Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Для контрольного тематичного оцінювання пе­редбачаються окремі зошити (для кожного предме­та) або аркуші, що зберігаються протягом навчаль­ного року ...полностью>>
'Документ'
Складається щоквартально за наростаючим підсумком з початку року і подається до органів Фонду за місцем реєстрації не пізніше 20 числа наступного за з...полностью>>
'Конкурс'
- Конкурс «Мини-мисс Беллиданс– Европа» проводится с целью популяризации и развития восточного танца, ознакомления общественности с красотой и тенденц...полностью>>
'Программа'
Лопашинов Петр Михайлович, начальник Управления информатики и телекоммуникаций Аппарата Администрации Смоленской области, доктор технических наук, пр...полностью>>

Сучасна світова культура”

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Сучасна світова культура”

ХХ сторіччя – особлива, унікальна сторінка історії. Це – епоха народження нового мислення, нової свідомості, нового світовідчуття. Культура ХХ ст. є не тільки нескінченим «коментарем» – «цитатою» минулого, але часом створення нової картини світу, нових цінностей та ідеалів; вона є щирим прагненням до мирного діалогу – діалогу традиції та новації, класики й авангарду, національного і загальнолюдського, Сходу і Заходу. Сучасна культура – це поліфонія країн, традицій, мов, релігій, філософій, мистецьких практик.

Сучасна культура є міждисциплінарним явищем. Її яскраву палітру складають досягнення в галузях науки, філософії, літератури, мистецтва. Тому побачити розмаїття, дійсну велич сучасної культури, зрозуміти її справжнє значення, осмислити її багату спадщину можливо лише при комплексному дослідженні усіх її складових. Отже, формування у слухачів максимально повного, глибокого уявлення про сучасну культуру є головною метою даного курсу.

Навчальна дисципліна «Сучасна світова культура» дає широку панораму розвитку європейської цивілізації наприкінці XX - початку XXI ст. Лекційний матеріал курсу висвітлює: 1) специфіку сучасного культурного процесу; 2) актуальні проблеми розвитку сучасної культури; 3) наукові, філософські, політичні, релігійні, етичні, світоглядні орієнтацій сучасної епохи; 4) головні течії та напрямки сучасної літератури, мистецтва, кіно, архітектури, музики, театру; 5) основні теорії та інтерпретації сучасної культури; 6) методологію дослідження сучасної культури; 7) концептуальний апарат сучасної культурології; 8) факти та артефакти сучасної культури.

Теорія комунікації у сучасній філософії

Курс починається з огляду історії розвитку і трансформації поняття «комунікація» у світовій культурі. Основна частина курсу присвячена аналізу різноманітних сучасних підходів до розуміння природи комунікації. Розглядаються погляди М. Мак-Люена («засіб комунікації є повідомлення»), Л. Вітгенштейна (концепція «мовних ігор»), Ж. Бодрійяра (комунікація симулякрів у епоху «симулятивної реальності»), К.-О. Апель (комунікативна етика), Ю. Габермаса (теорія комунікативної дії), Н. Лумана (суспільство є комунікація), М. Кастельса (сіткове суспільство). Філософські концепції комунікації розкривають те, як революція у засобах комунікації змінює характер сприйняття людиною світу і веде до нового розуміння суспільства.

Філософія права

За останні десятиліття філософія права, поряд з політичною філософією, виходить на одне з перших місць серед філософських дисциплін. Це пов’язано зі зростанням ролі права в сучасному суспільстві.

Чому роль права в регулюванні суспільного життя неухильно зростає? Чому право при цьому потребує виправдання, обґрунтування? Право й закон - це одне й те ж, чи ні? Як співвідносяться право і мораль? Чи повинен закон, аби бути законом, відповідати деякій природній справедливості чи достатньо того, що він є породженням волі суб’єкта державної влади? За яких умов можливе верховенство права? Права людини є універсальними чи відбивають цінності лише західної культури? Як можна обґрунтувати загальну значимість прав людини? Якою є мета покарання? Як залежить розуміння злочину й покарання від властивих суспільству цінностей? Якими є аргументи прибічників і противників смертного покарання?

Логіка

Курс передбачає ознайомлення студентів з основними формами та законами мислення, особливостями доведення та спростування. Будуть розглянуті наступні питання: мислення як предмет вивчення логіки; логіка як наука; логіка формальна та логіка діалектична; мова як знакова інформаційна система; формалізована мова логіки; загальна характеристика поняття; зміст та обсяг поняття; види понять; відношення між поняттями; узагальнення та обмеження понять; визначення понять; поділ понять; загальна характеристика судження; прості судження, їх види та склад; категоричні судження; види складних суджень, їх характеристика; логічні відношення між простими судженнями; логічні відношення між складними судженнями; алетична модальність суджень; епістемічна модальність суджень; деонтична модальність суджень; умовиводи та його види; безпосередній умовивід; простий категоричний силогізм; загальні правила категоричного силогізму; фігури та модуси категоричного силогізму; умовиводи з суджень з відносинами; виводи з складних суджень; скорочені, складні та складноскорочені силогізми; загальна характеристика індуктивних умовиводів; повна та неповна індукція; популярна та наукова індукція; умовиводи за аналогією; загальна характеристика законів мислення: закон тотожності, закон несуперечливості, закон виключеного третього, закон достатньої підстави; визначення та структура доведення; види та правила доведення; основні способи спростування.

Релігієзнавство”

Курс передбачає ознайомлення студентів з структурою релігієзнавства, основними концепціями релігії, особливостями релігійної віри, структурою сучасних релігій, історичними формами релігій. Будуть розглянуті наступні питання: соціальна роль релігії; походження релігії; первісні релігійні вірування; основні риси родоплемінних релігій; загальна характеристика розвинутих релігій; сучасні національні релігії Індії і Китаю; синтоїзм як національна релігія Японії; іудаїзм: історичні етапи становлення, догматика та культ; виникнення буддизму; буддійська догматика та культ; хінаяна та махаяна: порівняльна характеристика; ламаїзм: догматика та культ; загальна характеристика дзен-буддизму; буддизм у сучасному світі; соціально-історичні умови виникнення християнства; еволюція первісного християнства; становлення догматики християнства; віровчення та культ православ’я; особливості структури православ’я; особливості віровчення та культу католицизму; організація римсько-католицької церкви; загальна характеристика протестантизму; виникнення ісламу, його ідейні джерела; специфіка мусульманського віровчення, культу та організації; сучасний стан релігійних об’єднань в Україні.

Культурологія”

Курс передбачає висвітлення та аналіз базових концепцій ґенези та розвитку культури, а також виявлення та дослідження основних проблем і протиріч феномена культури як такого.

Складові теми курсу. Передумови виникнення та предмет дослідження культурології. Ф. Ніцше про «аполлонівське» і«дионісійське» та про мистецтво «сновидіння» і «сп’яніння». Поняття «європоцентризму» та «коперниканський переворот» О. Шпенглера. Фази «органічного життя». Поняття «культурного організму», його структура та складові елементи (за О. Шпенглером). Поняття «душі культури» у теорії О. Шпенглера. Властивості «аполлонівської», «фаустовської» та «магічної» душі. Поняття цивілізації у теорії О. Шпенглера. Головні «симптоми» цивілізації. Принцип «Виклику-й-Відповіді», закон «мимезису» та принцип «Відходу-й-Повернення» у теорії А. Тойнбі. Стадії розвитку та класифікація цивілізацій, поняття «миметичної кризи» а також різновиди помилкових «Відповідей» у теорії А. Тойнбі. Теорія З. Фрейда щодо виникнення «тотемів» і «табу» в культурі. «Едипів комплекс» як джерело народження сумління, релігії та культури. Стадії психо-сексуального розвитку людини та їх стисла характеристика. Розуміння природи творчості. Культура як одна з причин страждання людини (за З. Фрейдом). Концепція «колективного несвідомого» та поняття «архетипу» у теорії К. Г. Юнга. Відмінність юнгіанського та фрейдистського розуміння культури і людини. «Структуралізм» у культурології. Поняття «довільності знаку» Ф. де Соссюра та принцип «бінарних опозицій» К. Леві-Стросса. «Археологія знання» М. Фуко. Поняття «епістеми»: історія культури як історія типів мислення. Стисла характеристика «ренесансної», «класичної» та «сучасної» епістеми. Критика сучасної культури Ж. Бодрийяра. Історія культури як зміна трьох етапів «симуляції реальності». Поняття «симулякру» та «гіперреальності». Міфи «культури споживання» (за Р. Бартом). Культура як «винахід» чоловіків: контрфеміністична концепція культури К. Пальї. Історія народження і смерті людини «печатної культури» у теорії Маршала Мак-Люена. Оскар Уайльд і культура «дендизму». «Постмодернізм» як «зняття» «елітарного» і «масового» в культурі. «Кемп» С. Зонтаг і «Спокуса» Ж. Бодрійяра як ключ до розуміння чуттєвості сучасної людини.

Міфологія реклами”

Курс присвячений дослідженню феномена реклами, яка розглядається як міфологія сучасної «культури споживання»

Складові теми курсу:

Міфологія реклами у контексті ігрових концепцій культури: 1. Ігрова природа міфо-медіального простору (Й. Хейзинга); 2.Міфологічні засади реклами (реклама в структурі владних відносин – М. Фуко, Ж. Бодрийяр);

3. Психологічні переваги ігрової технології у створенні рекламного міфу (Э. Берн); 4. Рекламне міфологічне послання у полі мовної гри (Л. Витгенштейн, Ж.-Ф. Лиотар); 5. Коди та дешифровка міфа рекламного послання: його семіотична структура; ігрові прийоми як засіб компресії смислу (З.Фрейд); навмисне «порушення правил» (конотації «навмисної помилки», графічні та фонетичні викривлення);

Використання ігрових технологій у створенні рекламного міфу:

1. Історія ігрової реклами.2. Ігрові форми сучасного рекламного міфу:- teaserтехнологія; - in-game реклама; 3. Цільова аудиторія міфологічних технологій: феномен дитячої реклами.4.Мовна гра у рекламно-міфологічному посланні: ігрова морфологія, створення стильового та жанрового дисонансу; 5. Інтерактивні форми ігрової реклами (інсталляція, хепенінг)

Критичне мислення

Курс «Критичне мислення» (Critical Thinking) є розповсюдженим й популярним загальним академічним курсом в сучасних європейських та американських університетах. Слухання курсу визнане важливим і корисним як для студентів гуманітарних факультетів, так і для студентів природничих спеціальностей.

Курс базується на міждисциплінарному матеріалі (когнітивна психологія та психологія творчості, психолінгвістика, логіка та теорія аргументації, дискурс-аналіз, теорія комунікацій, семіотика, культурологія, теорія систем). Передбачаються теоретична і практична частини.

Даний курс містить такі теми: мислення в біології; модальності мислення; мислення та інформація; штучний інтелект; інтелект і свідомість; внутрішня мова; пам’ять, види пам’яті; увага; ретенція; відтворення інформації; забування; мнемоніка; помилки пам’яті; зміст і значення; кліше; підтекст; прототипи; емоційність і смисл; полісемії; етимологія та реіфікація; полісемія; контекст; розуміння і стратегії розуміння; лінійні послідовності, ієрархії, мережі, схематизація і формалізація; логіка і прагматика; дедукції та індукції; істина, валідність та фалібельність; комбінаторика; статистичне мислення; анатомія аргументації; психологія доводів; переконання і пропаганда; типологія хибних доводів; думка, судження, факт; гіпотетика; принцип Дюгема-Куайна; вірогідність, випадок, шанси, ступінь впевненості, ризик, гра; рішення; евристика; когнітивний дисонанс; моделі; творчість та ін..

Головною метою курсу є, по суті, закладання основ загальної практики ефективного мислення незалежно від галузі прикладання зусиль (засвоєння та використання інформації, постановка цілей, формулювання завдань, критичний аналіз проблем, пошук та конструювання засобів та заходів тощо). Це також аналіз різноманітних факторів, які впливають на ефективність та результативність мислення, що їх треба враховувати.

Метаекономіка

Головна мета курсу полягає у тому, щоб показати, як економіка (економічна теорія та економічна практика) обмінюється зі своїм Зовнішнім (філософські підвалини, культурні, знаково-символічні структури та структури комунікації, сучасний суспільний та цивілізаційний виміри, техніка, технологія, інформація тощо).

У курсі розглядається:

  • робота в економічній теорії та практиці (на різних етапах їх існування) певних філософських припущень; економічні феномени не є щось «природне», само собою зрозуміле, вони встановлюються в залежності від того, яка відповідь на питання про загальну економію світу, про позицію і статус людини, розуму, вчинку, мови тощо; у зв’язку з цим вирізняються антична, ренесансна, класична, некласична, сучасна економічні парадигми;

  • декілька сучасних гененералізуючих теоретико-економічних ідей (відкрите суспільство та геополітичний реалізм (К. Поппер – Дж. Сорос), концепція прав власності (Р.Коулз, А.Алчіан, Д.Демсец, Р.Познер), теорія суспільного вибору (К.Эрору, Дж.Б'юкенен, Г.Таллон, М.Ослон), трансакційна теорія організацій (О.Уільямсон), інституційний еволюціонізм (Д.Норт), теорія агентів (Т.Сигліц), дромологія (П. Верілйо), паралаксне бачення (К. Каратані – С. Жижек); трансекономіка (Ж. Бодрійяр).

  • «історія», «цивілізація», «культура», «традиція» як емблеми загальногуманітарного поширення економіки;

  • цивілізаційні фактори економічного досвіду та дії, як-от структура «центр-періферія», динамічний вимір цивілізації, цивілізація та війна, цивілізаційні обмінні процеси тощо;

  • економіка в світлі постколоніальних досліджень.

«Філософські питання гуманітарних наук»

Метою курсу є ознайомлення студентів-гуманітаріїв з головними ідеями та проектами сучасного філософського обґрунтування гуманітарного знання та пізнання, а також з сучасними тенденціями в гуманітарній методології та з специфікою процесів демаркування та обміну між різними сучасними гуманітарними дисциплінами.

Деякі теми курсу: класичне, некласичне і сучасне: відношення головних речей і поява нових; колізія префіксу «пост- »; смерть Бога, суб’єкта та деякі інші; лінгвістичний зсув; семіотичний вимір (у) сучасності; граматологія і реконструкція; статус науки і відношення наук; «союз философов и естествоиспитателей» сьогодні (релятивність, кванти, космологія, синергетика і т.п.) ; паралаксне бачення як гуманітарна методологія; іст орія, постісторія, мета історія; вимір Політичного; сучасні комунікативні теорії і теорії дії; метаекономіка; дромологічне мислення; що таке психоаналіз сьогодні? та ін.

Міфология «голлівудського» кінематографа”

У рамках курсу розглядається історія й специфіка формування основних міфів голлівудського кінематографа, які визнаються елементами того, що, використовуючи термін Жака Лакана, можна назвати «уявлюваним» сучасної культури.
Складові теми курсу:
Основні міфи «фабрики мрій»:

1. Гангстер як трагічний герой сучасного епосу («Одного разу в Америці», «Донні Браско», «Обличче зі шрамом», «Кримінальне чтиво» і ін.); 2. Міф про Попелюшку ( «Красуня» та інш.) «9 с 1/5 тижнів», «Останнє танго у Парижі», «Лоліта», «Горька луна», «Американська краса», «Красуня» та ін.); 3. Міф про «вічне повернення» («День бабака», «Дивна історія Бенджамина Батона» і ін.) 4. Міф про Червону Шапочку («9 с 1/5 тижнів», «Останнє танго у Парижі», «Лоліта», «Горька луна», «Американська краса» та ін.)). 5. Міф про «дурачка» («Людина дощу», «Форрест Гамп», «Великий Лебовський», «Серйозна людина» і ін.). 6. Міф про «людину-машину» («Той, що біжить по лезу бритви», «Термінатор», «Я-Машина», «Двохсотлітня людина» і ін.)
Деконструкція міфів як самоіронія сучасного «Голівуда»:
1. Деконструкция «американської мрії»: «Краса по-американски»; 2. Деконструкция гангстерської саги: «Кримінальне чтиво», «Убити Білла»; 3. Деконструкция «бойовика»: «Останній герой бойовика»; 4. Деконструкція мультиплікаційного, «дитячого» і «комедійного» жанрів: «Сімпсони», «Південний Парк».

Етика”

Основні теми: РОЗДІЛ 1. ЕТИКА Й ІСТОРІЯ ЕТИЧНИХ ВЧЕНЬ. Етика, її предмет, види, структура. Теорія моралі. Поняття "етика", "мораль", "моральність". Місце етики в системі філософського й гуманітарного знання: етика як "практична філософія" і теорія моральності. Описові, пояснювально-теоретичні й нормативно-світоглядні задачі етики. Суперечливість нормативно-ціннісного змісту етики. Антитези гедонізму й аскетизму, ригоризму й евдемонізму, егоїзму й альтруїзму, колективізму й індивідуалізму. Структура етичного знання. Аксіологія як ціннісний аспект етики, деонтологія як етичне вчення про належне й суще. Мораль як система моральних принципів, норм і ідеалів. Структура моралі. Взаємозв'язок моральної свідомості, моральних відносин і моральної поведінки. Моральна свідомість: єдність інформаційно-раціонального й чуттєво-емоційного, імперативного й ціннісного. Моральні відносини людини до природи, суспільства, іншої людині, самого собе як вираження моральної свідомості. Моральна поведінка. Структура морального вчинку. Проблема цілей і способів, мотиву й оцінки в людській поведінці. Моральні цінності. Життя як цінність. Добро, істина, краса, віра, любов - вихідні цінності людства. Основні функції моралі: гуманізуюча, регулятивна, імперативна, комунікативна, виховна. Зовнішні й внутрішні фактори моральної регуляції. Історія етичних вчень. Антична етика. Етика Сократа, Аристотеля, Платона. Етичні принципи кініків і киренаїків. Епікуреїзм, стоїцизм і скептицизм про моральні основи людських відносин. Християнська етика: основні моральні цінності і їхня роль у формуванні духовності особистості. Етика епохи Відродження. Гуманізм як основний принцип етики Ренесансу. Відбиття моральних цінностей епохи в мистецтві й літературі. Реформація й етика протестантизму. Раціональні принципи й "розумний егоїзм" епохи Освіти. Етичний раціоналізм Нового часу. Етичні принципи німецької класичної філософії. Категоричний імператив Канта. Етика в системі Гегеля. "Нова релігія любові" Л. Фейєрбаха. Етика постклассической філософії. Етичні установки "філософії життя". Вчення про егоїзм, справедливість та співчуття А. Шопенгауэра, імморалізм Ф. Ніцше, філософія моралі А. Бергсона. Етичні концепції ХХ ст. Науково-раціоналістична лінія в етиці ХХ ст. Етика емотивізму (Б. Рассел, Р. Карнап). Етика інтуїтивізму (Дж. Мур). Етика прагматизму (Дж. Дьюі). Етика структуралізму (К. Леви-Стросс, М. Фуко) і постсруктуралізму (Ж. Деррида, Ж. Бодрийяр). Проблема людини - центральна проблема ХХ ст. Етика екзистенціалізму. Свобода вибору й відповідальність в етиці екзистенціалізму. Спілкування й самітність у філософії К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра. Етика в дзеркалі психоаналізу. Фрейдизм і неофрейдизм про психологічну детермінацію поведінки особистості. Етика персоналізму (Э. Муньє). Діалогічна етика (М. Бубер). "Нові" етичні цінності ХХ в.: "благоговіння перед життям" (А. Швейцер), "вітальні орієнтири" (Х. Ортега - і- Гассет), "любов до себе" (Е. Фромм). Етичні уявлення постмодернізму. РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕТИКИ. Свобода й відповідальність як умова й показник самореалізації особистості. Фаталізм і волюнтаризм. Необхідність, моральний закон і свобода особи. Види й форми свободи. Свобода вибору й вибір свободи. Міра відповідальності особистості. Добро й зло як категорії розрізнення морального й аморального. Критерії добра й зла. Особливості й парадокси добра й зла. Роль зла в активізації добра. Проблема боротьби добра зі злом. Етика ненасильства. Страждання й співчуття. Патософія - вчення про страждання. Здатність до співчуття й співпереживання як прояв людського в людині. Милосердя: сутність і форми прояву. Повинність і совість як контрольні механізми моральної свідомості. Повинність і обов'язок: спільне й різне. Проблема оцінки морального поводження особистості; оцінка внутрішня й зовнішня. Функції совісті й механізм її дії. Сенс життя й щастя як моральні орієнтири моральної свідомості. Варіанти моделей сенсу життя в історії моралі й етичних навчань. Самореалізація особистості як сенс життя. Зміст, осмислення й ціль життя. Щастя як вище інтимне переживання особистості. Прагнення на щастя і його досягнення. "Умови" і "закони" щастя. Любов як вища цінність. Сутність любові і її особливості. Знання, увага, повага й турбота як атрибути любові (Е. Фромм). "Види" любові. "Властивості" любові.

Етика і естетика”

Основні теми: РОЗДІЛ 1. ЕТИКА. Етика, її предмет, види, структура. Теорія моралі. Поняття "етика", "мораль", "моральність". Етика як вчення про мораль. Місце етики в системі філософського й гуманітарного знання: етика як "практична філософія" і теорія моральності. Описові, пояснювально-теоретичні й нормативно-світоглядні задачі етики. Мораль як система моральних принципів, норм і ідеалів. Структура моралі. Історія етичних вчень. Антична етика. Етика Сократа, Аристотеля, Платона. Етичні принципи кініків і киренаїків. Християнська етика: основні моральні цінності і їхня роль у формуванні духовності особистості. Гуманізм як основний принцип етики Ренесансу. Реформація й етика протестантизму. Етичний раціоналізм Нового часу. Етичні принципи німецької класичної філософії. Постклассична етика: етичні вчення А. Шопенгауэра, Ф. Ніцше, А. Бергсона. Етичні концепції ХХ ст.: свобода вибору й відповідальність в етиці екзистенціалізму; етика емотивізму (Б. Рассел, Р. Карнап), етика інтуїтивізму (Дж. Мур). етика прагматизму (Дж. Дьюі), етика структуралізму (К. Леви-Стросс, М. Фуко), і постсруктуралізму (Ж. Деррида, Ж. Бодрийяр). Основні категорії етики. Свобода й відповідальність. Страждання й співчуття; повинність і совість; Повинність і обов'язок; сенс життя й щастя; любов як вища цінність.

РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКА. формування естетики як філософської науки: “протоестетика”, класична і некласична естетика, естетика постмодернізму; мистецтво та ремесло; зміст мистецтва в класичній естетиці; класичні категорії прекрасного, піднесеного, трагічного, епічного, комічного, катарсісу, ідеалу, форми та змісту; поняття гармонії, генія, гри, художньої творчості, символу та образу; головні постестетичні концепти; сучасні тенденції диференціювання та синтезу мистецтв; формування нових видів мистецтв в сучасній культурі; філософія візуального мистецтва; філософія кіно.

Риторика або Ораторське мистецтво

Метою вивчення є придбання знань та засобів обґрунтування, спростування переконань, залежності цих засобів від аудиторії та проблеми, що обговорюються; своєрідність обґрунтування в різних галузях мислення та діяльності як у природних та гуманітарних науках, так і в ідеології, пропаганді, мистецтві і т. ін. Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни “Риторика або Ораторське мистецтво” студент повинен: бути ознайомленим з основами переконання, різними типами аргументації і їх методологічним значенням. Знати найтиповіші проблемні ситуації та методи їх розв’язання. Мати уявлення про некоректну аргументацію та засоби її подолання. Володіння мистецтвом спору, вміти обґрунтовувати свою думку та переконувати у своїй правоті інших.

Теми курсу: види красномовства (дипломатичне красномовство, політичне красномовство, академічне красномовство, культура полеміки у бізнесі); інвенція (логос, пафос, етос); диспозиція (виклад, теза, аргумент, демонстрація); елокуція (тропи, фігури); риторичні хитрощі (рос. «уловки»); майстерність оратора   практичні поради.

Риторика

Курс ораторського мистецтва вчить тому, щоб закони винайдення ідей й тезування органічно втілювалися б у доречну мовну форму й були б прикрашені, та гідно й майстерно виголошувалися.

Цей курс буде дуже корисним усім, хто хоче підвищити якість і ефективність своєї діяльності:

  • фахівцям різного профілю, які хочуть, щоб їхня робота приносила бажані результати, але вони дуже зайняті і їм ніколи розшукувати перлини знання в безоднях спеціальної літератури по риториці;

  • педагогам, які зможуть допомогти своїм учням упоратися з мовними проблемами;

  • усім, хто хоче опанувати мистецтвом гарного й грамотного мовлення.

Тому передбачається вивчати:

  • види красномовства (академічне красномовство, політичне красномовство, дипломатичне красномовство, культура полеміки у бізнесі);

  • теми класичної риторики:

  • «Інвенція» (логос, пафос, етос);

  • «Диспозиція» (виклад, теза, аргумент);

  • «Елокуція» (тропи, фігури);

  • особливості аргументації в умовах ділового письмового спілкування;

  • мовленнєвий етикет ведення бесіди, дискусії, діалогу;

  • звуковий рівень звучання промови, роль інтонування у красномовстві;

  • особливості й можливі перешкоди для вдалої комунікації; засоби урахування ситуації й аудиторії під час проведення мовленнєвої діяльності;

  • психологію доведення правоти, практичні поради з майстерністі застосування оратором полемічних прийомів та риторичних хитрощів (рос. «уловок»);

  • проблеми «неориторики».

Філософія історії”

На новій концептуальній основі, в порівнянні з класичною філософією історії, на фоні дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, коммунітаризму, неомарксизму розглядаються проблеми розвитку і функціонування філософії історії. Розглядаються головні напрямки і етапи розвитку класичної: прогресистська (Августин Блаженний, Просвітництво, Німецька класична філософія; регресистська М.Монтень, Ж.-Ж. Руссо; циклічна (Д. Віко, Н.Макіавеллі, Т.Кампанелла; некласична-цивілізаційна (М.Я. Данилевський, О. Шпенглер, А.Дж. Тойнбі); постнекласична (Ф. Фукуяма, наративістські концепції філософії історії). Постнекласичний погляд на історію з її апологією кінця розглядається як перехід до теократичної історії ( Тейяр де Шарден, М. Бердяев, Л. Карсавін).

Друга частина курсу присвячена буттю людини в історії і включає такі проблеми:

  • Особистісно-матеріальна природа культури і цивілізації.

  • «Історицизм», «історизм» і соціальна інженерія в історичній теорії К.Поппера.

  • Еволюція історії і смисл життя (Ф. Хайек, В. Франкл).

  • Вплив соціокультурних життєвих форм (традиційних етосів і універсалістських норм) на сучасний історичний процес (комунікативна філософія, соціальна антропологія).

«STUDIA UNIVERSITATIS»: філософія і свобода

Цілі і завдання: Дати уявлення про становлення традицій навчання/освіти, свобідного мислення та ідеї Університету. Студенти повинні усвідомлювати місце та роль університету в формуванні свобідної освіченої особистості.

Складові теми:

Тема 1. Ідея «Університету» від античності до сучасності. Освітні проекти Академії, Енциклопедії та Університету

Тема 2. Трансформація поняття «університетське знання». Людина що пізнає у різних соціальних станах

Тема 3. Інституалізація мудрості та технології виховання

Тема 4. Людина Просвітництва і свобідний Університет

Тема 5. Університетська діяльність між волею до влади і волею до пізнання

Тема 6. Університет як дистрибуція свободи

Філософія історії після історії”

Цілі та завдання: продемонструвати зміни в історіографії та філософії історії у зв’язку з кризою метанарацій в умовах постмодерну. Внаслідок вивчення матеріалу студенти мають бути ознайомленими з основними концепціями розуміння історії та новітніми тенденціями дослідження минулого.

Складові теми:

Тема 1. Історицистське підґрунтя філософії історії Модерну.

Тема 2. Критика метанарацій та історичного мислення у вимірі всесвітньої Історії.

Тема 3. Структуралістське бачення історії та історичної епістемології.

Тема 4. Аналітична філософія історії.

Тема 5. Лінгвістичний поворот в філософії історії.

Тема 6. Поетика історії в «Метаісторії» Г. Вайта.

Тема 7. Наративна філософія історії.

Тема 8.Постмодерні теорії та методології історичного пізнання.

Тема 9.Філософія історії як «дос(л/в)іди минулого».



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку

    Документ
    Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами.
  2. Світова література І культура

    Документ
    Рекомендовано до друку вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 4 від 03.03.2003) та науково-методичною радою Херсонського державного університету (протокол № 2 від 12.
  3. Назва реферату: Сучасне світове господарство. Полюси світового господарства Розділ

    Реферат
    Взаємодія національних господарств відбувається на основі різноманітних ви­робничих, економічних та політичних відносин, які реалізуються через зовнішню торгівлю, надання послуг, рух капіталу, обмін інформацією з наукових знань, обмін
  4. Світова Організація Торгівлі: загальні дані [Текст] / М. Зубець, Б. Панасюк // Ефективне птахівництво. - 2005. - №3. - с

    Документ
    Осташко, Т. О. Сільське господарство України в умовах СОТ: аналітичні передбачення і практичні очікування [Текст] / Т. О. Осташко  Економіка і прогнозування.
  5. Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії (2)

    Документ
    Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше цивілізованіший та освіченіший, чим більше в ньому філософствують; тому для держави немає

Другие похожие документы..