Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Российский фондовый рынок характеризуется относительно небольшим количеством новых эмиссий акций и облигаций по сравнению с мировой практикой. В чем п...полностью>>
'Закон'
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1707-III ( 1707-14 ) від 11.05.2 , ВВР, 2 , N 32, ст.255 N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2 , ВВР, 2 , N ...полностью>>
'Документ'
Рассмотрена организация прикладных исследований и разработок, проводимых в Японии, включая нанотехнологию, как одно из наиболее важных научно техниче...полностью>>
'Закон'
N 401-3 (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, г., N 59, /17 ) ; Закон от 4 января 003 г. N 183-З (Национальный реестр правовых акт...полностью>>

Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ”
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
ТЕХНІКО-ГУМАНІТАРНА АКАДЕМІЯ (ПОЛЬЩА)
ЗАТ “ПРИАЗОВКУРОРТ”


МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ УЧАСНИКІВ

МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

„Інформаційні технології в управлінні туристичною та

курортно-рекреаційною економікою”

15-16 вересня 2006 року

Бердянськ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ”
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
ТЕХНІКО-ГУМАНІТАРНА АКАДЕМІЯ (ПОЛЬЩА)
ЗАТ “ПРИАЗОВКУРОРТ”


МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ УЧАСНИКІВ

ДРУГОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

„Інформаційні технології в управлінні туристичною та

курортно-рекреаційною економікою”

15-16 вересня 2006 року

Бердянськ

Видавничий центр

АУІТ “АРІУ”

Бердянськ 2006

УДК 615.834 (048.34) : (330+65)

ББК 51.1 (2) 2

Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2006. - с.

ISBN 966-7787-10-9

Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) охоплюють широке коло питань, пов’язаних із забезпеченням ефективного управління розвитком туристичної і курортно-рекреаційної економіки на основі інформаційних систем обробки даних та підтримки прийняття управлінських рішень, економіко-математичних методів та моделей, маркетингових засобів.

Для викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і магістрантів, студентів вузів, працівників науково-дослідних організацій, менеджерів підприємств туристичної та курортно-рекреаційної економіки.

Редакційна колегія: проф., д-р ф.-м. н. Котляревський М.Б. (голова оргради конференції), академік НАН України, д-р. ю. н. Мамутов В.К., проф., д-р. мед. н. Пономаренко В.І., проф., д-р. екон. н. Гудзь П.В., доц., к. екон. н. Казачковська Г.В. (відповідальний секретар конференції).

УДК 615.834 (048.34) : (330+65)

ББК 51.1 (2) 2

ISBN 966-7787-10-9 © Видавничий центр АУІТ “АРІУ”, 2006

© Автори текстів, 2006

Секція 1

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ Й РЕКРЕАЦІЇ

Бутник О.М.

СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Синергетичний загальний критерій еволюції систем Глендсдорфа – Прігожина говорить про зменшення швидкості зміни ентропії системи S з часом :

(1)

У будь – якій нерівноважній системі з фіксованими граничними умовами процеси йдуть таким чином, що швидкість зміни ентропії, викликана зміною термодинамічних сил, зменшується.

Закономірність підвищення ступеня ідеальності: розвиток системи йде у напрямку підвищення ступеня її ідеальності, тобто для будь-яких моментів часу при виконанні повинна виконуватись нерівність

І1 І2

Ступінь ідеальності системи можна характеризувати співвідношенням її основної функції Ф ( виробництво товарів або послуг) до витрат на виконання цієї функції В. Іншими словами можна сказати, що це співвідношення величини вихідного товарного потоку системи та витрат на перетворення вхідного потоку ресурсів у вихідний товарний потік. Зрозуміло, що обидві величини повинні мати однакові одиниці виміру (наприклад, грошові) та відноситись до однакових проміжків часу:

І=Ф/В (3)

Залежно від виду соціально – економічної системи та завдань, що стоять перед нею, можуть мати місце також інші показники розвитку системи ( величина охопленого сегменту ринку, доля ринку по даному виду товару, ступінь використання інформації тощо), однак для виявлення головної ідеї статті спочатку розглянемо дещо спрощену постановку задачі .

Типова задача оптимізації економічних систем має на меті збільшення обсягу випуску продукції (доходу) та зменшення витрати ресурсів, тобто з плином часу внаслідок розвитку системи виконуються нерівності:

>; (4)

Останній вираз показує, що з плином часу швидкість зростання ступеня ідеальності системи зменшується. Це говорить про наявність певної межі розвитку системи, за якою розвиток припиняється. З іншого боку , відповідно до другого закону термодинаміки енергія, що підводиться до системи, йде підвищення внутрішньої енергії системи U та роботу проти зовнішніх сил Pi

, (5)

де Т- термодинамічна температура системи.

За визначенням ентропії завжди виконується:

,

де Q- енергія, що підводиться до системи. Внаслідок невід’ємності термодинамічної температури системи для систем з обмеженими ресурсами можна записати

(6)

, (7)

тобто для виконання синергетичного загального критерію еволюції систем Глендсдорфа – Прігожина повинне виконуватись співвідношення:

, (8)

яке говорить про від’ємність суми швидкості змін в часі внутрішньої енергії та роботи системи проти зовнішніх сил. Це співвідношення може виконуватись за різних умов для різних випадків, які розглянемо нижче.

Випадки:

1. (9)

Обидві складові від’ємні, йде зменшення внутрішньої енергії системи та зменшення роботи (витрат на виробництво). Таке можливо за рахунок раціоналізації системи. Цей випадок повністю відповідає закономірності підвищення ступеня ідеальності системи.

2. але (10)

Внутрішня енергія системи зростає, наприклад, енергоозброєність, капіталоозброєність, але витрати на виробництво зменшуються, наприклад, за рахунок ефекту масштабу виробництва або введення інновацій. Нерівність (10) говорить про доцільність внутрішньої перебудови в системі лише за умови зменшення витрат на виробництво. Цей випадок також відповідає закономірності підвищення ступеня ідеальності системи.

3. але (11)

Витрати на виробництво зростають, внутрішня енергія системи падає. Така ситуація можлива лише тимчасово.

Коніщева Н.Й.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТСЬКО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У РЕГІОНІ

Важливим чинником розвитку сучасної туристичної та курортної індустрії є покращення інформаційного забезпечення цього процесу. Одним з ефективних інструментів управління сферою туризму та курортів в регіонах може стати формування мережі міських туристсько-інформаційних центрів, яке буде сприяти підвищенню туристичної привабливості міста та активізації туристсько-екскурсійної діяльності на його території [1, с. 18].

Туристсько-інформаційний центр повинен стати елементом системи управління сферою туризму на території міста (області) [2, с. 35; 3, с. 15; 4, с. 149]. Він може здійснювати інформаційне забезпечення системи державного регулювання та управління туризмом у регіоні, оскільки потрібно постійно оновлювати нормативно-правову та інформаційно-аналітичну бази, які забезпечують ефективне управління розвитком сфери туризму та курортів.

На основі створюваних баз даних можливо регламентувати порядок використання території і об’єктів міста в цілях організації та здійснення туристсько-екскурсійного обслуговування; процедури створення та благоустрою екскурсійних маршрутів і туристичних об’єктів на території міста; порядок контролю та рівень відповідальності за порушення діючих у місті норм і правил здійснення туристичної діяльності й екскурсійного обслуговування.

Як організаційна структура системи управління сферою туризму та курортів туристсько-інформаційний центр повинен виконувати широкий спектр послуг для підприємців у сфері туристичного бізнесу, відпочиваючих, а також потенціальних споживачів. За замовленням зацікавлених організацій він може проводити маркетингові та соціологічні опитування; виконувати роботи щодо збору і систематизації статистичної та іншої інформації про результати туристсько-екскурсійної діяльності на території міста; аналізу ринків збуту послуг для майбутніх інвестиційних проектів; контроль якості туристичних послуг, які надаються на території міста.

Обґрунтовано варіанти створення регіональних інформаційних туристичних центрів у вигляді комунальних підприємств та господарчих товариств, основними напрямами діяльності яких є туристична діяльність [5, с. 8–10]. Комунальне підприємство утворюється органом місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Господарські товариства утворюються юридичними та фізичними особами у формі повних акціонерних, командитних товариств, товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

В сучасному світі 30–50% населення в більшості розвинених країн мають доступ до Інтернету з домашнього комп’ютера або з мобільного телефону. Тому при розробці регіональної маркетингової політики щодо просування туристичних продуктів треба приділяти багато уваги засобам візуальної презентації в Інтернеті. У зв’язку з цим при підтримці Бюро з освітніх і культурних програм США і Ради з міжнародних досліджень і обміну IREX створено веб–сайт “Екологія і туризм. Соціально-економічні, екологічні та гуманітарні проблеми розвитку туристичного бізнесу” [6, с. 15–17; 7, с. 170].

Наявність у місті структури, яка реалізує послуги з надання інформації про можливості організації рекреації, відпочинку та розваг, дозволить підвищити якість туристсько-екскурсійного обслуговування, рівень його сервісу, а також туристичний імідж міста. Велике значення має освітньо–виховна роль туристсько-інформаційного центру, а також можливість зв’язків зі споживачами та громадськістю міста.

Результати проведених наукових досліджень показали, що з метою розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури доцільно створювати туристсько-інформаційні центри, які стануть органічною складовою регіональної системи управління та регулювання сфери туризму та курортів. Здійснення перелічених завдань їх діяльності сприятиме підвищенню ефективності управління та регулювання сфери туризму та курортів за рахунок забезпечення погодження дій щодо реалізації заходів з розвитку туристичної інфраструктури, створення нових робочих місць, а також збільшенню наповненості міського бюджету за рахунок активізації туристичної діяльності.

Література

  1. Близнюк А.М., Давиденко Л.И., Конищева Н.И. Совершенствование взаимоотношений органов местного самоуправления с субъектами предпринимательства в сфере туризма // Вісник ДІТБ. – 2003. – № 7. – С. 17–26.

  2. Конищева Н.И., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Концепция формирования региональной сети туристско-информационных центров // Матеріали наук.–практ. конференції «Стратегія розвитку вітчизняних підприємств» (23–24 жовтня 2003 р., м. Тернопіль). – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 2003. – С. 34–41.

  3. Давиденко Л.И., Конищева Н.И., Кузьменко А.В., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Обоснование целесообразности создания городского туристско-информационного центра // Материалы первой респ. науч.–практ. конф. «Туризм, курорты и наука» (24–25 октября 2003 г., г. Алушта). – Симферополь: Таврический нац. ун–т им. В.И. Вернадского, 2003. – С. 14–18.

  4. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Пропозиції щодо створення міських інформаційних туристичних центрів // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (27–28 травня 2005 р., м. Донецьк). – Донецьк: Донецький ін–т туристичного бізнесу, 2005. – С. 148–151.

  5. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Варіанти створення регіональних інформаційних туристичних центрів // Матеріали доповідей Міжнар. наук.–практ. конф. „Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (15–16 вересня 2005 р., м. Бердянськ). – Бердянськ: Академія управління та інформаційних технологій „АРІУ”, 2005. – С. 7–10.

  6. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Віртуальний інформаційний центр як каталізатор розвитку екологічного туризму в Україні // Праці Другого Міжнар. Конгресу “Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку” (6–9 жовтня 2003 р., м. Трускавець). – Львів: Держ. науково-дослідний ін–т інформаційної інфраструктури, 2003. – С.15–17.

  7. Коніщева Н.Й., Шаталов В.Н., Нога І.В., Рудь Д.В., Ляхова Л.С., Козак О.О. Створення віртуального інформаційного центру для розвитку туризму на територіях природно-заповідного фонду України // Социально-экономические, экологические и гуманитарные проблемы развития туристического бизнеса: Сб. науч. тр. – Донецк: Донецкий ин–т туристического бизнеса, 2003.– С. 169–174.

Стеченко Д.М., В.Б. Провозін

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КУРОРТНО – РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ

Курортно-рекреаційна сфера характеризується тісними зв’язками базових, допоміжних, суміжних та обслуговуючих її складових елементів, справляє безпосередньо мультиплікативний вплив на соціально–економічний розвиток певного регіону, забезпечує досягнення економічного, соціального та екологічного ефекту, виступає фактором оптимізації структури господарських комплексів через створення кластерів. Вони як інтегровані утворення підприємств, фірм, організацій, установ, діяльність яких знаходиться в одній сфері бізнесу, є глобальним явищем. Кластери існують у багатьох країнах світу різного рівня розвитку.

Процес роздержавлення та приватизації в Україні спричинив розрив економічних та виробничо – технологічних зв’язків, породив різноманіття форм власності, що в сукупності за умов становлення ринкових відносин потребує використання світового досвіду з практики створення регіональних виробничих обслуговуючих об’єднань, які отримали назву кластер (5,с.136).

У фаховій літературі визначення поняття „кластер” має часткові розбіжності, але характерною ознакою його сутності є об’єднання окремих елементів та компонентів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної мети (2;3;4;).

За своєю сутністю кластер – це територіально–господарське взаємозумовлене поєднання базових, суміжних, допоміжних і обслуговуючих підприємств. Внаслідок науково обгрунтованого підбору поєднання підприємств, організацій та установ відповідно до природних, соціально – економічних умов регіону, з урахуванням його економіко–географічного положення, досягається певний економічний ефект.

В Україні назріла необхідність становлення науково обгрунтованих курортно–рекреаційних кластерів на локальному та регіональному рівнях, адекватних новій структурі власності. Це зумовлює актуальність дослідження економічної доцільності взаємодії підприємств, організацій, установ, закладів у формі кластерів, а також необхідність на науково–методичних засадах розробки і запровадження кластерних логіко – структурних моделей.

Багато аспектів, що пов’язані з формуванням різних моделей кластерів поки що не мають достатнього теоретичного обґрунтування і вимагають широкого кола спеціальних наукових досліджень.

Найважливіший аспект дослідження курортно–рекреаційної сфери і потенційних кластерних утворень – вивчення їх структури та зв’язків. Без знання структури та зв’язків не можна дістати уявлення про кластерне утворення як систему, розв’язати на належному рівні проблеми його формування, функціонування, розвитку, прогнозування та оцінки ефективності.

Якісна специфіка сутності курортно–рекреаційних кластерів як систем, пізнається через розкриття їх структури та зв’язків. Знання структури та зв’язків кластеру – це знання закону, за яким утворюються елементи системи та взаємозв’язки між ними. Явище вважається збагнутим, якщо знайдена його цілісність через структуру і взаємозв’язки елементів.

Будову курортно–рекреаційних кластерів визначають залежно від складу елементів, компонентів та сукупності зв’язків (відношень) між ними. Кожний зв’язок (відношення) розкривається своїм найменуванням та переліком елементів, що його формують. Тому багато дослідників називають структурою мережу зв’язків між елементами системи, тим самим конкретизуючи поняття внутрішньої будови.

Широке розуміння структури дає більш конструктивне уявлення про всю сукупність зв’язків (відношень) елементів у системі. У системній інтерпретації структури закладені більші інформаційні можливості. Зокрема в курортно– рекреаційній сфері вона створює передумови для застосування методів загальної теорії кластерних систем, дослідження операцій в їх аналізі з метою глибокого розуміння сутності механізму формування та оптимізації. Широке тлумачення кластерних утворень у курортно–рекреаційній сфері – важлива умова підготовки стрункої концепції зв’язків та відношень між їх елементами. Зв’язки та відношення поділяються в кластерних утвореннях на такі класи: 1) відношення компонентної належності; 2) функціональні зв’язки; 3) територіальних відношень; 4) організаційно – управлінських відношень.

Розглядаючи відношення тільки одного з класів, приходимо до понять часткових структур: компонентної, територіальної, функціональної, організаційної. Вони інтегруються в одне ціле у загальній інтегративній структурі. Остання являє собою повну сукупність зв’язків і відношень в такій системі як кластерне утворення.

Кожне кластерне утворення курортно–рекреаційної сфери може мати єдину інтегративну багатокомпонентну структуру. Компонентами є територіальна, компонентна та організаційно – управлінська структура.

Кожна компонента являє собою множину відносно одноякісних елементів курортно–рекреаційної сфери. Їх одноякісність проявляється у спільності функцій, які вони виконують, субстрактній подібності елементів однієї компоненти.

Для опрацювання науково–методичних основ створення кластерів у курортно–рекреаційній сфері, очевидно, необхідно враховувати ширше коло компонент: виробничу; обслуговування в курортно–рекреаційній сфері; науки проектування; підготовки кадрів; управління; селітебну; природно – рекреаційних об’єктів; природоохоронних об’єктів (1). Виділення такої кількості компонент дає можливість детальніше і чіткіше охарактеризувати функціональну взаємодію їх, як в цілому в курортно-рекреаційній сфері, так власне в утворюваних кластерах.

Для відображення всебічних зв’язків у курортно–рекреаційній сфері необхідно провести аналіз процесів функціонування елементів різних компонент, узагальнення можливих способів їх взаємодії між собою. Це насамперед:

  • зв’язки в процесі використання курортно–рекреаційних ресурсів;

  • зв’язки забезпечення умов функціонування курортно–рекреаційної інфраструктури;

  • зв’язки використання кваліфікованої робочої сили;

  • зв’язки використання курортно–рекреаційної інфраструктури за участю виробничих об’єктів, установ науки, обслуговування, управління, селітебних елементів;

  • рекреаційні зв’язки, що формуються у процесі взаємодії селітебних елементів або місць застосування праці з природними об’єктами. Вони виникають під час переміщення людей від житлових зон до місць оздоровлення (відпочинку) і можуть мати безпосередній і опосередкований характер;

  • зв’язки обслуговування і потоки кінцевих споживчих продуктів та послуг виникають між закладами обслуговування, селітебними елементами, а також місцями застосування праці;

  • зв’язки використання природних об’єктів, оскільки вони спрямовані на забезпечення в курортно–рекреаційній діяльності певного виду природного ресурсу;

  • зв’язки з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, що зумовлено посиленням ролі людського чинника в усіх видах курортно– рекреаційної діяльності;

  • зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного управлінського об’єкта, що важливо для розв’язання проблеми управління кластерними утвореннями в курортно–рекреаційній сфері території;

  • зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного джерела впливу на екологію для розроблення заходів щодо раціонального використання природно–рекреаційного потенціалу регіонального кластеру курортно–рекреаційної сфери.

Кластерний підхід у курортно–рекреаційній сфері активізує підприємництво через концентрацію ділової активності, що сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходів, упорядкуванню надходжень до бюджету, поліпшенню якості курортно-рекреаційних послуг, покращенню життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно – рекреаційних, трудових, фінансово – матеріальних, інформаційних ресурсів у забезпеченні якості послуг, що надаються.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Посібник для вчителів Розроблено на замовлення нмц організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти I науки України Київ 2004

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
  2. Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу” (2)

    Документ
    Матеріали доповідей учасників третьої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (13-14 вересня 2007 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2007.
  3. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  4. Національна академія наук україни (8)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 15
  5. Міністерство освіти І науки україни, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги (5)

    Документ
    Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,

Другие похожие документы..