Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Общественная организация «Центр «Равное право на жизнь» в поддержку Движения против рака в Украине обращается к Вам с предложением по организации и с...полностью>>
'Урок'
развивать навыки выразительного чтения, словесного рисования, умения выделять в тексте изобразительно- выразительные средства и определять их роль; ра...полностью>>
'Документ'
Химическое загрязнение почв и грунтов характерно для крупных мегаполисов, не исключение и Московский регион. Увеличение площадей токсичных почв и гру...полностью>>
'Документ'
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845—1907) ХАЗЯЇН Дійові люди: Терентій Гаврилович Пузир —хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна —його жінка. Соня —їх дочка. Феноген ...полностью>>

Передмова загальна частина

Главная > Лекція
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ЛЕКЦІЯ 1 Фінансова діяльність держави

§ 1. Фінанси як економічна і юридична категорія

§ 2. Фінансова діяльність держави

§ 3. Фінансова система України та її складові

ЛЕКЦІЯ 2 Предмет, метод, джерела та система фінансового права

§ 1. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання

§ 2. Фінансове право в системі права України

§ 3. Система та джерела фінансового права

§ 4. Фінансове право та наука фінансового права

ЛЕКЦІЯ 3 Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини

§ 1. Фінансово-правові норми: зміст, особливості та види

§ 2. Фінансові правовідносини: зміст та особливості

§ 3. Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин

ЛЕКЦІЯ 4 Правові засади фінансової діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування

§ 1. Правове становище та функції органів державної влади у сфері фінансової діяльності держави

§ 2. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності

ЛЕКЦІЯ 5 Правові засади організації фінансового контролю в Україні

§ І. Суть і значення фінансового контролю

§ 2. Види та методи фінансового контролю

§ 3. Організація та органи проведення фінансового контролю

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ І ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ФОНДІВ КОШТІВ

ЛЕКЦІЯ 6 Бюджетне право і бюджетний устрій України

§ 1. Поняття та значення бюджету для функціонування держави

§ 2. Бюджетне право та бюджетні правовідносини. Бюджетне законодавство

§ 3. Бюджетна система України: принципи побудови

§ 4. Склад доходів та видатків бюджетів

ЛЕКЦІЯ 7 Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування

§ 1. Поняття бюджетних повноважень. Зміст інституту бюджетних повноважень

§ 2. Правові засади розподілу доходів і видатків за різними ланками бюджетної системи

§ 3. Правові засади організації міжбюджетних відносин

ЛЕКЦІЯ 8 Бюджетний процес в Україні

§ 1. Поняття, зміст та стадії бюджетного процесу

§ 2. Порядок складання проекту бюджету

§ 3. Розгляд та прийняття Державного бюджету України

§4. Виконання Державного бюджету України та бюджетів місцевого самоврядування

§ 5. Бухгалтерський облік та звітність про виконання Державного бюджету України

ЛЕКЦІЯ 9 Правовий режим цільових державних і місцевих фондів коштів

§ 1. Поняття та класифікація цільових фондів коштів

§ 2. Правові засади організації та діяльності Пенсійного фонду України

§ 3. Порядок правового забезпечення загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

§ 4. Правові засади функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

§5. ПРАВОВІ ГАРАНТИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ

РОЗДІЛ II ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ДОХОДІВ

ЛЕКЦІЯ 10 Правові засади регулювання державних доходів. Система державних доходів

ЛЕКЦІЯ 11 Правові засади організації податкової системи України

§ 1. Податки: поняття, значення та функції

§ 2. Податкова система України

ЛЕКЦІЯ 12 Податкове право, податкові правовідносини. Джерела податкового права

§ 1. Податкове право. Податкові правовідносини: особливості та види

§ 2. Джерела податкового права. Елементи податкового закону

ЛЕКЦІЯ 13 Правові засади справляння податків з фізичних осіб

§ І. Прибутковий податок з громадян

§ 2. Податок на промисел

ЛЕКЦІЯ 14 Податки з юридичних осіб

ЛЕКЦІЯ 15 Непрямі податки в податковій системі України

§ 1. Податок на додану вартість

§ 2. Акцизний збір

ЛЕКЦІЯ 16 Змішані податки в податковій системі України

§ І. Податок з власників транспортних засобів

§ 2. Правові засади справляння плати за землю

§ 3. Місцеві податки і збори

ЛЕКЦІЯ 17 Спрощена система оподаткування

§ 1. Патентування деяких видів підприємницької діяльності. Плата за торговий патент

§ 2. Єдиний податок

§ 3. Фіксований сільськогосподарський податок

ЛЕКЦІЯ 18 Відповідальність за порушення податкового законодавства

§ 1. Кваліфікаційні ознаки податкового правопорушення

§ 2. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

§ 3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства

§ 4. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства

ЛЕКЦІЯ 19 Неподаткові доходи в системі державних доходів

§ І. Митні платежі

§ 2. Ресурсні платежі

§ 3. Рентні платежі

§ 4. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства

ЛЕКЦІЯ 20 Правові основи державного кредиту

§ 1. Поняття та функції державного кредиту

§ 2. Форми державного кредиту

§ 3. Нормативно-правове забезпечення відносин у галузі державного кредиту

§ 4. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів України

Розділ III ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ ТА БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ

ЛЕКЦІЯ 21 Правове регулювання державних видатків та кошторисно-бюджетного фінансування

§ І. Поняття державних видатків, особливості відносин у галузі видатків

§ 2. Поняття та принципи бюджетного фінансування

ЛЕКЦІЯ 22 Правові засади кошторисно-бюджетного фінансування

§ І. Кошторис як індивідуальний фінансова-плановий акт. Порядок кошторисно-бюджетного фінансування

§ 2. Додержання фінансової дисципліни

ЛЕКЦІЯ 23 Кошторисно-бюджетний режим фінансування

§ 1. Порядок фінансування соціально-культурних заходів

§ 2. Фінансування охорони здоров'я та фізичної культури

§ 3. Порядок фінансування видатків на національну оборону

§ 4. ВИДАТКИ НА УТРИМАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

РОЗДІЛ IV ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

ЛЕКЦІЯ 24 Банківська система України

§ 1. Поняття банківської системи України та її елементи

§ 2. Національний банк України: його роль у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду

ЛЕКЦІЯ 25 Правові засади грошового обігу та розрахунків

§ 1. Правове регулювання грошового обігу в Україні

§ 2. Організація готівкового обігу та регулювання касових правил

§ 3. Правовий режим рахунків, що їх відкривають і обслуговують банківські установи

§ 4. Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні

ЛЕКЦІЯ 26 Правові засади валютного регулювання та валютного контролю

§ І. Поняття валюти та валютних операцій

§ 2. Організація валютного регулювання

§ 3. Валютний контроль

ГЛОСАРІЙ

ПЕРЕДМОВА

Із здобуттям незалежності Україна проголосила політичний курс, що спрямований на побудову ринкової економіки. На жаль, панування понад півстоліття системи адміністративного планування зумовило існування серйозних перешкод на шляху розбудови нової економічної системи, що ґрунтується на ринкових принципах. Ці обставини та непослідовність і вжиття половинчастих заходів призвели до того, що зусилля, які останнім часом спрямовувалися на здійснення ринкових реформ, не сприяли створенню ефективної ринкової економіки, а це безпосередньо пов'язано із функціонуванням фінансової системи держави. До 1999 р. в Україні спостерігалося падіння обсягу внутрішнього валового продукту і лише в останні роки цей процес набув протилежного напряму.

Нормальне функціонування фінансового ринку вимагає узгоджених взаємопов'язаних дій багатьох учасників приватного сектора та органів державної влади. Це потребує ефективного координування дій на всіх рівнях державного апарату та між гілками державної влади й місцевого самоврядування.

Прийняття більшості рішень, пов'язаних з розвитком фінансового ринку, повинно мати на меті збільшення прозорості та підвищення довіри учасників до інститутів фінансового ринку. Зрозуміло, що фінансовий ринок включає складні та взаємопов'язані системи. Фіскальна, монетарна, бюджетна політика держави можуть справляти значний вплив на розвиток фінансового ринку. При цьому надання переваг певним секторам ринку досить часто негативно впливає на розвиток інших секторів і врешті-решт завдає шкоди системі у цілому.

Шлях до розвинутого фінансового ринку пролягає через міцну правову базу. Політика і економіка - це взаємопов'язані явища: бюджетна та монетарна політика, дії органів місцевої та центральної влади, податкова система, банківський нагляд значною мірою впливають на діяльність фінансового ринку. У свою чергу органи державної влади та місцевого самоврядування повинні більш чітко визначити головні Напрями своєї діяльності у сфері фінансів та сконцентрувати на них свої зусилля.

Однією з глобальних проблем, що стоїть перед фінансовим ринком України, є необхідність істотно зменшити контроль з боку бюрократичного апарату над національною економікою. Дерегуляція економічної діяльності - це предмет розгляду не лише господарського та адміністративного права, а й не в останню чергу фінансового (з позицій зменшення податкового тягаря на суб'єктів підприємницької діяльності та розширення самостійності окремих учасників бюджетних відносин, зокрема у системі місцевих фінансів). Управлінські процеси, що впливають на економіку, у тому числі і в галузі фінансової діяльності держави, повинні бути спрощеними та мати більшу прозорість, фахівці не раз наголошували на проведенні активної політики боротьби з корупцією на всіх рівнях, яка підриває довіру до фінансового ринку з боку всіх його учасників. Нарешті, слід проводити активну політику, спрямовану на зменшення розміру тіньового сектора економіки, оскільки фінансовий ринок не може функціонувати належним чином, якщо суб'єкти господарювання намагаються уникати у своїй діяльності використання послуг інститутів фінансового ринку, щоб не розкривати інформацію про свої операції.

Фіскальна та монетарна політика мають бути збалансованими для того, щоб уникнути гіперінфляцій та різкої девальвації (як і ревальвації) національної валюти, дефолту за державними борговими зобов'язаннями, демонетизації економіки країни та активного використання грошових сурогатів (зокрема, бартерних операцій), проблем ліквідності ринку, спричинених низьким рівнем насиченості національного ринку позичкових капіталів.

Зростання економіки сприяє розвиткові фінансового ринку, але й розвиток фінансового ринку також сприяє зростанню економіки. Дослідження, які проводилися представниками Світового банку, свідчать, що за однакових умов країни з розвинутим банківським сектором та ринком цінних паперів розвиваються набагато швидше, ніж країни, в яких рівень розвитку цих інститутів є невисоким. Таким чином, ефективний розвиток фінансового ринку можливий лише за умови створення системи, яка б забезпечувала взаємний зворотний зв'язок між державою та приватними установами.

Нині не лише на рівні приватного сектора, а й на рівні органів державної влади поступово починає превалювати думка, що держава повинна не керувати, а регулювати національну економіку. Відповідно, правове регулювання фінансової діяльності є однією з форм державного регулювання економіки.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ЛЕКЦІЯ 1 Фінансова діяльність держави

§ 1. Фінанси як економічна і юридична категорія

Фінанси є історичною категорією. Вони виникли ще за часів рабовласницького суспільства в умовах товарно-грошових відносин під впливом розвитку функцій та потреб держави. Термін "фінанси" походить від латинського, що означає грошовий платіж. Він почав активно використовуватися у XIII - XV ст. в Італії, де такі міста, як Флоренція, Венеція, Генуя виконували функції провідних європейських центрів торгівлі та банківської справи. У подальшому термін поширився в усьому світі і почав застосовуватися як поняття, пов'язане з системою грошових відносин, утворенням грошових ресурсів, що мобілізуються державою для виконання своїх політичних та економічних функцій.

У свою чергу з виділенням державної скарбниці та повним відокремленням її від власності монарха (цей процес, зокрема, чітко простежується на прикладі історії Великої Британії) виникають такі поняття, як "державні фінанси", "державний бюджет", "державний кредит".

Існування фінансів нерозривно пов'язано з товарно-грошовими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності та основаних на них організаційно-правових формах господарської, у тому числі підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (ВВП) та національного доходу, що виражаються у грошовій формі.

Фінанси є багатостороннім і складним явищем, що характеризується різними істотними ознаками, має певні якості й форми прояву.

Фінанси - це особлива сфера економічних відносин. Їх зміст, характер використання, закономірності розвитку визначаються соціально-економічними відносинами, що привалюють у державі, природою та функціями держави.

Фінанси - це вартісна категорія, яка органічно пов'язана з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням та використанням різних грошових фондів (державного бюджету, місцевих бюджетів, соціальних фондів), з грошовими відносинами, що існують між державою та приватним господарством. Свого часу один з відомих дореволюційних учених-фінансистів І. X. Озеров як предмет дослідження фінансової науки визначав фінансове господарство, тобто сукупність відносин, що виникають внаслідок публічного характеру отримання союзами матеріальних засобів; способи, завдяки яким такі союзи отримують для себе необхідні кошти і як ці кошти відображаються на інших сторонах життя.

Е. Нікбахт і А. Гроппеллі визначали фінанси як "застосування різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу" гносеологічному розрізі під фінансами розуміють науку, що досліджує питання здатності людей управляти витрачанням і надходженням дефіцитних грошових ресурсів протягом певного періоду часу.

Сучасна фінансова наука також не дає однозначної відповіді щодо суті фінансів. Тим більше, що багатогранність фінансів дає можливість вивчати їх з позицій різних рівнів, у тому числі загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо.

Фінанси - це не просто гроші, доходи або видатки. Фінанси - це сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи й видатки громадян і юридичних осіб - суб'єктів господарської діяльності, фінансово-кредитних установ, держави, міжнародних фінансових організацій тощо.

Характеризуючи фінанси, слід виходити з таких ключових елементів, як фінансові відносини та фінансова діяльність. Фінансові відносини відображають рух вартості від одного суб'єкта до іншого. Вони характеризують розподільні, перерозподільні та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках. У свою чергу фінансова діяльність проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат певним суб'єктом.

Об'єктом фінансової діяльності є фінанси, які не слід ототожнювати з грошима, що є значно вужчим поняттям. Сфери функціонування грошей і фінансів перетинаються в певному сегменті; вони взаємопов'язані і взаємозалежні, але не тотожні. Фактично гроші виступають інструментом фінансових відносин.

Фінанси - це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства у зв'язку з формуванням грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання та держави і використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Дістаючи нормативно-правове закріплення, відносини у сфері фінансової діяльності стають уже об'єктом дослідження юриспруденції. Однак предметом дослідження фінансового права як галузі права, науки, навчальної дисципліни є не всі фінанси, що обертаються у суспільстві й національній економіці і надалі набувають міжнародного значення.

§ 2. Фінансова діяльність держави

Найбільш вагомою гарантією державного суверенітету є фінансово-економічна могутність держави. Держава має бути великим власником національних багатств, уміти нагромаджувати для свого бюджету кошти за рахунок стабільності, ефективності суспільного виробництва, вмілого управління та ефективності власного виробництва, проведення розумної цінової, кредитно-грошової й валютної політики, нагромаджувати капітал за рахунок міжнародної торгівлі, бартеру, недопущення воєнних дій, що підривають економіку держави, надійно захищати об'єкти державної власності, забезпечувати своїм громадянам право на працю. Суверенна держава повинна бути також платоспроможною, мати запас золота й інших цінних металів, валютну грошову масу та готівку.

Фінанси - категорія фінансової науки, вони є ключовим питанням науки фінансового права. У свою чергу говорити про предмет фінансового права можна лише у взаємозв'язку із фінансовою діяльністю держави. Незважаючи на те, що більшу частину фінансових відносин, що існують у суспільстві, охоплює фінансова діяльність держави, слід мати на увазі, що не всі вони підпорядковані державно-владній організації. Фінансові відносини всередині підприємств, установ, організацій, а також пов'язані із муніципальною формою власності будуються на рівності учасників, на диспозитивносгі сторін і виходять за межі фінансового права.

Предметом дослідження фінансового права є фінанси держави, тобто економічні відносини з мобілізації, розподілу й витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави та органів місцевої влади й місцевого самоврядування для забезпечення розширеного відтворення та соціально-культурних потреб.

Державні фінанси нерозривно пов'язані з існуванням держави, хоч в історичному аспекті є значно пізнішою категорією. У процесі руху фінансів держави відбувається розподіл та перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб. Відмінні риси між державними та приватними фінансами були сформульовані у праці французького вченого П. М. Годме. Він наголошував на можливості застосування державою примусового порядку мобілізації фінансових ресурсів; зв'язку державних фінансів з грошовою системою, яка певною мірою управляється державою і не залежить від волі приватного власника, який розпоряджається лише власними фінансами; значному розмірі державних фінансів порівняно з приватними; орієнтації приватних фінансів на одержання прибутку, а не на задоволення загального інтересу, що характерно для державних фінансів.

Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можна задовольнити через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином у зв'язку з відповідними об'єктивними причинами. До них слід віднести структурну перебудову економіки, боротьбу з монополізмом, захист навколишнього середовища, захист тих громадян, які з'являються на ринку як споживачі - малозабезпечені, інваліди, діти, престарілі, а також проведення фундаментальних наукових досліджень, загальну освіту, підготовку кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охорону здоров'я тощо.

Зрозуміло, що необґрунтовано висока частка централізації фінансових ресурсів призводить до негативних наслідків, оскільки на рівні суцільної централізації важко здійснювати раціональний розподіл і забезпечувати їх ефективне використання. З іншого боку, зниження централізації при високій частці державної власності спричинює безгосподарність і різні перекоси в розподілі та використанні фінансових ресурсів, а у кінцевому підсумку - фінансовий розлад у державі. Потрібна також оптимізація перерозподілу фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні населення: якщо держава надмірно втручається у перерозподіл частки населення у валовому національному продукті, це підриває стимули до праці, знижує темпи економічного зростання. Водночас невтручання держави у цей процес або значне скорочення ресурсів також має негативні наслідки, зокрема стримує розвиток освіти, науки, призводить до зубожіння окремих верств населення тощо. Отже, перерозподільні процеси, що здійснюються за допомогою державних фінансів, - це явища макрорівня, проте роль державних фінансів виявляється не меншою мірою у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів. Важливе значення має те, як мобілізуються ресурси, якими каналами і в якій формі відбувається їх рух, за якими критеріями їх виділяють і використовують.

За матеріальним змістом фінанси являють собою фонди коштів.

Централізовані фонди коштів перебувають у розпорядженні держави як суб'єкта публічної влади (державний бюджет, Пенсійний фонд) та органів місцевої влади й місцевого самоврядування (місцеві бюджети). За рахунок зібраних до цих фондів коштів фінансуються державні та місцеві видатки, здійснюється капітальне будівництво, інвестиційна та інноваційна діяльність, утримується соціально-культурна невиробнича сфера - освіта, наука, фізична культура та спорт, охорона здоров'я; утримуються органи державної влади, правоохоронні органи тощо.

Децентралізовані фонди коштів створюються у межах окремих суб'єктів господарської діяльності (за рахунок власних прибутків) та певних галузей національної економіки (наприклад, агропромислового сектора - як за рахунок власних прибутків, так і за рахунок державних асигнувань). Їх не можуть використовувати органи державної влади для фінансування видатків держави, проте вони відіграють істотну роль на фінансовому ринку держави. Зокрема, за рахунок цих коштів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів держави шляхом сплати податків. Вони активно обертаються у кредитно-фінансовій системі, у тому числі в банківській, і дають додаткові прибутки як власникам, так і кредитно-фінансовим установам і, відповідно, державі.

Сукупність централізованих і децентралізованих фондів коштів являє собою фінансові ресурси країни, що відображаються у зведеному фінансовому балансі України.

Отже фінансова діяльність держави - це планована діяльність у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави.

У Конституції України (ч. 2 ст. 92) є імперативна норма, що стосується організації фінансової діяльності держави. Зокрема, виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи. Такий підхід свідчить про розуміння державою визначальної ролі фінансів для виконання її завдань і функцій, які залежать від конституційного ладу та державної політики, здійснюваної уповноваженими органами державної влади.

Характеризуючи фінансову діяльність держави, доцільно згадати її діяльність з формування грошової системи країни та забезпечення нормального функціонування цієї системи. Конституція України (ст. 99) містить норму, згідно з якою грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення її стабільності - основна функція центрального банку держави - Національного банку України.

Слід зазначити, що сьогодні в якості інструментів, що обертаються через централізовані й децентралізовані фонди, виступають не лише гроші (у готівковій та безготівковій формах), а й цінні папери (емітовані як державою, так і суб'єктами господарювання, основаними на приватній або колективній формах власності) та валютні цінності. Як валютні цінності чинне законодавство України (зокрема, Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю") та міжнародна практика розглядають валюту (національну або іноземну, виражену в готівковій і безготівковій формах), цінні папери (виражені в іноземній валюті, що емітовані відповідно до норм законодавства, встановленого у країні емісії цих цінних паперів) , дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, за винятком ювелірних виробів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Передмова (1)

    Документ
    Динамічні зміни, що відбуваються у системі господарювання та судової системи України, об’єктивно зумовили активізацію діяльності господарських судів. Господарські суди як спеціалізовані суди системи судів загальної юрисдикції згідно
  2. Загальні методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни

    Методичні рекомендації
    Курсова робота – одна з найважливіших форм навчального процесу, форма самостійного пошуку, що сприяє поглибленому вивченню відповідного розділу курсу «Історії держави і права України».
  3. Загальна психологія

    Документ
    У пропонованому навчальному посібнику викладено основи нормативного курсу загальної психології, розкрито загальні питання психології; розглянуто закономірності психічних процесів, психічної діяльності, емоційно-вольову сферу та індивідуальні
  4. Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах

    Документ
    Інформаційна сфера відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки всіх сфер життєдіяльності суспільства. Через що сферу реалізується значна части­на загроз національній безпеці держави.
  5. Передмова (11)

    Документ
    «\/іа езt \/ітa» - вважали римляни, закарбувавши цим висловом одвічне прагнення людини до пізнання світу. Рух є основою пізнання довкілля, людей, розширення власного Всесвіту, основою самовдосконалення і саморозвитку.

Другие похожие документы..