Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
“Рэнди, ты просто потрясающий! Практичная, понятная, книга о том, нужно делать, которая поможет самому неопытному в Сетевом Маркетинге построить бизн...полностью>>
'Документ'
У курсі базової інформатики у середній і вищій школі (для інженерно-технічних напрямів підготовки) можна виокремити два важ­ливі розділи. Це «Комп’ют...полностью>>
'Программа'
Область образования в Российской Федерации законодательно провозглашена приоритетной. Для будущего страны, ее конкурентоспособности очень важно иметь ...полностью>>
'Публичный отчет'
Отчет о научной деятельности (НД) за календарный год представляют структурные подразделения БФУ им. И. Канта (кафедры, институты, научно-образователь...полностью>>

Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у вінницькому державному аграрному університеті вінниця 2009

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство аграрної політики України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Положення

про кредитно-модульну систему організації навчального процесу У ВІННИЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Вінниця - 2009

УДК 378.1

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Вінницькому державному аграрному університеті – Вінниця: Редакційно-видавничий відділ ВДАУ, 2009. - 39 с.

Наводяться матеріали про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою підготовки фахівців: загальна характеристика, планування, організація та методичне забезпечення навчального процесу; особливості переведення, відрахування, поновлення та стипендіального забезпечення студентів; нормування навчального навантаження та ін.

Укладачі: Гунько І.В., Пльонсак В.А., Мазур В.А., Скоромна О.І., Правдюк Н.Л., Мазур А.Г., Паламарчук І.П., Бандура В.М., Прокопчук В.М., Казьмірук Л.В.

Відповідальний за випуск проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Гунько І.В.

Затверджено методичною радою “_______” __________________ 2009 р., протокол № _____

ЗМІСТ

Передмова 4

  1. Основні терміни і положення 5

  2. Загальні положення 7

    1. Мета та завдання 7

    2. Принципи впровадження 7

    3. Вимоги до впровадження 8

  3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою 9

  4. Організаційно-методичне забезпечення 10

    1. Структура та характеристика навчальної дисципліни 10

    2. Структура навчальної діяльності студента 11

    3. Індивідуальна та самостійна робота студента 12

    4. Контроль успішності студента та якості навчання 16

    5. Навчальна програма 19

    6. Робочий навчальний план 20

    7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу 21

  5. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання

студентів 22

  1. Стипендіальне забезпечення студентів 22

  2. Особливості нормування навчального навантаження 23

Список літератури 25

Додатки 26

передмова

Освіта в сучасній Україні посідає одне з провідних місць. І від того, якою дорогою вона рухатиметься і на що орієнтуватиметься у своєму розвитку, залежить майбутнє держави.

На черговому саміті міністрів освіти Європи, що відбувся 19-20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія), Україну було прийнято до Європейського єдиного простору вищої освіти та науки. Це зобовʼязує нашу країну завершити реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням норм і стандартів, розроблених і прийнятих на зібраннях у Лісабоні (1997 рік), Сорбоні (1998 рік) і узагальнених у декларації Болонського саміту (1999 рік) міністрів освіти європейських держав.

Болонською декларацією передбачено реалізацію багатьох ідей і перетворень. Передусім, це формування єдиного, відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій виміру обсягів та результатів навчання на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, випускників, викладачів, науковців і адміністраторів у межах європейського регіону, прийняття системи ступеневої підготовки, яка складається з двох циклів, спрощення процедури визнання кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників на європейському ринку праці, розвитку європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти.

Декларація України про її входження до Болонського процесу означає, що наша країна стала часткою загальноєвропейської системи вищої освіти так само, як і багато віків тому, адже ректором одного з найстаріших університетів Європи – Болонського - був у 1481 році українець з Дрогобича Юрій Котермак, а Острозька та Києво-Могилянська академії були першими освітніми закладами Східної Європи, де навчалася молодь з різних країн.

На виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження України до єдиного Європейського освітнього простору, Міністерством освіти і науки України видано накази: від 23.01.2004 року № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2004 року № 49 «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»; від 29.07.2005 року № 454 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»; від 30.12.2005 року № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу». У відповідності з цим, у Вінницькому державному аграрному університеті з 2005-2006 навчального року, починаючи з першого курсу, навчальний процес за всіма напрямами підготовки здійснюється за кредитно-модульною системою згідно з даним Положенням.

Положення визначає особливості застосування в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу на засадах ЕСТS (Європейської кредитно-трансферної системи) і спрямоване на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в Університеті до вимог Болонського процесу.

Дане Положення конкретизує викладені в Тимчасовому положенні загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою стосовно навчання у Вінницькому державному аграрному університеті (далі – Університет) та забезпечує умови участі Університету у впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

1. Основні терміни і положення

У положенні використано терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-ІІІ та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

Академічна довідка оцінювання знань (додаток до диплома) – документ, який засвідчує навчальні досягнення студента. Додаток до диплома містить опис засвоєних змістових модулів із позначенням обсягів підготовки в академічних годинах і кредитах. Результати оцінювання успішності студента подаються за національною шкалою та міжнародною шкалою ECTS.

Академічний рік поділ навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня спеціаліста, магістра, дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі.

Графік навчального процесу – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Заліковий курс – курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти – соціальне адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Знання – результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання – категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини.

Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція – сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурно-діяльнісними елементами системи є:

  • кредит одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу;

  • заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

  • змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;

  • модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один – два роки; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Навички – дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності, а завдяки багаторазовим повторенням стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об'єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт – обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти – забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами або органами виконавчої влади у галузі освіти.

Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Програма навчання – перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти.

Система освіти сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

Трансфер кредитів – «перенесення кредитів» у розумінні визнання в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

2. Загальні положення

2.1. Мета та завдання

      1. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.

      2. Основними завданнями КМСОНП є:

  • адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

  • забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

  • унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці;

  • підвищення мотивації студентів до набуття знань та умінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;

  • стимулювання систематичної та якісної аудиторної і самостійної роботи студентів, ефективної практичної підготовки;

  • прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;

  • усунення безплідних за своєю кінцевою суттю «штурмів» під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень студентів і викладачів;

  • забезпечення мобільного зворотного зв'язку викладачів із студентами;

  • підвищення об'єктивності оцінювання рівня набутих студентами знань та умінь;

2.2. Принципи впровадження

Для впровадження КМСОНП потрібно дотримуватися таких принципів:

      1. Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

      2. Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

      1. Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями, використання методів і прийомів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

      2. Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників навчального процесу.

      3. Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб Європейського ринку праці.

      4. Гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

      5. Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, що ґрунтується на створенні умов організації навчання і вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

      6. Науковості та прогностичності: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

      7. Технологічності та інноваційності: потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою.

      8. Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

2.3. Вимоги до впровадження

      1. Для впровадження КМСОНП потрібно мати такі основні документи ECTS:

  • інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації змістових модулів із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо (дод.1).

  • договір про навчання між студентом і університетом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);

  • академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ЕСТS.

      1. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, які об'єднані у блоки–розділи навчальної дисципліни.

      2. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

      3. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони дають можливість здійснювати підготовку за . спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

      4. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного циклу та природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими.

      5. Індивідуальний навчальний план студент формує особисто під керівництвом куратора в КМСОНП (додаток 2 )

      6. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

      7. Формування індивідуального навчального .плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

      8. Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

      9. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.

      10. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених у індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

      11. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою за принципами ECTS.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ 2008

    Документ
    Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр.: Наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України.
  2. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет (2)

    Документ
    картографії та геоінформатики Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті I курс ІІ курс ІІІ курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що
  3. Довідково-бібліографічний відділ інноваційний розвиток Вищої освіти рекомендаційний бібліографічний покажчик (1997-2008 р р.) Алчевськ 2009

    Документ
    Інноваційний розвиток вищої освіти : рекомендаційний бібліографічний покажчик (1997-2008 рр.) / упоряд. : Боровенська К.О., Сергєєва О.В. ; Наукова бібліотека ДонДТУ ; Довідково-бібліографічний відділ.
  4. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.
  5. Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік Довідково-бібліографічне видання Випуск 6 Кам'янець-Подільський 2010

    Документ
    К17 Календар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім.

Другие похожие документы..