Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Настоящий Проект перспективного развития школы на 2011-2015 годы продолжает основные идеи предыдущей Программы на новом этапе развития школы. В опред...полностью>>
'Практическая работа'
Подобрать карты, рисунки, фотографии, графики, диаграммы и другой иллюстративныйматериал (минимально пять), коротко описать, что на них изображено, в...полностью>>
'Конкурс'
Выполнение функций подрядчика по реконструкции и перепланировке в помещениях Управления Судебного департамента в Калужской области (Служба по организ...полностью>>
'Доклад'
рассмотрела в судебном заседании дело по кассационным жалобам ответчиков на решение Кондопожского городского суда Республики Карелия от 04 марта 2009 ...полностью>>

Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Сучасна Україна-вільна і незалежна європейська держава, народ якої цінує і оберігає свої традиції й культуру. Нова влада докладатиме максимум зусиль, щоб зберегти і примножити наші національні скарби, серед яких українська мова займає особливе місце. Українська мова-визначальний чинник українського народу на сторожі коло них поставлю Слово. Розвиток українського суспільства пов’язаний з формуванням нових видів діяльності, поведінки і спілкування, що, у свою чергу, припускає появу відповідних нових етнічних програм, представлених кодами мови та культури. У процесі цього розвитку відбувається диференціація раніше синкретичних програм, виникає складна координація й субординація нових і традиційних програм. Українській мові у державотворчому процесі.

Ми прожили більше 10 років у незалежній державі, а питання про мову стоїть досить гостро. У 1996 році була прийнята Конституція України-це статус України, як незалежної держави. Це дає змогу українській мові відроджуватися. Не такими швидкими темпами, як хотілося б, але впевнено і безповоротно українська мова набирає все більшого розмаху. Швидко розвивається в усіх сферах і напрямах політичного, громадського і культурного життя. Набуває статус державної мови, впевнено проникає в усі галузі нашого життя. Сьогодні важко собі уявити професіонала в будь-якій галузі промисловості, який би обмежував коло своїх інтересів суто технічними проблемами. Тому одним із завдань вищої школи залишається гармонійне поєднання дисциплін гуманітарного циклу з фаховими предметами. У ХХІ ст. у зв’язку з переорієнтаціею системи освіти на нові цінності, небхідні суттєві зміни в системі освіти, особливо в тій ланці, де формується спеціаліст вищої кваліфікації. У зв’язку з цим останнім часом питання, пов’язані з проблемою формування культури професійного спілкування студентів технічного університету, залишаються відкритими. Професійне спілкування реалізується в мовній комунікації і є втіленням у мовленні форм професійної діяльності з урахуванням різних рівнів взаємодії, специфіки ситуацій, мети и завдань навчання. Професійне спілкування в цілому розглядається як інтелектуальне спілкування, що ґрунтується на комплексі професійних знань, умінь і навичок. На нашу думку, формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців промисловості та виробництва неможливі без систематичної, цілеспрямованої підготовки в рамках предмета Українська мова (за професійним спрямуванням)

У процесі спілкування люди здійснюють комунікацію засобами мови. За допомогою мови люди заявляють про свої потреби й інтереси, висловлюють свою думку. Спілкування-сукупність зв’язків і взаємодії індивідів, груп, спільнот, під час яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками й результатами діяльності. Найзмістовнішим, ємним і виразним засобом людського спілкування є слово, мова. Уміння говорити й слухати, вести бесіду – важлива умова взаєморозуміння, перевірка істинності чи помилковості своїх думок, уявлень. Однак і мова тіла (погляд, жест, поза, особливості поведінки при розмові) може виявити ставлення до людини, характеризувати культуру співрозмовника.

Мова-це дух народу, його буття. Духовний світ індивіда пов'язаний з розвитком його мовних здібностей. У мові відбито характер народу, історія, побут. Мова є засобом спілкування між людьми. Це обмін думками, інформацією, це передача знань. Мова є важливим чинником розбудови громадського суспільства. Сучасна наука доводить, що мова є унікальним інструментом культури. Вона є зв’язком між людиною і мисленням. Мова дає змогу людям розуміти один одного. Мова-це явище суспільне, соціальне. Вона функціонує, розвивається тільки в суспільстві і е найнеобхіднішою умовою сутності людини, живе, функціонує в мовленні-усному чи писемному. Пройшло багато часу перш ніж людина оволоділа писемністю, навчилася писати-це дало змогу дізнатися про багато цікавого, що випало на долю народу. Ми спілкуємося, надаючи перемогу усному мовленню. І це правильно, адже усне мовлення-універсальний засіб спілкування. Дуже важливо оволодіти словом, вмінням правильно ним користуватися, навчитися переконувати словом. Майстерне володіння словом включає і культуру мовлення. А культура мовлення -це оволодіння нормами літературної мови. Василь Сухомлинський писав, що «мовна культура-це живодайний корінь культури розмовної, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно розмовляти і писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, треба любити українську мову і свою справу». З того як говорить людина, можна визначити, що це за людина. Можна зрозуміти її характер, рівень культури, інтелекту.

Мовна проблема пов’язана з питанням про становлення еліти нації , яка могла перешкодити процесам духовного збідніння нації, яка могла перешкодити процесам духовного збідніння нації, яка могла перешкодити процесам духовного збідніння нації, мовного та національного збайдужіння. Людина, яка робить вигляд ніби їй байдужі проблеми держави, але робить це чужою для цієї держави мовою, ця людина не може називати себе громадянином своєї країни. Вона не зможе розв’язувати проблеми своєї держави, не зможе зберегти традиції країни, турбуватися про майбутнє нації. Людину, яка все це зробить для країни, потрібно виховувати ще з дитинства. Людина народилась і повинна зразу почути українську мову, мову свого народу. Ми повинні зробити все можливе, щоб вивчення мови було на гідному рівні. Кожна людина, яка проживає на території України, має оволодіти українською мовою. Оволодіння мовою забезпечує комфортне буття людини в навколишньому середовищі. Мова є могутнім чинником відображення дійсності. Вона є частиною соціального середовища, у якому живе людина, у якому складається ментальність нації і кожного індивіда. Особа виростає у мовному середовищі, стає її носієм. І хоч від окремої людини доля мови не залежить, але живе вона доти, доки існують носії, які вивчають, користуються нею. Мова є ланцюгом між минулим і майбутнім. Тому на заняттях з української мови ми повинні прищеплювати студентам любов до неї, до українського слова, студенти мають вільно володіти і свідомо користуватися нею. Мова не тільки формує свідомість і впливає на світогляд студента, а через них впливає і на поведінку особи та її вчинки. Видатний учений О.О. Потебня доводив, що люди, які правило, добровільно не відмовляється від своєї мови. А за його висновками саме мова дає змогу людині глибше орієнтуватися в самій собі, усвідомлювати свій фізичний стан, думки і почуття, формувати в людині національну свідомість, совість, чесність, правдивість. А нашу мову гнобили віками, знищували її, але вона вистояла для того, щоб довести всім свою могутність и незборимість. Становлення нової спільноти вимагає знання української мови, вивчення її історії та розвиток. Українська мова повертає свої втрачені позиції в усіх сферах життя суспільства, тому її вивчення є потрібним і дуже важливим процесом. Сьогодні ми є свідками того, як у сферах нашого життя розширюється функціонування української мови. Лексика сучасної української мови весь час перебуває у русі. Нові слова входять у наше життя і прикрашають мову. Це велика кількість іноземних слів, що увійшли до лексики нашої мови. Ці лексичні пласти не зробили слов’янські мови біднішими, а зробили їх рівноправними партнерами, бо слов’янські мови набули сучасного наукового та суспільного рівня завдяки цьому. Іншомовні слова засвідчують, що лексика дуже чутлива до змін у житті суспільства -політичних, економічних та культурних і водночас збагачує словниковий запас слов’янських мов. Високої мовної культури здатна досягти людина, яка наполегливо працює над словом, людина діяльна в думці. Наші громадяни мають навчитися національно мислити, усвідомити свої національні цінності, насамперед роль мови, і тоді Україна стане нарівні з високорозвиненими країнами. Українська мова та українська культура пропагують ідею громадянського суспільства, сприяють становленню України як демократичної, правової держави. Україна має всі шанси зайняти гідне місце серед цивілізованих держав з високою культурою. Кожний громадянин України незалежно від національності зобов’язаний знати і поважати державну мову, вміти спілкуватися нею, володіти культурою мовлення. Державна мова повинна виконувати всі суспільні та культурні функції, бути мовою науки.

Білик Олена Миколаївна

Харківська державна академія культури, м. Харків

УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені постало  питання піднесення статусу української мови як державної, забезпечення використання її в усіх сферах громадського й державного життя.

Перед викладачами української мови нефілологічних вищих навчальних закладів стоїть завдання – формування в майбутніх спеціалістів професійно-значущих комунікативно-мовленнєвих умінь та навичок, які допоможуть забезпечити високий рівень трудової діяльності відповідно до сучасних вимог. Особливого значення це завдання набуває, коли йдеться про майбутніх фахівців-культурологів.

З кожним роком дедалі більше розширюються сфери функціонування української літературної мови в житті нашої держави, підвищуються вимоги до рівня володіння нею в професійному спілкуванні. З метою забезпечити нагальні потреби в підготовці фахівців різних галузей Міністерство освіти і науки України впровадило для студентів вищих навчальних закладів різного рівня акредитації курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)», що в навчальному плані зайняв місце дисципліни «Ділова українська мова».

Наприкінці грудня 2009 року наказом Міністерства освіти і науки України було затверджено програму навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. До цього часу не існувало єдиної типової програми з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», кожен навчальний заклад змушений був самостійно розробляти робочі навчальні програми зі згаданої навчальної дисципліни. Відсутність стандартної державної програми призвела до появи авторських програм, різноманіття підходів до змісту та методик викладання української мови за професійним спрямуванням

У новій програмі зазначено, що «акцент переноситься з традиційної настанови — засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії — на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення і поведінки особистості» [1].

Усе це відкриває нові перспективи щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» і передбачає розробку нових методичних систем щодо викладання згаданої навчальної дисципліни.

Сьогодні підготовка фахівців-культурологів є складною багаторівневою системою гуманітарної освіти. Особливістю культурологічної освіти залишається її спрямованість на виховання професійних і загальнолюдських якостей, а підготовка студентів становить цілісну, динамічну педагогічну систему, яка має комплексний характер і охоплює різноманітні ідейно-моральні, соціально-психологічні, мистецтвознавчі, філологічні, організаційні та інші аспекти. Проблема культури залишається однією з найактуальніших у світовій педагогічній і науково-дослідній діяльності. А культура тісно пов’язана з мовою, особливо з рідною.

Серед провідних тем для засвоєння студентами-культурологами –формування інтелектуальної компетенції в умовах інформаційного суспільства, уміння аналізувати дійсність з культурологічного погляду, з огляду на це особливої актуальності набуває й проблема мовної фахової підготовки, коли йдеться про майбутніх працівників галузі «Культура», особливо, про майбутніх культурологів.

Важливою складовою в комплексі освітньої програми майбутніх культурологів має стати українська мова (за професійним спрямуванням), яка базується на знаннях, уміннях та навичках, отриманих під час вивчення інших мовознавчих дисциплін.

Виходячи із мети курсу, яка полягає в «підвищенні рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичному оволодінні основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні» [1], виникає необхідність дещо переглянути й методику викладання цієї навчальної дисципліни. Головним стає формування комунікативної компетенції студентів, набуття ними комунікативного досвіду, вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері.

Для надання поштовху процесам вивчення навчального курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» необхідно, перш за все, зацікавити студентів, навчання має бути послідовним, процес навчання має стимулюватися, результат навчання має оцінюватися, досягнення в навчанні мають заохочуватися.

Процес пробудження зацікавленості студентів-культурологів у вивченні та застосуванні української літературної мови доцільно розглядати виключно як освітньо-культурну проблему, пов’язану з історією нашої країни, розвитком української культури.

З метою подальшої популяризації української мови в нашій країні, надання поштовху до вивчення української літературної мови, набуття громадянами України мовної компетенції як необхідної складової освіченої та інтелігентної людини доцільно запровадити широке залучення студентів до творчої роботи з українською літературною мовою, а це, в першу чергу, можливо зробити саме на заняттях з навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Професійний розвиток майбутнього конкурентоспроможного фахівця значною мірою пов'язаний з розвитком його творчого потенціалу, особливо, якщо йдеться про фахівця сфери культури. Тому на практичних заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) варто застосовувати різні методи та прийоми, які сприятимуть розвитку творчої активності студентів, краще підготують їх до майбутньої професійної діяльності, оскільки в майбутньому вони обов’язково матимуть справу зі словом, з комунікацією.

Робота над формуванням лінгвістичних вмінь підпорядковується інтересам розвитку мовлення, формуванню комунікативних вмінь та навичок та передбачає активне застосування інтерактивних методів навчання, інноваційних технологій.

Так, на практичних заняттях, крім традиційних вправ, можна виконувати й такі види роботи, як ігрове проектування, розігрування ролей, навчальні ділові ігри.

Ділова гра є одним із засобів моделювання професійної діяльності в навчальному процесі. Її суть полягає у відтворенні цієї діяльності в спеціально створених умовах, які відображають реальну професійну ситуацію.

Ділова гра активно включається в навчальний процес студентів-культурологів. Наприклад, під час вивчення теми «Форми колективного обговорення професійних проблем» пропонуємо студентам таку рольову гру. Група ділиться на підгрупи, кожна підгрупа готується до проведення дискусії за актуальної проблемою сьогодення, яка стосується соціокультурної сфери. Студенти самостійно пропонують теми та обирають їх в процесі обговорення. Розподіляються ролі між учасниками. Підгрупи повинні представити протилежні погляди на обрану проблему та спробувати довести свою точку зору. Перемагає та підгрупа, якій вдалося більш професійно провести дискусію та аргументувати свої погляди.

Оскільки програмою передбачено забезпечення досконалого володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, то значну методичну цінність у процесі мовної підготовки студентів-культурологів мають також різноманітні лінгвістичні ігри, наприклад, ігри, представлені у виданні «Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови» Федоренко В.Л. [2]. Серед ігор, поданих у посібнику, викликають інтерес, є корисними й використовуються нами на заняттях такі: «Антисуржик», «Каталог помилок», «Синхронний переклад», «Слідами власних помилок», «Сходження до мовного ідеалу», «Тезаурус» та інші. Звичайно, ці ігри відповідно адаптуються до фаху студентів, а також до завдань навчальної дисципліни.

 Вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)” у ВНЗ реалізує комунікативно-діяльнісний та особистісно-зорієнтований підходи до навчання української мови, що відповідає сучасним суспільним запитам, запропонованим Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

Література:

1. Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Додаток № 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2009 року № 1150. - http://www.mon.gov.ua/

2. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. — Х.: Вид.група «Основа» : ПП «Тріада +», 2007. – 432 с.

Близнюк Екатерина Александровна

Березовская Анна Алексеевна

Турова Кира Игоревна

Донецкий Институт МАУП, г. Донецк

ИСТОРИЯ СТАНОВЛЕНИЯ И БЫТ УКРАИНСКОГО КАЗАЧЕСТВА

Существует множество теорий возникновения казачества. По мнению В. Шамбарова, Л. Гумилёва и др. историков казачество возникло путём слияния и после Монголо-Татарского нашествия. Касоги (касахи, касаки) - древний народ, заселявший территорию нижней Кубани в X-XIV веках. Бродники - народ тюркско-славянского происхождения, сформировавшийся в низовьях Дона в XII веке (тогда приграничный район Киевской Руси) [1].

В первых упоминаниях тюркское слово «казак» означало «охранник» или наоборот - «разбойник», также - «изгнанник», «авантюрист», «бродяга». Это слово часто обозначало свободных, «ничейных» людей, которые промышляли с оружием. Именно в этом значении оно и закрепилось за с примкнувшими к ним с середины XV столетия ордынскими казаками-христианами [2].

Сечь представляла собой укрепление, внутри которого стояли , хозяйственные постройки и жилые помещения (курени). Название места нахождения штаб квартиры казаков – Сѣчъ, происходящее от слова «сѣкти», «высѣкать», и связано с частоколом, окружающим поселение, у которого были высеченные острые края. (Иногда для обозначения крепостного сооружения Сечи применяли слово «»).

Сечь являлась центром деятельности и управления всеми войсковыми делами, резиденцией всех главных старшин, стоявших во главе низового казачества (то есть действующего в низовьях Днепра).

По мнению исследователей за всю историю Запорожского казачества существовало 8 сечей, которые располагались в основном в нижнем течении , за излучины Днепра, и существовали от 5 до 40 лет каждая. Всего Запорожская Сечь просуществовала около двух с половиной .

По версии Д.И. Яворницкого приём в Запорожскую Сечь новоприбывшего осуществлялся при выполнения следующих условий:

- он должен был быть вольным и неженатым;

- должен был хорошо говорить речью;

- должен был присягнуть на верность русскому царю;

- исповедовать православную веру, соблюдать посты, знать символы веры и молитвы;

- прибывший в Сечь должен был пройти полное обучение.

В войсковом отношении Запорожская делилась на 38 куреней. Курень подразумевал собой в войсковом значении - сотню, , самостоятельную часть Войска. Слово курень имело двойное значение. Оно также означало и жилище запорожцев.

Запорожское войско делилось на сечевых и зимовых . Первые назывались «лыцарством» или «товарыством» ( товарищество). Только эти казаки имели право выбирать из своего состава старшину, получать денежное жалованье и вершить все дела войска. Зимовые казаки на Сечь не допускались, а жили вблизи неё и также входили в состав войска Запорожского.

Самым тяжким на Сечи считалось . Даже за мелкую кражу существовало одно наказание - смерть.

Тяжкими уголовными преступлениями считались - казаком казака, побои казаку в нетрезвом состоянии, связь с женщиной и «содомский грех», опорочивание женщины, дерзость в отношении начальства, дезертирство, (православного) населения. Наказаниями было: приковывание цепями к деревянному столбу на площади или к пушке, сажание на деревянную кобылу, битье или киями.

Анализ писем старшин Войска Запорожского свидетельствует о том, что это были люди грамотные, писали по-русски не только грамотно, но и стилистически правильно.

На вооружении у запорожских казаков были пушки, , и мортирки, самопалы, пистоли, , , , стрелы, клинки и .

Исторические и археологические данные показывают, что Войско Запорожское имело на вооружении самое передовое того времени, отобранное у всех , с которыми воевали запорожцы.

Войско разделялось на три рода войск - пехоту, конницу и артиллерию. Элитной частью войска была . По своим боевым качествам это подразделение представляло самую грозную силу запорожцев.

Войско делилось на и сотни. Сотня представляла собой тактическую единицу войска и была численностью 180 человек.

Полк состоял из трех сотен общей численностью 540 человек. Во время походов запорожцы разбивали , то есть, четырёхугольный или круглый ряд возов, которые устанавливались в несколько рядов и скреплялись цепями.

Многие традиции казаки переняли от татар, турок.

Военными клейнодами назывались у запорожских казаков войсковые , регалии или власти, при которых происходили рады и которые употреблялись старшинами, в соответствии с занимаемой должностью.

Впервые Войску Запорожскому были пожалованы в XVI веке польским королем Стефаном Баторием. К клейнодам относились , , , , печати, и . Все они были отделаны драгоценными камнями, золотой нитью и представляло значительную [3, 4].

Запорожская Сечь долго сохраняла относительную автономию в Российской империи, поскольку играла видную роль в ее войнах с Турцией и Крымом. Правительство Екатерины II вынуждено было терпеть казацкую вольницу, пока нуждалось в ее помощи для борьбы с турками и татарами. Однако, после победы в Русско-турецкой войне 1768-1774 годов, царское правительство перестало нуждаться в сохранении Сечи. Кроме того, во время Крестьянской войны 1773-1775 годов, когда против режима Екатерины II выступила повстанческая армия Емельяна Пугачева, на Запорожье произошли антиправительственные волнения.

В итоге, после победы царизма над «Пугачевщиной», указом Екатерины II от 14 августа 1775 года, Запорожская Сечь была ликвидирована.

Земли запорожцев стали раздавать русским и украинским помещикам, а местное население закрепощалось или превращалось в государственных поселян. Многие казаки бежали в турецкую Добруджу, где основали Задунайскую Сечь и числились на султанской службе.

В 1792-1793 годах, после новых побед России над Турцией, его отряды были переселены на Северный Кавказ, где возникло кубанское казачество [5].

В июне 1996 Запорожское казачье общество «Запорожская Сечь» был переименован в Запорожское Войско Низовое, которое в нач. 2000 имело 16 подразделений и насчитывало около 850 казаков.

Украинское казачество безоговорочно признает украинский язык конституционно-государственным, тогда как КВЗН считает государственный язык необязательным, а «Крымский казачий союз» вообще объявил своим языком русский [7].

Президент Виктор Ющенко подал на рассмотрение Верховной Рады законопроект, дающий право казакам создавать формирования для охраны общественного порядка, государственной границы и ликвидации стихийных бедствий.

В случае принятия законопроекта казацкие организации смогут использовать единую символику: форменная одежда, погоны и шевроны. Каждая организация получит право вводить собственные хоругви, флаги и эмблемы, а также предоставлять своим членам казацкие звания. Единую символику и текст казачьей присяги планируется утвердить на выборном Большом всеукраинском казацком совете, которое предлагается проводить в день украинского казачества - 14 октября, не реже одного раза в пять лет. Согласно документу, этот же орган будет определять направления развития всего казацкого движения и выбирать гетмана Украины.

По данным Минюста, в Украине зарегистрировано 41 казацкую организацию. Крупнейшими из них являются «Украинское реестровое казачество», «Союз казаков Украины», «Войско Запорожское», «Украинское казачество» [6].

ЛИТЕРАТУРА

  1. Карамзин Н.М. История государства Российского. Том 5. - К.: 2004. - 565 с.

  2. Тимчина В.Ф. Енциклопедія українського козацтва. - К.: 2002. - 231 с.

  3. Яворницкий Д.И. История запорожских казаков. Т.2. Глава 2. - Львів.: 2002. - 322 с.

  4. /event/3021/

  5. /news/2010/01/14/084235.html

  6. /wiki/

Богун Любовь Анатольевна

Одесский институт предпринимательства и права, г. Одесса



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації (1)

    Документ
    Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації / Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 28-30 січня 2011 р.
  2. Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі (1)

    Документ
    Стратегія розвитку України у глобальному середовищі / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 13-15 листопада 2009 р. – Т. І. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009.
  3. 5-6 2010 Сімферополь Рекомендовано до друку Вченою радою Кримського інституту бізнесу

    Документ
    Останніми роками на світовому рівні як у політичних, так і наукових колах жваво обговорюються питання щодо того, які країни визначатимуть глобальний розвиток світової економіки в найближчому майбутньому.
  4. Социальная политика: принципы и методы реализации в контексте мирового опыта /Материалы международной научно-практической конференции 27 мая 2011 г. Судак

    Документ
    Социальная политика: принципы и методы реализации в контексте мирового опыта /Материалы международной научно-практической конференции 27 мая 2011 г. Судак.
  5. Навчання І виховання молоді як органічний процес підготовки конкурентоспроможних фахівців у внз: традиції та інновації”

    Документ
    актуальні проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування, адміністративне та фінансове право, адміністративний процес, інформаційне право;

Другие похожие документы..