Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
«Амстердам – драгоценный камень в короне голландских королей», «В "глубинку" Голландии», "Священный цветок Европы", “Только во Ль...полностью>>
'Документ'
ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕ...полностью>>
'Рабочая учебная программа'
РАБОЧАЯ УЧЕБНАЯ ПРОГРАММА разработана в соответствии с Государственными требованиями к минимуму содержания и уровню подготовки выпускников и квалифик...полностью>>
'Документ'
З метою здійснення нових видів діяльності та покращення фінансового стану, враховуючи клопотання Комунального автотранспортного підприємства 1728, ві...полностью>>

Львівська обласна універсальна наукова бібліотека Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові митці львівщини календар знаменних І пам’ятних дат на 2008 рік Львів – 2008

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

19 жовтня

Багатогранність таланту

До 100-річчя від дня народження

Софії Лісси (1908-1980)

Минає 100 років від дня народження Софії Лісси – польського музикознавця. Її майже півстолітня педагогічна, наукова, музично-громадська діяльність вражає масштабністю, значними здобутками.

Народилася С. Лісса 19 жовтня 1908 р. у Львові. Тут закінчила гімназію і 1924 р. Консерваторію Польського музичного товариства по класу фортепіано та теорії музики. Опісля (1924-1929) студіювала музикологію у Львівському університеті під керівництвом А. Хибінсь­кого; вивчала філософію у К. Твардовського та Р. Інґардена; відвіду­вала лекції з психології та історії мистецтва. Заняття з такими прославленими вченими розширили світогляд С. Лісси і пробудили інтерес до наукової діяльності. У 1929 р. за працю про гармонію Скрябіна вона здобула ступінь доктора.

Після закінчення університету С. Лісса розпочинає педагогічну діяльність, викладаючи теоретичні дисципліни в Консерваторії ім. К. Шимановського та Музичній школі ім. Ф. Шопена. Окрім педагогічної та наукової роботи С. Лісса часто виступає з анотаціями в концертах, популяризуючи кращі твори світової музичної спадщини. Сучасники відзначали високий фаховий рівень її бесід, надзвичайне уміння чітко, лаконічно і цікаво виразити суть явища, окреслити його мистецьку вартість. Ось що писала газета після вечора вокальних та інструментальних творів Й. Брамса: “Треба відзначити, що вступну лекцію адаптувала до рівня пересічного слухача. Її впевнена і невимушена розповідь не була перевантаженою надмірною ерудицією, а цікавим висвітленням справила позитивне враження”.

С. Лісса добре володіла грою на фортепіано і часто виступала в концертах як концертмейстер, зокрема в ансамблі із співачкою Одаркою Бандрівською, своєю щирою приятелькою. Б. Кудрик після концерту О. Бандрівської, на якому прозвучали вокальні твори сучасних композиторів, писав так: “Акомпаніаторка д-р С. Лісса доповнювала гідно партію співачки, йдучи вірно і зручно за її кожним відтінком, а в відповідних моментах (напр. у Вольфа, Респіґі, Мусоргського) самостійний вступ фортепянової партії впроваджувала вміло і дійсно по мистецьки”.

Від 1939 р. С. Лісса працює редактором музичного відділу Львівського радіо, згодом – деканом теоретичного факультету Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.

Після наступу на Львів німецьких військ С. Лісса евакуювалась в Узбекистан (Наманган), де вчителювала в музичному технікумі. У 1943 р. стає членом Спілки Польських Патріотів; займається музичною діяльністю, готуючи до друку збірки польських пісень. У 1945-1947 рр. С. Лісса виконує функції аташе у справах культури при польському посольстві у Москві.

Після приїзду до Польщі (1947) її запрошують на посаду віце-директора департаменту музики в Міністерстві культури і мистецтва. Але С. Ліссу цікавить перш за все наукова праця. Отож, від 1948 р. вона працює в Інституті музикології (історії та теорії музики) при Варшавському університеті (1957 професор, 1958-1975 директор).

Завдяки організаторським здібностям С. Лісса вела інтенсивну громадську діяльність. Спочатку – член правління (1947-1948), а згодом заступник голови Спілки Польських Композиторів (1949-1954). Впродовж десяти років працювала у складі редакційного комітету Енциклопедії Музичної.

С. Лісса жваво реагувала на актуальні потреби науки та різні прояви музичного життя. Вона була серед організаторів численних польських та міжнародних наукових конференцій, зокрема, присвячених творчості Прокоф’єва, Шопена, Шимановського, конгресу Musica Antiqua Europae Orientalis (MAEO).

У 1979 р. С. Лісса вийшла на заслужений відпочинок. Завершила свій земний шлях 26 березня 1980 р. у Варшаві.

Перу С. Лісси належить близько 600 публікацій – дослідження, науково-популярні статті, публіцистика, рецензії, редагування наукових збірок, видання пісенників. Ось декілька з них: Шопен и Скрябин; Uwagi o metodzie marksistowskiej w muzykologii; Leninowska teoria odbicia a estetyka muzyczna; Estetyka muzyki filmowej; Zarys nauki o muzyce; Nowe szkice z estetyki muzycznej.

Навіть перелік її праць свідчить про універсалізм вченого, яка зверталась до давньої і сучасної музики світу. У полі зацікавлень С. Лісси – перш за все теорія музики та естетика. Проте вона була прихильницею комплексного методу висвітлення проблеми, отож поєднувала різні дисципліни.

Праці С. Лісси неодноразово перекладались на іноземні мови, що підтверджує високу наукову компетентність автора.

Мар’яна Зубеляк, старший науковий співробітник

Музично-меморіального музею

Соломії Крушельницької у Львові

Література

Лісса Соф’я // Митці України: Енциклопед. довід. – К., 1992. – С. 365.

* * *

Лисса Зофья // Муз. энцикл. / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. – М., 1976. – Т. 3. – С. 284.

* * *

Lissa Zofia // Encyklopedia muzyczna. – Kraków, 1997. – Tom: K, L, Ł. – S. 368-370.

* * *

Історія української музики. В 6 т. Т. 4. 1917-1941. – К., 1992. – 614 с. – Із змісту: [Згадка про С. Ліссу]. – С. 543, 588.

Камінський В. Електронна та комп’ютерна музика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. із спец. муз. мистец. – Л.: Сполом, 2001. – 211 с. – Із змісту: [Про С. Ліссу]. – С. 82.

Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові. В 2 т. Т. 1. Від доби міських музикантів до Консерваторії (поч. XV ст. – 1939). – Л., 2003. – 288 с. – Із змісту: [Про С. Ліссу]. – С. 211.

* * *

Antologia polskiej krytyki muzycznej XIX i XX wieku (do roku 1939) / Оprac. S. Jarociński. – Kraków: PWM, 1955. – 523 s. – Із змісту: [Про С. Ліссу]. – С. 318, 414-431.

Найвидатніший західноукраїнський гравер

зламу ХVІІ-ХVІІІ ст.

Зубрицький Никодим – найвидатніший західноукраїнський гравер на дереві та металі, рисувальник-проектант, маляр зламу ХVІІ-ХVІІІ століть, ієромонах. Роки народження та смерті невідомі, хоча довідкові видання подають їх. Правдоподібно, родом із Галичини. Найранішу згадку про Зубрицького фіксують гравюри “Стрітення”, “Благовіщення” та “Спас нерукотворний зі сценами історії образу”, датовані 1688 р. і використані у братському Анфологіоні 1694 р. У виданні 1702 р. вклеєно два види печер преподобних Антонія та Теодосія з підписом: “помощію Божіею... изобразися пещера сія іеромонахомъ Никодимом Зубржицкимъ року”. Працював у Крехові, Львові, Почаєві, Києві та Чернігові. Виконав близько 400 різноформатних гравюр.

На крехівський та унівський періоди припадають численні ілю­страції до видань друкарні унівського Свято-Успенського монастиря: “Апостол” (1694 р.), “Акафісти” (1694 р.), “Молитвослов” (1694 р.), “Тріодь цвітна” (1696 р.), “Ірмолой” (1696 р.) та “Євангеліє учительне” (1696 р.), оздоблене багатьма сюжетно-орнаментальними заставками, де виразно прочитуються впливи української народної орнаментики.

Львівський період творчості був одним із найпродуктивніших. Його ілюстрації фігурують в багатьох виданнях: “Служебник” (1691 р., 1712 р.), “Анфологіон” (1692 р.), “Апостол” (1696 р.), “Ака­фісти” (1699 р.), “Ірмологіон” (1700 р., 1709 р.), “Октоїх” (1700 р.) “Тріодь Постна” (1717 р.). Розкішні форти та різні за форматом сюжетні заставки до цих раритетів вражають майстерністю. 1703 р. Зубрицький виконує у Львові одну із найраніших гравюр на міді – “З’явлення Ісуса Христа святому Каєтанові”.

1704 р., під час перебування на Волині у Почаєві, вигравірував мідерит “Облога Почаєва турками 1675 року”, зарекомендувавши себе як блискучого топографа середньовічного Почаєва і знавця оборонної архітектури. 1712 р. у друкарні Києво-Печерської лаври виходить “Іфіка ієрополітика” – своєрідна енциклопедія філософії, етики та педагогіки того часу, оздоблена 62 гравюрами майстра із чотириряд­ковими віршами. Її передруки невдовзі з’являються у Москві, Петер­бурзі, Відні, що створило небувалу популярність. Елементи орнамен­тики, запозичені з “Іфіки ієрополітики”, широко впроваджували в народних розписах, меблях тощо.

Чернігівський період важливий тим, що тут Зубрицький вперше широко застосував у книжковій практиці техніку гравірування на міді: “Богородице Діво” (1707 р.), “Царський путь Христовий” (1709 р.), “Новий Завіт” (1717 р.). Свої твори майстер найчастіше підписував: “Никодим изобрази”, або латинкою “Nicodemus Zubrycki” чи монограмою “N.Z.”. Його гравюри позначені реалізмом, а делікатне штрихування та форми кривих ліній надають рисункові м’якості та вишуканості.

Як маляр, Зубрицький знаний поки що за єдиною, віднайденою в монастирі святого Андрія в Каріосі на Афоні, іконою святої Катерини Александрійської з авторським підписом. Збереглися документальні відомості про виготовлення для Львівського братства рисунків кіотів та паникадила, що було зреалізовано, зокрема для братської церкви в Гданську. Творчість Зубрицького в українському гравюрному мистецтві епохи бароко дослідники окреслюють як явище – “стиль Зубрицького”.

Ярослава Павличко, старший науковий співробітник

Національного музею у Львові,

член Національної спілки письменників України

Література

Зубрицький Никодим // Енцикл. українознав. – Л., 1994. – Т.3. – С.849.

Зубрицький Никодим // Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 268.

Зубрицький Никодим // Митці України: Енциклопед. довід. – К., 1992. – С. 271-272.

Зубрицький Никодим // Попов П. Матеріяли до словника укра­їнських граверів / Укр. наук. ін­т книгознав. – К., 1926. – С. 40-51.

***

Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні в ХVІ-ХVІІІ ст. – Л., 1971. – 310 с. – Із змісту: [Про Никодима Зубрицького]. – С. 154, 156, 173-177, 180, 184-194, 196, 199, 206, 229, 231-232, 282-284.

Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжк. структури: Навч. посіб. – Л., 2005. – 420 с.: іл. – Із змісту: [Про Никодима Зубрицького]. – С. 382-384.

Павличко Я. Никодим Зубрицький // Митці Львівщини: Календар ювіл. і пам’ят. дат на 1994 р. / ЛДОУНБ. – Л., 1993. – С. 71-73.

Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVІІ століття: особливості розробки та інтерпретації образу / Укр. акад. друкарства; Львів. акад. мистец. – К., 2003. – 333 с.: іл. – Із змісту: [Про Никодима Зубрицького]. – С. 16, 22, 29, 39, 42, 43, 61-63, 65, 70, 75, 77, 84-88, 94, 97, 98, 102-104, 115, 121, 125-129, 132, 134-137, 145, 148-151, 153, 156, 159, 163-166, 175-181, 185, 197, 199, 206-212, 215-219, 221, 225-227, 229, 233, 235-237, 243, 246, 247, 251, 256, 257, 260, 267, 270-272, 279-282, 285, 289-291, 294, 317, 324.

Наші земляки

21 жовтня

Український композитор з-за океану

До 70-річчя від дня

народження Вірка Балея (1938)

Ім’я українського композитора і диригента Вірка (Вірослава) Балея з США стало відоме на батьківщині лише на початку 1990­х рр., коли у Львові відбувся Фестиваль музики українського зарубіжжя. Тоді львів’яни відкрили для себе митців, чия творчість замовчувалася в СРСР впродовж кількох десятиліть.

Вірослав Балей народився 21 жовтня 1938 р. в м. Радехів, що на Львівщині. Під час німецько-фашистської окупації родина Балеїв емігрувала. Музичну освіту розпочав у Німеччині (брав уроки гри на фортепіано в Романа Савицького). З 1949 р. Вірко Балей живе у США. Закінчив консерваторію в Лос-Анджелесі (1962 р.). Його педагогами з композиції були Моріс Г. Руджер та Ерл С. Воргайс.

З 1971 р. В. Балей – художній керівник щорічного фестивалю сучасної музики; як диригент очолює оркестри в Лас-Веґасі: камерний (1974-1976), симфонічний (1976-1978). У 1983-1988 рр. – художній керівник Оперного театру в Лас-Веґасі.

У 1988 р. Вірко Балей вперше приїхав на гастролі в Україну, і з того часу його діяльність як композитора, диригента, організатора музичного життя тісно пов’язана з Україною. У 1989 р. В. Балей написав музику до фільму українського режисера Юрія Іллєнка “Лебедине озеро: Зона”. Цей фільм отримав дві високі нагороди на Канському кінофестивалі і став першою українською кінострічкою, відзначеною на цьому престижному фестивалі.

Маючи добру репутацію як композитор, В. Балей отримує ґранти і замовлення від багатьох організацій. Серед замовників – Національна Скарбниця Мистецтв, Проект 1000 і Вінніпезький симфонічний оркестр, Клівлендський камерний оркестр, Симфонічний оркестр Невади.

У композиторській творчості митець звертається до різних жанрів (сценічна, симфонічна, камерно-інструментальна та вокальна музика), шукаючи нові виразові засоби у поєднанні тембрів інструментів, наприклад, Concerto Grosso для тромбона, труби, електроскрипки, камерного ансамблю, електроніки та оркестру. Назви деяких його творів сповнені символіки, таємничості – “Маска простору снів”, “Тіні”, “Слова VII (Межа)”, “Адамове яблуко”, “Agnus Dei (Священні монументи)”, “Вирізьблені птахи”...

Твори В. Балея записані на СD фірмою Кембріа: “Спів Орфея” (для гобоя і струнних), “Птах Юрського періоду” (для віолончелі, ударних і фортепіано), “У просторі снів” (дві сюїти – № 1 для кларнета, скрипки і фортепіано; № 2 – скрипки, віолончелі та фортепіано), “Трени I-IV” (у виконанні Сурена Баґратуні (віолончель) та двох колишніх львів’янок – Ольги Пасічник (сопрано) та Наталії Хоми (віолончель).

В. Балей є одним з фундаторів Міжнародного фестивалю “Київ Музик Фест” (1990 р.), який щорічно відбувається в Києві.

У 1996 р. став лауреатом Державної премії України ім. Т.Г. Шев­ченка, того ж року відзначений Реґентською творчою нагородою штату Невада.

Вірко Балей працює також як музичний критик, публіцист. Його статті друкуються в журналах різних країн, в тому числі й України.

Роксоляна Мисько-Пасічник, старший науковий

співробітник Музично-меморіального музею

Соломії Крушельницької у Львові

Література

Муха А. Балей Вірко (Вірослав) Петрович // Муха А. Компози­тори України та української діаспори: Довідник. – К., 2004. – С. 21.

* * *

Вірко Балей // Контрасти: 7-й Міжнар. Фест. Сучас. Музики. – Л., 2001. – С. 172-178.

Вірко Балей // Контрасти: 8-й Міжнар. Фест. Сучас. Музики. – Л., 2002. – С. 31-33.

Гармель О. Dreаmtime та віртуальні реальності в симфонії В. Балея “Священні монументи” // Час, простір, музика: Зб. статей. – К., 2003. – С. 134-142. – (Науковий вісник НМАУ; Вип. 25).

Грабовський Л. Свічка, що горить з обох кінців // Культура і жит­тя. – 1995. – 11 жовт.

Кияновська Л. З-за піднятої завіси // Музика. – 1991. – № 4. – С. 2-4.

Додатки

Перелік імен митців-ювілярів 2008 р., статті про яких друкувалися у попередніх випусках “Календаря”

Ірина Банах-Твердохліб (1918), художниця (2003 р.)

Олександр Бандровський (1860-1913), польський співак (2003 р.)

Анатоль Вахнянин (1841-1908), композитор, письменник, педагог, музично-громадський діяч (2001 р.)

Зигмунд Горголевський (1845-1903), польський архітектор (2003 р.)

Богдан Дрималик (1898-1956), піаніст, композитор, фольклорист (2006 р.)

Іван Колесса (1864-1898), фольклорист, військовий лікар (2004 р.)

Микола Колесса (1903-2006), композитор, диригент, педагог (2003 р.)

Людвік Куба (1863-1956), чеський музикознавець, етнограф, живо­писець (2001 р.)

Євген Купчинський (1867-1938), композитор, диригент, цитрист (2002 р.)

Іван Лаврівський (1822-1873), композитор, диригент (1997, 2002 рр.)

Левко Лепкий (1888-1971), композитор, публіцист (2003 р.)

Владислав Лозинський (1843-1913), польський мистецтвознавець, письменник, історик (2003 р.)

Омелян Масляк (1893-1972), художник, графік (1998 р.)

Олександр Мишуга (1853-1922), співак, педагог (1998 р.)

Леопольд Мюнцер (1901-1943), польський і український піаніст (2001 р.)

Василь Нагірний (1848-1921), архітектор (2001 р.)

Остап Нижанківський (1863-1919), композитор, хоровий диригент, діяч музичної культури (1998 р.)

Нестор Нижанківський (1893-1940), композитор, піаніст, музичний критик (2000 р.)

Віра Свєнціцька (1913-1991), мистецтвознавець (2003 р.)

Роман Сельський (1903-1990), живописець (2003 р.)

Корнило Устиянович (1839-1903), живописець, письменник (1994 р.)

Гнат Хоткевич (1877-1938), мистецтвознавець, актор, режисер, бандурист, композитор, письменник (1997 р.)

Перелік знаменних і пам’ятних дат на 2009 рік

Січень

7 120 років від дня народження Михайла Рудницького (1889-1975), театрального критика, письменника

10 115 років від дня народження Ярослави Музики (1894-1973), живописця, графіка

16 150 років від дня народження Марцелія Гарасимовича (1859-1935), польського художника. Заснував у Львові жіночу художню школу (1888 р.), яку у 1891 р. перетворено на загальну школу малярства та скульптури. 1907-1931 рр. – головний хранитель Львівської картинної галереї

110 років від дня народження Лесі Кривицької (1899-1983), актриси

17 140 років від дня народження Івана Труша (1869-1941), живописця, художнього критика, громадського діяча

18 70 років від дня народження Мирослава Вантуха (1939), діяча хореографічного мистецтва

21 110 років від дня народження Олексія Максимова (1899-1965), російського актора, режисера. Працював з 1944 р. у Львівському театрі Радянської Армії

24 130 років від дня народження Станіслава Людкевича (1879-1979), композитора, музикознавця, фольклориста, педагога

25 120 років з дня смерті Івана Гриневецького (1850-1889), актора, режисера

29 90 років від дня народження Ірини Маланюк (1919), співачки

30 145 років від дня народження Дмитра Андрейка (1864-1888), композитора, хорового диригента

Лютий

4 155 років від дня народження Ісидора Мидловського (1854-1916), актора, театрального діяча, письменника

11 60 років від дня народження Ярослава Скакуна (1949), скульптора

12 90 років від дня народження Зіновія Кецала (1919), графіка

18 80 років від дня народження Теодозії Бриж (1929-1999), скульптора

20 125 років від дня народження Василя Цьоня (1884-1959), художника килимарства

24 80 років від дня народження Івана Яремова (1929-1999), художника

Березень

4 60 років від дня народження Володимира Івасюка (1949-1979), композитора, поета

6 220 років від дня народження Августа Брауна (1789-1861), польського і українського скрипаля, композитора, диригента. Працював з 1816 р. у Львові в театральному оркестрі; з 1844 р. – диригент капели в Домініканському костьолі; з 1854 р. – викладач гри на скрипці в школі Галицького музичного товариства

7 90 років з дня смерті Марії Дулемб’янки (1861-1919), польської худож­ниці. З 1896 р. працювала у Львові. Твори: “Без роботи”, “Читання”, “Вид костьолу св. Єлизавети у Львові”, автопортрети

10 185 років з дня смерті Луки Долинського (бл. 1745-1824), живописця

14 215 років від дня народження Юзефа Бема (1784-1850), архітектора, інженера

20 70 років від дня народження Тараса Микитки (1939), диригента

21 135 років від дня народження Олександра Носалевича (1874-1959), співака

23 85 років від дня народження Володимира Флиса (1924-1987), компо­зитора, педагога

24 160 років від дня народження Тадея Баронча (1849-1905), польського скульптора. Працював у Львові з 1875 р. Близько 1877 р. виконав перше на Західній Україні погруддя Т. Шевченка (не збереглося). Автор надгробків на Личаківському кладовищі (К. Ордона, Г. Шмідта), виконав безліч скульптур на фасадах будинків м. Львова

Квітень

1 70 років від дня народження Івана Юзюка (1939), диригента, педагога

110 років з дня смерті Леонарда Марконі (1835-1899), польського скульптора. З 1874 р. працював у Львові, викладав скульптуру та орнаментальний малюнок у Політехнічному інституті. Роботи – оздоблення будинків, Політехнічного інституту, готелю “Жорж” та ін.

2 105 років від дня народження Володимира Гуза (1904-1970), майстра декоративно-прикладного мистецтва

3 70 років від дня народження Олега Цигилика (1939), хорового диригента, педагога

6 130 років від дня народження Якова Глязнера (1879-1942), польського живописця, графіка. Виконав багато акварелей і ліногравюр із зображенням видів Львова, натюрмортів

8 135 років від дня народження Михайла Коссака (1874-1948), композитора, диригента, педагога

15 165 років від дня народження Теофіла Копистинського (1844-1916), живописця

16 135 років від дня народження Тадеуша Обмінського (1874-1932), українського і польського архітектора. Серед робіт – будинки стра­хового товариства “Дністер” (1905), науково-технічної бібліотеки Політехнічного інституту (1932), всі у Львові (стиль модерн)

21 95 років від дня народження Володимира Данченка (1914-1967), актора

22 125 років від дня народження Терентія Юри (1884-1973), актора

110 років з дня смерті Юлії Миколаєнко (1876-1899), актриси

Травень

1 70 років від дня народження Івана (Ярослава) Гамкала (1939), диригента, педагога

3 105 років від дня народження Ірини Гургули (1904-1967), мистецтвознавця

15 70 років з дня смерті Павла Ковжуна (1896-1939), графіка, мистецтвознавця

21 80 років від дня народження Еммануїла Миська (1929-2000), скульптора

22 90 років з дня смерті Остапа Нижанківського (1863-1919), композитора, диригента, видавця

24 125 років від дня народження Ірини Сологуб (1884-1972), співачки

Червень

1 240 років від дня народження Юзефа Ельснера (1769-1854), польського композитора, диригента, педагога. У 1792-1799 рр. працював диригентом німецько-польських труп Львівського німецького театру, в якому були поставлені його перші опери. У Львові написав 3 симфонії та твори для оркестру. У 1795-1797 рр. був організатором і керівником музичної академії у Львові, що мала філармонічний характер

8 105 років від дня народження Володимира Балтаровича (1904-1968), композитора, співака

11 85 років від дня народження Михайла Оберюхтіна (1924-1993), баяніста, педагога

13 100 років від дня народження Мирослава Скала-Старицького (1909-1969), оперного співака

18 90 років з дня смерті Станіслава Рейхана (1858-1919), польського живописця (див. “Перелік знаменних і пам’ятних дат на 2008 рік”)

24 115 років від дня народження Романа Купчинського (1894-1976), композитора, письменника, журналіста

30 185 років від дня народження Олександра Концевича (1824-1894), співака, актора

Липень

4 90 років з дня смерті Івана Левинського (1851-1919), архітектора

6 100 років з дня смерті Ксаверія Лясковського (1856-1909), українського і польського актора, режисера, співака. Працював 1875-1909 рр. у театрах Львова

7 140 років від дня народження Генрика Топольницького (1869-1920), композитора, піаніста

105 років від дня народження Михайла Мороза (1904-1992), живописця

75 років від дня народження Тамари Поліщук (1934-1996), співачки

12 80 років від дня народження Мирона Яціва (1929-1996), художника

13 60 років з дня смерті Галини Левицької (1901-1949), піаністки, педагога

18 125 років від дня народження Климентини Коханенко (1884-1929), актриси

19 105 років від дня народження Володимира Гаврилюка (1904-?), живописця

20 95 років з дня смерті Петра Гарасимовича (1857-1914), польського скульптора. З 1884 р. працював у Львові. З 1901 р. – професор Львівської художньо-промислової школи. Виконував декоративні скульптури та ліпнину для палаців А. Скшинського у с. Журавному; Бруницького у с. Великому Любені і палацу у с. Беньковій Вишні (тепер с. Вишня) всі Львівської області; ліпнина та скульптурні роботи (медальйони з портретами Ф. Шопена, С. Монюшка та ін. в інтер’єрі Великого міського театру (1899-1900 рр.); будинку Музичного това­риства у Львові та ін.

22 320 років від дня народження Шимона Чеховича (1689-1775), польського художника. В 1760-х рр. працював в с. Підгірці Львівської області. Написав твори: “Поклін трьох царів”, “Розп’яття”, “Св. Антоній”, “Тайна вечеря”, “Смерть св. Йосифа” та ін.

27 85 років від дня народження Данила Довбошинського (1924), живописця

28 85 років від дня народження Володимира Овсійчука (1924), мистецтвознавця

30 125 років від дня народження Софії Налепінської-Бойчук (1884-1937), графіка

Серпень

4 155 років від дня народження Марії Заньковецької (1854-1934), актриси

8 185 років від дня народження Пантелеймона Борковського (1824-1911), співака

10 125 років від дня народження Якова Струхманчука (1884-прибл. 1937), графіка

12 250 років з дня смерті Василя Петрановича (бл. 1680-1759), живописця

85 років з дня смерті Станіслава Дембицького (1866-1924), польського живописця, графіка. У 1891-1909 рр. працював у Львові, написано ряд картин на українські теми: “Молодий гуцул”, “Гуцульський похорон”; скульптура “Гуцул”; оформляв книгу В. Шухевича “Гуцульщина”

17 90 років від дня народження Івана Жулкевського (1919), актора

20 115 років від дня народження Олександра Радченка (1894-1975), композитора, диригента

80 років від дня народження Даниїли Байко (1929), співачки, педагога

Вересень

2 140 років від дня народження Романа Братковського (1869-1954), живописця

3 70 років від дня народження Алли Терещенко (1939), музикознавця

9 145 років від дня народження Івана Колесси (1864-1898), фольклориста, військового лікаря

10 105 років від дня народження Ростислава Грималюка (1904-1989), майстра декоративно-прикладного мистецтва

12 95 років від дня народження Олександра Сальмана (1914-1971), художника театру, графіка

13 130 років від дня народження Тадея Купчинського (1879-1938), хорового диригента, актора, режисера

16 100 років від дня народження Івана Кейвана (1909-1992), графіка, живописця, мистецтвознавця

18 145 років від дня народження Мар’яна Керницького (1864-1945), українського і польського актора. Працював у Руському народному театрі у Львові (1884-1892 рр.)

210 років від дня народження Вацлава Міхала Залеського (1799-1849), польського фольклориста. Найвідоміша праця – збірник “Пісні польські та руські галицького люду” (Кн. 1-2; 1833 р.), який має близько 500 текстів пісень, 160 підтекстованих пісенних мелодій (в обробці для голосу і фортепіано К. Ліпінського)

21 90 років від дня народження Любові Калачевської (1919), української і російської актриси. В 1959-1985 рр. працювала у Львівському російсь­кому драматичному театрі Радянської Армії

50 років з дня смерті Софії Стадникової (1888-1959), співачки, драма­тичної актриси

24 85 років від дня народження Тирса Венгриновича (1924), графіка

26 90 років від дня народження Олександра Гринька (1919), актора

28 95 років з дня смерті Василя Юрчака (1876-1914), актора

Жовтень

5 110 років від дня народження Сергія Литвиненка (1899-1964), скульптора

7 65 років від дня народження Валентини Вантух (1944), хореографа

9 80 років від дня народження Володимира Патика (1929), живописця

13 105 років від дня народження Євгена Козулькевича (1904-1979), скрипаля, педагога

24 140 років від дня народження Клавдії Радкевич (1869-1932), актриси, співачки

31 85 років від дня народження Анатолія Консулова (1924-1989), архітектора

Листопад

1 70 років від дня народження Федора Стригуна (1939), актора, режисера

4 120 років від дня народження Остапа Бобикевича (1889-1970), композитора, піаніста

13 85 років з дня смерті Елеонори Стечинської (1852-1924), актриси

18 85 років від дня народження Любомири Яросевич (1924-2007), мистецтвознавця

22 90 років з дня смерті Катерини Рубчакової (1881-1919), актриси, співачки

24 285 років від дня народження Андрія Рачинського (1724-1794), диригента

25 100 років з дня смерті Ципріяна Годебського (1835-1909), польського скульптора. У 1858-1861 рр. працював у Львові, створив монументаль­ні скульптури для будинків, надгробки на Личаківському кладовищі. Автор погруддя Т. Шевченка (кінець 19 ст.).

28 145 років від дня народження Євгена Гушалевича (1864-1907), співака

Грудень

1 110 років від дня народження Романа Криштальського (1899-1963), скрипаля, педагога

100 років від дня народження Анатолія Кос-Анатольського (1909-1983), композитора

3 110 років від дня народження Михайла Драгана (1899-1952), мистецтвознавця

95 років від дня народження Андрія В’юника (1914-2003), мистецтвознавця

7 135 років з дня смерті Паріса Філіппі (1836-1874), польського скульп­тора. У 1866-1874 рр. працював і викладав у Львові. Автор медальйо­нів і надгробних пам’ятників, виконаних у класицистичних традиціях, натуралістичних портретів

15 130 років від дня народження Ольги Левицької (1879-1925), актриси, співачки

16 160 років від дня народження Андрія Стечинського (1849-1896), актора, режисера, драматурга

20 155 років від дня народження Євгенії Барвінської (1854-1913), піаністки, хорового диригента, співачки

22 130 років від дня народження Ганни Юрчак (1879-1965), актриси

24 95 років від дня народження Лаврентія Грома (1914-1975), скульптора

27 90 років від дня народження Людмили Нивіної (1919), архітектора

31 75 років від дня народження Марії Крушельницької (1934), піаністки, педагога

У 2009 році виповнюється:

425 років від дня народження Андреа Аква (1584-?), архітектора. Походив з Венеції. Брав участь у проектуванні та будівництві укріплень у Бродах (1630-1635 рр.) і Підгірцях (1635-1640 рр.); виконав проекти фортифікацій м. Львова (1652, 1655 рр.)

360 років з дня смерті Мартина Годного (?-1649), будівничого

340 років від дня народження Францішека Екштейна (1669-1740), чеського живописця. У 1740 р. почав працювати над розписом єзуїтського костьолу у Львові (зображення Христа, який віддає ключі апостолові Петру; апостол Петро між алегоричними фігурами 4 частин світу; апостол Петро проповідує в оточенні святих ордену Єзуїтів; “Чудеса” святих-єзуїтів)

300 років від дня народження Григорія Чайковського (1709-1757), живописця

255 років від дня народження Василя Берези (1754-1827), живописця

230 років від дня народження та 165 років з дня смерті Антона Ланге (1779-1844), живописця

205 років від дня народження та 120 років з дня смерті Павла Евтельє (1804-1889), скульптора

205 років з дня смерті Михайла Філевича (?-1804), скульптора

200 років від дня народження Григорія Шашкевича (1809-1888), музичного і громадського діяча, священика

190 років від дня народження Йосифа Енгеля (1819-?), архітектора

175 років від дня народження Сильвестра Гавришкевича (1834-1911), архітектора

170 років від дня народження Корнила Устияновича (1839-1903), живописця, письменника

165 років з дня смерті Йосифа Башного (?-1844), чеського диригента, флейтиста, композитора. Грав на скрипці в оркестрі Львівського міського театру, виступав як віртуоз-виконавець на дримбі та флейті, викладав спів, вів школу органної гри, керував хором і оркестром Кафедрального собору. Автор музики до театральних вистав

160 років від дня народження Антона Вітошинського (1849-1896), актора, танцюриста, співака

155 років від дня народження Івана Біберовича (1854-1920), актора, режисера, театрального діяча

150 років від дня народження Максима Копка (1859-1918), композитора, педагога, диригента, священика

150 років від дня народження Степана Томасевича (1859-1932), живописця, графіка

145 років від дня народження Кароліни Клішевської (1864-1927), української та польської співачки. Грала у польських пересувних трупах, у театрі товариства “Українська бесіда” (1885-1892) і у Міському театрі (1892-1897) у Львові

140 років від дня народження Карла Боубліка (1869-1925), чеського архітектора. Збудував у стилі необароко житлові будинки на вулицях Дорошенка № 11 (1898 р.), Парковій № 6, 8, 10 (1899 р.), Січових Стрільців № 11 (1900 р.), Грабовського № 6 (1911 р.)

140 років з дня смерті Петра Любовича (1826-1869), композитора

135 років від дня народження Йосифа Делькевича (1874-1931), польського і українського архітектора. Його споруди у Львові: житлові будинки в стилі модерн на вул. Шептицьких № 19 (1910 р.), Нечуя-Левицького № 11, Шашкевича № 2, 3 (всі у 1911 р.)

130 років з дня смерті Василя Шостопальця (1816-1879), гончара

110 років від дня народження Людмили Сердюкової (1899-1984), актриси

105 років від дня народження Отто Гана (1904-1942), живописця, графіка

100 років з дня смерті Єлизавети Щедрович (1885-1909), скрипачки, композитора

85 років з дня смерті Едмунда Жиховича (1870-1924), польського архітек­тора, будівничого. Навчався у Львівському політехнічному інституті. У 1898 р. дістав від Львівського магістрату концесію і заснував будів­ничу фірму. Його споруди: житлові будинки на вулицях Руставелі № 8, 8а (1905 р.), Коперніка № 12 (1905 р.), Саксаганського № 3, 5, 7 (1909-1911 р.), будинок бурси товариства народної школи на вул. Дегтя­рівській № 11 (1911-1912 рр.).

80 років з дня смерті Людвіка Бальдвіна-Рамульта (1858-1929), архітектора

75 років з дня смерті Владислави Гостинської (1858-1934), скульптора

65 років з дня смерті Олександра Августиновича (1865-1944), польського живописця. У 1890-1914 рр. працював у Львові. Виконував портрети на побутові теми: “На пасіці”, “Дочки художника” (1907 р.), “Вид Львова” (1908 р.) та ін.

Зміст

Передмова

3

Перелік знаменних і пам’ятних дат на 2008 рік

4

Могутня сила таланту. П. Кармалюк (Паламарчук О.)

14

У трьох вимірах: національний трагізм і утвердження ідентичності. А. Малюца (Павличко Я.)

18

Композитор – музичний критик. В. Барвінський (Мисько-Пасічник Р.)

22

Музикант Божою милістю. С. Турчак (Зубеляк М.)

25

Поет скла. А. Бокотей (Яців Р.)

29

Летять “ніби” чайки. Подружжя В. і Я. Чайки (Логойда М.)

33

Духовний вимір творчості. В. Камінський (Кияновська Л.)

44

Мистецький літописець Львова. Ю. Кратохвиля-Відимська (Павличко Я.)

47

Яскрава репрезентантка малярської культури минулого сторіччя. О. Плешкан (Павличко Я.)

49

Служіння національному ідеалу. М. Скорик (Кияновська Л.)

52

Стадникова Софія Андріївна – “чарівна фея, неосяжна мрія, божественна красуня” (Максименко С.)

57

Багатогранність таланту. С. Лісса (Зубеляк М.)

60

Найвидатніший західноукраїнський гравер зламу ХVІІ-ХVІІІ ст. Н. Зубрицький (Павличко Я.)

63

Наші земляки

Український композитор з-за океану. В. Балей (Мисько-Пасічник Р.)

66

Додатки

Перелік імен митців-ювілярів 2008 р., статті про яких друкувалися у попередніх випусках “Календаря”

68

Перелік знаменних і пам’ятних дат на 2009 рік

69

.

Для заміток

Для заміток

Довідкове видання

Митці Львівщини

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2008 рік

Упорядник Надія Письменна

Редактор Ольга Букавіна

Відповідальна за випуск Юстина Дурдель

Комп’ютерний набір Галина Роздольська

Комп’ютерна верстка, макетування Роксоляна Мисько-Пасічник



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Івано-франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка календар знаменних І пам’ятних дат

    Документ
    „Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2012 р.” щорічно видається обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка.
  2. Усе, що відбувається з нами, залишає той або інший слід у нашому житті. Усе на світі бере участь у створенні нас такими, які ми є

    Документ
    «Календар знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік» – покажчик, що містить хронологічний перелік дат, які відзначаються світовою спільнотою, перелік найбільш важливих православних та народних свят, а також тих, що відзначаються в Україні
  3. Донецька обласна державна адміністрація Відділ у справах національностей управління культури та туризму Український культурологічний центр Донецьке обласне відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України

    Документ
    Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства "Україна-Світ", Український культурологічний центр, 2008.
  4. Хроніки Львова (1946 2006)

    Документ
    Львов времен сталинского режима - любимый период галицких авторов и комментаторов. Собственно, для наших авторов и существуют только два периода - сталинский и независимый.
  5. Харківської державної академії культури Віват, Академіє! Дайджест Випуск 4 (2006-2008) Харків хдак 2009

    Документ
    Вип. 4. (2006–2008) / М-во культури і туризму України, Харк. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, О. М. Левченко ; під ред. С. В.

Другие похожие документы..