Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Образовательная программа'
Современная педагогика нацелена на развитие творческих способностей личности, на создание комфортных условий для выявления индивидуальных талантов и ...полностью>>
'Документ'
Современная территория, которую занимают азиатские эскимосы — это Крайний Северо-Восток Азии, Провиденский и Чукотский районы Чукотского автономного ...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится 18 декабря 2008 г. в 10.00 часов на заседании диссертационного совета Д 212.062.04 при Ивановском государственном университете по ад...полностью>>
'Рабочая программа'
Цель освоения дисциплины - изучение пространственных форм посредством изображений, полученных на плоскости. Вопросы, рассматриваемые в начертательной...полностью>>

Тема Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення 3

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА

ЗМІСТ

Тема 1. Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення 3

1.1.Фінансова криза на підприємстві: фази, види та фактори виникнення 3

1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію.  Поняття та порядок проведення досудової санації 5

1.3. Класична модель фінансової санації 8

1.4. Антикризовий фінансовий менеджмент 9

Тема 2. Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств 11

2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу 11

2.2. Характеристика методів контролінгу 12

2.4. Зміст та розробка плану санації 24

Тема 3. Санаційний аудит 28

3.1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту. 28

Санаційна спроможність. 28

3.2. Методи та програма санаційного аудиту 30

3.3. Порядок проведення санаційного аудиту 30

3.4. Складання та зміст акту аудиторської перевірки 44

Тема 4. Cанація балансу 45

4.1. Власний капітал, його функції та складові 45

4.2. Збитки підприємства та джерела їх покриття 47

4.3. Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку 48

4.4.Цілі та методи зменшення статутного фонду підприємств 48

Тема 5. Фінансові джерела санації підприємства 50

5.1. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств 50

5.2. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств  56

Тема 6. Реструктуризація підприємства 63

6.1.Cутність , форми, види та передумови реструктуризації підприємств 63

6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання) 68

6.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення) 70

6.4. Перетворення 71

  6.5.Передавальний та розподільний баланси 71

Тема 7. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств 72

    7.1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств 72

7.2. Порядок порушення справи про банкрутство 73

7.3. Підготовче засідання господарського суду 76

7.4. Процедура розпорядження майном боржника.  Функції та повноваження розпорядника майна 77

7.5. Попереднє засідання господарського суду 78

7.6. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів 78

7.7. Санація боржника на ухвалу господарського суду   79

7.8. Ліквідаційна процедура 83

7.9. Мирова угода 87

7.10. Припинення провадження у справі про банкрутство 88

7.11. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство 88

7.12. Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства 89

Тема 8. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності  92

8.1.Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств 92

  8.2.Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств 93

    8.3.Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств 94

8.4. Особливості банкрутства страховиків 95

  8.5.Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів 95

  8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина 96

  8.7.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства 98

8.8. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником 100

  8.9.Особливості банкрутства відсутнього боржника 100

8.10. Особливості провадження санації боржника його керівником 101

8.11. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків 101

Тема 9. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств 108

    9.1. Форми фінансової санації 108

9.2. Визначення потреби в капіталі   109

9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві 112

   9.4. Правила фінансування 113

Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства 117

    10.1. Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства 117

10.2. Порядок оцінювання вартості майна 118

10.3. Методи оцінювання вартості майна 119

   10.4. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості 122

10.5. Аудиторська перевірка фінансової звітності 123

   10.6. Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу 124

10.7. Оцінювання вартості корпоративних прав 126

10.8. Оцінювання об'єктів нерухомості 127

   10. 9. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств 129

   10.10. Звіт про експертне оцінювання вартості майна 130

Тема 11. Державна фінансова підтримка санації підприємств 131

    11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств 131

11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств 132

Тема 1. Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення

1.1.Фінансова криза на підприємстві: фази, види та фактори виникнення

Фінансова криза - це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності.

Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правильних рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.

Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Екзогенні фактори фінансової кризи на підприємстві:

  • спад кон'юнктури в економіці в цілому;

  • зменшення купівельної спроможності населення;

  • значний рівень інфляції;

  • нестабільність господарського та податкового законодавства;

  • нестабільність фінансового та валютного ринків;

  • посилення конкуренції в галузі;

  • криза окремої галузі;

  • сезонні коливання;

  • посилення монополізму на ринку;

  • дискримінація підприємства органами влади та управління;

  • політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств — постачальників сировини (споживачів продукції);

  • конфлікти між засновниками (власниками) тощо.

Вплив зовнішніх факторів кризи має здебільшого стратегічний характер. Вони зумовлюють фінансову кризу на підприємстві, якщо менеджмент неправильно або несвоєчасно реагує на них, тобто якщо відсутня або недосконало функціонує система раннього попередження та реагування, одним із завдань якої є прогнозування банкрутства.

До ендогенних факторів фінансової кризи можна віднести:

1. Низька якість менеджменту.

2. Дефіцити в організаційній структурі.

3. Низький рівень кваліфікації персоналу.

4. Недоліки у виробничій сфері.

5. Прорахунки в галузі постачання.

6. Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції.

7. Прорахунки в інвестиційній політиці.

8. Брак інновацій та раціоналізаторства.

9. Дефіцити у фінансуванні.

10. Відсутність або незадовільна робота служб контролінгу.

Наслідки впливу зазначених причин і факторів на фінансово-господарський стан підприємства :

  • втрата клієнтів і покупців готової продукції;

  • зменшення кількості замовлень і контрактів з продажу продукції;

  • неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;

  • підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

  • збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів;

  • виникнення внутрішньовиробничих конфліктів і підвищення плинності кадрів;

  • підвищення тиску на ціни;істотне зменшення обсягів реалізації і, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.

Три види кризи:

  • стратегічна криза - коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху;

  • криза прибутковості – коли перманентні збитки вихолощують власний капітал, що призводить до незадовільної структури балансу;

  • криза ліквідності – коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності.

Між розглядуваними видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв'язки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством ліквідності. Зумовлене зовнішніми та внутрішніми факторами зменшення обсягів реалізації продукції призводить, з одного боку, до зниження прибутковості та до збитковості, а з іншого — до зниження рівня ліквідності та платоспроможності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є непомірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи.

Три фази кризи:

а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

б) фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

в) кризовий стан, який не сумісний з подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

Розрізняють два види реакції підприємств на фінансову кризу:

1. Захисна стратегія - передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, скорочення та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегмента, зменшення відпускних цін і (або) обсягів реалізації продукції.

2. Наступальна стратегія - передбачає активні дії: модернізацію обладнання, впровадження нових технологій та ефективного маркетингу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробку та реалізацію прогресивної стратегічної концепції контролінгу та управління.

До найважливіших першочергових заходів, спрямованих на поліпшення ліквідності активів підприємства, можна віднести:

  • реалізацію частини основних фондів, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва;

  • використання зворотного лізингу;

  • оптимізацію структури розміщення оборотного капіталу;

  • стягнення дебіторської заборгованості - підприємства, які опинились на межі банкрутства, мають значний рівень дебіторської заборгованості, що є суттєвим резервом відновлення платоспроможності;

  • рефінансування дебіторської заборгованості.

До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать:

  • факторинг ;

  • облік векселів (операції комерційних банків з викупу векселів у підприємств за цінами, які залежать від суми векселя, строків погашення та ризику непогашення);

  • продаж векселів на фондовому ринку,

  • форфейтинг.

1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію.  Поняття та порядок проведення досудової санації

      Серед підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значна кількість таких, у яких вартість активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення оздоровчих або реструктуризаційних заходів ці підприємства можуть розрахуватися за боргами і успішно працювати далі.

    1.2.1. Економічна сутність санації підприємств

      Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. У чому полягає сутність фінансової санації підприємств ?

     Термін “санація” походить від латинського “sanare” — оздоровлення, видужання.

     Згідно із Законом України “Про банкрутство” від 1992 р., під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зобов'язань. Отже, згідно з таким підходом санація за своєю правовою основою є лише інститутом переведення боргу.

     Новий Закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, прийнятий у 1999 році, розрізняє поняття “санація” та “досудова санація”. У цьому разі санація розглядається як система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника. Досудова санація — система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійснюваних власником боржника, інвестором, з метою запобігати його ліквідації, вдавшись до реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення справи про банкрутство.

     Досконалішим є визначення, дане відомими зарубіжними економістами (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг), та вітчизняним фахівцем у питаннях виведення підприємств із фінансової кризи О.О.Терещенком : санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація — це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Це визначення втілює комплексний підхід до розглядуваного поняття, є універсальним і всебічно висвітлює економічну сутність санації підприємств.

     Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що випинають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.

     Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.

     Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

     Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. У цьому контексті розрізняють два види санації.

     1. Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.

     2. Санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу санованого підприємства (реорганізація).

     Виробничо-технічні санаційні заходи пов'язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.

     Оскільки санація підприємства пов'язана, як правило, зі скороченням зайвого персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помірковану політику звільнення у взаємозв'язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.

     На практиці досить часто із санацією ідентифікується поняття “реструктуризація”. Реструктуризація суб'єкта господарювання — це проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва.

     Можна стверджувати, що “санація” є ширшим поняттям, ніж “реструктуризація”. Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності), так і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності).

      1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації

     Рішення про проведення санації може прийматися у випадках:

     1. З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі — якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в арбітражний суд із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства (досудова садація)

     2. Після того , як боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство стало фінансове неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник має подати до господарського суду план санації та (або) проект мирової угоди. Зрозуміло, що рішення про санацію приймається лише у разі, якщо підприємство доведе кредиторам, що воно є санаційно спроможним.

     3. По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства — якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення їхніх претензій господарський суд приймає рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та про здійснення фінансової санації юридичної особи.

     4. З ініціативи фінансово-кредитної установи згідно із Законом України “Про банки та банківську діяльність” .

     5. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. У разі невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження у праві розпоряджатися випущеною продукцією та іншим майном відповідного суб'єкта господарювання. Якщо санаційні заходи не привели до поновлення платоспроможності підприємства, то заставодержатель має право звернутися до господарського суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.

     6. З ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства.

    7. З ініціативи Національного банку України — якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України “Про банки та банківську діяльність”.

    1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації

     На виконання Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутрм” 17 березня 2000 року Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. за N 515 затверджено Порядок проведення досудової санації державних підприємств , в якому визначено , що досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності державного підприємства-боржника, які здійснюються органом, уповноважаним управляти державним майном боржника з метою запобігання його банкрутству до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Ініціатива щодо проведення досудовоі санації може виходити від уповноважених органів, кредиторів або інших осіб. Пропозиції щодо проведення досудовоі санації подаються уповноваженому органові.

     Уповноважений орган у разі виявлення ознак неплатоспроможності підприємства приймає рішення про проведення досудової санації. Про рішення щодо проведення досудової санації кредиторів повідомляє керівник підприємства у п’ятиденний термін з дня його отримання. Для розроблення плану досудової санації на підприємстві утворюється робоча група на чолі з керівником підприємства, до складу якої входить також представник уповноваженого органу та можуть залучатися кредитори. У разі надходження пропозицій від потенційних інвесторів план досудової санації розробляється за їх участю.

     План досудовоі санації розробляється у місячний термін з дня прийняття рішення щодо її проведення і подається на затвердження уповноваженому органові.

     План досудової санації повинен містити: реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса, організаційно-правова форма, орган управління); відомості про фінансово-господарське, становище; заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрфілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду ,відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові, скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення; розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів; визначення джерел фінансування заходів (зобов’язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованостї, кредити банків тощо) ; умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації ; очікувані наслідки виконання плану досудової санації.

     Термін проведення досудової санації не повинен перевищувати 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжити термін, але не бїльше, ніж на 6 місяців.

     Уповноважений орган у місячний термін розглядає та затверджує або відхиляє поданий підприємством план досудової санації. Рішення про відхилення плану досудової санації приймається уповноваженим органом, якщо запропоновані заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства.

     Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприемств та інших джерел фінансування Обсяг коштів для провелення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України. Уразі, коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Мінфіну та Мінекономіки.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Економіка підприємств Покропивний Поняття, цілі І напрямки діяльності підприємства

    Документ
    Поняття і цілі діяльності. Будь-яке суспільство для забезпечен­ня нормального (достатньо комфор­тного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці.
  2. Освітньо-кваліфікаційної програми «спеціаліст», «магістр» Чернівці, 2011 розділ економіка підприємства тема Теорії підприємств І основи підприємництва

    Документ
    Підприємство як господарюючий статутний суб'єкт. Правові засади його заснування, функціонування і ліквідації. Основні техніко-економічні показники господарсько-виробничої діяльності підприємства.
  3. Анотація до навчальної дисципліни «Фінанси підприємств»

    Документ
    Для ефективного функціонування ринкового господарства необхідною умовою є формування конкурентного середовища шляхом розвитку підприємництва. Ринкові відносини передбачають діяльність суб'єктів господарювання, які виконують підприємницькі функції.
  4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств для студентів Vкурсу денної та заочної форми навчання

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.Ю.
  5. Фінансова санація та банкрутство підприємств

    Документ
    Банкрутство – визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Другие похожие документы..