Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа курса'
Понятие о высшей нервной деятельности. Высшая нервная деятельность — часть науки о мозге. Ее связь и отношение к другим нейронаукам: нейробиологии, н...полностью>>
'Документ'
55 лет Медицинское Биологическое Прочее Высшая Первая Вторая без категгории КМН КБН Таблица № 3 Возрастная структура врачебно – лабораторного состава ...полностью>>
'Реферат'
Колыбель Римской цивилизации город Рим возник на юго-западе Европы, на Аппенинском полуострове, который греки называли Италией, по названию одного из...полностью>>
'Документ'
Развитие в России автомобильной промышленности обусловило широкое применение автомобилей во всех отраслях народного хозяйства, строительства и оборон...полностью>>

Abstracts (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Таким чином, мінімальний обсяг теоретичного навчання складає 60 кредити (нормативнв частина – 36 кредитів, варіативна – 24 кредити). До стандарту навчання входять також курсова робота з освітніх вимірювань та тестування (1кредит/ 36 годин); виробнича практика (6/216); переддипломна практика (6/216); державна атестація (2/72). Отже, для підготовки магістра спеціальності 8.000010 «Освітні вимірювання» загальний мінімальний обсяг кредитів/годин становить 75 кредитів/2700 годин.

ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНІХ ВИМІРЮВАНЬ
У КУРСАХ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Андрущенко Т.І.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Прискорення приховує несталість – швидкоплинність”

Алвін Тоффлер.

Сучасне інформаційне суспільство вимагає формування нових моделей освіти та оцінювання її якості, які поступово втілюються та реалізуються в національній освітній системі. Значні результативні кроки в напрямі удосконалення сучасної освіти робляться в рамках проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» за програмою Європейської Комісії TEMPUS-IY.

Під час роботи у цьому проекті викладачами НПУ ім. М.П. Драгоманова було розпочато підготовку бакалаврів з освітніх вимірювань, розробляються нові підручники, програми та предметні курси, де широко застосовуються тестові контрольні перевірки, що дозволяють більш адекватно оцінювати рівень студентських знань та відповідно вдосконалювати предметний матеріал.

Природньо, що кожна галузь наук у цьому плані має свої особливості. Так, гуманітарні науки вирізняються тут особливими складностями, оскільки несуть в собі більш виражений світоглядно-формувальний, виховний, креативний компоненти, що потребують більш розлогого, цілісного, інтегративного підходу.

В гуманітарних науках значну частину навчального матеріалу складно вкласти у рамки тестової перевірки, особливо в дисциплінах, що оперують філософськими категоріями, художніми образами, символами, іншою невербалізованою інформацією, не мають однозначної оцінки того чи іншого явища тощо. Тим не менш, кожен з таких предметів вивчає і сталу, незмінну, академічну частину матеріалу, яка добре підлягає тестовій перевірці та оцінюванню.

Зокрема, в історії естетичної думки в різні часи з’являлися спроби охопити, вловити, обчислити феномен естетичного в мистецтві, в естетичних відношеннях. Свого часу у 60-х рр. значного успіху та міжнародного резонансу набув досвід моделювання естетичних цінностей відомого вченого Леоніда Столовича, що формувався під впливом Тартусько-Московської школи семіотики. Учений запропонував математичну формулу для вимірювання такого складного феномену як естетичне. Хоча жодна модель, визнає Л.Столович не здатна відобразити оригінал в усіх його зв’язках і відношеннях, але деякі його риси може показати достатньо повно. Крім того, модель дозволяє чітко сформулювати ту чи іншу концепцію і тим самим домогтися логічної ясності, а іноді в процесі роботи можуть відкритися ще не вивчені зв’язки, відношення, нові думки.

Сучасна тестова перевірка та оцінювання студентів з гуманітарних дисциплін дають можливість не лише визначити якість освіти, але й проаналізувати світоглядні, креативні, етичні моменти у фаховій підготовці молодої людини.

Попри колосальний обсяг інформації, що не підвладний осягненню, який до того ж збільшується вдвічі кожні п’ять років, глобальну переоцінку цінностей, розроблення та втілення нових життєвих орієнтирів, скільки б не говорити про застарілість, банальність традиційних ідеалів, вони залишаються вічними, сутнісними, генетично та онтологічно притаманними людині як homo sapien.

Так, під час тестування з питань естетичних категорій та естетичних цінностей студентам НМАУ ім. П.І.Чайковського було запропоновано визначити приорітетність таких загальних людських цінностей як: кар’єра, кохання, матеріальний достаток, внутрішня душевна гармонія, влада, професіоналізм, родина, друзі. Переважна більшість студентів на перше місце серед цих життєвих цінностей поставили внутрішню душевну гармонію, потім родину, друзів, кохання, лише тоді професіоналізм та кар’єру. За ними матеріальний достаток, і аж насамкінець – всі до єдиного – владу.

Тест як засіб педагогічного оцінювання має низку переваг, але повинен використовуватися в комплексі з іншими класичними засобами. Крім того тест є інструментом педагогічного вимірювання. Від якості тесту залежить достовірність результатів педагогічних вимірювань. Розроблення високоякісного тесту є досить тривалим і творчим процесом. Без високих значень (більше 0,8) коефіцієнтів надійності і валідності немає якості тесту. Тому використання більш широкого поняття «оцінювання» є коректним у багатьох випадках так званого «тестування». Коли в якості тестового завдання використовується ціла задача.

Потребує удосконалення система державної атестації майбутніх учителів на рівнях «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр». Такий досвід накопичено в системі підготовки майбутніх лікарів. В Україні тривалий час не викликає особливих нарікань система тестової перевірки знань правил дорожнього руху тощо.

Педагогічне оцінювання у структурно-організаційному аспекті слід розглядати як динамічний процес реалізації взаємопов’язаних і взаємозумовлених фундаментальної та професійної складових, які і забезпечують прогнозовану якість формування компетентностей та професійно значущих властивостей особистості майбутнього вчителя.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ В ОСВІТІ: НАУКОВА ПРОБЛЕМА
І НАВЧАЛЬНИЙ КУРС

Кашина Г.С.

Kashina_a_s@i.ua

Сергієнко В.П.

vpsergienko@npu.edu.ua

НПУ імені М.П. Драгоманова

Для дослідників-початківців дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукових досліджень, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.

Важливим завданням дослідження в освіті є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. Закономірність — це факт наявності постійного й необхідного взаємозв'язку між реальними феноменами процесу.

Метод науково-педагогічного дослідження — спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта навчання й виховання добирають оптимальний комплекс методів — методику дослідження.

Методика дослідження — процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворювальних дій, операцій та впливів, спрямованих на виконання дослідницьких завдань.

Добираючи методики дослідження, важливо дотримуватися таких вимог:

— застосовувати поєднання методів, яке б відкривало різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу, іншого об'єкта виховання чи навчання;

— використовувані методи мають забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості;

— методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей, як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

— використовувати такі методи, які дають змогу одержати відомості про учня з багатьох джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілкуються з ним.

Сучасна педагогіка використовує такі методи педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, експеримент, вивчення продуктів діяльності, соціологічні методи, соціометричні методи, тестування тощо.

Наука може розвиватись лише втому випадку, якщо вона буде поповнюватись новими фактами. В свою чергу, для їх накопичування і інтерпретації необхідні науково обґрунтовані методи досліджень. Вони залежать від набору теоретичних принципів, що отримали в науці назву методологічних.

Саме вивчення цих методів дослідження майбутніми викладачами та науковцями покладено в основу дисципліни «Методи досліджень в освіті».

Таблиця 1

Витяг

з навчального плану для освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

з освітніх вимірювань

Назва

дисциплін

Розподіл

Годин

Розподіл по курсах і семестрах

по семестрах

Екзаменів

Заліків

Курсових робіт

Всьго кредитів

Всього годин

У тому числі

Семестр

Самостійна робота

Аудиторні заняття

Лекції

Семінарськ і практичні

Лаборатор.

1

2

3

4

Число навчальних тижнів

17

18

17

18

Годин на тиждень

3.5

Методи

досліджень

в освіті

 

3

3

3

108

74

34

18

16

 

 

 

2

 

Основним завданням курсу "Методи досліджень в освіті" є познайомити студентів з основними методами досліджень в освіті, сформувати вміння проводити педагогічні дослідження з використанням сучасних методів дослідження.

Метою курсу "Методи досліджень в освіті" є формування компетентностей майбутніх педагогічних працівників з питань методів досліджень в освіті, ознайомлення з методиками та методами, необхідними для планування та досягнення освітніх результатів певного рівня.

Врахувавши завдання та мету дисципліни «Методи досліджень в освіті» було розроблено програму, навчальну програму та розпочато розроблення дистанційного курсу з даної дисципліни.

Використана література:

  1. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. екон. спец. вузів / М.Г. Білуха. – К.: Вища школа., 1997. – 271 с.

  2. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 150 с.

  3. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.

  4. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посібник. - К., 2003. - 116 с.

  5. Шут М.І., Сергієнко В.П. Науково-дослідна робота з фізики у середніх та вищих навчальних закладах: Навч. посібник - К.: Шкільний світ, 2004. - 128 с.

ТЕОРІЯ М. Т. КЕЙНА ВАЛІДИЗАЦІЇ ВИМІРЮВАНЬ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА
ОСНОВА ВИКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ «ВАЛІДНІСТЬ» НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ»

Ковальчук Ю.О.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

yu-koval@

Поняття валідності та валідизації інструментів вимірювання є одним з чи не найскладніших для розуміння та застосування в теорії освітніх вимірювань. Необхідність у валідизації нових тестів є наслідком самої природи тестування, яка передбачає, з одного боку, наявність певних попередніх теоретичних конструкцій, а з іншого боку, ­ відшукання часткових свідчень правдоподібності цих конструкцій, подальшого узагальнення свідчень, а також правильної інтерпретації та застосування результатів тестування.

У змісті поняття валідності, починаючи з 20-х років минулого століття, акцент поступово зміщувався від концентрації навколо ідеї відповідності змісту тесту тій області поведінки особи, яку тест повинен вимірювати (змістова валідність), до необхідності оцінювання насамперед правильності інтерпретації та використання результатів тестування. На цьому шляху теорія валідизації пройшла через період панування так званої «триєдиної» моделі валідності (змістова, критеріальна та конструктна типи валідності), до виділення конструктної валідності як загальної, такої, що охоплює також поняття змістової та критеріальної валідності, і далі – до трактування валідності як аргументу в рамках загальної теорії валідизації М. Кейна.

Модель Кейна валідності як аргументу запропонована ним ще у 1982 році [1], однак тоді ця теорія не набула помітного поширення. Однак саме Кейну було довірено написати розділ «Валідизація» для четвертого видання фундаментального збірника «Educational Measurement», який видано у 2006 році під егідою ACE та NCME [2]. Підхід Кейна є спробою надати розробникам та користувачам тестів єдину методологію валідизації, і це є добрим аргументом для покладання цієї методології в основу викладу відповідного розділу в навчальних курсах з теорії вимірювань в освіті.

У викладі Кейна, аргумент валідності (validity argument) є інструментом загальної оцінки інтерпретації та використання тестових балів, що передбачаються для даного тесту. Головною метою при цьому є відшукання ясних та взаємно узгоджених свідчень «за» або «проти» запропонованих інтерпретацій чи застосувань, і, якщо можливо, свідчень для альтернативних інтерпретацій/застосувань. З цією метою спочатку розробляється інтерпретативний аргумент (interpretative argument), який слугує канвою для вироблення аргументу валідності. Інтерпретативний аргумент складається з ряду припущень та декларативних висновків.

Підхід Кейна до валідизації можна сформулювати як послідовність кроків, що може ітеративно повторюватися:

  1. Пропонується інтерпретація тестових балів в термінах інтерпретативного аргументу.

  2. Створюється попередня версія аргументу валідності шляхом відшукання усіх доступних свідчень правдоподібності інтерпретативного аргументу.

  3. Детально оцінюється справедливість припущень та висновків.

  4. Якщо потрібно, переформульовуються інтерпретативний аргумент та аргумент валідності, після чого повторюється крок 3. Так відбувається доти, доки не свідчення правдивості задекларованих висновків не стануть достатніми для їх визнання або відхилення.

Цей процес нагадує процес створення теорій у природничих науках. Крім загальної філософії науки, на теорію Кейна вплинули також різні методології, поширені в психометрії, зокрема, висновки узагальненої теорії тестування (Generalizability Theory), а також методологія оцінювання програм (Program Evaluation).

Кейн виділяє чотири широкі категорії інтерпретативних аргументів:

  1. Інтерпретація для рис особистості (traits). Сюди відноситься наприклад, випадок вимірювання навчальних досягнень учня з певного предмету.

  2. Інтерпретація, заснована на теорії. Такого виду інтерпретації вимагають, наприклад, результати тесту здібностей, вимірювання інших конструктів.

  3. Якісна інтерпретація. Стосується області якісного (на відміну від кількісного) оцінювання і підходить для валідизації, зокрема, оцінювання учнів під час занять у класі.

  4. Процедури прийняття рішень. Прикладом може бути інтерпретативний аргумент для Програми відповідальності NCLB (No Child Left Behind Act) в США.

Література

1. Kane, M.T. A sampling model for validity // Applied Psychological Measurement.  1982.  No. 6  P. 125-160.

2. Educational Measurement / sponsored jointly by National Council on Measurement in Education and American Council on Education; edited by Robert L. Brennan.  4th ed. p. cm.  (ACE/Praeger series on higher education).  779 p.  ISBN 0-275-98125-8.

ВЕБ-ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕСТУВАННЯ ТА ПІДТРИМКИ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ

Котяк Віталій Володимирович

Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.  Винниченка

Moodle – найбільш розповсюджена в світі система управління курсами (CMS), також відома як система управління навчанням (LMS) чи віртуальне освітнє середовище (VLE), з відкритим вихідним кодом. Незважаючи на високу популярність та розповсюдженість, існує значна кількість проблем з встановленням та налагодженням даної системи для фахівців в галузі освітніх вимірювань.

Рис.1 Розповсюдженість версій Moodle

З метою полегшення встановлення та налагодження веб-сайту, з використанням середовища Moodle ми пропонуємо створити та надавати випускникам в галузі освітніх вимірювань комплект програмного забезпечення з інструкціями, що до розгортання його як на базі платформи Windows, так і на платформі Linux.

Враховуючи розповсюдженість версій системи Moodle(рис.1), за основу взято версію 1.9.9 з встановленими доповненнями:

  • WiZiQ Live Class – засоби організації вебінарів з можливістю запису, або модуль інтеграції з середовищем BigBlueButton;

  • Book – засоби створення багатосторінкових ресурсів;

  • Imagetarget – тип запитань, що передбачає вибір відповіді на зображенні;

  • Drag-and-Drop Matching Question – тип запитання на відповідність;

  • WIRIS – пагін візуального створення математичних формул.

Значну увагу слід приділити перекладу середовища та допомоги та термінології, що має неоднозначний характер.

Також, для забезпечення можливості створення повноцінного веб сайту освітнього закладу до складу комплекту включено:

Joomla! 1.5.20 – система управління сайтом з встановленими доповненнями Joomdle.

Joomdle – набір модулів та плагінів для наскрізної авторизації між Joomla та Moodle, а також для можливості інтеграції вказаних систем.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Abstracts (2)

    Документ
    III International Summer School “Educational Measurement: Teaching, Research, and Practice” is held under the support of the EU within the framework of the EU Project 145029-TEMPUS-2008-SE-JPCR “Educational Measurements Adapted to EU Standards”
  2. М. В. Ломоносова Проблема сознания как философская проблема 1 Abstracts : Статья

    Статья
    Abstracts: Статья/доклад имеет обзорный характер и посвящена обсуждению двух проблем. Первая из них связана с методологией исследований природы сознания.
  3. Журнал экономической теории, №3, 2010 Аннотации статей / Abstracts

    Статья
    Ключевые слова: экономика знаний, глобализация, инновационная система, системы инновационного финансирования, информационные и коммуникационные технологии (ИКТ), информационная инфраструктура, промышленное и экономическое развитие.
  4. Т. В. Бендас гендерная психология Издательская программа

    Программа
    В. А. Аверин, профессор, доктор психологических наук, зав. кафедрой общей и клинической психологии факультета клинической психологии Санкт-Петербургской государственной педиатрической медицинской академии;
  5. Закарпатський державний університет публікації науково-педагогічних працівників закарпатського державного університету

    Документ
    Публікації науково-педагогічних працівників Закарпатського державного університету: Галузевий бібліографічний покажчик (До 15-річчя від дня заснування Закарпатського державного університету)/Укладачі: О.

Другие похожие документы..