Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебно-методический комплекс'
Шалягин Д.Д. Учебно-методический комплекс по дисциплине "Международное право" для специальности 030501.65 «Юриспруденция» – М.: Издательств...полностью>>
'Документ'
к проекту решения заседания Совета муниципальных образований Хабаровского края по вопросу «О предоставлении муниципальных услуг, требующих межуровнев...полностью>>
'Исследование'
Назначение:Пособие предназначено для выполнения практических работ по экологии, биологии и химии, а также для работы над исследовательскими проектами ...полностью>>
'Календарно-тематический план'
И. Расулова М.И. 8.09 9.10 11.11 7.1 15.0 3.03 8.03 .05 .05 3 Миома матки. Эндометриоз. Клиника. Диагностика. Дифференциальная диагностика. Принципы к...полностью>>

Закон України " Про внесення змін до Закону України "

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Стаття 7. Учасники страхового ринку

1. Учасниками страхового ринку є:

а) страховики, перестраховики;

б) страхові посередники;

в) страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;

г) актуарії;

ґ) об’єднання страховиків;

д) об’єднання перестраховиків;

е) об‘єднання страхових посередників;

є) професійні об‘єднання актуаріїв.

2. Учасники страхового ринку є об’єктами нагляду Уповноваженого органу в разі здійснення ними господарської діяльності та у разі отримання статусу саморегулівної організації.

Стаття 8. Учасники страховика

1. Учасниками страховика можуть бути юридичні та (або) фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі її уповноважених органів.

2. Власники істотної участі у страховику повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

3. Вимоги щодо ділової репутації та фінансового стану засновників та акціонерів, які набувають істотної участі у страховику, встановлюються цим Законом та нормативно - правовими актами Уповноваженого органу.

4. Учасниками страховика не можуть бути юридичні особи, в яких страховик має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

5. Страховик не може мати єдиним учасником іншу юридичну особу, учасником якої є тільки одна особа.

Розділ ІІ

Галузь страхування життя

Стаття 9. Страхування життя

1. Страхування життя – це вид страхування з галузі страхування життя, до якого відноситься страхування, яке передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату та (або) виплату у вигляді ануїтету згідно з договором у випадку смерті застрахованої особи та (або) настання події в життя застрахованої особи, передбаченої у договорі страхування ( включаючи, але не обмежуючи взяття шлюбу, народження дитини, вступ до учбового закладу, безробіття).

Умови договору страхування також можуть передбачити обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі смерті та (або) втрати працездатності внаслідок нещасного випадку що стався із застрахованою особою, або захворювання застрахованої особи.

2. Право на здійснення страхування життя можуть отримати страховики, які мають:

а) ліцензію на провадження діяльності із страхування життя;

б) у штаті актуаріїв, які відповідають вимогам законодавства, або укладені з такими актуаріями договори про надання актуарних послуг страховику.

Підставами для отримання ліцензії на здійснення страхування життя є відповідність документів, що подаються страховиками, ліцензійним умовам, які встановлюються Уповноваженим органом.

3. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді ануїтету. Страхові виплати у вигляді ануїтету можуть здійснюватися довічно або протягом визначеного у договорі страхування строку.

4. Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого передбачається здійснення виплат у вигляді ануїтету. У цьому випадку договором страхування встановлюється розмір регулярних, послідовних страхових виплат та їх періодичність.

5. Зазначена у договорі страхування життя ставка гарантованого інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних.

6. Договорами страхування життя, які передбачають ризик дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування або настання події, передбаченої у договорі страхування (взяття шлюбу, народження дитини, вступ до вищого навчального закладу, безробіття), або досягнення застрахованою особою визначеного договором віку, або ризик довічного страхування життя на випадок смерті), обов’язково передбачається збільшення розміру страхових сум та (або) розміру страхових виплат на додаткові суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя. При цьому не менш ніж 85% отриманого інвестиційного доходу за вирахування витрат на утримання такого доходу обов’язково відраховується в технічні резерви, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цими договорами страхування, та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції − відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

7. Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

8. Прийняті страховиком додаткові страхові зобов'язання не можуть бути ним у подальшому зменшені в односторонньому порядку.

Страховики зобов’язані один раз на рік повідомляти страхувальників або, якщо договір укладено страхувальником на користь третьої особи (застрахованої особи) - застрахованих осіб у письмовій формі про суми бонусів, на які вони мають право відповідно до укладених договорів страхування.

9. У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат.

10. Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються договором страхування.

11. Страхування життя працівників може здійснюватися роботодавцем-страхувальником за згодою цих працівників шляхом укладення договору добровільного групового страхування життя. Невід’ємною частиною договору добровільного групового страхування життя є список застрахованих осіб.

12. Договори добровільного групового страхування життя можуть передбачати обов’язок сплати страхового внеску за договором як страхувальником, так одночасно страхувальником та застрахованими особами в певній пропорції.

13. У разі реорганізації роботодавця-страхувальника обов’язки щодо сплати страхових внесків за укладеним ним договором добровільного групового страхування життя передаються його правонаступнику.

14. У разі ліквідації роботодавця-страхувальника його права та обов’язки за договором добровільного групового страхування життя переходять до застрахованої особи в частині, що стосується її особисто.

15. У разі припинення сплати страхових внесків за договором добровільного групового страхування життя через припинення трудових відносин між застрахованою особою та роботодавцем-страхувальником застрахована особа має право взяти на себе обов’язки страхувальника шляхом внесення у договір групового страхування відповідних змін.

16. Договір добровільного групового страхування життя не припиняє свою дію до виконання зобов’язань страховика по відношенню до всіх застрахованих осіб, зазначених у договорі.

17. Страховики, які здійснюють страхування життя, передбачене цією статтею, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік застрахованих осіб в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Стаття 10. Інвестиційне страхування

1. Інвестиційне страхування - це вид страхування з галузі страхування життя, який передбачає обов’язок страховика у випадку смерті застрахованої особи до закінчення строку дії договору та (або) дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору, та (або) настання події в житті застрахованої особи, передбаченої у договорі страхування, здійснити страхову виплату або страхові виплати, розмір яких залежить від результатів розміщення коштів технічних резервів за договорами інвестиційного страхування.

2. Право на здійснення інвестиційного страхування можуть отримати страховики, які мають:

а) ліцензію на провадження діяльності з інвестиційного страхування;

б) у штаті актуаріїв, які відповідають вимогам законодавства, або укладені з такими актуаріями договори про надання актуарних послуг страховику;

в) фахівців у своєму штаті, які виконують операції з управління коштами страхових резервів з інвестиційного страхування та мають сертифікат або договори про надання страховику послуг з управління коштами страхових резервів з інвестиційного страхування, укладені з такими фахівцями або з юридичними особами, що мають ліцензії на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні.

Підставами для отримання ліцензії на здійснення інвестиційного страхування є відповідність документів, що подаються страховиками, ліцензійним умовам, які встановлюються Уповноваженим органом.

3. Технічні резерви за договорами інвестиційного страхування формуються за рахунок частини страхових внесків за договорами інвестиційного страхування та використовуються для придбання інвестиційних сертифікатів (паїв) у інвестиційних фондах, визначених за вимогами Уповноваженого органу за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, або розрахункових одиниць (далі – РО) у спеціально створених страховиком фондах інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування за ціною, яка існує на момент їх купівлі. Ціна РО прямо відображає вартість активів інвестиційного фонду.

Розмір страхової суми або страхової виплати та розмір викупної суми за договором інвестиційного страхування залежить від вартості РО на момент здійснення обміну РО на кошти або ціни викупу інвестиційного сертифіката (паю), які страховик придбав у інвестиційного фонду.

4. Фонд інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування, що створюється страховиком - це активи, що належать страхувальнику на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні страховиком та обліковуються останнім окремо від результатів його господарської діяльності.

Фонд інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування не є юридичною особою. Вимоги до фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування, які спеціально створюються та управляються страховиками, встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

5. Страховики зобов’язані розробити програми інвестиційного страхування та регламент фонду інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування, які є невід’ємною частиною правил та договору страхування. Регламент фонду інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування визначає правила функціонування такого фонду.

Програми інвестиційного страхування містять:

1) перелік інвестиційних фондів та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування, до яких направляються кошти технічних резервів за договорами інвестиційного страхування;

2) правила визначення страхових виплат та викупної суми, строки обміну РО (інвестиційних сертифікатів) інвестиційних фондів та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування на грошові кошти та здійснення виплат;

3) правила здійснення інвестицій в інвестиційні фонди та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування із зазначенням, зокрема, категорій активів, у які можуть розміщуватися активи таких фондів, критеріїв вибору активів, а також принципів їхньої диверсифікації та інших інвестиційних обмежень;

4) правила та строки визначення вартості РО в інвестиційних фондах та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування;

5) правила визначення суми витрат страховика та всіх інших платежів, що вираховуються зі страхових премій для визначення суми, яка направляється до технічних резервів за договорами інвестиційного страхування;

6) правила та строки придбання РО (інвестиційних сертифікатів) інвестиційних фондів та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування за рахунок технічних резервів за договорами інвестиційного страхування;

7) правила визначення викупної суми за договорами інвестиційного страхування.

Вимоги щодо регламенту фонду інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування встановлюються Уповноваженим органом;

8) та інші відомості.

6. Страховик зобов’язаний встановити перелік інвестиційних фондів або фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування, до яких будуть направлятися кошти технічних резервів за договорами інвестиційного страхування для їх подальшого інвестування в активи цих фондів. Рішення про вибір таких фондів приймається страхувальником згідно з встановленим страховиком переліком інвестиційних фондів та фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування.

7. Страховик зобов’язаний один раз на рік направляти страхувальникам повідомлення про результати інвестування коштів технічних резервів за договорами інвестиційного страхування.

Вимоги щодо форми та змісту повідомлення про результати інвестування коштів технічних резервів за договорами інвестиційного страхування встановлюються Уповноваженим органом.

8. У системі персоніфікованого обліку застрахованих осіб страховик зобов'язаний відкрити індивідуальний рахунок кожній застрахованій особі.

Порядок ведення та вимоги до персоніфікованого обліку застрахованих осіб за договорами інвестиційного страхування визначаються Уповноваженим органом.

9. Ризик одержання прибутку (збитку) за договором інвестиційного страхування несе страхувальник. Загальні правила розміщення коштів технічних резервів не застосовуються до договорів інвестиційного страхування. Вимоги щодо розміщення (складу активів, граничних обсягів дозволених категорій активів, якості активів) та оцінки коштів інвестиційного фонду, що створений страховиком життя, методики розрахунку розрахункової одиниці, методики розрахунку викупної суми, а також вимоги щодо платоспроможності, звітності та реклами страховика, що здійснює інвестиційне страхування, встановлюються Уповноваженим органом.

10. У рамках здійснення інвестиційного страхування страховики зобов'язані:

1) здійснювати переоцінку вартості РО не рідше одного разу на місяць;

2) публікувати не рідше одного разу на місяць на своєму офіційному сайті відомості про вартість таких РО (інвестиційних сертифікатів) інвестиційних фондів та (або) фондів інвестування страхових резервів за договорами інвестиційного страхування;

3) складати та публікувати річну звітність про такі фонди, пов’язану зі здійсненням інвестиційного страхування, в обсягах, визначених Уповноваженим органом.

Стаття 11. Пенсійне страхування

1. Пенсійне страхування - це вид страхування з галузі страхування життя, який передбачає обов’язок страховика здійснювати регулярні, послідовні виплати обумовлених у договорі страхування сум (ануїтетів) у разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного у договорі страхування.

2. Пенсійне страхування складається з:

а) добровільного пенсійного страхування;

б) страхування довічної пенсії, яке здійснюється страховиками у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за рахунок коштів накопичувального пенсійного фонду.

До добровільного пенсійного страхування відноситься страхування довічної пенсії та пенсії на строк, яке здійснюється відповідно до вимог цього Закону, а також страхування довічної пенсії, що здійснюється шляхом укладання договорів страхування довічної пенсії з учасниками недержавних пенсійних фондів, які досягли пенсійного віку, за рахунок пенсійних коштів, облікованих на індивідуальних рахунках учасників недержавних пенсійних фондів.

3. Право на здійснення добровільного пенсійного страхування мають страховики, які:

а) отримали ліцензію на провадження діяльності із страхування життя;

б) мають інформаційну систему, необхідну для ведення персоніфікованого обліку застрахованих, осіб щодо яких укладено договори пенсійного страхування, яка відповідає вимогам законодавства;

в) мають у штаті актуаріїв, які відповідають вимогам законодавства, або уклали з такими актуаріями договори про надання актуарних послуг страховику;

г) мають сертифікованих фахівців у своєму штаті, які виконують операції з управління технічними резервами з пенсійного страхування та мають сертифікат на право здійснювати професійну діяльність з цінними паперами в Україні, або договори про надання страхових послуг з управління коштами страхових резервів з інвестиційного страхування, укладені з такими фахівцями або з юридичними особами, що мають ліцензії на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Україні.

4. Страхування довічної пенсії за рахунок коштів накопичувального пенсійного фонду здійснюється страховиками з урахуванням вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставами для отримання ліцензії на здійснення страхування довічної пенсії, яке здійснюється страховиками у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за рахунок коштів накопичувального пенсійного фонду, є відповідність документів, що подаються страховиками, ліцензійним умовам, які встановлюються Уповноваженим органом.

5. Страховики можуть здійснювати такі види страхових виплат (виплат ануїтетів) за договорами добровільного пенсійного страхування:

а) довічна пенсія;

б) довічна пенсія за договорами страхування довічної пенсії, укладеними з учасниками недержавних пенсійних фондів, які досягли пенсійного віку, за рахунок пенсійних коштів, облікованих на індивідуальних рахунках учасників недержавних пенсійних фондів;

в) пенсія на визначений строк;

г) пенсійна виплата, що здійснюється одноразово.

6. Зазначена у договорі пенсійного страхування ставка гарантованого інвестиційного договору не повинна перевищувати трьох відсотків річних.

7. Пенсійний вік, який визначається у договорі добровільного пенсійного страхування за письмовою заявою застрахованої особи, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років. Пенсійний вік, визначений у договорі добровільного пенсійного страхування, може бути змінено під час дії договору за згодою сторін з внесенням у договір страхування відповідних змін.

Стаття 12. Договір добровільного пенсійного страхування

1. Страхувальниками за добровільним пенсійним страхуванням можуть бути роботодавці, які укладають договори страхування на користь своїх працівників (застрахованих осіб) з дотриманням умов, визначених цією статтею, та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку або не досягли цього віку, але працюють за наймом чи провадять іншу не заборонену законодавством діяльність, пов’язану з отриманням доходу, та укладають договори страхування на свою користь або на користь третіх осіб за їх згодою (застраховані особи).

2. Договір добровільного пенсійного страхування може передбачати для вигодонабувача або спадкоємця застрахованої особи гарантований період виплат довічної пенсії, який починається від початку здійснення таких виплат застрахованій особі. У разі смерті застрахованої особи під час гарантованого періоду право на отримання пенсії на умовах, визначених договором страхування довічної пенсії, до кінця дії цього періоду має вигодонабувач (вигодонабувачі) або спадкоємець (спадкоємці) цієї застрахованої особи відповідно до законодавства. Договір страхування довічної пенсії може передбачати також інші умови здійснення страхових виплат вигодонабувачу або спадкоємцю застрахованої особи.

3. У разі припинення чи порушення страхувальником строку сплати страхових внесків або сплати їх страхувальником у меншому розмірі, ніж передбачено за договором добровільного пенсійного страхування страховик має право здійснити зменшення (редукування) розміру страхових виплат із внесенням відповідних змін до такого договору, про що повідомляється страхувальнику.

4. Договори страхування довічної пенсії, укладені з учасниками недержавних пенсійних фондів, які досягли пенсійного віку, визначеного відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, передбачає обов’язок страховика здійснювати регулярні послідовні страхові виплати (довічні ануїтети) протягом життя застрахованої особи згідно з умовами договору страхування довічної пенсії. Перша страхова виплата з числа регулярних послідовних виплат довічної пенсії (довічного ануїтету) за договорами страхування довічної пенсії, укладеними з учасниками недержавних пенсійних фондів після досягнення ними пенсійного віку, здійснюється страховиком у термін не більше 45 днів, починаючи з дати перерахування страховику грошових коштів учасника недержавного пенсійного фонду для оплати договору страхування довічної пенсії.

Страховик повинен пропонувати учаснику недержавного пенсійного фонду, який досяг пенсійного віку та виявив бажання укласти (оплатити) договір страхування довічної пенсії, на вибір такі види довічної пенсії: довічна пенсія на установлений період, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя. Страховик може пропонувати інші види довічної пенсії за бажанням учасника недержавного пенсійного фонду.

Довічна пенсія на установлений період - щомісячна страхова виплата, що здійснюється протягом життя застрахованої особи, але не менше ніж протягом 10 років з дня її призначення (встановлений період). У разі смерті застрахованої особи право на отримання такої довічної пенсії протягом встановленого періоду має її вигодонабувач (вигодонабувачі) або спадкоємець (спадкоємці), визначений згідно із законодавством.

Довічна обумовлена пенсія - щомісячна страхова виплата, що здійснюється протягом життя застрахованої особи і припиняється у разі її смерті. Якщо загальна сума страхових виплат, отримана застрахованою особою до дня смерті, є меншою, ніж сума, обумовлена в договорі страхування такої довічної пенсії, різниця між зазначеними сумами виплачується вигодонабувачу (вигодонабувачам) або спадкоємцю (спадкоємцям), визначеному згідно із законодавством, відповідно до умов договору страхування довічної пенсії або як пенсійна виплата, що здійснюється одноразово.

Довічна пенсія подружжя - щомісячна страхова виплата, що здійснюється протягом життя застрахованої особи, а після її смерті - другому з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протягом його життя у сумі, визначеній договором страхування довічної пенсії подружжя. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, за договором страхування довічної пенсії, укладеним з учасником недержавного пенсійного фонду, здійснюється страховиком у випадках, передбачених Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

5. Страховики, які здійснюють страхування життя або страхування життя та добровільне пенсійне страхування, можуть пропонувати недержавним пенсійним фондам укладення договорів страхування життя учасників недержавних пенсійних фондів, якими передбачається страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду.

6. Зазначена у договорі добровільного пенсійного страхування гарантована ставка інвестиційного доходу не повинна перевищувати трьох відсотків річних. Договорами добровільного пенсійного страхування обов’язково передбачається збільшення розміру страхових виплат на додаткові суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів технічних резервів із пенсійного страхування за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цими договорами страхування та у разі індексації розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

7. Договором добровільного пенсійного страхування може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхових виплат протягом дії договору пенсійного страхування за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

8. Добровільне пенсійне страхування працівників може здійснюватися роботодавцем - страхувальником за згодою цих працівників шляхом укладення договору добровільного групового пенсійного страхування. Невід’ємною частиною договору добровільного групового пенсійного страхування є список застрахованих осіб.

9. Договори добровільного групового пенсійного страхування можуть передбачати обов’язок сплати страхового внеску за договором як страхувальником, так одночасно страхувальником та застрахованими особами в певній пропорції.

10. У разі реорганізації роботодавця-страхувальника обов’язки щодо сплати страхових внесків за укладеним ним на користь працівників договором добровільного групового пенсійного страхування передаються його правонаступнику.

11. у разі ліквідації роботодавця – страхувальника його права та обов’язки за договором добровільного групового пенсійного страхування переходять до застрахованої особи в частині , що стосується її особисто.

12. У разі припинення сплати страхових внесків за договором добровільного групового пенсійного страхування через припинення трудових відносин між застрахованою особою та роботодавцем-страхувальником застрахована особа має право взяти на себе обов’язки страхувальника шляхом внесення у договір групового страхування відповідних змін.

13. Договір добровільного групового пенсійного страхування не припиняє свою дію до виконання зобов’язань страховика по відношенню до всіх застрахованих осіб, зазначених у договорі.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про внесення змін до закону україни «про оподаткування прибутку підприємств»

    Закон
    [У тексті Закону (у пункті 1.25, підпунктах 4.1.1, 4.2.1, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5.2, 11.3.1, 11.3.2, 11.
  2. Закон україни про внесення змін до Конституції України

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (1)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  5. Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (2)

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
  6. Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

    Закон
    спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,

Другие похожие документы..