Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Результативность – во-первых изменения, которые произошли с участниками педагогического процесса и отношения между ними; во-вторых – это уровень восп...полностью>>
'Закон'
У роботі розглянуто проблему циклічного розвитку міжнародної економіки, її вплив на фази циклу розвитку вторинного ринку житлової нерухомості Європей...полностью>>
'Документ'
1. Утвердить Порядок составления и ведения сводной бюджетной росписи бюджета Песоцкого сельского поселения и бюджетных росписей главных распорядителе...полностью>>
'Кодекс'
В Кодексе об административных правонарушениях четкого определения административной ответственности не дано. Однако, исходя из текста, можно вывести с...полностью>>

Зміст (29)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Комітет Верховної Ради України з питань

промислової політики та підприємництва

Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України

Інститут сільського розвитку

МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ: РЕАЛІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Матеріали громадських слухань 24 жовтня 2003 року

Київ-2003

МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В СІЛЬСЬКІЙ

МІСЦЕВОСТІ: РЕАЛІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Матеріали громадських слухань 24 жовтня 2003 року

Редакція та упорядкування: В’ячеслав Биковець,

Олександр Цепко

Відповідальні за випуск: Наталля Левчук,

Олег Хомин

Мале підприємництво в сільській місцевості: реалії, проблеми, перспективи: Матеріали громадських слухань / Редакція та упорядкування В’ячеслава Биковця, Олександра Цепка. – Київ, 2003, - 60 с.

Ще 1990 року український парламент визнав соціальний розвиток сільської місцевості та сільського господарства пріоритетними. Одним із завдань аграрної реформи в Україні було названо підвищення рівня життя сільського населення через розвиток агросектору. Як показала практика, одним з найважливіших аспектів реалізації реформи є розвиток малого підприємництва на селі.

Визначення проблем розвитку малого бізнесу на селі та пошук шляхів їх подолання стали темою громадських слухань, які відбулися 24 жовтня 2003 року в комітетах Верховної Ради України. Матеріали громадських слухань зібрано в цьому виданні та адресовані, перш за все, всім зацікавленим у розвитку сільської місцевості.

Для безкоштовного розповсюдження

ЗМІСТ

Виступи учасників громадських слухань........................... Стор 4

Рекомендації громадських слухань........................................ Стор 22

Основні проблеми на шляху розвитку малого

Підприємництва в сільській місцевості

та можливі шляхи їх подолання............................................. Стор 23

Аналітична записка................................................................. Стор 28

ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Юрій Єхануров, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва

Шановні учасники засідання!

Ми, як ви знаєте, практично щомісяця проводимо один, а то й два "круглі столи", під час яких дискутуємо на різноманітні теми. Ми продовжуємо цю традицію щодо ознайомлення громадськості з актуальними проблемами.

Ви знаєте, що сьогодні, вирішивши обговорити актуальні питання розвитку малого підприємства в сільський місцевості, ми виходили з того, що це дуже цікаве питання і що воно в Україні дуже мало вивчено.

Чи не вперше (а наша Спілка малих підприємств існує вже 13 років) ми говоримо сьогодні про проблеми саме сільського малого бізнесу так масштабно. На селі сьогодні дійсно дуже багато проблем. І соціально-економічна ситуація на селі залишається вкрай складною.

Оплата праці на селі - це 48% від загального середнього рівня заробітної плати в Україні. Вона не досягає навіть межі малозабезпеченості, яка є сьогодні, а тим більше тієї межі, яка ще буде прийнята парламентом.

Зменшуються споживчі витрати селян. Особливо на непродовольчі товари та послуги. За статистикою, селяни менше, ніж жителі міст, споживають основні продукти харчування, наприклад, такі, як м'ясо.

Життєвий рівень значної частини сільського населення знаходиться за межею бідності. Ви знаєте про те, що все-таки питома вага пенсіонерів у сільський місцевості значна. Високий рівень безробіття. Складна демографічна ситуація. Доходи сільських жителів є найнижчими. І ті сільськогосподарські й переробні підприємства, які є сьогодні в Україні, - збиткові.

Протягом цього року Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України та Інститут сільського розвитку працювали в рамках Угоди про співробітництво над вивченням проблем сільського підприємництва.

За цей період в окремих регіонах України: в Донецьку, Одесі, в місті Сватове Луганської області, в Києві були проведені «круглі столи» з підприємцями з сільської місцевості та представниками органів влади, на яких обговорювалися проблеми й перспективи розвитку підприємництва на селі.

Під час проведення цих «круглих столів» учасники висловили дуже багато міркувань щодо розвитку українського села й пропозиції щодо розвитку сільської місцевості.

І от основний висновок цієї роботи: цій темі треба приділити увагу громадськості. Нам треба обговорити ці питання, виробити певну точку зору з вирішення цих проблем.

Поки що всі розмови в парламенті навколо проблем села йдуть на такому рівні: село гине - давайте побільше грошей.

Кому ці гроші йдуть? Невідомо. Далі починаються розмови про те, що по дорозі гроші десь пропали і село знову не отримало можливостей свого розвитку.

Що треба зробити, щоб дати поштовх розвитку малого підприємництва в сільській місцевості?

Це питання, яке ми виносимо на порядок денний сьогоднішньої дискусії.

На наші громадські слухання запрошені народні депутати України, представники міністерств, відомств, обласних і районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, бізнес-асоціацій. Ми запросили фермерів, науковців, журналістів.

Тому давайте пропозиції, що треба зробити.

Що має зробити уряд?

Що має зробити парламент?

Що має зробити бізнес-спільнота?

Яким чином ми разом з вами можемо з акцентувати увагу керівництва держави, наш укpаїнський паpламент на ті pеальні заходи, які тpеба здійснити?

Світлана Прокопенко, директор Громадської організації "Інститут сільського розвитку"

Шановні колеги!

Розвиток малого і середнього підприємництва в Україні, збільшення його частки у ВВП до рівня розвинених країн сьогодні є очевидною необхідністю. До сьогодні розвитку малого і середнього підприємництва у сільській місцевості приділялось невиправдано мало уваги. Проте, з огляду на цілу низку соціально-економічних чинників, ця проблема стає надзвичайно актуальною.

Третина населення України сьогодні проживає у сільській місцевості: станом на 1 вересня 2003 р. - 15,6 млн. осіб. Водночас майже 60% мешканців сільської місцевості перебувають за межою бідності.

При тому, що частка сільського населення країни залишається сталою, скорочується частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Остання тенденція є закономірною для всіх країн з перехідною економікою, а її наслідком є зростання безробіття у сільській місцевості.

Звільнені з підприємств і організацій селяни змушені працювати переважно лише в особистих підсобних господарствах. Разом із зареєстрованими безробітними їх тепер понад 2 млн. осіб. Ще майже 1 млн. осіб становлять приховані безробітні. Всього майже 3 млн. осіб із 8 млн. працездатних (тобто 37,5%) не мають стабільного місця роботи і надійних джерел доходів. Близько 1 млн. найактивніших сільських жителів перебувають на тимчасових заробітках поза межами своєї країни, в ближньому та далекому зарубіжжі.

Водночас, оплата праці зайнятих у сільському господарстві тривалий час залишається найнижчою серед галузей економіки і складає близько 48% від загального середнього рівня й не сягає навіть межі малозабезпеченості, доходи сільських жителів є найнижчими в країні. З року в рік зменшуються споживчі витрати селян, особливо на непродовольчі товари й послуги. Як наслідок, погіршується демографічна ситуація в сільській місцевості.

У розвинутих країнах такі проблеми вирішуються шляхом диверсифікації видів діяльності сільського населення, розробки та втілення програм сталого розвитку сільської місцевості. Сталий розвиток сільської місцевості передбачає ефективне використання людських і природних ресурсів, розвиток підприємництва, місцевої промисловості, сільського туризму, створення необхідних умов для гідного життя селян, збереження культурних цінностей села.

В Україні є значний потенціал для пом'якшення негативного впливу від скорочення робочих місць у сільському господарстві, насамперед, через розвиток сфери послуг, яка у сільській місцевості практично нерозвинена.

Одним з найважливіших напрямків подолання зазначених перешкод є підтримка і розвиток малого підприємництва в сільській місцевості.

Протягом січня-червня 2003 р. Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України та Громадська організація "Інститут сільського розвитку", заснована за підтримки Програми підвищення рівня життя сільського населення в Україні Міністерства Великобританії з міжнародного розвитку, працювали в рамках Угоди про співробітництво над вивченням проблем сільського підприємництва.

Програма реалізується у Київській, Одеській, Донецькій та Луганській областях. Її структури працюють над створенням механізмів сталого підвищення рівня доходів сільського населення. В пілотних областях Програми створено комплексну систему сприяння розвитку сільського підприємництва. Ключовими елементами цієї системи є:

  • сільські дорадчі служби;

  • кредитні спілки;

  • обслуговуючі кооперативи;

  • маркетингові та інформаційні системи.

За час нашої співпраці в різних регіонах України (Донецькому, Одеському, Київському та у м.Сватове Луганської області) було проведено “круглі столи” за участі сільських підприємців та представників органів влади з метою обговорення проблем і перспектив розвитку підприємництва на селі. Думки, підходи та пропозиції їхніх учасників покладено в основу матеріалів сьогоднішніх громадських слухань.

Не можна сказати, що питання соціально-економічного розвитку сільської місцевості залишається поза увагою владних структур. Є закони, укази, постанови, але про суттєві зрушення у цій справі сьогодні говорити рано.

До найбільш актуальних проблем сільського малого підприємництва, які підіймались під час обговорень, варто віднести:

  1. Складну систему реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності

та ризики втрати спрощеної системи оподаткування.

Не дивлячись на те, що згідно з Указом Президента України запроваджено спрощену систему оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), з року в рік Державна податкова адміністрація робить спроби ліквідувати чинну спрощену систему оподаткування.

Вирішуючи це питання, необхідно керуватись не тільки і не скільки короткотерміновими фіскальними цілями, а, перш за все, тим, що мале підприємництво покликане вирішувати одну із таких важливих соціальних функцій, як створення додаткових робочих місць, зменшення рівня безробіття, вирішення проблем бідності.

Тільки за 6 місяців 2003 року в Одеській області збільшилось залучення найманих працівників суб’єктами підприємницької діяльності до своєї діяльності на 4,5 тис., а питома вага надходжень єдиного податку від субєктів малого підприємництва у доходну частину бюджету регіону на 3,7% і становить 5,7% бюджету регіону!

Зважаючи на цю особливість малого підприємництва, важливо негайно прийняти Закон України "Про спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва", яким би раз і назавжди було законодавчо збережено спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва без звуження сфери її застосування, але диференційовану в залежності від місця сплати податку. Тобто, неможна порівняти товарні обіги в сільській місцевості з товарними обігами в містах, неможливо не враховувати розміри виробничих площ.

  1. Адміністративний тиск.

Ця проблема має багато аспектів, серед яких варто виділити такі, як перевірки, складна система дозволів, надмірне нормативне регулювання, побори.

  1. Дефіцит обігових коштів, відсутність дієвої фінансово-кредитної та ресурсної підтримки малого підприємництва.

  2. Нерозвиненість інфраструктури з підтримки підприємництва, яка призводить до:

  • незадовільного забезпечення правовою та економічною інформацією, в тому числі, браку оперативної інформації про ринки збуту та актуальні ціни на сільськогосподарську продукцію;

  • низького рівня знань та професійних навичок працівників сфери малого підприємництва;

  • низької продуктивності праці та, яка також є наслідком недоступності нових високоефективних технологій;

  • низького рівня підприємницької ініціативи.

Вирішення ціє чималої низки проблем, з нашої точки зору, потребує законодавчого врегулювання, тобто, підготовки і прийняття Верховною Радою України цілого ланцюжка законів, які зможуть створити стійку основу для підтримки й розвитку малого бізнесу. Зокрема це Закони України "Про засади здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в Україні", "Про дозвільну систему в Україні", "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", "Про мікрокредитування суб'єктів підприємництва спеціальними установами".

Як ви розумієте, розробка зазначених законів та їх проходження у Верховній Раді України потребує значного часу, але це потрібно зробити, бо український селянин, по суті, вже народжується власником. Адже він має найдорожчу власність – землю, що є не просто товаром, а товаром безцінним. Причому, товаром, у багатьох випадках, стратегічним, бо він безпосередньо стосується продовольчої безпеки держави. Тому ставлення держави до сільського бізнесмена має бути особливо уважним, а підтримка – максимально вагомою, щоб дійсно по-державному подбати про стратегічні інтереси України.

Крім того, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підпримств України спільно з нашим Інститутом уважно проаналізували отримані під час зустрічей з сільськими підприємцями пропозиції та зауваження і вважають за необхідне вирішення найближчим часом таких питань:

1. Державна підтримка створення в сільській місцевості кооперативів із заготівлі та реалізації продукції, де працюватимуть самі селяни. Варто побудувати у кожному районі окремі ринки на пайові внески селян з відповідними виставковими павільйонами, демонстраційними майданчиками, службами сервісу, відкрити торгівельні павільйони на діючих ринках, де право продажу мали б тільки товаровиробники.

2. Розширення діяльності кредитних спілок, кооперативних структур, дорадчих служб в сільській місцевості. Для їх створення уже є відповідна законодавча база. Правда, за винятком останніх. Дорадництво – а це цілий спектр консультативно-інформаційних, правозахистних, методичних і технологічних послуг – за вмілої організації сприяло б створенню на селі десятків додаткових робочих місць. Але стримує цей процес Верховна Рада Україна, яка ніяк не спроможеться набрати потрібних 226 голосів за Закон “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

3. Проведення предметної інвентаризації нормативно-правової бази, що стосується підприємницької діяльності в аграрному секторі. Тут стільки усіляких міні-законів з доповненнями, поправками та уточненнями, що сам законодавець не може у них розібратися, не кажучи вже про селянина. Треба покінчити із дискримінацією підприємницької діяльності на селі, поставивши усіх сільгоспвиробників у рівні умови; надати усім підприємцям аграрного сектора гарантію рівних прав та можливостей при отриманні матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних ресурсів. Така схема передбачена, в новій редакції Законів “Про фермерське господарство” та “Про особисте селянське господарство”, які вже прийняті Верховною Радою. Моніторинг законодавства показав, що для того, щоб дійсно запрацював Закон “Про особисте селянське господарство”, необхідно внести зміни до 15 чинних законів.

4. Вирішення питань розробки та впровадження стимулюючої податкової та фінансово-кредитної політики, заохочення інноваційної діяльності за допомогою цільових субсидій та кредитів. Вже сьогодні в парламенті розроблено і прийнято у першому читанні законопроект “Про підтримку виробництва та ринку сільськогосподарської продукції”, який має вирішити чимало проблем.

5. Для активізації процесів утворення та становлення суб’єктів малого підприємництва в сільській місцевості влада має гарантувати підприємцям стабільність та рівноправні умови ведення бізнесу на селі. Тому потрібен рамковий закон про сільський бізнес. Сьогодні в Україні є десятки невиконаних постанов Кабінету Міністрів із розвитку підприємництва на селі і, зокрема, створення для цього сприятливих умов.

Дякую за увагу.

Юрій Єхануров

Я хочу сказати про те, що сьогоднішні наші слухання відбуваються під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Програми підвищення рівня життя сільського населення України, представленою громадською організацією "Інститут сільського розвитку", та за інформаційної підтримки Всеукраїнського інформаційного агентства "Контекст-Медіа".

Шановні колеги, я думаю, що буде правильним надати перше слово людині з таким чудовим прізвищем, як Українець. Українець Надія Петрівна - голова Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.

Надія Українець, сільський голова с.Гавронщина Макарівського району Київської області

Я дуже вдячна організаторам, що запрошена на ці слухання. Оскільки тут піднімається питання підтримки сільського підприємництва, я поділюся досвідом, як у нас це працює в районі.

2000 року в Макарові було організовано Макарівський сервісний центр, де вивчалася програма підвищення рівня життя сільського населення.

Було створено Макарівський сільський сервісний центр, створено дорадчу службу, обслуговуючий кооператив, третейський суд. Згодом, коли в райдержадміністрації вивчалася ця програма, я загорілася бажанням, створити у нас на селі сільський сервісний центр.

Відбувалося реформування агропромислового комплексу і треба було вирішити питання, що робити із соцкультпобутом: комунальне господарство, чи сільський сервісний центр? Ми погодилися з депутатами на сесії сільської ради, що утворимо в селі сільський сервісний центр.

Приміщення у нас на балансі було двоповерхове і ми вирішили в тому приміщенні розмістити свій сільський сервісний центр.

Звичайно, що для того, щоб його створити, треба було мати людей, з досвідом роботи, а також вирішити, які послуги потрібно надавати людям у селі. Ми з'ясували, що в селі є спеціаліст-перукар, майстер з ремонту радіоапаратури, з ремонту взуття, з племсправи. Нам вдалося організувати цих людей. Ми також хотіли, щоб у селі була й кредитна спілка.

Дорадча служба, обласна і районна, допомогли провести навчання, допомогли людям зареєструватись, отримати відповідні сертифікати. Два підприємці взяли кредит у кредитній спілці в Макарові і швиденько цей кредит за півроку погасили.

Ми організували в себе молокоприймальний пункт, організували перукарню, організували пункт з ремонту взуття і радіоапаратури, організували агромагазин. В цьому магазині все є: сільський інвентар, знаряддя, посівматеріали, все від чашки до шкребки. За домовленістю з постачальниками, нам завозять товари, потрібні сільському населенню.

У нас також є центр племінної роботи.

Звичайно, що сьогодні, коли зранку сервісний центр починає працювати (а в цьому приміщенні знаходиться і приміщення сільської ради, і філія ощадкаси, і поштове відділення), то власно кажучи, починається й життя на селі. З шостої години ранку приймається молоко, потім воно відправляється переробникам, тоді йде сільський голова на роботу, потім відкривається магазин, перукарня.

Ця служба дуже потрібна, перукар працює двічі в тиждень, середа і п'ятниця. Розцінки, звичайно, наполовину менші, ніж в Макарові, магазин працює щоденно. У племцентрі працює людина, яка парує корів по інсектору. Для людей це вигідно та зручно. Звичайно, є додаткове навантаження на сільську раду, тому що ми приймаємо замовлення від населення, але це наватаженя необхідне, оскільки працює на користь громади.

Ми співпрацюємо із сервісним обслуговуючим кооперативом Макарова. Координатор від сільради приймає замовлення на оранку, на боронування, на культивацію, на сінокосіння, на обмолот зернових. Ці замовлення виконуються протягом дня-двох. Люди працюють на цій техніці дуже досвідчені і ці замовлення виконуються дуже якісно, без ніяких могоричів, без ніяких пляшок. Заплатили по накладній гроші, зробили роботу.

Ми зробили все це при допомозі Програми підвищення рівня життя сільського населення і я особисто дуже вдячна її керівництву та фахівцям.

В липні ми провели ремонт їдальні, яку передали мені по соцкультпобуту і у нас зараз там навіть черга бажаючих винайняти приміщення у оренду. Ми відбуваємо в їдальні ювілеї, обіди після похорону, весілля. Надходження поповнюють наш бюджет.

Звичайно, що всі шість підприємців, які працюють у сільському сервісному центрі, зареєстровані, кошти за реєстрацію пішли в сільську раду.

Поки що ці надходження до бюджету невеликі, бо ми беремо із цих підприємців усього по п'ять гривень за оренду приміщення. Звичайно, мабуть цього мало, але ж я думаю, що поки у нас в бюджеті вистачає коштів на погашення цих затрат, ми повинні підтримувати підприємницьку ініціативу.

Ще в нас в селі є шість торговельних підприємців. Це люди, які мають по вісім, по десять квадратних метрів торговельної площі. Вони теж усі зареєстровані, у кожного підприємця не менше ніж по два продавці (малі підприємства "Алта", Лентpанс"). А це - зайнятість населення.

Здаємо в оpенду підвал, 120 квадpатних метpів у оpенду під магазин у цьому ж приміщенні, де розташовано сервісний центр та сільська рада, здаю під магазин приміщення - 65 гривень у місяць.

Здали ставок у оpенду (13 гектаpів – 4 тис 200 грн. на pік). Отак ми викpучуємося. І викpучуємося за pахунок цих же малих підпpиємців. На жаль, від інших підприємств, що діють на селі, сільський бюджет не отримує практично нічого. Там все дуже скpито і все pозвалюється.

Так що я за те, щоб не підвищували той єдиний податок і не змінювали цю форму оподаткування. Інакше кажучи, якщо сільські pади і виживають, то тільки за pахунок цих малих підпpиємств.

Це законно. І я навіть скажу: pеклама це чи не pеклама, але якщо мені потpібно пpовести Новий pік у школі і купити подаpунки для дітей, то я звертаюсь до малих підпpиємців. Якщо мені тpеба 9 тpавня відсвяткувати і відзначити ветеpанів, я теж звеpтаюся до підпpиємців.

Але ж є і пpоблеми. Пpиміщення, де розташована сільрада і сервісний центр, двоповеpхове, не опалюється.

Хочеться побажати, щоб, можливо, і не в кожному селі, але щоб хоча б на два-тpи села були створені сільські сеpвісні центpи. Мені хочеться, щоб, поки ще не пізно, ці майнові паї, які не pоздані ще в господаpствах, пішли у сільські сеpвісні центpи, навіть у сільські pади, щоб була техніка для обслуговування населення. Можна було б їх забpати, поки ці гоpе-кеpівники ще не pозбазаpили все, щоб, наприклад, взяти зеpновий комбайн, хоч два тpактоpи, щоб можна було обслуговувати населення. Це ж добpе, що нас пpийняв зі своєю технікою сільський обслуговуючий коопеpатив Макаpова, що ми коpистуємося цією технікою. Це все було в нас у селі: навіть пожежна машина, яка дуже потpібна для села.

А як можна виpішити проблему фінансування пpи сільській pаді пожежної машини?

У нас зовсім відсутні кошти на утpимання соціальної сфеpи села. Ми пpийняли соціальну сфеpу. Ну, нехай ми протримаємось два, три роки, п'ять, але все рівно потрібно робити ремонти, щоб воно не валилося, щоб його підтримати, щоб воно мало якийсь вигляд.

Важливе питання – низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Ми сьогодні молоко від населення приймаємо, але ж закуповують його по 70 копійок за літр. Це нижче його собівартості. Це є однією з причин, чому худобу тримає, в основному, немолоде населення.

Я хотіла сказати про зайнятість населення. Нам треба, щоб в Верховній Раді переглянули цей закон. Ну, є і в нас такі бомжі, які ніде не працюють і стоять в центрі зайнятості. Він постояв до року, він полежав три місяці, він знову вертається на біржу. І це питання не узгоджується з сільською радою. Хотілося б, щоб ми контролювали і могли підказати, що ця людина дарма отримує державні гроші.

Так, тепер ще про землевпорядника для сільської ради. При формуванні бюджету треба, щоб було закладено його утримання. Ми беремо гроші за оренду землі малим підприємцям. Це 100-120 гривень. Але ж кожну ділянку треба обміряти, скласти договір оренди. Я не упустила цей рік, а той рік я, на жаль, упустила. Цього року я все добре порахувала. Бюджет в мене виконується. Я розраховуюся, зарплата в людей є, є чим розрахуватися до нового року.

Оце такі у мене проблеми. Я звичайно, за дорадчі служби, вона теж у нас є. Я хочу, щоб вони були у всіх районах. Я хочу, щоб у Верховній Раді підтримали закон, бо дорадчі служби дуже потрібні. Якщо буде дорадча служба - це буде і навчання, це буде і сервісний центр, це буде необхідна документація. Я спершу хотіла все взяти на сільську раду, а тоді подумала, що це ж буде клопіт, це будуть зайві перевірки. А так - ніяких проблем - підприємці на єдиному податку, мені все йде у бюджет.

Юрій Єхануров



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Зміст (11)

    Документ
    Обираючи тему курсової роботи “Суб’єктивне право та юридичний обов’язок”, я виходила з того, що цей інститут цивільного права в умовах реформування економіки, переходу нашої країни до ринкових відносин, а також з урахуванням положень,
  2. Зміст (14)

    Документ
    В даний час в українському суспільстві відбувається визначена "переоцінка цінностей". Замість колишньої системи цінностей, що розвивається в соціалістичному суспільстві, затверджується нова система.
  3. Зміст (31)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. На перехідному етапі становлення ринкової економіки фінансові системи країн в цілому й банківські системи, зокрема, вимагають поглибленого наукового дослідження, оскільки їх розвиток значно відрізняється
  4. Зміст (51)

    Документ
    4.4 Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків на виробництві. Організація і проведення медичних оглядів робітників
  5. Зміст (79)

    Документ
    Річна інформаціяЗміна до Річної інформаціїВступРозділ I. Резюме річної інформаціїРозділ IІ. Фактори ризикуРозділ IІІ. Основні відомості про емітентаРозділ IV.
  6. Зміст (1)

    Документ
    Квартальна інформаціяЗміна до Квартальної інформаціїВступРозділ I. Основні відомості про емітентаРозділ II. Фактори ризикуРозділ III. Інформація про господарську діяльність емітентаРозділ IV.

Другие похожие документы..