Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Рок-опера "Фламандская легенда" создавалась для Вокально-инструментального ансамбля "Поющие гитары". Первоначально её авторами бы...полностью>>
'Документ'
Методичні вказівки до вивчення курсу „Маркетинг” для студентів 3 курсу спеціальності 6.050201 „Менеджмент організацій” спеціалізації „Менеджмент готе...полностью>>
'Документ'
Рок и наркотики Глава из книги Игумена Александра "Рок-музыка c христианской точки зрения” Кроме секса и насилия, рок-музыка содействует злоупот...полностью>>
'Документ'
Во весь мой раскидистый взор Дурацкий узор из извилистых вещей, сиволапых натюрмортов и гнилых овощей Во весь мой разнузданный зрак Эти натюрморты И ...полностью>>

К. О. Голуб Календар Шполянщини Рекомендовано методичним кабінетом відділу освіти Шполянської районної державної адміністрації для використання на урок

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

До 15-ї річниці незалежності України

К.О. Голуб

Календар

Шполянщини

Рекомендовано методичним кабінетом відділу освіти Шполянської районної державної адміністрації для використання на уроках та в позакласній роботі.

Рецензенти:

Автор висловлює щиру вдячність за підтримку заступнику голови Шполянської райдержадміністрації Тетяні Іванівні Браганець, за допомогу у підборі фактичного матеріалу працівникам Шполянської районної бібліотеки та редакції газети „Шполянські вісті” та за фінансову допомогу приватним підприємцям Володимиру Самійловичу Плохуті та Павлу Олексійовичу Мальчику.

Зміст

  1. Передмова.............................................................................................

  2. Календар Шполянщини.......................................................................

    1. Січень.........................................................................................

    2. Лютий.........................................................................................

    3. Березень......................................................................................

    4. Квітень........................................................................................

    5. Травень.......................................................................................

    6. Червень.......................................................................................

    7. Липень........................................................................................

    8. Серпень......................................................................................

    9. Вересень....................................................................................

    10. Жовтень.....................................................................................

    11. Листопад....................................................................................

    12. Грудень......................................................................................

3. Фотоматеріали

4. Бібліографія.........................................................................................

Передмова

„Календар Шполянщини” – результат пошукової роботи членів шкільного Історичного Товариства „Коріння” Матусівського навчально-виховного комплексу № 2, керівником якого є Катерина Олександрівна Голуб, вчитель вищої категорії, старший вчитель. У „Календарі” зібрані в хронологічному порядку відомості з історії Шполянщини, цікаві історичні, географічні та статистичні відомості про Шполянський край та його видатних людей.

Даний матеріал можна використати на уроках історії України, української літератури, географії при вивченні тем, присвячених рідному краю, та в позаурочний час для організації виховних заходів, пов’язаних з історичним минулим та сучасним розвитком нашого краю.

„Календар Шполянщини” є цінним матеріалом як для шкільних та інших бібліотек, а також є своєрідним поштовхом для пошукової роботи членів краєзнавчих гуртків, історичних товариств та інших наукових обєднань.

Матеріал слугуватиме кожному, кому не байдуже минуле і сучасне рідного краю, кому дорога земля, яка народила і зростила кожного із нас.

В.П.Кравець, завідувач методичним

кабінетом відділу освіти

Шполянської районної

державної адміністрації

Січень

Січень 1864. – Селянське заворушення в Лебедині. Лебединські селяни припинили вносити викупні платежі за землю. Безсилі зупинити заворушення погрозами й умовляннями, місцеві власті звернулися за допомогою до київського губернатора. Той надіслав війська, що викликало ще більше обурення селян. Вони заявили, що ніяких викупних платежів вносити не будуть. Тільки після покарання різками та арештів селяни підкорилися.

Січень 1903. – Виступ селян Товмача. На знак протесту проти жорстокої експлуатації селяни підпалили панські скирти.

Січень 1918. – На Шполянщині встановлено радянську владу. При підтримці бронепоїздів більшовики оволоділи залізничною станцією Шпола. В цьому їм допомагали демобілізовані солдати російської армії і частина робітників Шполянського цукрового заводу, зокрема Іван Андрійович Меркотан, Іван Якович Клопотенко та інші. Вони утворили революційний комітет (ревком), до складу якого ввійшли 30 осіб. Ревком приступив до розподілу землі та майна поміщиці П.Урусової серед селян. Але в більшості сіл Шполянщини більшовицька влада не утвердилась, бо загони вільних козаків контролювали сільську місцевість.

Січень 1919. – Хвиля єврейських погромів прокотилася Лебедином. В цей час у селі жило понад 3 000 євреїв. Було підпалено ряд єврейських крамниць, аптеку, ресторан. Вбито близько 20 осіб. Деяких євреїв вбили прямо біля синагоги, куди вони хотіли сховатися. Серед загиблих був і лікар Г.Гольдман.

Січень 1930. – Із 960 дворів с.Журавки 500 об’єднались в колективне господарство – комуну „Соціаліст”. При комуні організовано чоботарню та швейну майстерню.

Січень 1930. – Село Лозуватка перетворилось на одну сільськогосподарську артіль – колгосп ім. Сталіна (мали 2 470 гектарів землі). До цього в селі було 30 ТСОЗів (товариств спільного обробітку землі – однієї з форм колективного господарства). У спільні великі конюшні зведено 200 коней, усуспільнено реманент, звезено фураж.

Січень 1957. – До складу Шполянського району після другого розформування Мокро-Калигірського району ввійшли села Антонівка, Веселий Кут, Вітязеве, Глиняна Балка, Кавунівка, Коротине, Соболівка, Нова Ярославка, Ярославка.

1.01.1900. – На цей час в Шполі налічувалося 1856 дворів і 10133 жителі. За містечком було закріплено 7246 десятин землі, з них поміщикам належало 4615 десятин, а селянам – 2511.

1.01.1926. – Населення Шполи становить 15 170 чоловік.

2.01.1906. – День народження українського композитора Григорія Абрамовича Фінаровського (1906-1975), уродженця м.Шполи. У 1933 р. він закінчив Харківський музично-драматичний інститут (у С.Богатирьова). Г.А.Фінаровський – автор оперети, музичних комедій („Пальмовий острів”, „Весна йде містом”), кантати „Пісня братерства”, симфонічної поеми „Пісня про Сокола”, хорів, пісень, музики до драматичних вистав, обробок українських і казахських народних пісень.

3.01.1906. – Виступ поденників Товмацької економії. У ньому взяли участь понад 500 чоловік. Наступного дня до них приєдналися робітники Шполянського цукрового заводу. Страйкарі висували не тільки економічні, але й політичні вимоги, заявляючи, що не припинять страйку, аж поки не будуть задоволені всі їхні вимоги.

5.01.1918. – Місцеві власті с.Станіславчика повідомляли власті Черкаського повіту про те, що селяни Матусова та інших сіл Матусівської волості почали громити поміщицькі економії.

8.01.1918. – День народження Героя Радянського Союзу Антона Миколайовича Костенка (1918-1943), уродженця с.Нечаєвого. Народився в селянській сім’ї, закінчив 6 класів. Працював у колгоспі. В армії з 1938 р. На фронті з 1941 р. Командир 385-ї окремої розвідувальної роти 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту капітан Костенко А.М. на початку вересня 1943 р. з групою розвідників проник у тил ворога в районі с.Головеньки Борзнянського району Чернігівської області. Група захопила штабну машину з двома ворожими офіцерами і доставила їх у штаб армії. В бою Костенко А.М. був поранений і помер 5 вересня 1943 р. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 р. (посмертно). Похований у с.Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області.

10.01.1927. – День народження відомого українського скульптора, члена Спілки художників України Анатолія Івановича Кравченка, уродженця м.Братського Миколаївської області, автора багатьох пам’ятників на Черкащині. За його задумом встановлено пам’ятники воїнам-односельчанам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни у селах Гельмязеві Золотоніського та Папужинцях Тальнівського районів, пам’ятні знаки „Олена Лосєва” та „Командирам і політпрацівникам І-го і ІІ-го Українських фронтів” в місцях Корсунь-Шевченківської битви. Скульптор створив цілу галерею монументальних портретів уродженців Черкащини: Героїв Радянського Союзу І.А.Індика, М.Н.Льонченка, національного героя України Устима Кармелюка та інших. Створені ним скульптурні бюсти братів Коломійченків, виконані в бронзі, встановлено на гранітних постаментах біля Шполянської районної лікарні імені Коломійченків.

13.01.1966. – День народження воїна-інтернаціоналіста, лейтенанта Олександра Миколайовича Козира (1966-1988), уродженця м.Шполи. Навчався в Шполянській школі № 5. Закінчив Київське суворовське училище та Сумське вище командне артилерійське училище ім. Фрунзе. Загинув в ході бойових дій на перевалі Саланг. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м.Шпола.

14.01.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1960) Людмили Іванівни Мямліної, зоотехніка-селекціонера племрадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

14.01.1920. – День народження Героя Радянського Союзу Івана Олександровича Морозова, уродженця с.Лебедина. Народився в сім’ї робітника, закінчив 10 класів. В армії з 1938 р. У 1940 р. закінчив Харківське училище протитанкової артилерії. На фронті з червня 1941 р. Командир батареї 940-го артилерійського полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії І-го Білоруського фронту капітан Морозов І.О. у ніч на 31 липня 1944 р. форсував Віслу. Батарея вогнем забезпечила захоплення плацдарму в районі польського міста Пулави. Протягом трьох днів, з 31 липня по 2 серпня, артилеристи батареї разом з воїнами стрілецьких підрозділів відбили на плацдармі 10 ворожих контратак, знищили декілька танків та велику кількість піхоти. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1945 р. Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1956 р. закінчив Військову академію ім. Дзержинського. З 1971 р. полковник Морозов І.О. в запасі. Жив у Москві.

15.01.1878. – День народження преподобномученика Софронія Масича (1878-1937), уродженця с.Матусова. Його батько – Василь Масич – селянин середнього достатку, був людиною церковною і глибоко віруючою. Тому, не дивно, що його сини отримали духовну освіту. Старший син Онисим здобув вищу духовну освіту і служив якийсь час у Матусові. А молодший отримав освіту в Київській семінарії, перш ніж 1904 р. потрапив на військову службу до м.Проскурова полковим капеланом. В 1909 р. приїхав у м.Владикавказ і поступив до Троїцького монастиря, де й перебував до 1923 р. В 1923-1926 рр. був священиком Старофлотської церкви Баку. В 1926 р. був заарештований органами ГПУ за „контрреволюційну діяльність” і висланий на Соловки на 3 роки. Соловки в житті Софронія стали тим духовним „університетом”, який дав йому наснагу до кінця життя. Після звільнення проживав у Північно-Кавказькому краї, але в 1932 р. знову потрапив до страшного ГУЛАГу на 5 років. Після звільнення в 1937 р. був висланий в Матусів під нагляд НКВС. Але незабаром був знову заарештований, звинувачений за сфальсифікованою справою у контрреволюційній діяльності і восени 1937 р. – розстріляний. Реабілітований 15 травня 1989 р. Нині – святий преподобномученик, ім'я якого сяє у сонмі святих страстотерпців Черкаських.

15.01.1933. – У Шполянському районі 38 колгоспів, з них – 2 комуни і 36 сільгоспартілей. В районі 16 252 бідняцьких і середняцьких хліборобних господарств, з них у колгоспах – 15 345 (94,4 %).

19.01.1967. – „В колгоспі „Зоря комунізму” с.Василькова почалося спорудження двоповерхового Будинку культури. Вже закладено фундамент, підвозяться будівельні матеріали” (газета „Шполянські вісті”).

20.01.1992. – Створено Спілку дитячих та юнацьких організацій Шполянщини, що прийшла на зміну піонерській організації. У 2002 р. спілка налічувала 7 803 члени.

20.01.2004. – У Шполі та Матусові побувала делегація журналістів обласних засобів масової інформації – газет „Нова доба”, „Черкаський край”, „Земля Черкаська” та обласної телерадіокомпанії „Рось” в рамках висвітлення роботи щодо українсько-канадському проекту „Молодь зо здоров’я-2”.

21.01.1915. – День народження українського архітектора Петра Пилиповича Петрушенка (1915-1994), уродженця с.Топильної. В 1941 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Його основні роботи: корпуси науково-дослідних інститутів – фізичної хімії (1953), гідрології і гідротехніки (1955), надпровідників (1958) Національної Академії Наук України, комплекс гуртожитків торгівельно-економічного інституту (1960-1970), житлового району „Лісний” (1975-1990, у співавторстві), всі вони знаходяться в Києві.

22.01.1926. – День народження заслуженого працівника культури УРСР (1967) Івана Панасовича Шульги (1926-1988), керівника духового оркестру в 1950-1963 рр. та директора музичної школи в 1976-1986 рр. с.Сигнаївки. Духовий оркестр Сигнаївського сільського Будинку культури під його керівництвом був неодноразовим переможцем Всесоюзного фестивалю духових оркестрів (бронзова, срібна, 2 золоті медалі фестивалю, кришталевий кубок, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР – найвищі нагороди оркестру). За успіхи і високу виконавську майстерність духовому оркестру присвоєно звання самодіяльного народного колективу.

22.01.1937. – День народження кандидата технічних наук, почесного громадянина Шполи Володимира Михайловича Ігольникова, заступника голови Російського АТ «Роснафтогазбуд», який багато зробив для газифікації Шполянщини.

24.01.1944. – Почалося визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. Танкісти 155-ї танкової бригади під командуванням підполковника І.Прошина з 20-го гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенанта І.Г.Лазарєва 5-ї гвардійської танкової армії генерал-полковника П.О.Ротмістрова та піхотинці 69-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням К.Джохуа прорвали лінії німецької оборони і почали вибивати ворога з Капітанівки і Журавки.

25.01.1919. – VII полк Червоної армії з боєм узяв Шполу.

25.01.1944. – Воїнами 69-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії від німецько-фашистських загарбників визволено Журавку. Екіпаж танка Т-34 під командуванням Матвія Григоровича Богомолкіна першим увірвався в село, знищивши 2 протитанкові гармати, всюдихід, 5 автомашин і понад 20 гітлерівців. Ворог змушений був спішно тікати в сторону Лебедина і Кримок.

25.01.1974. – На честь 30-річчя визволення Шполи від німецько-фашистських окупантів встановлено меморіальну дошку на приміщенні Шполянської школи-інтернату, в якій в 1944 р. розміщувався штаб 80-ї гвардійської стрілецької дивізії (командир – генерал-майор І.Щербина, начальник штабу – генерал-майор Х.Джелаухов).

26.01.1897. – День народження відомого українського поета, письменника, дипломата, партійного і громадського діяча Івана Юліановича Кулика (справжнє ім'я Ізраїль Юделевич, літературний псевдонім – Р.Ролінато, Василь Роленко) (1897-1941), уродженця м. Шполи. Народився в сім’ї бідного єврейського вчителя. Згодом батьки переїхали до Умані, де й минуло його дитинство та юність. Навчався в Уманській чотирикласній школі, пізніше – в Одеському художньому училищі. У 1914-1917 рр. в пошуках кращої долі виїхав до Америки, сподіваючись продовжити освіту. Працював чорноробом, брав участь у діяльності соціал-демократичної партії США. Звістка про революційні події на батьківщині змусила його повернутися додому. В 1917-1919 рр. боровся за встановлення радянської влади в Україні. Входив до складу першого радянського уряду України. У 1919 р. – член колегії Наркомату закордонних справ РСФРР. В 1919-1920 рр. – на підпільній партійній роботі в Західній Україні та Польщі. З 1920 р. працював секретарем Кам’янець-Подільського повіткому партії, редактором щоденної газети „Червона правда”, займався викладацькою діяльністю в Кам’янець-Подільському інституті соціального виховання. В 1924-1927 рр. працював радянським консулом у Канаді. В 1927-1934 рр. – на партійній і радянській роботі, очолював радіокомітет і республіканське видавництво. 3 1934 р. – голова Спілки радянських письменників України. У скарбницю української літератури ввійшли його поетичні збірки „Мої коломийки”, „Зелене серце”, „Змужніла молодість”, „В оточенні”, поеми „Чорна епопея”, „Карачай”, „Одужання”, „Ніагара”, прозові твори „Записки консула”, „Пригоди Василя Роленка”, „Чотирнадцята люлька” та інші. Перекладав твори російських та зарубіжних письменників, зокрема Е.Багрицького, М.Тихонова, Н.Бараташвілі, А.Акопяна та інших. В його перекладах вийшла „Антологія американської поезії 1855-1925”. Став жертвою сталінських репресій.

26.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лебедин. Ще напередодні ввечері радянські танкісти з’явились на південній околиці села, а вранці 26 січня танкісти увірвались в Лебедин і швидко досягли північної околиці села, де в районі насіннєвого заводу стояли німецькі війська. У короткому, але запеклому бою ворога було розбито і він відступив в район с.Матусова. При визволенні села загинуло більше 200 червоноармійців, похованих у кількох братських могилах. Їхні останки у травні 1955 року були перенесені в центр села до спільної братської могили, на якій встановлено обеліск.

26-27.01.1944. – Вночі група у складі чотирьох танків Т-34 під командуванням старших лейтенантів М.Тарасова, Є.Хохлова, М.Ворси і М.Богомолкіна з автоматниками на броні ввірвалась у Шполу. На залізничній станції екіпаж Тарасова підбив паровоз і захопив ешелон із майном і оснащенням ворога. Потім танки, рухаючись від вокзалу до центру, чавили гусеницями німецькі автомашини і знищували кулеметним вогнем живу силу ворога. За танками рушила піхота. Почався бій за визволення міста від фашистів.

27.01.1911. – День народження українського художника, скульптора, графіка, етнографа, українознавця, музейника, відомого громадського діяча, народного художника України (1991), лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1989) Івана Макаровича Гончара (1911-1993), уродженця с.Лип’янки. Народився в багатодітній селянській сім’ї. З дитинства проявив любов до малювання, ліплення. Після закінчення семирічної школи поїхав на навчання у Київ. Успішно склав іспити в Київську художньо-промислову школу, яку в 1930 р. закінчив. Пізніше поступив в Київський інститут агрохімії та ґрунтознавства, де здобув агрономічну освіту. Але любов до мистецтва, народної творчості змінила його життєві плани. Після закінчення Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від першого до останнього дня, повертається в Київ. Він багато і творчо працює, займається дослідженням народної творчості, їздить по селах і містах України, збирає твори народного мистецтва. Наслідком цієї копіткої роботи стає музей національної культури, створений у власному будинку. В 1970-ті роки цей музей було оточено глухою стіною забуття, а його автора звинуватили в націоналізмі. Але І.М.Гончар вистояв і зберіг свій музей. У 1988 році була організована персональна виставка Івана Макаровича. Він автор пам’ятників Горькому (м.Ялта), Шевченку (с.Шешори Івано-Франківської області), С.Васильченку (м.Ічня Чернігівської області), композицій „Берегині”, „Ярило”, портретів Б.Хмельницького, І.Гонти, М.Заньковецької, Леся Курбаса, Б.Олійника, Н.Матвієнко, А.Солов’яненка, І.Білика, кобзаря Є.Адамцевича та ін. І.М.Гончар зібрав унікальну колекцію мистецьких скарбів старовини. На її основі він створив понад 200 етнографічних сюжетних картин під спільною назвою „Типи українців у народному одязі”. Унікальним і неповторним є його 16 томів історико-етнографічних альбомів „Україна і українці”, „Весілля в Україні”, „Мальовнича Україна” тощо.

27.01.1937. – Став до ладу Лебединський насіннєвий завод. До кінця року завод дав перші 200 тис. центнерів високоякісного бурякового насіння.

27.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено місто Шполу. „Доношу, що о 15.30 увійшли у Шполу, організував оборону північних і південно-східних околиць міста. Осідлав дороги, що ведуть на Терешки і Скотареве. Підірвав залізничні мости за містом. Очищаю Шполу від німецького гарнізону. Захоплено полонених та документи” (З донесення командира 1-го окремого гвардійського Червонопрапорного мотоциклетного полку гвардії майора Симаня).

27.01.1944. – Екіпаж танка Т-34 під командуванням М.Г.Богомолкіна у складі механіка-водія Петра Бокарєва, заряджаючого Якова Гущина та радиста-кулеметника Михайла Щербакова першим у звільненій Шполі підняв червоний прапор, який передали на танк жителі міста.

27.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Лозуватку і Терешки.

27.01.1944. – В села Водяне, Кавунівка, Товмач, Лип’янка, Кримки прорвались радянські танкісти 32-ї танкової бригади С.Ячніка, штаб якої розмістився у селі Водяному. Проте внаслідок сильного танкового удару німецької дивізії „Мертва голова” радянські війська змушені були залишити ці села. На околицях Лип’янки і Межигірки розгорілися запеклі кількаденні бої. Іноді ворог кидав у бій майже 100 танків, самохідних гармат і бронетранспортерів. Радянські піхотинці зустрічали їх залпами з протитанкових рушниць і гармат, гранатами. В окремих місцях німецькі танки прорвали оборону радянських військ і нищили своїми гусеницями окопи червоноармійців. Але радянські воїни вистояли і зупинили наступ фашистів.

28.01.1944. – Бійці 181-ї бригади зустрілися в Шполі з бійцями 155-ї та 8-ї танкових бригад підполковника І.Прошина і полковника В.Орлова. Зустріч відбулася на широкому вигоні поблизу цукрового заводу.

28.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено с. Топильну.

29.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Мар’янівку.

30.01.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Сигнаївку, Надточаївку, Станіславчик. В боях за визволення Станіславчика загинуло 107 радянських солдатів і офіцерів. В боях за визволення Сигнаївки відзначився командир гармати 45-міліметрової батареї 43-го гвардійського козачого кавалерійського полку Василь Омелянович Рижаков (1916-1945), уродженець с.Анамас Алтайського краю. Повертаючись із бойового завдання, неподалік Сигнаївки він зіштовхнувся з артилерійською колоною ворога. Миттєво оцінивши ситуацію, сержант замаскувався, пропустив повз себе ворога, а потім відкрив по ньому прицільний вогонь. Фашисти в паніці покидали гармати і розбіглися в різні сторони. Але, зрозумівши, що проти них воює лише один автоматник, почали оточувати його, сподіваючись взяти живим. Тоді В.О.Рижаков, підпустивши ворога якомога ближче, закидав його гранатами. У цьому бою хоробрий козак знищив 29 німецьких солдатів і офіцерів, а трьох гітлерівців взяв у полон і доставив у свою військову частину. Мужньо воював гвардії старший сержант Рижаков і в наступних боях. 6 лютого неподалік Шполи він вивів із ладу 3 ворожих танки і знищив близько 50 фашистів. 13 лютого у бою за с. Нова Буда йому вдалося підбити 1 танк, 2 автомашини з боєприпасами, 3 станкових кулемети, завдяки чому полк одержав можливість закріпитися в цьому населеному пункті. За мужність і відвагу, проявлені в боях за визволення Черкащини гвардії старшому сержанту В.О.Рижакову Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Був поранений в бою і помер 1 квітня 1945 р.

31.01.1944. – Танкістами 57-го окремого танкового полку від німецько-фашистських загарбників визволено с.Матусів. При визволенні села загинуло та померло від ран 136 радянських воїнів. Вони поховані в чотирьох братських могилах.

Лютий

Лютий 1919. – Запеклі бої між більшовицькими військами та армією УНР. Червона армія вела тритижневі кровопролитні бої на дільниці Цвіткове – Шпола. Під Шполу С.Петлюра перекинув Запорізький корпус – одну з найкращих своїх військових частин. Проте сили були надто нерівними і українські війська змушені були відступити. На Шполянщині починає знову встановлюватися радянська влада.

Лютий 1930. – Село Надточаївка перетворилося на один великий ТСОЗ „Трудовий хлібороб”. Усуспільнено 30 коней, зібрано посівний матеріал і фураж для коней. Райвиконком виділив 300 карбованців для відкриття дитячих ясел.

Лютий 1930. – У Лебедині утворено ТСОЗ, в розпорядженні якого знаходилось 5500 га землі, та комуну (50 га землі). Завод виділив приміщення на 50 коней. Всього усуспільнено 873 коней, 4 тис. центнерів посівного матеріалу.

Лютий 1931. – Села Капустине, Скотареве та Товмач увійшли до складу Шполянського району в зв’язку з ліквідацією Мокро-Калигірського району, який в 1935 р. знову був відновлений.

Лютий 1944. – Хоча бойові дії на території району тривають, в місті Шполі починає налагоджуватися мирне життя. Армійські сапери перевірили наявність мін і фугасів у населених пунктах. Тільки в Шполі розвідка виявила 12 замінованих будинків і підприємств, де мінери зняли 48 фугасів.

Лютий 1978. – Шполянський харчокомбінат (раніше – державний млин) став називатися „Завод продтоварів”.

1.02.1944. – Німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ. На підступах до Верхньої Дар’ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу. Ворога було зупинено і навіть відкинуто на захід.

2.02.1925. – День народження Героя Радянського Союзу Олександра Івановича Іриніна (1925-1944), уродженця Ростовської області, який відзначився в бою за с.Надточаївку. Зранку 30 січня 1944 р. на околиці Надточаївки з’явилися кіннотники старшого лейтенанта Панфілова, які в складі 47-го гвардійського кавалерійського козачого полку просувалися в напрямку Корсунь-Шевченківського. Вони досить легко подолали першу оборонну лінію ворога і почали визволення села. Але фашисти ввели в бій резервні частини і пішли в контратаку. Наводчик станкового кулемета 2-го ескадрону О.І.Іринін на бойовій тачанці на повному скаку врізався в лінію контратакуючих і почав розстрілювати їх з кулемета. У цьому бою він знищив 150 фашистів, зірвав контратаку ворога і тим самим вніс перелом у хід всієї битви за Надточаївку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 р. Загинув в боях за визволення Румунії на висоті 610 поблизу селища Немцушорі.

2.02.1944. – Фашисти з боку с.Капустиного пішли в атаку на визволену Шполу. Головний удар припав на третю батарею 449-го винищувального протитанкового взводу, яким командував капітан Коновалов. На його батарею йшли 9 „тигрів”, 20 середніх танків, 15 бронетранспортерів і близько 300 автоматників. Атаку ворога підтримувала також і авіація. Артилеристи мужньо зустріли ворога. Нерівний бій тривав понад дві години. Ворог втратив 6 танків, 2 бронетранспортери, більше сотні солдатів та офіцерів і змушений був відступити.

4.02.1925. – День народження почесного громадянина Шполи, ветерана війни та праці Івана Івановича Чернія (1925-1995), який працював головою Шполянської міської Ради; в період його трудової діяльності в місті велося будівництво лікарняного комплексу, поліклініки, житлових будинків, проходила газифікація м.Шполи.

4.02.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Васильків.

4.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу Івану Микитовичу Кожедубу (1920-1991), який відзначився в небі Шполянщини під час визволення її від німецько-фашистських загарбників. Старший лейтенант Іван Кожедуб в кінці січня – на початку лютого 1944 р. вів повітряні бої в небі над Шполою, Скотаревим та Іскреним. 30 січня 1944 р. ескадрилья І.Кожедуба збила 4 „юнкерси”, які готувалися бомбити Журавку, де було скупчення радянських танків, і 1 „мессершмітт” прикриття.

5.02.1910. – День народження відомого літературознавця та критика Василя Ілліча Півторадні, уродженця Лебедина. Народився в родині сільського вчителя. В 1915 р. родина переїхала до Лип’янки, де батько зайняв посаду вчителя земської школи. В 1925 р. закінчив семирічку і поступив до Черкаського кооперативного технікуму. А заочно закінчив кількамісячні педагогічні курси при місцевому педагогічному технікумі, достроково склавши випускні екзамени. Учителював у Гельмязеві. Працював в окружній газеті „Радянська думка”, в якій вміщував і свої статті під псевдонімом Василь Клен. З 1930 р. живе у Харкові. Працює і одночасно вчиться на літературно-мовознавчому факультеті Харківського педінституту. Вчителював у харківських школах, друкувався в тодішніх літературних журналах. Незадовго перед закінченням аспірантури у Києві почалася Велика Вітчизняна війна і Василь Ілліч пішов на фронт. Після закінчення війни працював у Житомирському педінституті. Як один із кращих молодих вчених викладав українську літературу у Празькому Карловому університеті, за що одержав заохочення від ректорату і президії Академії наук Чехословаччини. Як літературознавець займався дослідженням життя і творчості Архипа Тесленка.

6.02.1944. – Воїнами 7-ї повітрянодесантної дивізії гвардії генерал-майора Д.А.Дричкіна від німецько-фашистських загарбників визволено село Бурти. Фашисти міцно тримали оборону села. Саме тут вони намагалися з’єднатися з тими, що безуспішно пробивались ззовні через Єрки. Після неодноразових невдалих спроб захопити Бурти з фронту командиру 29-го полку гвардії полковнику І.І.Голоду вдалося вночі обійти село справа. На світанку полк вдарив по флангу німців, які оборонялись. Його підтримав 18-й гвардійський полк десантників. Надвечір Бурти були повністю очищені від ворога. При визволенні села загинуло 85 воїнів Червоної армії.

6.02.1958. – На Лебединському насіннєвому заводі почав працювати цех по електромагнітному очищенню насіння багаторічних трав.

7.02.1939. – В Лозуватку надійшли газети, в яких було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами 6-ти колгоспів Української РСР за досягнуті успіхи у вирощенні зернових і технічних культур, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора був нагороджений лозуватський колгосп ім. Сталіна.

9.02.1863. – Селянське заворушення в Лебедині. Мировий посередник 4-ї дільниці Чигиринського повіту повідомляв власті про непокору селян Лебедина та їх відмову платити оброк.

9.02.1944. – Гітлерівці, зосередивши мотопіхоту з танками в районі с.Капустиного, почали контратаку на захід від Шполи, зайнявши на протилежному березі річки Шполки село Іскрене. Для відновлення становища сюди терміново перекинули виведені в резерв 5-ї гвардійської танкової армії два інженерних батальйони 5-ї інженерно-саперної бригади, які раніше діяли на північ від Шполи і Лебедина. Повністю відновити становище на цьому напрямку не вдалося. Але у зв’язку з тим, що фашистів було відкинуто за Шполу, потрібно було закріпити рубіж Стецівка – Юрківка. Для цього було встановлено 2 000 протитанкових мін і висаджено у повітря 12 мостів через Шполку. Це значно посилило протитанкову оборону 49-го стрілецького корпусу, доданого 5-й гвардійській танковій армії, і дало змогу зупинити ворога.

17.02.1908. – День народження українського поета Олекси Федоровича Влизька (1908-1934), уродженця с.Боровйонки (тепер Новгородської області Російської Федерації). Родина в 1917 р. переїхала на батьківщину в с.Сигнаївку. Тут він провів своє дитинство. В 14 років важко захворів і втратив слух. Навчався на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Почав друкуватися з 1925 р. Його перша поетична збірка „За всіх скажу” вийшла у 1927 р. і була дуже популярною: тричі перевидавалася, була відзначена премією Наркомосу УРСР на конкурсі до 10-річчя Жовтня. Вершина його творчого піднесення припадає на 1930-ті роки: він пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає, виходять збірки творів „Живу, працюю”, „Рейс”, „Книга балад”, „П’ятий корабель”, „Мій друг Дон-Жуан”, „Моє ударне” та ін. О.Влизько був членом літературної організації „Молодняк”, але своєю творчістю був близький до українських футуристів. Співробітничав у журналі футуристів „Нова генерація”. Він був шукачем і експериментатором у поезії. Його ліриці був притаманний бадьорий романтизм, шукання нових, часто авангардистських засобів, у ній виразно звучало захоплення характерами сильних, вольових людей. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

18.02.1908. – День народження відомого українського художника Євгена Євстратовича Васильєва (1908-1955), уродженця м.Шполи. У 1928-1932 рр. навчався в Київському художньому інституті. Починаючи з 1931 р., був учасником кількох художніх виставок у Києві, де він постійно проживав. Кращі його твори – „Караван на Дніпрі”, „Ніч на Дніпрі”, „Вранці в дорогу”, „Дніпро біля Києва”, „Голубий ранок” та ін. Йому належить і художнє оформлення спектаклів Київського театру опери і балету („Запорожець за Дунаєм”, „Наталка-Полтавка” та ін.).

21.02.1913. – День народження Героя Радянського Союзу Федора Сергійовича Юрченка (1913-1943), уродженця с.Топильної. Народився в сім’ї селянина, закінчив 7 класів. Працював завідуючим сільської бібліотеки. В армії з 1935 р. Закінчив Харківську військову авіаційну школу льотчиків-спостерігачів у 1937 р. Учасник бойових дій на р.Халхін-Гол у 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Штурман ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Ленінградського фронту капітан Юрченко Ф.С. до травня 1942 р. здійснив 143 бойових вильоти (116 - вночі) на бомбардування військ противника. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1943 р. Майор Юрченко помер від ран 16 жовтня 1943 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

22.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєне стрільцю 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії рядовому Дурпову Івану Олексійовичу (1918-1944), уродженцю с.Плоска Дубрава Моршанського району Тамбовської області. Гвардії рядовий Дурпову І.О. переправився 26 вересня 1943 р. через Дніпро біля с.Військового Солонянського району Дніпропетровської області, відзначився в боях по захопленню і утриманню плацдарму на західному березі. 1 лютого 1944 р. загинув у бою біля с.Межигірки. Похований у братській могилі в Межигірці.

22.02.2002. – У Шполі відкрилося відділення „Міжнародного комерційного банку”.

23.02.1924. – День народження повного кавалера ордена Слави Петра Явтуховича Кравця, уродженця с.Лип'янки. У 1933 р. разом із сім’єю переїхав у Тульську область. Працював електрозварювальником на Мишінському арматурно-ливарному заводі. На фронті з березня 1942 р. Воював у складі 194-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Полковий розвідник, згодом командир гарматної обслуги. З боями пройшов від Тули до Кенігсберга. Був поранений шість разів. За мужність і відвагу в боях при визволенні м.Рєчіца у Білорусії (1943 р.), форсуванні Нарви (вересень 1944 р.) та в боях у Польщі і Німеччині (1945 р.) командир гарматної обслуги гвардії старшина Кравець П.Я. нагороджений орденом Слави ІІІ-го, ІІ-го та І-го ступенів. Проживає в с.Ташківці Кіровоградської області.

28.02.1907. – День народження Героя Радянського Союзу Василя Романовича Бойка (1907-1996), уродженця с.Водяного. Народився в селянській сім’ї, працював у рідному селі, був головою сільради. В армії з 1929 р. Закінчив Одеське військове піхотне училище в 1933 р. Брав участь у радянсько-фінській війні. Начальник оргпартчастини політвідділу 4-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту старший політрук Бойко В.Р. у бою 15 лютого 1940 р. західніше озера Вуокса (Карельський перешийок) під вогнем противника особистим прикладом надихнув бійців стрілецької роти на виконання бойового завдання. 5 березня 1940 р. замінив вибулого зі строю комісара полку, повів бійців у атаку, що сприяло просуванню піхоти через озеро Васикка-Саарі. 9 березня, коли противник намагався оточити спостережний пункт полку, зібрав усіх працівників штабу і повів їх в контратаку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. У 1941 р. закінчив Військово-політичну академію. З липня 1941 р. по травень 1945 р. воював з німецько-фашистськими загарбниками. Брав участь у Білоруській та Східно-Прусській операціях. У серпні-вересні 1945 р. брав участь у війні з Японією. У 1949 р. закінчив академію Генштабу. З 1971 р. генерал-лейтенант В.Р.Бойко у відставці. Жив у Москві. Почесний громадянин м.Духновщина Смоленської області Російської Федерації.

28.02.1919. – Більшовицькі війська оволоділи містом Шполою і в регіоні вдруге було встановлено радянську владу.

29.02.1912. – День народження українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972), народного артиста України (1993) Якова Самійловича Цегляра. Його батьки були родом з Лозуватки. Після закінчення в 1939 р. Київського музичного училища по класу Л.Ревуцького працював викладачем у Лозуватській колгоспній музично-вокальній студії. В селі написав музику до п’яти пісень, зокрема до пісні „Пісні про наш колгосп”. В 1946 р. закінчив Тбіліську консерваторію. Автор різних за жанром музичних творів, серед них – опера „Діти мої, діти”, оперети „Бажаємо щастя”, „Щасливий долі поворот”, „Гість з Відня”, „Дівчина і море”, „Лицарі небесних висот”, „Відставний жених”, музична комедія „Весь світ і навіть більше”, кантати „Безсмертному Кобзарю”, „Світа зоря безсмертного Тараса”, „По селах і містах іде Тарас”, вокально-симфонічна поема „Любов поета”, ораторія „Єврейська трагедія”, „Концертний вальс” для голосу з оркестром, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори, музика для театру і кіно та ін. В повоєнні роки композитор не поривав зв’язків із Шполянщиною. У співавторстві з поетом Дмитром Білоусом написав дві пісні про Шполянський район. На слова київської поетеси Любові Забашти створив пісню „Земле лозоватська славна”.

29.02.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Сергія Адамовича Оліферука (1963-1983), уродженця м.Шполи. Його дитячі роки минули в Сердегівці. Після закінчення Шполянської школи № 3 пішов працювати на завод запасних частин. Служив у десантно-штурмовій маневровій групі. Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.

Березень

Березень 1917. – Селяни Топильної направили заяву до виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів з вимогою проведення виборів до державних установ дійсних представників народу. В заяві вони вказують скільки горя зазнали від князя Михайла Куракіна, який тепер став представником Тимчасового уряду. Селяни просять Київську раду, щоб та своїм авторитетом і владою прибрала колишніх гнобителів з органів влади.

Березень 1918. – Більшовицькі війська під натиском німецьких військ залишили Шполу. Місто зайняли німецько-австрійські війська. Почали вживатися заходи щодо припинення самочинного захоплення селянами поміщицьких земель. Щодо непокірних застосовувалися репресії – арешти, побиття і навіть розстріли. У місті такі каральні акції проводилися у т.зв. пісковій долині, неподалік від залізничної станції Шпола, де розмістилася німецька військова комендатура. Німці вступили також в Лебедин, де перебували аж до листопада. Окупанти повернули поміщику Роговському землю, худобу та реманент. У відповідь на це 40 лебединців створили партизанський загін, який почав боротьбу з окупантами.

Березень 1920. – В Лебедині остаточно утвердилася радянська влада. Розгорнув роботу сільський ревком, до складу якого увійшли Я.М.Лупко (голова), С.М.Лакосник і Ф.М.Зозуля.

Березень 1922. – У селі Лозуватці сім бідняцьких господарств об’єдналися в сільськогосподарську артіль „Зірка”, яку очолив Антон Андрійович Рейдало. Першими колективістами стали П.Л.Баштан, І.Л.Баштан, І.К.Сич, Д.В.Попович, Т.Ю.Коломієць. В господарстві артілі було 7 коней, кілька плугів та дерев’яних борін і 58 гектарів землі.

Березень 1923. – Утворено Матусівський район. До складу району входили села Матусів, Павлівка, Лебедин і Станіславчик. Головою райвиконкому спочатку був Седик, пізніше Берестечко і Стеблина, який пробув на цій посаді до 1928 року, коли Матусівський район було ліквідовано.

Березень 1924. – У Водяному створено комсомольський осередок. Він став центром ідейного і культурного виховання молоді. Першими комсомольцями були Степан Ґудзь, Михайло Настаченко, Іван Білоцерківський, Яків Третяк. Комсомолець Василь Бойко став організатором шкільної піонерської організації та першим піонервожатим Водянської школи. Силами комсомольців було обладнано сільський стадіон.

Березень 1930. – Лозуватська артіль ім. Сталіна об’єднала 608 селянських господарств і 2 600 осіб населення. У спільній власності було 259 робочих коней, 50 корів, 40 свиней, 3 племінні бугаї та жеребець, 25 сівалок, 106 плугів, 112 борін, 38 культиваторів, 20 жаток, сінокосарка. У господарстві працювали олійня, млин, токарна майстерня, 2 кузні. Головою артілі обрали 25-тисячника Петра Згурського.

Березень 1944.Завершено визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. При визволенні району загинуло 1 698 радянських воїнів. На честь загиблих у районі зведено 22 обеліски Слави.

Березень 1944. – Після визволення району від нацистів трудящі Шполянщини зібрали 1 100 000 карбованців і передали їх для будівництва танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту.

Березень 1946. – Шполянський район виступив ініціатором вирощення високих урожаїв проса. Цю ідею першим висунув бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївки Охрім Григорович Земляний, який посіяв просо на 100 гектарах і дав слово одержати не менше як по 300 пудів.

Березень 1963. – Відновлено випуск шполянської районної газети, але вже під назвою „Шполянські вісті”.

Березень 1979. – В Шполі урочисто відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Автор скульптури Макар Кіндратович Вронський, архітектор – Алісі Павлівна Павлова. Бронзова скульптура зображує Т.Г.Шевченка в повний зріст, без головного убору, в глибокій задумі. Лівою рукою, зігнутою в лікті, він підтримує накинуту на плечі свитину, у правій, опущеній вниз, - книги. Скульптура встановлена на гранітному постаменті у формі зрізаної піраміди. Пам’ятник встановлений на гранітній площадці, до якої ведуть сходи. Загальна висота скульптури – 3,55 м.

Березень 2003. – Шполянський район відзначив свій 80-річний ювілей з часу створення району. Затверджено прапор і герб району. Автор герба – художник-аматор із с.Скотаревого Анатолій Іванович Вдовиця.

1.03.1930. – З Лебедина відправлено на висилку у Вологду (північ Росії) 40 сімей заможних селян, оголошених місцевою владою куркулями. На засланні вони отримали статус спецпереселенців з обмеженими громадянськими правами.

1.03.1933. – За офіційними даними органів влади в районі в 10 населених пунктах голодують 365 сімей (в них – 581 дорослий і 900 дітей) та 286 опухлих. Померлих та випадків людоїдства і трупоїдства немає.

5.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Іскрене.

6.03.1865. – День народження українського поета, драматурга, фольклориста, Григорія Івановича Грушевського (псевдоніми – Грицько Чулай, Петро Голота та ін.) (1865-1922), уродженця с. Водяне. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну семінарію, вчителював у Златопільській гімназії. Друкувався з 1889 р. в журналах „Зоря”, „Правда”, „Дзвінок”. Окремими книгами виходили оповідання (збірка „На святім вечорі”), вірші (збірка „Зірка”), п’єси. Г.І.Грушевський – автор п’єс „Нехрист”, „Шпиг”, „Помста Іуди”, „Помста за помсту”, „Нечиста сила”, „Приятелі”, драми „Душогубка”, комедії „Розбиті надії” (повторює сюжет „Наталки-Полтавки”). Збирав для М.В.Лисенка українські обрядові пісні.

7.03.1923. – Утворено Шполянський район. До його складу входили села Бурти, Васильків, Устимівка, Водяне, Кримки, Лозуватка, Кам’януватка, Мар’янівка, Надточаївка, Сердегівка, Сигнаївка, Терешки і Ховківка.

7.03.1939. – День народження доктора економічних наук, колишнього міністра сільського господарства УРСР (1985), Голови Ради Міністрів УРСР (1990), державного міністра з питань аграрної політики і продовольства (1991), народного депутата України (1994), Голови Верховної Ради України (1998-2000) Олександра Миколайовича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

8.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Кавунівку, Водяне і Товмач.

8.03.2005. – Указом Президента України В.Ющенка Національну премію України ім. Т.Шевченка присуджено письменнику Михайлу Федотовичу Слабошпицькому, уродженцю с.Мар’янівки, за роман-біографію „Поет із пекла: Тодось Осьмачка”. В цьому творі автор поєднав талант прозаїка, літературознавця і публіциста.

9.03.1814. – День народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), уродженця с. Моринці Звенигородського району. Малий Тарас разом з сестрою Катериною в 1822 р. побував у Лебединському монастирі на прощі. Пізніше, в 1823-1824 рр., наймитуючи у кирилівського священика Григорія Кошиця, 13-річний Тарас часто возив на базар у Шполу і Бурти дари попівського саду.

9.03.1908. – В с.Матусові було скликано сходку, що мала вирішити спірні питання про землю. Із 590 заможних селян, що мали право голосу на сходці, з'явилися 318, серед яких було лише 63 письменних (цей факт свідчить про рівень освіти на селі в цей час). 289 незаможних селян права голосу не мали.

9.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Скотареве, Капустине.

10.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лип’янку.

11.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лозуватку.

12.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Нечаєве.

13.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Маслове, Ярославку і Веселий Кут.

14.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Антонівку і Коротине.

15.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової буряководів колгоспу с.Іскреного, зачинательки руху п’ятисотенниць Шполянщини Євдокії Петрівни Діхтяр (1914-2003), уродженки с.Іскрене.

18.03.1945. – В боях з фашистами на території Німеччини загинув командир корпусу гвардії полковник Василь Федорович Орлов, який в січні 1944 р. командував 8-ю гвардійською танковою бригадою, що визволяла територію Шполянщини. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у Москві.

21.03.1914. – День народження Героя Соціалістичної Праці (1966) Євдокії Лазарівни Полтавець (1914-1995), доярки Павлівського відділення бурякорадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

22.03.1917. – Робітники Лебединського заводу звернулися до Київської ради робітничих і солдатських депутатів з проханням допомогти їм у створенні профспілки. Також вони просили вислати їм інструкції профспілок та висловили бажання зав’язати відносини через листування з Київською радою.

22.03.1930. – Пленум Водянської сільської ради підсумував наслідки підготовки колгоспу до сівби. З суворим осудом пленум поставився до шкідливих дій „деяких куркульських елементів, які намагаються зірвати посівкампанію”. Усі присутні на пленумі члени сільради, члени комнезаму та сільський актив у кількості 219 осіб заявили, що вони готові до проведення весняної сівби.

22.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Соболівку.

25.03.1946. – Шполянський район звернувся із закликом до всіх колгоспників Київщини: „Виростимо по 30 центнерів проса з кожного гектара”. Самі шполяни зобов’язалися зібрати такий урожай на 2 000 га. З усієї площі посівів – 2 047 га колгоспники зібрали по 162 пуди проса.

26.03.1955. – День народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Центру хірургії при Центральній міській клінічній лікарні м.Києва Володимира Григоровича Мішалова, уродженця м.Шполи.

29.03.1972. – Колегія Міністерства сільського господарства СРСР і Президія ЦК профспілок працівників і службовців сільського господарства та заготівель в своїй Постанові визначила переможців Всесоюзного соціалістичного змагання по виробництву і продажу державі сільськогосподарської продукції за 1971 рік. Серед переможців Перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і першою грошовою премією по шкалі премій нагороджено колгосп ім.А.Жданова.

30.03.1898. – День народження видатного українського лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук (1941), професора (1946), заслуженого діяча науки УРСР Олексія Сидоровича Коломійченка (1898-1974), уродженця м.Шполи. В 1909-1914 рр. навчався в Шполянському вищому початковому училищі. Успішно закінчивши Шполянське вище початкове училище, середнє технічне училище в м.Києві, він в 1919 р. екстерном здає всі екзамени на атестат зрілості і зараховується на медичний факультет Київського університету як державний стипендіат. В 1924р., отримавши диплом лікаря, працює в Ізяславській дільничній лікарні Шепетівського округу. У 1928 р. за конкурсом він обирається на посаду ЛОР-кафедри Київського інституту удосконалення лікарів. В 1936р. його призначають завідуючим дитячим отоларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні ім. М.І.Калініна. Цього ж року без захисту дисертації цьому було присвоєно звання кандидата наук. На той час Олексій Сидорович вперше в Києві застосовує видалення інородних тіл з дихальних шляхів шляхом прямої ларингоскопії. В 1941 р. він захищає докторську дисертацію і йому присвоюється звання доктора медичних наук, а в 1946 р. – звання професора. В роки війни, перебуваючи в окупованому фашистами Києві, працював у ряді отоларингологічних закладів, брав активну участь у наданні допомоги партизанам і підпільникам. З 1943 р. завідує кафедрою отоларингології Київського медичного інституту. З 1960 р. Олексія Сидоровича призначають директором Київського науково-дослідного інституту отоларингології, який він очолював до кінця свого життя. За успішне хірургічне лікування глухоти у хворих отосклерозом в 1964 р. йому присуджена Ленінська премія. Під його керівництвом було захищено 16 докторських і 40 кандидатських дисертації. Його перу належать понад 200 статей та 7 монографій. Створеному О.С.Коломійченком інституті отоларингології присвоєно його ім'я.

30.03.1923. – День народження Героя Радянського Союзу Сергія Федоровича Ярмака (1923-1944), уродженця с.Бабаї Харківської області, який похований в с.Журавці. Народився в сім’ї селянина. Здобув початкову освіту і працював на авіазаводі. На фронті з березня 1943 р. Воював у складі 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Гвардії молодший сержант Ярмак 26 вересня 1943 р. першим з мінометників полку форсував Дніпро в районі c.Військового Солонянського району Дніпропетровської області. Відбиваючи контратаки ворога, його мінометна обслуга завдала ворогу значних втрат, що сприяло успіху бойових дій на плацдармі. Під час бою був поранений. Помер від тяжких ран 22 лютого 1944 р.

31.03.1946. – День народження відомого перекладача, лауреата літературної премії ім. М.Лукаша Олексія Потаповича Логвиненка, уродженця с.Товмача.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Календарь знаменательных и памятных дат на 2010 год Кемерово

    Документ
    Анатолий Жигулин принадлежит к тому поколению советских писателей, юность которых пришлась на годы сталинского правления. Учась в 10-м классе, Жигулин с одноклассниками-единомышленниками задумал как-то повлиять на ход событий.
  2. Календарь туристских мероприятий в регионах России на второе полугодие 2010 года

    Документ
    Департамент культуры и культурного наследия Ивановской области; Департамент экономического развития и торговли Ивановской области; Клуб «Деловая Женщина»
  3. Календарь знаменательных и памятных дат на 2008/2009 учебный год в помощь планированию работы библиотек оу

    Документ
    Используйте видеофильмы ИБО РИМЦ «Битва за Кавказ» (И-03; И-06), «Противостояние» (КР-010) – об обороне Малой Земли, «Растоптанные «Эдельвейсы» (КР-029),
  4. Календарь знаменательных и памятных дат на 2010 год Январь

    Документ
    70 лет со дня рождения Важорова Валерия Афанасьевича (1940-2 ), уроженца с. Красные Четаи Красночетайского района Чувашской Республики, художественного руководителя и главного дирижера Государственного камерного оркестра Чувашской
  5. Голубов Сергей Николаевич Снимем, товарищи, шапки Сайт Военная литература

    Литература
    Аннотация издательства: В центре Омска стоит памятник. На мраморе памятника высечены слова: «Генерал Дмитрий Михайлович Карбышев, уроженец города Омска, в годы Великой Отечественной войны проявил исключительное мужество и стойкость

Другие похожие документы..