Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Інформація про хід виконання протокольних доручень, наданих за результатами проведених зустрічей керівництва Уряду із всеукраїнськими профспілками та ...полностью>>
'Методические указания'
Цель курсового проекта – углубить теоретические и конкретизировать практические знания студентов по изучаемой дисциплине, полученные в ходе текущих з...полностью>>
'Документ'
Національний банк України (далі - Виконавець) в особі заступника начальника Центральної розрахункової палати Національного банку України Годік Марини ...полностью>>
'Документ'
Вступление Огневые сороковые годы. Много о них написано и еще будет написано, ибо тема ратного подвига неисчерпаема. Никогда не сотрутся в памяти нар...полностью>>

Повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми, розвивати вміння, навички, які формувалися на уроках теми

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Мета:

  • Повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми, розвивати вміння, навички, які формувалися на уроках теми. Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави;

  • Показати складність політичної ситуації того часу та закономірність появи анархізму у найскладніший період в історії Української державності;

  • Продовжити роботу над історичними термінами: автономія, демократія, суверенітет, республіка, монархія, анархізм, «червоний терор», «білий терор»;

  • Формувати вміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси. Навчити використовувати історичний досвід у характеристиці політичної ситуації сьогодення.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Форма роботи: групова.

Обладнання: підручник, повідомлення про лідерів політичних сил, на столах - назви політичних сил. (Для надання більш емоційного сприйняття матеріалу можна запропонувати дітям обрати емблему-символ кожної окремої політичної сили, наприклад, «більшовикам»- червоні стрічки, «білогвардійцям»- аксельбанти або погони, «Директорія» - жовто-блакитні стрічки, УЦР- елемент українського герба…).

Підготовча робота: За тиждень клас поділити на 6 груп, які мають представити наступні політичні сили в Україні періоду революції та боротьби за незалежність:

  • Українську Центральну Раду;

  • Гетьманат Скоропадського;

  • Директорію;

  • більшовиків;

  • білогвардійський рух;

  • анархічний рух.

Учні від імені обраної «політичної сили» мають висловити свою позицію за наступним планом:

  • Час перебування при владі в Україні, портрет та коротка біографічна довідка про лідера(ів) руху. (Таким чином протягом уроку створюється портретна галерея політичних діячів періоду революції. Можливо використання електронних засобів).

  • Статус України в планах політичних сил.

  • Внутрішня політика, соціальна база.

  • Результати діяльності.

(Відповіді мають бути чіткими та лаконічними (до 2 хв.) Для кращого порівняння кожна група розкриває по черзі лише по одному питанню. В якості ведучого можуть виступати більш підготовлені учні, або учитель.)

Автор: Безноско О. В., учитель, Мереф'янська школа № 6 Харківської обл.

Завантажити>>>

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація на­вчальної діяльності

Учитель: Українська революція 1917-1920 -х років дала нашому народові шанс об’єднавши національно-патріотичні сили, здійснити багатовікову мрію – проголосити незалежність української держави. Але досвід державотворення виявився не тривалим. Які прорахунки було допущено, які висновки ми маємо зробити аби в наш час не допустити фатальних помилок? Оцінити історичний досвід та відчути складність політичної ситуації в країні в той період вам, діти, допоможе наш урок, на якому ви представите основні політичні сили, що визначали майбутнє нашої України в той час.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Ведучий: представників різних політичних сил прошу зазначити час перебування при владі в Україні, представити лідерів руху.

Очікувані відповіді:

1 група. В період Лютневої революції 1917року в Росії було повалено монархію. Ці події дали поштовх активізації національного руху в Україні і 3-4 березня 1917року в Києві було проголошено про створення Української Центральної Ради – спочатку як загальногромадської організації, а пізніше представницького органу української демократії, який очолив національно-визвольний рух в Україні. Проіснувала 14 місяців. Головою було обрано Михайла Грушевського (1866—1934)

Народився 1866 р. на Холмщині, де формувалися його погляди на складні суспiльнi процеси кiнця ХIХ — початку ХХ ст. У 1880—1886 рр. М. Грушевський навчався у Тифлiськiй гiмназiї на Закавказзi, багато читав, захоплювався творами М. Костомарова, П. Кулiша, М. Драгоманова, М. Максимовича.

У 20-рiчному вiцi юнак вступив до Київського унiверситету св. Володимира на iсторико-фiлологiчний факультет. У 1893 р. громадськiсть Галичини, яка входила до складу Австро-Угорської монархії, виборола право на вiдкриття у Львiвському унiверситетi кафедри укрїнської iсторii, яку й очолив М. Грушевський.. Писав багатотомну “Iсторiю України-Русi” та проявив себе як талановитий органiзатор науки на чолi Наукового товариства iм. Т. Шевченка. На початку Першої світової вiйни М. Грушевський разом iз сiм’єю повернувся до Києва. Згодом його заарештували i вислали до Симбiрську, а потiм перевели до Москви. У засланнi вiн працював над курсом всесвiтньої історії та iсторiї України.

25 березня 1917 року М. Грушевський повернувся до Києва, де очолив Українську Центральну Раду.

2 група. В лютому-березні 1915 року Україна за домовленостями у Брест-Литовському окупована німецькими військами. Центральна Рада виявилась неспроможною забезпечити вивезення до Нiмеччини продовольства згiдно з пiдписаним договором. Українськi полiтичнi групи консервативного спрямування вступили в контакт з нiмецьким командуванням для встановлення в Українi твердої влади, а це було б для Нiмеччини гарантiєю успiшного вивезення продовольства. 29 квітня 1918року було здійснено переворот. УЦР була розпущена, а Конгрес хліборобів (6432 делегата) проголосив Гетьманом України генерала Павла Скоропадського (1873-1945). Перебував при владі 7,5 місяців.

Павло Петрович Скоропадський народився З травня 1873 р. у Вiсбаденi (Нiмеччина) Його дитинство минуло у Тростянці на Чернiгiвщині, де був батьківський маєток. Походив iз славного козацького роду Скоропадських з якого вийшло, починаючи вiд ХУII сг., чимало державних i вiйськових діячив, меценатiв i Шан валькмЮ надiонально культури.

Як i бiльшiсть представникiв заможних аристократичних родин, Павло почав набувати освiту у батькiвському маєтку, потiм навчався у Стародубській гiмназiї. Виховувався у пошанi до української старовини та культури.

Десятирiчний хлопець разом iз батьками переїхав до Москви, де знову брав домашнi уроки. Згодом Павла вiддали до Київського кадетського корпусу, Пiд час росiйсько-японської вiйни Павло Скоропадський рушив на фронт на чолi сотнi Читинського полку, а повернувся полковником. На початку Першої свiтової вiйни був удостоєний Георгiвського Хреста IУ ступеня. Невдовзi дiстав чин генерал-лейтенанта. Коли сталася Лютнева революцiя 1917 р., вiн командував 34-м армiйським корпусом на Волинi. Влiтку 1917 р. органiзував 40-тисячний 1-й корпус i перетворив його у серйозну бойову силу. Пiсля обрання 16 жовтня 1917 р. на всеукраїнському 3’здi в Чигиринi отаманом Вiльного козацтва Павла Скоропадського дiячі Центральної Ради, побоюючись його військ Вiльного козацтва, робили все можливе, аби позбавити його впливу на маси.

Павло Скоропадський 5 сiчня 1918 р. передав командування вiйськом генералу Гандзюку i вирушив до Києва.

3 група. Жорстокий окупаційний режим, встановлений німецько-австрійським військовим командуванням, викликав у населення невдоволення. До гетьманського режиму в опозицію стали майже всі політичні сили і в місті, і в селі. В серпні 1918 року в Києві було створено Український національний союз (УНС) для боротьби проти гетьманського режиму. Голова УНС—Володимир Винниченко.

14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою була утворена Директорія УНР. 14 грудня гетьман зрікся влади, а 18 грудня 1918року Директорія УНР урочисто вступила до Києва. Проіснувала 1,5 місяця.

Володимир Винниченко — вiдомий український громадсько-полiтичний 1 державний дiяч, визначний письменник. Навчаючись у Київському університетi, брав активну участь в українському нацiональному русi. Належав до членiв київської Громади, став одним iз засновникiв революцiйної Українськоi Партii (РУП). У 1904 р. брав участь у створенні УСДРП. Пiсля Лютневоi революцй в Россiї В. Винниченко разом iз М. Грушевським приїхав до Києва, щоб бути у центрi українських подiй, та заходився створювати газету «Боротьба» — центральний друкований орган УСДРП. Вiн, як лiдер впливової партії, очолив перший уряд Української Народної Республiки — Генеральний секретарiат Центральної Ради та був призначений генеральним секретарем внутрiшнiх справ.

Володлмир Винниченко був автором чи не всiх декларацiй i двох останнiх унiверсалiв Центральної Ради.

Полiтична криза в урядi УНР привела до виходу соцiал-демократiв на чолi з В. Винниченко iз Центральної Ради. Свої обов’язки прем’єра вiн склав через 3 днi пiсля проголошення IУ Универсалом самостiйностi України (12 сiчня 1918 р.),

Коли почалася iнтервенцiя на пiвдень України, В. Винниченко виступив проти зближення з командуванням англо-французьких вiйськ. Вiн почав проводити прорадянську полiтику, сподiваючись, що радянська Росiя визнає УНР. Цього, ясна рiч, не сталося, i Директорiя вдалася до пошуку союзу з англо-французькими вiйськами. Вінниченко пішов у вiдставку, а Директорiю очолив С. Петлюра.

4 група: В грудні 1917 року після кількох невдалих спроб взяти владу у свої руки більшовики проголосили УНР із столицею у м. Харкові. Встановивши контроль над територією України у 1919-1920 роках був створений уряд, лідерами якого були Християн Раковський та Григорiй Іванович Петровський

Християн Раковський — полiтичний i державний дiяч УСРР. У 1918 р. вступив до партiї бiльшовикiв ‚з січня 1919 р. по липень 1923 р. (з перервами) очолював уряд радянської України.

Петровський Григорiй Iванович — радянський державний i полiтичний дiяч. З 1897 р. — член РСДРП. У 1912 р. обраний вiд Катеринославської губернiї членом П державної думи, трибуну якої використовував для пропаганди iдей бiльшовизму. У липнi 1917 р. був направлений ЦК РСДРП(б) в Україну для боротьби проти Української Центральної Ради. З березня I919р.до лiта 1938 р. —головаВУЦвК. У 1919— 1938 рр. — член Полiтбюро ЦК КП(б)У.

5 група: А. Денікін (род. 1872р.) один з найвидатніших генералів царської армії, учасник Першої світової Війни, в серпні 1917 р. підтримував заколот Корнілова, був арештований разом з іншими корнилівцями і містився у в'язниці, звідки разом з Корніловим і іншими в листопаді 1917 р., при занятті ставки радянськими військами, відійшов на Дон; тут брав участь в організації Добровольчеської армії, а з квітня 1918 р., після того, як Корнілов був убитий під Катеринодаром, Денікін став головнокомандуючим армією. В 1918 р зайняв весь північний Кавказ, в 1919 р. став найнебезпечнішим ворогом Радянської республіки, зайняв Царицин, Вороніж, всю Україну.

6 група: Влада в Україні змінювалась з калейдоскопічною швидкістю, не маючи ні часу ні змоги вирішити найактуальніше питання щодо землі. Селянство України все більше зневірювалось у будь яких обіцянках, тому цілком закономірним стала поява анархічного рух у лідером якого став Нестор Махно. (1888—1934).

Народився 25 жовтня 1888 р. в з. Гуляйполi на Катеринославщинi Нестор був п’ятим сином у незаможнiй селянськiй родинi. Хоча змалку тяжко працював, успiшно закiнчив мiсцеву початкову школу. Заповзятливий, запальної вдачi прагнув лiдерства серед ровесникiв.

Пiд час першоi росiйськоi революцii Н. Махно вступив до групи меншовикiв. Згодом став членом анархiстсько’i “Спiлки бiдних хлiборобiв”, яка дiяла з вересня 1906 р. по липень 1908 р. Невдовзi спiлку було розгромлено. За розбiйницькi напади на багатiїв Одеський суд, що від6увся у березнi 1910 р. в Катеринославi, виніс молодому бунтівнику та його товаришам смертний вирок, якого було замiнено на довічну каторгу.

Перебування в Бутирськiй тюрмi в Москвi (з 4 серпия 1911 р. по 2 березкя 1917 р.) пiдiрвало здоров’я Н. Махна. Однак увесь цей час вiн присвятив самоосвiтi, багато читав, спiлкувався з вiдомим анархiстом П. Аршиновим i добре засвоїв теорiю анархiзму. Пiсля поваленкя самодержавства повернувся додому i розгорнув у Гуляйполi активну революцiйну дiяльнiсть.

Ведучий: Представників різних політичних сил прошу коротко зазначити статус України на час перебування при владі.

Очікувані відповіді:

1 група.( УЦР) Тривалий час УЦР стояла на засадах автономії України у складі Росії, але

IV Універсалом було проголошено незалежність УНР.

2 група. (Гетьманат) Було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголошено Гетьманат. Українська Держава є незалежною.

3 група.(Директорія) Відновлено незалежність УНР.

4 група. (Більшовики) Незалежна УРСР. Столиця Харків.

5 група.( Денікінський режим) Єдина неподільна Росія. Українську незалежність не визнається.

6 група.(Анархісти) Н. Махно пропагував ідею анархо-комунізму. Не визнавав будь яку владу. Держава робітників.

Ведучий: Представників різних політичних сил прошу коротко висвітлити найголовніші заходи у внутрішній політиці на Україні під час перебування при владі.

Очікувані відповіді:

1 група( УЦР): Земля — власнiсть трудового народу й має перейти до нього без викупу (до Устанончих зборiв землею впорядкуватимуть земельнi комiтети, обранi народом);

  • введення 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю за виробництвом;

  • пiдтримка мирних переговорiв для швидкого закiнчення вiйни; скасування смертної кари; амнiстiя полiтичним в’язням;

  • упорядкування судової системи;

  • розширення прав органів місцевого самоврядування;

  • проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віри, зібрань, спілок, страйків, недоторканності особи й помешкання та iн.;

  • визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію;

  • заклик до боротьби з більшовиками;

  • розпуск постійної армії та створення народної мiлiції; підтвердження передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю переведення промисловості на виробництво товарів народного вжитку; державний контроль над банками; встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю ;

  • запровадження нового стилю в лiточислення (замiна Юлiанського календаря Григорiанським);

  • уведення в обіг національної валюти — гривні;

  • затвердження державного герба — тризуба;

  • впровадження закону про громадянство;

  • скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю, згідно з яким передбачалися соцiалiзацiя землі та встановлення максимуму землеволодіння (31 січня 1918 р.);

  • ухвалення демократичної Конституції УНР та обрання президентом України

М. Грушевського.

Підтримували широкі кола інтелігенції, студентства, селян.

2 група. (Гетьманат): Внутрiшня політика П. Скоропадського:

  • вiдновлення права приватної власностi, в тому числi й на землю;

  • повернення нацiоналiзованих пiдприємств, землi й майна попереднiм власникам (у перспективi — обмеження розмiрiв земельних дiлянок 25 гектарами й надiлення землею малоземельних хлiборобiв);

  • обмеження свобод для робiтникiв скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйкiв тощо;

  • удосконалення грошової системи (запровадження гривнi, вiдкриття українських банкiв);

  • розвиток зовнiшнього ринку за рахунок збуту товарiв до Нiмеччини та Австро-Угорщини;

  • визнання укранської мови державною;

  • українізацiя освiти: вiдкрито український унiверситет у Кам’янцi Подiльському, засновано українськi кафедри в унiверситетах Харкова, Києва, Одеси. Вiдкрито понад 150 гiмназiй та велику мережу шкiл;

  • створення Укранської Академiї наук на чолi з В. Вернадським (27 листопада 1918 р.);

  • заснування нацiонального архiву, державної бiблiотеки, українського iсторичного музею, нацiональної галереї мистецтв, українського театру драми та опери, державної капели та симфонiчного оркестру;

  • утворення української автокефальної церкви на чолi з митрополитом В. Липкiвським;

  • початок створення регулярної української армії, спроба вiдновлення українського козацтва. Розраховував на поміщиків та буржуазію. Реальна підтримка німецьких окупаційних сил.

3 група ( Директорія):

  • лiквiдацiя приватної власностi;

  • аграрна реформа (конфiскацiя поміщицьких земель, а земельнi надiли до 15 десятин не конфiсковувалися, лишалося не поруганим дрiбне селянське землеволодiння, термiн i порядок розподiлу землi не визначалися);

  • вiдновлення 8-годинного робочого дня, встановлення робiтничого контролю на пiдприємствах, право на укладення колективних договорiв, проведення страйкiв тощо;

  • заходи з надання допомоги безробiтним та iншим категорiям нужденних.

Головним завданням Директорiї стала перемога у громадянськiй вiйнi.

Українська інтелігенція та національні військові - основна сила , що підтримувала Директорію.

4 група (Більшовики): Політика отримала назву «Військового комунізму» і передбачала:

  • уведення продрозкладки (вилучення «надлишків» продовольства у селян);

  • державна монополія на продаж та заготівлю хліба;

  • запровадження кругової поруки, формування продзагонів для вилучення продовольс­тва у селян;

  • націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості;

  • встановлення державного контролю над виробни­цтвом;

  • спроба побудувати державу-фабрику з тотальним пла­нуванням розподілу матеріальних благ;

  • уведення загальної трудової повинності, мілітаризація праці;

  • зрівняльний розподіл продуктів харчування серед пра­цівників;

  • заборона вільної торгівлі;

  • спроба ліквідувати товарно-грошові відносини;

  • перехід до прямого товарообігу;

  • встановлення твердих цін на товари;

  • карткова система постачання міського населення;

  • скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт.

Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:« червоний терор», жорстка централізація, створення продзагонів, реквізиції, конфіскації. Спирались на робітничий клас.

5 група.( Денікінський режим):

  • розподіл території України на області (Хар­ківську, Київську, Новоросійську), очолювані російськими ге­нералами з необмеженими повноваженнями.

  • Поновлення приватної власності та її недоторканність, повернен­ня націоналізованих підприємств попереднім власникам.

  • скасування 8-годинного робочого дня.

  • створення спеціальних каральних загонів для повернення зем­лі та майна поміщикам, великі контрибуції з селян (якщо земля вже була засіяна, селянин мав віддати значну частину врожаю поміщикові, а також сплатити податок на армію).

  • відновлення вільної торгівлі.

  • державна мова — російська, закриття україн­ських шкіл та видань, припинення роботи АН України . Розпалення національної ворожнечі (єврейські погроми). « Білий терор ».

Підтримувався проросійськими поміщиками та буржуазією.

6 група (Анархісти): Висував гасло «земля і воля», «безвладна держава» селян. Єдина соціальна сила –селяни.

Ведучий. Проголошення новоствореної держави вимагає визнання її міжнародною спільнотою. Чого вдалось досягти політичним силам в Україні у зовнішньополітичній діяльності та чим завершилась політична діяльність у визначений час?

Очікувані відповіді:

1 група ( УЦР): Найважливіший результат міжнародної діяльності— підписання угоди у Брест-Литовському з країнами Четверного Союзу. Визнання УЦР, як єдиної влади в Україні, допомога німецьких військ у боротьбі з більшовиками. Але прорахунки у внутрішній політиці, зволікання у вирішенні соціальних проблем привели до падіння авторитети УЦР у населення, усунуто від влади шляхом державного перевороту за ініціативи німців.

2 група (Гетьманат): Встановлення дипломатичних вiдносин iз 12-ма країнами (прiоритет надавався відносинам iз Німеччиною. Пiдписання перемир’я з Радянською Росiєю (12 червня 1918 р.).Дипломатична боротьба за повернення українських територiй, якi залишилися за межами Украни- проголошувалась вiдмова вiд самостiйної Укранськоi Держави; курс на утворення Всеросiйської федерацiї народiв (14 листопада 1918 р.) Гетьман зрікся влади після повстання проти його влади Директорією та поразки армії в бою під Мотовилівкою.

3 група (Директорія): В січні 1919року відбулась Історична подія-проголошено акт злуки УНР і ЗУНР. Але Україна опинилась в «чорному трикутнику.» Змушена вести війну з більшовиками, білогвардійцями та країнами Антанти. Підняте «українське питання» на Парижській конференції нажаль було розглянуто не на користь УНР. Розкол, що відбувся в уряді Директорії став фатальним.

4 група (Більшовики): Брест-Литовський договір , підписаний з країнами Четверного союзу свідчить про визнання більшовицької влади. Тимчасовий відступ було виправлено у 1919 році. Зроблено все, щоб закріпитись в Україні назавжди.

5 група ( Денікінський режим): Зовнішній орієнтир-країни Антанти, що надавали як фінансову, так і військову допомогу. Не маючи підтримки серед населення, не змогли утриматись в Україні.

6 група (Анархісти): В умовах протиборства двох сильних против­ників в Україні Н. Махно намагався стати «третьою силою» поряд з Ди­ректорією і більшовиками. Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму» привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах. У червні 1919 р. Н. Махно, об'єднавшись із ар­мією М. Григор'єва, відкрито виступив проти радянської влади. В кінці 1919 р. — на початку 1920 р. проти махновців були стягнуті великі сили радянських військ під командуванням Й. Якіра. Під час наступу військ П. Врангеля у вересні-жовтні 1920 р. Н. Махно знову пішов на зближен­ня з більшовиками. Відразу після розгрому військ П. Врангеля радянське командування розпочало ліквідацію частин свого недавнього союзника. З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. Н. Махно вів виснажливу бо­ротьбу проти більшовицької влади. У серпні 1921 р. Махно разом із 77 бій­цями перейшов кордон із Румунією.

ІІІ. Підсумок уроку.

Ведучий: Вислухавши всіх представників політичних сил, що були впливовими в Україні з 1917-1920роки, можна зробити висновки, що Українська революція дала можливість українцям проголосити власну державу, але історичні умови, боротьба сил, що точилась навколо України не дали змогу закріпити досягнення. Національні уряди, хоч спирались на різні соціальні верстви населення, по різному визначали форму правління і навіть тип держави - єдиними були в одному - в проголошенні державного суверенітету. Чимало з того що було засновано і декларовано ми змогли зберегти і реалізувати в наш час. Ми маємо зробити висновки з прорахунків минулого, аби не повторити в наш час.

ІУ. Домашнє завдання. Підготуватися до тематичного оцінювання.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)

    Урок
    Запропонований урок започатковує вивчення блоку “Перебудова в СРСР та Україна” (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001) та 7 уроків теми 5 Новітньої історії України (1939-2001).
  2. Проголошення Української Народної Республіки урок

    Урок
    Мета: Охарактеризувати адміністративно-територіальні зміни України, що відбулися після 2-ї світової війни. З’ясувати роль УРСР в створенні ООН. Прищеплювати навички систематизації та аналізу матеріалу,   що вивчається.
  3. Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

    Навчально-методичний посібник
    Ucraina terra Cosaccorum: Україна - земля козацька: Навч.-метод. посібник / Укл.: О.І. Шкира, Л.В. Губар, Л.М. Забарило та ін.- Переяслав-Хм., 2009.- …с.
  4. Головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників до 2011-2012 навчального року

    Диплом
    Шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітніх навчальних закладах Черкащини (методичні рекомендації): Науково-методичний посібник / авт.
  5. Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вузів

    Документ
    Навчальний посібник містить виклад найбільш важливих проблем навчального курсу “Зв’язки з громадськістю”. У ньому розглядаються теорія комунікації, історія виникнення та розвитку паблік рилейшнз, характеризуються зв’язки з громадськістю

Другие похожие документы..