Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
И. Бродский как-то заметил, что ««…наравне с землей, водой, воздухом и огнем, - деньги суть пятая стихия, с которой человеку чаще всего приходится сч...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится 7 апреля 2011 г. в 16.00 часов на заседании совета по защите докторских и кандидатских диссертаций Д 505.001.05 при ФГОБУВПО «Финанс...полностью>>
'Диссертация'
Защита состоится « » 2009 г. в ч. мин. на заседании диссертационного совета Д 203.002.06 Академии управления МВД России по адресу: 125171, Москва, ул...полностью>>
'Документ'
«Властью, данной нам от Бога, мы заявляем, что тот, кто поднимет руку на беззащитного и прольет невинную кровь, будет отлучен от Церкви и предан анаф...полностью>>

Індикативна програма на 2007-2010 рр. Зміст

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Інструмент європейського сусідства і партнерства

Транскордонне співробітництво

Стратегічний документ на 2007-2013 рр.

Індикативна програма на 2007-2010 рр.

Зміст:

Резюме

  1. Політика та цілі ЄС

    1. Загальна політика та цілі

    2. Політика та цілі закордонного співробітництва

  1. Порядок денний країн-партнерів

3. Економічний і соціальний аналіз прикордонних областей

3.1 Основний опис прикордонних областей

3.2 Економічні та соціальні характеристики прикордонних областей

3.3 Характерні проблеми в прикордонних областях

3.4 Прикордонне співробітництво fora

4. Огляд минулого та діючого спіробітництва

4.1 Програми Сусідства та їхні попередники

4.2 Інші аспекти закордонного спіробітництва

4.3 Інші допомога місцевому та регіональному співробітництву, ширша регіональна співпраця

4.4 Здобуті уроки

  1. Стратегія у відповідь

    1. Головні характеристики

    2. Головні питання для вирішення

    3. Формулювання (визначення) програм

    4. Інші характеристики

    5. Поєднаність з іншими програмами співробітництва

    6. Суміжні сфери політики

    7. Консультації з посередниками

  1. Індикативна Програма

    1. Загальний огляд

    2. ІЄСП та ЗС (закордонна співпраця)

    3. Цілі

    4. Очікувані результати

    5. Показники

    6. Ризики

    7. Індикативні фінансові асигнування

Додатки

А.1 Перелік програм ІЄСП-ЗС та їх географічна прийнятність

А.2 Фінансові асигнування у деталях щодо окремих програм

А.3 Населення сфери діяльності програми

А.4 Середні рівні доходу відповідно до області дії програми

А.5 Попередні зобов’язання ЗС

А.6 Перелік акронімів

Резюме

Цей документ забезпечує стратегічні рамки для допомоги ЄС для транскордонного співробітництва на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, згідно з Інструментом європейського сусідства і партнерства на 2007-2013 роки, разом з Індикативною програмою для цього співробітництва на 2007-2010 роки.

Транскордонна співпраця на зовнішніх кордонах ЄС є ключовим пріоритетом як для Європейської політики сусідства, так і для Стратегічного партнерства ЄС з Росією. Прийняття Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП) значно збільшило вимір транскордонного співробітництва, як кількісно, так і якісно. Базуючись на попередньому досвіді імплементації програм ТАСІС та Meda, пропозиції щодо посилення транскордонного співробітництва (ТКС) було визначено у ряді Комюніке Комісії в 2003 та 2004 роках, включено в пропозицію Комісії щодо ІЄСП у вересні 2004 року і впроваджено в ІЄСП, як це затверджено Радою та Парламентом.

Відповідно до нового, передбаченого в ІЄСП, підходу, підтримка ТКС на зовнішніх кордонах ЄС буде проводитися шляхом фінансування згідно з зовнішніми та внутрішніми розділами бюджету ЄС, з метою проведення діяльності ТКС з обох боків зовнішнього кордону ЄС. Ряд важливих нововведень визначено в самому Регламенті щодо ІЄСП – наприклад, спосіб, в який зовнішнє та внутрішнє фінансування поєднується в рамках ІЄСП, забезпечення децентралізованого програмування та імплементація самими місцевими партнерами. Детальніші умови імплементації цих програм ТКС визначені в Правилах імплементації, що прийняті Комісією.

В цьому контексті, цей стратегічний документ визначає загальну політику ЄС та цілі для цієї діяльності ТКС, розглядає відповідні політичні порядки денні партнерських країн, економічну та соціальну ситуацію в прикордонних регіонах, і дає короткий огляд минулого співробітництва в цій сфері (Розділи 1-4). Стратегія реагування (Розділ 5) визначає основні питання, які повинні бути вирішеними (включаючи чотири головні цілі сприяння економічному та соціальному розвитку в прикордонних областях, спільна робота щодо вирішення спільних проблем, забезпечення ефективних та безпечних кордонів, заохочення місцевої, “міжлюдської” співпраці), а також місця ТКС в контексті інших важливих програм та політик співробітництва.

Індикативна програма (Розділ 6) визначає індивідуальні програми ТКС, які будуть фінансуватися ЄС (включаючи їх географічну прийнятність) та ілюструє особливі цілі, які можуть вирішуватися партнерами програми в рамках вищезгаданих чотирьох ключових цілей, разом з очікуваними результатами, показниками та можливими ризиками. В кіцевому результаті, індикативні фінансові асигнування для кожної з програм ТКС визначені на 2007-2010 роки (разом з наведенням прикладів інших асигнувань для програмного періоду на 2010-2013 роки). Загальне фінансування ЄС, визначене в цій Індикативні програмі на 2007-2010 роки, складає 583,28 млн. євро.

1. Політика та цілі ЄС

Транскордонне співробітництво є невід’ємною частиною Європейської політики сусідства ЄС (яка включає в себе держави Східної Європи, Південного Кавказу і Південного Середземномор’я), а також Стратегічного партнерства ЄС-Росія. Також воно відіграє важливу роль в спільних політиках, таких, наприклад, як Євросередземноморське Партнерство (Барселонський процес) та Північний вимір.

1.1 Загальна політика та цілі

Відповідні законодавчі рамки для відносин ЄС з цими країнами визначені в Угодах про партнерство і співробітництво з державами Східної Європи, Південного Кавказу та Росії, а також Асоційованих угодах з державами Південного Середземномор’я1.

Європейська Політика Сусідства (ЄПС)2 базується на цих законодавчих рамках з метою посилення наших відносин з країнами Східної Європи, Південного Кавказу та Південного Середземномор’я через посилення двосторонніх зв’язків, які пропонують допомогу у проведенні реформ, що будуть стимулювати економічний та соціальний розвиток разом з додатковими стимулами, такими як участь у внутрішньому ринку ЄС – взамін на зобов’язання партнерів щодо проведення реформ в сферах демократизації та верховенства права, ринкових реформ, співробітництва у зовнішній політиці та співпраці з питань боротьби з організованою злочинністю.

Індивідуальні Плани дій ЄПС, які погоджені з кожною партнерською країною, визначають детальний та спільно погоджений порядок денний проведення реформ після виконання ЄПС.3 Ця індивідуальне партнерство для реформ визначає пріоритети реформ серед широкого кола питань. Глибина та швидкість прогресу відносин кожного партнера з ЄС залежить від його можливостей та політичної волі імплементувати погоджені пріоритети.

Для країн Південного Середземномор’я ЄПС також доповнюється всезагальними рамками регіонального діалогу та співробітництва, визначених у 1995 році із започаткуванням Барселонського процесу, та підтверджені останнім Барселонським саммітом у листопаді 2005 року, а також прийнятою з цього приводу П’ятирічною робочою програмою4.

Що стосується Росії, то Стратегічне Партнерство ЄС-Росія, з його Чотирма спільними просторами і пов’язаними Дорожніми Картами5 надають нашим відносинам ширшого політичного виміру з цією країною, разом з локальним вираженням цього партнерства (особливо в Балтиці), визначеним у Політиці Північного виміру6.

Окремі політичні цілі, які переслідує Європейський Союз та Європейське Співтовариство у стосунках з кожною з цих держав, детально визначені у відповідних регіональних стратегічних документах та стратегічних документах окремих країн, і не будуть тут повторюватись.

1.2 Політика та цілі транскордонного співробітництва

В рамках вищезазначеного загального політичного контексту, транскордонне співробітництво (ТКС) повинно відігравати суттєву роль, відмінну від інших форм співробітництва, в силу своєї діяльності для вигоди сторін по обидва боки зовнішнього кордону ЄС і фінансування згідно з зовнішніми та внутрішніми розділами бюджету ЄС. Беручи до уваги попередній досвід ТКС відповідно ТАСІС, Meda, Phare та Interreg, нова політика та рамки реалізації ТКС на зовнішніх кордонах Союзу були передбачені в окремому Комюніке щодо ТКС в липні 2003 року7 перед остаточною розробкою ЄПС, та детально розроблені в окремому розділі Стратегічного докумету ЄПС в травні 2004 року8.

Базуючись на цих пропозиціях та на відповідних Висновках Ради щодо ЄПС, окремі положення стосовно ТКС були включені до нового Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП)9. Було передбачено, що ці положення будуть деталізовані в Правилах з імплементації, які на даний час розробляються службами Комісії10.

Головні політичні цілі ТКС на зовнішніх кордонах Союзу вже визначені в згаданих вище ключових політичних документах. Зокрема, головні цілі транскордонного співробітництва полягають у підтримці сталого розвитку по обидва боки зовнішнього кордону ЄС та наданні допомоги у зменшенні відмінностей у стандартах життя впродовж цих кордонів, розгляд проблем та можливостей після розширення ЄС та інших проблем, що виникають внаслідок близькості між регіонами вздовж сухопутніх та морських кордонів.

Зокрема, ТКС має на меті допомогти:

  • сприяти економічному та соціальному розвитку в регіонах по обидва боки спільних кордонів;

  • вирішити спільні проблеми в таких сферах, як навколишнє середовище, охорона здоров’я, запобігання та боротьба з організованою злочинністю;

  • збільшити ефективність та безпеку кордонів;

  • сприяти транскордонній “міжлюдській” співпраці на місцевому рівні.

В межах цих загальних пріоритетів програми, завдання детального планування буде стояти перед самими партнерами на місцевому, регіональному та національному рівнях. Ці партнери будуть відповідальні за підготовку та подання на затвердження Комісії “спільну програму”, яка буде містити у собі окремий перелік пріоритетів та заходів, беручи до уваги всі чотири вищевказані теми, та відображати особливі умови та вимоги до цих окремих сфер.

Належна відповідність та взаємодоповнення між програмами ТКС ІЄСП та національними Планами дій ЄПС (Дорожні карти у випадку з Росією) повинна забезпечуватися процесом планування.

  1. Політичний порядок денний партнерських країн

Загальні політичні порядки денні реформ та розвитку окремих партнерських країн аналізуються у відповідних розділах стратегічних документів кожної держави та регіональних стратегічних документах, і немає потреби повторювати їх тут. Таким чином, даний документ зосереджується на тих особливих аспектах політики партнерської країни, які стосуються ТКС.

Окремі партнерські країни по-різному відреагували на появу нових проблем та можливостей щодо транскордонного співробітництва. У тих країнах, де ТКС вже активно реалізовувалася певний час, в останні роки спостерігалися участь та посилена підтримка на національному рівні, особливо на Східних кордонах ЄС. Наприклад, довготривале ТКС між Росією і Фінляндією послужило моделлю для розвитку дій ТКС деінде. Особливе законодавство щодо ТКС зараз готується в Росії, а новостворене Міністерство з регіонального розвитку в Росії (2004 рік) має особливу зацікавленість цим питанням. В Україні законодавство щодо транскордонного співробітництва було запропоновано у 2004 році. Воно визначає принципи, організацію та фінансову підтримку для співробітництва з “сусідніми” країнами.

В Середземноморському регіоні, зі своїми більше морськими, аніж сухопутніми кордонами з ЄС, політика ТКС є менш розвинутою, незважаючи на постійну увагу до різних аспектів субрегіональної співпраці в рамках Барселонського процесу та допомоги програми MEDA.

Всередині ЄС окремі держави-члени мають довготривалий досвід ТКС в межах програми Interreg, яка має на меті підтримку економічного розвитку та єдності вздовж внутрішніх кордонів ЄС. Цей досвід також було використано у розробці ТКС Interreg-Phare, яка охоплювала кордони тоді 15 держав ЄС разом з країнами, які згодом приєдналися до ЄС у 2004 році.

Важливим елементом політики успішної імплементації програм ТКС є інституційні можливості місцевої та регіональної влади в партнерських країнах ЄС брати участь в такому виді співробітництва. У цьому контексті є важливими питання реформи місцевої влади, які часто є частиною національного порядку денного реформи, як це відображено в Планах дій ЄПС.

Наприклад, регіональна та місцева влада в Україні та Молдові має відносно обмежені повноваження, а виконавчі та адміністративні структури дуже централізовані на усіх рівнях. Плани Дій, погоджені з цими країнами, мають спеціальне посилання на ТКС та на місцеве і регіональне співробітництво. В Середземноморському регіоні Ізраїль вже має місцеві урядові структури з децентралізованим представленням місцевих інтересів, в той час Марокко почало децентралізацію своєї структури управління з посилення місцевого управління в 1992 році, та дало подальший поштовх для даної політики шляхом прийняття відповідного законодавства у 1997 році та нової комунальної хартії у 2001 році. В Йорданії децентралізація місцевих справ є конституційним принципом, однак уряд продовжує брати участь у призначенні мерів та міських рад; планується передача владних повноважень муніципальним адміністраціям через посилення автономії у фінасових справах та планування програм соціально-економічного розвитку.

Важлива роль регіональної та місцевої влади підтверджується містами та регіонами Середземномор’я, які з нагоди Барселонського самміту підписали декларацію, яка підтверджує їх роль у розвитку Середземноморського регіону, їх можливий внесок в регіональну політику, важливість співробітництва для покращення демократизації та якісного управління, залучення громадян та покращення прозості та діалогу.11

У випадку з Росією Дорожня карта Спільного економічного простору ЄС-Росія стосується поглиблення та диверсифікації міжрегіональної співпраці через залучення місцевих та регіональних ключових учасників, а також громадськості у подальшому поглибленні співпраці; в той же час важливість транскордонного співробітництва в галузі безпеки також розглядається в Спільному просторі для свободи, безпеки та юстиції. Залучення місцевої та регіональної влади до транскордонного співробітництва займає також важливе місце в контексті Північного виміру.

  1. Економічний і соціальний аналіз прикордонних областей

Детальний аналіз загальної політичної, економічної, соціальної та екологічної ситуації в партнерській країні знаходиться у відповідних регіональних стратегічних документах. Даний документ зосереджується на спеціальних елементах, що стосуються транскордонного співробітництва.

3.1 Базові показники прикордонних областей

ТКС, за своє природою, має на меті принести вигоду тим регіонам, які безпосередньо мають морські чи сухопутні кордони з ЄС, а також їх партнерам в ЄС. Згідно з практикою Interreg регіони, які прийнятні для участі в програмах, будуть їх департаменити чи провінції, які мають прямі спільні кордони, визначені на рівні Переліку територіальних одиниць для статистики (NUTS) II/III12 з боку ЄС чи на зовнішньому боці, при відсутності такої класифікації, в контексті теріторіальних одиниць, що найкраще відповідають цьому визначенню.В особливих, належним чином обгрунтованих випадках, Перелік територіальних одиниць для статистики ІІ/ІІІ чи еквівалетний регіон, що межує з прикордонним регіоном може бути прийнятним для участі у відповідній програмній області.

В контексті населення, регіони, які можуть скористатися з ТКС, мають по обидва кодони ЄС населення близько 257,5 млн. чол. населення, з якого 45% проживає у Північних та Східних прикордонних регіонах, 55% - у Південних прикордонних регіонах, 49% - в прикордонних регіонах ЄС, 51% - у прикордонних регіонах партнерських країн.

Таблиця 1: Населення в прикордонних регіонах (млн. чол., 2003-2004 рр.)13

Регіони ЄС *

Регіони Партнерів

Разом

Північні і Східні кордони

47,5

67,3

114,8

Південні кордони

78,3

64,3

142,7

Разом, кордони ЄС

125,9

131,6

257,5

*в тому числі Болгарія та Румунія

Загалом, прикордонні регіони є малонаселеними на Півночі, більше заселеними у Центральній Європі, а на Півдні заселеними навколо морських басейнів та узбережжя. Детальна інформація про населення держав і програмних регіонів подається у Додатку 3.

Щодо доходу, то існують дуже великі розбіжності в рівні доходів по обидва боки зовнішіх кордонів ЄС, як на Півночі иа Сході, так і на Півдні.

Таблиця 2: Рівень доходів у прикордонних регіонахь (регіональний ВВП на душу населення, в євро, 2002 рік)14

Сухопутні програми та програми морських перетинів15

Північ

Схід

Південь

Регіони ЄС

Регіони партнерів

Регіони ЄС

Регіони партнерів

Регіони ЄС

Регіони партнерів

23 180

2 448

3 391

1 249

14 107

1 325

Програми морських басейнів

Балтійське море

Чорне море

Середземне море

Регіони ЄС

Регіони партнерів

Регіони ЄС

Регіони партнерів

Регіони ЄС

Регіони партнерів

20 169

1 994

2 172

833

19 343

3 882

Як на морських перетинах Півночі (і Балтики), так і Півдня (Іспанія/Марокко, Італія/Туніс), доходи у регіонах партнерських країн складають лише 10% доходів від прикодонних регіонів ЄС. У Середземномор’ї різниця є дещо меншою (20% від доходів прикордонних регіонів ЄС). Різниця є ще меншою на Східноєвропейських кордонах та Чорному морі (40%). Детальніша інформація щодо різниць доходів знаходиться у Додатку 4.

Іншим важливим елементом, який потрібно враховувати в контексті ТКС, є глибокі та довготривалі історичні та кільтурні зв’язки, які встановлювались впродовж століть на теперішніх зовнішніх кордонах ЄС. Прикордонні регіони в таких регіонах часто мають довгу спільну історію, як, наприклад, у випадку зі Словаччино, Угорщиною, Румунією, Україною. Головною метою ЄС загалом та ЄПС є поглиблення відносин ЄС зі своїми сусідами на основі спільних цінностей, надання можливостей отримати вигоду від розширення ЄС, водночас допомагаючи уникнути можливого відчуття виключення з процесу внаслідок розширення. ТКС є справді важливими засобами вирішення цієї проблеми, допомагаючи поглибити економічні і соціальні зв’язки між регіонами, які зараз існують, підтримуючи співпрацю та економічну інтеграцію між регіонами.

Такі зв’язки є не менш важливими та не менш тривалими і на морських кордонах ЄС. На Балтійському, Чорному чи Середземному морях економічні та культурні зв’язки впродовж тисячоліть були основним елементом економічного та соціального розвитку в цих регіонах. Тут також ТКС повинна відігравати важливу роль у побудові довготривалої спільної спадщини контактів та співпраці вздовж цих морських басейнах.

3.2 Економічні та соціальні характеристики прикордонних областей

Східні кордони ЄС пролягають між 8 державами-членами та п’ятьма сусідніми країнами, простягаючись на 5 000 км від Баренцевого моря на півночі до Чорного моря на півдні. Цей кордон пролягає через регіони з різними географічними, економічними та соціальними характеристиками, дуже великою різницею у доходах, яка може збільшуватися відповідно до економічного зростання в нових державах-членах внаслідок розширення ЄС. Фінляндія і Росія є таким прикладом, враховуючи одну з найбільших різниць в світі у доходах між ними – другу після тої, що існує між Сингапуром та Індонезією. Водночас прикордонні регіони в партнерських країнах мають в більшості випадків вищі доходи, аніж в середньому всередині їх держав.

Коротко розглядаючи індивідуальні кордони, Фінляндія і Росія маються найдовший кордон, що простягається на 1 300 км і покриває, головним чином, сільські, малозаселені регіони – особливо в Арктиці, тому цей регіон має також значні природні ресурси. Санкт-Петербурзька область, з доходом, який перевищує національний середній показник по Росії, є винятком з цієї ситуації. Кордони між Балтійськими державами і Росією суттєво змінились за останнє десятиріччя, з великим спадом в прикордонних регіонах, що відображають зменшення чи порушення попередніх транспортних зв’язків. Наприклад, Псковська область має серйозні економічні проблеми. З іншого боку, Калінінград зарз став російським ексклавом, який повністю оточений Польщею та Литвою, і є винятковим прикладом з відносно добре розвинутою транспортною інфраструктурою, включаючи незамерзаючий порт, але який також має великів соціальні труднощі, які потрібно вирішувати.

Латвія, Литва та Польща мають спільний кордон з Білоруссю, в якій брак будь-яких демократичних реформ, висока централізація економічної системи мають великий вплив на прикордонні регіони. Однак економічне зростання в Білорусі в останні роки було досить значним завдяки тісним торговельним взаєминам з Росією. Білорусь також відіграє важливу роль транспортних воріт для ЄС з Росією.

Басейн Балтійського моря має довгу традицію співробітництва з активною участю регіональних органів (особливо Ради держав Балтійського моря, РДБМ), а також великий досвід морської/транскордонної співпраці на рівні регіональної та місцевої влади. Економічні та соціальні питання, екологічні проблемиі такі питання, як морська безпека були традиційно важливими в цьому регіоні.

Українські регіони, що межують з ЄС, є стратегічно важливими у ролі транспортних та енергетичних воріт. Західна Україна залишається в більшості сільськогосподарським регіоном, у порівнянні з центральними та східними регіонами країни. Львівська область є одним з процвітаючих регіонів, в той час як Закарпаття характеризується значною еміграцією, зі старіючим населенням та високим рівнем безробіття. Молдова, як найбідніша країна в Європі, має сильні культурні зв’язки з Румунією. Однак існуючі проблеми з Придністров’ям заваджають її розвитку.

Басейн Чорного моря має значні економічні, соціальні та екологічні проблеми. Заморожені конфлікти на Південному Кавказі та питання ширшої регіональної безпеки стоять на шляху соціальноого та економічного розвитку цих перехідних економік. Тим не менше, Чорноморський регіон разом з Каспійським регіоном відіграє головну роль в енергетичному секторі.

Басейн Середземномор’я характеризується вражаючими економічними та соціальними відмінностями між Півднем та Північчю, враховуючи, що доходи на душу населення на Півдні є значно нижчими від доходів держав-членів ЄС. Загальні економічні показники наших партнерських країнах покращуюються, однак потреба структурної реформи залишається, враховуючи ріст населення, який випереджає можливості створення робочих місць. Питання управління, в тому числі реформа державного управління, є головною перешкодою для росту. Морські кордони (Іспанія/Марокко, Італія/Туніс) мають особливі можливості та проблеми, в той час як питання міграції (легальної та нелегальної) та екологічні проблеми є важливими для всього басейну. В загальному, обсяг децентралізованої форми співпраці в Середземноморському басейні підтверджується зацікавленістю партнерів у посиленні співробітництва на рівні регіональної та місцевої влади.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України на період 2007 – 2013 рр. Зміст

    Документ
    Ця стратегія ЄС щодо України (CSP) охоплює період 2007-2013 рр. Допомога Україні на протязі цього періоду, головним чином, буде забезпечуватись згідно з новим Європейським інструментом сусідства та партнерства (ЄІСП - ENPI), який
  2. Національна індикативна програма на 2011-2013 рр. Перелік скорочень

    Документ
    4.2. Пріоритетна сфера 2: Сприяння набранню чинності Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі)
  3. Національна академія державного управління при президентові україни одеський інститут державного управління матеріали з підготовки слухачів до державного екзамену зі спеціальності

    Документ
    Рекомендовано до друку науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. Протокол № 1 від 03 жовтня 2011 р.
  4. Зпрограми підготовки магістрів у галузі знань «Державне управління» 4

    Документ
    Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. Протокол № 1 від 03 жовтня 2011 р.
  5. Кабінету Міністрів України від 02. 07. 08 №594; інших чинних актів національного закон

    Закон
    - постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва» від 27.

Другие похожие документы..