Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 21.09.2010 року № 891 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів у 20...полностью>>
'Доклад'
В докладе представлены результаты расчетов с использованием теории функционала плотности поверхностных атомных структур, образованных при взаимодейст...полностью>>
'Закон'
по предоставлению муниципальной услуги «Исполнение запросов физических и юридических лиц социально- правового характера на основе документов находящи...полностью>>
'Документ'
Бом: Ага! Ведь сегодня праздник – Восьмое марта! Правда , ребята? Ой, ошибся! (бьёт себя по лбу) Правильно, сегодня Первое апреля! С первым апреля вас...полностью>>

Всесвітня історія (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Всесвітня історія

6 - 12 класи

6 КЛАС

Історія Стародавнього світу

Історія України з найдавніших часів до VI ст. до н.е.

70 год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Вступ до історії стародавнього світу. Стародавній світ – перший період в історії людства. Відлік часу в історії. Періодизація історії людства. Цивілізація. Історичні джерела.

Називати хронологічні межі історії Стародавнього світу, основні види історичних джерел;

правильно застосовувати відлік часу до н.е. та н.е.

Пояснювати поняття: «стародавній світ», «історичне джерело», «цивілізація».

Наводити приклади історичних джерел, цивілізацій

Висловлювати судження щодо значення стародавньої історії в історії людства

Розділ I. Первісні збирачі та мисливці

Виникнення людини. Основні теорії походження людини. Предки людини. Чинники та умови формування людини.

Основні періоди в історії первісного суспільства. Зміни природного середовища. „Неолітична революція”. Первісні люди, їхнє життя.

Появалюдини розумноїі людського суспільства. “Людина розумна”, її зовнішній вигляд і розселення. Життя та заняття. Початок формування суспільства.

Називати хронологічні межі кам’яного віку, льодовикового періоду та визначати їх тривалість;

основні типи первісної людини, заняття, форми об’єднання людини епохи палеоліту і неоліту, головні винаходи людства доби неоліту, найпоширеніші теорії походження людини; характерні риси первісних людських об’єднань, духовного життя первісної людини.

Показувати на карті місця розселення людей і найвідоміші стоянки людей часів палеоліту, кордони льодовика.

Пояснювати поняття: „людина вміла” „людина розумна”, «знаряддя праці», «кам’яний вік», „неолітична революція”, «первісне суспільство», «гурт первісних людей», «рід», «плем’я».

Описувати умови життя предків людини, знаряддя праці первісної людини.

Порівнювати „людину вмілу” і „людину розумну”, неандертальця та людину сучасного типу, умови життя людей до льодовика, під час та після льодовика

Наводити приклади змін у житті первісної людини

Висловлювати судження щодо характеру господарювання первісної людини, стану знарядь праці, прогресивності змін у житті людини, причин змін у зовнішньому вигляді людини і характері її життя, системи господарювання.

Розділ II. Первісні хлібороби та скотарі

Зародження цивілізації. Перехід від привласнювальних до відтворювальних форм господарювання. Виникнення рільництва і скотарства. Ремесла і обмін. Неодночасність переходу до осілого способу життя. Розпад родових общин. Ранні міста. Первісні форми влади та становлення держави.

Первісна культура та вірування людей.

Прикладний характер знань. Поява мистецтва. Первісні форми релігії.

Місце і роль людини в природі. Зміни умов життя та способів господарювання людини. Культурний розвиток людини. Форми організації давнього людського суспільства.

Урок узагальнення

Тематичне оцінювання

Називати хронологічні межі неоліту та бронзового віку, визначає тривалість періодів; основні заняття людей періоду неоліту та бронзового віку, форми об’єднання людини періоду неоліту та бронзи, головні винаходи людства доби неоліту та бронзи;

характерні риси первісних систем влади, родової общини, сусідської общини, духовного життя первісних скотарів і землеробів.

Показувати на карті місця розселення та найвідоміші стоянки первісних хліборобів та скотарів

Пояснювати поняття: «неоліт», „неолітична революція”, «осілий і кочовий спосіб життя», «релігія», «родова община», «сусідська община», «держава».

Описувати умови життя та знаряддя праці первісних хліборобів та скотарів.

Порівнювати родову общину і сусідську, умови життя скотарів і землеробів, первісні форми влади з державою

Наводити приклади вірувань, прикладного характеру знань людей епохи неоліту і енеоліту, первісних форм влади

Висловлювати судження щодо походження культури і релігії, стану знарядь праці, прогресивності змін у житті людини, системи влади і господарювання, причин неодночасності переходу людей до осілого способу життя

Розділ III. Давній Єгипет.

Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Значення Нілу в житті єгиптян. Політичне об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.

Господарське життя. Суспільство. Зрошувальне землеробство. Ремесла. Структура суспільства. Організація виробництва.

Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту в наймогутнішу передньоазійську державу в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II Великого з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.

Релігія, міфологія та культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. „Суд Озіріса”. Релігія в житті єгиптян. Писемність і освіта. Наукові знання. Література. Архітектура та мистецтво.

Тематичне оцінювання.

Називати час утворення єдиної держави у Єгипті, правління Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ, правильно застосовує відлік років до нашої ери; імена найвідоміших фараонів (Тутмос ІІІ, Ехнатон, Рамзес ІІ), головних богів давньоєгипетського пантеону, основні заняття єгиптян, основні верстви населення, найважливіші досягнення давньоєгипетської культури; характерні риси давньоєгипетської цивілізації, господарства давнього Єгипту, структури суспільства, побуту давніх єгиптян

Показувати на карті долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, район пірамід. Основні столиці Єгипту, напрямки походів єгиптян (Нубію, Палестину, Сирію)

Пояснювати поняття: «держава», «фараон», «податок», «жрець», «раб», «міф», «мумія», «ієрогліф», «папірус».

Описувати умови життя та праці давніх єгиптян, піраміди та пам’ятники писемності

Порівнювати географічні умови Стародавнього Єгипту з умовами місцевості, в якій мешкають учні, систему землеробства у Єгипті та у трипільців, владу фараона і племінного вождя

Наводити приклади цивілізаційних ознак у Стародавньому Єгипті, відбиття у релігії реалій життя єгиптян, високого розвитку культури

Висловлювати судження щодо впливу природних умов на життя людей у Стародавньому Єгипті, характеру влади і структури єгипетського суспільства, ступеня розвитку давньоєгипетської культури, причин утворення держави у Стародавньому Єгипті, особливостей у господарському і духовному житті Стародавнього Єгипту

Розділ IV. Передня Азія в давнину

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон

Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат та їх розливи. Міста-держави III тис. до н.е.

Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське життя. Суспільство.

Ассирія. Ассирія в II тис. до н.е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії.

Фінікія

Фінікійські “міста-держави”. Фінікійські мореплавці. Заснування колоній.

Давньоєврейське царство

Заселення євреями Палестини. Виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням.

Халдейське царство

Утворення Халдейського царства. Навуходоносора II. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами.

Перська держава

Природа Іранського нагір’я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія I. Загибель Перської держави.

Культура та релігія народів Передньої Азії

Культура Месопотамії. Міфи та релігія Месопотамії. Епос про Гільгамеша. Культурне та релігійне життя інших народів Передньої Азії.

Тематичне оцінювання

Називати час, на який припадає розквіт Вавилону, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, час правління Хаммурапі, Давида, Соломона та Дарія І, дати походів Дарія І; найвідоміших правителів держав Межиріччя, основні досягнення культури народів Месопотамії, особливості природних умов Межиріччя, моральні норми біблійних заповідей.

характерні риси держав Дворіччя, законодавства (на прикладі законів Хаммурапі), організації війська Ассирії та Перської держави

Показувати на карті регіон Межиріччя Тигру та Євфрату, територію Вавилону, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, важливі територіальні зміни, напрями походів ассирійських і перських царів

Пояснювати поняття: закон, лихвар, клинопис

Описувати умови життя мешканців Месопотамії, пам’ятки культури та писемності

Порівнювати географічні умови Месопотамії та Стародавнього Єгипту, вірування народів Месопотамії та Стародавнього Єгипту, держави Месопотамії та Стародавнього Єгипту, Ассирійську імперію та Перську державу, культурні здобутки Месопотамії та Стародавнього Єгипту

Наводити приклади цивілізаційних ознак у народів Передньої Азії у давнину, високого ступеня розвитку культури у Месопотамії, розквіту і занепаду держав Месопотамії

Висловлювати судження щодо впливу природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Месопотамії, внеску давніх держав Передньої Азії до сучасної культури, щодо причин виникнення і загибелі держав у Передній Азії, особливості господарювання народів Месопотамії, наслідки завойовницьких походів

Розділ V. Давні Індія і Китай

Давня Індія

Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Держава Ашоки. Варни і касти.

Релігія та культура Давньої Індії

Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура.

Давній Китай

Природно-географічні умови Китаю. Господарське життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна.

Релігія та культура Давнього Китаю

Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій. Культура.

Урок узагальнення

Тематичне оцінювання

Називати

час виникнення цивілізації Індії та Китаю, розквіту Індії за царя Ашоки та Китаю за Цінь Шіхуанді, переселення арійських племен до Індії;

найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників релігії (Будда, Конфуцій), варни, касти в Індії, особливості природних умов, моральні норми буддизму та конфуціанства, основні досягнення культури Індії та Китаю;

характерні риси сільського господарства та суспільного життя Індії та Китаю, буддизму і конфуціанства.

Показувати на карті центри індійської та китайської цивілізації, території держави Мауріїв за правління царя Ашоки та імперії Цінь Шіхуанді, Великий китайський мур та Великий шовковий шлях, переселення арійських племен

Пояснювати поняття: буддизм, конфуціанство, варни, касти

Описувати умови життя стародавніх індійців та китайців, пам’ятки культури та писемності

Порівнювати природні умови Індії та Передньої Азії, Індії та Китаю, буддійські та конфуціанські цінності, державний та суспільний устрій Індії та Китаю

Наводити приклади цивілізаційних ознак у народів Індії та Китаю, високого ступеня розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду держав в Індії та Китаї

Висловлювати судження щодо впливу природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Індії та Китаї, внеску давніх Індії та Китаю до сучасної культури, щодо причин виникнення і занепаду держав у Індії та Китаї, особливості господарювання давніх індійців та китайців, значення для стародавніх індійців та китайців буддизму та вчення Конфуція

Розділ VI. Греція в II – на початку I тис. до н.е.

Природа й населення Давньої Греції

Природа та географічне положення Балканського півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та довколишніх земель.

Мінойська палацова цивілізація

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад мінойської палацової цивілізації.

Ахейська палацова цивілізація.

Перекази про ахейців. Археологічне відкриття ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад ахейської палацової цивілізації.

Називати

час розквіту Критської та Міккенської цивілізацій, дату Троянської війни, час відкриття Критської та Міккенської цивілізацій;

основні грецькі міфи Критського та Троянського циклу та їх героїв , основні заняття греків, головні міста Критської та Міккенської цивілізації, народи, які мешкали на Балканському півострові у ІV-ІІІ ст. до н.е.

характерні риси Критської та Міккенської цивілізацій.

Показувати на карті межі поширення Міккенської та Критської цивілізацій, міста Мікени, Кносс, Трою, напрями морських походів ахейців та вторгнення дорійців, Троянське царство, півострів Пелопонес

Пояснювати поняття: «фреска».

Описувати умови життя давніх греків, пам’ятки культури та писемності

Порівнювати природні умови Балканського півострова та Месопотамії

Наводити приклади цивілізаційних ознак у народів Стародавньої Греції, високого ступеня розвитку культури на Криті й у Міккенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав

Висловлювати судження щодо впливу природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря, внеску давніх греків до сучасної культури, щодо причин розквіту та занепаду Крітської та Міккенської цивілізацій, особливості господарювання давніх греків, значення міфів для вивчення стародавньої історії

Розділ VII. Грецькі держави в ХI—ІV ст. до н.е.

Греція в ХІVІ ст. до н.е.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація, організація влади та судочинство.

Велика грецька колонізація, її напрямки. Поява писаних законів. Грецька тиранія.

Давня Спарта

Виникнення спартанської держави. Закони Лікурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н.е.

Утворення Афінської держави

Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.

Греко-перські війни

Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Битви при Фермопілах. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.

Розквіт афінської демократії

Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов’язки громадянина.

Пелопоннеська війна та її наслідки.

Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура.

Повсякденне життя, звичаї й традиції стародавніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей. Грецька економіка. Релігія. Міфи про богів та героїв давньогрецького пантеону. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура. Всесвітньо-історичне значення давньогрецької культури.

Тематичне оцінювання

Називати

час гомерівського періоду в історії Греції, великої грецької колонізації, дати початку Олімпійських ігор, реформ Солона, греко-перських війн та їх головних битв, правління Перикла в Афінах, Пелопоннеської війни;

характерні риси тиранічного й демократичного правління, політичного устрою Афін за часів Перикла, грецької релігії політичних та культурних діячів Греції (Гомер, Лікург, Солон, Пісістрат, Клісфен, Мільтіад, Леонід, Фемістокл, Перикл, Фалес, Піфагор, Геракліт, Гіппократ, Сократ, Софокл, Езоп), архітектурні стилі (дорічний, іонічний, коринфський), основні верстви населення, головні заняття греків, міфи та основних богів.

Показувати на карті Пелопонес, Аттику, Лаконіку, напрями грецької колонізації, перебіг греко-перських війн та місця основних битв, перебіг Пелопоннеської війни

Пояснювати поняття: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин», «спартанське виховання», «атлет», «стратег», «фаланга», «трієра», «Олімпійські ігри», «колонія», «метрополія».

Описувати умови життя давніх греків, пам’ятки культури та писемності, державний устрій Спарти, Афін у різні часи, перебіг головних битв грецько-перських війн

Порівнювати соціальний та державний устрій Спарти й Афін, перське і грецьке військо та флот, афінську демократію часів Клісфена та Перикла

Наводити приклади демократії та тиранії у різні часи, високого ступеня розвитку грецької культури

Висловлювати судження щодо внеску грецької цивілізації у світову культуру, причин і значення встановлення тиранії та її ліквідації, реформування управління грецької держави, греко-перських війн і Пелопонеської війни, великої грецької колонізації

Розділ VIII. Еллінізм

Криза грецької державності і піднесення Македонії

Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н.е. Посилення Македонії за часів Філіпа II. Підкорення Греції Македонією.

Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав

Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Александра Македонського. Смерть Александра і розпад його держави. усобиці серед його полководців і утворення елліністичних держав.

Елліністичні держави в IV-II ст. до н.е. Елліністична культура

Суть еллінізму. Розквіт елліністичних держав. Культура і наука доби еллінізму.

Урок узагальнення

Називати

час політичної роздробленості Греції, існування імперії Александра Македонського та елліністичних держав, дати правління Філіпа ІІ та Александра Македонського;

історичних діячів (Філіппа ІІ, Александра Македонського, Аристотеля, Демосфена, Евклід), пам’ятки культури епохи еллінізму;

характерні риси еллінізму, македонського війська, держави Александра Македонського.

Показувати на карті територію Македонського царства у середині ІV ст. до н.е., імперію Александра Македонського, елліністичних держав, завоювання Філіппа ІІ, напрями походів Александра Македонського, місця головних битв

Пояснювати поняття: «еллінізм», «гегемонія».

Описувати пам’ятки культури епохи еллінізму, Александрію Єгипетську, основні битви Східного походу

Порівнювати македонське та перське військо, державу Александра Македонського і Перське царство

Наводити приклади могутності держави Александра Македонського, проявів особистісних рис Александра Македонського, високого ступеня розвитку культури епохи еллінізму

Висловлювати судження щодо причин втрати Елладою незалежності, розпаду держави Александра Македонського

Розділ IX. Давній Рим у

VШ-І ст. до н.е.

Природні умови Італії та виникнення міста Рима

Природа і населення Апеннінського півострова. Етруська цивілізація. Виникнення міста Рима та правління царів. Ліквідація царської влади.

Римська республіка V – середини III ст. до н.е.

Римська республіка: організація влади, римське суспільство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії.

Боротьба Риму за панування в Середземномор’ї. Війни Риму з Карфагеном. Розгром Македонії та Греції і перетворення їх на римські провінції. Війни Риму з елліністичними державами.

Римське суспільство II – I ст. до н.е.

Суспільно-політична боротьба в Римі і реформи братів Гракхів. Війни Риму в Східному Середземномор’ї. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перший тріумвірат.

Тематичне оцінювання

Називати

час існування етруської цивілізації, утворення Римської республіки, завоювання Римом Італії, дати виникнення м. Риму, війн Риму з Карфагеном, реформ братів Гракхів, встановлення диктатури Сули, повстання Спартака, І тріумвірату;

головних богів римського пантеону, основні верстви населення Риму, основні джерела рабства, історичних осіб цього періоду;

характерні риси Римської республіки, римського війська, римського права.

Показувати на карті Аппенінський півострів, міста Рим, Карфаген), напрямки походів Ганнібала і Сципіона, території, завойовані Римською республікою у ІІ ст. до н.е.

Пояснювати поняття: республіка, консул, народний трибун, право „вето”, патриції, плебеї, сенат, легіон, тріумф, провінція, гладіатор

Описувати місто Рим, становище різних верств населення Риму, основні битви Пунічних війн, тріумф, повстання Спартака

Порівнювати грецьку і римську систему управління державою, грецьку та римську міфологію, умови життя, господарство та побут греків та римлян, римське військо та військо карфагенян.

Наводити приклади політики Рима „Розділяй і володарюй”, суспільно-політичної боротьби в Римі у ІІ - І ст. до н.е.

Висловлювати судження щодо причин ліквідації царської влади і встановлення республіки, причин війн Риму з Карфагеном, реформ братів Гракхів, характеру Римської республіки та стосунків патриціїв і плебеїв

Розділ X. Падіння республіки

та рання імперія.

Диктатура Гая Юлія Цезаря

Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Громадянські війни після смерті Цезаря. Другий тріумвірат і загибель республіки.

Римська імперія в I-II ст. н.е.

Принципат Августа. Внутрішня та зовнішня політика Августа. Правління династії Юліїв Клавдіїв і Флавіїв. Династія Антонінів.

Римська релігія та культура

Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Основні архітектурні пам’ятки. Мистецтво.

Місто Рим і життя його мешканців

Міське життя та культурні обміни в Римській імперії. Повсякденне життя римських громадян, звичаї та традиції. Римська сім’я та виховання дітей.

Виникнення християнства

Ісус Христос. Початкова історія християнства. Перші християнські громади і церква. Ставлення римських імператорів до християн.

Тематичне оцінювання

Називати

час громадянської війни у Римі, диктатури Гая Юлія Цезаря, правління Октавіана Августа, династії Юліїв Клавдіїв та Антонінів, життя Ісуса Христоса та виникнення християнства;

історичних діячів (Гай Юлій Цезар, Октавіан Август, Нерон, Вергілій, Горацій, Ісус Христос), держави, завойовані Римом, органи влади імперії.

характерні риси системи державного управління Римською імперією, влади Октавіана Августа, християнства

Показувати на карті напрями походів Гая Юлія Цезаря, територію Римської імперії в І ст. н.е., район виникнення християнства

Пояснювати поняття: «імперія», «імператор», «диктатор», «меценат», «християнство», «апостол», «Євангеліє», «колони».

Описувати повсякденне життя римлян, ранньохристиянські храми, архітектурні пам’ятки культури (Пантеон, Колізей, колона Траяна)

Порівнювати Римську імперію та державу Александра Македонського, християнство і релігію греків і римлян, культуру доби республіки і культуру імператорського Риму, побут і традиції римлян і греків

Наводити приклади взаємин Римської імперії з сусідами, високого ступеня розвитку культури, гуманістичного спрямування християнської релігії

Висловлювати судження щодо причин громадянських війн у І ст. н.е., вбивства Гая Юлія Цезаря, виникнення християнства; виникнення і розвитку колонату

Розділ XI. Пізня Римська імперія

Римська імперія у III ст. н.е.

Кризові явища в Римській імперії. „Солдатські” та „сенатські” імператори. Зміни в господарському житті. Криза III ст. н.е. і вторгнення варварів.

Пізня Римська імперія IV-V ст. н.е. Християнська церква.

Реформи Діоклетіана і Константина. Римська імперія в IV ст. н.е. Оформлення церкви. Костянтин I Великий, його політика щодо християнства. Християнство як державна релігія Римської імперії.

Варвари і Рим

Варварські племена – сусіди Римської імперії. Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму Аларіхом.

Падіння Західної Римської імперії

Гуни та їх вторгнення. Захоплення Риму вандалами. Падіння Західної Римської імперії.

Місце історії стародавнього світу в історії людства.

Урок узагальнення

Тематичне оцінювання

Називати

час вторгнення „варварів”, реформ Діоклетіана і Костянтина, прийняття християнства як державної релігії Римської імперії, вторгнення гуннів, дати поділу Римської імперії на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії; „варварські” племена, основні заходи реформ Діоклетіана і Костянтина; характерні риси становища колонів, управління „варварських королівств”,

Показувати на карті територію Римської імперії у ІІІ ст. н.е., м. Константинополь, територію розселення варварських племен, напрями вторгнення гуннів і вандалів

Пояснювати поняття: „варвар”, «єпископ», «вандалізм», «криза».

Описувати зовнішній вигляд і умови життя „варварів”, взяття Риму „варварами”

Порівнювати управління, господарство, побут, культуру римлян і „варварів”, становище християнської церкви у І - ІІ та ІV – V ст. н.е., становище колонів за часів Траяна і Костянтина

Наводити приклади кризових явищ у Римській імперії, зміни політики щодо християнської церкви, взаємин „варварських” племен і римлян

Висловлювати судження щодо причин поділу Римської імперії, падіння Західної Римської імперії, проголошення християнства державною релігією

Розділ XII. Первісність на території України

Залюднення території України.

Давня історія України – складова світової історії. Освоєння людьми теренів сучасної України за середнього палеоліту. Найвідоміші стоянки доби пізнього палеоліту.

Найдавніші хлібороби та скотарі на території України. Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя трипільців. Скотарі степу.

Рідний край у доісторичний період.

Називати

хронологічні межі існування Трипільської культури;

основні заняття трипільців і скотарів степу, основні здобутки Трипільської культури;

характерні риси трипільської культури.

Показувати на карті найвідоміші стоянки пізнього палеоліту, територію поширення Трипільської культури, розселення скотарських племен

Пояснювати поняття: «археологічна культура», «неоліт», „неолітична революція”, «осілий і кочовий спосіб життя», «релігія», «держава», «родова община», «сусідська община».

Описувати умови життя та знаряддя праці трипільців і скотарів степу, трипільське поселення

Порівнювати Трипільську культуру з племенами степу

Наводити приклади приналежності трипільців до осілих племен

Висловлювати судження щодо культури і вірувань трипільців, ступеня розвиненості знарядь праці, прогресивності змін у житті людини, системі влади і господарювання, життя людей у найдавніші часи на території краю

Розділ XIII. Античні міста-держави та їх сусіди на території України

Античні міста-держави у Північному Причорноморї. Причини та особливості колонізації. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Скіфо-сарматський світ. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфська держава.

Рідний край за часів давніх цивілізацій.

Називати

час утворення античних колоній у Причорномор’ї, заселення кіммерійцями, скіфами та сарматами Північного Причорномор’я;

основні заняття мешканців античних колоній, кіммерійців, скіфів, сарматів;

характерні риси скіфської культури, управління скіфів і сарматів;

Показувати на карті античні колонії Північного Причорномор’я, територію розселення кіммерійців, скіфів, сарматів, напрямки пересування кіммерійців, скіфів, сарматів.

Пояснювати поняття: «колонія», «метрополія», «бронзовий вік».

Описувати життя у грецьких містах-колоніях, скіфів, сарматів;

Порівнювати управління, господарювання, побут і духовний світ греків-колоністів і скіфів, скіфів і сарматів

Наводити приклади взаємовпливу греків-колоністів і скіфів, сарматів, високого ступеня розвитку культури греків-колоністів і скіфів

Висловлювати судження щодо причин створення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї, впливу грецької культури на народи, які мешкали на території сучасної України.

Розділ XIV. Давні словяни

Слов’яни напередодні Великого переселення народів.

Історичні джерела з історії слов’ян. Прабатьківщина слов’ян. Суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов’ян.

Слов’яни під час Великого переселення народів.

Готи та гуни на теренах України. Напрямки розселення слов’ян. Витоки українського народу.

Рідний край у давнину.

Урок узагальнення

Тематичне оцінювання з історії України

Називати

час Великого переселення народів, вторгнення готів, гуннів;

народи, що розселялися на території сучасної України у ІІІ – V ст., основні історичні джерела з історії слов’ян, головні заняття слов’ян, головних богів слов’янської міфології; характерні риси суспільного та господарського життя й духовного світу слов’ян

Показувати на карті прабатьківщину слов’ян, територію розселення склавинів і антів, напрямки їх подальшого руху, напрямки вторгнення готів і гуннів

Пояснювати поняття: «племінний союз», «підсічне землеробство».

Описувати зовнішній вигляд, умови життя слов’ян

Порівнювати слов’янські та „варварські” племена, слов’ян і скіфів

Наводити приклади взаємин слов’ян з готами і гуннами та Візантією

Висловлювати судження щодо прабатьківщини слов’ян, витоків українського народу

7 клас

35 год.

Вступ

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Поняття „історія Середніх віків”. Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Спадщина Середньовіччя. Джерела.

Розділ I. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

Народження середньовічної Європи

Римський і варварський світи в середині I тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи.

Людина в середньовіччі

Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація.

Середньовічне європейське суспільство

Феодалізм. Основні суспільні стани. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Сім’я, жінка в суспільстві.

Держава в середньовічній Європі.

Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість. Станова монархія. Право і суд.

Європейське середньовічне місто.

Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.

Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі.

Сільське господарство. Розвиток техніки. Житло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транспорт і шляхи сполучення. Зброя та військове спорядження. Одяг і прикраси. Їжа та напої.

Тематичне оцінювання

Називати

хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та Верденського договору;

видатних правителів раннього середньовіччя (Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий), основні стани суспільства, держави, що утворилися після розділу Франкської імперії, технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;

характерні риси структури середньовічного суспільства, „варварських” королівств, взаємодії людини і природи у середньовіччі, станової монархії, цехового ремесла.

Показувати на карті територію „варварських” королівств, імперії Карла Великого, розділу Франкської імперії

Пояснювати поняття: «середньовіччя», «міграція», «стани», «станова монархія», «політична роздробленість», «цех», «ремесло».

Описувати середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження

Порівнювати античне і середньовічне місто, побут, житло, одяг античної та середньовічної людини, різні стани середньовічного суспільства

Наводити приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення

Висловлювати судження щодо причин політичної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту

Розділ II. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Релігія та церква в середньовічній Європі

Релігія та церква в житті суспільства. Християнство на початку Середньовіччя. Християнізація Європи. Церква в V-XI ст. Церковний розкол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII-XIII ст. Єресі та інквізиція. Церква в XIV-XV ст.

Середньовічна культура Західної Європи

Культура на початку Середньовіччя. Схоластика. Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.

Тематичне оцінювання

Називати

дати церковного розколу, час хрестових походів, життя Мухаммеда, виникнення ісламу, утворення арабського халіфату;

визначні постаті європейської культури (Карл Великий, Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Чосер, Данте, Війон) та ісламської культури (Аль-Біруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі), католицькі чернецькі ордени, архітектурні стилі, ісламські моральні цінності; характерні риси ісламу, середньовічного світогляду, гуманізму, рицарської культури

Показувати на карті територію поширення православ’я і католицизму, напрями хрестових походів, територію держав хрестоносців, Арабського халіфату.

Пояснювати поняття: єретик, інквізиція, іслам, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія

Описувати романський і готичний храм, пам’ятки ісламської культури, перший хрестовий похід, навчання у школах і університетах

Порівнювати християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі

Наводити приклади могутності папської влади у ХІІ – ХІІІ ст., середньовічних єресей, рицарської та міської культури

Висловлювати судження щодо причин християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об’єднання арабів, появи і розвитку гуманістичних ідей

Розділ ІІІ. ЄВРОПА. АРАБСЬКИЙ СВІТ

Візантійська імперія

Народження Візантії. Правління Юстиніана. Візантія в VII-XI ст. Іконоборство. Візантія в XII — ХV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура.

Арабський халіфат

Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів. Мухаммед і виникнення ісламу. Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів. Культура арабського світу.

Скандинавія

Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії в ХII — ХIII ст. Духовний світ північноєвропейських народів.

Франція

Посилення королівської влади. Правління Філіпа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д’Арк. Завершення Столітньої війни і об’єднання Франції.

Англія

Англосаксонські королівства. Англія і вікінги. Нормандське завоювання країни. Перші Плантагенети. "Велика хартія вольностей". Англія в XIV-XV ст. Війна Червоної і Білої троянд.

Німеччина

Утворення Священної Римської імперії. Імперія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький "наступ на Схід". Посилення територіальних князів. Утворення Швейцарського союзу. Німеччина в ХIV–ХV ст.

Країни басейну Середземномор’я

Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Тематичне оцінювання

Називати

час походів вікінгів, норманського завоювання Англії, утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, правління Капетінгів у Франції, альбігойських війн, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, війни Червоної та Білої Троянди, боротьби німецьких імператорів з папством, німецького наступу на Схід, утворення Швейцарії, утворення Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, дати Скликання Генеральних штатів у Франції, початку, кінця і головних битв Столітньої війни, підписання „Великої хартії вольностей”, скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії, Грюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії;

визначні історичні постаті (Філіпп ІІ, Філіпп ІV Красивого, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Альфред Великий, Вільгельм Завойовник, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події історії європейських країн ІХ – ХV ст.;

характерні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства, взаємин імператорів з папством, гуситського руху.

Показувати на карті напрямків походів вікінгів, території Датського, Шведського, Норвезького королівств, основні події Столітньої війни, територію Священної Римської імперії, напрямок німецького „наступу на Схід”, територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, Швейцарії, перебіг Гуситських війн.

Пояснювати поняття: «парламент», «громадянська війна», «станова монархія».

Описувати пам’ятки культури скандинавів, найвизначніші битви війн, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк

Порівнювати варварів та вікінгів, позиції Англії та Франції у Столітній війні, їх армії, політику європейських держав, станові монархії європейських країн

Наводити приклади взаємовпливу країн, формування європейських держав, боротьби світської влади з папством

Висловлювати судження щодо характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розвитку європейських держав

Розділ ІV. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ

Центральна та Східна Європа

Перші держави західних слов’ян і виникнення слов’янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X-XV ст. Велике князівство Литовське.

Північно-Східна Русь. Утворення та посилення Московської держави

Володимиро-Суздальське нязівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Повалення іга. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура.

Туреччина

Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.

Тематичне оцінювання

Називати час правління Юстиніана, іконоборського руху, заснування Болгарської держави, утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, завоювань турків-сельджуків, утворення Османської держави, існування Деліського султанату, дати загибелі Візантійської імперії, Льодового побоїща, Куликовської битви, скинення монгольського гноблення;

визначні історичні постаті (Юстиніана, Феодори, Василь ІІ Болгаробоєць, Юрій Долгорукий, Дмитро Донської, Олександр Невський, Іван ІІІ, Тимур);

характерні риси державного управління, соціальної структури суспільства.

Показувати на карті територію Візантійської імперії за Юстиніана, Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у ХV ст., Делійського султанату та імперії Моголів, Китайської держави, напрямки походів монголів, тевтонців та турків-сельджуків, місця головних битв

Пояснювати поняття: іконоборство, імперія, яничар, касти

Описувати пам’ятки культури Візантії, Московської держави, двір Юстиніана, побут людей

Порівнювати Візантію і Московську державу, культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю

Наводити приклади високого ступеня розвитку культури, героїчної боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів

Висловлювати судження щодо позитивних і негативних наслідків завоювань, взаємовпливу культур

Розділ ІНДІЯ. КИТАЙ

Індія

Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура.

Китай

Китайська імперія в III — ХII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського іга. Суспільство, державне управління. Звичаї та традиції. Релігійне життя, культура.

Урок узагальнення

8 КЛАС

35 год.

Ранній новий час (кінець XV – перша пол. XVII ст.)

Вступ

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Хронологічні межі і періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Нові риси соціальної психології.

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Відкриття європейців.

Причини й передумови великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.

Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу.

Розділ 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ

Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіталізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспільно-політичній сфері. Шлюб і сім’я, становище жінки.

Повсякденне життя

Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг, прикраси, косметика. Дозвілля.

Тематичне оцінювання

Називати час подорожей Ф.Магеллана та Васко да Гами, поширення ідей гуманізму, дату відкриття Америки Х.Колумбом;

головні європейські держави, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;

характерні риси матеріального світу людини раннього нового часу, політичної структури та політичної думки,

Порівнювати картину світу, життя людей, технічні прилади середньовіччя та раннього нового часу

Показувати на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи

Пояснювати поняття: « Великі географічні відкриття», «колонія», «меркантилізм», „нові дворяни”, «утопія», «абсолютизм».

Описувати подорожі європейців, місто раннього нового часу, життя і побут людини нового часу.

Наводити приклади руйнування середньовічного укладу, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців

Висловлювати судження щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів, змін у соціально-економічному житті та політичних структурах

Розділ 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

Реформація.

Католицька церква на межі XV – XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Німецький гуманізм. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна реформація. Поширення Реформації.

Контрреформація.

Кальвінізм. Контрреформація. Орден єзуїтів. Тридентський собор.

Розділ 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI – першій пол. XVII ст.

Іспанія.

Іспанія за Карла V. Повстання комунерос в Кастилії. Філіп II. Приєднання Португалії до Іспанії.

Нідерланди.

Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольної війни. Вільгельм Оранський. Народження республіки.

Франція.

Зміни у суспільстві. Поширення Реформації. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє.

Англія.

Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів.

Міжнародні відносини.

Характер міжнародних відносин. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій. Вестфальський мир, наслідки війни.

Тематичне оцінювання

Називати

час Реформації, релігійних війн у Франції, правління кардинала Ришельє, Єлизавети І, дати Тридцятилітньої війни, національно-визвольної війни в Нідерландах,

імена видатних постатей цього періоду (М.Лютер, Т.Мюнцер, Ж.Кальвін, І.Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх ІV, Людовік XIV, В.Оранський);

Показувати на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков, перебіг національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни

Пояснювати поняття: реформація, контрреформація, протестантизм, кальвінізм, єзуїти, релігійні війни, національно-визвольна війна

Описувати протестантську церкву, двір абсолютного монарха

Називати характерні риси реформаційних вчень, контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни

Порівнювати реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції та Англії

Наводити приклади наростання кризових явищ в католицькій церкві, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах, контрреформаційних заходів католицької церкви

Висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни

Розділ 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Мистецтво Високого Відродження в Італії

Особливості доби Високого Відродження. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело.

Північне Відродження та бароко Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції. Мистецтво Німеччини. Бароко.

Освіта і наука; література і театр

Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання. Політичні теорії. Утопії. Література і театр.

Називати

час епохи Відродження;

імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії

Показувати на карті найвизначніші культурні центри;

Пояснювати поняття: «Відродження», «гуманізм», «натурфілософія»;

Описувати найвизначніші пам’ятки культури;

Порівнювати мистецтво Відродження та середньовіччя, італійське та північне відродження

Наводити приклади високого рівня розвитку мистецтва

Висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби

Розділ 6. ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНА ЄВРОПА І КРАЇНИ СХОДУ.

Річ Посполита

Дворянська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя. Культура.

Росія. Московське царство в XVI ст. Суспільство і державне управління. Іван IV. Державна влада і церква. Зовнішня політика.

Бунтівне століття

Смутні часи.

Утвердження династії Романових. Зовнішня політика. Росія і українські землі.

Народи Сходу

Османська імперія. Перське царство. Держава Великих Моголоів. Китай в епоху Мінь.

Називати

дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни;

основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси державного устрою Речі Посполитої;

Показувати на карті територію Речі Посполитої

Пояснювати поняття: «унія», «шляхта», «фільварок»;

Описувати становище українських земель у складі Речі Посполитої;

Порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій.

Розділ 7. МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА В XVIпершій половині XVII ст.

Московська держава за Івана IV. Іван IV. Державна влада і церква. Дворяни та бояри. Опричнина. Зовнішня політика.

Бунтівне століття. „Смутні часи”. Становлення династії Романових. Зовнішня політика, російсько-українські відносини. Розкол російського православ’я (реформи Никона).

Тематичне оцінювання

Називати час правління Івана ІV, опричнини, „смутних часів”, реформи Никона, становлення династії Романових;

реформи Івана ІV;

характерні риси державної влади за Івана ІV, „смутних часів”, російсько-українських відносин;

Показувати на карті територію Московської держави, землі, що були приєднані за часів Івана ІV, напрями зовнішньої політики;

Пояснювати поняття: « опричнина», «церковний розкол», «самодержавство».

Порівнювати політику Івана ІV з політикою його попередників

Наводити приклади активної зовнішньої політики

Висловлювати судження щодо цілей і засобів державної політики

НОВИЙ ЧАС. ПЕРША ЧАСТИНА (друга половина XVII – XVIII ст.)

Розділ 8. Доба Просвітництва

Просвітництво і абсолютизм. Промисловий переворот

Просвітництво. Енциклопедисти. Освічений абсолютизм. Промисловий переворот.

Називати

час доби Просвітництва;

найвидатніших представників епохи;

характерні риси Просвітництва.

Пояснювати поняття: «просвітництво», «енциклопедисти», «технічний прогрес».

Описувати пам’ятки епохи Просвітництва

Порівнювати погляди просвітників

Наводити приклади технічного прогресу, нових цінностей в житті суспільства

Висловлювати судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства

Англійська революція

Англія напередодні революції. Карл I. О.Кромвель. Переворот 1668 р. Наслідки революції.

Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір «Короля Сонце». Жан Батист Кольбер. «Старий порядок».

Називати

дати початку революції, страти короля Карла І, реставрації Стюартів, прийняття „Білля про права” ;

видатні постаті (О.Кромвель, В.Оранський), причини революції та її наслідки;

характерні риси конституційної монархії. Показувати на карті основні події англійської революції

Пояснювати поняття: « революція», «громадянська війна», «протекторат», «реставрація», «республіка», «конституційна монархія».

Описувати засідання англійського парламенту, битву при Нейзбі

Наводити приклади прогресивних перетворень внаслідок революції

Висловлювати судження щодо характеру революції

Австрія і Прусія.

Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II.

Культура

Живопис. Архітектура. Музика. Література.

Називати

час правління Фрідріха ІІ, реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ;

реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ, народи, які населяли Австрійську імперію; характерні риси прусського абсолютизму

Порівнювати політику Фрідріха ІІ й Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Показувати на карті Пруське королівство та Австрійську імперію, українські землі у складі Австрійської імперії;

Пояснювати поняття: «імперія», «реформа», «абсолютизм», «політична роздробленість».

Описувати становище народів у складі Австрійської імперії

Наводити приклади національних проблем у Австрійській імперії

Росія наприкінці XVII – в першій пол. XVIII ст.

Російська держава наприкінці XVII ст. Петро I та його реформи. Зовнішня політика Петра I, утворення імперії. Палацові перевороти.

Епоха Катерини II.

«Освічене» правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.

Тематичне оцінювання

Називати

час правління Петра І та Катерини ІІ, дати Північної війни, поділів Речі Посполитої;

результати зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ, реформи Петра І;

характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ;

Показувати на карті територіальні зміни Російської імперії у ХVІІІ ст.

Пояснювати поняття: „освічений” абсолютизм», «імперія», «палацові перевороти».

Описувати повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.

Порівнювати політику Петра І та Катерини ІІ

Наводити приклади активної зовнішньої політики, „освіченого” правління

Висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії

Розділ 9. Сполучені Штати Америки .

Створення США. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.

Тематичне оцінювання

Називати

час утворення англійських колоній в Північній Америці, дату Бостонського чаювання, прийняття „Декларації незалежності” та Конституції США;

імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність;

характерні риси політика Англії щодо колоній, „Декларації незалежності” та Конституції США.

Показувати на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність

Пояснювати поняття:«колонія», «метрополія», «декларація», «конституція», «республіка», «федерація».

Описувати становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність

Порівнювати державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці

Наводити приклади демократичного устрою США

Висловлювати судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність

Розділ 10. СХІДНИЙ СВІТ

Османська імперія. Персія

Зовнішня політика Османської імперії, турецько-українські взаємини. Ослаблення Османської імперії. Персія. Культура.

Китай. Індія.

Держава і суспільство. Китай і світ. Проникнення європейців в Індію. Встановлення англійського володарювання. Релігійне життя. Культура.

Тематичне оцінювання

Називати

час заснування держави Великих моголів у Індії, початок правління династії Цин у Китаї, розгром турецької армії під Віднем; основні здобутки культури, релігії Сходу; характерні риси державного устрою;

Показувати на карті територію Османської імперії, Китаю, Індії

Пояснювати поняття: «імперія», «іслам», «індуїзм», «конфуціанство»;

Описувати пам’ятки культури

Порівнювати європейську та східні цивілізації

Наводити приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру

Висловлювати судження щодо особливостей Східного світу

9 КЛАС

35 годин

Вступ.

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Світ наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.

Періодизація нової історії. Промисловий переворот й модернізація та їх наслідки. Передумови суспільних змін.

Загальна характеристика змін у політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їх світосприйнятті.

Характеризувати основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст.

Аналізувати економічні, соціальні і культурні наслідки промислового перевороту, вплив технічного прогресу на свідомість людини.

Визначати основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їх мисленні.

Розділ I. Велика французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа у період наполеонівських війн.

Французький абсолютизм наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.

Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт.

Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. „100 днів” Наполеона.

Територіальні зміни унаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.

Тематичне оцінювання

Визначати основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького просвітництва

Характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту.

Давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії

Аналізувати життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи

Пояснювати суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту.

Показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „Просвітництво”, „революція”, „права і свободи громадянина”, „інтервенція”, „реформа”, „Гора і Жиронда”, „якобінці”, „термідоріанці”, „Директорія”, „консулат”, „Перша імперія”, „кодекси Наполеона”, „континентальна блокада”, „100 днів”, „Священний Союз”.

Розділ II. Європа в добу революцій

1848 – 1849 рр.

Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-х рр. ХІХ ст.

Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі.

Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії.

Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів E Росії. О. Герцен. Слов’янофіли і західники.

Утопічний соціалізм і марксизм. К.Маркс. Комуністичний маніфест.

Весна народів. Революція 1848 – 1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

Революція в Німеччині. Об’єднавчий рух в країні. Особливості революції в Італії. Римська республіка. Революції в Австрії та Угорщині.

Причини поразки і наслідки революцій 1848 – 1849 рр.

Тематичне оцінювання

Характеризувати політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи у 1815 – 1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переході Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі.

Відстежувати політичний розвиток Франції і Німеччини у 20 – 40-х рр. ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії.

Визначати причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії, причини піднесення Прусії, роль Митного Союзу в початку економічного об’єднання Німеччини.

Аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848 – 1849 рр.

Розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848 – 1849 рр.

Показувати на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду:

королеві Вікторії, Луї-Філіпу, Герцену, Луї Наполеону Бонапарту.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „клерикалізм”, „політична реакція”, „національно-визвольний рух”, „чартизм”, „політика”, „політика вільної торгівлі”, „реставрація”, „Липнева монархія”, „декабристи”, „слов’янофіли”, „західники”, „національне відродження”, „утопічний соціалізм”, „марксизм”, „маніфест”, „класи”, „Весна народів”.

Розділ II. Європа й Америка у добу об’єднання й модернізації суспільства.

Боротьба Прусії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини у 1871 р.

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два шляхи у боротьбі за обєднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії.

Вікторіанська Британія. Англія – „майстерня світу”. Утвердження лібералізму. Формування ліберальної і консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.

США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861-1865 рр. Реконструкція Півдня.

Тематичне оцінювання

Характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини і Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни.

Пояснювати причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу, наслідки Другої парламентської реформи, причини утвердження ідеології і політики лібералізму.

Описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначити суть політики блискучої ізоляції.

Показувати на карті країни Європи у середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини і Італії, хід громадянської війни в США.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „конституційний конфлікт”, „Північнонімецький Союз”, „лібералізм”, „ідеологія”, „політика”, „консерватизм”, „колонія”, „метрополія”, „аболіціонізм”, „плантаційне господарство”, „ринкова економіка”, „федерація”, „конфедерація”, „громадянська війна”, „афроамериканці”, „реконструкція Півдня”.

Розділ IV. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.

Завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонал. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Зміни у національному і конфесійному складі населення. Утвердження демократії і громадянського рівноправ’я. Зростання ролі держави у суспільно - економічному житті.

Криза Другої імперії у Франції. Франко-німецька війна 1870 – 1871 рр. та її наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80 – 90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії.

Німеччина у 18711900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики.

Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислової першості. Внутрішнє становище. Загострення ірландської проблеми. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. Зовнішня політика Англії. Загострення англо-німецького колоніального суперництва.

США у 18771900 рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Посилення зовнішньої експансії.

Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки для імперії. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Терористичні методи боротьби. Робітничий рух і формування соціал-демократії.

Доба Мейдзі в Японії. Крах сьогунату та політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Модернізація і національні традиції. Економічне зростання країни. Зовнішня та колоніальна політика.

Тематичне оцінювання

Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, зміни і у національному і конфесійному складі населення, ствердження демократії і громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному і економічному житті.

Висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої і зовнішньої політики.

Пояснювати причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища.

Аналізувати причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії.

Показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни.

Давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Т’єру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „індустріальне суспільство”, „науково-технічна революція”, „корпорація”, „монополія”, „капіталізм”, „інвестиції”, „міграція”, „демократія”, „світова політика”, „тред-юніон”, „двопартійна система”, „антимонопольне законодавство”, „расова політика”, „сегрегація”, „міжнародний робітничий рух”, „Комінтерн”, „суфражизм”, „модернізація”, „реформа”, „народництво”, „тероризм”, „соціал-демократія”, „доба Мейдзі”.

Розділ V. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотній вплив колоній на метрополії.

Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.

Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.

Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

Міжнародні відносини у 18711900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм.

Міжнародна діяльність Ватикану.

Тематичне оцінювання

Характеризувати завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт в країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, британський, французький і німецький колоніалізм, геополітика, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.

Висвітлювати наслідки британського володарювання в Індії, політику кастового і релігійного розбрату, повстання сипаїв, становище Китаю у другій половині ХІХ ст., хід тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів.

Аналізувати міжнародні відносини у 1871 – 1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, союз трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму.

Давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.

Показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „територіальний поділ світу”, „тайпіни”, „сипаї”, „союз трьох імператорів”, „Троїстий союз”, „панамериканізм”.

Розділ VI. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ – у ХІХ століттях.

Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ – наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і Африки.

Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль.

Тематичне оцінювання

Підсумкове узагальнення

Характеризувати духовне життя країн Європи і Америки у ХVІІІ – наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної і політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії і Африки.

Описувати повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля.

Тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття і терміни: „культура”, „духовне життя”, „урбанізація”, „фемінізм”.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Всесвітня історія (2)

    Документ
    Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).
  2. Всесвітня історія (4)

    Документ
    Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації .Періодизація світового розвитку. Людство у 1900- 1939 рр. ХХ ст. Демографічний портрет. Завершення формування націй.
  3. Всесвітня історія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи. Рівень стандарту

    Документ
    Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації .Періодизація світового розвитку. Людство у 1900- 1939 рр. ХХ ст. Демографічний портрет. Завершення формування націй.
  4. Історія України. Всесвітня історія. Правознавство. Громадянська освіта Перелік програм курсів за вибором, рекомендованих Міністерством освіти І науки України лист мону від 12. 03

    Документ
    Історія української культури: від середньовіччя до початку нової доби. Програма курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму.
  5. Історія україни. Всесвітня історія

    Урок
    Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги.

Другие похожие документы..