5.

У 2005 році Європейська Комісія визначила одинадцять пріоритетних сфер6, в яких завдання щодо забезпечення Послідовної стратегії розвитку, тобто узгодженості з цілями політики розвитку, вважається особливо доречним. ЄІСП як політичний інструмент є добре підготовленим для виконання цього завдання. В результаті програми та заходи, описані у цій НІП будуть – наскільки можливо – плануватися таким чином, щоб забезпечити таку узгодженість з цілями України щодо національного розвитку та політики реформування.

5.1. Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови Східного партнерства

Більш інтенсивне двостороннє співробітництво у рамках Східного партнерства створює основу для укладання Угод про асоціацію, які можуть передбачати створення чи підготовку до створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі. Зазначені угоди дозволять поглибити політичну асоціацію та сприятимуть економічній інтеграції, поміж іншого шляхом подальшого наближення до законодавства і стандартів ЄС, а також забезпечення взаємного доступу до ринків.

Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови є програмою середньострокового планування та виконання, розробленою спільно Європейською Комісією та Україною. Вона має на меті надати допомогу Україні в інституційному розвитку невеликої кількості ключових інституцій (або груп інституцій), які відіграють важливу роль у реалізації майбутніх Угод. Програма за допомогою комплексного підходу дозволить зазначеним установам наприкінці строку її виконання взяти на себе зобов’язання, що випливають з нових угод. Програма базуватиметься на чітких зобов’язаннях країни-партнера та спів-фінансуватиметься у грошовій чи іншій формі.

Програму Всеохоплюючої інституційної розбудови буде погоджено між Європейською Комісією та урядом країни-партнера. Рамковий документ визначить ключові інституції Програми, для яких протягом 2010 року будуть розроблені плани інституційних реформ у співпраці з представниками уряду та країн-членів ЄС, зацікавлених в участі у програмі. Підготовчі та перші заходи з реалізації Програми можуть розпочатись у 2010 році при повному фінансуванні Програми з метою виконання Планів інституційної реформи, включених до Програм дій на основі НІП 2011-2013 років. Програми інституційної розбудови виконуватимуться у тому числі шляхом надання консультацій та проведення тренінгів для працівників відібраних органів державної влади, а також шляхом постачання певного обладнання, що відповідає нормам ЄС, та спеціалізованої інфраструктури, необхідної для його роботи. Підтримка буде надаватись через існуючі інструменти, такі як Twinning, TAIEX, а також надання консультацій на високому рівні та нові інноваційні механізми. З метою забезпечення узгодження заходів Програма враховуватиме відповідні аспекти поточних заходів співпраці.

Мінімальний обсяг фінансування Програми Всеохоплюючої інституційної розбудови згідно з індикативним розподілом коштів складає 43,37 млн. євро. Для посилення Програми та проведення супровідних заходів додаткові ресурси можуть бути виділені у разі необхідності в рамках ЄІСП. Якщо Програму не буде погоджено, або якщо її виконання затримуватиметься, ці кошти повністю чи часткового будуть спрямовані на інші програми.

6. Ризики та припущення

Ця НІП базується на припущенні, що, як і раніше, Україна буде політично зацікавлена у поглибленні стосунків з ЄС. Ризики у цій сфері вважаються низькими.

Незважаючи на те, що основні політичні сили дотримуються курсу на поглиблення стосунків з ЄС, політична та економічна нестабільність в Україні стримує проведення в країні необхідних реформ. До одного з основних факторів, які перешкоджають реформам також може належати корупція. Разом ці фактори створюють значні ризики щодо виконання цієї НІП. На політичному рівні Україна потерпає від конфліктів серед українського керівництва та серед деяких державних установ, що підриває здатність України розробляти, схвалювати та проводити реформи. За відсутності серйозної конституційної реформи, спрямованої на створення життєздатної та ефективної системи правління, малоймовірно, що президентські вибори, призначені на січень 2010 року, відразу призведуть до стабілізації ситуації в країні. З іншого боку, наслідки фінансово-економічної кризи стримують можливості України щодо стимулювання внутрішнього зростання чи вжиття серйозних заходів для подолання ймовірного негативного соціального впливу цієї кризи на рівні країни. Усі ці ризики деякою мірою можуть бути пом’якшені, якщо забезпечити використання політичного діалогу ЄС з Україною для усунення перешкод на шляху реформи чи труднощів, які постали у процесі виконання НІП.

Програми бюджетної підтримки залежать від продовження діяльності, спрямованої на покращення системи управління державними фінансами, макроекономічної стабільності та наявності галузей, готових до отримання такого виду допомоги, з сильними стратегіями розвитку сектору. На ці фактори також впливає політична та економічна стабільність в країні. За відсутності цих умов програми мають бути адаптовані відповідним чином, при чому більшою мірою застосовуватимуться інші форми допомоги, спрямовані, у тому числі, на розвиток спроможностей.

7. Узгодження, гармонізація та консультації

В Україні необхідно забезпечити повне виконання принципів Паризької декларації про ефективність допомоги та положень Аккрського плану дій. Існує потреба у поліпшенні координації діяльності уряду та донорів, оскільки поділ координаційних функцій між різними урядовими установами призвів до плутанини, марнування зусиль і зменшення результативності заходів. У цьому відношенні позитивним кроком є концентрація цих функцій у службі Віце-прем’єр-міністра України з питань євроінтеграції. Проте більша частина роботи ще попереду. Представництво ЄС зі свого боку енергійно виступає за поліпшення координації донорів в Україні і має залишатись активним партнером уряду у тому, що стосується забезпечення постійного характеру заходів націлених на ефективну координацію та підтримки реформ у цій сфері. Ці зусилля повинні збільшитись для забезпечення більшої гармонізації з країнами-членами ЄС і міжнародною донорською спільнотою. Секторальний підхід ЄС і виконання положень нової Угоди про асоціацію між ЄС та Україною сприятимуть узгодженню технічного та фінансового співробітництва з погодженими пріоритетними напрямками.

Пріоритетне значення для продовження роботи в Україні має забезпечення відповідного поділу праці між донорами залежно від їх порівняльних переваг. ЄС визначає свої порівняльні переваги у проведенні реформи законодавства і нормативно-правової бази та у процесі наближення за допомогою таких інструментів як Twinning і масштабних програм підтримки секторальних реформ. Оскільки досить складно розпочати програми технічного та фінансового співробітництва ЄС у швидкий та гнучкий спосіб, ефективність заходів, які фінансує ЄС, може бути посилена за рахунок спільних програм з країнами-членами ЄС та іншими донорами.

Згідно з принципами Кодексу поведінки ЄС щодо доповнюваності та поділу праці, Представництво ЄС регулярно проводить координаційні зустрічі з представниками країн-членів ЄС з метою обговорення пріоритетних завдань і спільної роботи. Результатом цього стало спільне розроблення програми у сфері охорони навколишнього середовища зі Швецією. Гарним прикладом спільного планування та об’єднання ресурсів, стала Спільна ініціатива щодо розвитку Криму та Севастополю за участі ЄС і країн-членів ЄС, в якій зараз беруть участь 9 країн-членів ЄС, що як очікується призведе до підвищення результату та інформування громадськості щодо ЄС у цілому. Країнам-членам ЄС запропоновано узгодити свої терміни підготовки нових програм з термінами, які існують в ЄС, і скористатись можливостями проведення спільних місій, оцінки та аналізу.

Під час процесу підготовки НІП була проведена значна робота із зведення даних про донорську допомогу з планом дій ЄПС щодо України. Було проведено дві місії з підготовки програми, під час яких на основі попередньої концепції відбулись широкі консультації з представниками громадянського суспільства, двосторонніх і багатосторонніх донорів і міжнародних фінансових організацій, а також спеціальні зустрічі з представниками країн-членів ЄС. Це сприяло подальшому розвитку секторального підходу, запропонованого у рамках НІП на 2011-2013 рр., та попередньому визначенню сфер для подальшої спільної роботи. Можливості співпраці з іншими донорами у рамках цієї НІП можуть бути реалізовані у таких галузях: у сфері юстиції – з Радою Європи та США; у проведенні реформи державного управління та управління державними фінансами – зі Світовим банком, Програмою розвитку ООН і країнами-членами ЄС; у сфері торгівлі – з Канадським агентством міжнародного розвитку (CIDA); у сфері охорони довкілля – зі Швецією; у сфері енергетики та енергоефективності – з ЄІБ і ЄБРР; у сфері регіонального розвитку – з Програмою розвитку ООН і країнами-членами ЄС.

8. Додатки

8.1. Додаток 1: Стисла довідкова інформація про країну

a) Макроекономічні показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008о р.

2009о р.

2010п р.

2011п р.

Основні відомості

1

Населення (у тис.)

47280,8

46929,5

46646

46372,7

46143,7

немає даних

немає даних

- річна зміна в %

-0,7

-0,7

-0,6

-0,6

-0,5

немає даних

немає даних

2a

Номінальний ВВП (у млн. євро)

69084,8

85828,6

104152

123199

немає даних

немає даних

немає даних

2b

Номінальний ВВП на душу населення (у млн. євро)

0,00146

0,00183

0,00224

0,0026

немає даних

немає даних

немає даних

2c

- річна зміна в %

3,5

8,1

8,6

2,6

немає даних

немає даних

немає даних

3

Реальний ВВП (річна зміна в %)

2,7

7,3

7,9

2,1

-8

1

4,3

4

Валове накопичення основного капіталу (у % ВВП)

22

24,6

27,5

27,2

немає даних

немає даних

немає даних

Міжнародні операції

5

Експорт товарів і послуг (у % ВВП)

51,5

46,6

44,8

46,8

немає даних

немає даних

немає даних

- з яких найбільш важливими є: чорні метали (у % ВВП)

13,3

12

11,7

12,7

немає даних

немає даних

немає даних

6

Торговельний баланс (у % ВВП)

0,84

-2,85

-5,71

-8

-0,3

1,5

-0,2

7

Сальдо по поточному рахунку (у % ВВП)

2,9

-1,5

-3,7

-7,2

0,5

1,2

-0,9

8

Чисті надходження іноземних прямих інвестицій (у % ВВП)

8,7

5,3

6,4

5,4

4,6

4,6

немає даних

9

Зовнішній борг (у % ВВП)

45,1

49,7

55,6

55,4

87

82,6

75,9

10

Обслуговування зовнішнього боргу (у % експорту товарів та нефакторних послуг)

4,9

5,1

4,0

2,7

5,6

4,4

4,6

11

Інвалютні резерви (у місяцях імпорту товарів і нефакторних послуг)

4,4

3,7

3,9

6,0

5,3

5,3

5,2

Уряд

12

Надходження (у % ВВП)

41,8

43,7

41,8

44,2

41,4

43,0

43,0

- за яких: гранти (у % ВВП)

13

Видатки (у % ВВП)

43,3

44,5

43,3

46,8

44,3

43,5

43,5

- з яких: капіталовкладення (у % ВВП)

23

25

27

14 a

Дефіцит (у % ВВП) включаючи гранти {1}

1,5

0,7

1,5

2,6

2,8

0,5

0,5

14 b

Дефіцит (у % ВВП) без грантів

15

Борг (у % ВВП)

18,7

15,7

12,9

19,9

32,5

31,1

29,0

- з якого: зовнішній (у % загального державного боргу)

Інші

16

Інфляція споживчих цін (середньорічна зміна у %)

13,5

9,1

12,8

25,2

17,2

10,8

7

17

Відсоткова ставка (на гроші, річна ставка у %)

16,4

15,4

14,4

17,8

немає даних

немає даних

немає даних

18

Курс обміну (середньорічне значення національної грошової одиниці до 1 євро)

6,39

6,34

6,92

7,71

немає даних

немає даних

немає даних

19

Безробіття (у % робочої сили, відповідно до визначення МОП)

7,8

6,8

6,4

6,4

9,9

9,8

немає даних

20

Зайнятість у сільському господарстві (у % загальної зайнятості)



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Індикативна програма на 2007-2010 рр. Зміст

    Документ
    Цей документ забезпечує стратегічні рамки для допомоги ЄС для транскордонного співробітництва на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, згідно з Інструментом європейського сусідства і партнерства на 2007-2013 роки, разом з Індикативною
  2. For over 50 years the Common Agricultural Policy (cap) has been a cornerstone of eu policy relating to farming and the rural areas

    Документ
    For over 50 years the Common Agricultural Policy (CAP) has been a cornerstone of EU policy relating to farming and the rural areas. Proposed by the European Commission in 1960, it aimed to provide a harmonized framework to maintain
  3. Національна академія державного управління при президентові україни одеський інститут державного управління матеріали з підготовки слухачів до державного екзамену зі спеціальності

    Документ
    Рекомендовано до друку науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. Протокол № 1 від 03 жовтня 2011 р.
  4. Європейський союз (5)

    Документ
    3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Результати візиту Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Молдови в контексті прагматизації української зовнішньої політики 34
  5. Програма реформ та інфраструктура їх реалізації. Соціальна політика. Державні фінанси

    Документ
    Традиційно консорціум незалежних аналітичних центрів здійснює моніторинг діяльності нової влади та оцінює результати її роботи. Такий моніторинг є комплексним аналізом кроків різних гілок влади та їх оцінкою з точки зору відповідності

Другие похожие документы..