Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа дисциплины'
Кожанова, М. Б. Теория и практика подготовки будущих педагогов к обеспечению регионально-этнической направленности процесса воспитания / М. Б. Кожано...полностью>>
'Программа'
Программа вступительного экзамена составлена в соответствии с требованиями федерального государственного образовательного стандарта высшего профессио...полностью>>
'Документ'
1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. - Львів : Свічадо, 2006. - 307 с. - (Джерела християнського Сходу. З...полностью>>
'Документ'
В каждой отдельно взятой стране на общую социально – экономическую и миграционную ситуацию оказывают колоссальное влияние межгосударственные миграцио...полностью>>

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (16)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

З міст

ВСТУП.........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження соціально-політичних факторів впливу на правозастосовну діяльність…................................................13

    1. Стан наукової розробки досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі……………….....…...............................................................13

    2. Методологія дисертаційного дослідження....….............................................28

Висновки до розділу 1..............................................................................................33

РОЗДІЛ 2. Специфіка правозастосовної діяльності та фактори впливу на неї................................................................................................................................35

2.1. Правозастосовна діяльність як різновид соціальної діяльності, її співвідношення з реалізацією права.......................................................................35

2.2. Особливості характеристики правозастосовної діяльності...........................56

2.3. Вплив соціально-політичних факторів на стадіях правозастосовної діяльності...................................................................................................................72

Висновки до розділу 2............................................................................................117

РОЗДІЛ 3. Особливості впливу соціально – політичних факторів на правозастосовну діяльність....................................................................................120

3.1. Класифікація соціально-політичних факторів та їх значення для правозастосовної діяльності..................................................................................120

3.2. Фактори зовнішнього впливу на правозастосовну діяльність.....................126

3.3. Фактори внутрішнього впливу на правозастосовну діяльність..................163

Висновки до розділу 3............................................................................................189

ВИСНОВКИ............................................................................................................192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................195 ДОДАТКИ...............................................................................................................215

ВСТУП

Актуальність теми. Спрямованість державної політики на розбудову правової та соціальної держави, формування системи суспільних інститутів, які утворюють громадянське суспільство, обумовлюють корінні зміни у сфері правового регулювання. З розвитком ринкових відносин повсякчас зростає роль автономних, до певної міри незалежних від держави способів, форм регулювання суспільних відносин. Проте перехід до подібної моделі формує виклики для суспільства, котрі неминуче стикаються з проблемою реалізації прав і свобод громадян, а відтак, ефективності функціонування правової системи. За таких обставин особливого значення набуває правозастосовна діяльність держави – як владна форма забезпечення реалізації нормативних положень.

Сучасне українське суспільство звуження сфер державного нормативного регулювання пов’язує з підвищенням ролі та значенням застосування норм права. Правозастосування – найбільш гнучка та дієва частина механізму забезпечення правореалізації, яка дозволяє не тільки оперативно вивчати суспільні потреби, а й формувати їх у вигляді, прийнятному для законодавця. Зрештою, у правозастосуванні не тільки вагомо, а й очевидно виявляються соціально-політичні фактори, що дозволяє суб’єктам правозастосування їх відчувати, сприймати, оцінювати та узагальнювати для інших суб’єктів суспільства. Роль зазначених факторів зумовлює необхідність наукового дослідження природи та специфіки їх впливу на правозастосовну діяльність.

Синтетичний характер дослідження, яке формує чимало проблем юридичної та інших суспільних наук, визначив фундаментальний рівень вже набутих знань. Дослідження було б неможливим без вихідних положень і висновків, які містяться у працях видатних теоретиків держави та права: Н. Александрова, В. Бабаєва, Ю. Бро, А. Васильєва, Н. Вітрука, В. Горшеньова, Ф. Григор’єва, І. Дюрягіна, В. Карташова, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копєйчикова, В. Котюка, В. Лазарєва, Л. Луць, О. Мурашина, Н. Недбайла, І. Погрібного, П. Рабіновича, І. Самощенка, О. Скакун, І. Фарбера, Н. Фаткуліна, Г. Шмельової, М. Цвіка, В. Юсупова, Л. Явича та інших. Особлива увага приділялася працям, в яких висвітлювалися питання правової природи, процедури правозастосування, необхідності формування високого рівня правової культури суб’єктів здійснення правозастосування як особливого виду правової діяльності.

Важливим теоретичним підґрунтям дослідження стали роботи М. Байтіна, С. Братуся, А. Венгерова, С. Гусарєва, А. Козловського, М. Костицького, В. Кудрявцева, Є. Лукашової, О. Лейста, О. Петришина, О. Тихомирова, В. Ткаченка, Р. Халфіної та інших, в яких при характеристиці питань дії права, правового регулювання, юридичної практики, правової поведінки, законності та правопорядку, правової свідомості та правових відносин, ефективності норм права, правопорушень та юридичної відповідальності розглядались окремі аспекти застосування права.

Серед вітчизняних представників галузевих юридичних наук, які досліджували різні аспекти правозастосовної діяльності, необхідно відзначити В. Авер’янова, Ю. Бауліна, І. Голосніченка, А. Дубінського, А. Закалюка, В. Калмикова, А. Комзюка, В. Колпакова, М. Коржанського, В. Лихолоба, М. Міхеєнка, праці яких використані в дисертації.

Проблеми застосування права були також предметом дослідження зарубіжних учених: Е. Ерліха, С. Карбоньє, К. Ллевеніна, Р. Паунда, О. Холмса, Е. Дюркгейма, Р. Мертона, Н. Лумана, Д. Блека, Д. Кейрі та ін.

У дослідженні творчо використано доробок представників юридичної науки початку ХХ ст.: С. Дністрянського, Л. Бича, Б. Кістяківського, Л. Владімі­рова, Л. Колі, В. Случевського, В. Старосольського, І. Файницького та ін.

Істотною, на наш погляд, прогалиною в цій галузі досліджень є недостатній аналіз специфіки соціально-політичних факторів право­застосовної діяльності. З огляду на зміни історичних умов, політичної та економічної систем, зростання авторитету міжнародних стандартів, видозмінилися ті умови та чинники – фактори, які впливають на правозастосовну діяльність.

Тому теоретико-правове висвітлення впливу соціально-політичних факторів на правозастосовну діяльність дозволить досягти більш чіткого і правильного розуміння цього явища. Науковий комплексний аналіз багатофакторного впливу на суб’єктів правозастосування надасть можливість вивчити особливості й специфіку процесу застосування норм права та запобігти негативному впливу низки факторів.

Емпіричну базу дисертації становлять матеріали практики Конституційного Суду України, судової практики Верховного Суду України, правозастосовна судова та правоохоронна практика низки областей України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень на 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 січня 2004 р. №755 "Шляхи взаємодії ОВС із населенням та органами місцевого самоврядування", загальноуніверситетській темі "Актуальні проблеми вдосконалення українського законодавства та практики протидії злочинності" (№ 29) й темам державної реєстрації кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ "Методологія вивчення державно-правових явищ; філософії права; стану і перспектив розвитку ОВС України" (№ 0108V003648), "Проблеми наукового забезпечення професійної діяльності органів внутрішніх справ в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні" (№ 0106V003639).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні основних соціально-політичних факторів, які впливають на правозастосовну діяльність, та в дослідженні особливостей їх впливу.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • визначити стан наукової розробки дослідження впливу факторів на правозастосовну діяльність та описати методи, за допомогою яких буде відбуватись дослідження;

  • охарактеризувати правозастосовну діяльність як різновид соціальної діяльності та з’ясувати соціально–політичну природу факторів, які впливають на неї;

  • дослідити вплив соціально-політичних факторів на стадіях правозастосовного процесу;

  • класифікувати соціально-політичні фактори, виявити їх значення;

  • визначити ступінь юридичної та соціальної ефективності правозастосовної діяльності за наслідками впливу соціально-політичних факторів.

Об’єктом дослідження є соціально-політична, правова реальність та правозастосовна діяльність.

Предметом дослідження є соціально-політичні фактори та особливості їх впливу на правозастосовну діяльність.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань, об’єкта і предмета дослідження. Методологічну основу дисертації складає система філософсько-світоглядних підходів, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, які забезпечують об’єктивний аналіз предмета дослідження.

Філософсько-світоглядною основою дослідження є ідеї законності та справедливості. Використання принципів діалектики дало змогу розглянути в розвитку та взаємозв’язку державно-правові процеси та явища, зокрема правозастосовну, правотворчу діяльність, реалізацію норм права, встановити їх ціннісне значення для суспільства, визначити взаємозумовленість з політичною та економічною системами.

Серед загальнонаукових та спеціально-юридичних методів застосовувались такі:

  • системний метод та принципи цілісності, всебічності, системотворчих відносин частин і елементів, субординації, динамічності, випереджального відображення, що дозволило виявити особливості правозастосовної діяльності та розглядати соціально-політичні фактори як систему впливу на неї;

  • функціональний метод використовувався з метою виявлення функцій правозастосування, місця і ролі явищ і процесів в системі правозастосовної діяльності, які здійснюють на неї вплив;

  • історичний метод є доцільним при врахуванні тенденцій, змін, що відбуваються в нашій державі, внаслідок чого соціально-політичні фактори, які були суттєвими раніше (декілька років тому), сьогодні набули іншого значення для правозастосовної діяльності і по-різному впливають на її ефективність;

  • за допомогою загальних логічних прийомів – аналізу, синтезу, дедукції, індукції, моделювання – уточнили поняття правозастосовної діяльності, виявили вплив соціально-політичних факторів на правозастосування;

  • соціологічний метод дав змогу дослідити правозастосовну діяльність як різновид соціальної діяльності, виявити її соціальний зміст та особливості впливу низки факторів як соціальних явищ на правозастосовну діяльність;

  • статистичний метод використовувався для виявлення кількості допущених помилок в судових актах різних галузей права, що дозволило виокремити низку факторів, що впливають на правозастосовну діяльність;

  • методи тлумачення та формально–юридичний метод використо­вувались при аналізі діючого законодавства та правозастосовної практики для з’ясування змісту правових норм, що сприяло виявленню особливостей правозастосовної діяльності щодо тих чи інших ситуацій;

  • порівняльно-правовий метод застосовувався при порівнянні правозастосовної діяльності та правореалізації, що дозволило виявити низку відмінних ознак правозастосування;

  • за допомогою методу класифікації систематизували за різними критеріями соціально-політичні фактори і дійшли висновку, що розмежування факторів за зовнішнім та внутрішнім впливом є найбільш оптимальним варіантом.

Крім вищезазначених, використовувались методи документального та термінологічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняному правознавстві загальнотеоретичних, монографічних досліджень впливу соціально-політичних факторів на правозастосовну діяльність. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано положення про необхідність більш глибокого вивчення соціально-політичних факторів та врахування їх впливу на правозастосовну діяльність, оскільки вони зазнають суттєвих змін в сучасних умовах глобалізації.

Внаслідок проведеного дослідження сформульовано концептуальні положення, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення.

Вперше:

  • сформульовано поняття соціально-політичних факторів впливу на правозастосовну діяльність як сукупності соціально-політичних явищ і процесів, які обумовлюють характер і спрямованість правозастосовної діяльності;

  • обґрунтовано, що в сучасних умовах під впливом соціально-політичних факторів міжнародного характеру знижується рівень публічності правозастосовної діяльності. Цей процес відбувається внаслідок імплементації у національне право нових міжнародних соціально-політичних інститутів приватного характеру;

  • виявлено, що штучно звужується коло публічних право­застосовних суб’єктів за рахунок розширення кола недержавних суб’єктів правозастосування, що є наслідком впливу певних соціально-політичних факторів. У результаті стихійної рецепції не повинно відбуватися штучної підміни, оскільки це може призвести до негативних наслідків. Важливо чітко встановити ті випадки, де перевагу буде мати публічний характер (імперативний метод) і де виправданим буде приватний характер з урахуванням можливої шкоди;

  • з’ясовано, що від рівня виявлення та врахування соціально-політичних факторів залежить ефективність правозастосовної діяльності, можливість вирішення виникаючих юридичних колізій. Юридична ефективність здебільшого пов’язана з основною метою правозастосування – розв’язання справи і прийняття відповідного акту. Соціальна ефективність правозастосовної діяльності пов’язана з перспективними цілями і характеризується позитивними змінами, що відбуваються в суспільстві внаслідок правозастосування;

  • пропонується доповнити проект Закону України про нормативно-правові акти статтею про те, що суб’єкт законотворення має вивчати соціально-політичні фактори, при цьому враховувати громадську думку.

Удосконалено:

– класифікацію соціально-політичних факторів впливу на правозастосування, які розмежовані на фактори зовнішнього і внутрішнього впливу. Встановлено, що цей вплив може бути об’єктивним та суб’єктивним, прямим або опосередкованим, позитивним і негативним. Зовнішній суб’єктивний вплив здебільшого має негативний характер.

Набуло подальшого розвитку:

– дослідження особливостей та специфіки правозастосовної діяльності, а також визначення цього поняття. Вироблена власна позиція для визначення правозастосовної діяльності, яка полягає у тому, що правозастосовна діяльність – це специфічний різновид соціальної діяльності, зумовлений соціально-політичними факторами, наділений правовою та юридичною природою, здебільшого має соціально-політичну сутність та полягає у здійсненні компетентними суб’єктами діяльності щодо індивідуалізації правових приписів та створенні необхідних умов для їх реалізації;

– положення про нагальну необхідність розробки процесуальної форми застосування норм права не лише для судової діяльності, а й для інших видів правозастосування;

– питання про необхідність вивчення та врахування соціально-політичних факторів та особливостей їх впливу на правозастосовну діяльність.

Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю теми дослідження і новизною розглянутих в дисертації проблем впливу соціально-політичних факторів на правозастосовну діяльність та пропозицій щодо їх вирішення. Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлено тим, що отримані висновки сприяють подальшим науковим дослідженням нагальних проблем теорії держави та права стосовно правозастосовної діяльності, її особливостей. Зроблені в дисертації узагальнення щодо поняття, ознак, стадій правозастосовної діяльності, її ефективності можуть слугувати базовими конструкціями у процесі подальших загальнотеоретичних і галузевих досліджень.

Отримані автором результати мають практичну цінність і можуть бути використані у:

  • науково-дослідницькій діяльності – з метою подальшого дослі­дження соціальної та юридичної ефективності правозастосовної діяльності;

  • діяльності правоохоронних і судових органів – для вдосконалення правозастосовної практики (Акт впровадження територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області від 05.06.07 р.);

  • навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, навчальних програм, рекомендацій та в процесі викладання нормативних курсів з теорії держави та права, актуальних проблем теорії держави і права, судових та правоохоронних органів, кримінального процесу, цивільного процесу, порівняльного правознавства тощо;

  • у правовиховній роботі висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані з метою підвищення рівня правової культури населення і суб’єктів правозастосовної діяльності.

Результати наукового дослідження використані у ряді законопроектів, які виносились на розгляд Верховної Ради України (Акт впровадження комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 06 – 19/15 – 12.64 від 08.06.07 р).

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ, Київського національного університету внутрішніх справ.

Основні висновки дослідження, положення й рекомендації обговорювалися на таких наукових та науково-практичних заходах:

  • міжнародна науково-практична конференція "Комунікативна компетентність правників та їх зв’язки з громадськістю" (Львів, 2003 р.);

  • науково-практичний семінар "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (Львів, 2004 р.);

  • науково-практична конференція "Органи внутрішніх справ у період розбудови держави та громадянського суспільства в Україні: філософсько-правове осмислення" (Львів, 2004 р.);

  • науково-практична конференція "Актуальні проблеми реформування правової системи України" (Луцьк, 21–22 травня 2004р., тези опубліковано);

  • міжнародна науково-практична конференція "Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ" (Львів, 2004 р.);

  • наукова конференція "Юридичний процес як основа механізму правового регулювання в Україні" (Львів, 2005 р.);

  • науково-практична конференція "Відомча освіта МВС в умовах незалежної Української держави: проблеми і перспективи" (Львів, 2005 р., тези опубліковано);

  • міжнародна науково-практична конференція "Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення" (Львів, 2006 р., тези опубліковано);

  • науково-практична конференція "Актуальні проблеми реформування правової системи України " (Луцьк, 2–3 червня 2006 р., тези опубліковано).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дослідження висвітлені в шести наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях.

Список опублікованих праць з теми дисертації:

1. Кельман Л.М. Проблеми правозастосування у діяльності органів внутрішніх справ // Збірник наукових праць "Держава і право". – К., 2003. – № 22. – С. 53–56.

2. Кельман Л.М. Правозастосування як складова частина механізму правового регулювання // Збірник наукових праць "Держава і право". – К., 2004. – № 26. – С. 42–47.

3. Кельман Л.М. Правове регулювання: місце та значення правозастосовної діяльності // Вісник наукового товариства студентів та курсантів Львівського юридичного інституту. – Львів, 2004. – № 1. – С. 68–72.

4. Кельман Л.М. Дещо до методології юридичної науки в світлі сучасних нових досліджень // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. – Львів, 2005. – № 3. – С. 233–237.

5. Кельман Л.М. Захист прав і свобод громадян в процесі правозастосовної діяльності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Випуск 1. – Львів, 2006. – С. 19–30.

6. Кельман Л.М. Критерії ефективності в процесі правозастосування // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць. – Львів, 2007. – № 1. – С. 302–312.

7. Кельман Л.М. Сутність правозастосовної діяльності та факторів, які на неї впливають // Актуальні питання реформування правової системи Укра­ї­ни: Збірник матеріалів науково-практичної конференції – Луцьк, 21–22 травня: Волинський дер. ун-т імені Лесі Українки, 2004. – С. 86–91.

8. Кельман Л.М. Співвідношення правозастосовної діяльності з реалізацією права // Відомча освіта МВС в умовах незалежної Української держави: проблеми і перспективи: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Львів, 2005. – С. 9–15.

9. Кельман Л.М. Соціально-політичні детермінанти правозастосовної діяльності // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Луцьк, 2–3 червня 2006: Волинський дер. ун-т імені Лесі Українки, 2006. – С. 113–118.

10. Кельман Л.М. Соціально-політичні аспекти застосування норм кримінального законодавства // "Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення": Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів, 2006. – С. 39–43.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації – 219 сторінок, в тому числі список використаних джерел – 300 найменувань – на 19 сторінках, додатки – на 5 сторінках.

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

Висновки.

У проведеному дослідженні було розв’язане актуальне наукове завдання, яке полягає в обґрунтуванні зумовленості правозастосовної діяльності соціально-політичними факторами, з'ясуванні значення та посилення ролі застосування норм права в суспільстві, як найбільш гнучкого засобу врахування соціальних потреб і інтересів суспільства, що виникають у процесі правового регулювання.

Як з’ясувалося в результаті аналізу проблем правозастосовної діяльності, незважаючи на достатню розробленість питань застосування норм права в юридичній літературі, на сьогоднішній день немає єдності думок вчених щодо юридичної природи правозастосування, ставиться під сумнів владний характер застосування норм права, необґрунтовано розширюється або штучно звужується коло суб’єктів правозастосовної діяльності. У теорії права не існує єдиного методологічного підходу до вивчення правозастосування, недостатньо досліджені питання зумовленості правозастосовної діяльності внаслідок впливу ряду факторів, не з’ясована природа та особливості впливу факторів на правозастосування.

Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки:

  • уточнена авторська позиція щодо правозастосовної діяльності, під якою слід розуміти, що правозастосовна діяльність – це специфічний різновид соціальної діяльності, зумовлений соціально-політичними факторами, наділений правовою та юридичною природою, здебільшого має соціально-політичну сутність та полягає у здійсненні компетентними суб’єктами діяльності щодо індивідуалізації правових приписів та створенні необхідних умов для їх реалізації;

  • сформульоване поняття соціально-політичних факторів, як сукупності соціально-політичних явищ та процесів, що зумовлюють характер та спрямування правозастосовної діяльності;

  • уточнена класифікація згідно якої соціально-політичні фактори поділяються на фактори зовнішнього та внутрішнього впливу. Встановлено, що цей вплив може бути об’єктивним та суб’єктивним, прямим або опосередкованим. Зовнішній суб’єктивний вплив здебільшого має негативний характер. Обґрунтовано, що запропонована класифікація є значимою для вироблення моделей правозастосовної діяльності, а також для визначення критеріїв обмеження негативного впливу соціально-політичних факторів у випадку неефективної чи незаконної діяльності;

  • з’ясовано суттєве значення міжнародного впливу на правозастосовну діяльність в сучасних умовах, зокрема, цей вплив виявляється в процесі впровадження нових соціально-політичних інститутів в національне законодавство та їх функціонування через правозастосовну діяльність. Зокрема ці інститути (наприклад, місцеве самоврядування) передбачають передачу, делегування владних повноважень від органів держави до органів приватного спрямування, таким чином відбувається децентралізація системи виконавчої влади держави при одночасному визнанні нововведених соціально-політичних інститутів на рівні міжнародної спільноти демократичними;

  • доведено, що внаслідок впливу соціально-політичних факторів збільшується коло суб’єктів правозастосовної діяльності за рахунок зменшення кількості суб’єктів публічно-правового характеру та збільшенні кількості суб’єктів приватноправових, що в свою чергу призводить до можливості визнання як суб’єкта правозастосовної діяльності фізичної та юридичної особи - громадянина. Таким чином, питома вага публічних норм знижується, і зростає питома вага приватних норм;

  • виявлена відсутність процесуальної форми для низки видів правозастосовної діяльності (місцевого самоврядування, суб’єктів приватного права та ін.);

  • обґрунтовано, що вивчення та врахування належним чином соціально-політичних факторів впливає на ефективність правозастосовної діяльності. Зокрема, це дасть можливість прорахувати випадки виникнення потенційних та нових юридичних колізій та заповнення прогалин, зробить реальним створення належних правових засобів для розв’язання проблемних ситуацій під час застосування правових норм. Доведено, що такий підхід допоможе вдосконалити національне законодавство та правозастосовну практику;

  • підготовленні та сформульовані рекомендації про включення до проекту Закону України про нормативно-правові акти статті, де буде зазначено, що суб’єкт законотворення має вивчати соціально-політичні фактори, при цьому враховувати громадську думку, що допоможе запобігти виникненню юридичних колізій та прогалин та правильному вирішенню існуючих проблемних ситуацій.

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Абдулаев М.И. Теория государства и права. – СПб.: Питер, 2003. – 396 с.

  2. Абушепко Д.Б. Судебное усмотрение в гражданском процессе: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Екатеринбург, 1998. – 22 c.

  3. Авер’янов В.Б. Проблеми організації виконавчої влади // Правова держава: Щорічник наук. пр. – Вип. 7. – К., 1996. – С. 20–29.

  4. Аврутин Ю.Е. Эфективность деятельности органов внутренних дел: Дис. … д-ра юрид. наук . – СПб., 1998. – 636 с.

  5. Азаров Н. У нас современная налоговая служба // Голос України. -2002. – 5 листопада.

  6. Александров И.Г. Применение норм социалистического права. – Н., 1958. – 136с.

  7. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1981. – Т.1. – 326 с.

  8. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1982. – Т.2. – 267 с.

  9. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х т., - М., 1988. – Т.2. – 360c.

  10. Алексеев С.С. Право. Опыт комплексного обучения. – М., 1999. – 238 с.

  11. Алексеев С.С. Проблемы теории государства и права. – М., 1979. – 412 с.

  12. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. – М., 1971. – 143 с.

  13. Алексеев С.С., Дюрягин И.Я. Функции применения права // Правоведение. – 1972. – №2. – С. 26.

  14. Алексеев С.С. Государство и право: Начальный курс. – М.: Юрид. лит., 1993. – 176 с.

  15. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.

  16. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи. – М.: Статут, 2000. – 256 с.

  17. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. – М., 1971. – 256 c.

  18. Андреев Ю.П., Коржевская Н.М., Костина Н.Б. Социальные институты: содержание, функции, структура. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 84 с.

  19. Андрєєва Т.О. Феномен людства та його соціально-філософська концептуалізація: Автореф. дис. … д-ра філос. наук: 09.00.03 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2004. – 35 с.

  20. Анисимов С.Н. Мораль как сторона человеческой деятельности // Структура морали личности / Под. ред. С. Анисимова и Р. Миллера. – М.: Мысль, 1977. – 174 с.

  21. Антологія української юридичної думки: В 6 т. / Ред. кол. Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Юрид. книга, 2002. – Т.1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – 568 с.

  22. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. – К., 2000.

  23. Арутюнян Г. Правовая глобализация и некоторые тенденции развития конституционализма // Прокурорская и следственная практика. – 2003. – №1–2. – С. 217–224.

  24. Атаманчук Г.В. Обеспечение рационального государственного управления. – М., 1990. – 388 с.

  25. Бабай А.Н. Об основных причинах квалификованых ошибок в деятельности органов внутренних дел // Совершенствование правового регулирования деятельности органов внутренних дел в условиях перестройки. Ч. 1. – Хабаровск: ХВШ МВД СССР, 1988. – 237 c.

  26. Бабкин В.Д., Селиванов В.Н. Народ и власть. Опыт системного исследования воззрений М.Е. Салтыкова-Щедрина. – К.: Манускрипт, 1996. – 448 с.

  27. Бабкін В.Д. Сучасна методологія досліджень історії держави і права України // Антологія української думки: В 10 т. / Ред. кол.: Ю.С.Шемшученко (голова) та ін.: Т. 10: Юридична наука незалежної України / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, В.Ф. Погорілко. – К.: Вид. Дім "Юридична книга", 2005. – С.103–115.

  28. Бабкін В.Д., Усенко У.Б. Нарис історії розвитку загальної теорії держави і права, філософії та енциклопедії права // Антологія української думки: В 6 т. / Ред. кол.: Ю.С.Шемшученко (голова) та ін.: Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Відп. ред. В.Д. Бабкін, У.Б. Усенко. – К.: Вид. Дім "Юридична книга", 2002. – С. 9–43.

  29. Байков А.М. Теория государства и права. – Рига, 2005. – 188 с.

  30. Бандура О.О. Деякі аспекти взаємного зв’язку цінностей та істини у праві // Проблеми філософії права. Т.1. – Київ – Чернівці: Рута, 2003. – С. 111–115.

  31. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві // Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 200 с.

  32. Барак А. Судейское усмотрение. / Пер. с англ. – М.: Изд. – НОРМА, 1999 –48 c.

  33. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. – К.: "Каравела"; Львів: "Новий Світ - 2000", "Магнолія плюс" 2003. – 376с.

  34. Безумец на НЭС // Комсомольская правда. – 2000. – 22 марта.

  35. Бенедик И.В. Погребной И.М. К вопросу о структуре процессуальной формы // Пробл. социалистической законности. – Харьков: ХВШ, 1982. – Вып. 10. – С. 20–26.

  36. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та; Изд. гр. ИНФРА М – НОРМА, 1998. – 624 с.

  37. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. – М.: Наука, 1978. – 311с.

  38. Боботов С.В. Буржуазная социология права. – М., 1978. – 197 c.

  39. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізації права // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ун-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 1996. – Вип.7. – С. 103–108.

  40. Богінич О.Л. Проблеми реалізації підзаконних нормативних актів // Право України. – 2003. – №9. – С. 108–114.

  41. Большой юридический словарь / Под ред. Сухарёва, В.Е Крутских. – 2-е изд. перераб. и дополн. – М., ИНФРА – М, 2000. – 642c.

  42. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной практике. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 84 с.

  43. Боннер А.Т. Применение нормативно-правовых актов в гражданском процессе. – М.: Юрид. лит., 1980. – 189 c.

  44. Боннер А.Т. Примение закона и судебное усмотрение // Сов. государство и право. – 1979. - №6.

  45. Борисенко В.А. В нову епоху з оновленим світоглядом. – Тернопіль: Мандрівець, 2004. – 138 с.

  46. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.,1967. – 211 c.

  47. Бро Ю.Н. Проблемы применения советского права. – Иркутск: Изд-во Иркуртского ун-та, 1980. – 84 с.

  48. Бурлай Є.В. Право в естетичному вимірі (до постановки питання) // Проблеми філософії права. Т. 2. – Київ – Чернівці: Рута, 2004. – 384 с.

  49. Буроменський М. Звернення до Європейського суду з прав людини: практика суду і особливості українського законодавства.. – Х., 2000.

  50. Васильев А.М. Теория государства и права: Учебник. – М.: Флинта; МПСИ, 2005. – 440 с.

  51. Васильев А.М. О правоприменении в процессуальном праве // Проблемы соотношения материального и процессуального права: Тр. ВЮЗИ / Отв. ред. М.С. Шакарян. – М., 1980. – С. 4–13.

  52. Васьковский Е.В. Руководство к толкованию и применению законов. – М., 1997. – 126 с.

  53. Васьковський В.Н. Руководство к толкованию и применению законов. – Одесса, 1913. – 128с.

  54. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. – 1440 с.

  55. Вербенко А.І. В пошуку альтернативи // Вечірній Київ. – 1999. – 16 груд. – №384 (1448). – С. 3.

  56. Відстояна гідність працівниць //Львівська газета. – 1993. – 25 листоп. – С. 2.

  57. Витрук Н.В. Акты применения права в механизме реализации прав и свобод личности // Правоведение. – 1983. – № 2. – С. 3.

  58. Витрук. А.М. О применение норм советского социалистического права // Правоведение. – 1983. – №7. – С. 23–26.

  59. Влияние научно-технического прогресса на юридическую жизнь / Отв. ред. Ю.М. Батурин. – М., 1988. – 214 с.

  60. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 210 с.

  61. Вопленко Н.Н. Ошибки в правоприменении: понятие и виды // Сов. государство и право. – 1981. – №4. – С. 18–24.

  62. Вопленко Н.Н. Причины ошибок в правоприменении // Опыт конкретного социологического изучения // Сов. государство и право. – 1982. – №4. – С.10–13.

  63. Вопленко Н.Н. Социалистическая законность и применение права. – Саратов: Наука, 1983. – 174 с.

  64. Галаган И.В., Василенко А.В. Проблема теории правоприменения по советскому законодательству // Правоведение. – 1986. – №2. – С. 57.

  65. Гарапшин К.М. Правоприменительная практика в советском общенародном государстве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Казань, 1985. – 20 с.

  66. Гегель Г.В. Сочинения. Т. 1–14. М., 1929–1958. – Т. VII. – 374 с.

  67. Гойман В.И. Механизм обеспечения реализации закона в современных условиях // Государство и право. – 1991. – №12. – С. 13–16.

  68. Головатий С. "Верховенство закону" versus "верховенство права": філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм? // Вісн. Акад. правових наук України. – 2003. – №2 (33) – №3 (34). – С. 76–113.

  69. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М., 1972. – 258с.

  70. Григорьев Ф.А. Акты применения права. – Саратов: Наука, 1995. – 83 с.

  71. Грядунова Л.И. Социальная ответственность личности. – К.: КВШ, 1971. – 91 с.

  72. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – К.: Знання, 2005. – с.375

  73. Діковська I. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції, 2004.

  74. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. – Саратов, 1987. – 118 с.

  75. Дюрягин И.Я. О системе юридических гарантий правильного применения советских правовых норм и укреплении законности. – К., 1970. – 248 с.

  76. Дюрягин И.Я. Об истинности содержания правоприменительного акта // Сов. государство и право. – 1975. – №2. – С. 34–48.

  77. Дюрягин И.Я. Право и управление. – М., 1981. – 168 с.

  78. Дюрягин И.Я. Правоприменительные отношения как разновидность управленческих отношений // Сов. государство и право. – 1977. – № 7. – С. 46–54.

  79. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. – Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1973. – 248 с.

  80. Дюрягин И.Я. Применение норм социалистического общенародного права органами советской общественности: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Свердловск, 1965. – 22 с.

  81. Ерліх Є. Про живуче право. – Львів: Т-во Українсько-Руських правників, 1911.- 14с.

  82. Ємельянов B. Окремі проблеми застосування нового Кримінального кодексу України, Право України, 2002, №9.

  83. Єршов В.В. Судебное правоприменение. – М., 1991. – 89 с.

  84. Жежу А.В. Антикримінальний злам: красномовні підсумки 2005-го // Іменем закону. – 2006. – №4. – С. 4–5.

  85. ЖЕК позбавив ветеранів пільг // Аргументи і факти. – 1999. – № 47. – С. 8–10.

  86. Жуковский В.М. Правовая защищенность правоприменителя // Проблемы обеспечения законности в механизме правоприменения. – Волгоград. – 1991. – С. 40–41.

  87. Забигайло В.К. Проблема пробелов в праве. Критика буржуазной теории: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 1972. – 75c.

  88. Завадская Л.Н. Теоретические вопросы применение права // Теория права. Новые идеи. – Вып. 1. – М., 1991. – С. 88.

  89. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.

  90. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.

  91. Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та впровадження. – К.: Юстиніан, 2004. – 215 с.

  92. Затайкова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. – Норма, 2002. – 167 с.

  93. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань. – Х.: Одісей, 2003. – 249 с.

  94. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: Навч. посіб. / Укл. Б.О. Кирись. – Львів: ПАІС, 2005. – 216 с.

  95. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році" // Голос України – 2005. – №148. – С. 3–5.

  96. Зорченко Э.А. Правовая культура личности как условие повышения эффективности правоприменения // Тез. науч. докл. и сообщений Республиканской научно-практической конференции. – Минск, 1983. – С. 45–48.

  97. Зусь А.Б. Правоприменение: его механизм, понятие // Проблемы обеспечения законности в механизме правоприменения. – Волгоград, 1991. – С. 6–10.

  98. Із практики прокурорського нагляду//Законність – 1994. – № 2. – С. 60–68.

  99. Й.Ессер, 1972, пор.: Д.Лоошельдерс/ В.Рот, 1996, - 111c.

  100. Інваліди чужого не просять // Високий замок. – 1999. – 17 верес.

  101. Калмыков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. –Саратов, 1976. – 186 с.

  102. Канцір В.С. Поняття та основні ознаки судового угляду (розсуду) // Торгівля, комерція, підприємництво. – Вип. 1. – Льві, 1998. – 134c.

  103. Канцір В.С. Проблеми судового розсуду при застосуванні кримінального законодавства України. Авторефер. дис.... канд. юрид. наук. – Львів 1998

  104. Карбоньє Ж. Юридическая социология. – М., 1986. – 210с.

  105. Карташов В.Н. Институты аналогии в советском праве. Вопросы теории. – Саратов, 1976. – 89 с.

  106. Карташов В.Н. Правоприменительная практика в социалистическом обществе. – Ярославль, 1986. – 113 с.

  107. Карташов В.Н. Применение права. – Ярославль, 1980. – 128 с.

  108. Карташов В.Н. Система систем. Очерки общей теории и методологии. – М.: Юрист, 1995. – 223 с.

  109. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность. – Саратов, 1989. – 276 с.

  110. Кашанина Т.О. Оценочные понятия в советском праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Свердловск, 1974. – 20 с.

  111. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 477 с.

  112. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права. – Львів: Новий Світ, 2003. – 584 с.

  113. Керимов Д.А. О применении советских правовых норм // Сов. государство и право. – 1954. – №6.

  114. Ковалев А.Г. Психология личности. – 3-е. изд. – М., 1970. – 232 с.

  115. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. Соціальна психологія: Підручник. – К., 2006. – 236c.

  116. Кодекс законів про працю: станом на 3 березня 2005 р. – К.: Атіка, 2005. – 356с.

  117. Кодекс про адміністративні правопорушення України: Офіційне видання станом на 17 листопада 2005 р. // Урядовий кур’єр. – №238. – 125 с.

  118. Козловський А.А. Онтологія юридичної відповідальності // Проблеми філософії права. – Т. ІІ. – Київ-Чернівці: Рута, 2004. – С. 98–111.

  119. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.

  120. Козюбра М.І. Методологія права: Концептуальні підходи // Проблеми методології сучасного правознавства. – К., 1996. – С. 23–27.

  121. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л., Пастухов В.П., Сумін В.О., Тихомиров О.Д., Теорія держави і права: навчальний посібник. – К.: Юрінформ, 1995. – 158с.

  122. Колодій А.П. Принципи права. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 208 с.

  123. Комаров В.В. Цивільно-процесуальне право України: практика застосування. – Х., 1993. – 154 с.

  124. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення): Зб. нормат. актів / С.В. Лінецький, М.І. Мельник, А.М. Ришелюк. – К.: Атіка, 2000. – 264 с.

  125. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 356 с.

  126. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змін. і доп. від 8 грудня 2004 р. // Відомості Веховної Ради України. – 2005. – №2. – Ст. 38, 44, 76.

  127. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1998. – 173c.

  128. Костюкова С.Ю. Социально-политические и социально-психологические документы деятельности субъекта власти: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Тюмень, 1996. – 12 с.

  129. Котюк В.О. Загальна теорія держави та права: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

  130. Кравець М.С. Культурологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. – Львів: Новий Світ – 2000. – 320 с.

  131. Кравченко В.М. "Біла книга" з "Чорною відзнакою" // Дзеркало тижня. – 2006. – 3 берез. – №7 (587). – С. 26.

  132. Кравченко С.Н. Соціально-психологічні аспекти правової охорони навколишнього середовища. – Львів, 1988. – С. 11–12.

  133. Краткий толковый словарь украинского языка: Более 6750 слов / Под ред. Д.Г.Гринчишина. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Рад. шк., 1988. – 320 с.

  134. Кримінальний кодекс України від 21 січня 2001р.: Офіційний текст станом на 1 грудня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – 5 січ. – №2. – 100 с.

  135. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р.: Офіційний текст із змін. і доп. від 1 грудня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – 5 січ. – №2. – 70 с.

  136. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади. – К., 2001. – 173 с.

  137. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 1972. – 131 с.

  138. Кудрявцев В.Н. О правоприменении и законности // Государство и право. – 1994. – №3. – С. 3–7.

  139. Кудрявцев В.Н. Отклонение от социальной нормы: понятия и виды // Социальные отклонения. Введение в общую теорию. – М.: Юридическая Литература, 1988.

  140. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М., 1978. – 178 с.

  141. Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлений. – М., 1963. – 122 с.

  142. Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права. – М., 1995. – 263 с.

  143. Курс Кримінології Особлива Частина: Підручник / За заг. ред. Джужи О.М. – К.: Юрінком Інтер. 2001- 189c.

  144. Кушнір Я.О. Злочинці з мандатом // Свобода. – 1998. – 28 жовт. – №134. – C. 2.

  145. Лазарев В.В. Социально-психологические аспекты применения права. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 127 с.

  146. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов (вопросы теории). – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 207 с.

  147. Лазарев В.В. Применение советского права. – Казань, 1972 – 200 с.

  148. Лазарев В.В., Левченко Й.П. Правоприменительная деятельность органов внутренних дел: Учеб. пособие. – М.: Акад. МВД СССР, 1989. – 85 с.

  149. Ленин В.И. Что такое "друзья народа" и как они воют против социал-демократов? Полное собрание сочинений. – Т. 1. – М. – 149 с.

  150. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. – М., 1975. – 149с.

  151. Леушин В.И. Способы реализации правосубъектности. (Проблемы реализации права). – Свердловск: Свердловский юрид. ин-т, 1990. – 234 с.

  152. Леушин В.И. Структура юридической практики // 27 съезд КПСС и развитие теории государства и права. – Свердловск, 1987. – 93 с.

  153. Леушин В.И. Юридическая практика в системе социалистических общественных отношений. – Красноярск, 1987. – 114 с.

  154. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в України: Монографія. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312 с.

  155. Лихова Г.В. Не посадиш – не зупиниш? // Вільне життя. – 1998. – 26 жовт. – № 35. – С. 4.

  156. Лисенков C.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: "Юрисконсульт", 2006. – 355 с.

  157. Лупеев В.В. Преступность ХХ века. – М., 1987. – 140 с.

  158. Луць Л.А. Поняття соціальної системи як основа дослідження правової системи суспільства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – Ів.-Франківськ: Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, 2001. – Вип. 6. – С. 6–14.

  159. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу: Навч. посіб. – Львів: Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – 247 с.

  160. Маликов М.К. Проблемы реализации права. – Иркутск: Наука, 1988. – 256 с.

  161. Маликов М.К. Проблемы усмотрения правоприменителя, природа, признаки, приделы. – Уфа: Зерцало, 1990. – 186 с.

  162. Маляренко В.Г. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при проведенні дізнання і досудового слідства // Право України. – 2001. – №3. – С. 15–18.

  163. Марков М. Технология и ефективность социального управления. – М., 1982. – 271 с.

  164. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 3. – М., 1955. – 245 с.

  165. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 18. – М., 1961. – 273 с.

  166. Мартьянов И.В., Рабинович П.М. Теоретические вопросы применения права // Правоведение. – 1975. – №1. – С. 122–128.

  167. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права: Навч. посіб. – К.: Істина, 2004. – 304 с.

  168. Мелащенко В.Ф. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна: Конституційне право України // За ред. проф. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2002. – 158с.

  169. Мельник М.І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії): Монографія. – К.: Юридична думка, 2004. – 400 с.

  170. Мельник М.І., Редькова А.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Закону України "Про боротьбу з корупцією" – К.: Атіка, 2003. – 193 с.

  171. Методологические проблемы советской юридической науки: Сб. ст. /Под ред. М.Н. Марченко. – М., 1980. – 104 с.

  172. Михаляк Я.С. Применение социалистического права в период развернутого строительства коммунизма. – М., 1963. – 79 с.

  173. Міністерство екології та природних ресурсів України: Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 році. – К., 2000. – 84c.

  174. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник/ За редакцією Мороз Л. А. – Львів: НУ "ЛП". 2002. – 244 с.

  175. Мурашин О.Г. До питання про законність правозастосовних рішень // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Зб. наук. праць. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1993. – С. 81–85.

  176. Мурашин О.Г. Правозастосовні акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) // Право України. – 1999. – №8. – С. 20–24.

  177. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К., 1999. – 139c.

  178. Науково-практичний коментар КК України – К.: Каннон; А.С.К., 2002. – 203 с.

  179. Наумов. А.В. Применение уголовно-правовых норм. – Волгоград, 1973. – 201 с.

  180. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. – М., 1960. – 258 с.

  181. Нечепурнов Л.В. Юридическая квалификация в правоприменительном процессе: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1986. – 20 с.

  182. Нурпенсов Е.К. Психология правомерного поведения. – Алма-Ата, 1984. – 193 с.

  183. Овчинников С.Н. Правовая политика и проблемы реализации права. Вопросы государственного строительства и правового регулирования: Сб. науч. тр. – Владивосток, 1980. – 253 с.

  184. Олефиренко А.В. Социальные факторы реализации права. – М., 1989. – 174 с.

  185. Оксамытный В.В. Социологические методы исследований правовых явлений // Методологические проблемы юридической науки. - К.: Атіка, 1996. – 96с.

  186. Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д., Слюсаренко О.Л.. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 176 с. – Бібліогр.: 268c.

  187. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 295c.

  188. Оніщенко Н.М. Моральні засади реалізації законодавства // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ун-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 1996. – Вип.7. – С. 114–121.

  189. Оніщук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні. – К., 1998. – 168 с.

  190. Онишко Б.Ю. Понятійний апарат трудового права //Вісн. Львів. Ін.-ту внутр. справ. – 2000. – №2. – С. 83.

  191. Орзих М.Ф. Формы реализации норм советского права // Сов. государство и право. – 1968. – №2. – С. 94–103.

  192. Осауленко О.І., Пунько О.В. Зміцнення законності у правозастосовному процесі // Право України. – 2004. – №12. – С. 61–63.

  193. Ошеров М.С., Спиридонов Л.И. Общественное мнение и право. – Ленинград: Изд.-торг. дом "Герда", 1985. – 274 с.

  194. Панова И.В. Юридический процесс. – Саратов: Светопись, 1998. – 74 с.

  195. Папкова О.А. Пределы судейского усмотрения в гражданском процессе // Журнал росийского права. – 1998. - №2

  196. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ. – К., 1999. – 171 с.

  197. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдум в Україні: історія і сучасність. – К., 2000. – 282 с.

  198. Погрібний І.М., Фандалюк О.В. Деякі теоретичні питання щодо застосування права // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – Харків, 1997. – Вип. 2. – С. 88–93.

  199. Поленина С.В., Гаврилов О.А., Колднева Н.П. и др. Исследование социальных факторов законодательной деятельности союзных республик // Правоведение. – 1982. – № 1. – С. 52.

  200. Політичні системи сучасності // Юридична газета. – 2003. – 23–30 груд.

  201. Популярна юридична енциклопедія/ Кол. авт.: В.К.Гішевський, В.В.Головченко.... В.С.Ковальський(кер.) та ін. – к. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.

  202. Права людини і професійні стандарти для юристів (у документах міжнародних організацій). – Амстердам – К., 1996.

  203. Правовая система социализма / Отв. ред. А.Ф. Шебанов. – М., 1988. – Т.2. – 126 с.

  204. Правовые формы деятельности в общенародном государстве / Под. ред. Н.А. Придворова. – Харьков, 1985. – 217 с.

  205. Правоприменение в советском государстве / А.С. Пиголкин, М.Н. Николаева, С.Н. Братусь и др. – М.: Мысль, 1985. – 233 с.

  206. Працівники – за, а голова облдержадміністрації – проти // Рідне слово. – 2001. – 17 верес. – С. 3–4.

  207. Практика судів України в кримінальних справах // Бюл. законодавства і юридичної практики. – 1993. – №4. – С. 200–215.

  208. Практика судів України з кримінальних справ 2001–2005 рр. / За заг. ред. В.Т. Маляренка

  209. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35. – Ст. 358.

  210. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України // Офіц. вісн. України. – 2000. – №15. – Ст. 588.

  211. Про вибори народних депутатів України: Закон України (Станом на 5 грудня 2005 р.) – К.: Волес, 2005. – 144 с.

  212. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23.

  213. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2003 р. № 22 // Право України. – 2003. – № 12. – C. 49 – 44.

  214. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 22 листопада 1995 р. // Офіц. вісн. України. – 2000. – №15. – С. 317.

  215. Про статус народного депутата України: Закон України. – К.: Атіка, 2005. – 128 с.

  216. Протасов В.И. Что и как регулирует право. – М.: Мысль, 1985. – 95 с.

  217. Рабинович А.Р. Правосознание и противоправное поведение // Криминологические проблемы правосознания и общественной мысли о преступности: Сб. науч. ст. – М., 1986.

  218. Рабинович П.М. Вітчизняна філософсько-правова та загальнотеоретична юриспруденція: витоки й фундатори // Проблеми філософії права. – Т. ІІ. – Київ-Чернівці: Рута, 2004. – С. 218–220.

  219. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2002. – 210 с.

  220. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. – 5-те вид. зі змін. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.

  221. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення. – Львів, 1991. – 214 с.

  222. Рабочая книга социолога. – М., 1983. – 466 с.

  223. Раянов Ф.М. Введення в правовое государство. – Уфа: Сталкер, 1994. – 244 с.

  224. Решетов Ю.С. Реализация норм советского права. – Казань: Тессей, 1989. – 196 с.

  225. Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року // Вісн. Конституційного Суду України. – 2005. – №4. – С. 84–89.

  226. Рішення Конституційного Суду України від 2 липня 1998року № 2 – рп/99 (справа про перевірку конституційності пункту "б" постанови АРК від 20 січня 1998 р.) // Вісн. Конституційного Суду України. – 1998. – №5. – С. 45–55.

  227. Рожен А. Наука одалживать большие деньги // Зеркало недели. – 2003. – 9 августа.

  228. Розенфельд А. Неизвестная Украина // Зеркало недели. – 2003. – 12 апреля.

  229. Розова С.С. Классификационное движение как одна из форм социальной жизни науки // Социальные проблемы науки. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1983. – 147c.

  230. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1957. – 284 с.

  231. Савицкий А.М. Правосудие и личность // Сов. государство и право. – 1983. – №7. – С. 63–65.

  232. Сапун В.А. Социалистическое правосознание советского права. – Владивосток, 1984. – 267 с.

  233. Сафаров Р.А. Общественное мнение в системе советской демократии. – М, 1982. – 136 с.

  234. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти: Монографія. – К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2002. – 724 с.

  235. Семитко А.П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс. – Екатеринбург, 1996. – 314 с.

  236. Сидельников И.П. Доступность закона. Правовое информирование граждан. – Минск, 1992. – 187 с.

  237. Сіренко В.Ф. Соціальні інтереси як фактор реалізації законодавства // Голос України. – 2005. – №293. – 16 груд. – С. 93–98.

  238. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – 2-ге вид. – Х.: Консум, 2005. – 840 с.

  239. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Перекл. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.

  240. Сливка С.С. Національна культура юриста // Вісн. ун-ту внутр. справ. – Х., 2000. – Вип. 10. – С. 292–297.

  241. Сливка С.С. Природне та надприродне право: У 3-х ч. – Ч.1: Природне право: історико-філософський погляд. – К.: Атіка, 2005. – 224 с.

  242. Сливка С.С. Професійна культура юриста. – Львів, 1995. – 128 с.

  243. Словник іншомовних слів. Укладачі Л.О.Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018c.

  244. Советское государство и право. – 1995. - №5. – С.8-66.

  245. Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса. – М., 1968. – 135с.

  246. Социальная психология / Под ред Б.Ф. Поршнева. – М., 1975. – 231 с.

  247. Соціологія: Підручник/ За заг.ред. проф. В.П.Андрушка, проф.М.І.Горлача. Харків – Kиїв, 1998. - 624 с.

  248. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М., 1986. – 176 с.

  249. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М., 1996. – 287 с.

  250. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 309с.

  251. Строгович М.С. Основные вопросы советской социалистической законности. – М., 1966. – 193 с.

  252. Судові примари // Московский комсомолец. – 1999. – 23–30 декаб.

  253. Сурилов А.В. Теория государства и права. – Киев-Одесса, 1989. – 364 с.

  254. Тарасов Н.Н. Роль социально-психологических факторов в правовом регулировании: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Свердловск, 1979. – 20 с.

  255. Тарахович Т.І. Право і мораль в системі соціальної регуляції // Проблеми філософії права. – Т.І. – Київ-Чернівці: Рута, 2003. – 198 с.

  256. Теорія держави і права: Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.

  257. Теория государства и права / Под ред. С.С. Алексеева. – М., 1985. – 364 с.

  258. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Курицина, З.Д. Ивановой. – М., 1986. – 266 с.

  259. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв, О.Л. Слюсаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.

  260. Теорія держави та права: Посібник для підготовки до ісптитів / С.М. Тимченко, Р.А. Калюжний, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша. – К.: Вид. Паливода А.В., 2005. – 118 с.

  261. Теорія юридичного процесу/ Під. ред. проф. В.М.Горшенева, - Харків, 1985. – 197с.

  262. Тернопільський суд грає в одні ворота? //Вільне життя. – 2001. – 28 жовт.

  263. Тилле А.А. Время, пространство, закон. Действие советского закона во времени и пространстве. – М., 1945. – 98 с.

  264. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности: методология и теория. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1991. – 132с.

  265. Тихомиров О.Д. Загальна характеристика юридичної наукової діяльності // Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – С. 80–95.

  266. Тихомиров О.Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2006. – №5. – С. 8–12.

  267. Тихомиров Ю.А. Действие закона. – М.: Известие, 1992. – 163 с.

  268. Тихомиров Ю.А. Теория закона. – М.: Наука, 1982. – 256 с.

  269. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории и правоотношений. – М., 1980. – 212с.

  270. Томаш А. Судья и общество. – М., 1980. – 174 с.

  271. Уледов А.К. Актуальные проблемы социальной психологии. – М., 1981. – 174 с.

  272. Устич С.І. Системи дослідження суспільства. – Л. : Світ, 1992, - 132c.

  273. Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 8 квітня 2004 р. // Рішення Верховного Суду України. – 2004. – 2(9). – С. 86–87.

  274. Фербер И. О применение норм советского социалистического права // Сов. государство и право. – 1954. – №4. – С. 83–84.

  275. Цвєтков В.В., Кресіна І.О., Коваленко А.А. Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детермінанти: Монографія. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003 – 248 с.

  276. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. – К.: Атіка, 2006. – 352с.

  277. Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 р.// Основні чинні кодекси і закони України / Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – 2-ге вид. – К.: Махон, 2003. – 976 с.

  278. Циппеліус Р. Філософія права. – Київ, 2000 (R.Zipplius.Rechtsphilosophik, Anft,Munchen, 2003). – 176 с.

  279. Циппеліус Райнгольд Юридична методологія. Переклад, адаптація, приклади з права України і список термінів – Роман Корнута. – К.: Видавництво "Реферат", 2004. – 203c.

  280. Чабан В.П. Вдосконалення правового регулювання щодо видання актів адміністративного примусу // Наук. вісн. Акад. держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2000. – №2 (8). – С. 164–170.

  281. Чванов О.А. Механизм правоприменения: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1995. – 21 с.

  282. Чвялева Е.В. Теоретические проблемы юридической квалификации: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Свердловск, 1986. – 20 с.

  283. Черданцев А.Ф. Теория государства и права. Учебник для вузов. - М., 1999. – 143c.

  284. Шахов И.Б. Правоприменительная деятельность: Правовые формы деятельности в общенародном государстве. – Харьков, 1985. – 173 с.

  285. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. – М., 1995. Т.2. – С.711.

  286. Шемчученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовскый Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978. – 311с.

  287. Шопенгауер A. Лекції із загальної філософії, 1913, ч.1, розд. 3.

  288. Шморгун О.О. Україна: шлях відродження (економіка, політика, культура). – К., 1994. – 200 с.

  289. Шульженко Ф.П., Наум М.Ю. Історія вчень про державу і право: Курс лекцій / За заг. ред. акад. АПрН України, д-ра юрид. наук, проф. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 192с.

  290. Штефан М.Й., Омельченко М.П. Виконання судових рішень: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 233 с.

  291. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М., 1961. – 214 с.

  292. Явич Л.С. Сущность права. Социально-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1985. – 206 с.

  293. Явич Л.С. О философии права на 21-й век // Правоведение. – 2000. - №4 – 201c.

  294. Явич П.С. Общая теория права. – Л., 1976.

  295. Якушек В.М. Різновиди політичних режимів // Віче. – 1995. – №9. – С. 129–133.

  296. Якщо чиновник одержує зарплату, чи повинен він за щось відповідати? // Україна молода. – 1999. – 28 серп.

  297. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов управления. – М., 1979. – 176 с.

  298. Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу: Монографія. – К.: Парламентське вид-во, 2004. –519 с.

  299. Hart L. A. Positivism and the Separation of Law and Morals // Harvard Law Review. – Vol. 71 (19581). - №4. – 713c.

  300. .

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (2)

    Документ
    3.3. Проблеми створення інвестиційних фондів та компаній, довірчих товариств, недержавних пенсійних фондів та інших фінансових установ в Україні та особливості ліцензування їх операцій
  2. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (6)

    Документ
    Бурхливий розвиток вітчизняної фінансово-господарської сфери, інвестиційна активність, фінансова глобалізація, проникнення електронної комерції у грошовий обіг, поширення нових кредитно-грошових механізмів у господарській діяльності,
  3. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (28)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 13 Конституції України держава взяла на себе обов’язок забезпечувати соціальну орієнтацію економіки. В юридичній літературі 90-х років минулого століття обґрунтовано підкреслювалося,
  4. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (4)

    Документ
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого розвитку вітчизняної доктрини щодо правового регулювання інформаційних відносин та потребою у всебічному з’ясуванні можливостей юридичного впливу з боку держави на нове технологічне
  5. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (11)

    Документ
    Актуальність теми. У наш час, коли відбувається великомасштабна зміна соціального буття, переоцінка цінностей, норм діяльності і поведінки людей у зв’язку з переходом до ринкових відносин, інтеграції в європейський соціокультурний

Другие похожие документы..