Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Лица, желающие освоить программу специализированной подготовки магистра по данному направлению и имеющие высшее профессиональное образование иного пр...полностью>>
'Автореферат'
Защита диссертации состоится 24 мая 2010 года в 14-00 на заседании диссертационного совета Д002.086.01 в Институте системного анализа Российской акад...полностью>>
'Доклад'
Курение убивает в России от 330 до 400 тыс. человек ежегодно и является мощным источником демографического кризиса в России. Экономические потери от ...полностью>>
'Документ'
С введением федеральных государственных требований к основной общеобразовательной программе ДОУ постепенно меняется подход к организации образователь...полностью>>

Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації І патентно-ліцензійної роботи

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ

ІНФОРМАЦІЇ І ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНОЇ РОБОТИ

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший заступник Міністра

охорони здоров’я України

_________________В.В. Лазоришинець

“____”_______________ 2009 р.

РЕЄСТР

галузевих нововведень

(Випуск 30-31)

Київ – 2009

До уваги розробників нововведень

та фахівців, що їх впроваджують !

Реєстр галузевих нововведень № 30-31 2009 року вміщує інновації наукових установ системи МОЗ України, вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів, закладів післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації та інновації, одержані шляхом спільних розробок вищих навчальних закладів, наукових установ МОЗ та АМН України і закладів практичної охорони здоров’я.

Включені у Реєстр нововведення розроблені здебільшого за результатами закінчених у 2007-2008 рр. науково-дослідних робіт або фрагментів НДР, що ще виконуються, та узагальнення клінічного досвіду фахівців.

З усіх питань, що стосуються використання у практичній роботі нововведень, які містить Реєстр (нових лікарських засобів, виробів медичної техніки, медичних технологій тощо) спеціалістам належить звертатись до їх розробників за телефонами, що зазначені у Реєстрі.

Цей Реєстр адресується, насамперед головним фахівцям (штатним та позаштатним) управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та управлінь охорони здоров’я міських рад.

Пропозиції щодо оптимізації інноваційних процесів у галузі прохання надсилати до Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи за адресою: 04655, м. Київ, просп. Московський,19.

Назви усіх позицій кожного опису нововведень наведені

у реєстраційному № 1/30/09.

Акушерство та гінекологія

Реєстр. 1/30/09

  1. Назва нововведення: Спосіб профілактики фетоплацентарної недостатності в Ш триместрі вагітності .

  2. Мета, яка буде досягнута при використанні нововведення. Удосконалення патогенетично обґрунтованої корекції фетоплацентарної недостатності (ФПН), яку можна було б призначити як в стаціонарі ,так і амбулаторно , а також якомога повніше охоплення контингенту вагітних з клінікою ФПН та ускладненями, зумовленими цією патологією .

  3. Суть нововведення. Вагітній жінці з діагностованою фетоплацентарною недостатністю в 34-37 тижнів вагітності крім загальноприйнятого лікування призначають препарат інстенон по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 10 днів . У разі необхідності терапевтичний курс повторюють .

  4. Перелік обладнання, реактивів, лікарських засобів, виробів медичного призначення та інструментів, необхідних для впровадження нововведення. Лікарський засіб – інстенон .

  5. Показання до застосування. Діагностована первинна та вторинна фетоплацентарна недостатність .

  6. Протипоказання до застосування. Епілептичний синдром, судоми, підвищений внутрішньочерепний тиск ,геморагічний інсульт .

  7. Очікуваний ефект (медичний, соціальний та економічний). Досягнення технічного результату – корекція патологічних станів , зумовлених наявністю фетоплацентарної недостатності при використанні винаходу проходить більш якісно . Застосування способу засноване на урахуванні патогенетичних особливостей фетоплацентарної недостатності , що дозволяє використати максимум можливостей для корекції стану системи мати-плацента-плід у вагітної жінки . Запропонований спосіб є доступним за ціною ,що дає можливість його широкого застосування .

  8. Перелік можливих ускладнень або помилок при використанні нововведення, шляхи їх запобігання та усунення. Препарат застосовують після ретельного збору анамнезу , фізикального та клініко-лабораторного обстеження з метою виявлення протипоказань до його призначення.

  9. Форми інформаційно-методичного забезпечення використання нововведення в практиці (методичні рекомендації, інформаційні листи, курси стажування, підвищення кваліфікації тощо). Акти впровадження , методичні рекомендації.

  10. Назва, № держреєстрації, строк виконання науково-дослідної роботи, результатом якої є дана пропозиція щодо нововведення. НДР « Розробка диференційних методів діагностики та корекції структурно-функціональних уражень фетоплацентарної системи у жінок міста і сільської місцевості . Особливості адаптації новонароджених за умов перенесеної хронічної внутрішньоутробної гіпоксії» 0106U008375,2005-2010рр.

  11. Стан охорони об’єктів інтелектуальної власності, які входять до складу нововведень (бібліографічні дані охоронних документів). Деклараційний патент № 15057 опубл. 15.06.2006р.

  12. Установа-розробник, її адреса і реквізити. Буковинський державний медичний університет ,58000, м. Чернівці ,Театральна площа,2 .

  13. Прізвища та ініціали авторів-розробників нововведення, їх телефони (для індивідуальних розробників, які створили нововведення не в зв’язку з виконанням службового завдання – їх адреси та телефони). Бирчак І. В. тел. (03722)47770, Кравченко О.В. тел. (03722)36397 .

  14. Яка Вчена рада рекомендує нововведення для використання в практиці (посилання на номер і дату протоколу засідання).Вчена рада БДМУ (протокол № 5 від 15.12.08р.)

  15. Додаткові послуги розробників для оволодіння нововведенням. Індивідуальні консультації по виконанню методики .

Реєстр. 2/30/09

  1. Спосіб лікування плацентарної недостатності у вагітних з синдромом артеріальної гіпертензії .

  2. Спосіб дозволяє покращити лікування плацентарної недостатності у вагітних з гіпертензивними розладами.

  3. Спосіб передбачає комплексну терапію загальноприйнятими препаратами. Додатково вводять біофлавоноїд, капіляростабілізуючий засіб–корвітин внутрішньовенно краплинно протягом 20 хвилин: 0,5 г корвітину на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз на добу, на курс 10 ін´єкцій в терміни з 16 до 35-36 тижнів вагітності.

  4. Система для внутрішньовенних інфузій, шприц 5 мл, ізотонічного розчин натрію хлориду 50 мл, корвітин 0,5 г.

  5. Плацентарна недостатність у вагітних з синдромом артеріальної гіпертензії.

  6. Підвищена чутливість до компонентів препарату.

  7. Скорочення термінів лікування.

  8. Ускладнення можуть виникати при порушенні техніки безпеки роботи з налагодженням системи внутрішньовенної інфузії, що є загальновідомим. Специфічним ускладненням є алергічна реакція, для запобігання якій необхідно проводити скарифікаційну пробу перед введенням препарату.

  9. Методичні рекомендації, доповіді на наукових конференціях, проведення науково-практичних семінарів.

  10. НДР“Профілактика дистресу плода у вагітних з гіпертензивними розладами”, 0101U007215, 2008-2011 рр.

  11. Патент на корисну модель № 37228 опуб. 25.11.2008 р. Бюл. № 22.

  12. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова 56. Тел. (0432) 511278.

  13. Гайструк Н. А. (80503832080),Гайструк А. Н. (80432) 672801, Мазченко О. О. (80974204848)

  14. Вчена рада ВНМУ( протокол № 2 від 25.09.2008 р.).

  15. Додаткові консультації розробників.

Реєстр. № 3/30/09

  1. Спосіб відновлення прохідності істмічного відділу маткових труб.

  2. Ефективне лікування непрохідності істмічного відділу маткової труби.

  3. Проводять черезвагінальну катетеризацію маткової труби катетером Фогарті, балонодилятацію облітерованої ділянки, виконують розтин черевної порожнини, в місці облітерації проводять розтин маткової труби до підслизового шару, ушивають черевну стінку, катетер Фогарті залишають в матковій трубі і видаляють через 28 діб, коли відновиться пошарова будова маткової труби.

  4. Набір хірургічних інструментів, катетер Фогарті.

  5. Непрохідність істмічного відділу маткової труби.

  6. Туберкульоз маткових труб.

  7. Лікування безплідності трубного ґенезу шляхом відновлення та збереження просвіту маткових труб.

  8. Відсутні.

  9. -.

  10. НДР „ Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів хірургічного лікування” 0106U006045, 2006-2010.

  11. Патент № 34743, опуб. 26.08.2008. Бюл. № 16.

  12. Вінницький національний університет ім. М.І.Пирогова, 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова 56.

  13. Голубовський І. А. (0432546852) , Костюк Г. Я. (0432535171) , Півторак В. І. (0432463549) , Король А. П..

  14. Вчена рада ВНМУ (протокол № 3 від 06.11. 2008 р.).

  15. Підготовка на робочому місці, консультація розробників.

Реєстр. № 4 /30/09

  1. Спосіб діагностики ліквородинамічних порушень у дітей з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС

  2. Визначення типу порушень ліквородинаміки (транзиторного, нетранзиторного) при перинатальних гіпоксичних ураженнях ЦНС для розробки адекватної лікувальної тактики.

  3. Спосіб діагностики ліквородинамічних порушень у дітей трьох місяців життя з перинатальним гіпоксичним ураженням ЦНС базується на проведенні клінічного неврологічного обстеження, ультразвукового дослідження лікворних просторів і допплерографії судин головного мозку та включає визначення розміру міжпівкульної щілини, індексу резистентності лівої середньої мозкової артерії, індексу резистентності вени Галена й розрахунок згідно з запропонованою формулою показника стану гемоліквородинаміки. У випадках, коли виявляються клінічні ознаки гіпертензійного, гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів та показник стану гемоліквородинаміки становить менше 1,5 діагностують транзиторний тип ліквородинамічних порушень. Спосіб дозволяє підвищити точність діагностики, діагностувати транзиторний тип порушень ліквородинаміки, й, таким чином, визначити тактику лікаря, уникнути проведення медикаментозного лікування, зменшити витрати на проведення реабілітаційних заходів.

  4. Ультразвуковий пристрій з можливістю проведення черезтім’ячкової нейросонографії та імпульсно-хвильової допплерографії.

  5. Перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС з клінічними ознаками гіпертензійного, гіпертензійно-гідроцефального, гідроцефального синдромів.

  6. Наявність ознак деструктивних, атрофічних змін мозкової тканини, вентрикуломегалії (окрім I ст.), порушень соматичного стану.

  7. Спосіб дозволяє діагностувати транзиторний тип ліквородинамічних порушень при перинатальних гіпоксично-ішемічних ураженнях ЦНС, які не потребують спеціального лікування. Завдяки цьому дитина звільнюється від проведення лікувальних процедур, виключається витрачання сил та коштів на їх виконання.

  8. При чіткому виконанні формули нововведення помилок не повинно бути.

  9. Власні публікації .

  10. НДР “Розробка нових медичних технологій діагностики, прогнозування і лікування хвороб новонароджених” ,0199U001561, січень1999 – листопад 2003. НДР "Розробка і впровадження технологій ранньої профілактики дитячої інвалідності внаслідок перинатальних уражень нервової системи" ,0104U010386, січень 2005 – листопад 2009.

  11. Патент № 4474; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1.- 1 с.

  12. Дніпропетровська державна медична академія, вул. Дзержинського, 9, м.Дніпропетровськ, 49600, Україна. Тел. (0562) 312257, факс (0562) 464191.

  13. Тіщенко В. А., тел. (0562) 423180, (0562) 321977, Мавропуло Т. К., тел. (0562) 423180, Тягло Ю. П., (0562) 423180.

  14. Вчена рада ДДМА ( протокол № 3 від 27.10.2008р.).

  15. Надання консультативної допомоги щодо оволодіння нововведенням.

Реєстр. № 5/30/09

  1. Удосконалений засіб лікування гнійно-запальних ускладнень і захворювань в акушерстві.

  2. Оптимізувати лікування гнійно-запальних ускладнень шляхом застосування лікувального плазмаферезу в сполученні з екстракорпоральною фармакотерапією, що дозволить знизити дози антибактеріальних препаратів, прискорити нормалізацію клініко-біохімічних показників крові, знизити ендогенну інтоксикацію в системі мати-плацента-плід.

  3. У схему традиційного лікування гнійно-запальних ускладнень включають 3-5 сеансів лікувального дискретного плазмаферезу. Інтервали між сеансами складають 24-72 години. Об’єм вилученої плазми за сеанс дорівнює 20-30% обсягу циркулюючої плазми. Додатково реінфузовану еритроцитарну масу інкубують з вищою разовою дозою призначеного для лікування антибактеріального препарату та 1-2 мл аденозинтрифосфорної кислоти. Об’єм вилученої плазми відшкодовують у співвідношенні 1:1,5-2 кристалоїдами, колоїдами, за показниками – альбуміном, свіжозамороженою донорською плазмою.

  4. Центрифуга для отримання компонентів крові, контейнер для збору крові 450/300 з консервантом ЦФДА 63 мл, фізіологічний розчин хлориду натрію, колоїдний розчин, седативні препарати („Фульсед” 0,5%-1 мл), білкові препарати (10% розчин альбуміну), донорська свіжозаморожена плазма, розчин АТФ, антибактеріальний препарат.

  5. Гнійно-запальні ускладнення та захворювання вагітних та породіль, що супроводжуються вираженим синдромом ендогенної інтоксикації.

  6. Необхідність термінового розродження, некориговані гемодинамічні показники, кровотеча, виражена гіпопротеїнемія, анемія, тромбоцитопенія, відсутність венозного доступу.

  7. При комбінованому лікуванні за способом, що заявляється, вже на 1-2-у добу відзначають зниження маркерів ендогенної інтоксикації: лейкоцитарного індексу інтоксикації в 1,5 рази, концентрації молекул середньої маси у 2-3 рази, температури тіла, зменшення задишки, нормалізацію артеріального тиску і пульсу, показників гемостазу, результатів аналізів крові та сечі, а також сну, самопочуття, настрою. Він дає можливість підвищити ефективність екстракорпоральної та медикаментозної терапії, скоротити тривалість лікування інфекції та дозу антибактеріального препарату, прискорити видужання хворих. У складних випадках, при наявності гнійного вогнища інфекції, ДПА з АТ використовують як підготовку до радикальної операції.

  8. Алергічні реакції на розчини що вводяться (необхідний ретельний збір алергологічного анамнезу), гіпер- або гіпотензія (необхідний контроль об’єму рідини, щ вводиться і виведеного фільтрату).

  9. Методичні рекомендації.

  10. НДР “Розробити профілактичні та лікувальні технології з використанням методів трансфузіологічної гемокорекції для вагітних і породіль з ускладненим перебігом гестаційного і пуерперального періодів та їх новонароджених”, 0105U008708, 2006-2008 рр.

  11. Патент на корисну модель № 25096, 2007 р.

  12. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

  13. Чермних С.В., (067) 624-01-18, 303-56-19, Чайка В.К., 305-60-71, Чайка А.В., 303-56-60, Дьоміна Т.М., 303-56-40, Зоркова О.В., 311-38-31.

  14. Вчена рада ДНМУ (протокол № 5 від 15.05.2008 р.).

  15. Консультації розробників.

Реєстр. № 6/30/09

  1. Удосконалений засіб лікування прееклампсії.

  2. Оптимізувати лікування прееклампсії шляхом застосування лікувального безперервного мембранного плазмаферезу в сполученні з внутрішньовенною імуноглобулінотерапією, що дозволить знизити концентрацію пошкоджуючих факторів в крові, нормалізувати її реологічні властивості та гемостаз, гемодинамічні показники; це надасть можливість пролонгувати вагітність, знизити перинатальні втрати та післяпологові ускладнення.

  3. Створено спосіб лікування прееклампсії шляхом комплексної терапії традиційними (гіпотензивними, антиоксидантними, дезагрегантними, седативними) лікувальними засобами та проведення середньоб’ємного безперервного мембранного плазмаферезу. Перший сеанс плазмаферезу виконують негайно після встановлення прогресування прееклампсії. Безперервний мембранний плазмаферез заснований на фільтрації крові в спеціальних плазмофільтрах. Після введення седативних препаратів, забезпечують судинний доступ венозним катетером, проводять гемодилюцію (10% від об’єму циркулюючої крові), а після приступають до плазмаферезу. Обсяг вилученої плазми складає 400-700 мл (20-30% від об’єму циркулюючої плазми). Плазмозаміщення здійснюють в співвідношенні 1:1,5-2,0 кристалоїдними, колоїдними розчинами (реополіглюкін, розчин 10% гідроксиетильованого крохмалю) і, за показниками, білковими препаратами (10% розчин альбуміну). При вираженій гіпопротеїнемії та різких змінах у коагулограмі проводять трансфузію одногрупової донорської свіжозамороженої плазми. Крім того, після видалення плазми, вводять внутрішньовенно крапельно 25-50 мл імуноглобуліну людини для внутрішньовенного введення, розведеного в 100-200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, виконуючи 2-3 інфузії на курс. У залежності від тяжкості стану й обсягу вилученої плазми, сеанси виконують через 24-72 години, у середньому 3-5 разів на курс.

  4. Апарати “Гемофенікс” или “Гемос ПФ-12” (Росія), плазмофільтри “Роса” (г. Москва) або “ПФМ-800” (г. Санкт-Петербург) с кровопровідною магістраллю, ізотонічного розчину натрію хлориду, колоїдний розчин, гемоконсервант (“Глюгицир”), гепарин, седативні препарати (“Фульсед” 0,5%-1 мл), білкові препарати (10% розчин альбуміну), донорська свіжозаморожена плазма, імуноглобулін людини для внутрішньовенного введення (“Веноімун” (Біофарма, м. Київ)).

  5. Неефективне медикаментозне лікування прееклампсії, рецидиви клінічних проявів, особливо при недоношеній вагітності, обтяжений акушерсько-гінекологічний, соматичний анамнез, ускладнений перебіг післяпологового періоду.

  6. Необхідність термінового розродження, некориговані гемодинамічні показники, кровотеча, виражена гіпопротеїнемія, анемія, тромбоцитопенія, відсутність венозного доступу.

  7. Зниження показників ендогенної інтоксикації в 2-3 рази, терміну перебування вагітних в стаціонарі та у відділенні інтенсивної терапії в 1,5-2 рази; пролонгування недоношеної вагітності на 4-6 тижнів, зниження перинатальних втрат на 20-30%.

  8. Алергічні реакції на розчини що вводяться (необхідний ретельний збір алергологічного анамнезу), гіпер- або гіпотензія (необхідний контроль об’єму рідини, що вводиться і виведеного фільтрату), повітряна емболія (необхідна передопераційна перевірка надійності магістралі).

  9. Методичні рекомендації.

  10. НДР “Розробити профілактичні та лікувальні технології з використанням методів трансфузіологічної гемокорекції для вагітних і породіль з ускладненим перебігом гестаційного і пуерперального періодів та їх новонароджених”, 0105U008708, 2006-2008 рр.

  11. Патент на корисну модель № 24717, 2007 р.

  12. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

  13. Чермних С.В., (067) 624-01-18, 303-56-19, Чайка В.К., 305-60-71, Дьоміна Т.М., 303-56-40, Зоркова О.В., 311-38-31.

  14. Вчена рада ДНМУ (протокол № 5 від 15.05.2008 р.).

  15. Консультації розробників.

Реєстр. № 7/30/09

  1. Новий метод визначення рецептивності ендометрія у жінок.

  2. Визначення рецептивності та функціонального стану ендометрія у жінок з безплідного шлюбу шляхом застосування неінвазивної методики; відновлення рецептивності ендометрія; оптимізація процесів імплантації; підвищення частоти настання вагітності при лікуванні методами ДРТ(допоміжні репродуктивні технології).

  3. Відпрацьовано алгоритм та метологію діагностики та відновлення імплантаційної рецептивності ендометрія. Для встановлення реабілітаційної системи покладено схему, в якій виділяють дві підсистеми: діагностичну та безпосередньо реабілітаційну. Основою першої (діагностичної) системи є встановлення функціонального стану та рецептивності ендометрія для прийняття ембріона шляхом застосування неінвазивної методики дослідження функціонального стану ендометрія в пробах змиву з матки. В порожнину матки за допомогою одноразового катетера для внутрішньо-маткової інсемінації вводять 3 мл ізотонічного розчину хлориду натрію з наступною аспірацією змиву з порожнини матки. Отриманий матеріал за допомогою імуноферментного аналізу досліджують на наявність та рівень фактора інгібуючого лейкемію. У разі, коли рівень цього фактора вищий за 90 пг/мл, визначають рецептивність ендометрія як високу, 60-90 пг/мл–як середню, нижчий за 60 пг/мл–як низьку. Запропонована діагностична система дає можливість прогнозувати доцільність проведення циклу ЕКЗ(екстракорпорального запліднення) на даному етапі та визначити стратегію переносу ембріонів(кількість перенесених ембріонів, необхідність кріоциклу). Друга система реабілітаційна, відновлення рецептивності ендометрія забезпечується диференційованним комплексом реабілітаційних заходів: вазоактивні препарати, озонотерапія, антиоксиданти, імуномодулятори, вітамінно-мінеральні комплекси.

  4. Одноразовий катетер для внутрішньоматкової інсемінації, ізотонічний розчин хлориду натрію; імуноферментний аналізатор; стандартний пакет реактивів “Bender”(MedSystems,ФРН).

  5. Неефективні спроби лікування безпліддя методом ЕКЗ-ПЕ при наявності високоякісних ембріонів гарної якості, порушення процесу імплантації.

  6. Гострі запальні процеси генітального тракту.

  7. Підвищення ефективності лікування безпліддя методом ДРТ у жінок з численними невдалими спробами ЕКЗ внаслідок порушення процесу імплантації з 5-6 до 33%. Запропонована методика надає можливість прогнозувати доцільність проведення циклу ЕКЗ на даному етапі та визначити стратегію переносу ембріонів (кількість перенесенних ембріонів, необхідність кріоциклу).

  8. Ускладнення не передбачаються.

  9. -.

  10. НДР “Розробити та впровадити комплекс лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесів імплантації в програмі допоміжних репродуктивних технологій(ДРТ)” 0101U009003, 2006-2008рр.

  11. Патент на корисну модель № 31185, 25.03.2008р.

  12. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

  13. Гюльмамедова І.Д.тел.8(050)245-47-37,сл 8(062)345-05-02, Чайка В.К. тел.8(050)368-24-95,сл.8(062)305-60-71, Гриценко Л.З. тел.8(050)603-03-59 сл. 8(0622)95-44-94,Мішин В.В. тел. 8(050)185-12-03 сл.8(0622)95-44-94.

  14. Вчена рада ДНМУ (протокол №5 від 15.05.2008р.).

  15. Консультації авторів, інформаційний лист , рекомендації лікарів.

Реєстр. № 8/30/09

  1. Нові підходи до коригуючої терапії та профілактики екозалежних порушень фетоплацентарного комплексу.

  2. Введення в комплексну коригуючу терапію екозалежних порушень фетоплацентарного комплексу інстенону забезпечить підвищення ефективності традиційної профілактики фетоплацентарної недостатності з 1,2 разів до 1,5 рази, зменшить частоту розвитку хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода з 2,3 разів до 2,7 рази, затримки внутрішньоутробного розвитку з 2,5 разів до 2,8 рази, асфіксії новонароджених з 1,7 разів до 1,9 рази.

  3. Від відомого способу корекції та профілактики екозалежних порушень фетоплацентарного комплексу відрізняється включенням до схеми лікування комбінованого препарату інстенон по 2 мл на 200 мл 5% розчину глюкози або 200 мл ізотонічного 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу внутрішньовенно крапельно протягом 3 діб з одночасним застосуванням його усередину в дозі 1 драже форте (520мг) тричі на добу протягом 3-4 тижнів з моменту підтвердження діагнозу “фетоплацентарна недостатність”.

  4. Препарат інстинон у ампулах по 2 мл та драже інстинон форте по 520 мг, імуноферментний аналізатор “Multiscan Titertec”, кардіограф “Hewlett-Packard”, ультразвуковий сканер “Sonoline Elegra advanced”.

  5. Фетоплацентарна недостатність (дезадаптаційні порушення у системі “ мати-плацента-плід”)

  6. Індивідуальна чутливість до компонентів препарату, епілепсія, стан сильного збудження та судом, при виявленні симптомів підвищеного внутрішньочерепного тиску (головний біль, порушення зору, блювання)

  7. Ефективність лікування підвищується з 35% до 45%, економічні витрати на лікування зменшуються з 15% до 7%, знижується перинатальна захворюваність та смертність.

  8. Помилки та ускладнення при використанні нововведення можуть виникнути у зв’язку із призначенням препаратів пацієнтам, які мають індивідуальну чутливість до їх компонентів або протипоказання до застосування.

  9. Планується видання інформаційного листа.

  10. НДР “Дослідити екозалежні ефекти хімічного забруднення довкілля на репродуктивну функцію жінок та розробити принципи їх корекції” 0105U008694, 2006-2008рр.

  11. Патент №69201 опубл. 16.08.2004р. бюл. №8.

  12. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

  13. Квашенко В.П. тел.8(0622)584216, Шаталова М.В. тел. 8(0622)574979, Зоркова О.В. тел. 8(062)3113831, Гриценко Л.З.тел. 8(0622)954494.

  14. Вчена рада ДНМУ (протокол№ 6 від 29.08.2008р.).

  15. Консультауції авторів, інформаційний лист.

Реєстр. № 9/30/09

  1. Спосіб диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я.

  2. Диференційна діагностика гіперпролактинемічних станів, диференційований підхід до лікування гіперпролактинемій.

  3. Проводять розподіл білків сироватки крові на фракції з різною молекулярною масою методом ультрафільтрації у жінок з діагностованою гіперпролактинем ією, після чого виконують безпосередню ідентифікацію макропролактину в отриманій високомолекулярній фракції методом імуноферментного аналізу і в тих випадках, коли рівень макропролактину дорівнює або перевищує 50% від загального рівня пролактину, діагностують макропролактинемію.

  4. Концентратори для центрифуг "Vivaspin 4", центрифуга, імуноферментний аналізатор.

  5. Гіперпролактинемічний стан та порушення репродуктивного здоров'я у жінок .

  6. Не встановлено.

  7. Спосіб дозволяє провести диференційну діагностику між гіперпролактинемічними станами, зумовленими підвищеним рівнем макропролактину та низькомолекулярного пролактину, що, в свою чергу, дає можливість визначити подальший алгоритм диференційної діагностики та обрати адекватну лікувальну тактику у жінок з різними формами гіперпролактинемії та порушеннями репродуктивного здоров'я.

  8. Не встановлено.

  9. Деклараційний патент, статті в журналах, виступи на конференціях.

  10. НДР " Профілактика, діагностика та лікування порушень репродуктивного здоров'я у жінок різних вікових періодів в сучасних соціально-економічних умовах Львівщини", 0106U012668, 2006-2010 рр.

  11. Патент на корисну модель № 32379. Опубл. 12.05.2008 Бюл. №9.

  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69: (0322) 72-26-60, факс: (0322) 76-79-73.

  13. Вереснюк Н. С. (0322) 70-17-44. Пирогова В. І. (0322) 70-29-01.

  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол №7 від 24.09.2008р.)

  15. Надання інформаційного матеріалу у вигляді лекцій і семінарів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство охорони здоров'я україни національна академія медичних наук україни український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи моз україни Науково-координаційне управління намн україни

    Документ
    Реєстр конгресів, з'їздів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2011 році, складений відповідно до «Інструкції про порядок підготовки та проведення з'їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних
  2. Моз україни український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (укрмедпатентінформ)

    Документ
    Суть впровадження застосування інформаційної технології Національного канцер-реєстру для поліпшення організації диспансерного нагляду за онкологічними хворими
  3. Міністерство охорони здоров’я України Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи метод мембранного плазмаферезу вкомплексному лікуванні невідкладних станів внаркології (методичні рекомендації)

    Методичні рекомендації
    Досвід наукової й практичної наркології останніх років переконливо свідчить про істотне ускладнення клінічної картини як гострої, так і хронічної інтоксикації й синдрому відміни у хворих з наркотичною й алкогольною залежністю, що
  4. Міністерство охорони здоров'я україни (3)

    Документ
    проект наказу " Про заходи, спрямовані на підвищення рівня контролю якості медичної допомоги" на виконання п.6.5 Положення про Міністерство охорони здоров'я,
  5. Міністерство охорони здоров'я україни харківський державний медичний університет застосування лікувального мембранного плазмаферезу в акушерстві

    Методичні рекомендації
    Еферентні (екстракорпоральні) методи лікування ( ЕМЛ ) у цей час широко застосовуються в різних галузях клінічної медицини, особливо в тих випадках, коли потрібне відновлення порушеного гомеостазу.

Другие похожие документы..