Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат'
Защита состоится 7 июля 2007 г. в 13-00 час. на заседании диссертационного совета Д 212.214.04 при Самарском государственном экономическом университе...полностью>>
'Документ'
Кінець ХVІІІ перша половина ХІХ ст. у Європі в історії філософії визначався існування так званої “класичної німецької філософії”. Вважають, що цю наз...полностью>>
'Тематика семинарских занятий'
2. Состояние изученности проблемы. Методологические подходы к изучению основных направлений деятельности консульско-дипломатической службы Российской...полностью>>
'Документ'
Курс «Лексикология современного русского языка» предназначен для студентов факультета управления по специальности «связи с общественностью» дистанцио...полностью>>

Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Фразеологізми на позначення процесу втрати фізичної сили внаслідок надмірної трудової діяльності у степових говірках Середнього Дніпро-Бузького межиріччя

В останні 20-30 рр. посилився інтерес до дослідження української діалектної фразеології. Її неодноразово було обрано об’єктом мовознавчих студій. Були предметом різнопланових досліджень фраземи говірок Гуцульщини, українські Карпат, Лемківщини, нижньої течії річки Бистриці, західної частини Волині, Західного Полісся, Середнього Полісся, Західного Поділля, Гуляйпільщини, Нижньої Наддніпрянщини, Центральної та Східної Слобожанщини, степові Донбасу. Досить різноаспекно фразеологія проаналізована у працях Г. Аркушина (Аркушин та ін.), Н. Вархола (ВархІ та ін.), Г. Доброльожи (Доброльожа та ін.), А. Івченка (ВархІ та ін.), Н. Коваленко [4 та ін.], В. Лавера [5 та ін.], О. Плетнєвої [6 та ін.], В. Ужченка (Ужченко та ін.), Д. Ужченка (Ужченко та ін.), В. Чабаненка (Чабаненко та ін.) та ін.

Фразеологія говірок Центрального Дніпро-Бузького межиріччя спеціально не вивчалася. Говірки зазначеної території досліджувалися на матеріалі географічної [3, СНГТК та ін.] і медичної лексик [2, Вікторіна та ін.]. Як їхня складова частина фіксувалися і фразеологічні одиниці. Таким чином, Т. Громко, В. Лучиком, Т. Поляруш (СНГТК) і О. Вікторіною (Вікторіна) було зафіксовано частину сталих сполук говірок Середнього Дніпро-Бузького межиріччя.

Мета пропонованої розвідки – виявити фразеологізми, які пов’язані з утомленим, хворобливим станом людини внаслідок тяжкої праці, визначити ареали їхнього функціонування.

Під цим терміном розуміємо “нарізно оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний знак” [1, 770].

У досліджуваних говірках зафіксовано такі фразеологічні одиниці з варіантами: п˙ідтºочити здºорºовйа (с. Лбм, смт Олв Олв р-ну; с. Тр Нвм р-ну; с. Дбрк, смт Влш Влш р-ну; сс. Гнн, Лвк, Клн Нвр р-ну; с. Грз Глв р-ну; сс. Жвн, Чрв Кмп р-ну; сс. К. Брд, Рзн, В. Трн Улн р-ну), п˙ід'ітнºути здºорºовйа (с. Бзн, смт Влш Влш р-ну), пºорºуĭнºувати здºорºовйа (с. Глд, м. Нвк Нвк р-ну; с. Лзв Улн р-ну), пºорºушиети здºорºовйа (с. Бзн, смт Влш Влш р-ну), надтсадити печ˙інки (сс. Тжн, Бнд, смт Звл, м. Гйв Гйв р-ну; сс. Лзв, Рзн Улн р-ну; с. Жрв, смт Глв Глв р-ну), над˙ірвати пºупа (весь ареал), ﺍпºупа рвати (весь ареал), урвати пºупа (сс. П. Брд, Фдр Дбрв р-ну; с. Ємл Глв р-ну), надºорват сили (с. Скл, м. Крв Крв р-ну; м. Нвм Нвм р-ну; сс. Сбт, Юхм, м. Знм Знм р-ну), здºорºовйа запакувати (сс. Жкч, Бнд, смт Звл Гйв р-ну; сс. В. Трн, К. Брд, м. Улн Улн р-ну; с. Нвд Дбрв р-ну), нігх п˙ід сºобºойу не чºути (с. Лбм, смт Олв Олв р-ну; с. Сбт, м. Знм Знм р-ну; с. Плт, смт Кмп Кмп р-ну; сс. Врб, Рбч, смт Нвг Нвг р-ну), нігх не пºовºолºочиеш (сс. Глд, Дмн Нвк р-ну; сс. Мрн, Якм, смт Смл Млв р-ну; с. Ссв Кмп р-ну), ﺍнºоги не нºост (сс. Сбт, Цбл, Трп Знм р-ну; сс. Мдв, Інг, смт Уст Уст р-ну; с. Флк, м. Длн Длн р-ну; сс. Тшк, Нвд Дбрв р-ну; с. Шрв Олй р-ну), валитиес'а з ніг (весь ареал), ﺍнºоги в˙ідвал'уутс'а (сс. Пдл, Єлс, смт Олв Олв р-ну; с. Трп Знм р-ну; сс. Плт, Ссв, смт Кмп Кмп р-ну), ﺍнºоги, мºоў дºо них пºопривйазºували гир˙і (с. Пвл, м. Свт Свт р-ну; с. Жвт Уст р-ну; с. Лзв Млв р-ну), неи пºочºувати н'і рºук н'і н'іг (весь ареал), нахºодивс'а, аж жижки тгне (сс. Нвд, Трн Дбрв р-ну; с. Бзн, смт Влш Влш р-ну; с. Ндл, смт Нвр Нвр р-ну), гºорба гнºути (весь ареал), гнºути спинºу ў три пºогибеил'і (с. Чрв Кмп р-ну; с. Йсп Влш р-ну; сс. Жкч, Бнд, Чмр, м. Гйв Гйв р-ну; сс. Грз, Ємл Глв р-ну; сс. Клн, Лвк Нвр р-ну), працвати не рºозгинайучи спиени (весь ареал), напрºужºуватеис дºо пºосин'ін'(сс. Ндл, Гнн Нвр р-ну; с. Трн, смт Дбрв Дбрв р-ну; с. Бзн, смт Влш Влш р-ну), рºобити йак в˙іл (весь ареал), працвати мºоў в˙іл (смт Глв Глв р-ну; сс. Млн, Збк, смт Онф Онф р-ну; с. Флк Длн р-ну; с. Гбв Кмп р-ну; сс. Ччл, Блх Птр р-ну), ﺍг˙іркºо нарºобл'атиес’ (весь ареал), нарºобиўс'а, аж спина неи рºозгинайет’с'а (весь ареал), трºудитиес'а дºо сº’омºогºо пºотºу (весь ареал), нарºобитиес'а дºо криевавºогºо пºотºу (весь ареал), дºо криевавºогºо пºотºу (сс. Тр, Мрн, м. Нвм Нвм р-ну; сс. Жкч, Хщв, м. Гйв Гйв р-ну; с. Ємл Глв р-ну), с'ім пºот'іў з'іĭшлºо (весь ареал), п˙іт вийідайе оч˙і (весь ареал), обливатиес'а пºотºом (весь ареал), ﺍпºотºом умиватиес'а (весь ареал), рвати жили (весь ареал), ﺍжили пºовиет'агºувати (весь ареал), пºоодриевати пеич˙інки (с. Рщх Ббр р-ну; сс. Жвт, Інг Уст р-ну; с. Тшк Дбрв р-ну), лежати йак убитºомºу (сс. Пдл, Бкв, смт Олв Олв р-ну; сс. Сбт, Трп, Чтв Знм р-ну; с. Щсл, м. Олдр Олй р-ну; с. Збк, смт Пвл Онф р-ну), дºо крайу стºомлеиниĭ (с. Чмр, смт Звл Гйв р-ну; сс. Ч. Кмн, Щсл, смт Н. Прг Олй р-ну; сс. Чрп, Фдв Ббр р-ну; с. Тр Нвм р-ну), беиз задн'іх н'іг (весь ареал), надºорват’ сили (с. Скл, м. Крв Крв р-ну; м. Нвм Нвм р-ну; сс. Сбт, Юхм, м. Знм Знм р-ну).

Отже, у степових говірках Дніпро-Бузького межиріччя зафіксовано 40 фразеологізмів на позначення процесу втрати фізичної сили внаслідок надмірної трудової діяльності. Одні поширені на всьому досліджуваному ареалі, другі – на обмеженому. Перспективним убачаємо подальше детальне дослідження фразем цієї території.

Список скорочень обстежених населених пунктів:

с. Бзн Влш р-ну – с. Бузниковате Вільшанського р-ну; с. Бкв Олв р-ну – с. Буквар Олександрівського р-ну; с. Блх Птр р-ну – с. Балахівка Петровського р-ну; с. Бнд Гйв р-ну – с. Бандурове Гайворонського р-ну; смт Влш Влш р-ну – смт Вільшанка Вільшанського р-ну; с. Врб Нвг р-ну – с. Верблюжка Новгородківського р-ну; с. В. Трн Улн р-ну – с. Великі Трояни Ульянівського р-ну; с. Гбв Кмп р-ну – с. Губівка Компаніївського р-ну; м. Гйв Гйв р-ну – м. Гайворон Гайворонівського р-ну; смт Глв Глв р-ну – смт Голованівськ Голованіського р-ну; с. Глд Нвк р-ну – с. Глодоси Новоукраїнського р-ну; с. Гнн Нвр р-ну – с. Ганнівка Новоархангельського р-ну; с. Грз Глв р-ну – с. Грузьке Голованіського р-ну; смт Дбрв Дбрв р-ну – смт Добровеличківка Добровеличківського р-ну; с. Дбрк Влш р-ну – с. Добрянка Вільшанського р-ну; м. Длн Длн р-ну – м. Долинська Долинського р-ну; с. Дмн Нвк р-ну – с. Димине Новоукраїнського р-ну; с. Єлс Олв р-ну – с. Єлисаветградка Олександрівського р-ну; с. Ємл Глв р-ну – с. Ємилівка Голованіського р-ну; с. Жвн Кмп р-ну – с. Живанівка Компаніївського р-ну; с. Жвт Уст р-ну – с. Жовтневе Устинівського р-ну; с. Жкч Гйв р-ну – с. Жакчик Гайворонівського р-ну; с. Жрв Глв р-ну – с. Журавлинка Голованіського р-ну; с. Збк Онф р-ну – с. Зибкове Онуфріївського р-ну; смт Звл Гйв р-ну – смт Завалля Гайворонівського р-ну; м. Знм Знм р-ну – м. Знам’янка Знам’янського р-ну; с. Інг Уст р-ну – с. Інгульське Устинівського р-ну; с. Йсп Влш р-ну – с. Йосипівка Вільшанського р-ну; с. К. Брд Улн р-ну – с. Кам’яний Брід Ульянівського р-ну; с. Клн Нвр р-ну – с. Кальниболота Новоархангельського р-ну; смт Кмп Кмп р-ну – смт Компаніївка Компаніївського р-ну; м. Крв Крв р-ну – м. Кіровоград; с. Лбм Олв р-ну – с. Любомирка Олександрівського р-ну; с. Лвк Нвр р-ну – с. Левківка Новоархангельського р-ну; с. Лзв Млв р-ну – с. Лозуватка Маловисківського р-ну; с. Лзв Улн р-ну – с. Лозувата Ульянівського р-ну; с. Мдв Уст р-ну – с. Медове Устинівського р-ну; с. Млн Онф р-ну – с. Млинок Онуфріївського р-ну; с. Мрн Млв р-ну – с. Мар’янівка Маловисківського р-ну; смт Нвг Нвг р-ну – смт Новгородка Новгородківського р-ну; с. Нвд Дбрв р-ну – с. Новодобрянка Добровеличківського р-ну; м. Нвк Нвк р-ну – м. Новоукраїнка Новоукраїнського р-ну; м. Нвм Нвм р-ну – м. Новомиргород Новомиргородського р-ну; смт Нвр Нвр р-ну – смт Новоархангельськ Новоархангельського р-ну; с. Ндл Нвр р-ну – с. Надлак Новоархангельського р-ну; смт Н. Прг Олй р-ну – смт Нова Прага Олександрійського р-ну; смт Олв Олв р-ну – смт Олександрівка Олександрівського р-ну; м. Олдр Олй р-ну – м. Олександрія Олександрійського р-ну; смт Онф Онф р-ну – смт Онуфріївка Онуфріївського р-ну; с. П. Брд Дбрв р-ну – с. Піщаний Брід Добровеличківського р-ну; смт Пвл Онф р-ну – смт Павлиш Онуфріївського р-ну; с. Пвл Свт р-ну – с. Павлівка Світловодського р-ну; с. Пдл Олв р-ну – с. Підлісне Олександрівського р-ну; с. Плт Кмп р-ну – с. Полтавка Компаніївського р-ну; с. Рбч Нвг р-ну – с. Рибчине Новгородківського р-ну; с. Рзн Улн р-ну – с. Розношенське Ульянівського р-ну; с. Рщх Ббр р-ну – с. Рощахівка Бобринецького р-ну; с. Сбт Знм р-ну – с. Суботці Знам’янського р-ну; м. Свт Свт р-ну – м. Світловодськ Світловодського р-ну; с. Скл Крв р-ну – с. Соколівка Кіровоградського р-ну; смт Смл Млв р-ну – смт Смоліне Маловисківського р-ну; с. Ссв Кмп р-ну – с. Сасівка Компаніївського р-ну; с. Тжн Гйв р-ну – с. Таужне Гайворонівського р-ну; с. Тр Нвм р-ну – с. Турія Новомиргородського р-ну; с. Трн Дбрв р-ну – с. Трояни Добровеличківського р-ну; с. Трп Знм р-ну – с. Трепівка Знам’янського р-ну; с. Тшк Дбрв р-ну – с. Тишківка Добровеличківського р-ну; м. Улн Улн р-ну – м. Ульянівка Ульянівського р-ну; смт Уст Уст р-ну – смт Устинівка Устинівського р-ну; с. Фдв Ббр р-ну – с. Федіївка Бобринецького р-ну; с. Фдр Дбрв р-ну – с. Федорівка Добровеличківського р-ну; с. Флк Длн р-ну – с. Фальково Долинського р-ну; с. Хщв Гйв р-ну – с. Хащувате Гайворонівського р-ну; с. Цбл Знм р-ну – с. Цибулеве Знам’янського р-ну; с. Ч. Кмн Олй р-ну – с. Червона Кам’янка Олександрійського р-ну; с. Чмр Гйв р-ну – с. Чемерпіль Гайворонівського р-ну; с. Чрв Кмп р-ну – с. Червоновершка Компаніївського р-ну; с. Чрп Ббр р-ну – с. Червонопілля Бобринецького р-ну; с. Чтв Знм р-ну – с. Чутівка Знам’янського р-ну; с. Ччл Птр р-ну – с. Чечеліївка Петрівського р-ну; с. Шрв Олй р-ну – с. Шаровка Олександрійського р-ну; с. Щсл Олй р-ну – с. Щасливе Олександрійського р-ну; с. Юхм Знм р-ну – с. Юхимове Знам’янського р-ну; с. Якм Млв р-ну – с. Якимівка Маловисківського р-ну.

Джерела:

Аркушин – Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав: Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. – Луцьк-Люблін, 2003. («Фразеологія». – С. 76 – 133).

ВархІ – Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. – Братислава, 1990.

Вікторіна – Вікторіна О. М. Словник лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини / О. М. Вікторіна. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2006. – 436 с.

СНГТК – Громко Т. В. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини / Т. В. Громко, В. В. Лучик, Т. І. Поляруш. – К., – Кіровоград : РВГІЦ КДПУ, 1999. – 224 с.

Доброльожа – Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. – Житомир, 2003.

Ужченко – Ужченко В. Д. Фразеологічний словник східно-слобожанських і степових говірок Донбасу / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 348 с.

Чабаненко – Чабаненко В. А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя, 2001. – 200 с.

Бібліографія

  1. Алефіренко М. Ф. Фразеологізм / М. Ф. Алефіренко // Українська мова : Енциклопедія / редкол. В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 770 – 772.

  2. Вікторіна О. М. Лексика народної медицини і лікувальної магії у степових говірках Дніпро-Бузького межиріччя : у 2-х Т.: дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 / Вікторіна Олена Миколаївна. – Кіровоград, 2009. – 611 с.

  3. Громко Т. В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України / Громко Т. В. – Кіровоград, 2000. – 172 с.

  4. Коваленко Н. Д. Фраземіка говірок Західного Поділля: дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Коваленко Наталія Дмитрівна. – Камянець-Подільський, 2001. – 324 с.

  5. Лавер В. И. Фраземика украинский диалектов карпатского региона : автореф. дисс. … д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / В. И. Лавер. – К., 1992.

  6. Плетнєва О. Л. Фразеологія говірок Центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аналіз) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / О. Л. Плетнєва. – Донецьк, 2001.

Грабар Наталя Григорівна,

Харківський національний технічний університет сільського господарства

імені Петра Василенка, м. Харків

Мазоренко Марина Олегівна,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, м. Харків

ОN – LINE СПІЛКУВАННЯ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Актуальність спілкування нині посилюється і досліджується на психологічному, філософському, педагогічному, соціологічному та інших рівнях. Різноманіття поданих авторами визначень досліджуваного явища свідчить як про складність розуміння цього феномену, так і про багатозначні форми його прояву у сучасному світі.

Відповідно до життєвого досвіду людей, спілкування – це все наше життя. Життя змінюється, вносить свої корективи, навіть у таку особисту територію, як спілкування. Воно набирає нових форм, тенденцій. Як відомо, телекомунікації за допомогою комп’ютерних мереж – принципово новий пласт соціальної реальності, а, отже і спілкування. У даному випадку воно передбачає: наявність техніки, технології спілкування, Інтернет послуги, Інтернет залежність, знання загальних умов спілкування і т.ін.

Проблематика посилюється ще й тим, що психологічний аспект даного питання досліджується зовсім недавно і, в основному, за кордоном. Із російських можна назвати роботу А. Войскунського [1], де розглядається спілкування в локальній мережі у порівнянні з реальним спілкуванням. Інші дослідники: Г. Асєєв, Г. Почепцов, Л. Петровська, А. Соколов, В. Конецька в певній мірі звертаються до даної тематики.

До оn- line спілкування відносять: чат (IRC) – (бесіда), і MUDs (multi-user dimension) – рольова гра, в якій більшість користувачів об’єднані в одному віртуальному просторі. Це опосередковані форми спілкування, які мають такі особливості:

  1. анонімність;

  2. наявність психологічних бар’єрів;

  3. дистанційні умови;

Анонімність передбачена спілкуванням в Інтернет-мережі. Іноді анонімність спонукає людей вести себе неадекватно і використовувати невідповідну мову. Це, насамперед, опис користувача, ідентифікатор або нік (ім’я, яким гравець підписується в грі) у спілкуванні. Профілі зазвичай захищені паролями для запобігання використання особистих даних іншими людьми. Але, є й інший бік цього генонему, анонімність може призвести до безкарності, розкутості, і безвідповідальності поведінки учасників спілкування.

Причина психологічних бар’єрів є як суб’єктивною так, і об’єктивною: бар’єр характеру і темпераменту; негативних емоцій; страху; гніву; провини і сорому; дистанції; поганого настрою і самопочуття; техніки і навичок спілкування, комунікативний бар’єр. Є й інші, але зупинимось на найбільш поширеному.

Комунікативний бар’єр залежить від індивідуальних особливостей учасників комунікації, їх уміння декодувати думки в слова, слухати і концентрувати увагу. У зв’язку з цим виникають ще й такі бар’єри, як мета уяви, словниковий запас відправника інформації, словниковий запас одержувача, його здатність розуміти значення слів, обсяг запам’ятовування. Комунікативні бар’єри можуть виникати внаслідок особливих соціально-психологічних взаємин між партнерами. За психологічною природою комунікативний бар’єр слугує механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, небезпечної інформації, може мати різну прозорість. Це може бути непрозорий бар’єр – намагання не спілкуватися будь з ким. Уникнути ж психологічно – постаратися забути інформацію [2].

Отже, комунікативний бар’єр – це психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами зі спілкування. Якщо такий бар’єр виникає, то інформація спотворюється або змінюється.

Дистанційна освіта стала невід’ємною частиною сучасного навчання, яке передбачає обов’язковий зворотній зв’язок.

Суть механізму зворотнього зв’язку полягає в тому, що в міжособистісному спілкуванні процес обміну інформацією ніби подвоюється і, окрім змістового навантаження, несе в собі від реципієнта до комунікатора відомості про те, як реципієнт сприймає і оцінює поведінку комунікатора. Адекватність сприйняття інформації залежить від багатьох причин, найважливішою з яких є наявність або відсутність у процесі діалогу, знову ж таки, комунікативних бар’єрів.

Треба завжди пам’ятати, що ми спілкуємося не з комп’ютером, (машина, якою керує людина), а з людьми. По обидві сторони монітору сидять живі люди, кожен з яких має, свій характер, темперамент, настрій, уподобання, тому поводитись з іншими людьми треба так, як вам хотілося б, щоб поводились з вами.

Вивчення психологічних перешкод на шляху спілкування та способів їх уникнення сприяє досягненню мети спілкування.

Список літератури:

  1. Войскунський А.Е. Преобразование общения, опосредованного компьютером / А.Е. Войскунский : дисс… канд. псих. наук. — М.,1990

  2. .ua/distance/arlicles/11/

Даниленко Мирослава Платонівна

Дубенська філія ВНЗ ВМУРоЛ «Україна», м. Дубно

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕТНОГРАФІЧНОГО ТУРИЗМУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ЗБЕРЕЖЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Починаючи з 18 ст. в світі стали поширюватись думки про можливість існування світової спільноти. Згодом ця ідея набувала все більшого розвитку. Світова спільнота, на думку багатьох, сприяла б успішному культурному обміну між народами, підтриманню взаємовигідних економічних зв’язків, продуктивній взаємодії у різних сферах життя, як кожної нації-держави, так і світового співтовариства в цілому. Всі проблеми та перспективи світового розвитку інтерпретувалися б з врахуванням інтересів всіх суб’єктів. Однак, сучасна ситуація в світі показує, що дана ідея не виправдала себе, і навряд чи коли отримає своє втілення. Світова спільнота або світова культура ніколи не була і не є реальністю. Її замінником виступає глобалізація, що в своїй основі, на жаль, не має духовної домінанти, і зводиться лише до свободи супердемократії, породжує інформаційну експансію, уніфікацію національних культур, технократизм, консьюмеризм, дезінтелектуалізацію та інші негативні явища.

В таких умовах головним завданням, що постає перед національними культурами, є «вижити», зберегти себе заради культурної різноманітності в світі, адже повновартісна світова культура не може існувати поза буттям окремих локальних культур.

Щодо української культури, то багато дослідників (серед яких І.Дзюба) вважають, що вона, як завжди зможе вистояти, спираючись на одвічну силу народної культури, яка має високий естетичний рівень і виняткову здатність до самозбереження. [2]

В сучасний період українська нація повинна самореалізуватись, включитись в світову культуротворчість, а це неможливо без усвідомлення свого історичного призначення, цінності власної культури – глибинного духовного пласту, що до сьогодні залишається заповідним, не активізованим для суспільства та світу. Це, в свою чергу, і є одним з основних факторів сучасної невизначеності українського соціуму.

Одним із засобів збереження національної культури на Україні в сучасний період є етнографічний туризм. Це один з видів спеціалізованого туризму, який набув найбільшого поширення в Карпатах і Криму і тісно пов'язаний з багатими рекреаційними ресурсами цих регіонів.

Під впливом глобалізаційних процесів в Україні, як і в світі загалом, інтереси суспільства все більше концентруються в сфері вільного відпочинку. Мрії людей зводяться до того, аби якнайкраще «розслабитись». Втілити їх у життя допомагає нестримний розвиток туристичної діяльності. На жаль, переважна більшість людей високоосвічених та забезпечених обирає місцем відпочинку закордонну «екзотику». Туризм в Україні – галузь порівняно молода, що за сучасних умов дедалі стрімкіше набуває обертів. Ця сфера є однією з благодатних для актуалізації української народної культури, забезпечення успадкування національних традицій та етнічного захисту. З допомогою етнографічного туризму ми не лише матимемо чудову нагоду заново «відкрити» свій духовний космос, світ національної культури, а й – зберегти його, донести до широкого кола людей. Перейти від самозаглибленого народу до нації знаної в світі, яка має що запропонувати іншим, чим зацікавити.

У народній культурі будь-якого народу виділяється дві сфери – фольклор, що включає в себе пісні, казки, легенди, старовинні танці, та народні промисли (в Україні – це різьба по дереву, ткацтво, ліжникарство, ковальство, вишивка, писанкарство, килимарство, гончарство, лозоплетіння тощо). У витворах і однієї і другої простежуються прикметні ознаки етнічної культури, внаслідок чого вони можуть поставати етнічними символами, своєрідними індикаторами часових змін, тенденцій розвитку того чи іншого народу.

Народну культуру у всіх її проявах, глибинному змісті ми можемо запропонувати зацікавленому туристу. І не лише її. Етнографічний туризм передусім має всі перспективи для повноцінного розвитку в сільській місцевості. Варто відзначити, що майже кожне українське село володіє багатою історико-культурною, етнографічною спадщиною та рекреаційними ресурсами. Подекуди залишились народні майстри та умільці, а також – старожили, з вуст яких можна почути безліч народних пісень, легенд, повір’їв, бувальщин, казок. Такі люди є справжніми ретрансляторами народної культури. На жаль, культурна спадщина, якою вони володіють, так і може канути в небуття, не активізуючись, не відкрившись для народу. Негативним явищем на даний момент є дезінтелектуалізація та низький рівень капіталовкладень в сферу освіти, науки, культури. Вкрай рідко на сьогодні проводяться краєзнавчі експедиції, здійснюються польові дослідження, фольклорно-етнографічні записи. Позитивом можна назвати створення шкільних краєзнавчих музеїв та музейних кімнат, збір матеріалів для їх створення, вибірка предметів музейного значення, оформлення експонатів здійснюється учнями під керівництвом педагогів, що не лише забезпечує збереження народної культурної спадщини, а й виховує в молодого покоління ціннісне ставлення до надбань національної культури, дає уявлення, знання про неї. Всі надбання, напрацювання в даній галузі можна ефективно використати у туристичній діяльності, створивши в навчальних закладах такого плану своєрідні міні-етнографічні центри.

В розвитку етнографічного туризму варто пам’ятати, що на певну категорію туристів – любителів старовини та шанувальників вивчення життя і побуту рідного народу – відповідним чином впливатиме проживання в садибах з відтвореним «давньоукраїнським» колоритом. Тенденція до створення таких собі «екохуторів» в Україні набуває все більшого поширення, хоча значного прориву, крім Карпатського регіону з їхніми колоритними колибами, у цій сфері немає. Відпочинок в такій садибі, де атмосферу піднесення та дух давнини підтримує увесь інтер’єр – з домотканими килимами, божником, вишитими рушниками, розмальованими скринями, широкими лавами, ослоном, гончарними виробами – є по-справжньому неповторним та незабутнім. Людина потрапляє в зовсім інший світ, в час, коли жили і творили її пращури. Вона ніби торкається духовних глибин, підтримує неперервний зв'язок з історією, повсякденним життям свого народу, його традиційно-побутовою культурою.

Яскравий насичений образ народної української культури допомагають створити народні дійства, гуляння, проведення календарно-обрядових свят, ярмарків, фольклорних фестивалів, виставок виробів народних майстрів та умільців у тому чи іншому регіоні (чи ще краще – населеному пункті). Театральні дійства, що відображають сцени українських вечорниць, різдвяні містерії, зустріч весни, русалії, святкування Івана Купала, з використанням древніх язичницьких обрядів, ритуалів, символів, надовго залишаються у серцях туристів. Для іноземців – це, взагалі, справжня екзотика.

Страви традиційної національної кухні – теж один з туристичних «скарбів». Кожен регіон, а то й, навіть, село чи садиба можуть похизуватись власними кулінарними секретами у приготуванні українського борщу, вареників, галушок, квасу тощо. Якщо ці страви ще й приготовані з натуральних, свіжих та якісних продуктів, подані в глиняному посуді, то ефект від такого відпочинку буде високим.

Однак, на жаль, бажання широкої реалізації виробів у цій сфері породило такий негатив сучасної культури, як кітч (від пол. – Сус – підробка; нім. Kitsch – халтурити, створювати низькопробні твори) [3]. Явище кітчу, його експансія народного мистецтва, особливо гончарного ремесла, нівелює українські народні традиції, етнічні особливості у цій сфері. Кітч ставить процес виготовлення унікальних речей, виробів на базарний «конвеєр» і боротись з цим в сучасних культурних умовах вкрай важко.

Підбивши деякі підсумки, можна сказати, що Україна є справжньою Меккою для розвитку етнографічного туризму. Піднявши та освоївши пласти матеріальної та духовної культури українського народу, ми таким чином не лише зуміємо розвинути етнографічний туризм на Україні, а й відкриємо самі для себе свою культуру, запропонуємо її для осягнення світові, збережемо для нащадків.

На жаль, робота у цьому напрямку здійснюється лише фанатами, що завдяки власному високому творчому та інтелектуальному потенціалу та наполегливості попри все рухаються вперед. Саме таким людям ми завдячуємо виживанням своєї національної культури в умовах глобалізаційного світу.

Література

  1. Вовканич С. Глобалізація інформаційного простору чи раціоналізація світу. // Універсум, 1999, №7-8.

  2. Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.,1998.

  3. Энциклопедический словарь культури ХХ века. Под ред. А.И. Руднева. - Москва, 2001.

  4. Клименко О. Розвиток українського гончарства в ХХ ст. №29-30 (1-2), 2005.

  5. Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф. // День, 2003, 25 квітня.

Даниленко Людмила Вікторівна

Запорізький національний університет м. Запоріжжя



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (1)

    Документ
    Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28-30 січня 2011 р.
  2. Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі (1)

    Документ
    Стратегія розвитку України у глобальному середовищі / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 13-15 листопада 2009 р. – Т. І. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009.
  3. 5-6 2010 Сімферополь Рекомендовано до друку Вченою радою Кримського інституту бізнесу

    Документ
    Останніми роками на світовому рівні як у політичних, так і наукових колах жваво обговорюються питання щодо того, які країни визначатимуть глобальний розвиток світової економіки в найближчому майбутньому.
  4. Социальная политика: принципы и методы реализации в контексте мирового опыта /Материалы международной научно-практической конференции 27 мая 2011 г. Судак

    Документ
    Социальная политика: принципы и методы реализации в контексте мирового опыта /Материалы международной научно-практической конференции 27 мая 2011 г. Судак.
  5. Навчання І виховання молоді як органічний процес підготовки конкурентоспроможних фахівців у внз: традиції та інновації”

    Документ
    актуальні проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування, адміністративне та фінансове право, адміністративний процес, інформаційне право;

Другие похожие документы..