Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Диплом'
№ 51, 5.1 .93. Сайт компании Вымпелком Сайт компании Киевстар. Сайт компании МегаФон Аналитические отчеты коммерческой службы «МегаФон» за 003- 009 г...полностью>>
'Реферат'
Утворення Київської держави в 9 ст. допомагає зміцненню зв'язків з греками. Військові походи, дипломатичні зносини й особливо торговельні зв'язки Киї...полностью>>
'Публичный отчет'
Мы провели аудит прилагаемой финансовой отчетности Акционерного банка «НОРДЕА БАНК» (Открытое акционерное общество) (далее – «Банк»), которая включае...полностью>>
'Документ'
Библиотечный вестник Карелии. Вып. 16 (23). Централизованные библиотечные системы Республики Карелия: история и современность / Библ. Ассоц. Респ. Кар...полностью>>

П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний місцеве самоврядування в україні муніципальне

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Крім того, існуюча система адміністративно-тери­торіального поділу України передбачає входження одних населених пунктів до меж інших. Наприклад, в межах адміністративних кордонів 83 міст загальнодержавного,

49

обласного та республіканського значення (Автономна Ре­спубліка Крим) знаходяться 36 міст, 218 селищ міського типу, 91 селище та 157 сіл. У межах адміністративних кордонів міст районного значення знаходиться 249 селищ міського типу, близько 1150 селищ та сіл. При цьому зна­чна частина населених пунктів, що входять до інших на­селених пунктів, має власні органи місцевого самовряду­вання.

На жаль, Конституція України не передбачає ради­кальних та ефективних шляхів комунізації. Так, відповід­но до Конституції цей процес може відбуватися через об'єднання територіальних громад, але за умови, що об'єднуються територіальні громади лише сіл і виключно на добровільній основі. В силу цього конституційного об­меження неможливо об'єднати територіальну громаду міста із територіальними громадами міст, селищ та сіл, які розташовані на території цього міста. Єдиний реаль­ний шлях проведення комунізації без внесення змін до Конституції України,-це удосконалення системи адміні­стративно-територіального поділу, примусове об'єднання відповідних населених пунктів, ліквідація самостійного статусу населених пунктів, які включені до складу інших населених пунктів тощо, що автоматично призведе до злиття територіальних громад.

По-друге, комунізація має суттєвий психологічний ас­пект, пов'язаний із формуванням у свідомості жителів населеного пункту їх належності до спільноти, яку утво­рює територіальна громада, вихованням своєрідного міс­цевого патріотизму. Відчуття належності до єдиного соці­ального організму сприятиме активному залученню чле­нів територіальної громади до здійснення місцевого самоврядування, безпосередньої участі у вирішенні пи­тань місцевого значення, тобто до розвитку місцевої де­мократії.

По-третє, сучасний стан законодавчого регулювання питань організації та функціонування місцевого самовря­дування можна оцінити як вкрай незадовільний. Базовий Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», галузеві законодавчі акти, які визначають окремі повно­важення органів місцевого самоврядування, виборче за­конодавство належним чином не врегулювали ряд важли­вих питань організації життя територіальних громад, формування і діяльності органів місцевого самоврядуван­ня. Зокрема, це стосується статусу комунальної власності, бюджетних відносин, організації та діяльності органів

50

самоорганізації населення, різних форм безпосередньої участі громадян у здійсненні завдань та функцій місцево­го самоврядування, взаємовідносин органів та посадових осіб місцевого самоврядування з відповідними органами державної влади та їх посадовими особами, організацій­них форм взаємодії різних територіальних громад, їх спів­робітництва з реалізації спільних проектів, статусу муні­ципальних службовців, їх соціального та правового захис­ту тощо.

Неврегульованість цих питань може суттєво ускладнити хід адміністративної та муніципальної реформ. Значну їх частку доцільно регулювати на локальному рівні в рамках нормативних актів, що видаються в системі місцевого са­моврядування в межах повноважень, визначених Консти­туцією та законами України.

Активізація локальної нормотворчості відповідає самій природі місцевого самоврядування і сприятиме зміцненню його правової, організаційної та фінансової автономності. Локальна нормотворчість дозволяє конкретизувати загальні конституційні і законодавчі положення стосовно окремих територіальних громад із врахуванням місцевих традицій і особливостей та ліквідувати (хоча б частково) численні прогалини в сучасній правовій регламентації питань місце­вого самоврядування.

Предметом локальної нормотворчості можуть бути, на­приклад, питання організації роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування, організації місцевих рефе­рендумів, проведення зборів громадян за місцем прожи­вання, порядок колективних та індивідуальних звернень громадян до органів і посадових осіб місцевого самовряду­вання, порядок проведення громадських (публічних) слу­хань, організація громадських робіт, а також питання фор­мування та функціонування системи місцевого самовряду­вання, взаємовідносин її елементів, їх участі у формуванні муніципальної політики та здійсненні функцій місцевого самоврядування.

Серед актів локальної нормотворчості особливе місце займають статути територіальних громад - своєрідні акти їх конституювання. З допомогою статутів територі­альна громада в межах, визначених законом, самостійно визначає систему, структуру і порядок формування вико­навчих органів місцевого самоврядування, схему організа­ції місцевого самоврядування в населеному пункті, взаємо­відносини територіальної громади з окремими територі­альними колективами. На необхідність широкого за-

51

провадження статутів звернув увагу Президент України Л. Д. Кучма, виступаючи на звітно-виборчих зборах Асоці­ації міст України 25 січня 1997 p.: «Сьогодні значна части­на питань може вирішуватися на локальному рівні, через статутне право в рамках Конституції та законів»1. Питання розроблення статутів територіальних громад набувають особливої ваги у переддень проведення адміністративної та муніципальної реформ в Україні. В умовах недостатнього законодавчого забезпечення реформ статути можуть віді­грати роль своєрідних індикаторів готовності територіаль­них громад, органів місцевого самоврядування самостійно та під свою відповідальність вирішувати складні проблеми реформування управління. Крім того, саме статути могли б відіграти консолідуючу роль в процесі трансформації суку­пності жителів населеного пункту до територіальної грома­ди (комуни).

§ 2. Концептуальні засади формування муніципальної реформи в Україні (концепція національної програми муніципальної реформи в Україні)2

Загальні положення

Конституція України визначила місцеве самоврядуван­ня, як право громад самостійно вирішувати питання місце­вого значення в межах Конституції і законів України. З ме­тою реалізації положень Конституції та Європейської хар­тії про місцеве самоврядування, до якої приєдналась Україна, які визначають основні принципи організації сис­теми місцевого самоврядування і переходу від централізо­ваних методів керівництва до методів правового, організа­ційно-методичного і фінансового впливу на формування системи місцевого самоврядування, в цій програмі визна­чені основні напрямки муніципальної реформи, що можуть реалізуватися шляхом проведення політики державної під­тримки місцевого самоврядування.

Концепція Програми розроблена на основі Конституції України, законів України, концептуальних положень зако­нодавства про місцеве самоврядування, Європейської Хар­тії про місцеве самоврядування з урахуванням апробації

1 Урядовий кур'єр- 1997, 28 січня.

2 Проект концепції національної програми. Місцеве самоврядування —
Київ, 1997, №5-6.- С 123-124.

52

проекту концепції на міжнародному семінарі «Перспективи муніципальної реформи в Україні».

Місцеве самоврядування в Україні спрямовано на реалі­зацію таких завдань:

  • зміцнення основ місцевої демократії;

  • політична структуризація, формування елементів гро­
    мадянського суспільства на місцевому рівні;

  • створення умов для забезпечення життєвих інтересів,
    соціального захисту населення, надання йому високоякіс­
    них послуг;

  • забезпечення захисту та реалізації прав і свобод гро­
    мадян;

  • сприяння консолідації, культурному й духовному роз­
    виткові місцевих громад;

  • проведення ефективної політики розвитку сіл, селищ,
    міст і територій;

  • розвиток ініціативи і самодіяльності населення;

  • підготовка кадрів для муніципальних органів.

Враховуючи роль місцевого самоврядування в політич­ній системі та сучасні умови його становлення, які зміни­лися у зв'язку з прийняттям нової Конституції України, Програма покликана сприяти визначенню і проведенню державної політики щодо місцевого самоврядування.

Цілі і завдання Національної програми

Цілями Національної програми є забезпечення станов­лення і розвитку самоврядування місцевих громад, підви­щення ефективності управління на місцях та на державно­му рівні, розвиток сіл, селищ, міст і територій.

Для досягнення цього необхідно вирішити такі основні завдання:

  • Об'єднати, адаптувати і гармонізувати муніципальні
    перетворення з іншими структурними складовими процесу
    реформування українського суспільства, органічно поєд­
    нуючи їх із реформами (політичною, економічною, консти­
    туційною, адміністративною, судовою, військовою, подат­
    ковою, земельною, житловою тощо), що почались у державі.

  • Створити необхідні умови для процесу муніципаль­
    них перетворень і формування розвиненої системи місце­
    вого самоврядування, зокрема:

- розробити механізм комплексного політико-право-
вого та організаційного забезпечення розвитку місцевого
самоврядування, проведення муніципальної реформи;

- встановити форми взаємодії органів місцевого само­
врядування, основані на принципах сформульованих в
Конституції України;

53

- створити механізми реалізації економічних (фінансо­
вих, майнових, ресурсних) прав місцевого самоврядування,
гарантованих Конституцією України.

Принципи реалізації Програми

Вибір форм і методів реалізації Програми здійснено на основі конституційних принципів:

- додержання прав і свобод захисту законних інтересів
громадян;

— незавдання шкоди - недопущення дій, які обмежують
права інших поселень (громад);

-самостійності органів місцевого самоврядування у ви­рішенні питань місцевого значення;

— самостійності населення у визначенні структури
і принципів діяльності органів місцевого самоврядування;

-державного нагляду за виконанням Конституції і за­конів України органами місцевого самоврядування;

— державного контролю за виконанням переданих орга­
нам місцевого самоврядування законом повноважень орга­
нів виконавчої влади та ефективністю використання ресур­
сів, що передані для їх здійснення;

- прав територіальних громад на власні ресурси (місце­
вий бюджет, комунальне майно, включаючи землю тощо).

З метою реалізації Програми здійснюються

  1. Організаційне кадрове та правове забезпечення ре­
    форми. (Формування організаційної структури і механізмів
    здійснення муніципальної реформи, розробка і прийняття
    органами державної влади законів та інших законодавчих
    актів, які регламентують процес перетворень).

  2. Державне спрямування і підтримка процесу муніци­
    пальної реформи. (Зв'язок муніципальної реформи із за­
    гальним процесом державотворення, забезпечення збалан­
    сування державних інтересів з інтересами усіх соціально-
    політичних груп під час проведення реформи).

  3. Фінансово-економічне забезпечення муніципальної
    реформи.

  4. Розвиток сіл, селищ, міст і територій. (Муніципальна
    реформа у сфері земельних відносин, планування терито­
    рій, містобудування і архітектури тощо).

  5. Дослідження та узагальнення досвіду практики ста­
    новлення і розвитку місцевого самоврядування.

  6. Визначення на конкурсній основі міст-полігонів му­
    ніципальної реформи (розробка локальних програм розвит­
    ку сіл, селищ, міст і проведення державно-правових експе­
    риментів на місцевому рівні).

54

7. Створення потужної електронної мережі інформацій­но-правового та телекомунікаційного забезпечення муні­ципальної реформи в Україні.

Основні етапи здійснення Програми

У Програмі муніципальної реформи доцільно передба­чити два основних етапи її реалізації:

Перший етап передбачає створення «базових» умов для формування місцевого самоврядування, закріплення його правових гарантій, розмежування фінансових і матеріаль­них засобів між центральними і регіональними органами державної влади та органами місцевого самоврядування, початок формування системи правового кадрового та ін­формаційного забезпечення тощо.

Другий етап передбачає здійснення заходів щодо ре­ального становлення системи місцевого самоврядування, проведення муніципальної реформи в Україні.

Частина друга

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ МІСТ

Прийнята

Постійною Конференцією Місцевих

і Регіональних Органів Влади Європи (CLRAE) Ради Європи 18 березня 1992 року

Ми, жителі європейських міст, розуміючи свою відповідаль­ність за стан міст, виявляємо солідарність і беремо на себе зо­бов'язання домагатись забезпечення усім мешканцям міст рівних прав на:

  1. ПРАВОВУ БЕЗПЕКУ - місто повинне бути вільним від
    злочинності та насильства;

  2. ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ - чисте від забруднення повітря,
    воду і землю, низький рівень шуму, охорону природи та природ­
    них ресурсів;

  3. РОБОТУ - можливість отримати роботу і цим забезпечити
    свою особисту фінансову самостійність;

  4. ЖИТЛО - на достатній рівень пропозицій по вибору за до­
    ступними цінами житла, яке повинне забезпечити нормальне осо­
    бисте життя;

  5. БЕЗПЕЧНИЙ РУХ — на безперешкодний рух для усіх кори­
    стувачів вулиці. - міського транспорту, приватних автомобілів,
    пішоходів та велосипедистів;

  6. ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я - на оточуюче середовище, сприят­
    ливе для підтримання фізичного і психологічного здоров"я;

  7. СПОРТ І ДОЗВІЛЛЯ - можливість користуватися всіма
    спортивними спорудами і місцями дозвілля, незалежно від віку,
    здібностей і матеріального становища своїх мешканців;

  8. КУЛЬТУРУ - можливість займатися різноманітними куль­
    турними і творчими видами діяльності;

  9. ІНТЕГРАЦІЮ БАГАТЬОХ КУЛЬТУР - коли мирно співіс­
    нують різноманітні культурні, етнічні та релігійні громади;

  1. ЯКІСНУ АРХІТЕКТУРУ - приємний зовнішній вигляд
    міста, створюваний шляхом якісної сучасної архітектури і збере­
    ження історичних споруд;

  2. ГАРМОНІЙНЕ ЖИТТЯ - робота, відпочинок і соціальна
    активність повинні гармонійно доповнювати один одного;

56

  1. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ - в різних демократичних структу­
    рах і міському управлінні, рівний доступ до засобів масової ін­
    формації та свободу слова;

  2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК - коли органи місцевої вла­
    ди зобов'язуються постійно дбати про економічне зростання ви­
    робництва, торгівлі та послуг у місті;

  3. ГАРМОНІЙНИЙ РОЗВИТОК - коли місцева влада прагне
    досягти рівноваги між економічним розвитком і охороною навко­
    лишнього середовища;

  4. ПОСЛУГИ І ТОВАРИ - місто, приватний сектор та їх спі­
    льні підприємства повинні надавати мешканцям міста широкий
    асортимент якісних товарів та послуг за доступними цінами;

  5. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕ­
    СУРСІВ - місцеві органи влади повинні використовувати приро­
    дні ресурси і корисні копалини раціональним і ефективним спо­
    собом на користь мешканців міста;

  6. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ - у місті повинні бути ство­
    рені такі умови для мешканців, які б сприяли досягненню їхнього
    добробуту та культурного, освітнього, соціального і духовного
    розвитку особистості;

  7. СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ МІСТАМИ - при якому жите­
    лі міст мають право на пряму участь у стосунках свого міста з
    іншими містами;

  8. ФІНАНСОВУ ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ - держава повинна за­
    конодавче гарантувати органам місцевої влади отримання необ­
    хідних фінансових ресурсів для здійснення прав, визначених цією
    Декларацією;

  9. РІВНОПРАВНІСТЬ - місто повинне забезпечити вищена­
    звані права всім жителям, незалежно від статі, віку, релігії, соці­
    ального, матеріального і політичного становища, фізичних або
    психологічних недоліків.

КОНГРЕС МІСЦЕВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ВЛАД ЄВРОПИ

Конгрес Місцевих і Регіональних Влад Європи є консульта­тивним органом Ради Європи, який представляє місцеві і регіо­нальні органи самоврядування.

Основи демократії

У 1994 році Комітет Міністрів заснував Конгрес Місцевих та Регіональних Влад Європи (КМРВЄ), який замінив існувавший до того часу орган під назвою Європейська Постійна Конференція Місцевих і Регіональних Влад Європи.

Аналогічно до складу Парламентської Асамблеї Конгрес скла­дається з 239 членів та 239 їх заступників. До нього входять тільки представники, обрані до місцевих або регіональних органів влади, або урядові особи, що несуть відповідальність безпосередньо перед місцевими або регіональними органами влади. До національної делегації повинні входити представники різних адміністративно-територіальних об'єднань кожної країни-члена Ради Європи.

57

Австрія (6)

Албанія (4)

Андорра (2)

Бельгія (7)

Болгарія (6)

Греція (7)

Данія (5)

Естонія (3)

Ірландія (4)

Ісландія (3)

Іспанія (12)

Італія (18)

Кіпр (3)

Латвія (3)

Литва (4)

Ліхтенштейн (2)

Люксембург (3)

Колишня Республіка

Югославії Македонія (3)

Мальта (3)

Молдова (5)

Структура Конгресу

Конгрес складається з двох палат - Палати місцевих влад і Палати регіонів. Кожна палата раз на два роки обирає Президента і Бюро. Президент Конгресу обирається раз на два роки від кож­ної палати почергово. До Бюро Конгресу входять члени Бюро двох палат і Президент Конгресу.

Постійний Комітет, що складається з представників усіх наці­ональних делегацій, забезпечує роботу Конгресу в перервах між пленарними сесіями.

Конгрес і обидві палати можуть утворювати невеликі робочі спеціальні групи для вивчення конкретних питань, щоб підвищи­ти ефективність та гнучкість роботи.

Конгресу сприяє Секретаріат Ради Європи. Його очолює Ви­конавчий Секретар. КМРВЄ проводить свої пленарні сесії раз на рік у Палаці Європи, в Страсбурзі.

«Спеціально запрошені» і наглядачі

Делегації місцевих і регіональних влад країн не членів, пар­ламенти яких володіють статусом «спеціально запрошених», а також наглядачі від європейських організацій місцевих і регіо­нальних влад, мають право брати участь в роботі сесій з пого­дження Конгресу або його компетентних органів.

Міжрегіональне співробітництво

КМРВЄ схвалив проект Конвенції про зміцнення міжрегіо­нального співробітництва між органами місцевого самоврядуван­ня.

Вирішення нових проблем міст

Європейська Хартія міст запропонувала містам практичні ін­струкції щодо надання їм допомоги у вирішенні актуальних проб­лем керівництва (енергопостачання, безпека і т. ін.).

Мережа центрів підготовки кадрів в Європі

Мережа центрів підготовки кадрів в Європі для органів міс­цевого і регіонального самоврядування була створена з метою зміцнення співробітництва на європейському рівні та навчання практичним навикам та умінням, що є необхідними для роботи органів місцевого самоврядування.

Практична допомога новим демократичним державам

Програма «Місцева демократія» пропонує широке сприяння технічного та законодавчого плану в різних галузях з метою на­дання допомоги країнам Центральної та Східної Європи у реор­ганізації органів місцевого і регіонального самоврядування.

Молодь

Була прийнята Хартія про участь молоді у житті комун та ре­гіонів.

Кампанія за соціальну толерантність

КМРВЄ бере участь в проведенні кампанії та реалізації плану дій Ради Європи по боротьбі з расизмом, ксенофобією, антисемі­тизмом і нетерпимістю.

Телевізійний конкурс на премію «Європа»

Конгрес підтримує конкурс на премію «Європа», який слу­жить для заохочення та пропаганди в європейських країнах різ-

58

номанітного культурного багатства Європи за допомогою телеві­зійних програм.

Координація політики та децентралізація

Керуючий Комітет Місцевих і Регіональних Влад (ККМРВ) дає можливість урядам обмінюватися досвідом та координувати свою політику в юридичній та інституціональній сферах розвитку місце­вої демократії. Він проводить дослідження місцевих і регіональних структур, з фінансування місцевих влад, транскордонному співробі­тництву. Крім того, він займається розробкою рекомендацій і кон­венцій, які виносяться на затвердження Комітету Міністрів.

40 держав-членів та їх представництво в КМРВЄ

Нідерланди (7)



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Б. Руснак місцеве самоврядування в україні

    Документ
    Посібник складається із чотирьох взаємопов’язаних частин. Перша частина присвячена теоретичним засадам місцевого самоврядування, у другій - розкрито функції і повноваження місцевого самоврядування, статус та повноваження депутатів місцевих рад, вміщено
  2. Розділ Правове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування в Україні

    Документ
    В умовах проведення політичних, економічних та адміністративних реформ в Україні щодо посилення вертикалі влади, розвитку ініціативи на місцях зростає потреба в підвищенні ефективності управлінської діяльності апарату публічної влади
  3. Професійна програма підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування ІV категорії посад та кадрового резерву на ці посади

    Документ
    Заступник директора - начальник Центру підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України
  4. Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ І організацій

    Документ
    Місцеве самоврядування в Україні: теорія та організація: Рекомендаційний покажчик літератури / Укл. Г.Тарасова, Г.Симоненко / За ред. О.О.Васильєвої. - Донецьк: Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної
  5. Поняття конституційно-правового механізму забезпечення основних прав І свобод громадян України

    Документ
    РОЗДІЛ 1. Органи місцевого самоврядування в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України: теоретичні аспекти … 12

Другие похожие документы..