Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
Госдума во втором чтении одобрила поправки в закон "О минимальном размере оплаты труда". С 1 января 2005 года МРОТ составит 720 руб. вместо ...полностью>>
'Автореферат'
Работа выполнена в Федеральном государственном бюджетном образовательном учреждении высшего профессионального образования «Санкт – Петербургский госу...полностью>>
'Документ'
М.В. Ломоносов стихотворения «К статуе Петра Великого», «Ода на день восшествия на Всероссийский престол ея Величества государыни Императрицы Елисавет...полностью>>
'Учебник'
ISBN 5-75 7-0 3 - Первый на русском языке учебник по психогенетике для студентов университетов и пединститутов. В доступной и систематизированной фор...полностью>>

Закон України " Про внесення змін до Закону України "

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Проект

Вноситься народним депутатом України

Терьохіним С.А.

Закон України

Про внесення змін до Закону України “Про страхування”

1. Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст. 96, № 16, ст. 114; 2003 р., № 38, ст. 313; 2004 р., № 2, ст. 6, № 19, ст. 254, № 26, ст. 362; 2005 р., № 1, ст. 1, ст. 10, № 6, ст. 138, № 37, ст. 447; 2006 р., № 13, ст. 110, № 49, ст. 484; (із змінами, внесеними законом України від 16 листопада 2006 року № 357-V) , виклавши його в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про страхування”

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування та перестрахування, встановлює загальні правові засади здійснення страхування та перестрахування, посередницької діяльності у сфері страхування та перестрахування, визначає особливості державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю і посередницькою діяльністю у страхуванні. Метою цього Закону є сприяння розвитку ринку страхування та перестрахування, посилення страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Розділ I

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:

1) аварійний комісар – фізична особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та

визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Уповноваженим органом;

2) актуарій – фізична особа, яка внесена до реєстру актуаріїв у порядку, установленому Уповноваженим органом, та здійснює діяльність у сфері страхової та фінансової математики та статистики для вирахування зобов’язань страховиків із метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності та фінансової стійкості страховиків;

3) афілійована особа страховика − будь-яка юридична особа, в якій страховик має істотну участь або яка має істотну участь у страховику;

4) ануїтет – регулярні, послідовня виплати обумовлених в договорі страхування сум.

5) брокерська винагорода (комісія) – частина страхової (перестрахової) премії, яку отримує страховий (перестраховий) брокер як винагороду за консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат за відповідною угодою;

6) великі ризики – ризики за видами страхування, передбаченими в пунктах 3-7, 11, 12 частини третьої статті 4 цього Закону, та ризики, передбачені пунктами 1-9 частини четвертої статті 6 цього Закону. Великими ризиками також вважаються ризики, зазначені в пунктах 14, 15 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо страхувальник здійснює відповідну господарську діяльність, з якою пов’язані ці ризики. Великими ризиками також вважаються ризики, зазначені в пунктах 8, 9, 13, 16 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 10 млн. євро.

7) вигодонабувач – фізична або юридична особа, яку призначено страхувальником за згодою із застрахованою особою для одержання страхової виплати. Вигодонабувач може бути змінений страхувальником за згодою із застрахованою особою у будь-який час дії договору, якщо інше не передбачене умовами договору до настання страхового випадку. Вигодонабувачів може бути декілька, при цьому страхова виплата поділяється між ними у пропорціях, визначених страхувальником. Якщо вигодонабувач не вказаний, або помер, або, якщо він письмово відмовився від належної йому страхової виплати (частки виплати), то у разі смерті страхувальника виплату отримують застраховані особи або їх спадкоємці, якщо інше не передбачено умовами договору виплата згідно з умовами договору страхування або відповідно до законодавства.

8) відокремлений підрозділ страховика - це філія, інший підрозділ страховика, що знаходиться поза його місцезнаходженням, здійснює всі або частину функцій від імені страховика, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів страховика;

9) викупна сума - сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договорів страхування, віднесених до галузі страхування життя. В перші три роки страхування договором страхування може бути передбачено що викупна сума відсутня.

10) ділова репутація – сукупність підтвердженої інформації про особу в обсязі, визначеному Уповноваженим органом, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Така інформація включає також відомості про відсутність у цієї особи непогашеної судимості за умисні злочини, зокрема, злочини у сфері господарської та службової діяльності, та про те, чи така особа протягом останніх п'яти років не була керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, підданої процедурі примусової ліквідації, та чи до неї не було застосовано захід впливу відповідним державним органом, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;

11) договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) – письмовий договір між страховиком та страховим агентом, за яким страховий агент зобов’язується надати послуги страховику в укладанні договорів страхування чи у сприянні їх укладанню, у якому визначаються дії, які належить учинити страховому агенту від імені та за рахунок страховика, порядок їх учинення та повноваження, зокрема, порядок укладання або сприяння укладанню договорів страхування, порядок перерахування страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між сторонами, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеного договору, порядок та умови виплати комісійної винагороди, інші умови за згодою сторін;

12) договір про надання страхових (перестрахових) брокерських послуг (брокерська угода) – письмовий договір між особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник (страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник), і страховим та/або перестраховим брокером, де останній зобов’язується за дорученням особи, яка має потребу в страхуванні як страхувальник (перестрахувальник), вчинити один або кілька правочинів від свого імені. У брокерській угоді визначаються права та обов’язки сторін, порядок і умови набрання чинності договору страхування, що укладається при посередництві страхового та/або перестрахового брокера, порядок унесення страхових платежів та інформування страхувальника (перестрахувальника) про набрання чинності договору страхування, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеного договору, інші умови за згодою сторін;

13) допоміжні послуги по страхуванню – послуги, що полягають у консультуванні з укладання договорів страхування, оцінці ризиків страхування, рекламуванні, проведенні роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування.

14) застрахована особа – особа, життя, здоров’я, працездатність, пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування, укладеним між страхувальником та страховиком за умови письмової згоди такої застрахованої особи, крім випадків, передбачених законодавством;

15) керівники юридичної особи (крім страховика) – директор (якщо виконавчий орган одноосібний), голова та члени виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний) юридичної особи, а також голова та члени наглядового органу юридичної особи;

16) керівники страховика – голова та члени правління, наглядової ради страховика та керівники відокремлених підрозділів страховика;

17) контролер – особа, що здійснює контроль;

18) контроль – пряме або опосередковане, самостійне або спільне з іншими особами володіння 50 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу юридичної особи або можливість справляти вирішальний влив на управління чи діяльність такої юридичної особи будь-яким іншим чином;

19) об’єкт страхування – майнові інтереси, які не суперечать законодавству України і пов’язані з:

а) життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

б) володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

в) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності);

20) офіційний індекс інфляції – індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України;

21) перестраховик – фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію на здійснення перестрахування як виключного виду діяльності та здійснює діяльність по отриманню ризиків виконання частини зобов’язань перед страхувальником від іншого страховика (перестраховика)- резидента або нерезидента, або страховика-нерезидента;

22) перестраховий брокер – юридична особа або постійне представництво юридичної особи- нерезидента, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди в інтересах та за рахунок перестрахувальника (цедента);

23) перестрахування (перестрахова діяльність) - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх зобов’язань за договором страхування перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика-резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований;

24) перестрахувальник (цедент) - страховик, який здійснює передачу прийнятих на себе ризиків у перестрахування;

25) пов'язаними особами страховика є особи, що відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

а) керівники страховика;

б) власники істотної участі у страховику;

в) близькі родичі (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки) будь-якої з осіб,

що зазначені в підпунктах „а” і ”б” цього пункту;

г) афілійовані особи страховика, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах,

а також їх близькі родичі;

26) посередницька діяльність у страхуванні (посередництво у страхуванні, страхове посередництво) – діяльність, яка може включати консультування, пропонування та виконання інших підготовчих робіт для укладення договорів страхування та/або перестрахування або укладення таких договорів, допоміжну діяльність в адмініструванні та виконанні таких договорів, зокрема, участь в розслідуванні при настанні страхового випадку та врегулюванні збитків;

27) пруденційні нормативи – встановлені нормативно-правовими актами Уповноваженого органу нормативи, зокрема щодо:

а) достатності капіталу (перевищення наявного регулятивного капіталу над розміром, що вимагається згідно з законодавством);

б) ліквідності (відповідність термінів активів термінам виконання зобов’язань);

в) диверсифікованості (ступінь диверсифікації портфеля страхових зобов’язань та портфеля активів, якими представлені технічні резерви);

28) регулятивний капітал – частина в активах, що залишається після вирахування зобов’язань з урахуванням встановлених законодавством вимог до активів та зобов’язань, що приймаються до розрахунку.

29) споріднена особа - юридична особа, яка має спільних зі страховиком власників істотної участі;

30) страхова виплата – грошові суми які виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;

31) страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку;

32) страховий агент – фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка діє від імені, за рахунок та за дорученням страховика, а саме - виконує роботу з пропонування страхування, з

підготовки до укладання договорів страхування, укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, допоміжні роботи з адміністрування та виконання таких договорів, а також виконує роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат;

33) страховий брокер – включена до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів фізична особа-підприємець або юридична особа (постійне представництво юридичної особи- нерезидента), що здійснює посередницьку діяльність у страхуванні на підставі брокерської угоди в інтересах та за рахунок особи, яка має потребу в страхуванні як страхувальник, або за рахунок страховика відповідно до вимог цього Закону;

34) страховий посередник – страховий (перестраховий) брокер, страховий агент або страховик у випадках, передбачених цим Законом;

35) страховик – фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на здійснення страхування, або філія страховика-нерезидента, що має одержану в установленому законодавством України порядку ліцензію (ліцензії) на здійснення страхування.

36) страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування;

37) страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування;

38) страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

39) страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування, яка розраховується за одним або групою ризиків.

40) страховик-нерезидент – фінансова установа, зареєстрована за законодавством іноземної держави, яка має право здійснювати страхування та/або перестрахування відповідно до законодавства цієї держави;

41) страхувальник - особа, яка уклала із страховиками договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства України;

42) страхування (страхові послуги, страхова діяльність) – відносини щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів;

43) структура власності – система юридично оформлених взаємовідносин юридичних, фізичних осіб, що дозволяє визначити всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь в юридичній особі, та відносини контролю між ними щодо цієї юридичної особи;

44) субординований борг - звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті у страховика раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів;

45) учасники страховика – засновники та/або акціонери страховика.

46) філія страховика-нерезидента - зареєстроване Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійне представництво у формі філії страховика- нерезидента, що має одержану у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності;

47) франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Договором страхування може бути передбачена безумовна та/або умовна франшиза. Умовна франшиза звільняє страховика від здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку, якщо розмір завданої шкоди не перевищує розміру встановленої франшизи. Безумовна франшиза, визначена договором страхування, зменшує відповідальність страховика при здійсненні страхової виплати на розмір встановленої франшизи;

48) інші терміни, які використовуються у цьому Законі, вживаються у значеннях, встановлених Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цивільним законодавством, податковим законодавством, а також національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку в Україні.

Стаття 2. Законодавство про страхування

1. Відносини у сфері страхування та перестрахування регулюються Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цим Законом, цивільним та податковим законодавством, а також іншими законами України і нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

2. Нормативно-правові акти Уповноваженого органу, які приймаються у відповідності до цього Закону, а також інших законів України, є обов’язковими для виконання всіма учасниками страхового ринку.

3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору.

Стаття 3. Страхова діяльність

1. Страховики (крім філій страховиків-нерезидентів) можуть бути створені виключно у формі акціонерних товариств.

2. Обов'язковою умовою здійснення страхової діяльності є наявність діючої ліцензії, виданої Уповноваженим органом.

3. Страховики не мають права здійснювати іншу діяльність, крім діяльності, передбаченої статтею 29 цього Закону.

4. Підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до установчих документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цього Закону.

5. Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками - нерезидентами, крім страхової діяльності виключно із страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням.

Зазначене обмеження не поширюється на здійснення страхової діяльності філіями страховиків - нерезидентів, що мають одержані у встановленому законодавством України порядку ліцензії на здійснення страхової діяльності.

Стаття 4. Галузі та види страхування

1. Для організації та здійснення державного регулювання страхового ринку страхування поділяється на галузі та види. Галузями страхування, за якими здійснюється страхова діяльність, є страхування життя та страхування інше, ніж страхування життя. Страхова діяльність з кожного окремого виду страхування здійснюється за умови отримання ліцензії на цей вид страхування.

2. Галузь страхування життя включає такі види:

1) страхування життя;

2) інвестиційне страхування фізичної особи;

3) пенсійне страхування;

4) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

5) страхування від нещасних випадків.

3. Галузь страхування іншого, ніж страхування життя, включає наступні види:

1) страхування від нещасних випадків;

2) страхування здоров’я на випадок хвороби;

3) страхування залізничного рухомого складу, що покриває завдані пошкодження або втрату такого рухомого складу;

4) страхування наземних транспортних засобів (інших, ніж залізничний рухомий склад), що покриває завдані пошкодження або втрату автомобілів, транспортних засобів інших, ніж автомобілі;

5) страхування повітряних суден, що покриває пошкодження, завдані повітряному судну або його втрату;

6) страхування суден (морського та внутрішнього плавання);

7) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), що покриває пошкодження, завдані вантажу або багажу (вантажобагажу) або їх втрату, які перевозяться, незалежно від форми транспортування;

8) страхування майна від пожежі і впливу природних сил, по покриває пошкодження, завдані майну, або втрату майна (іншого, ніж передбачено пунктами 3-7 цієї частини) у зв’язку з пожежею, вибухом, бурею, градом або морозом, впливом природних сил, іншими, ніж буря, атомна енергія, зсув ґрунту;

9) страхування майна від шкоди (іншої, ніж передбачена у пунктах 3-7 цієї частини), завданої майну за іншими причинами (наприклад, крадіжкою), якщо ці причини не включено до пункту 8 цієї частини;

10) страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (включаючи відповідальність перевізника), спрямоване на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при використанні таких наземних транспортних засобів;

11) страхування цивільної відповідальності, що випливає з користування повітряними суднами (включаючи відповідальність перевізника);

12) страхування цивільної відповідальності, що випливає з користування суднами морського та внутрішнього плавання (включаючи зобов’язання перевізника);

13) страхування цивільної відповідальності, іншої, ніж передбачена у пунктах 10 – 12 частини третьої цієї статті;

14) страхування кредитів;

15) страхування порук та гарантій;

16) страхування витрат на правову допомогу;

17) страхування фінансових ризиків;

18) страхування надання допомоги (“асистанс”) особам, що зіткнулися з труднощами під час подорожей або поза місцем проживання;

19) страхування професійної відповідальності приватних лікарняних закладів.

Стаття 5. Одночасне здійснення декількох видів страхування

1. Одночасне здійснення страхування за галузями страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, забороняється за виключенням випадків передбачених частиною другою цієї статті.

2. Страховики, які здійснюють страхування за галуззю страхування життя можуть також здійснювати страхування за видами, зазначеними у підпунктах 1,2 та 19 частини третьої статті 4 цього Закону.

Стаття 6. Добровільні та обов’язкові види страхування

1. Страхування може бути добровільним або обов’язковим.

2. Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Види добровільного страхування відповідають видам страхування за галузями страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, що зазначені у статті 4 цього Закону.

Характеристику та класифікаційні ознаки добровільних видів страхування визначає Уповноважений орган.

Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування.

3. Обов'язкове страхування запроваджується з метою захисту соціально значущих майнових інтересів фізичних осіб, юридичних осіб і держави.

4. В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) страхування цивільної авіації;

3) особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті;

4) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

5) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

6) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами, включаючи пожежно - та вибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

7) страхування відповідальності експортера, імпортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

8) страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами;

9) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

10) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

11) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

12) страхування довічних пенсій за рахунок коштів, що акумулюються у накопичувальному пенсійному фонді загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках, передбачених законом – у недержавних пенсійних фондах (далі – страхування довічних пенсій за рахунок обов’язкових пенсійних накопичень).

5. Забороняється здійснення видів обов’язкового страхування, що не передбачені цим Законом. Обов’язкова наявність договору страхування як передумови здійснення окремої цивільно-правової операції, може бути передбачена іншими законами, - у цьому випадку страховик укладає договір страхування згідно з ліцензією, отриманою на здійснення відповідного виду добровільного страхування.

6. Для здійснення страховиками видів обов'язкового страхування, що зазначені у частині четвертій цієї статті, крім обов’язкового медичного страхування та страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Обов’язкове медичне страхування та страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється у відповідності до цього Закону та окремих законів, які регулюють особливості таких видів обов’язкового страхування.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про внесення змін до закону україни «про оподаткування прибутку підприємств»

    Закон
    [У тексті Закону (у пункті 1.25, підпунктах 4.1.1, 4.2.1, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5.2, 11.3.1, 11.3.2, 11.
  2. Закон україни про внесення змін до Конституції України

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (1)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  5. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (2)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  6. Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

Другие похожие документы..