Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
И.Бунин. «Тёмные аллеи» («Тёмные аллеи», «Таня», «Руся», «Натали», «Чистый понедельник», «Мадрид», «Холодная осень», «Речной трактир», «Генрих», «Галя...полностью>>
'Доклад'
Прочитав его, они смогут ознакомиться с укладом и традициями школы, условиями обучения и воспитания, образовательными программами. Информация о резул...полностью>>
'Справочник'
Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и других служащих является нормативным документом, разработанным Институтом труда ...полностью>>
'Закон'
Утвердить: границы зон охраны объектов культурного наследия на территории Санкт-Петербурга с описанием указанных границ согласно приложению N 1 к нас...полностью>>

К. О. Кожокіна Рецензент: О. О. Чуприна Рекомендовано кафедрою економічної теорії

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Тексти лекцій

(для студентів усіх форм навчання спеціальностей -

6.050100 – «Економіка підприємства», «Облік і аудит»)

Харків – ХНАМГ – 2008

Державне регулювання економіки: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання спеціальностей 6.050100 - «Економіка підприємства», «Облік і аудит») / Авт.: Шекшуєв О.А., Данильченко Є.П., Островський І.А., Кожокіна К.О. – Харків: ХНАМГ, 2008 – 120 с.

Автори: О.А. Шекшуєв,

Є.П. Данильченко,

І.А. Островський,

К.О. Кожокіна

Рецензент: О.О. Чуприна

Рекомендовано кафедрою економічної теорії,

протокол №9 від 02.03.2008 р.


Харківська національна академія міського господарства,

О.А. Шекшуєв, Є.П. Данильченко, І.А.Островський, К.О. Кожокіна, 2008

Зміст

Стор.

Вступ………………………………………………………………………………….. 4

Змістовий модуль1. Національна економіка як об’єкт державного регулювання..5

Тема 1.1. Державне регулювання економіки як функція держави…………………. .5

Тема 1.2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни……………………….12

Тема 1.3. Фінансова політика……………………………………………………….26

Тема 1.4. Структурна й інвестиційна політика…………………………………….41

Тема 1..5. Науково-технічна й інноваційна політика……………………………...48

Тема 1.6. Державне регулювання підприємництва………………………………..57

Змістовий модуль 2. Зовнішньоекономічний і соціальний аспекти ДРЕ...……...67

Тема 2.1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності…………….67

Тема 2.2. Державне регулювання цін і інфляції…………………………………...78

Тема 2.3. Регіональна економічна політика………………………………………..87

Тема 2.4. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання…...95

Тема 2.5. Соціальна політика ……………………………………………………...100

Тема 2.6. Державне регулювання природоохоронної діяльності………………110

Список літератури………………………………………………………………….119

ВСТУП

Державне регулювання соціально–економічного розвитку країни є істотною ознакою сучасної ринкової економіки змішаного типу. Розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість реалізовувати соціально – економічні цілі розвитку суспільства, досягати високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку, забезпечувати соціальну справедливість. Трансформація економічної системи України ставить за мету формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Досягти цієї мети неможливо без активної участі держави. Особливого значення набуває з’ясування ролі інструментів регулювання, а саме прогнозування, планування, програмування. В умовах ринкової трансформації економіки України підвищується необхідність усвідомленого впливу держави на формування сучасних цивілізованих соціально-економічних відносин.

Навчальна дисципліна «Державне регулювання економіки» (далі ДРЕ) є нормативною при підготовці бакалаврів з напряму 0501 – «Економіка і підприємництво». За структурно-логічною схемою підготовки студентів курс ДРЕ спирається на знання, що отримані при вивченні політекономії, макро- і мікроекономіки, економічної історії, історії економічних вчень, міжнародної економіки та ін. Мета дисципліни – формування системи знань з методології, методики й організаційних основ державної економічної політики. Предметом її вивчення є система методів і засобів державного впливу на економічний і соціальний розвиток країни. За допомогою навчального курсу ДРЕ майбутні фахівці здатні приймати професійні рішення, адекватні державній економічній політиці за підсумками аналізу законодавчих і нормативних актів України й використанні макроекономічних моделей.

До вивчення основної і додаткової літератури, з якої найважливішими є законодавчо-нормативні акти України, навчальні посібники й підручники, необхідно залучати поточні матеріали з проблематики курсу, що містяться у таких періодичних виданнях, як "Економіка України", "Урядовий кур'єр", "Дзеркало тижня", "Бізнес" та ін.

Змістовий модуль 1.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Тема 1.1. Державне регулювання економіки як функція держави

  1. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення.

  2. Теорії макроекономічного регулювання.

  3. Сучасні підходи й принципи державного регулювання економіки.

  4. Особливості управління економікою перехідного типу.

1. Національна економіка - велика, складна економічна система, що включає в себе комплекс взаємодіючих об’єктивних і суб’єктивних компонентів. Субєктивні компоненти – це держава, юридичні й фізичні особи. Обєктивні компоненти – соціально-економічні відносини, що виникають у процесі взаємодії субєктів економіки.

Регулювати (лат. – упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність, налагоджувати правильну взаємодію частин системи.

Державне регулювання економіки (ДРЕ) – це вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Обєктами ДРЕ є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у національній економіці в цілому, а також на окремих її рівнях і ланках, тобто і макро-, і мікро-, і мезоекономіка.

Суб’єкти ДРЕ – це субєкти виконання і субєкти впливу.

Субєкти виконання – держава та її інституційні органи.

Субєкти впливу – громадські й політичні обєднання, засоби масової інформації, окремі особистості.

ДРЕ як навчальна дисципліна – це навчальний курс, у процесі якого студенти мають набути знань про суть, цілі, форми й методи впливу держави на розвиток економіки в цілому, управління окремими її сферами й секторами.

Предметом дисципліни ДРЕ є вивчення сукупності прийомів, способів і інструментів управління соціально-економічними процесами, що відбуваються у країні.

2. В основі регулювання національної економіки лежать різні економічні теорії. Можна визначити кілька етапів розвитку теорії регулювання економіки.

Меркантилізм – перша економічна школа (XV-XVII ст.), що розглядала золото і срібло як джерела багатства і розробляла рекомендації своїм правителям стосовно розвитку міжнародної торгівлі.

Фізіократи – представники економічної школи (XVIII ст.), які вважали, що єдиною продуктивною галуззю національної економіки є сільське господарство.

Класична теорія регулювання (саморегулювання) – (А.Сміт і Д.Рікардо, друга половина XIX ст.) основним регулятором економічних процесів визнавала ринковий механізм, який ефективно регулює розподіл ресурсів.

Марксизм – економічна школа, заснована К.Марксом і Ф Енгельсом, що обґрунтовувала необхідність знищення приватної власності й конкуренції, заміни стихійного розвитку свідомим, цілеспрямованим впливом держави на соціально-економічні процеси за допомогою плану на основі суспільної власності.

Кейнсіанство – напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1882-1946). Обґрунтовує обєктивну необхідність і практичне значення державного регулювання економіки.

Теорії неокласичного напрямку визначають необхідність державного втручання в економічне життя суспільства, але зводять його до мінімуму і віддають перевагу непрямим методам державного впливу.

Монетаризм – економічна школа, яка пропонує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, насамперед, регулюванню грошового обігу.

Теорія “економіки пропозиції” – неоліберальна економічна теорія, яка пропонує необхідність стимулювання пропозиції, а також зростання ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва, скорочення прибуткових податків, стимулювання інноваційного підприємництва.

Теорія раціональних очікувань – неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави із стабілізації економіки є неефективними.

Неокласичний синтез” – економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства і неолібералізму і стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки.

3. Економічна (господарська) система – упорядкована, скоординована система звязку між субєктами національної економіки.

Ринковий механізм – спосіб організації і функціонування відносин між субєктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції.

Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) – це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Змішане управління національною економікою – система управління, що ґрунтується на плюралізмі форм власності й органічно подає переваги ринкових і державних регуляторів.

Основні моделі державного регулювання:

1) американська, або ліберальна – при перевазі ринкового саморегулювання і при втручанні держави в галузі, де конкуренція не ефективна;

2) німецька, або неоліберальна – з державним усуненням перешкод вільній конкуренції, а також при концентрованому подоланні кризових явищ;

3) шведська - з домінуванням державного регулювання, насамперед, соціально-трудових відносин;

4) японська, або східноазійська - з активною структурною політикою і протекціонізмом у зовнішній торгівлі

Економічний лібералізм – (лат. - вільний) система соціально-економічних відносин, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Економічний дирижизм – (лат. - керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Таблиця 1.1. Характеристика країн економічного лібералізму й економічного дирижизму

Ознака

Країни економічного лібералізму

Країни економічного дирижиєму

Країни

США, Канада, Велико­британія, Австралія та ін.

Швеція, Австрія, Японія, Німеччина та ін.

Участь держави

Мінімальна

Максимально допустима

Державний сектор

Незначний (до 10%)

Значний (10-20%), відіграє суттєву роль

Основні функції

Мінімальні

Широкі

Державні витрати, % ВВП

30-35

40-50

Методи ДРЕ

Переважно економічні й опосередковані (непрямі)

Активне використання прямих, специфічних, а також адміністративних методів

Державне регулювання економіки – це система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної і регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку і вирішення складових соціально–економічних проблем розвитку національної економіки й всього суспільства.

Підтримуюча діяльність держави – передбачає правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової і виробничої інфраструктури, підтримання конкурентного середовища тощо.

Компенсаційна діяльність держави – покликана компенсувати недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних і екологічних заходів, організації систем захисту для непрацездатних і малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям тощо.

Регулююча діяльність – передбачає регулювання економічних і соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.

Основні функції державного регулювання економіки:

  1. Цільова.

  2. Стимулююча.

  3. Нормативна (регламентаційна).

  4. Коригуюча.

  5. Соціальна.

  6. Безпосереднє управління неринковим сектором економіки.

  7. Контролююча.

Виключні функції держави:

    • створення правової бази;

    • захист конкуренції;

    • забезпечення економіки необхідною кількістю грошей;

    • мінімізація негативних екстерналій;

    • розподіл і перерозподіл доходів;

    • виробництво суспільних товарів і благ.

Економічна політика держави – це система соціально-економічних ідей і цілей розвитку країни, основні завдання, засоби їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.

Антициклічна політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання.

Структурна політика передбачає формування сучасної прогресивної і ефективної структури національної економіки.

Державна інвестиційна політика має на меті регулювання капіталовкладень з метою структурної перебудови виробництва, його технічного і технологічного оновлення та модернізації.

За допомогою амортизаційної політики держава заохочує нагромадження капіталу, але в майбутньому вона стає основою розширення і оновлення виробництва.

Науково-технічна та інноваційна політика держави – діяльність держави, спрямована на розвиток науки й техніки, забезпечення стратегічних наукових і технологічних проривів, впровадження результатів НТП у виробництво.

Конкурентна політика держави має на меті розробку заходів, що стосуються створення конкурентного середовища, підтримки й захисту добросовісної конкуренції, боротьби з монополізмом в економіці.

Таблиця 1.2. Основні види економічної політики

Антициклічна

Грошово-кредитна (монетарна)

Структурна

Бюджетно-податкова (фіскальна)

Інвестиційна

Цінова

Амортизаційна

Зовнішньоекономічна

Науково-технічна

Соціальна

Інноваційна

Регіональна

Конкурентна

Природоохоронна (екологічна)

4. В Україні, яка перебуває на етапі соціально-ринкової трансформації, формується система управління національною економікою.

Мета реформування економіки в Україні – створення соціально орієнтованої ринкової економіки, яка б на основі розвитку національного конкурентоспроможного виробництва забезпечила гідний рівень життя населення, добробут нації в цілому.

Специфічні риси системи державного регулювання економіки України:

  • підірвана, але повністю не демонтована адміністративно-командна система управління;

  • незбалансованість народного господарства;

  • значний зовнішній і внутрішній борг;

  • слабка мотивація стратегічної діяльності, перевага тактичного управління;

  • відсутність ефективних стимулів високопродуктивної праці й інтересу до виробничого нагромадження;

  • велика питома вага державного сектора, низька ефективність управління в ньому;

  • затратна ідеологія господарювання;

  • нераціональна організаційна структура управління;

  • традиційні бюрократизм і корумпованість службовців.

Стратегічна мета державного регулювання трансформаційною економікою:

  • створення макро- і мікроекономічних умов для забезпечення повноцінного функціонування ринкових регуляторів, ефективної діяльності суб’єктів господарювання, становлення конкурентоспроможного національного виробництва, збалансованого і стабільного економічного розвитку;

  • формування гідних умов життя і праці громадян країни, задоволення їхніх потреб, реалізація соціальних цілей суспільства.

Функції державного регулювання економіки перехідного типу:
  • постійні (традиційні): цільова, стимулююча, регулююча, коригуюча, регламентуюча, контролююча, соціальна.

  • тимчасові, повязані з реформуванням системи соціально-економічних відносин і створення умов щодо формування ринку.

Тема 1.2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни

1. Сутність стратегії соціально-економічної політики.

2. Соціально-економічне прогнозування.

3. Макроекономічне планування.

4. Державне програмно-цільове програмування.

5. Контроль за виконанням макроекономічних планів і державних програм.

1. Методологія державного регулювання економіки – це підходи, принципи й логіка управління соціально-економічним розвитком країни.

Основні принципи державного регулювання економіки:

  1. наукова обґрунтованість, тобто врахування вимог об’єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспільства, національних особливостей;

  2. погодження інтересів – державне регулювання економіки має бути механізмом погодження інтересів різних суб’єктів економіки;

  3. системність, що обумовлена функціонуванням національної економіки як великої складної системи, що включає різні рівні й елементи;

  4. цілеспрямованість, тобто державне регулювання має спрямовуватися на досягнення конкретних цілей;

  5. пріоритетність, тобто виділення основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких державі належить зосередити свої зусилля;

  6. комплексність, тобто необхідність використання державою всього арсеналу засобів і інструментів, що є в її розпорядженні;

  7. адаптованість, тобто державне регулювання має ґрунтуватися на безперервному аналізі результатів оперативної оцінки й коригуванні впливу держави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх або зовнішніх умов розвитку країни;



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції»

    Диплом
    Актуальність теми. Для досягнення високих результатів у роботі молочнотоварних ферм, спеціалізованих і фермерських господарств, а також для одержання прибутків приватними господарствами від молочної худоби, перш за все необхідно організувати
  2. Програма фахових вступних випробувань з напряму "менеджмент" для кваліфікаційних рівнів "магістр", "спеціаліст" "

    Документ
    Управління і менеджмент. Менеджмент як сучасна наука, мистецтво і практика управління. Поняття та значення менеджменту в умовах функціонування ринкової економіки.
  3. Разработка алгоритмов пелеменной оценки крупного рогатого скота

    Автореферат
    Защита диссертации состоится «29»декабря 2007 года в 12.00 часов на заседании диссертационного совета Д 220.033.02 при ФГОУ ВПО «Кабардино-Балкарская государственная сельскохозяйственная академия им.
  4. Учебно-методический комплекс по дисциплине дс. 02. 1 «Ботаника» составлены в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по специальности. Шифр 020201. 65 «Биология»

    Учебно-методический комплекс
    учебно-методический комплекс по дисциплине ДС.02.1 «Ботаника» составлены в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по специальности.
  5. Учебно-методический комплекс по дисциплине дс. 02. 1 «Эволюция цветковых растений» составлены в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по специальности (направлению).

    Учебно-методический комплекс
    учебно-методический комплекс по дисциплине ДС.02.1 «Эволюция цветковых растений» составлены в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по специальности (направлению).

Другие похожие документы..