Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
Для участия в конкурсе не позднее 15 ноября 2008 г. необходимо представить в адрес оргкомитета заявку (по прилагаемой форме) и видеозапись исполнения ...полностью>>
'Документ'
7. Определение функционального состояния яичников (трактовка температурных кривых, кольпоцитограмма и т.д.) 4 8. Морфометрия 5 9. Участие в проведени...полностью>>
'Документ'
Людина давно визнала необхідність вимірювати різні величини, причому виміряти як можна точніше. Основою точних вимірювань являються зручні, чітко визн...полностью>>
'Доклад'
Ժողովածուն ընդգրկում է 2010 թվականի ապրիլի 25-26-ը Երևա­նում անցկացված «Հայ ինքնության որակների պահպանումը խառ­­նա­մուս­նություններում» գիտագործնական...полностью>>

Відповіді на запитання, які задавались під час оглядово- тематично го семінар у

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Відповіді на запитання, які задавались під час оглядово-тематичного семінару:

«Огляд останніх змін у сфері оподаткування та бухгалтерського обліку. Впровадження та застосування Податкового кодексу України», що проводився Корпорацією «Мережа» та Аудиторською фірмою «Украудит XXI - Захід» 1 листопада 2011 року в Міському Палаці культури ім. Гната Хоткевича

Запитання

Зарплата на фірмі згідно колективного договору виплачується 21 та 7 числа наступного місяця. У якому кварталі (3 чи 4) мають бути відображені лікарняні більше 5 днів у формі 1 ДФ у графі 3 (сума виплаченого доходу) та графі 4 (сума перерахованого податку), які нараховані у вересні місяці, і згідно поданої заявки надійшли з Фонду соціального страхування та виплачені людям 22 жовтня?

Відповідь.

Кошти на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання отримані від Фонду соціального страхування 22 жовтня та виплачені 22 жовтня відображаються у формі 1 ДФ у ІІІ кварталі. Підставою для такого відображення є Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. N 1020.

Згідно п.3.3. вищевказаного Порядку: «У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).».

Запитання

Працівнику, згідно поданої ним заяви надають податкову соціальну пільгу на 2 дітей до 18 років. Нарахована зарплата працівника в одному місяці не перевищує граничної межі 2 640 грн., а у іншому перевищує, відповідно пільга у одному місяці надається, а у іншому – ні. Працівник розраховується у вересні місяці. Чи потрібно робити перерахунок і за всі 9 місяців, якщо середньомісячна зарплата буде меншою-рівною 2 640 грн. надати йому пільгу, або якщо більша 2 640 грн. зняти цю пільгу за всі місяці протягом котрих він нею скористався.

Відповідь.

Відповідно до пп. 169.4.1 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно пп. 169.4.2.«в» Податкового кодексу роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Оскільки, згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця, то метою проведення таких перерахунків є забезпеченням виконання визначеної Кодексом умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки (уточнення) наявності підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, та як наслідок - уточнення правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).

Виходячи з вищенаведеного при звільненні працівника потрібно зробити перерахунок суми доходів, нарахованих платнику податків, який полягає, зокрема, в уточненні (переперевірці) сум, нарахованих платнику податку протягом певного календарного періоду доходів у вигляді заробітної плати окремо за кожний місяць такого періоду, та наданих податкових соціальних пільг. При цьому середньомісячна заробітна плата не обчислюється.

Аналогічне роз’яснення, розміщене в єдиній базі податкових знань Державної податкової служби України, а саме: «Перерахунок податкової соціальної пільги полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об'єкти оподаткування;

- розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється із граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;

- проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;

- у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;

- сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць,а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;

- якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов'язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.».

Запитання

Підприємство ресторанного господарства. Яким чином вести облік собівартості: як виробниче підприємство чи як підприємство торгівлі? Що буде включатися у собівартість страв: виключно вартість сировини, чи інші витрати (зарплата працівників кухні, нарахування на зарплату, амортизація обладнання)?

Відповідь.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291, зі змінами та доповненнями, рахунок 23 «Виробництво» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Зокрема, цей рахунок використовується і для обліку на окремих субрахунках витрат підприємств громадського харчування на випуск власної продукції.

Отже, якщо підприємство здійснює випуск власної продукції, то воно як виробниче підприємство використовує в бухгалтерському обліку рахунок 23 «Виробництво».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку витрат підприємства визначені в П(С)БО 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318.

Згідно п.11 цього стандарту до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Оскільки, норми цього стандарту розповсюджуються на всі підприємства, то вважаємо, що в бухгалтерському обліку до виробничої собівартості страв включається і заробітна плата працівників кухні, єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників кухні, амортизація кухонного обладнання та інші прямі витрати.

Порядок ведення бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування викладено в Методичних рекомендаціях щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157 (далі – Рекомендації).

Так, у п. 2.2 «Облік товарів і сировини на виробництві» Рекомендацій зазначено: «Синтетичний облік товарів і сировини у виробництві ведуть на рахунку 23 "Виробництво". За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображають вартість товарів і сировини, що надійшли у виробництво, а за кредитом - вартість сировини, що використана на виготовлення продукції власного виробництва, вартість повернених товарів і сировини до комори, вартість нестачі товарів і сировини.

Дебетове сальдо рахунка 23 "Виробництво" показує вартість залишків сировини, що не пройшла кулінарне оброблення, сировини в напівфабрикатах і готових виробах, які не реалізовані та знаходяться у виробництві. Аналітичний облік товарів і сировини ведуть щодо кожного виробництва і матеріально відповідальної особи.».

Прочитавши вищенаведене, складається враження, що при виготовленні страв на рахунку 23 «Виробництво» потрібно обліковувати тільки вартість товарів і сировини, однак вважаємо, що п. 2.2. стосується саме обліку товарів і сировини на виробництві, а не обліку витрат у виробництві взагалі і такий облік не відповідав би вимогам П(С)БО 16 «Витрати». При цьому, в Рекомендаціях не наведено бухгалтерські проведення на яких має відображатись заробітна плата працівників кухні, амортизаційні та інші прямі витрати у тих випадках, якщо облік витрат на виробництво ведеться тільки в частині товарів та сировини і оприбуткування страв відображається по дебету рахунку 28 «Товари».

Якщо підприємство на рахунку 23 «Виробництво» обліковуватиме тільки матеріальні витрати, то вважаємо, що тоді облік інших прямих витрат потрібно здійснювати на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

При цьому, Рекомендаціями пропонується, що на підприємствах громадського харчування ведення обліку може здійснюватись як на промислових підприємствах, тобто коли під час калькуляції враховуються всі витрати на виробництво продукції, а сама продукція оприбутковується за дебетом рахунку 26 «Готова продукція» з кредиту рахунку 23 «Виробництво». Так, в п. 2.5 Рекомендацій зазначено: «Якщо в закладах (на підприємствах) громадського харчування планування і ведення обліку виготовлених кондитерських виробів та напівфабрикатів здійснюється так, як на промислових підприємствах, то під час калькулювання виробничої собівартості враховуються всі поточні витрати на їх виробництво.».

Хоча цей пункт стосується ведення обліку виготовлених кондитерських виробів та напівфабрикатів, вважаємо, що підприємство може включати у виробничу собівартість страв витрати передбачені п.11 П(С)БО 16 «Витрати».

Запитання

Підприємець придбав офісне приміщення в 2005р. 01 вересня 2011р. є оцінка споруди БТІ. Підприємець здає цю споруду повністю в оренду. Чи має право нараховувати і включати у витрати амортизацію цієї нерухомості?

Відповідь.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентується статтею 177 Податкового кодексу.

Згідно п. 177.4. Податкового кодексу: «До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.».

Розділ ІІІ Податкового кодексу стосується оподаткування юридичних осіб податком на прибуток.

Згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку для юридичних осіб, якщо будівля утримується юридичною особою з метою отримання орендних платежів то така будівля належить до інвестиційної нерухомості. Так, згідно п. 4 П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», затвердженого наказом Мінфіну від 02.07.2007р. № 779,: «Інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.».

Нарахування юридичними особами амортизаційних відрахувань для об’єктів інвестиційної нерухомості та включення таких відрахувань до витрат з метою оподаткування, розділом ІІІ Податкового кодексу не передбачено.

Отже, фізична особа – підприємець також не може включати амортизацію по офісному приміщенню, що здається в оренду, у витрати.

У своїй відповіді на запитання про можливість включення амортизації основних засобів до витрат фізичною особою – підприємцем, розміщеній в Єдиній базі податкових знань, Державна податкова адміністрація України зазначила, що до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування взагалі не включається сума амортизації основних засобів, посилаючись на те, що ведення бухгалтерського обліку витрат (амортизації) для фізичних осіб – підприємців. на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено.

Запитання

Чи може підприємство в податковому обліку віднести до витрат (доходів) курсові різниці по кредитах та по відсотках по кредиту?

Відповідь.

Так, може.

Згідно пп.153.1.3. Податкового кодексу України: «Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.».

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах, в тому числі і про визначення курсових різниць встановлено П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Мінфіну від 10.08.2000р. № 193.

Заборгованість по кредиту в іноземній валюті та відсотках по цьому кредиту є монетарною статтею, оскільки належать до зобов’язань, які будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів. Отже згідно п. 8 П(С)БО 21 підприємство повинно проводити визначення курсових різниць на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Отримана внаслідок перерахунку курсова різниця в бухгалтерському обліку і буде курсовою різницею для податкового обліку, і в залежності від результату збільшуватиме доходи або витрати.

Порядок визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті передбачено п. 8 П(С)БО 21, а саме: «Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.».

У своїй відповіді на запитання як в податковому обліку визначаються курсові різниці від перерахунку валютного кредиту та процентів за кредитом, розміщеній в Єдиній базі податкових знань, Державна податкова адміністрація України зазначила, що суми отриманого кредиту та відсотків в іноземній валюті, будучи монетарними статтями балансу, підлягають перерахунку з використання валютного курсу на дату отримання кредиту (погашення відсотків) та на дату балансу. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів/ витрат платника податку.

Запитання

Списання нематеріальних активів. Чи виникає ПДВ з недоамортизованої вартості в податковому обліку?

Відповідь.

Порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів викладено в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009 р. № 1327 (надалі – Рекомендації).

Списання нематеріальних активів проводиться комісією і оформляється актом у двох примірниках. Акт складається на кожний окремий об’єкт нематеріальних активів.

Для списання об’єктів права інтелектуальної власності наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 затверджена типова форма Акту вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів ( ф. № НА-3). Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з нематеріальними активами наведена в додатку до Рекомендацій.

До внесення змін до Податкового кодексу абзацом 5 п.188.1 Податкового кодексу було передбачено, що у разі ліквідації необоротних активів база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання, а саме: «У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.». Оскільки, нематеріальні активи належать до необоротних активів, то при самостійній ліквідації потрібно було нараховувати податок на додану вартість.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011р. № 3609-VI в абзац 5 п. 188.1 було внесено зміни і викладено його в такій редакції: «У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.».

Як видно з вищенаведеного, з цього пункту виключено слова «у тому числі в разі їх самостійної ліквідації,», а слова «необоротних активів» замінено словами «виробничих або невиробничих засобів».

Що стосується самостійної ліквідації необоротних активів, то вважаємо, що після внесення змін податкові зобов’язання нараховуються при ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів на підставі п.189.9 Податкового кодексу при умові, що платник податку не має доказів, що такий основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

У пункті 189.9 зазначено: «У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.».

Одночасно, у пп. 14.1.191 «д» Податкового кодексу, де дано визначення поняття «постачання товарів» вказано, що ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, до яких належать і нематеріальні активи, які перебувають у такого платника вважається постачанням товарів.

У останньому абзаці пп. 14.1.191 зазначено, що надання податковому органу відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням не вважається постачанням. А саме:: «Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням».

Виходячи з вищенаведеного, вважаємо, що ПДВ при списанні недоамортизованої частини вартості нематеріальних активів не виникає, однак у зв’язку з недосконалістю законодавства рекомендуємо підприємству мати в наявності документи, які підтверджували б неможливість подальшого використання такого нематеріального активу за первісним призначенням.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закон

    Закон
    У навчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закони правильного мислення, ідеї і проблеми формальної логіки, показано зв'язок з практикою судового пізнання, форми і способи мислення для тих хто вчиться правильно
  2. Єдиного Дезінформаційного Простору. Протягом кількох років, колишня влада, прагнучи продовжити своє панування, здійснювала масштабний план використання маніпуляцій масовою свідомістю за допомогою змі в першу чергу телеканалів книга

    Книга
    Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних телепрограмах українського телебачення: моніторинг, рекомендації щодо захисту від впливу та запобігання застосуванню.
  3. Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман

    Документ
    Рецензенти: Ладиченко Т. - кандидат історичних наук, професор, завкафед­рою методики навчання історії та суспільствознавчих дисциплін Національного педагогічного університету імені М.
  4. 1. Поняття про психіку. Структурна орг-ція псих

    Шпаргалка
    Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
  5. Тут буде назва книги Тут будуть реквізити зміст

    Документ
    Я – тренер переговорів і продаж із незвичайним шляхом до цього новітнього фаху. Я прийшов до нього не зі світлих кафедр психології, а з бруду та пилу власного крамарства.

Другие похожие документы..