Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Вопросы к экзамену'
Характеристика свойств дисперсных систем и особенности их поведения. Молекулярно-кинетические свойства дисперсных систем. Оптические свойства. Седиме...полностью>>
'Программа'
Разработка методики исследования. Активные и пассивные эксперименты. Экспериментальные исследования. Автоматизация измерений, контроля и испытаний: И...полностью>>
'Урок'
Ученик. До Кирилла и Мефодия у славян не было единой письменности для передачи сложных по мысли текстов. Кирилл и Мефодий на основе греческого письма...полностью>>
'Урок'
Цели урока: расширить представление учащихся о творчестве поэтов XIX века; продолжить знакомство со стихами А. С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Ф. И. Тю...полностью>>

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (21)

Главная > Автореферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

РАІД АБЕД АЛЬКАРІМ ФАЛАХ АЛАРДЖАН

УДК 691.327:666.942

БЕТОН НА ОСНОВІ МОДИФІКОВАНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ ЦЕМЕНТІВ ДЛЯ УМОВ СУХОГО ЖАРКОГО КЛІМАТУ

05.23.05 – Будівельні матеріали та вироби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

ЛЬВІВ–2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі “Автомобільні шляхи” Інституту будівництва та інженерії довкілля Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент

Солодкий Сергій Йосифович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

доцент кафедри “Автомобільні шляхи”

Офіційні опоненти – доктор технічних наук, професор Рунова Раїса Федорівна, Київський національний університет будівництва та архітектури, професор кафедри технології будівельних конструкцій і виробів

– кандидат технічних наук Івасів Ігор Степанович, директор Львівського державного науково-проектного інституту ”ЛьвівбудНДІпроект”

Захист відбудеться “ 8 лютого 2008 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.17 у Національному університеті ”Львівська політехніка” за адресою:

79013, м.Львів-13, вул. С. Бандери, 12, головний корпус, ауд. 226.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” за адресою:

79013, м.Львів-13, вул. Професорська,1.

Автореферат розісланий “ 28 грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.т.н., доцент Холод П.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна увага дослідників в галузі технології бетону приділяється пошуку нових рішень, що сприяють підвищенню ефективності ведення бетонних робіт в умовах сухого жаркого клімату. Природні кліматичні умови в таких регіонах характеризуються низькою відносною вологістю (15-20 %) при високих температурах, які сягають в літній період +40°С і більше. Це призводить до збільшення водопотреби бетонної суміші, втрати її рухливості, інтенсивного обезводнення свіжовкладеного бетону і значній усадці тверднучого бетону.

Узагальнення результатів низки досліджень дозволяє зробити висновок, що одним із найбільш радикальних шляхів підвищення ефективності бетонних робіт у сухих жарких умовах є використання цементів з пониженою екзотермією та швидким набором міцності.

Наукові дослідження та техніко-економічні прогнози на найближчі десятиліття свідчать про тенденцію подальшого збільшення випуску малоенергомісних композиційних цементів, що досягається за рахунок раціонального проектування компонентного складу, а також їх модифікування комплексними добавками поліфункціональної дії. В зв’язку з цим актуальними з теоретичної і практичної точок зору є дослідження, направлені на створення композиційних в’яжучих речовин з пониженою екзотермією і бетонів на їх основі для зведення монолітних конструкцій в умовах сухого жаркого клімату.

Результати таких досліджень можуть бути використані як в регіонах з переважно жарким кліматом (Йорданія, Сирія, країни Середньої Азії тощо), так і в літній період будівництва в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-технічної програми Міністерства освіти і науки України за напрямком «Нові речовини і матеріали» і проектів Державного комітету України з питань науки, техніки і промислової політики № 0198U002399 „Дослідження і розробка лужноактивованих швидкотверднучих і малоенергомістких композиційних цементів з добавками техногенних продуктів промисловості для виготовлення ефективних будівельних матеріалів і виробів.”

Мета і завдання дослідження. Розроблення бетонів на основі композиційних цементів, модифікованих комплексною хімічною добавкою, для влаштування монолітних бетонних конструкцій в умовах сухого жаркого клімату.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

– дослідити вплив комплексних хімічних добавок на реологічні та фізико-механічні властивості композиційних цементів у різних температурних умовах;

– встановити фізико-хімічні особливості процесів гідратації і структуроутворення композиційних цементів з комплексною хімічною добавкою, що вміщує компоненти активізуючої і пластифікуючої дії;

– на основі експериментально-статистичного моделювання визначити вплив рецептурно-технологічних параметрів у межах вибраного факторного простору на показники міцності бетонів;

– методами механіки руйнування визначити параметри тріщиностійкості бетонів в різних температурних умовах;

– розробити рекомендації щодо використання в будівництві важких бетонів на модифікованих композиційних цементах;

– провести практичне випробовування розроблених бетонів при будівництві в умовах високих літніх температур.

Об’єктом дослідження є процеси спрямованого формування структури бетону на основі модифікованих композиційних цементів в умовах сухого жаркого клімату для забезпечення заданих будівельно-технічних властивостей і тріщиностійкості.

Предметом дослідження є бетон для влаштування монолітних бетонних конструкцій в умовах дії високих температур на основі композиційних цементів, отриманих шляхом добору мінеральних компонентів різної природи активності та їх модифікацією комплексною хімічною добавкою.

Методи дослідження. В основу одержаних в дисертаційній роботі наукових результатів покладено методи за чинними нормативними документами для вивчення фізико-механічних властивостей вихідних та отриманих матеріалів; фізико-хімічні методи (рентгено-фазовий, диференціально-термічний, електронна мікроскопія тощо) для вивчення процесів гідратації композиційних цементів і структуроутворення бетонів; методи лінійної механіки руйнування при дослідженні характеристик тріщиностійкості бетонів; методи математичної статистики та планування експерименту при оптимізації складу бетонів.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтована і експериментально доведена можливість отримання в умовах сухого жаркого клімату бетону із заданими будівельно-технічними властивостями і тріщиностійкістю за рахунок використання композиційних цементів з пониженою екзотермією, модифікованих комплексною хімічною добавкою, що вміщує активізатор тверднення і пластифікатор-сповільнювач тужавіння.

1. Обґрунтовано та експериментально підтверджено вибір комплексних хімічних добавок на основі нафталінформальдегідів і натрію сульфату для композиційних цементів різного речовинного складу, що тверднуть в сухих жарких умовах.

  1. Встановлено особливості процесів гідратації та структуроутворення композиційних цементів у сухих жарких умовах, в яких за рахунок поєднання мінеральних добавок гідравлічної та пуцоланічної дії, а також комплексної модифікації добавкою поліфункціональної дії забезпечується зростання міцності.

  2. Якісно і кількісно оцінено вплив обраних рецептурно-технологічних параметрів на характеристики міцності бетону на основі аналізу експериментально-статистичних моделей.

  3. Досліджено вплив речовинного складу цементу і періоду попередньої витримки бетонної суміші за температури +40°С на характеристики тріщиностійкості бетону.

  4. Визначено міцнісні та деформативні властивості бетонів на основі модифікованих композиційних цементів, призначених для влаштування монолітних шарів дорожнього одягу, а також їх характеристики тріщиностійкості методами лінійної механіки руйнування.

Разом з тим слід відзначити, що одержані результати експериментальних досліджень не заперечують результатам раніше отриманих наукових практичних і теоретичних досліджень.

Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:

  1. На базі одержаних експериментальних даних запропоновано склади бетонів для монолітних бетонних конструкцій, у тому числі дорожнього призначення, що зводяться в умовах сухого жаркого клімату з ефективним використанням композиційних цементів за рахунок їх модифікування комплексною хімічною добавкою.

  2. Розроблено рекомендації з використання важких бетонів на модифікованих композиційних цементах при будівництві жорстких дорожніх одягів.

Використання модифікованого композиційного цементу, який отримано в промислових умовах у кількості 60 тонн, забезпечило одержання бетону класів за міцністю на розтяг при згині Btb3,2, на стиск – В20. Здійснено апробацію розробленого бетону об’ємом 200 м3 при будівництві цементобетонної основи конструкції дорожнього одягу на автомобільній дорозі М07 Київ-Ковель км  96+770 – км  97+400 у Житомирській області.

Особистий внесок здобувача полягає в науковому обґрунтуванні та формулюванні мети і завдань дисертаційних досліджень. Постановка завдання та формулювання основних положень і висновків проводилось під керівництвом наукового керівника к.т.н., доцента Солодкого С.Й.

Досліджено вплив різних температурних умов на терміни тужавіння модифікованих композиційних цементів.

Визначено кінетику набору міцності цементного каменю і дрібнозернистого бетону на модифікованих композиційних цементах в різних температурних умовах.

Обгрунтовано вибір факторів впливу в технології бетонів на композиційних цементах в умовах сухого жаркого клімату.

Отримано експериментально-статистичні моделі характеристик міцності бетону.

Досліджено вплив періоду попередньої витримки бетонної суміші за температури +40°С на характеристики тріщиностійкості бетонів.

Досліджено фізико-механічні властивості бетонів дорожнього призначення на основі модифікованих композиційних цементів.

У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачеві належать участь у проведенні експериментальних робіт, оброблення та аналіз одержаних результатів.

Усі узагальнюючі результати та висновки, які виносяться до захисту дисертаційної роботи, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на VII Міжнародній конференції „Дни современного бетона”, Запоріжжя, 2005, на V (м. Рівне, 2006) і VII (м. Київ, 2007) науково-практичних семінарах „Структура, властивості та склад бетону”, на Міжнародному семінарі по моделюванню та оптимізації композитів – МОК’46, (Одеса, 2007) та конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету "Львівська політехніка" 2005-2007 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 7-и роботах, у тому числі 3 статті в наукових журналах і збірниках у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, 3 – матеріали і тези доповідей вітчизняних конференцій і семінарів, 1- рекомендації.

Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 2 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 141 сторінку, містить 23 таблиці, 31 рисунок, з них 126 сторінок основного тексту. Список використаних джерел складає 129 найменувань на 13 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, визначено напрям роботи та коло вирішуваних задач. Перераховані одержані автором основні положення, що мають наукову новизну та практичну цінність. Сформульовано основні положення, які автор виносить на захист.

У першому розділі проведено аналітичний огляд літературних джерел, присвячених проблемі одержання бетонів із заданими властивостями для монолітних бетонних конструкцій в умовах сухого жаркого клімату.

Узагальнення результатів досліджень, виконаних низкою вчених (Ю.М. Баженов, В.Г. Батраков, В.Д. Глуховський, І.М. Грушко, Л.Й. Дворкін, Б.О. Крилов, П.В. Кривенко, С.А. Миронов, Є.М. Малінський, Р.Ф. Рунова, М.А. Саницький, В.О. Ушеров-Маршак та інш.) дозволяє зробити висновок, що одним із найбільш радикальних шляхів підвищення ефективності монолітного бетонування є використання швидкотвернучих цементів. Це досягається як за рахунок мінералогії, так і модифікації цементних композицій комплексними хімічними добавками (КХД) поліфункціональної дії. Проте сучасне монолітне будівництво в умовах жаркого клімату зіштовхується з проблемою збереження легковкладальності бетонних сумішей, яка не вирішується при використанні швидкотверднучих цементів.

Водночас, роботами П.В. Кривенка, К.К. Пушкарьової, Р.Ф. Рунової, Х.С. Соболь, Р.К. Діра, М.І. Маккарті та інших доведена техніко-економічна та екологічна доцільність використання композиційних цементів, що вміщують не менше двох активних мінеральних добавок різної природи активності. Сповільнене і низьке тепловиділення, понижені деформації усадки, покращені довговічність і корозійна стійкість є передумовами для застосування композиційних цементів в умовах дії високих літніх температур. В той же час при їх використанні в монолітному будівництві виникає проблема формування міцності, особливо, в ранній період тверднення.

Роботами Ю.В. Зайцева, Є.О. Гузеєва, К.О. Пірадова, В.М. Вирового, В.І. Шевченка, Л.П. Трапезнікова та інших показана роль тріщиностійкості бетонів для оцінки їх довговічності, що в умовах сухого жаркого клімату набуває особливої актуальності і стає вирішальним.

Аналіз досліджень в галузі технології цементу і бетону, а також відомих закономірностей синтезу штучного каменю із заданими властивостями дозволив висунути гіпотезу про можливість отримання бетону із заданими будівельно-технічними властивостями в умовах сухого жаркого клімату шляхом використання композиційних цементів з пониженою екзотермією, модифікованих комплексною хімічною добавкою, що вміщує активатор тверднення і пластифікатор-сповільнювач тужавіння. Композиційні цементи, до складу яких входять мінеральні добавки гідравлічної і пуцоланічної активності, в поєднанні з КХД поліфункціональної дії дозволяють отримати бетони з покращеними будівельно-технічними властивостями за рахунок направленого формування та адсорбційного модифікування продуктів гідратації цементного каменю. Поліфункціональні добавки забезпечують сульфатно-лужну активацію мінеральних компонентів цементу, зростання рухливості та збереження життєздатності бетонної суміші в сухих жарких умовах, що в цілому сприятиме підвищенню ефективності монолітного бетонування.

У другому розділі наведено характеристики матеріалів для приготування композиційних цементів і бетонних сумішей, описано основні методи фізико-механічних випробувань і фізико-хімічного аналізу. Проведення досліджень міцності бетонів та обробку даних виконували із застосуванням методів математичного планування експерименту.

При приготуванні бетонних сумішей використовували два види композиційного цементу V типу і портландцемент I типу згідно з ДСТУ Б В.2.7-46-96. Бездобавочний портландцемент прийнято як еталон при проведенні порівняльних випробувань бетонів. Цементи отримували шляхом сумісного помелу компонентів в заданих пропорціях у кульовому млині до питомої поверхні 400 м2/кг.

Композиційний цемент готували на основі наступних компонентів: №1 (КЦV/А-300) – “портландцементний клінкер (50% мас.) – доменний гранульований шлак (15% мас.) – перліт (35% мас.)”, №2 (КЦV/А-400) – “портландцементний клінкер (64%мас.) – доменний гранульований шлак (20%мас.) – зола-виносу ТЕС (16% мас.). Як активізатор взаємодії у в’яжучих системах використовували натрію сульфат, як пластифікатори–сповільнювачі тужавіння – добавки нафталінформальдегідів

Вивчення фазового складу продуктів гідратації та властивостей композиційних цементів здійснювали за допомогою комплексу сучасних фізико-хімічних методів аналізу: рентгенівської дифрактометрії, растрової електронної мікроскопії, інфрачервоної спектроскопії, диференційної термографії.

Фізико-механічні властивості бетонів визначали згідно з вимогами чинних нормативних документів. Характеристики тріщиностійкості бетонів досліджували за критеріями лінійної механіки руйнування при рівноважних механічних випробуваннях із записом і комп’ютерною обробкою повної діаграми «навантаження – переміщення» у відповідності до рекомендацій ГОСТ 29167 на установці, створеній на кафедрі „Автомобільні шляхи” Національного університету „Львівська політехніка”.

У третьому розділі наведено результати експериментальних досліджень по виявленню впливу КХД на реологічні та фізико-механічні властивості композиційних цементів в різних температурних умовах, розглянуто особливості процесів їх гідратації.

Показано (рис.1), що в сухих жарких умовах терміни тужавіння композиційних цементів скорочуються в 2,0-2,5 рази. Так, за температури +40°С композиційний цемент КЦ V/А-400 (№2) з додатком сульфату натрію (4% мас.) схоплюється за 57 хвилин, а при його модифікації КХД – за 1год 50 хв. Для композиційного цементу КЦ V/А-300 (№1) початок тужавіння дорівнює відповідно 1 год 27 хв і 2 год 17 хв. Отже, модифікація композиційних цементів КХД дозволяє знизити водопотребу на 8-10% і виконати вимогу щодо термінів тужавіння при веденні робіт в умовах високих літніх температур.

Результати випробувань реологічних властивостей розчинових сумішей і фізико-механічних характеристик цементного каменю та дрібнозернистого бетону показали, що модифікація цементів КХД дозволяє покращити технологічні властивості розчинових сумішей, підвищити їх міцність на 3,2-4,0 МПа у ранньому віці (3 доби) при твердненні за температури +40°С, знизити водоцементне відношення з 0,47 до 0,40 при збереженні розпливу конуса цементнопіщаного розчину в межах 108-110 мм.

а

б

Рис. 1. Вплив різних температурних умов на терміни тужавіння композиційних цементів: а– КЦV/А-400 (№2); б – КЦV/А-300 (№1)

Отримані результати пояснені фізико-хімічними дослідженнями цементних систем. Методами рентгенофазового і диференціально-термічного аналізів встановлено, що первинними гідратними фазами композиційних цементів є етрингіт і гідроксид кальцію. Для модифікованого цементного каменю, що тверднув за підвищених температур (+40°С), у ранньому віці спостерігається наявність додаткової кількості низькоосновних гідросилікатів кальцію типу CSH (B) і підвищеної кількості AFt –фаз.

З часом тверднення (28 діб) в сухих жарких умовах спостерігаються лінії гідроксиду кальцію меншої інтенсивності, процеси гідратації і тверднення в присутності КХД проходять більш інтенсивно (ступінь гідратації становить 35-45%). Ендоефекти на кривих ДТА цементів, гідратованих за температури +40°С у віці 28 діб відповідають розкладу гідросульфоалюмінату кальцію (150°С), гідроксиду (520°С) та гідрокарбоалюмінату кальцію (750°С) і карбонату кальцію (840-850°С).

Методом растрової електронної мікроскопії показано, що мікроструктура цементного каменю на основі модифікованих композиційних цементів у жарких умовах тверднення характеризується значною кількістю гідратних утворень у вигляді дрібних лускоподібних або голчастих кристалів, які заповнюють поровий простір і ущільнюють цементний камінь. Кількість капілярних пор з віком тверднення зменшується, що сприяє підвищенню міцності цементного каменю, відбувається зміна розподілу пор на користь гелевих, що позитивно впливає на експлуатаційні властивості бетону.

У четвертому розділі обгрунтовано вибір факторів впливу в технології бетону в умовах сухого жаркого клімату, а саме: тривалість періоду витримки бетонної суміші перед формуванням за температури +40°С, речовинний склад і вміст композиційного цементу, витрата комплексної хімічної добавки, що вміщує нафталінформальдегід і натрію сульфат. Як критерії оптимізації прийнято границі міцності бетону нормального тверднення на стиск і розтяг при згині у віці 90 діб.

Отримані експериментально-статистичні моделі дозволяють кількісно і якісно оцінити вплив рецептурно-технологічних факторів на характеристики міцності бетонів. Найбільш значущим фактором впливу на міцність бетону виявився вміст композиційного цементу (рис. 2).

а)

б)

Рис. 2 Поверхні відгуку характеристик міцності бетону на КЦ V/А-300 (№1):

а– на розтяг при згині, б– на стиск

Так, зміна вмісту цементу в інтервалі 275÷425 кг/м3 при фіксації значень інших факторів на середньому рівні дає можливість отримати бетони з діапазоном міцності на стиск 22...35 МПа для КЦ V/А-300 і 25...40 МПа – для КЦ V/А-400. Відповідні діапазони для міцності на розтяг при згині становлять: 5,7...8,7 МПа – для КЦ V/А-300 і 5,9...9,0 МПа – для КЦ V/А-400. Залежність залишається практично однаковою для обох композиційних цементів.

Витрата КХД суттєво впливає на характеристики міцності бетонів (рис. 3 ). У вибраному факторному просторі залежності характеристик міцності від витрати КХД є квадратичними у вигляді парабол з опущеними вітками. Вершини парабол суміщені в інтервал середніх значень фактору. Кривизна спадаючої вітки параболи є більш виразною для показника міцності на згин (рис.3,а) і для бетону на основі КЦ V/А-400 (рис.3). Збільшення вмісту КХД від 5 до 6,2 мас. %, за якого спостерігається максимальне значення міцності на розтяг при згині, спричиняє зростання міцності на 10-12%. З огляду на це, доцільно обмежити вміст КХД на рівні 5%, що задовольнить умові отримання високих значень міцності на розтяг при згині і дозволить максимально знизити ризики висолоутворення.

а)

б)

Рис. 3 Поверхні відгуку характеристик міцності бетону на КЦ V/А-400 (№2):

а – на розтяг при згині, б – на стиск

Вплив періоду витримки бетонної суміші за температури +40°С є незначним для більшості точок факторного простору (рис. 3). Збільшення періоду витримки від 0 до 90 хв. спричиняє невелике падіння значень міцності за залежністю, близькою до лінійної. Так, для бетону на КЦ V/А-300 спостерігається падіння міцності на розтяг при згині на 8%, міцності на стиск – на 14%. Для бетону на КЦ V/А-400 відповідне зниження показників міцності становить 5 і 14%. Це свідчить про ефективне гальмування початку тужавіння та процесів гідратації цементу КХД протягом 90 хв. за температури +40°С і незначний негативний вплив періоду попередньої витримки бетонної суміші на раннє структуроутворення бетону за рахунок модифікації в’яжучої системи.

Модифіковані цементи запропонованих складів апробовані в системі бетонів дорожнього призначення, а саме: цементогрунтів (Ц:П=1:8), дрібнозернистих бетонів (Ц:П=1:3), крупнозернистих важких бетонів (Ц:П:Щ:В=1:1,91:3,67:0,43; Ц=350 кг/м3). За показником міцності на стиск бетони на модифікованих КЦ поступаються бетону на бездобавочному ПЦ, проте за ключовим для дорожніх бетонів показником міцності на розтяг при згині мають приблизно рівні значення у випадку застосування КЦ V/А-300 і набувають переваги при застосуванні КЦ V/А-400 (табл.1). Значення модуля пружності при згині практичного не залежать від типу цементу. Граничні деформації усадки бетонів, що тверднули в кліматичній камері за температури +40°С збільшились в 1,55 рази для КЦ V/А-300, в 1,59 рази – для КЦ V/А-400 і в 1,78 рази – для ПЦ I-400 порівняно з нормальними умовами. Водночас, граничні деформації портландцементного бетону на 38% більші, ніж для бетону на КЦ V/А-300 і на 30% більші порівняно з бетоном на КЦ V/А-400.

Таблиця 1



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня

    Автореферат
    Кретов Анатолій Іванович. Динаміка самовизначення митця в контексті російського та українського соціокультурного простору першої третини XX ст. — Автореф.
  2. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (2)

    Автореферат
    Захист відбудеться " #3" S'&.p&st.Jy 2006 р. о -/V/Cty годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки
  3. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (7)

    Автореферат
    Роботу виконано на кафедрі російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Міністерство освіти і науки,
  4. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (14)

    Автореферат
    Захист відбудеться 2006 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.089.01 Харківської національної академії міського господарства, за адресою: 61002, м.
  5. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (44)

    Автореферат
    Захист відбудеться « 02 » 11 2009 року о _12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.
  6. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (23)

    Автореферат
    Захист відбудеться 12 липня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.

Другие похожие документы..