Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
цели, преследуемые государством; государственное право, гражданский закон, цели, преследуемые законодательством, мораль и закон, долг; свобода воли и...полностью>>
'Документ'
вторично) « ___ » 011 г. Подпись А Н К Е Т А Дата рождения . Пол (число, месяц, год рождения) (женский/мужской) Семейное положение (замужем/не замуже...полностью>>
'Документ'
Номенклатура возникла как историческое продолжение организации профессиональных революционеров, сделавшихся после победы революции профессиональными ...полностью>>
'Документ'
Чем является для автора эта повесть? Способом выражения тоски по навсегда ушедшему времени? Испытанием радости и волнения от соприкосновения с дороги...полностью>>

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Бібліотека

Григорій Сковорода

(1722 - 1794)



Випуск 1

Переяслав-Хмельницький

2009

State Higher Educational Institution

Pereyaslav-Khmelnytsky

Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University

Library

HRYHORIY SKOVORODA

(1722-1794)


Scientific-Auxiliary Biobibliography Guide

2-nd corrected & completed

Namber 1

Pereyaslav-Khmelnytsky

2009

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Бібліотека

Григорій Сковорода

(1722 - 1794)


Науково-допоміжний

біобібліографічний покажчик

Випуск 1

Видання друге, перероблене і доповнене

Переяслав-Хмельницький

2009

УДК 016:929 (477) Г.Сковорода

ББК 91.9:83

С44

Григорій Сковорода (1722-1794):Наук.-допоміж. біобібліографічний покажчик / Уклад. О. Шкира, А. Яковенко, І. Корж, Л. Губар, А. Глієва, Л. Забарило, Т. Мельник, Н. Обертій; За ред. В.П. Коцура. – 2-ге вид., перероб. і доп. - Київ., 2009. –Вип:1.- с.

Даний покажчик висвітлює життєвий і творчий шлях великого українського філософа і педагога-просвітителя Григорія Савича Сковороди.

У покажчику подано бібліографію творів великого гуманіста, літературу про його життя і діяльність, матеріали про увічнення його пам’яті, перелік бібліографічних видань та іменний покажчик. Окремо подані крилаті вислови Г. Сковороди.

Науково-допоміжний біобіблографічний покажчик розрахований на наукових працівників, аспірантів, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться науковою думкою та історією України.

Бібліографи-укладачі: Ольга Шкира, Алла Яковенко, Інна Корж, Лідія Губар,

Алла Глієва, Любов Забарило, Ніна Обертій (англійський текст), Тетяна Мельник, Тетяна Деркач, Віталіна Єфіменко

Автори передмови: Віктор Коцур, ректор ДВНЗ «ПХДПУ ім. Григорія Сковороди», доктор історичних наук, професор

Валентина Нікітіна, науковий працівник,

зав. меморіальним музеєм Г.С. Сковороди

Тетяна Добко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, зав. відділу довідково-бібліографічного обслуговування НБУВ

Редактори: Віктор Коцур, доктор історичних наук, професор

Микола Корпанюк, доктор філологічних наук, професор

Олег Базалук доктор філософських наук, професор

Комп’ютерна верстка: Віталіна Єфіменко, Альона Спіжова

Відповідальний за випуск: Ольга Шкира, Анатолій Брехунець

Фотосвітлини: Віктор Сокол

Рекомендовано до друку Вченою Радою Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

Протокол №5 від 28 січня 2009 р.

ISBN © Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2009

© Бібліотека ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди», 2009

МАНДРІВНИЙ „СТАРЧИК” ЧИ ВЕЛИКИЙ ФІЛОСОФ І УЧИТЕЛЬ СУЧАСНОСТІ

Сьогодні в умовах глобальних змін, які відбуваються в українському суспільстві та світі, важливо знову і знову повернутися до великого українського філософа та просвітителя Григо­рія Савича Сковороди, його ідей, творчості, аби почерпнути звідти багато корисного для нашого непростого сьогодення, організації навчаль­ного процесу і, зокрема, виховного. Як актуальні нині його слова про те, що знання повинні поширюватися на весь народ... А народ дійсно завжди прагнув і прагнутиме нових знань.

Як відомо, Григорій Савич вів мандрівний спосіб життя, багато подорожував, сіючи філософські зерна серед тих, хто цікавився європейською та світовою історією й філософією. І це теж актуально сьогодні, коли ми говоримо про мобільність у спілкуванні, посилення контактів наших студентів та викладачів із зарубіжними ровесниками та колегами. Сковорода — яскравий приклад того, як можна працювати і поширювати знання серед простого люду. Особливо актуальні його ідеї, пов’язані з методами навчання: великий мислитель завжди був прихильником демократичних методів навчання. Він спонукав своїх слухачів-спудеїв тодішнього Переяславського колегіуму, де викладав у 1750-1751 роках, до самостійного пошуку відповідей на ті питання, які ставить життя, прагнув у кожного ви­хованця знайти ті позитивні риси, спираючись на які, можна було б будити інтерес до знань і пошуку відповідей.

Сьогодні ми теж прагнемо, впроваджуючи ідеї Болонського процесу, спонукати сучасних юнаків та дівчат до активного, самостійного пошуку відповідей на ті питання, які піднімають відповідні дисципліни, що викладаються в нашому вузі. І знову ж таки вони перегукуються із вченням великого гуманіста і людинолюба, котрий прагнув пізнати світ. Як ніколи нам нині важливо пізнавати світ, котрий повинен розвиватися гуманістичним шляхом і пе­реборювати ті негативні тенденції, які існують в ньому.

Отже, Сковорода зараз — з нами.

Протягом століть місто Переяслав-Хмельницький і село Каврай свято бережуть історичну пам’ять про великого сина українського народу, який прожив і пропрацював тут цілих шість років, написав чимало педагогічних, літературних, філософських та музичних творів. У 1972 році в місті відкрито меморіальний музей Г.С. Сковороди, у 1994 році нашому державному педагогічному інституту, а з 2002-го року — педагогічному університету, присвоєно ім’я Григорія Сковороди. У 1997 році на території вузу відкрито йому пам’ятник (скульптор І.С. Зарічний). Сама ж ідея читань виникла ще в 70-і роки, в Національній академії наук, коли в ній викладав професор І.П. Стогній, котрий досліджував тему Сковороди. Він і запропонував започаткувати відповідні читання, на яких показати місце і роль філософа не тільки в українській, але і в європейській та світовій науці. Спочатку ці читання проходили в Києві, у Національній академії наук, а в 2001 році „переїхали” до Переяслава-Хмельницького.

Їхніми організаторами виступали Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, наш вуз, Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав” та Національна асоціація українознавців. Завдяки зусиллям згаданих інституцій і багатьох дослідників сковородинознавчі студії залишаються справжнім вогнищем української гуманітарної думки. Особливо важливі вони із впровадженням Болонського процесу. Сьогодні Міністерство освіти і науки України, Академія педагогічних наук України, зокрема, її президент В.Г. Кремень обстоюють ту думку, що в українському суспільстві необхідно створити масу критично мислячих людей, які були б гарантом розвитку демократичного суспільства, незворотності демократичних процесів, які мають відбуватися і відбуваються.

Отже, без критично мислячих людей, без справжніх інтелігентів, які завжди опозиційно ставляться до того негативного, що є в суспільстві і прагнуть вдосконалити світ, забезпечити його прогресивний розвиток, не може обійтися будь-яка країна, зокрема й наша. Болонський процес, кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукають до активізації особистості, самостійного пошуку знань, вміння застосувати їх на практиці, тісніше зв’язати теоретичні, фундаментальні та фахові знання із майбутньою роботою та вимогами працедавця. По суті це ті ідеї, які у свій час закладалися Сковородою, коли він викладав у Переяславі.

Звичайно, вони не з'явилися самі по собі. Як відомо, поет свого часу багато їздив Європою, чимало читав, співставляв, порівнював. І пропагував нові підходи до організації навчання "кожен спудей - особистість, до якої треба відшукати свій ключик, аби той пробудив інтерес до нових знань і їхнього застосування". В рамках тодішньої системи освіти вони виглядали занадто передовими і настільки випереджали час, ментальність й існуючі погляди на систему освіти, що, звичайно, не прижилися, і його носія сприйняли як вільнодумця, бунтаря. Так Г.С. Сковорода на багато сторіч вперед випередив сучасників.

Мабуть, як кожного ректора, мене теж цікавить виховний аспект навчального процесу. В цьому плані Г. Сковорода залишиться нам прикладом служіння людям, науці, гармонійного поєднання особистих і суспільних інтересів, подолання егоїстичних тенденцій, котрі, існують у суспільстві. Сьогодні недостатньо, щоб студент був лише носієм певних знань і навичок. Без глибоких гуманістичних переконань, патріотизму, вміння будувати взаємини в трудовому колективі та суспільстві такий фахівець не зможе в повній мірі реалізувати свої знання на користь суспільству, державі, особистості.

Переяслав-Хмельницький, який має 27 всесвітньо відомих музеїв, гордиться їхньою унікальною базою, в котрій відображені всі етапи нашої історії і розвитку матеріально-духовної культури, дійсно є тим потужним культурологічним середовищем, яке позитивно впливає на виховання майбутнього вчителя-фахівця і підготовку його в будь-якій галузі: літератури, мистецтва, історії, філології тощо. Тому маємо унікальну можливість скористатися тим, що воно певний час перебувало на історичному, політичному, дипломатичному, освітянському перехресті, і ця благотворна аура й досі позитивно впливає на душі наших вихованців. Недарма народилося нове прислів'я: "Якщо хочеш бути справжнім вчителем, їдь у Переяслав".

Віктор Коцур, ректор ПХДПУ ім. Григорія Сковороди,

член-кореспондент педагогічних наук України,

доктор історичних наук, професор

ПЕРЕЯСЛАВЩИНА В ЖИТТІ

Г.С. СКОВОРОДИ

При одній згадці імені Григорія Савича Сковороди в нашій уяві вимальовується образ: іде мандрівник, поет прекрасного, великий філософ світу сього, видатний просвітник. Говоримо про його шляхи, про залишені ним сліди, над якими час безвладний.

Сліди в історії – в інтелекті народному. Сліди – пам'ять, шляхи – пам'ять. Переяславські шляхи.

Переяславській древній землі судилося стати на якийсь час притулком визначного поета й філософа. Були незлагоди, були кривди, біль, проте Сковорода, полишаючи цю землю, все ж повертався до неї знову і знову.

Саме в ці роки, коли Сковорода бував переважно серед народу, формувався його світогляд як філософа-мислителя і громадського діяча. Коли попередні періоди життя Сковороди – академічний і закордонний – були підготовчими, то тепер він будує основні підвалини свого світогляду, своєї філософської концепції, визначає провідні принципи свого громадського служіння.

Після повернення з-за закордону в 1750 році Сковорода був запрошений переяславським єпископом Никодимом Срібницьким на посаду викладача поетики Переяславського колегіуму.

Читаючи лекції, Григорій Савич враховував потреби життя, брав до уваги нахили, здібності студентів, виступав проти приниження особистості учнів. Сковорода говорив про необхідність гармонійного виховання юнацтва згідно з його природними нахилами. Але застосовані Сковородою нові методи викладання не сподобалися єпископу. Він написав на доповіді консисторії: "Хай не живе в моєму домі той, хто творить гординю". Сковороду було вигнано з колегіуму. Це було перше випробування твердості та сили його духу.

Тепер, коли двері колегіуму були перед ним зачинені, єдина надія була на місце вчителя у якійсь заможній родині. Місце домашнього вчителя Сковороді підшукали у Степана Васильовича Томари, що проживав у селі Ковраї Переяславського повіту. Тут Григорій Савич вперше почав проводити в життя свою нову теорію виховання: Сковорода, писав Ковалинський, найперше почав працювати над вихованням серця свого вихованця і, розглядаючи його природні здібності, допомагати їхньому зростові легко, ніжно, нечутно, а не завчасно обтяжувати розум його науками, і вихованець щиро внутрішньою любов'ю прив'язався до нього.

Чим далі, тим більше подобався господареві вчитель. Він би й сам охоче поговорив з ним, але вельможність не дозволяла. Розв'язка прийшла несподівано. Пані Томарисі донесли, що роздратований учитель обізвав її сина свинячою головою. Умовності етикету вимагали, щоб простолюдина було негайно звільнено з роботи. Інакше вчинити Томара не міг. Він покликав Сковороду, оголосив йому свою волю і додав те, чого не мусив би говорити: "Прости, друже мій, мені шкода тебе".

Саме в цей час Сковорода зустрічає свого доброго знайомого, випускника Академії Володимира Каліграфа (Крижановського), "що від'їздив до Московської академії проповідником, з котрим він, як приятель, і поїхав".

Сковорода відвідав Москву, Загорську Троїце-Сергієву лавру, де її настоятель Кирило пропонував йому посаду викладача в лаврській семінарії. Та Григорій відмовився від цієї посади, любов до отчого краю кликала його назад на батьківщину.

Повернувся Сковорода в Переяслав, напевно, того ж 1755 року.

Переяславщина стала батьківщиною знаменитого збірника Сковороди "Сад божественных пъсней". Так в обіг навіть введено назву "Каврайський зошит". До циклу віршів цього періоду входять добре знані "Всякому городу нрав и права", "Ой ты, птичко жолтобоко" та інші, що здобули визнання найширших народних мас. Таким чином, можна з упевненістю говорити, що переяславські шляхи, сходжені Сковородою, стали помітними шляхами й літературними.

Переяславщина була для Сковороди колискою для подальшої науково-філософської, просвітницької та літературної діяльності, він називав її своєю другою матір'ю. Тому наше місто й стало святинею, до якої подорожують прочани з усього світу, щоб прилучитися до Сковородинівської криниці мудрості, ближче пізнати образ людини, якій судилося стати легендою, символом землі, що його виплекала. З Переяславом пов'язане подальше систематичне і всебічне дослідження творчості Г.Сковороди.

Валентина Нікітіна, науковий працівник,

завідуюча меморіальним музеєм Григорія Сковороди

ВІДГУК

на видання

Григорій Сковорода (1722-1794): Біобібліографічний покажчик / Переяслав- Хмельницький держ. педагогічний ун-т ім. Григорія Сковороди. Бібліотека / Уклад.: О. Шкира, А. Яковенко, І. Корж, Л. Губар, А. Глієва, Л. Забарило, Н. Обертій. - Переяслав-Хмельницький,2006. - 166 с. : іл.

У сучасний період розбудови суверенної Української держави, духовного відродження, значно зріс інтерес різних верств населення до своєї історії та культури. Творення Української держави потребує глибокого дослідження і осмислення, як української історії взагалі, так й творчого спадку окремих видатних її постатей зокрема.

Слід відзначити, що постать Г. Сковороди, видатного українського філософа, поета завжди приваблювала істориків, літературознавців, філософів, бібліографів, а останніми роками інтерес до осмислення його творчої спадщини, світобачення і світовідчуття посилився. Певним чином активізації вивчення творчого спадку Григорія Савича Сковороди сприяла ювілейна дата - 280-річчя від дня його народженння (2002). Останніми роками видано збірники його творів, низка окремих праць, відбулися всеукраїнські та міжнародні наукові конференції та Міжнародні Сковородинівські читання тощо, де всебічно обговорювалися непересічна постать українського генія, його ідейний і поетичний спадки, поетичний талант.

Низка дисертаційних та монографічних досліджень, присвячених видатному мислителю, є підтвердженням усвідомлення суспільством необхідності всебічного вивчення і розкриття значення спадщини Г. Сковороди для культурного життя сучасної України.

У цьому контексті актуальність появи бібліографічного покажчика "Григорій Сковорода (1722-1794)", підготовленого науковою бібліотекою Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (2006), не викликає сумніву.

Увійти в документальний матеріал спадщини Сковороди допомагає вступна стаття ректора Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди члена-кореспондента педагогічних наук України, доктора історичних наук, професора Віктора Коцура "Мандрівний старчик" чи великий філософ і учитель сучасності" та стаття В.В. Нікітіної "Переяславщина в житті Г.С. Сковороди.

Довідкову інформацію містять "Слово від упорядників" і "Короткий літопис життя і творчості Г.Сковороди "

Бібліографічний покажчик структуровано за розділами: Матеріали про життя та діяльність Г. Сковороди; Історія; Педагогіка; Літературознавтсво; Художні твори про Г. Сковороду; Мистецтво; Релігія; Філософія й етика; Психологія; Бібліографічні матеріали; Вшанування пам 'яті Г. Сковороди.

Вдало розроблена укладачами структура покажчика, детальна систематизація дозволяє швидко знайти відображені матеріали з широкого спектру публікацій.

Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними в Україні державними стандартами. Важливо, що упорядники подали анотації або пояснення там, де назва статті не відображає її змісту, більшість з них є змістовними, що сприяє їх глибшому розкриттю та розумінню, заощаджуючи час науковця для творчої праці. Пошуку матеріалів сприяє й Іменний покажчик.

Безперечно, упорядниками здійснена величезна копітка робота по виявленню, систематизації, відображенню документів.

Дослідницька праця наукових працівників Бібліотеки ПХДПУ ім. Григорія Сковороди заслуговує високої оцінки.

Поява покажчика видається своєчасною і об'єктивно необхідною, вводить до наукового обігу величезний масив інформації, що сприятиме науковому вивченню творчої спадщини Григорія Савича, дасть змогу багатьом читачам ефективніше скористатися відображеними у покажчику творам, які й нині не втратили актуальності, наукового значення, філософського змісту, поетичного мистецтва. Видання безперечно пожвавить інтерес науковців і студентської молоді до вивчення та осмислення духовних надбань українського народу.

ВІД УПОРЯДНИКІВ

Біобібліографія – цікавий науковий жанр. Хронологічна й тематична систематизація дає можливість по-новому поглянути на здійснене в тій чи іншій галузі, побачити, ким насправді є та чи інша особа, як вона розвивалася, причому без тенденційних ідеологічних прикрас, а так, як про це свідчать уперті факти бібліографії.

Григорій Савич Сковорода, визначний філософ, народний навчитель, мислитель, письменник-просвітитель належить до найвидатніших виразників української ментальності XVIII століття і посідає почесне місце в історії прогресивної української і світової культури. Він залишив нам дорогоцінну спадщину: власноручний список своїх творінь і короткий напис на розгадку наступним поколінням: „Світ ловив мене, але не спіймав”. У його творах відобразилися світогляд, стиль і спосіб мислення, жива душа культури українського народу, що розвивалася і збагачувалась упродовж віків. Роздуми мислителя зосереджувалися навколо проблем людини, її щастя, спорідненої праці, морального вдосконалення, врешті, свободи й незалежності.

Отож, пропонуємо Вам бібліографічний довідник, який зафіксував видання творів Г. Сковороди та численні праці про українського філософа. Укладачі намагалися найбільш повно відобразити цей цінний доробок. Використано 953 одиниці бібліографії, джерела відбору документів – фонди університетської бібліотеки та Центра Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г.С. Сковороди, меморіального музею академіка Заболотного, меморіального музею Г.С. Сковороди, колекції книг із архівів професорів І.П. Стогнія , І.М. Ярового та В.М. Курила.

У покажчику в хронологічній послідовності подано бібліографію творів великого гуманіста, літературу про його життя та діяльність, матеріали про увічнення його пам‘яті, перелік бібліографічних видань, іменний покажчик, який налічує 956 авторів та фотосвітлини В. Сокола. Окремо подано 110 цитат із творів Сковороди. Автори передмови ректор ПХДПУ імені Григорія Сковороди, доктор історичних наук, професор Віктор Коцур та науковий працівник, завідувачка меморіальним музеєм Г.С. Сковороди Валентина Нікітіна. Також у довіднику вміщено відгук на I-го видання кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, завідувачки відділу довідково-бібліографічного обслуговування Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Тетяни Добко. Покажчик може бути використаний фахівцями в галузі педагогіки та освіти, науковцями, аспірантами, студентами, усіма, хто цікавиться науковою думкою та історією України.

Колектив авторів 2-го видання присвячує даний біобібліографічний покажчик відзначенню 1100-річчю заснування міста Переяслава-Хмельницького.

КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ

3 грудня 1722 Народився Григорій Савич Сковорода в селі Чорнухи на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.

Кінець 1720-х – Здобув початкову освіту в рідному селі.

початок 1730-х

1734 Вступив до Києво-Могилянської академії.

1741 Перервав навчання у зв'язку з від'їздом до Петербурга (прийнятий до придворної хорової капели цариці Єлизавети).

Серпень 1744 Відновив навчання у Києво-Могилянській академії в класі філософій.

Серпень 1745 Вирушив у Західну Європу у складі російської місії як півчий православної церкви. Відвідав Угорщи­ну, Словаччину, Польщу, Австрію.

1750 Повернувся в Україну, почав викладати поетику в Переяславському колегіумі.

1751 Звільнений з роботи за застосування нових педа­гогічних ідей.

1751 – 1753 Продовжує навчання в Києво-Могилянській ака­демії.

Січень 1754 Став домашнім учителем сина поміщика Степана Томари в с. Коврай на Переяславщині.

1759 – 1764 Г. Сковороду запрошено до Харківського колегіуму на посаду викладача поетики, синтаксису і грець­кої мови.

1764 Залишив Харківський колегіум через доноси, жив у Києві, а потім у Харкові.

1768 Повернувся до викладацької роботи в Харківському колегіумі і з цією метою склав підручник етики.

1769 Остаточно залишив Харківський колегіум через несумісність у поглядах на мораль з бєлгородським єпіскопом Самуїлом Миславським; розпочав мандрівне життя. За 25 років мандрів по Лівобережній Україні, Воронезькій, Курській, Орловській губер­ніях зажив слави народного просвітителя, мудреця і вчителя.

Літо 1794 Відвідав свого друга і учня М. Ковалинського на Орловщині.

Осінь 1794 Повернувся в Україну, відвідав свого друга А. І. Ковалівського в селі Пан-Іванівка на Харківщині.

9 листопада 1794 Григорій Савич Сковорода помер в селі Пан-Іванівка (нині Сковородинівка).

ЛІТЕРАТУРНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА

ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

1912

1. Собраніе сочиненій Г.С. Сковороды. Т.1/ Біографія

Г.С. Сковороды М.И. Ковалинскаго; Замътки и прим. В. Бончъ-Бруевича. – СПб.: Тип. Б.М. Вольфа, 1912.- 544 с.: портретъ и факсимиле автора. - (Матеріалы къ исторіи и изученію русскаго сектантства и старообрядчества. Подъ ред. В. Бончъ-Бруевича. Вып. 5

Биография Г.С. Сковороды, написанная его другом М.И. Ковалинским. Собраны все оригинальные прозаические произведения Сковороды. В этом томе – один снимок портрет Сковороды, выгравированный художником В.Матэ для издания Д.И. Багалея и один снимок с почерка Г. Сковороды 1791 г.

[Муз. Г.Сковороди ]



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Бібліотека Григорій Сковорода (1)

    Документ
    Григорій Сковорода (1722-1794): наук.-допоміж. біобібліограф. покажчик / [уклад.: О. Шкира, А. Яковенко, І. Корж, та ін.]; за ред. В.П. Коцура. - К., 2009.
  2. Міністерство освіти І науки україни двнз«Переяслав – Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

    Документ
    Білобровко Т.І. Соціальний аспект діяльності керівника закладу освіти: навч. – метод. посібник / Т.І. Білобровко, А.В. Опольська; ДВНЗ« Переяслав – Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» .
  3. Л. В. Лохвицька кандидат педагогічних наук, доцент Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

    Навчально-методичний посібник
    Автори посібника: Л.В.Лохвицька – кандидат педагогічних наук, доцент Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди; Т.
  4. Міністерство освіти І науки україни мелітопольський державний педагогічний університет імені богдана хмельницького

    Навчально-методичний посібник
    Е 90 Елькін М.В. Історія педагогіки: [навчально-методичний посібник до самостійного вивчення дисципліни] / М.В.Елькін, М.М.Головкова, А.А.Коробченко. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009.
  5. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний університет науково-дослідна діяльність Бердянського державного педагогічного університету у 2010 році

    Документ
    Бердянський державний педагогічний університет був заснований у 1932 році згідно з наказом Народного комісаріату освіти України та діяв як інститут соціального виховання.

Другие похожие документы..