Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В соответствии с пунктом 3.4 Порядка назначения, перерасчета и выплаты пенсии за выслугу лет лицам, замещавшим должности муниципальной службы в муниц...полностью>>
'Документ'
1.Общие принципы психологической борьбы, легкие для понимания и применения 2.Теория амортизации, немного скучная, но необходимая 3.Частная амортизация...полностью>>
'Документ'
Отец, Иван Ильич, родился в 1863 в деревне Ивашково, Волоколамского уезда Московской губернии в крестьянской семье и благодаря незаурядным способност...полностью>>
'Литература'
1.Написать творческую работу по роману М.А.Булгакова «Мастер и Маргарита» по темам: «Что такое истина?», «Почему судьбу Мастера и Маргариты устраивае...полностью>>

Abstracts (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ТЕСТ ЗАГАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ АБІТУРІЄНТІВ

Ляшенко О.І.

Національна академія педагогічних наук України

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова

o.liashenko@

Нинішня система зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів (далі – ЗНО) орієнтована на предметне тестування, тобто виявлення рівня навчальних досягнень випускника школи з того чи іншого предмета. Такий підхід не завжди дає можливість оцінити готовність абітурієнта до навчання у вищому навчальному закладі.

У світі існує кілька типових моделей вступу до вишів, які відображають освітні і культурні традиції конкретної країни, особливості автономії вищих навчальних закладів, специфіку державного управління галуззю освіти тощо. Останнім часом переваги надаються таким системам вступу, які позбавлені суб’єктивізму і можливостей втручання у відбір абітурієнтів, тобто орієнтовані на стандартизоване тестування як інструмент оцінювання здатності випускника середньої школи продовжувати навчання в університеті. Ці системи спрямовані головним чином на компетентнісний підхід до оцінювання абітурієнтів, а не на виявлення їхніх предметних знань у тій чи іншій галузі.

Реалізація компетентнісного підходу до тестування відображається методами оцінювання здатності абітурієнтів до тих форм діяльності, які являються домінуючими в навчанні в університеті. З усього спектру ключових для навчання навичок психологи вважають найвагомішими вербально-комунікативні і логіко-математичні компетентності, які є загальними здібностями для всіх студентів, незалежно від їхньої предметної підготовки. Відповідно до структури розумової діяльності ці дві складові визначають основу загальної навчальної компетентності тих, хто бажає продовжувати навчання у вишах.

В Україні за наказом МОН було створено робочу групу з удосконалення інструментарію ЗНО. Робоча група підготувала Концепцію тесту загальної навчальної компетентності, яку схвалила колегія МОН і зобов’язала робочу групу розробити і провести апробацію цього тесту. Результати апробації на різних контингентах учасників тестування (школярі і студенти) дозволяють зробити висновки, що запровадження тесту загальної навчальної компетентності в системі ЗНО сприятиме підвищенню ефективності відбору абітурієнтів, особливо у випадках оцінювання випускників минулих років. Статистично вірогідні дані апробації підтверджують доцільність доповнення ЗНО тестом загальної навчальної компетентності.

ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
«МОДЕЛІ ТЕСТУВАННЯ ТА СИСТЕМИ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
«ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ»

Паращук С.Д.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій дозволяє широко впроваджувати в навчальний процес тестування як одну з форм діагностики рівня навчальних досягнень учнів/студентів. Фахова підготовка спеціалістів з освітніх вимірювань повинна включати вивчення різних підходів до організації та проведення тестування.

У навчальному плані спеціалізації «Освітні вимірювання» передбачений нормативний курс «Комп’ютерні технології у тестуванні». Для його засвоєння не потрібні спеціальні знання з інформатики, він орієнтований на використання готових автоматизованих систем для організації та проведення тестування. Навчальний курс «Моделі тестування та системи» як логічне продовження попереднього курсу може вивчатися за вибором студента. Однак для його засвоєння студенти повинні володіти знаннями з основ інформаційних технологій, електронного навчання та створення навчаючих комп’ютерних систем, а відтак курс «Моделі тестування та системи» може вивчатися на тих педагогічних спеціальностях, де передбачена фахова підготовка з інформатики.

Метою курсу «Моделі тестування та системи» є оволодіння студентами сучасними підходами до діагностики рівня знань, що використовуються в комп’ютерних навчаючих системах. Завданнями курсу є вивчення моделей тестування, їхнє практичне застосування, ознайомлення з можливостями й технологіями адаптивного тестування.

Послідовність та зміст викладання навчального курсу «Моделі тестування та системи» можуть бути такими:

1. Вступ.

Загальні поняття про системи комп’ютерного тестування. Вимоги до них.

2. Моделі педагогічного тестування.

Поняття моделі. Класична модель. Класична модель з урахуванням складності, за зростанням складності, з розділенням знань за рівнями засвоювання, з урахуванням часу відповіді, з обмеженням часу. Модель тестування за сценарієм та модель на нечіткій математиці. Частково адаптивні та адаптивна модель. Комбіновані моделі.

3. Вимоги до комп’ютерних систем тестування.

Вимоги до інтерфейсу. Функціонування в режимах учня і викладача. База тестів, її організація та проектування. Модуль підтримки вибору моделі тестування. Аналіз результатів тестування та оцінювання. Засоби обміну інформацією та комунікації з викладачем. Контроль прав доступу. Адаптивні тестові системи.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОСВІТНІХ ВИМІРЮВАНЬ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Сергієнко В. П., Сергієнко Н.В.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Процес європейської інтеграції все помітніше впливає на всі сфери життя держави, не обійшов він і вищої освіти. Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює вдосконалення освітньої діяльності в контексті європейських вимог, зробила конкретні кроки для практичного приєднання до Болонського процесу.

Проект «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» в рамках програми Європейського Союзу Tempus, має на меті здійснення внеску в реформу вищої освіти в Україні шляхом запровадження підготовки фахівців з освітніх вимірювань, започаткування освітніх програм у загальноосвітній та вищій школі, широкої популяризація ідеї, суті та методів освітніх вимірювань в українському суспільстві.

В Україні поряд з традиційною системою оцінювання та контролю якості навчання студентів набуває все ширшого застосування набуває система педагогічного вимірювання навчальних досягнень студентів. В умовах інтенсивного запровадження ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) не можна недооцінити перспективність, актуальність та загальнодержавне значення дисциплін циклу «Освітні вимірювання».

У НПУ імені М.П. Драгоманова розроблено навчальний план для спеціалізації «Освітні вимірювання», за яким здійснюється підготовка бакалаврів в галузі освітніх вимірювань. До особливостей наведеного навчального плану можна віднести достатньо рівномірний розподіл часу, який відведений на вивчення теорії педагогічних вимірювань, на вивчення основ педагогічного оцінювання, на спеціальну математико-статистичну підготовку, а також на опанування сучасними комп’ютерними технологіями в тестуванні.

Для підвищення ефективності та якості підготовки фахівців у галузі освітніх вимірювань нами і удосконалено навчально-методичне забезпечення для дисциплін циклу «Освітні вимірювання».

Форми проведення занять при використанні створеного нами навчально-методичного комплексу (зокрема, інформаційно-методичного блоку) зазнали певних змін, зокрема:

 істотної модернізації зазнали лекційні заняття - викладач у процесі лекції широко використовує мультимедійні презентації, в яких реалізовано тематично й логічно пов’язану послідовність інформаційних доз матеріалу модуля, тезисно відображено його ключові моменти які вивчаються;

 студенти до початку лекції можуть отримати опорні конспекти, які являють собою комплект слайдів презентацій, роздрукованих таким чином, щоб сторінка містила кілька слайдів та поле для заміток. Такі конспекти дозволяють студентові зосередитися на демонстрації презентацій, не витрачаючи часу на копіювання зображень. Під час проведення практичних робіт студенти мають можливість працювати з матеріалом, який вивчається в інтерактивному режимі, тобто впливати на роботу інформаційного засобу.

Важливе місце у структурі навчально-методичних комплексів дисциплін відведено нами дистанційним курсам. В них відображаються інноваційні технології навчання і через них реалізуються методичні зв'язки з іншими компонентами комплексу (посібниками, збірниками тестових завдань, типовими і робочими навчальними програмами, комп’ютерними засобами тощо). Дистанційне навчання традиційно визначається, як освітній процес, у якому значна роль відводиться викладачеві, який відслідковує процес навчання, опрацьовує результати тестування, готує індивідуальні плани вивчення матеріалів занять, консультує слухачів на відстані. Використання мультимедійних технологій допомагає інтегрувати різні форми діяльності та значно інтенсифікувати процес навчання.

Науково-методичне забезпечення підготовки як бакалавра, так і магістра в галузі освітніх вимірювань має відповідати моделі такої підготовки у дискурсі інформаційної цивілізації, складовими елементами якої є: здібності, досвід, ціннісно-мотиваційна спрямованість, компетентність.

Здібності полягають у наявності знань, умінь та навичок створення і використання засобів для освітніх вимірювань в процесі ефективного застосування різних технологій навчання для виконання навчальних завдань (організація самонавчання, пропедевтичне вивчення теорії тестів, мережеве тестування тощо).

Досвід накопичується за час професійної підготовки у ВНЗ і самостійного використання засобів педагогічної діагностики. Майбутній учитель має відрізнятися від нинішнього досконалим володінням широким спектром існуючих інструментів та технологій педагогічного оцінювання незалежно від спеціальності (чи мова йде про вчителя біології, хімії, іноземної мови, фізичного виховання).

Ціннісно-мотиваційна спрямованість використання нових досягнень у галузі освітніх вимірювань в подальшій діяльності майбутнього вчителя забезпечується в навчальному закладі тільки тоді, коли в ньому реалізований увесь комплекс заходів поєднання науково-дослідної і навчальної діяльності студентів. В результаті чого, студент, вивчаючи усі дисципліни, бере активну участь у розробленні тестових завдань, і після закінчення, попадаючи в школу, випускник ВНЗ вже не може працювати і навчати дітей без використання тестових технологій.

Компетентність вчителя у сфері освітніх вимірювань визначається зміною його ролі в навчальному процесі. Він перестає бути лише носієм інформації, а стає більше співучасником і координатором процесу засвоєння знань і вмінь. Додаються нові комунікаційні якості, здібності в організації навчання в соціальних мережах, віртуальних класах, дистанційній освіті протягом життя. Тобто, майбутній учитель з високим рівнем культури тестування – це вчитель, здатний конструювати тести на науковій основі, проводити їх апробацію і впроваджувати у навчальний процес з використанням інформаційних технологій. Складовими моделі педагогічного ВНЗ, який здатен якісно готувати майбутнього фахівця з освітніх вимірювань є: зміст освіти, технології навчання, практика самостійного проектування і використання засобів освітніх вимірювань, специфічне середовище соціалізації майбутнього вчителя, кадри викладачів.

В цілому підготовка фахівця з освітніх вимірювань має ґрунтуватися на стратегічному баченні перспектив розвитку систем педагогічного оцінювання в найближчому і віддаленому майбутньому, носити системний і комплексний характер.

Такий підхід до планування, організації та здійснення підготовки фахівців з освітніх вимірювань дозволить не лише ефективно реалізувати навчальні плани та оптимізувати управління навчальним процесом, а й забезпечувати якісну їх підготовку.

ПРОДУКУВАННЯ СИСТЕМ ТЕСТУВАННЯ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ

Сергієнко В.П., Хоружий К.С.

vpsergienko@npu.edu.ua

Електронні засоби навчання стали невід'ємною частиною університетської освіти. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та засобів комунікації полегшив доступ користувачів до мережі Інтернет та надав можливість отримання інформації та знань на відстані. Тому, розробляючи комп’ютерні системи тестування, слід враховувати як сучасні тенденції у методиці тестування, так і останні можливості в інформаційних технологіях.

Аналіз результатів досліджень зарубіжних і вітчизняних учених-педагогів показав, що одним з наймогутніших, надійних і об'єктивних методів визначення досягнень студентів є педагогічні тести. В Україні мають місце процеси становлення системи тестування в галузі освіти, а тестові технології розглядаються як один із засобів контролю якості підготовки і рівня набутих досягнень учнів і студентів. Однак існує проблема відсутності теоретичних обгрунтувань моделей ефективного інструментарію комп'ютерної діагностики рівня предметних знань, що відповідав би сучасній парадигмі освіти і завданням її інформатизації. Відсутність єдиних вимог до систем тестування призвела до появи великої кількості програмних засобів, багато з яких не відповідають сучасним потребам. Правильно складені тести повинні задовольняти ряду вимог як предмету для якого вони створюються, так і системи у якій вони будуть використовуватися.

Сучасний стан розроблення теоретичних засад продукування систем тестування в умовах впровадження державних освітніх стандартів – це якісно новий етап в розвитку педагогічної науки і практики, характерною особливістю якого є наукове обгрунтування суті, цілей, змісту, функцій і завдань педагогічної діагностики, визначення її як дієвого засобу підвищення якості рівня знань студентів або учнів, що проявляється у створенні системи моніторингу рівня досягнень з метою аналізу педагогічної системи і підвищення ефективності управління нею.

Список використаної літератури

  1. Карпова И.П. Исследование и разработка подсистемы контроля знаний в распределенных автоматизированных обучающих системах. Москва, 2002.

  2. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

  3. Морев И. А. Образовательные информационные технологии. Часть 3. Дистанционное обучение: Учеб. пособие. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. – 150 с.

  4. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий. Учебная книга для преподавателей вузов, учителей школ, аспирантов и студентов пед. вузов. 2 изд., испр. и доп. – М.: Адепт, 1998. – 217 с.

  5. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. (Как выбирать, создавать и использовать тесты для целей образования) / А. Н. Майоров. – М.: Интеллект-центр, 2001. – 296 с.

  6. Архипова А.И., Шапошникова Т.Л., Лаврентьев А.В. Типология педагогических программных продуктов и этапы их проектирования // Педагогическая информатика. – 2002. – №4. – С. 40–45.

  7. Шишкіна М.П., Тенденції розвитку та використання інформаційних технологій в контексті формування освітнього середовища / Шишкіна М.П. // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2006. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em1/emg.html. – Заголовок з екрану.

  8. Сінько Ю.І. Інтегроване програмне середовище системи навчання математичної логіки «МатЛог» [Електронний ресурс] / Ю.І. Сінько // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2007. – № 3. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em3/emg.html. – Заголовок з екрану.

  9. Єфіменко В.С. Комп’ютерне тестування як складова системи педагогічної діагностики компетентності школярів із теми «Табличний процесор» [Електронний ресурс] / В.С. Єфіменко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em5/emg.html. – Заголовок з екрану.

  10. Дюмін О. Комп’ютерна система тестування знань з української мови за програмою open TESTYLE="2.0 [Електронний ресурс] / О. Дюмін // Українознавство. – 2006. – № 4 – Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=636&number=61&category=10. – Заголовок з екрану

  11. Режим доступу: http://www.brainbench.com/xml/bb/homepage.xml

  12. Режим доступу:

  13. Режим доступу:

  14. Режим доступу:

  15. Режим доступу: /testing.html.

CONTRIBUTED LECTURES

ДОСЯГНЕННЯ ПРОГНОЗОВАНОГО РІВНЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ

Атаманчук Петро Сергійович, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,

Оленюк Ірина Василівна, Гусятинський коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя,

Особистісно-діяльнісний підхід у навчанні фізики дозволяє на основі чіткої цілевизначеності формувати у студентів здатності до передбачення та упередження кінцевого результату навчання, здійснення пошукової та творчої навчально-пізнавальної діяльності. Для забезпечення цього важливо, щоб усі змістові елементи фізичного стандарту набули якостей орієнтування, унормування, коригування та управління у результативному навчанні фізики.

Цільовий характер навчальна програми з фізики окреслюється через особистісно-діяльнісні вимірники [1]: заучування знань (ЗЗ), наслідування (НС), розуміння головного (РГ), повне володіння знаннями (ПВЗ), уміння застосовувати знання (УЗЗ), навичка (Н), переконання (П). Досягнення визначеного рівня якості знань можливе при забезпеченні належного рівня первинної обізнаності, який доцільно визначати з використанням різнорівневих завдань за темами шкільного курсу для окреслення шляхів досягнення необхідної підготовленості до вивчення програмового матеріалу.

Розкриття змісту еталонних вимірників якості знань забезпечить розуміння студентами мети, якої вони мають досягти в процесі навчання. Використання на лекційних заняттях тих методів, що збуджують пізнавальний інтерес у студентів до пояснюваного матеріалу, проведення оперативного контролю за еталонними тестовими завданнями, коригуванням навчально-пізнавальної діяльності з метою ліквідації прогалин у знаннях, у більшості забезпечує успішне досягнення навчальної мети. Наступне ж просування в напрямку до вищих рівнів якості знань здійснюється в ході розв’язування задач, виконання лабораторних робіт, в ході самостійної роботи.

Врахування мети практичного заняття з розв’язування навчальних задач, лабораторної роботи вимагає чіткого планування діяльності студента та управління нею на етапах попередньої підготовки до заняття, роботи над навчальними, контролюючими та над індивідуальними завданнями. Рівень складності завдань визначається у відповідності до рівня підготовленості студента до заняття.

В процесі вивчення навчального матеріалу прослідковується поетапність у досягненні все вищого рівня якості знань: від нижчого – РГ (на лекції), до оптимального – ПВЗ (в ході практичного заняття з розв’язування задач), до вищого – УЗЗ (на лабораторній роботі): РГ→ПВЗ→УЗЗ.

Таким чином, чітке планування роботи студентів з використанням різнорівневих завдань в поєднанні з контролем, коригуванням навчально-пізнавальної діяльності є основою реалізації не тільки дидактичної, а виховної та розвивальної мети.

Список посилань:

  1. Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, інформаційно-видавничий відділ, 1997. – 136 с.

  2. Оленюк І.В. Методичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання фізики: Дис…канд.пед.наук: 13.00.02/ НПУ імені М.П.Драгоманова.-К.,2004

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СКЛАДАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З УРАХУВАННЯМ ВИМІРЮВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ.

Барило ­­­­­­­­­­­­­­­­­О.А.

м.Чернігів, к.п.н.доц. ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка

Упродовж останніх років активний перехід українських вишів до системи ECTS зумовив характеристику процесів діяльності педагогів-практиків, зокрема викладачів ВНЗ. Безліч проблемних питань і до сьогодні залишаються актуальними для здійснення результативної діяльності освітян, зокрема проблема складання тестових завдань з гуманітарних дисциплін для студентів педагогічних ВНЗ.

Дослідження феномену творчості здійснялись багатьма науковцями й активними педагогами-ентузіастами. Беручи до уваги результати праць українських, вітчизняних і зарубіжних авторів минулого й сучасності (Д. Богоявленської, П. Розвозчика, Дж. Гилфорда, Е. Торренса та ін.) зауважимо, що сьогодні вивчення проблем творчих здібностей молоді, особливо у сфері методології їх вимірювання має і надалі бути провідною для дослідників освітньої галузі.

Нове розуміння творчості як специфічного відмінного від інших виду діяльності мозку, опосередкованого взаємозв’язком індивідуальної роботи мислення з активною роботою всіх сенсорних операцій та функцій притаманних тілу людини, котрий виявляється у матеріальних і нематеріальних (духовних) продуктах діяльності особистості (О.Барило), дає змогу по-новому розв’язати проблему її вимірювання в умовах роботи зі студентами педагогічного ВНЗ.

Ураховуючи 7-річний досвід роботи за КМСОНП одним із можливих шляхів (методологічного характеру) вимірювання творчих здібностей студентів маємо пропозицію наступного підходу до тестування з педагогічних дисциплін (історії педагогіки, педагогіки, педагогіки вищої школи).

У вже існуючих принципах типологій складання тестів, особливо що стосується комплексів завдань тестування студентів 6-го року навчання (С. Вітвіцька), в яких вбачається звичайне натаскування, замість 3-х типових, варто задіяти 6-типові комплекси завдань.

Така пропозиція передбачає наступне оперування завданнями: 1) завдання І типу мають включати запитання і завдання з за діянням апарату пам’яті. Прикладом можуть стати відповіді, на визначення теоретичних педагогічних термінів і понять, котрі містяться у класичних підручниках та в нових інформаційних джерелах; 2) завдання ІІ типу підбираються з урахуванням виявлення якості роботи логічних операцій мозку. Наприклад, обрати правильну відповідь із запропонованих, або розташувати запропоновані відповіді у логічній послідовності; 3) ІІІ тип завдань містить приклади, в кожному з яких необхідно знайти помилку; 4) завданнями ІV типу є заздалегідь підготовлені педагогічні задачі або ситуації, що містять варіанти відповідей. Якщо відібрати 5 завдань, тоді 1 з них має бути з власно запропонованим варіантом виходу з ситуації та його опис, а 1 просто на завершення речення; 5) завданням V типу є завдання зі створення власного проекту (фрагмент уроку, урок, виховний захід та ін.) де застосовуються творчі якості особистості; 6) 1 завдання VI типу для всіх ОКР має вимірювати коректність вміння застосовувати власний творчий продукт. Приклад є 1 – практична реалізація власно розробленого проекту безпосередньо на базі педпрактики. Обов’язковим є безпосереднє керівництво і оцінювання коректності виконання керівником педпрактики й методистом.

Підсумовуючи зазначимо, що реалізувати такий підхід до складання тестових завдань варто з таким урахуванням пропорційності типологій: у поточному тестуванні (тематичне) застосувати завдання 1-3 типів, у проміжному (МКР) завдання 4,5 типів, у підсумковому (весь кредит курсу) завдання 6 типу. Важливою перспективою є також розробка критеріїв вимірювання ТЗ студентів.

Література.

  1. Аллахвердян А. Г., Г. Ю. Мошкова, А. В. Юревич, М. Г. Ярошевский. Психология науки.

  2. Барило О.А. Розмежування понять творчості, обдарованості й геніальності у контексті сучасних підходів до здійснення педагогічного дослідження // Філософія освіти . Чернігів. 2010.

  3. Вітвіцька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. _ К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

ПЕРЕВІРКА УНІКАЛЬНОСТІ ТЕКСТУ ПРИ ОЦІНЮВАННІ
СТУДЕНТСЬКИХ РОБІТ ТВОРЧОГО АБО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ХАРАКТЕРУ

Болілий Василь Олександрович

basilb@

Копотій Вікторія Володимирівна

vika_kopoty@meta.ua

Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка

Важливою складовою навчального процесу є підсумкове оцінювання, що проводиться в кінці вивчення теми, семестру, року тощо. Цей вид оцінювання показує наскільки глибоко засвоєний навчальний матеріал і включає оцінки за контрольні, творчі та дослідницькі роботи. У зв’язку з бурхливим розвитком глобальної мережі студент може недобросовісно поставитися до виконання завдань творчого або дослідницького характеру і використати результати інших дослідників, що опубліковані в інтернеті. Тому для об’єктивного оцінювання такого виду студентських робіт викладач має визначити інформаційні джерела, якими користувався студент, і виявити факти плагіату.

Мета даного дослідження полягає в аналізі сучасних сервісів та програмних засобів (як онлайнових так і оффлайнових), що надають можливість перевіряти текстовий матеріал на унікальність й автентичність.

На сьогоднішній день сервісів для встановлення автентичності тексту небагато і більшість з них знаходяться на стадії альфа- або бетта-тестування. Тому при доборі серед таких систем для дослідження керувалися міркуваннями: обов’язкова підтримка української та російської мов, вільний доступ, можливість безоплатної роботи.

Серед онлайнових засобів були обрані такі Інтернет-ресурси:

  1. Антіплагіат ();

  2. Істіо ();

  3. FindCopy ();

  4. Mira tools ().

Серед оффлайнових засобів були обрані такі програми:

  1. eTXT Антиплагиат (/antiplagiat/);

  2. Advego Plagiatus ();

  3. Double Content Finder ().

Для проведення тестування усіх систем були підготовлені дві статті. Текстовий матеріал першої статті був майже на 100% плагіатом, а другої – унікальним.

Результати дослідження виявилися дуже відмінні по різним системам і потребують серйозного осмислення.

В цілому, можна зробити висновок про недосконалість сучасних засобів перевірки текстів на плагіат, але залучення таких систем при оцінюванні студентських робіт творчого та дослідницького характеру все ж необхідне й дозволить полегшити роботу викладача.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Abstracts (2)

    Документ
    III International Summer School “Educational Measurement: Teaching, Research, and Practice” is held under the support of the EU within the framework of the EU Project 145029-TEMPUS-2008-SE-JPCR “Educational Measurements Adapted to EU Standards”
  2. М. В. Ломоносова Проблема сознания как философская проблема 1 Abstracts : Статья

    Статья
    Abstracts: Статья/доклад имеет обзорный характер и посвящена обсуждению двух проблем. Первая из них связана с методологией исследований природы сознания.
  3. Журнал экономической теории, №3, 2010 Аннотации статей / Abstracts

    Статья
    Ключевые слова: экономика знаний, глобализация, инновационная система, системы инновационного финансирования, информационные и коммуникационные технологии (ИКТ), информационная инфраструктура, промышленное и экономическое развитие.
  4. Т. В. Бендас гендерная психология Издательская программа

    Программа
    В. А. Аверин, профессор, доктор психологических наук, зав. кафедрой общей и клинической психологии факультета клинической психологии Санкт-Петербургской государственной педиатрической медицинской академии;
  5. Закарпатський державний університет публікації науково-педагогічних працівників закарпатського державного університету

    Документ
    Публікації науково-педагогічних працівників Закарпатського державного університету: Галузевий бібліографічний покажчик (До 15-річчя від дня заснування Закарпатського державного університету)/Укладачі: О.

Другие похожие документы..